( Абзац третій пункту 2.4 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )
Голова правління (ради директорів) банку (керівник філії іноземного банку), з яким має укладатися угода, під час розгляду проекту угоди може запрошуватися на нараду до Національного банку або до територіального управління для надання пояснень.
( Абзац четвертий пункту 2.4 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 270 від 06.05.2009 )
Якщо протягом 15 календарних днів з дня надсилання Національним банком листа із зауваженнями до проекту письмової угоди банк не врахував письмових зауважень Національного банку щодо проекту угоди, то територіальне управління (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) Національного банку порушує питання про застосування інших адекватних заходів впливу.
( Пункт 2.4 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )
2.5. У письмовій угоді з боку Національного банку також має обумовлюватися порядок контролю за виконанням зобов'язань банку та порядок і форми надання банком додаткової інформації, потрібної для контролю за виконанням прийнятих ним зобов'язань.
2.6. Письмову угоду з банком від імені Національного банку підписує керівник/його заступник територіального управління Національного банку (заступник Голови Національного банку - куратор служби банківського нагляду або директор Дирекції з банківського регулювання та нагляду). Письмова угода засвідчується відбитком печатки Національного банку (територіального управління Національного банку).
( Абзац перший пункту 2.6 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )
Територіальне управління Національного банку після укладення письмової угоди з банком надсилає копію угоди до Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.
У разі відмови або ухилення банку від укладення письмової угоди в установлений строк без обгрунтованих причин до нього мають застосовуватися інші (жорсткіші) заходи впливу згідно з цим Положенням.
2.7. Контроль за виконанням банком зобов'язань за письмовою угодою здійснюється відповідним територіальним управлінням (структурним підрозділом центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) шляхом аналізу звітів банку, проведення спільних нарад чи перевірок.
2.8. У разі невиконання банком хоча б одного з прийнятих в угоді зобов'язань у встановлені строки відповідне територіальне управління (структурний підрозділ центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) Національного банку подає до Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) обгрунтовані пропозиції щодо розірвання угоди з банком та його подальшої діяльності (застосування інших жорсткіших заходів впливу). У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про розірвання угоди і застосування інших жорсткіших заходів впливу банку надсилається відповідне повідомлення. З часу прийняття Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) рішення про розірвання угоди з банком дія угоди припиняється.
Глава 3. Скликання загальних зборів учасників банку,
спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку
3.1. Комісія Національного банку з метою оздоровлення банку має право прийняти рішення про потребу скликання спостережної ради та/або правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення для банку, в якому відбувається суттєве погіршення його фінансового стану (зокрема зростання активів з негативною класифікацією, обсяг яких становить 20 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, або наявність збитків за результатами фінансового року).
( Пункт 3.1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку N 346 від 28.09.2005, N 228 від 06.08.2008 )
3.2. Комісія Національного банку має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку, якщо фінансове оздоровлення банку потребує залучення додаткових коштів акціонерів (учасників, інвесторів) для реструктуризації капіталу банку та/або зобов'язань банку, або в разі потреби розроблення плану реорганізації банку шляхом злиття або приєднання - якщо банк хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком, та/або не надав у встановленому порядку програму капіталізації банку.
( Пункт 3.2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 06.08.2008 )
3.3. Банк протягом 20 робочих днів з дня отримання рішення Комісії Національного банку щодо прийняття програми фінансового оздоровлення зобов'язаний розробити і подати затверджену правлінням та радою банку програму фінансового оздоровлення на узгодження відповідному територіальному управлінню Національного банку (підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку - у строк до 25 робочих днів).
3.4. Якщо радою банку (радою директорів) на вимогу Національного банку або без цієї вимоги прийнято рішення про скликання загальних зборів учасників з метою схвалення програми фінансового оздоровлення або прийняття рішення про його реорганізацію, то банк зобов'язаний повідомити територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) про час і місце проведення загальних зборів, порядок денний і надати проект рішення щодо фінансового оздоровлення чи реорганізації банку, що вноситься на розгляд загальних зборів учасників, у строк до 20 робочих днів після отримання листа з вимогою, але не пізніше 25 днів до дня скликання зборів.
Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) розглядає отримані документи щодо ефективності та відповідності вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, у разі потреби надає зауваження. Уповноважений представник Національного банку в разі потреби бере участь у проведенні загальних зборів учасників банку з правом дорадчого голосу.
Банк протягом трьох робочих днів після проведення загальних зборів подає територіальному управлінню Національного банку (структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) прийняту банком програму фінансового оздоровлення (чи план реорганізації разом з економічними обгрунтуваннями та розрахунками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо реорганізації банків), протокол загальних зборів, підписаний головою та секретарем зборів та засвідчений печаткою банку разом з іншими документами відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.
У разі прийняття загальними зборами банку програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) особи, що бажають придбати (збільшити) істотну участь у банку, мають подати Національному банку документи для отримання дозволу відповідно до статті 34 Закону про банки та в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.
3.5. Умови подання банком документів щодо реорганізації банку, погодження Національним банком плану реорганізації банку та контроль за виконанням плану реорганізації здійснюються згідно з нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банків.
3.6. Територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) протягом 10 робочих днів з дня отримання програми фінансового оздоровлення розглядає її щодо ефективності та відповідності вимогам Національного банку і в разі її підтримки подає разом з висновками до Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.
Дирекція з банківського регулювання та нагляду в строк до десяти робочих днів розглядає програму і готує відповідні пропозиції Комісії Національного банку або повертає цю програму на доопрацювання з мотивованими зауваженнями.
3.7. У разі погодження програми фінансового оздоровлення Комісія Національного банку приймає відповідне рішення.
Після схвалення програми фінансового оздоровлення Комісією Національного банку з банком укладається письмова угода на строк до дванадцяти місяців (до вісімнадцяти місяців, якщо нагляд за діяльністю банку безпосередньо здійснює структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату) у порядку, визначеному главою 2 розділу II цього Положення.
( Абзац другий пункту 3.7 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 81 від 28.02.2002 )
Рішення Комісії Національного банку про погодження програми фінансового оздоровлення в триденний строк після його прийняття надсилається банку та відповідному територіальному управлінню Національного банку.
За наявності обгрунтованих підстав для успішного завершення фінансового оздоровлення банку цей строк може бути продовжений Правлінням Національного банку ще на шість місяців.
3.8. У разі неподання банком у встановлений строк програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) або подання програми (плану реорганізації), яка не відповідає вимогам цього Положення (з урахуванням вимог, установлених у рішенні Комісії Національного банку щодо прийняття банком програми фінансового оздоровлення), Національний банк застосовує жорсткіші заходи впливу, що адекватні допущеним порушенням.
( Пункт 3.8 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )
3.9. Контроль за виконанням банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) здійснюється територіальним управлінням Національного банку (структурним підрозділом банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).
За результатами нагляду щодо виконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та умов письмової угоди з банком територіальне управління Національного банку щомісяця до 25-го числа місяця, наступного за звітним, подає Дирекції з банківського регулювання та нагляду свої висновки та пропозиції.
3.10. До закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення та/або для прийняття рішення про продовження її дії (дії письмової угоди) в обов'язковому порядку відповідний підрозділ банківського нагляду Національного банку має здійснити комплексну (планову або позапланову) інспекційну перевірку діяльності цього банку.
За 10 робочих днів до закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення банку (строку дії письмової угоди) територіальне управління Національного банку зобов'язане подати Дирекції з банківського регулювання та нагляду (з урахуванням звіту про інспекційну перевірку) висновок про виконання банком програми фінансового оздоровлення (письмової угоди) або про застосування інших жорсткіших заходів впливу.
3.11. У разі ефективного виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення, та дотримання банком економічних нормативів і нормативу обов'язкового резервування, формування банком у повному обсязі резервів під активні операції протягом трьох останніх місяців, що підтверджено результатами інспектування, програма вважається завершеною, а дія угоди - припиненою.
( Пункт 3.11 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 346 від 28.09.2005 )
3.12. У разі невиконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та/або погіршення його фінансового стану Національний банк розриває з банком письмову угоду і приймає рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку.
Розділ III. Видача Національним банком розпоряджень
Глава 1. Загальні вимоги
1.1. Відповідно до статті 73 Закону про банки Національний банк може видати розпорядження, за яким доводиться до відома окремого банку зміст заходу впливу, що застосовується за виявлені порушення чи недоліки в діяльності банку, з посиланням на банківське законодавство чи нормативно-правові акти Національного банку, і яке є обов'язковим для виконання.
1.2. Національний банк видає розпорядження у формі постанови Правління Національного банку, рішення Комісії Національного банку або Комісії Національного банку при територіальному управлінні відповідно до вимог цього Положення, а також у формі постанови за справою про адміністративне правопорушення відповідно до Положення про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 N 563 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2002 за N 62/6350.
Комісія Національного банку може делегувати свої повноваження, визначені розділом III цього Положення, комісіям Національного банку при територіальних управліннях.
( Пункт 1.2 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 81 від 28.02.2002 )
Глава 2. Розпорядження про зупинення виплати дивідендів чи
розподілу капіталу в будь-якій іншій формі
2.1. Національний банк має право видати банку розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі. Розпорядження щодо зупинення розподілу капіталу в будь-якій іншій формі стосується розподілу прибутку банку, що залишається в розпорядженні банку після сплати податків та обов'язкових платежів.
Цей захід впливу Національний банк має застосовувати в таких випадках:
а) до банків, що порушили норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), або якщо Національний банк визнає, що виплата дивідендів і розподіл капіталу в будь-якій формі призведе до порушення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3);
( Підпункт "а" пункту 2.1 глави 2 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 228 від 06.08.2008 )
б) до банків, у яких викуп власних акцій призвів/призведе до падіння регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого Національним банком рівня;
в) одночасно з надсиланням листа з вимогою до банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення до часу виконання ним цієї програми.
2.2. Цей захід впливу не застосовується, якщо акціонери/учасники банку прийняли рішення про спрямування нарахованих дивідендів на придбання акцій/часток нової емісії або попередньо викуплених банком в акціонерів/учасників для поповнення статутного капіталу банку.
2.3. Видача розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподіл капіталу в будь-якій формі здійснюється Комісією Національного банку у формі відповідного рішення.
Таке рішення Комісія Національного банку може прийняти одночасно з погодженням розробленої банком програми фінансового оздоровлення.
Глава 3. Установлення для банку підвищених економічних
нормативів
3.1. Національний банк має право видати розпорядження щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів.
Таке розпорядження видається Національним банком у формі постанови Правління Національного банку шляхом установлення підвищених вимог щодо мінімальних значень нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) та/або нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), а також нормативів кредитного ризику для банків, що здійснюють операції з високим рівнем ризику.
( Абзац другий пункту 3.1 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )
3.2. Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій у разі видання Національним банком розпорядження щодо встановлення для банків підвищених значень економічних нормативів визначається (з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки) за таких умов:
( Абзац перший пункту 3.2 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )
а) рівень активів з негативною класифікацією (2) становить 20 і більше відсотків від загальної суми активів за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку;
( Підпункт "а" пункту 3.2 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 324 від 17.08.2006 )
________________
(2) Рівень активів з негативною класифікацією визначається відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032, із змінами.
( Виноска глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )
б) загальна сума недосформованих резервів на покриття можливих збитків за активними операціями банків (за кредитними операціями, за операціями з цінними паперами, за дебіторською заборгованістю, за простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями, за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах) з часу введення Національним банком вимоги щодо формування відповідного резерву в повному обсязі становить понад 40 відсотків від загальної розрахункової суми резерву за активними операціями;
( Підпункт "в" пункту 3.2 глави 3 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 107 від 28.02.2009 )
в) надмірна величина ризику концентрації (сукупна величина заборгованості банку, що розрахована за алгоритмом нормативу максимального сукупного розміру кредитів гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) щодо підприємств однієї галузі (або одного виду економічної діяльності) становить понад 200 відсотків регулятивного капіталу банку);
г) підстави для надання кредитів та здійснення активних операцій, а також рівень контролю за ними є недостатніми;
ґ) здійснення операцій з інсайдерами (пов'язаними особами банку) на умовах, що сприятливіші за звичайні (3).
______________
3 Поняття інсайдерів та умов, що сприятливіші за звичайні, застосовуються відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28.08.2001 N 368.
д) надання кредиту (або здійснення вкладень у боргові цінні папери) у розмірі, що перевищує встановлений норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), без наявності забезпечення кредиту безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям.
( Пункт 3.2 глави 3 розділу III доповнено підпунктом згідно з Постановою НБУ N 192 від 29.04.2004 )
3.3. Рішення про видачу розпорядження Національного банку щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів приймається за обгрунтованими пропозиціями територіальних управлінь Національного банку (або відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).
У разі отримання пропозицій від територіального управління Національного банку відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату протягом десяти днів розглядає їх та за потреби готує обгрунтовані висновки для подання на розгляд Правління Національного банку.
( Абзац другий пункту 3.3 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )
3.4. Протягом трьох днів після прийняття постанови Правління Національного банку щодо встановлення підвищених значень економічних нормативів відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату повідомляє відповідне територіальне управління та банк про застосований захід впливу. Через 10 календарних днів після часу прийняття Національним банком відповідного рішення підвищені значення економічних нормативів набирають чинності та стають обов'язковими для їх виконання.
( Пункт 3.4 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )
3.5. У разі недотримання банком установлених підвищених значень економічних нормативів розглядається питання щодо застосування адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням.
Глава 4. Підвищення резервів на покриття можливих
збитків за кредитами та іншими активами
4.1. У разі здійснення банком окремих операцій з підвищеним рівнем ризику, що можуть загрожувати інтересам кредиторів і вкладників, що підтверджується результатами планової або позапланової інспекційної перевірки, Національний банк може видати розпорядження банку щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами, яке полягає в установленні підвищеного розміру відрахувань до резервів (коефіцієнта резервування) під ці активні операції або при розрахунку суми резервів ураховується лише першокласне забезпечення за кредитними операціями банку.
4.2. Цей захід впливу застосовується до банків, що не дотримуються вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку класифікації активних операцій, у тому числі:
( Абзац перший пункту 4.2 глави 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 06.08.2008 )
неподання на вимогу уповноважених працівників Національного банку документів або інформації для перевірки достовірності оцінки фінансового стану (кредитоспроможності) позичальників/контрагентів банку, правильності їх класифікації та достатності резервів під активні операції;
надання недостовірної інформації та звітності, ненадання або несвоєчасне їх надання;
невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;
недотримання нормативів кредитного ризику;
невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень.
4.3. Розпорядження про підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами видається у формі постанови Правління Національного банку.
( Главу 4 розділу III доповнено пунктом 4.3 згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )
Глава 5. Обмеження, зупинення чи припинення проведення
окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику
5.1. Національний банк може видати розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій (визначені в статті 47 Закону про банки) з високим рівнем ризику.
Розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику видається у формі рішення Комісії Національного банку або Комісії при територіальному управлінні Національного банку.
Комісія при територіальному управлінні Національного банку має право обмежувати, зупиняти чи припиняти здійснення окремих видів операцій банків у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку.
Розпорядження щодо припинення банківських операцій (пункти 2-3 частини першої статті 47 Закону про банки видається іншим юридичним особам (крім банків), що здійснюють ці операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.
Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій при видачі розпорядження Національного банку про обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику визначається за оцінкою (класифікацією) активів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки (планової та позапланової).
5.2. Рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій приймається в разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику або операцій, подальше здійснення яких є ризиковим і створюватиме загрозу інтересам кредиторів і вкладників, у тому числі в таких випадках:
( Абзац перший пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )
установлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку;
надходжень банку недостатньо для підтримання на потрібному рівні регулятивного капіталу, забезпечення формування резервів під активні операції та покриття збитків банку;
( Абзац третій пункту 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 346 від 28.09.2005 )
проведення операцій за незареєстрованими Національним банком кореспондентськими рахунками банків;
порушення економічних нормативів, установлених Національним банком;
порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), контроль за дотриманням якого здійснюється на підставі середньоарифметичної величини відповідної загальної відкритої валютної позиції за звітний період, два та більше звітних періоди протягом календарного року;
( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 107 від 28.02.2009; в редакції Постанов Національного банку N 475 від 14.08.2009, N 475 від 14.08.2009 )
щоденного порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) десять та більше разів протягом місяця у разі набрання чинності рішенням Національного банку щодо встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту;
( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 475 від 14.08.2009 )
недотримання ліцензійних вимог та спеціальних вимог щодо отримання банками письмового дозволу Національного банку на виконання окремих операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо окремих операцій (у тому числі недотримання банком ліцензійних вимог стосовно розміру регулятивного капіталу банку, потрібного для здійснення відповідних операцій);
порушення умов, на підставі яких була надана банківська ліцензія/письмовий дозвіл;
недоформування резервів під активні операції банків у необхідному розмірі (відповідно до нормативно-правових актів Національного банку);
здійснення без письмового дозволу Національного банку операцій, які вимагають отримання такого письмового дозволу;
недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо складання та надання звітності;
надання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, ненадання або несвоєчасне їх надання, у тому числі інформації щодо підстав виключення сум кредитів, забезпечених безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), що встановлений у главі 2 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032, із змінами (далі - Інструкція про порядок регулювання діяльності банків);
( Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 від 27.10.2004 )
неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;
невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку;
невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;
допущення банком недобросовісної конкуренції щодо здійснення тих чи інших операцій;
недотримання вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )( Абзац сімнадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 515 від 27.10.2004 )
порушення банком порядку формування обов'язкових резервів три звітних періоди резервування поспіль протягом календарного року;
( Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 324 від 17.08.2006 )
недотримання банком більше ніж 30 разів (уключаючи вихідні або святкові дні) визначеного Національним банком щоденного на початок операційного дня залишку коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку протягом трьох звітних періодів резервування поспіль;
( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )
неперерахування банком коштів обов'язкових резервів у повному обсязі на окремий рахунок у Національному банку протягом трьох робочих днів після набрання чинності рішенням Національного банку щодо формування і зберігання коштів обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку;
( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )
неперерахування банком протягом трьох робочих днів після закінчення звітного періоду резервування на окремий рахунок, відкритий у Національному банку, суми коштів обов'язкового резервування відповідно до встановлених нормативів у разі зростання обсягів залучених банком коштів порівняно із попереднім звітним періодом резервування;
( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 324 від 17.08.2006 )
здійснення філією (іншим відокремленим підрозділом банку) операцій з порушенням вимог нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі здійснення операцій без правових підстав.
У разі порушення банком вимог частин першої та другої статті 2 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" щодо обов'язкової участі банку в Фонді або несплати, або несвоєчасної сплати зборів до Фонду (якщо Фонд звернувся до Національного банку про застосування заходів впливу у зв'язку з допущенням банком цього порушення) Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) може прийняти рішення про обмеження або зупинення операцій з приймання вкладів (депозитів) фізичних осіб.
У разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику, які призвели до погіршення якості активів (у тому числі негативно класифіковані активи становлять 10 відсотків і більше від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках), збитків за результатами фінансового року, систематичного (більше двох разів протягом місяця) порушення нормативу миттєвої ліквідності (Н4), Національний банк має право прийняти рішення про обмеження операцій у вигляді встановлення вимоги щодо:
вкладання банком коштів у розмірі, передбаченому абзацами чотирнадцятим, п'ятнадцятим та шістнадцятим пункту 2.3 глави 2 розділу II цього Положення, у безризикові активи (депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком та державні цінні папери). У день придбання банком державних цінних паперів Національний банк на час дії рішення про обмеження активних операцій здійснює їх блокування на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку;
( Абзац двадцять п'ятий пункту 5.2 глави 5 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 324 від 17.08.2006 )
або заборони на здійснення банком активних операцій з пов'язаними особами (інсайдерами) банку.
У разі порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), яке передбачено абзацами шостим або сьомим цього пункту, Національний банк має право прийняти рішення щодо зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у вигляді встановлення однієї з таких вимог:
( Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 107 від 28.02.2009; в редакції Постанови Національного банку N 475 від 14.08.2009 )
встановлення для банку зменшеного до 5 процентних пунктів значення відповідного ліміту на строк до шести місяців;
( Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 475 від 14.08.2009 )
зупинення/обмеження здійснення окремих операцій з валютними цінностями;
( Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 475 від 14.08.2009 )
припинення здійснення окремих операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення таких операцій.
( Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 475 від 14.08.2009 )
Після прийняття Комісією Національного банку рішення про зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у випадку порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) Національний банк окремим розпорядженням призупиняє проведення відповідних операцій з банком на міжбанківському валютному ринку України на строк до закінчення строку дії відповідного рішення про зупинення/обмеження операцій.
( Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 475 від 14.08.2009 )( Пункт 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )
5.3. У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо припинення здійснення окремого виду операцій банк утрачає право на їх здійснення.
Якщо здійснення банком цього виду операцій передбачає відповідно до Закону про банки та нормативно-правових актів Національного банку отримання письмового дозволу Національного банку, то одночасно втрачає чинність письмовий дозвіл Національного банку в частині здійснення цього виду операцій.
У цьому випадку банк зобов'язаний у триденний строк повернути територіальному управлінню Національного банку раніше отриманий письмовий дозвіл на здійснення операцій для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій.
Отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) про припинення здійснення окремих видів операцій є підставою для розірвання банком відповідних договорів на здійснення цих операцій.
5.4. У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) щодо зупинення (обмеження) здійснення окремого виду операцій банк:
( Абзац перший пункту 5.4 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 228 від 04.06.2003 )
а) з часу отримання цього рішення втрачає право на здійснення цих операцій на строк, визначений цим рішенням;
б) утрачає право на збільшення обсягу цих операцій (забороняється укладення нових договорів або продовження строку діючих) з часу отримання цього рішення;
в) одночасно забезпечує здійснення операцій згідно з договорами, що укладені ним до дня отримання зазначеного рішення.
Обсяг обмежень щодо здійснення банком окремих видів операцій визначається органом, який приймає рішення про зупинення (обмеження) здійснення окремих видів операцій.
( Абзац п'ятий пункту 5.4 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )
5.5. У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій відповідне територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) у день отримання цього рішення зобов'язане:
забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;
повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення.
5.6. Якщо Комісія при територіальному управлінні Національного банку прийняла рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій, то територіальне управління Національного банку в день його прийняття зобов'язане:
забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;
повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення та встановлені вимоги до банку стосовно внесення відповідних змін у дозволи, які надані його філіям;
повідомити про прийняте рішення Дирекцію з банківського регулювання та нагляду та Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане протягом трьох днів надіслати копію прийнятого рішення Департаменту реєстрації та ліцензування банків Національного банку на паперових носіях.
5.7. Якщо банк відмовився отримати рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних ним операцій, то на супровідному документі та його копії робиться відповідна відмітка про це із зазначенням дати та прізвища відповідального представника банку. У такому разі рішення Національного банку надсилається банку спецзв'язком.
Після закінчення строку, на який було зупинено (обмежено) окремі види здійснюваних банком операцій, банк має право відновити здійснення цих операцій у повному обсязі, якщо Національний банк не прийняв рішення про продовження зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій.
5.8. У разі усунення банком порушень Комісія Національного банку (або Комісія при територіальному управлінні Національного банку) може приймати рішення про дострокове скасування рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій за поданням відповідного територіального управління Національного банку (Дирекції з банківського регулювання та нагляду). Якщо таке рішення прийняте Комісією при територіальному управлінні Національного банку, то територіальне управління в день його прийняття зобов'язане повідомити про це банк, Дирекцію з банківського регулювання та нагляду та Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку згідно з порядком, визначеним у пункті 5.6 глави 5 розділу III цього Положення.
( Пункт 5.8 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )
5.9. Територіальні управління та відповідні підрозділи банківського нагляду Національного банку зобов'язані вести постійний контроль за дотриманням банком (у тому числі його філіями) вимог Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів банківських операцій.
За 10 днів до закінчення строку дії рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій територіальне управління Національного банку (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) надає Комісії Національного банку при територіальному управлінні (або Комісії Національного банку) інформацію про усунення банком порушень і пропозиції щодо подальшої його діяльності.
( Абзац другий пункту 5.9 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 від 04.06.2003 )
У разі невиправлення банком порушень у строк, на який зупинено (обмежено) окремий вид операцій, що здійснюється банком, Комісія Національного банку (або Комісія Національного банку при територіальному управлінні) приймає відповідне рішення щодо застосування до банку інших жорсткіших заходів впливу.
5.10. Якщо банк не припинив або не зупинив проведення окремих видів операцій (чи не обмежив їх проведення), здійснення яких рішенням Національного банку зупинено (обмежено, припинено), або не виправив порушення в строк, на який зупинено (обмежено) ці операції, то Національний банк має застосувати до нього інші заходи впливу.
( Пункт 5.10 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 107 від 28.02.2009 )
5.11. У разі здійснення банком операцій з валютними цінностями з високим рівнем ризику структурний підрозділ Національного банку, який здійснював перевірку, надає пропозиції щодо припинення операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями на ім'я керівника Дирекції з банківського регулювання та нагляду.
5.12. Якщо Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) прийняла рішення про припинення операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, то банк зобов'язаний протягом трьох робочих днів після отримання цього рішення надати Національному банку інформацію про кредиторську і дебіторську заборгованість (реквізити кредитора (дебітора), сума, код валюти, балансовий рахунок, на якому обліковується заборгованість, вид заборгованості).
5.13. У разі прийняття Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) рішення про припинення операцій з валютними цінностями та припинення письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний ужити таких заходів:
а) у день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій та в триденний строк повернути Національному банку раніше отриманий письмовий дозвіл Національного банку для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій. Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) має забезпечити отримання цього рішення в день його прийняття (отримання);
б) протягом одного операційного дня повідомити всі банки-кореспонденти про факт втрати чинності письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, одночасно надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків банку в іноземній валюті та кореспондентських рахунків, відкритих у цьому банку;
в) у місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків НОСТРО в банках-кореспондентах і рахунків ЛОРО іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними;
Після закриття кореспондентських рахунків повернути територіальному управлінню Національного банку документ, що підтверджує присвоєння реєстраційного номера;
г) протягом трьох робочих днів з дня отримання рішення надіслати повідомлення банкам-кореспондентам про необхідність надання розпорядження про перерахування коштів з їх кореспондентських рахунків (відкритих у цьому банку) та розпорядження про перерахування коштів з кореспондентських рахунків банку (відкритих у банках-кореспондентах) на кореспондентський рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України.
Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком подати для узгодження до відповідного департаменту Національного банку в триденний строк із дня отримання рішення про припинення зазначеного письмового дозволу;
ґ) протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті, а нерезидентів повідомити про необхідність закриття рахунків у грошовій одиниці України;
д) закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та нерезидентів у грошовій одиниці України (поточні, депозитні (вкладні) тощо), при цьому інкасація валютних коштів має здійснюватися лише для виконання операцій, передбачених цією главою;
е) закрити належні банку пункти обміну іноземних валют і повідомити юридичних осіб (з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют) про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та закінчення строку дії зазначеної угоди, а також закрити належні йому пункти обміну іноземних валют.
Територіальне управління Національного банку зобов'язане скасувати надані банку реєстраційні свідоцтва на відкриття належних банку пунктів обміну іноземних валют і тих, що працювали на підставі агентських угод, а також встановити контроль за припиненням їх діяльності. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане повідомити про скасування реєстраційних свідоцтв на відкриття пунктів обміну іноземних валют, що працювали на підставі агентських угод, органи державної податкової адміністрації (інспекції) за місцем реєстрації цих юридичних осіб;
є) ужити заходів щодо припинення валютних операцій власними дирекціями, філіями, іншими відокремленими підрозділами банку з передаванням залишків коштів за їх рахунками на баланс уповноваженого банку;
ж) припинити надання гарантій, поручительств та інших зобов'язань за третіх осіб, виконання яких передбачається в іноземній валюті;
з) припинити нові емісії в іноземній валюті власних цінних паперів (сертифікатів, векселів тощо), пластикових карток (у тому числі платіжних карток міжнародних платіжних систем, емітованих у гривнях), чеків;
и) забезпечити повернення коштів власникам вкладів, депозитів тощо, здійснених в іноземній валюті. Зазначені кошти можуть бути повернуті як у валюті вкладу, внеску, депозиту тощо, так і в грошовій одиниці України за бажанням клієнтів;
і) ужити заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті;
ї) ужити заходів щодо повернення наданих банком кредитів в іноземній валюті (насамперед пролонгованих і прострочених), а також кредитів, наданих банку резидентами та нерезидентами. У зв'язку з цим уповноважені банки мають передбачати в кредитних угодах обов'язкову умову щодо повернення таких кредитів у разі припинення дії зазначеного письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями.
За наявності рахунків, на яких обліковується заборгованість за наданими клієнтам кредитами в іноземній валюті, банк повинен перевести їх до тих уповноважених банків, до яких клієнти перейшли на обслуговування (на підставі договорів, укладених банком з цими уповноваженими банками та/або за потреби - з банками-кредиторами), і протягом 90 днів провести переговори з уповноваженими банками про продаж їм цих кредитних коштів.
Продаж кредитних коштів має бути завершено в строк до 90 днів з початку переговорів.
Глава 6. Заборона надавання бланкових кредитів
6.1. Розпорядження Національного банку щодо заборони надавання бланкових (незабезпечених) кредитів може видаватися:
( Абзац перший пункту 6.1 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 346 від 28.09.2005 )
банкам, у яких обсяг негативно класифікованих активів перевищує 10 відсотків суми активів, за якими мають оцінюватися ризики та формуватися страхові резерви;
( Пункт 6.1 глави 6 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 346 від 28.09.2005 )
банкам, що не сформували резерви під кредитні ризики та інші активні операції в достатньому обсязі;
( Абзац третій пункту 6.1 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 346 від 28.09.2005, N 228 від 06.08.2008 )
банкам, що порушують норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3).