Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України

Відповідно до статті 42 Закону України "Про Національний банк України" та Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (додається).

2. Департаменту інформатизації (А.С.Савченко) та Центральній розрахунковій палаті (І.М.Коваль) протягом місяця після державної реєстрації цієї постанови в Міністерстві юстиції України:

переукласти депозитарні договори в порядку, установленому Положенням про депозитарну діяльність Національного банку України;

завершити доопрацювання відповідного програмно-технологічного забезпечення діяльності Депозитарію Національного банку України і здійснити його розсилання банкам в порядку, установленому главою 10 розділу II Положення про депозитарну діяльність Національного банку України.

3. Фінансовому департаменту (О.М.Кандибка) і Центральній розрахунковій палаті (І.М.Коваль) підготувати та внести зміни в Перелік і тарифи на операції (послуги), що надаються комерційним банкам, зберігачам - небанківським установам, біржам та позабіржовим фондовим торговельним системам Депозитарієм Національного банку України, що затверджені постановою Правління Національного банку України від 08.08.2000 N 311 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.09.2000 за N 610/4831.

4. Визнати такими, що втратили чинність:

Тимчасове положення про депозитарій Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 26.12.96 N 333 (зі змінами);

Положення про порядок бухгалтерського та депозитарного обліку розміщення, обігу, сплати відсотків та погашення облігацій внутрішньої державної позики в банківських установах, затверджене постановою Правління Національного банку України від 26.01.96 N 15 (зі змінами).

5. Постанова набирає чинності через місяць після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Департаменту монетарної політики (Н.І.Гребеник) після державної реєстрації:

довести зміст цієї постанови до відома самостійних структурних підрозділів Національного банку України, територіальних управлінь Національного банку України, а також банків для керівництва та використання в роботі;

у тримісячний термін унести зміни до нормативно-правових актів Національного банку України з питань діяльності банківських установ з державними цінними паперами.

7. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови А.В.Шаповалова, Департамент монетарної політики (Н.І.Гребеник) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.

Положення про депозитарну діяльність Національного банку України (далі - Положення) розроблено відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", "Про заставу", "Про державний внутрішній борг України", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про виконавче провадження", Стандарту депозитарного обліку N 1, затвердженого рішенням Правління Національного депозитарію України від 25.10.2000 N 25/1, Норм та правил обліку цінних паперів у Національній депозитарній системі, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - ДКЦПФР) від 13.04.2000 N 40, положень "Про депозитарну діяльність", що затверджене рішенням ДКЦПФР від 26.05.98 N 61, "Про розрахунково-клірингову діяльність", що затверджене рішенням ДКЦПФР від 27.01.98 N 11-а, "Про особливості здійснення депозитарної діяльності з державними цінними паперами", що затверджене постановою Правління Національного банку України від 09.09.98 N 355 та рішенням ДКЦПФР від 17.09.98 N 120 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.10.98 за N 666/3106), постанов Кабінету Міністрів України про випуск облігацій внутрішньої державної позики, а також нормативно-правових актів України з депозитарної діяльності.

1.1. У цьому Положенні терміни "бездокументарна форма цінного папера", "випуск", "глобальний сертифікат", "депозитарна діяльність", "депозитарний договір", "депозитарний облік", "депонент", "договір про відкриття рахунку в цінних паперах", "договір про обслуговування емісії цінних паперів", "документарна форма цінного папера", "зберігач", "кліринг", "кореспондентські відносини щодо цінних паперів", "рахунки в цінних паперах" уживаються відповідно до вимог Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

1.2. Інші терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні:

депозитарна установа - зберігач або депозитарій цінних паперів;

депозитарні активи - глобальні сертифікати цінних паперів, що підтверджують випуск цінних паперів у бездокументарній формі, які передані на зберігання до депозитарію; записи депозитарію на кореспондентських рахунках у цінних паперах в інших депозитаріях, крім власних; записи зберігачів стосовно депонованих бездокументарних цінних паперів;

клієнт депозитарію - зберігач, який користується послугами депозитарію на підставі депозитарного договору, або емітент, який користується послугами депозитарію на підставі договору про обслуговування емісії цінних паперів, або інший депозитарій, з яким укладено договір про кореспондентські відносини щодо цінних паперів;

клієнт-отримувач - клієнт депозитарію, який одержує цінні папери відповідно до договору щодо цінних паперів;

клієнт-постачальник - клієнт депозитарію, який поставляє цінні папери відповідно до договору щодо цінних паперів;

нумерація (кодифікація) цінних паперів (далі - кодифікація) - присвоєння Національним депозитарієм України (далі - НДУ) реєстраційного коду (міжнародного ідентифікаційного номера) кожному випуску цінних паперів;

обслуговуючий банк - банк, який надає розрахункові послуги для виконання клієнтом депозитарію або його депонентом грошових розрахунків за операціями з цінними паперами;

обтяження цінних паперів зобов'язаннями - будь-які обмеження щодо володіння, користування чи розпорядження цими цінними паперами, що пов'язані з умовами успадкування, застави, рішеннями або ухвалами суду та іншими, які передбачені законодавством України;

операції емітента з випущеними ним цінними паперами - розміщення, викуп, дроблення, консолідація, конвертація, погашення, анулювання, виплата доходу за цінними паперами та інші операції відповідно до законодавства України;

організатор торгівлі цінними паперами (далі - організатор торгівлі) - юридична особа, виключним видом діяльності якої є надання послуг, що безпосередньо сприяють укладанню цивільно-правових договорів щодо цінних паперів на біржовому та організаційно оформленому позабіржовому ринках цінних паперів. До організаторів торгівлі належать фондові біржі та торговельно-інформаційні системи, що мають відповідні свідоцтва про реєстрацію в ДКЦПФР;

програмно-технологічне забезпечення Депозитарію державних цінних паперів Національного банку України - програмне забезпечення з вбудованими засобами криптозахисту інформації, яке надається зберігачам та організаторам торгівлі для виконання обміну інформацією з Депозитарієм державних цінних паперів Національного банку України. Порядок отримання, обліку, передавання, використання та зберігання засобів криптозахисту Національного банку України та виконання правил інформаційної безпеки здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань організації захисту електронних банківських документів в установах, включених до інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України;

розпорядження (наказ) (далі - розпорядження) - документ, що містить вимогу клієнта до депозитарію або депонента до зберігача про виконання депозитарних операцій щодо цінних паперів.

2.1. Національний банк України (далі - Національний банк) здійснює депозитарну діяльність з державними цінними паперами (далі - ДЦП), що допущені до обігу в Національній депозитарній системі. Перелік ДЦП визначається законодавством України.

Депозитарний облік ДЦП здійснюється в кількісному виразі за окремими їх випусками. Депозитарний облік передбачає аналітичний та синтетичний облік цінних паперів на рахунках у цінних паперах, на яких відображаються обіг цінних паперів, обмеження щодо їх обігу, переміщення депозитарних активів. Під час проведення депозитарного обліку постійно має забезпечуватися дотримання депозитарного облікового балансу між обсягом розміщених у депозитарних установах депозитарних активів і розподілом цінних паперів, що становлять ці депозитарні активи, між депонентами (клієнтами) депозитарної установи.

2.2. Депозитарій державних цінних паперів Національного банку (далі - Депозитарій) є верхньою ланкою дворівневої системи обліку ДЦП, що здійснює обслуговування операцій із розміщення, обігу, сплати доходу, погашення ДЦП на рахунках у цінних паперах, та розрахунки за угодами щодо ДЦП. Клієнти Депозитарію (зберігачі), які ведуть рахунки власників цінних паперів, є нижньою ланкою зазначеної системи.

Депозитарні операції з ДЦП здійснюються в порядку, визначеному цим Положенням та Переліком депозитарних проводок, що здійснюються Депозитарієм за операціями його клієнтів із ДЦП (додаток 2), який розроблений на підставі Плану балансових рахунків депозитарного обліку (додаток 1).

2.3. Передавання інформації від зберігачів та організаторів торгівлі до Депозитарію здійснюється шляхом подання ними за допомогою програмно-технологічного забезпечення Депозитарію електронних документів у захищеному від модифікації та викривлення вигляді, які в обов'язковому порядку містять ідентифікатор ключа робочого місця, де ці документи були сформовані, та електронний цифровий підпис. У програмно-технологічне забезпечення Депозитарію, уключаючи вбудовану систему криптозахисту інформації, зберігачі та організатори торгівлі не мають права вносити будь-які зміни. Зберігачі мають суворо дотримуватися вимог щодо організації робіт із засобами криптозахисту інформації, що надаються Депозитарієм.

3.1. Функції Депозитарію виконують такі підрозділи Національного банку:

відділ депозитарного обліку державних цінних паперів Департаменту монетарної політики (далі - відділ депозитарного обліку), що здійснює організаційно-методичне керівництво, пов'язане з розвитком і функціонуванням депозитарної системи за ДЦП, контроль за відповідністю їх кількості, що перебувають в обігу, загальному обсягу емісії, а також контроль за депозитарними операціями зберігачів та їх депонентів-банків та депонентів-нерезидентів, надає довідково-аналітичну інформацію, що визначена договірними відносинами та цим Положенням, координує діяльність інших структурних підрозділів Національного банку щодо виконання ними обов'язків, пов'язаних із веденням депозитарної діяльності за ДЦП;

структурні підрозділи Центральної розрахункової палати, що здійснюють розроблення, упровадження, супроводження та експлуатацію програмно-технологічного забезпечення Депозитарію, укладають із зберігачами договори про депозитарне обслуговування, забезпечують функціонування програмно-технологічного забезпечення щодо зберігання ДЦП та ведення рахунків у цінних паперах, організовують і контролюють проведення зберігачами розрахунків за їх операціями;

структурні підрозділи операційного управління (далі - операційне управління), що здійснюють відповідальне зберігання глобальних сертифікатів.

3.2. У забезпеченні виконання функцій Депозитарію беруть участь такі підрозділи Національного банку:

структурні підрозділи управління захисту інформації Департаменту інформатизації (далі - управління захисту інформації), що здійснюють розроблення, упровадження і супроводження системи захисту інформації для програмно-технологічного забезпечення Депозитарію, виконують сертифікацію ключів для системи захисту, а також надають інші послуги з питань захисту інформації;

структурні підрозділи Департаменту інформатизації, що забезпечують доопрацювання системи електронних міжбанківських розрахунків Національного банку для забезпечення виконання специфічних функцій, пов'язаних з виконанням розрахунків за ДЦП за принципом "поставки проти оплати";

структурний підрозділ Департаменту внутрішнього аудиту, що проводить перевірку діяльності Депозитарію щодо дотримання ним вимог законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку;

юридична служба, що забезпечує правову роботу Депозитарію;

структурний підрозділ Фінансового департаменту, що розробляє та вносить на розгляд і затвердження Правління Національного банку тарифи за користування послугами Депозитарію;

структурні підрозділи Департаменту платіжних систем, що забезпечують розроблення нормативно-правових актів про порядок проведення грошових розрахунків за операціями з цінними паперами;

структурні підрозділи Департаменту бухгалтерського обліку, що забезпечують розроблення нормативно-правових актів про порядок бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами.

4.1. Національний банк здійснює функції зберігача цінних паперів відповідно до складу депонентів, які визначені законодавством України. Функції зберігача цінних паперів Національного банку виконують такі підрозділи Національного банку:

відділ депозитарного обліку, що здійснює ведення рахунків у цінних паперах за ДЦП, що є у власності Національного банку;

операційне управління, що укладає договори про відкриття рахунків у цінних паперах із депонентами (клієнтами) Національного банку, що визначені законодавством, у порядку, установленому нормативно-правовими актами з питань депозитарної діяльності, здійснює відкриття і ведення рахунків у цінних паперах депонентів, надає розпорядження відділу депозитарного обліку щодо виконання депозитарних операцій з ДЦП, які обліковуються на цих рахунках.

1.1. Національний банк здійснює такі види депозитарної діяльності за ДЦП:

зберігання ДЦП незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах;

обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи розрахунки за угодами щодо ДЦП);

обслуговування операцій емітента щодо випущених ДЦП.

1.2. Національний банк під час здійснення депозитарної діяльності з ДЦП у порядку, що визначений законодавством України, укладає договори з:

Міністерством фінансів України про обслуговування емісії ДЦП;

зберігачами, що згідно з законодавством України здійснюють зберігання та обслуговування обігу ДЦП на рахунках у цінних паперах;

організаторами торгівлі про здійснення розрахунків за угодами щодо ДЦП;

іншими особами, що визначені законодавством України.

1.3. Обслуговування операцій Міністерства фінансів України з випущеними ДЦП Депозитарій здійснює на підставі договору про обслуговування емісії державних цінних паперів (додаток 3). Депозитарій бере на себе зобов'язання щодо:

відкриття та ведення рахунку Міністерства фінансів України в цінних паперах, а також окремого рахунку для викуплених ним ДЦП;

зберігання глобальних сертифікатів, якими оформляється емісія ДЦП;

контролю за обсягом емісії ДЦП та їх кількістю в обігу;

обслуговування рахунків у цінних паперах Міністерства фінансів України за операціями з розміщення, викупу, дроблення, консолідації, конвертації, погашення, анулювання та іншими операціями за випущеними ДЦП відповідно до законодавства України;

подання на запит Міністерства фінансів України довідок про стан його рахунків у цінних паперах і виконання операцій за ДЦП;

періодичного надання довідкової інформації про проведені операції з ДЦП;

проведення на клірингових засадах розрахунків із визначення обсягів платежів під час розміщення ДЦП, сплати доходу за ними та їх погашення;

здійснення платежів зі сплати доходу та погашення ДЦП за дорученням Державного казначейства України (далі - Державне казначейство) та за рахунок коштів Державного бюджету.

1.4. Депозитарій здійснює ведення рахунків зберігачів ДЦП на підставі депозитарних договорів (додаток 4). Депозитарій здійснює:

відкриття зберігачам рахунків у цінних паперах у порядку, що визначений законодавством України;

ведення рахунків у цінних паперах зберігачів у разі розміщення та обслуговування обігу ДЦП на біржовому та позабіржовому ринках з урахуванням принципу "поставки проти оплати";

обслуговування за рахунок коштів Державного бюджету України, що сплачуються Державним казначейством, операцій з проведення платежів клієнтам Депозитарію зі сплати доходу та погашення ДЦП;

контроль за співвідношенням між кількістю ДЦП, що є у власності зберігачів та їх депонентів, та кількістю, що пропонується ними для укладання цивільно-правових договорів на вторинному ринку;

контроль за депозитарними операціями зберігачів;

подання зберігачам довідок про стан їх рахунків у цінних паперах і виконання операцій з ДЦП;

блокування рахунків зберігачів у цінних паперах у порядку, що визначений законодавством України;

визначення взаємних зобов'язань зберігачів та їх депонентів під час проведення розміщення ДЦП;

визначення взаємних зобов'язань Державного казначейства та зберігачів під час проведення платежів за результатами розміщення ДЦП, сплати доходу за ними та їх погашення, якщо строки здійснення цих платежів збігаються.

1.5. Депозитарій здійснює розрахункове обслуговування біржових торгів за ДЦП у порядку, що визначений правилами функціонування організаційно оформлених ринків цінних паперів, зареєстрованих ДКЦПФР (згідно з вимогами законодавства України), на підставі договору про розрахунки за угодами щодо цінних паперів, а саме:

ведення рахунків у цінних паперах учасників біржових торгів за ДЦП;

проведення розрахунків за угодами щодо ДЦП з урахуванням принципу "поставки проти оплати".

1.6. Національний банк здійснює функції зберігача в порядку, що визначений законодавством України, і на підставі договорів про відкриття рахунків у цінних паперах, які укладаються з депонентами, визначеними законодавством України, а саме:

відкриває рахунки в цінних паперах у порядку, що визначений законодавством України;

здійснює зберігання ДЦП і ведення рахунків у цінних паперах;

надає виписки на запит депонентів про стан їх рахунків у цінних паперах;

організовує проведення платежів депонентам у разі придбання ДЦП, за результатами їх розміщення, а також сплати доходу за ними та їх погашення за рахунок коштів Державного бюджету України, що сплачуються Державним казначейством.

1.7. Облік прав власності на рахунках у цінних паперах клієнтів Депозитарію здійснюється за кожним випуском ДЦП у розрізі зберігачів, а в разі виконання функцій зберігача Національним банком - у розрізі депонентів.

Сукупності ДЦП, що оформлені одним випуском, НДУ надає ідентифікаційний код (далі - код) у порядку, визначеному законодавством.

Депозитарій за запитами клієнтів надає інформацію щодо прав власності за ДЦП у формі довідок про стан їх рахунків (додаток 12) та депозитарних балансів (додаток 13), які за потреби можуть надаватися письмово за підписом керівництва Національного банку та засвідчуватися відбитком його печатки.

1.8. Зберігачам (клієнтам Депозитарію) НДУ надає коди міждепозитарного обліку (далі - коди МДО) у порядку, установленому нормативно-правовими актами з питань депозитарної діяльності.

1.9. Операції нерезидентів за ДЦП обслуговуються Депозитарієм у порядку, визначеному законодавством України, з урахуванням таких особливостей.

Клієнти Депозитарію можуть обслуговувати операції нерезидентів з ДЦП за умов:

укладання з нерезидентами договорів про відкриття рахунків у цінних паперах та присвоєння їм індивідуальних ідентифікаційних кодів власників цінних паперів;

надання Депозитарію зведеної інформації за договорами, укладеними з нерезидентами;

отримання від Депозитарію письмового підтвердження про введення індивідуального ідентифікаційного коду власника цінних паперів - нерезидента до реєстру індивідуальних ідентифікаційних кодів власників цінних паперів - нерезидентів, які проводять операції на ринку ДЦП.

Порядок укладання з нерезидентами договорів про відкриття рахунків у цінних паперах та присвоєння їм індивідуальних ідентифікаційних кодів установлений нормативно-правовими актами з питань депозитарної діяльності.

Інформація за договорами з нерезидентами, що надається клієнтами Депозитарію засобами телекомунікаційного зв'язку, має містити такі обов'язкові реквізити:

офіційну назву клієнта Депозитарію та його код МДО;

номер та дату укладення договору з нерезидентом про відкриття рахунку в цінних паперах;

індивідуальний ідентифікаційний код власника цінних паперів - нерезидента;

офіційну назву нерезидента та його місцезнаходження (країна, поштова адреса, телефон, факс, адреса електронної пошти).

Депозитарій на підставі інформації, що надається клієнтами Депозитарію, здійснює формування та ведення реєстру індивідуальних ідентифікаційних кодів нерезидентів, які проводять операції на ринку ДЦП.

Не допускається використання одним нерезидентом різних номерів індивідуальних ідентифікаційних кодів власників цінних паперів. Якщо присвоєний зберігачем індивідуальний ідентифікаційний код нерезидента - власника цінних паперів не відповідає цій умові, то Депозитарій надсилає йому засобами телекомунікаційного зв'язку повідомлення про значення цього індивідуального коду, який має застосовуватися зберігачем.

Під час формування та ведення Депозитарієм реєстру індивідуальних ідентифікаційних кодів власників цінних паперів-нерезидентів, які проводять операції на ринку ДЦП, може використовуватися інформація Реєстру індивідуальних ідентифікаційних кодів власників цінних паперів - нерезидентів, формування якого здійснює НДУ. Обмін інформацією між ним та Депозитарієм здійснюється в порядку, установленому нормативно-правовими актами з питань депозитарної діяльності.

1.10. Операції банків, які не мають статусу зберігачів (далі - банки), обслуговують клієнти Депозитарію на підставі договорів про відкриття рахунків у цінних паперах.

Клієнти Депозитарію можуть обслуговувати операції банків з ДЦП за умов:

укладення з банками договорів про відкриття рахунків у цінних паперах та присвоєння їм індивідуальних ідентифікаційних кодів власників цінних паперів. Ці індивідуальні коди відповідають значенням МФО банків;

надання Депозитарію зведеної інформації за договорами, укладеними з банками;

отримання від Депозитарію засобами телекомунікаційного зв'язку підтвердження про введення індивідуального ідентифікаційного коду банку - власника цінних паперів до реєстру банків, які проводять операції на ринку ДЦП.

Порядок укладання з банками договорів про відкриття рахунків у цінних паперах установлений нормативно-правовими актами з питань депозитарної діяльності.

Інформація за договорами з банками, що надається клієнтами Депозитарію засобами телекомунікаційного зв'язку, має містити такі обов'язкові реквізити:

офіційну назву клієнта Депозитарію та його код МДО;

номер та дату укладення договору з банком про відкриття рахунку в цінних паперах;

індивідуальний ідентифікаційний код банку - власника цінних паперів;

офіційну назву банку та його місцезнаходження (поштова адреса, телефон, факс, адреса електронної пошти).

Депозитарій на підставі інформації, що надається клієнтами Депозитарію, здійснює формування та ведення реєстру індивідуальних ідентифікаційних кодів банків - власників цінних паперів, які проводять операції на ринку ДЦП.

Наявність індивідуального ідентифікаційного коду банку - власника цінних паперів, що відрізняється від МФО, не допускається.

2.1. Депозитарій обслуговує розміщення ДЦП, випущених у бездокументарній формі, які мають обіг на території України. Розміщення цих ДЦП здійснюється в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

2.2. Емісія ДЦП здійснюється на пред'явника відповідно до основних умов їх випуску, що встановлені Кабінетом Міністрів України.

2.3. Міністерство фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України здійснює випуск ДЦП і виступає гарантом своєчасної сплати доходу за ними та їх погашення.

2.4. Клієнти Депозитарію - зберігачі, які уклали з ним відповідні договори, є безпосередніми учасниками розміщення ДЦП. інші особи (не клієнти Депозитарію) беруть участь у розміщенні ДЦП опосередковано, через послуги, які надаються клієнтами Депозитарію.

2.5. Відповідно до результатів розміщення складається зведена відомість розподілу ДЦП за учасниками розміщення за формою, що визначена нормативно-правовими актами Національного банку з розміщення ДЦП. Інформація за зведеною відомістю розподілу ДЦП надається до Депозитарію за допомогою програмно-технологічного забезпечення.

2.6. Депозитарій на підставі зазначеної вище відомості та повідомлення НДУ про надання кодів ДЦП здійснює:

зарахування ДЦП, що розміщуються, на рахунок у цінних паперах Міністерства фінансів України, які оформлені глобальним сертифікатом;

переказ ДЦП із рахунків емітента на рахунки в цінних паперах клієнтів Депозитарію (зберігачів) щодо обліку ДЦП, які заблоковані для здійснення розрахунків.

2.7. Зарахування ДЦП на рахунки в цінних паперах здійснюється з урахуванням таких особливостей.

У разі проведення розміщення ДЦП (продаж ДЦП певного випуску, що здійснюється вперше) коди їх випусків Депозитарій уводить до рахунків у цінних паперах відповідно до тих кодів, що надані НДУ в строки, визначені нормативними актами з питань депозитарної діяльності.

У разі проведення дорозміщення ДЦП (додаткового продажу певного випуску ДЦП, які вже розміщувалися) Депозитарій зазначає той код випуску ДЦП на рахунках у цінних паперах, що міститься в оголошенні про проведення розміщення ДЦП, що надається Міністерством фінансів України. У цьому разі глобальний сертифікат, відповідно до якого оформлявся попередній випуск ДЦП, підлягає заміні на новий, згідно з яким визначатимуться обсяги випуску ДЦП, з урахуванням їх дорозміщення.

2.8. Грошові розрахунки за результатами проведення операцій із розміщення ДЦП здійснюються операційним управлінням у порядку, що визначений нормативно-правовими актами Національного банку з розміщення ДЦП. У разі проведення платежів зберігачем у повному обсязі Депозитарій здійснює розблокування ДЦП та переказ їх на рахунки у цінних паперах зберігачів щодо обліку ДЦП, які не обтяжені зобов'язаннями.

У разі неперерахування та/або несвоєчасного перерахування коштів за розміщені ДЦП Депозитарій надає інформацію емітенту про склад неплатників. На підставі цієї інформації до порушників застосовуються штрафні санкції відповідно до вимог законодавства України.

У разі неперерахування коштів за розміщені ДЦП Депозитарій здійснює:

переказ несплачених ДЦП на рахунки в цінних паперах емітента та їх подальше анулювання;

подання НДУ відомості про сплачені ДЦП у розрізі їх кодів.

2.9. Обсяги випусків ДЦП оформляються емітентом глобальними сертифікатами за формою, що визначена згідно з законодавством України. Глобальні сертифікати передаються на зберігання до операційного управління на підставі службового розпорядження, що оформляється Департаментом монетарної політики та підписується керівництвом Національного банку.

Облік глобальних сертифікатів операційне управління здійснює в порядку, що визначений нормативно-правовими актами Національного банку з питань бухгалтерського обліку.

Передавання емітенту глобальних сертифікатів для їх заміни або погашення здійснюється операційним управлінням на підставі службового розпорядження, що оформляється Департаментом монетарної політики та підписується керівництвом Національного банку.

Глобальні сертифікати, що погашені, зберігаються операційним управлінням відповідно до термінів, установлених для зберігання банківських документів. Термін зберігання визначається, починаючи з дати погашення глобального сертифіката.

Глобальні сертифікати, термін зберігання яких минув, знищуються в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з питань емісійно-касової діяльності.

3.1. Проведення Депозитарієм розрахунків за угодами щодо ДЦП, що укладені на організаторі торгівлі, здійснюється на підставі договору між Депозитарієм та організатором торгівлі про розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

3.2. Для участі в торгах на організаторі торгівлі клієнти-постачальники (продавці) надсилають до Депозитарію розпорядження на переказ ДЦП на блокувальний рахунок у цінних паперах щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах. Розпорядження має містити такі обов'язкові реквізити:

код організатора торгівлі;

назву операції;

тип розпорядження (на переказ/одержання);

код клієнта-постачальника;

код депонента (банку/нерезидента);

код ДЦП;

кількість ДЦП.

Депозитарій на рівні клієнта-постачальника надає розпорядженню, яке відправлене, ознаку "відправлено".

3.3. Значення реквізитів розпорядження, що отримане Депозитарієм, уносяться ним до електронного журналу розпоряджень (додаток 5), після чого Депозитарій здійснює перевірку його цілісності, а також правильності заповнення реквізитів та відповідності обсягів ДЦП, які пропонуються для продажу, кількості ДЦП клієнта-постачальника, що не обтяжені зобов'язаннями.

3.4. Якщо розпорядження пройшло перевірку, то значення його реквізитів Депозитарій уносить до електронної відомості затверджених розпоряджень (додаток 10).

На підставі цієї відомості Депозитарій:

зараховує ДЦП на рахунки в цінних паперах клієнта-постачальника щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах;

надає клієнту-постачальнику інформацію про стан рахунків у цінних паперах, за якими відбувся рух;

на рівні клієнта-постачальника змінює ознаку розпорядження, яке відправлене, з "відправлено" на "проведено";

надає інформацію організатору торгівлі про стан блокувального рахунку в цінних паперах клієнта-постачальника.

3.5. Якщо розпорядження не відповідають вимогам пункту 3.3 цієї глави, то значення їх реквізитів Депозитарій уносить до електронної відомості про відмову в прийнятті розпоряджень до виконання (додаток 6). Одночасно Депозитарій на рівні клієнта-постачальника змінює ознаку розпорядження, яке відправлено, з "відправлено" на "відбраковано".

3.6. Розблокування ДЦП протягом дня проведення торгів з рахунків у цінних паперах щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах, і повернення клієнту-постачальнику на рахунки в цінних паперах щодо обліку ДЦП, не обтяжених зобов'язаннями, здійснюється Депозитарієм на підставі розпоряджень від клієнтів-постачальників на переказ ДЦП з блокувального рахунку в цінних паперах щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах, та розпоряджень від організаторів торгівлі на отримання ДЦП клієнтами-постачальниками з блокувального рахунку в цінних паперах щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах, у порядку, що зазначений у пунктах 3.7-3.15 цієї глави.

3.7. У разі прийняття рішення про розблокування ДЦП клієнт-постачальник (продавець) подає до Депозитарію розпорядження на переказ ДЦП з блокувального рахунку в цінних паперах щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах. Розпорядження має містити обов'язкові реквізити, що визначені пунктом 3.2 цієї глави.

3.8. Депозитарій на рівні клієнта-постачальника надає розпорядженню, яке відправлене, ознаку "відправлено".

3.9. Якщо розпорядження відповідає вимогам, визначеним пунктом 3.3 цієї глави, то значення його реквізитів Депозитарій уносить до електронної відомості несквитованих розпоряджень (додаток 7).

3.10. На підставі електронної відомості несквитованих розпоряджень Депозитарій:

надсилає організатору торгівлі повідомлення про необхідність розблокування ДЦП клієнта-постачальника;

на рівні клієнта-постачальника змінює ознаку розпорядження, яке відправлене, з "відправлено" на "очікує пари".

3.11. Якщо розпорядження не відповідають вимогам, що визначені пунктом 3.3 цієї глави, то значення їх реквізитів Депозитарій уносить до електронної відомості про відмову в прийнятті розпоряджень до виконання. Одночасно Депозитарій на рівні клієнта-постачальника змінює ознаку розпорядження, яке відправлене, з "очікує пари" на "відбраковано".

3.12. На підставі повідомлення Депозитарію про необхідність розблокування ДЦП клієнта-постачальника організатор торгівлі подає до Депозитарію розпорядження на отримання ДЦП клієнтом-постачальником з блокувального рахунку в цінних паперах щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах.

Розпорядження має містити обов'язкові реквізити, що визначені пунктом 3.2 цієї глави. Депозитарій виконує щодо організатора торгівлі та його розпорядження операції, що визначені пунктами 3.8, 3.9 та 3.11 цієї глави.

3.13. Після внесення значень реквізитів розпорядження організатора торгівлі до електронної відомості несквитованих розпоряджень Депозитарій зіставляє їх із значеннями реквізитів розпорядження на переказ ДЦП (квитування розпоряджень).

Депозитарій за результатами проведеної операції квитування розпоряджень:

переносить значення реквізитів сквитованих розпоряджень з електронної відомості несквитованих розпоряджень до електронних відомостей сквитованих та затверджених розпоряджень.

3.14. Якщо в строк, який установлений Регламентом Депозитарію, квитування розпоряджень не відбулося та ДЦП, що були в них визначені, не взяли участі в біржових торгах, то по завершенні операційного дня Депозитарій:

повертає ДЦП клієнта-постачальника, що були зараховані на його рахунки в цінних паперах щодо обліку ДЦП, заблокованих власником на користь організатора торгівлі для участі в торгах, на рахунки в цінних паперах щодо обліку ДЦП, не обтяжених зобов'язаннями;

надає клієнту-постачальнику інформацію про стан його рахунків у цінних паперах, за якими відбувся рух;

на рівні клієнта-постачальника та організатора торгівлі змінює ознаки розпоряджень, які відправлені, з "очікує пари" на "не проведено".

3.15. Депозитарій на підставі електронної відомості затверджених розпоряджень:

повертає ДЦП клієнта-постачальника, що були зараховані на його рахунки в цінних паперах щодо обліку ДЦП, заблокованих власником на користь організатора торгівлі для участі в торгах, на рахунки в цінних паперах щодо обліку ДЦП, не обтяжених зобов'язаннями;

уносить інформацію щодо проведених депозитарних операцій до електронного журналу операцій (додаток 11) із зазначенням часу їх проведення;

на рівні клієнта-постачальника та організатора торгівлі змінює ознаки розпоряджень, які відправлені, з "очікує пари" на "проведено";

надає учасникам операції інформацію про стан рахунків у цінних паперах, за якими відбувся рух.

3.16. Інформація, яку отримує Депозитарій після проведення торгів, оформляється організатором торгівлі як електронна відомість сквитованих розпоряджень (додаток 8) та передається ним засобами програмно-технологічного забезпечення Депозитарію. Ця відомість складається на підставі угод щодо ДЦП, які були укладені на організаторі торгівлі. У зв'язку з цим:

правилами організатора торгівлі має визначатися порядок складання та подання Депозитарію електронної відомості сквитованих розпоряджень;

договором між Депозитарієм та організатором торгівлі має бути визначено право Депозитарію на отримання від організатора торгівлі електронної відомості сквитованих розпоряджень, порядок і строки її подання та право організатора торгівлі подавати до Депозитарію цю відомість для виконання розрахунків за договорами, що укладені на організаторі торгівлі;

депозитарним договором між Депозитарієм і зберігачем (учасником організатора торгівлі) має бути передбачено право Депозитарію отримувати від організатора торгівлі електронну відомість сквитованих розпоряджень для виконання розрахунків за договорами, що укладені на організаторі торгівлі.

3.17. Депозитарій на підставі електронної відомості сквитованих розпоряджень, яка отримана від організатора торгівлі, здійснює:

переказ ДЦП з рахунків у цінних паперах щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах, на рахунки в цінних паперах щодо обліку ДЦП, заблокованих для здійснення розрахунків на біржовому ринку;

розблокування ДЦП, за якими не було укладено договорів про їх купівлю-продаж з рахунків у цінних паперах щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах, і повернення клієнту-постачальнику на рахунки в цінних паперах щодо обліку ДЦП, не обтяжених зобов'язаннями;

надання клієнту-постачальнику інформації про стан рахунків у цінних паперах, за якими відбувся рух;

надання клієнту-отримувачу повідомлення про необхідність перерахування грошових коштів за ДЦП.

3.18. Повідомлення про необхідність перерахування грошових коштів за ДЦП має містити такі обов'язкові реквізити:

назву та код клієнта-постачальника;

суму платежу;

номер і дату договору, за яким мають бути перераховані грошові кошти;

реєстраційній номер договору, що наданий Депозитарієм.

3.19. Грошові розрахунки за договорами щодо ДЦП, укладеними на організаторі торгівлі, здійснюються в порядку, що визначений главою 5 розділу II цього Положення.

3.20. Якщо в строк, який визначений Регламентом Депозитарію (глава 9 розділу II цього Положення), від клієнта-отримувача не надійшли грошові кошти за ДЦП, то переоформлення прав власності на ДЦП Депозитарій не здійснює.

3.21. Порушники сплачують штрафні санкції потерпілій стороні та щодо них уживають заходів, що передбачені правилами проведення торгів організатора торгівлі та договором про розрахунки за угодами щодо ДЦП між Депозитарієм та організатором торгівлі.

3.22. Особливості обслуговування торгів за окремими видами ДЦП, у тому числі з використанням гарантійних фондів, визначаються правилами організатора торгів та договором про розрахунки за угодами щодо ДЦП, що укладається між ним та Депозитарієм.

3.23. Продаж ДЦП із власного портфеля на організованому ринку здійснюється Національним банком в порядку, визначеному пунктами 3.1-3.22 цієї глави з урахуванням таких особливостей.

У розпорядженні на переказ ДЦП на рахунок у цінних паперах щодо обліку ДЦП для участі в торгах реквізит, що характеризує організатора торгівлі, не заповнюється. На підставі повідомлення організатора торгівлі, що надається Депозитарію перед укладанням біржових угод, відповідна кількість ДЦП списується з цього блокувального рахунку та зараховується на рахунок у цінних паперах, заблокованих для участі в торгах, із визначенням коду організатора торгівлі, на якому були укладені ці біржові угоди.

4.1. Депозитарні операції та розрахунки за угодами щодо ДЦП Депозитарій здійснює на підставі розпоряджень, поданих клієнтами Депозитарію відповідно до договорів, які укладені на позабіржовому ринку (купівлі, продажу, кредитування під заставу ДЦП, уключаючи договори репо, дарування, успадкування, обміну). Переказ ДЦП, що належать депонентам, на обслуговування до іншого зберігача Депозитарій здійснює на підставі розпоряджень, поданих клієнтами Депозитарію відповідно до договорів про відкриття рахунків у цінних паперах.

4.2. Депозитарні операції та розрахунки за договорами купівлі-продажу ДЦП здійснює Депозитарій у порядку, що зазначений у пунктах 4.3-4.11 цієї глави.

4.3. Клієнт-постачальник (продавець) на підставі укладеного з клієнтом-отримувачем (покупець) договору про купівлю-продаж ДЦП подає до Депозитарію розпорядження на переказ ДЦП.

Розпорядження має містити такі обов'язкові реквізити:

назву операції;

тип розпорядження (на переказ/одержання);

код клієнта-постачальника;

код депонента (банку/нерезидента);

код клієнта-отримувача;

код депонента (банку/нерезидента);

дату та номер договору;

код ДЦП;

кількість ДЦП;

суму платежу.

4.4. Депозитарій на рівні клієнта-постачальника надає розпорядженню, яке відправлене, ознаку "відправлено".

4.5. Значення реквізитів розпорядження, що отримане Депозитарієм, уносяться ним до електронного журналу розпоряджень, після чого Депозитарій здійснює перевірку його цілісності, а також правильності заповнення реквізитів та відповідності обсягів ДЦП, які пропонуються для продажу, кількості ДЦП клієнта-постачальника, що не обтяжені зобов'язаннями.

4.6. Якщо розпорядження пройшло перевірку, то значення його реквізитів Депозитарій уносить до електронної відомості несквитованих розпоряджень.

4.7. На підставі електронної відомості несквитованих розпоряджень Депозитарій:

зараховує ДЦП на рахунки в цінних паперах клієнта-постачальника щодо обліку ДЦП, заблокованих для продажу на позабіржовому ринку на користь клієнта-отримувача;

надсилає клієнту-отримувачу повідомлення про блокування клієнтом-постачальником ДЦП на його користь;

надає клієнту-постачальнику інформацію про стан рахунків у цінних паперах, за якими відбувся рух;

на рівні клієнта-постачальника змінює ознаку розпорядження, яке відправлене, з "відправлено" на "очікує пари".

4.8. Якщо розпорядження не відповідають вимогам, що визначені пунктом 4.5 цієї глави, то значення їх реквізитів Депозитарій уносить до електронної відомості про відмову в прийнятті розпоряджень до виконання. Одночасно Депозитарій на рівні клієнта-постачальника змінює ознаку розпорядження, яке відправлене, з "очікує пари" на "відбраковано".

4.9. На підставі повідомлення Депозитарію про блокування клієнтом-постачальником ДЦП на його користь клієнт-отримувач подає до Депозитарію розпорядження на отримання ДЦП.

Розпорядження має містити обов'язкові реквізити, що визначені пунктом 4.3 цієї глави. Депозитарій виконує щодо клієнта-отримувача та його розпорядження операції, що визначені пунктами 4.4-4.6 та 4.8 цієї глави.

4.10. Після внесення значень реквізитів розпорядження клієнта-отримувача до електронної відомості несквитованих розпоряджень Депозитарій зіставляє їх із значеннями реквізитів розпорядження на переказ ДЦП (квитування розпоряджень).

Депозитарій за результатами проведеної операції квитування розпоряджень:

переносить значення реквізитів сквитованих розпоряджень з електронної відомості несквитованих розпоряджень до електронної відомості сквитованих розпоряджень;

зараховує ДЦП на рахунки в цінних паперах клієнта-постачальника щодо обліку ДЦП, заблокованих для здійснення розрахунків на користь клієнта-отримувача;

надає клієнту-постачальнику інформацію про стан його рахунків у цінних паперах, за якими відбувся рух;

надсилає клієнту-отримувачу повідомлення про необхідність перерахування грошових коштів. Повідомлення має містити обов'язкові реквізити, що зазначені в пункті 3.8 глави 3 розділу II цього Положення.

Депозитарій на рівні клієнтів (обох сторін договору) змінює ознаки розпоряджень, які відправлені, з "очікує пари" на "очікує надходження грошових коштів".

4.11. Якщо в строк, який установлений Регламентом Депозитарію, квитування розпоряджень не відбулося, то по завершенні операційного дня Депозитарій:

повертає ДЦП клієнта-постачальника, заблоковані для продажу, на його рахунок у цінних паперах щодо обліку ДЦП, не обтяжених зобов'язаннями;

надає клієнту-постачальнику інформацію про стан його рахунків, за якими відбувся рух;

на рівні клієнтів (обох сторін договору) змінює ознаки розпоряджень, які відправлені, на "не проведено".

4.12. Депозитарні операції та розрахунки за договорами кредитування під заставу ДЦП, уключаючи договори репо, між клієнтами Депозитарію та/або їх депонентами здійснюються Депозитарієм у порядку, що зазначений у пунктах 4.13-4.25 цієї глави.

4.13. Клієнт-постачальник (заставодавець) на підставі укладеного з клієнтом-отримувачем (заставоотримувач) договору про кредитування під заставу ДЦП подає до Депозитарію розпорядження на переказ ДЦП на блокувальний рахунок у цінних паперах щодо обліку ДЦП, заблокованих як застава на користь клієнта-отримувача.

Розпорядження має містити такі обов'язкові реквізити:

назву операції;

тип розпорядження (на переказ/одержання);

код клієнта-постачальника;

код депонента (банку/нерезидента);

код клієнта-отримувача;

код депонента (банку/нерезидента);

код ДЦП;

кількість ДЦП;

суму платежу (обсяг кредиту).

4.14. Депозитарій на рівні клієнта-постачальника надає розпорядженню, яке відправлене, ознаку "відправлено".

4.15. Значення реквізитів розпорядження Депозитарій уносить до електронного журналу розпоряджень, після чого здійснює перевірку його цілісності, а також правильності заповнення реквізитів та відповідності обсягів ДЦП, які надаються в заставу, кількості ДЦП клієнта-постачальника, що не обтяжені зобов'язаннями.

4.16. Якщо розпорядження відповідає вимогам, визначеним пунктом 4.15 цієї глави, то значення його реквізитів Депозитарій уносить до електронної відомості несквитованих розпоряджень.

4.17. На підставі електронної відомості несквитованих розпоряджень Депозитарій:

блокує ДЦП на рахунках у цінних паперах клієнта-постачальника для отримання кредиту (для продажу) на користь клієнта-отримувача;

надсилає клієнту-отримувачу повідомлення про блокування клієнтом-постачальником ДЦП на його користь;

надає клієнту-постачальнику інформацію про стан рахунків у цінних паперах, за якими відбувся рух;

на рівні клієнта-постачальника змінює ознаку розпорядження, яке відправлене, з "відправлено" на "очікує пари".

4.18. Якщо розпорядження не відповідає вимогам, що визначені пунктом 4.15 цієї глави, то значення його реквізитів Депозитарій уносить до електронної відомості про відмову в прийнятті розпоряджень до виконання. Одночасно Депозитарій на рівні клієнта-постачальника змінює ознаку розпорядження, яке відправлене, з "очікує пари" на "відбраковано".

4.19. На підставі повідомлення Депозитарію про блокування клієнтом-постачальником ДЦП на його користь клієнт-отримувач подає до Депозитарію розпорядження на отримання ДЦП у заставу.

Розпорядження має містити обов'язкові реквізити, що визначені пунктом 4.13 цієї глави. Депозитарій виконує щодо клієнта-отримувача та його розпорядження операції, що визначені пунктами 4.14-4.16 і 4.18 цієї глави.