Порядок проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України

Кандидати на службу в органи внутрішніх справ із сімей, у яких відповідним органом охорони здоров'я зареєстровано хворого на лепру, визнаються непридатними для служби згідно із цією статтею.

Стаття 5. Передбачає хворобу, зумовлену вірусом імунодефіциту людини (далі - ВІЛ). Імунодефіцитні стани повинні підтверджуватись результатами лабораторних досліджень глобулінів сироватки крові. ВІЛ-інфіковані особи рядового й начальницького складу в разі одержання двох позитивних результатів наявності антитіл до ВІЛ методом імуноферментного аналізу з Національної або регіональної референс-лабораторії, регламентованого ВООЗ, після огляду інфекціоніста, якщо відсутні клінічні показання для стаціонарного лікування, амбулаторно проходять ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.

Оглянуті направляються до регіональних центрів СНІДу для поглибленого обстеження з подальшим прийняттям рішення ВЛК про ступінь придатності до військової служби.

Кандидати на службу з імунодефіцитними розладами, які є вірусоносіями СНІДу, визнаються не придатними до служби.

Стаття 6. Особи рядового й начальницького складу в разі виявлення венеричних захворювань направляються на стаціонарне лікування з обов'язковим повідомленням органів охорони здоров'я. Після успішного лікування особи рядового й начальницького складу є придатними до військової служби і вступу до ВНЗ.

Критерієм вилікування гонореї та сифілісу вважається зникнення клінічних ознак венеричного захворювання та наявність трикратного від'ємного результату при лабораторному контролі. Якщо через 12 місяців після повноцінного лікування сифілісу негативація класичних серологічних реакцій не настала, то огляд проводиться за пунктом "б".

У разі враження сифілісом внутрішніх органів, кісток, нервової системи, залежно від ступеня порушення їх функцій, огляд проводиться також за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Кандидати на службу за пунктом "в" не придатні до вилікування з обов'язковим сповіщенням органів охорони здоров'я. Після вилікування вони придатні до військової служби. Критерієм придатності вважається закінчення всіх призначених курсів специфічного лікування, негативні результати клініко-лабораторних досліджень а також зняття з диспансерного нагляду у дерматовенеролога.

Стаття 7. У разі незадовільних результатів повторного лікування особи рядового й начальницького складу, які мають зазначені в цій статті грибкові захворювання шкіри, крім хворих на пахову епідермофітію, проходять медичний огляд згідно з пунктом "а" цієї статті.

Стаття 8. До пункту "а" належать:

- новоутворення головного мозку;

- злоякісні новоутворення кісток та суглобів незалежно від поширеності та стадії;

- злоякісні новоутворення органів та систем з віддаленими та регіонарними метастазами, рецидивами пухлин;

- стани після хірургічного лікування, цитостатичної або променевої терапії злоякісних новоутворень або після відмови хворого від лікування незалежно від стадії пухлини, її локалізації та часу від початку захворювання.

До пункту "б" належать: стани після радикального лікування злоякісних новоутворень органів і систем при незначних функціональних порушеннях, рубці після радикального лікування злоякісних пухлин нижньої губи або шкіри.

До осіб рядового й начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, застосовується пункт "а" незалежно від локалізації, стадії злоякісного процесу, а також часу початку захворювання. Винятком є випадки радикального вилікування раку нижньої губи або шкіри без метастазів, коли для категорії осіб, які проходять медичний огляд, застосовується пункт "б".

Стаття 9. До пункту "а" належать швидкопрогресуючі злоякісні захворювання крові та кровотворних органів, а також повільно прогресуючі зі значними змінами в складі крові та періодичними загостреннями, коли працездатність хворого стійко втрачена, а ефект від проведеного лікування відсутній або має тимчасовий характер.

У разі захворювань з повільно прогресуючим перебігом, тривалим позитивним ефектом від лікування, частотою загострень, що не перевищують один раз на рік, та збереженою працездатністю огляд проводиться за пунктом "б".

До пункту "в" належать розлади стану здоров'я тимчасового характеру, зумовлені проведеним променевим або цитостатичним лікуванням. Відпустка за станом здоров'я надається після проведення першого курсу променевої або цитостатичної терапії. При подальших курсах лікування надається звільнення від виконання службових обов'язків.

Стаття 10. За наявності доброякісних новоутворень оглянутим пропонується лікування. Ця стаття використовується в разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього.

До пункту "а" належать:

- новоутворення шкіри, підлеглих тканин, кровоносних або лімфатичних судин, що затруднюють носіння форменого одягу, взуття або спорядження;

- новоутворення центральної чи периферичної нервової системи такі, що прогресують або призводять до стійких паралічів чи до глибоких парезів кінцівок, зі стійкими порушеннями чутливості або трофіки (різко виражені атрофії м'язів при односторонньому процесі: плеча - більше ніж 4 см; передпліччя - більше ніж 3 см; стегна

- більше ніж 8 см; гомілки - більше ніж 6 см; контрактури, хронічні трофічні виразки), що супроводжуються розладом функцій кори або підкоркових утворень, порушенням функції черепних нервів, ендокринними розладами, а також стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що викликає різкі болі, та інші);

- фіброми носоглотки з прогресуючим перебігом, міжстіння зі значними клінічними проявами (зміщення, здавлення, руйнування навколишніх органів, а також інших прилеглих до них органів грудної порожнини);

- бронхо-легеневого апарату, що супроводжуються кровохарканням, бронхостенозом або ателектазом;

- органів травлення, що значно утруднюють акт ковтання і проходження їжі, які супроводжуються схудненням;

- залоз внутрішньої секреції без ендокринних розладів, що викликають порушення функції прилеглих органів (зміщення, здавлення);

- поширені чи множинні папіломи сечового міхура з вираженими дизуричними явищами або супровідною кровотечею.

До пункту "б" належать новоутворення:

- шкіри, підлеглих тканин, кровоносних або лімфатичних судин, множинні невуси (два і більше), що утруднюють носіння форменого одягу, взуття або спорядження;

- центральної або периферичної нервової системи, при яких порушення функцій виражено помірно і перебіг яких характеризується повільним протягом тривалого часу (1 - 2 роки) наростанням симптомів (незначна атрофія м'язів, легкі розлади чутливості і т.ін.);

- міжстіння з помірними порушеннями функцій органів;

- бронхо-легеневого апарату з помірними клінічними проявами;

- органів травлення без схуднення;

- папіломи сечового міхура з помірними дизуричними розладами.

До цього пункту слід відносити захворювання молочної залози і жіночих статевих органів: дисплазія, атипічна гіперплазія молочної залози, міоми матки при розмірах, які відповідають 12-тижневій вагітності й більше, що супроводжуються кровотечами і призводять до анемії; наявність субмукозних або субсерозних вузлів з порушенням їх кровопостачання, швидким зростанням (збільшення пухлини до розмірів, відповідних понад 5-тижневій і більшій вагітності за рік); залозно-кістозна гіперплазія, поліпоз, аденоматоз, ендометріоз; ерозії та дисплазії шийки матки; поліпи цервікального каналу; кісти бартолінінової залози, крауроз вульви, кісти та фіброми піхви, що порушують функцію; рецидивні дермоїдні куприкові кісти після радикального хірургічного лікування.

До пункту "в" належать новоутворення:

- нервової системи, повільно прогресуючі, без атрофії м'язів та трофічних розладів, коли симптоми захворювання довго утримуються в одному і тому самому стані;

- органів травлення, що супроводжуються диспептичними розладами;

- жіночих статевих органів, що не потребують хірургічного лікування, міоми матки, що мають розміри відповідно 11-тижневої вагітності без клінічних проявів, кісти бартолінінової залози, кісти та фіброми піхви.

Доброякісні новоутворення: ліпоматоз, гемангіоми, хондроми, що не утруднюють носіння форменого одягу, взуття або спорядження, а також наслідки радикального хірургічного лікування ерозій та дисплазій шийки матки, поліпів цервікального каналу, кіст бартолінінових залоз, кіст і фібром піхви, що не порушують функцію, не обмежують придатності до служби в органах внутрішніх справ і вступу до навчальних закладів МВС України.

Відпустка за станом здоров'я за пунктом "г" надається після хірургічного лікування з приводу доброякісних новоутворень, коли після завершення стаціонарного лікування придатність до служби в органах внутрішніх справ не обмежується і для повного відновлення функцій та працездатності необхідний термін не менше 1 місяця.

Стаття 11. До цієї статті належить зоб (простий зоб, нетоксичний вузловий зоб)

Ураховуючи запровадження в практику нової міжнародної статистичної класифікації хвороб (МКХ-10), при пальпаторному обстеженні щитовидної залози розміри її необхідно встановлювати за класифікацією ВООЗ: 0: 1А: 1Б; II; III

Класифікація ВООЗ розмірів щитовидної залози:

0 - не пальпується чи кожна її частка не більше дистальної фаланги великого пальця кисті пацієнта;

1А - частка більша, ніж довжина фаланги великого пальця кисті, але не візуалізується при закинутій голові;

1Б - пальпується і візуалізується при закинутій голові;

II - пальпується і візуалізується при нормальному положенні голови;

III - великих розмірів, видно на відстані 5 м і більше.

Термін "гіперплазія щитовидної залози" не використовується. При пальпаторному обстеженні щитовидної залози 1А; 1Б; II потрібне ультразвукове обстеження, огляд ендокринологом. За відсутності функціональних порушень та структурних змін щитовидної залози пальпаторні розміри 1А, 1Б, II патологією не вважаються (при огляді фіксується діагноз: здоровий).

Розмір щитовидної залози III за відсутності структурних змін та клінічних проявів розцінюється як нетоксичний зоб й оцінюється за пунктом "а" статті 11, якщо викликає розлад функції сусідніх органів, та за пунктом "б" статті 11, якщо утруднює носіння одягу.

При підозрі на наявність вузлів та іншої патології щитовидної залози кандидати на службу та особи рядового й начальницького складу підлягають амбулаторному обстеженню в ендокринолога. У разі виявлення вузлового зоба пропонується пункційна біопсія щитовидної залози під контролем ультразвукового дослідження з цитологією біоптату. У разі відсутності підозри на наявність новоутворення експертне рішення виноситься на підставі статті 11, але з урахуванням розмірів щитовидної залози: доброякісні зміни вузлів розцінюються за статтею 11, а злоякісні - після хірургічного лікування на підставі статті 12 "а", "б", "в", а при відмові від хірургічного лікування оцінюється за статтею 8.

За наявності аутоімунного тиреоїдиту (зоба Хошимото) у молодих людей оцінка проводиться за статтею 11 - якщо немає порушення функції і за статтею 12, якщо є порушення функції. Діагноз: аутоімунний тиреоідит виставляти після інструментальних та клінічних обстежень в ендокринолога.

Стаття 12. Медичний огляд осіб рядового й начальницького складу проводиться після стаціонарного обстеження та лікування. Наявність хвороби ендокринної системи і ступені її проявів мають бути підтверджені ендокринологом.

До пункту "а" належать: стійкі, значно виражені розлади, зумовлені тяжкими формами цукрового діабету з високою гіперглікемією (більше 13,7 ммоль/л) і глюкозурією, ацетонурією, кетозом, універсальною діабетичною ангіопатією. До цього пункту належать: цукровий діабет з лабільним перебігом і наявністю в анамнезі діабетичної коми; тяжкі форми вузлового і дифузнотоксичного зоба (різко виражене схуднення, адинамія, екзофтальм, задишка в спокої, висока тахікардія, порушення серцевого ритму, різноманітні вісцеральні ускладнення). Сюди ж належать усі хвороби залоз внутрішньої секреції (гіпофіза, наднирникової, щитовидної, паращитовидних і статевих залоз) із незворотними змінами органів і систем та різким порушенням їх функцій.

До пункту "б" належать стійкі, помірно виражені розлади, зумовлені хворобами ендокринних залоз середньої тяжкості, коли при відповідному лікуванні суттєво знижується працездатність оглянутого. Для цукрового діабету середньої тяжкості характерна помірна гіперглікемія (не більше 13,7 ммоль/л) та глюкозурія (до 30 грамів на добу), компенсація вуглеводного обміну досягається пероральним уживанням цукрознижувальних препаратів або інсуліну на фоні постійної дієтотерапії. Ацетонурія, кетоз, діабетичні коми в анамнезі відсутні. Для дифузно-токсичного зоба середнього ступеня тяжкості характерні зниження ваги тіла, помірна тахікардія, очні симптоми. До цього самого пункту належать усі захворювання залоз внутрішньої секреції з помірним порушенням функцій.

До пункту "в" належать форми цукрового діабету з гіперглікемією, яка легко нормалізується дієтою, працездатність збережена, а також легкі зворотні форми дифузно-токсичного зоба (легка неврозоподібна симптоматика, зниження толерантності до фізичного навантаження, незначна тахікардія).

До пункту "г" належать стани після гострих захворювань та операційних втручань на щитовидній залозі, інших ендокринних залозах при нормалізації їх функції після лікування. За цим самим пунктом оглядаються кандидати на службу та особи рядового й начальницького складу після гострих тиреїдитів, а також з вираженою гінекомастією. Особи, оперовані з приводу вираженої гінекомастії із сприятливим результатом, визнаються придатними до служби та до вступу в навчальні заклади системи МВС.

Кандидати на службу за наявності аліментарного ожиріння першого ступеня (надлишок ваги становить від +10% до +29%) за всіма графами Розкладу хвороб придатні до служби в органах внутрішніх справ та до вступу в навчальні заклади МВС; при аліментарному ожирінні другого ступеня (надлишок ваги становить від +30% до +49%) за графою III придатні до служби, а за графами I-II Розкладу хвороб - придатність до служби визначається індивідуально.

Особи рядового й начальницького складу з ожирінням I-II ступенів придатні до військової служби.

При аліментарному ожирінні III ступеня (надлишок ваги становить від +50% до +99%) до кандидитів на службу та осіб рядового й начальницького складу ОВС застосовується пункт "в", а при аліментарному ожирінні IV ступеня (надлишок ваги становить +100% та більше) - пункт "б" цієї статті.

При ожирінні іншого походження придатність до служби визначається в залежності від тяжкості основного захворювання за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Ступінь ожиріння визначається в процентному відношенні фактичної до ідеальної ваги. При визначенні ідеальної ваги використовується індекс Брока. За цим індексом вага в кілограмах дорівнює зросту в сантиметрах мінус 100. Але при використанні індексу Брока необхідно вносити поправки у зв'язку з конституцією даної особи, станом його скелетної мускулатури, підшкірно-жирової клітковини (наприклад у спортсменів, що займаються важкою атлетикою). Тут можуть бути використані варіації "ідеальної" ваги в межах +(-)10%. Для осіб з астенічною конституцією, у яких слабо розвинена мускулатура, ідеальна вага може бути зменшена в межах 10%, а для осіб з гіперстенічною конституцією, добре розвинутою мускулатурою ідеальна вага може бути підвищена до 10%. При оцінці фактичної ваги в осіб, що проходять медичний огляд, потрібно включати наявність набряків, так званих прихованих набряків на гомілках та ступнях.

Стаття 13. Передбачає хвороби крові та кровотворної системи, встановлені стаціонарним обстеженням і оглядом гематолога.

До пункту "а" належать швидкопрогресуючі системні захворювання крові та кровотворних органів, коли працездатність стійко втрачена і відсутній позитивіний ефект від лікування.

У разі повільно прогресуючого перебігу, стійкому ефекті від лікування, неповній втраті працездатністі придатність осіб рядового й начальницького складу визначається згідно з пунктом "б".

У разі повільно прогресуючого перебігу, довгочасного позитивного ефекту, досягнутого лікуванням, з частотою загострень не більше одного разу на рік і збереженою працездатністю особи рядового й начальницького складу за пунктом "в" визнаються обмежено придатними до військової служби.

Особи рядового й начальницького складу, які перенесли один епізод аутоімунної тромбоцитопенічної пурпури з позитивним результатом лікування глюкокортикоїдами чи спленектомією, проходять медичний огляд згідно з пунктом "г". При відсутності ефекту від проведеного лікування або при хронічному перебігу хвороби Верльгофа, залежно від стадії захворювання, огляд проводиться за пунктами "а", "б" або "в" цієї статті. При хворобі Віллебрандта огляд проводиться за пунктами "а", "б" або "в" залежно від ступеня порушення функції та тяжкості перебігу захворювання.

У разі симптоматичних анемій, лейкопеній і тромбоцитопеній різної етіології, але не обумовлених системними хворобами крові, без зниження ваги тіла, втрати працездатності, постанова стосовно осіб рядового й начальницького складу виноситься згідно з пунктами "в" чи "г". Кандидати на навчання - непридатні.

При наявності цитопенічної пурпури з ремісією не менше трьох років, без клінічних проявів необхідна консультація гематолога для унеможливлення симптоматичної тромбоцитопенії.

Постанова про потребу відпустки за станом здоров'я виноситься, якщо для повного відновлення працездатності нормалізації гематологічних показників потрібно не менше одного місяця. Цей самий пункт застосовують до осіб рядового й начальницького складу з тимчасовими загальними розладами здоров'я, обумовленими проведеним променевим і цистостатичним лікуванням системного захворювання крові в початковій стадії.

Стаття 14. До пункту "а" належать слабоумство (деменція), амнестичний синдром, за винятком обумовленого зловживанням психоактивними речовинами, затяжні (більше 1 місяця) психотичні (галюцинаторні, маячні, афективні, дисоціативні) розлади, органічні розлади особистості та поведінки з стійкою соціальною дезадаптацією.

До пункту "б" належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади з розвитком стійких непсихотичних порушень та первинні стійкі (хронічні) непсихотичні розлади, афективні, тривожні, дисоціативні, церебростенічні, легкі когнітивні розлади, розлади особистості та поведінки, з нестійкою соціальною дезадаптацією.

До пункту "в" належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні та непсихотичні розлади в гострому періоді органічного ураження головного мозку з повним одужанням. Кандидати на службу в разі стійкої компенсації психічного здоров'я на протязі 5 років за відсутності неврологічних залишкових явищ ураження головного мозку визнаються придатними до служби.

Стаття 15. До пункту "а" належать деменція, амнестичний синдром, затяжні та хронічні психотичні розлади, розлади особистості та поведінки з стійкою соціальною дезадаптацією.

До пункту "б" належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади, розлади особистості та поведінки, з нестійкою соціальною дезадаптацією, стійкі когнітивні розлади, стан відміни, синдром залежності, стани гострої інтоксикації з делірієм, розладами сприйняття, судомами, патологічне сп'яніння.

До пункту "в" належить документально чи лабораторно підтверджене вживання психоактивних речовин, із згубними наслідками, у тому числі і поза службою, окрім алкоголю. Особи рядового і начальницького складу не підпадають під дію цього пункту. Питання щодо їх подальшої служби вирішується в дисциплінарному порядку.

Стаття 16. До пункту "а" належать усі форми і типи шизофренії, шизотипні розлади, хронічні маячні розлади, гострі і транзиторні психотичні розлади (тривалістю більше 1 місяця), індуковані маячні розлади, шизоафективні розлади.

До пункту "б" належать гострі (тривалістю до 1 місяця) психотичні розлади при повному одужанні.

Стаття 17. До пункту "а" належать епізоди манії, депресія, змішані афективні стани з помірними чи тяжкими проявами та рекурантні афективні розлади.

Пункт "б" включає епізоди гіпоманії, легкі депресивні розлади, хронічні афективні розлади (циклотомія, дистимія тощо).

Стаття 18. До пункту "а" належать повторні, стійкі, затяжні (більше 4 місяців) дисоціативні розлади, стійкі зі значними проявами, що визначають повну непрацездатність, невротичні, пов'язані із стресом, та соматоформні розлади.

До пункту "б" належать гострі, короткочасні (до 1 місяця) дисоціативні розлади з виходом у повне одужання, повторні, стійкі чи затяжні (більше 4 місяців) невротичні, соматоформні розлади та пов'язані зі стресом розлади, які стійко обмежують працездатність.

До пункту "в" належать короткочасні (до 4 місяців) невротичні, соматоформні розлади та пов'язані зі стресом розлади, які закінчились повним одужанням. Кандидати на службу з повною компенсацією психічного здоров'я на протязі 5 років визнаються придатними до служби. Особи з числа рядового чи начальницького складу, які перенесли короткочасні (години, дні) гострі дисоціативні розлади, обумовлені шоковими психогеніями при повному одужанні, можуть визнаватися в індивідуальному порядку придатними до подальшої служби.

Стаття 19. До пункту "а" належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості, що проявляються частими декомпенсаціями, значною соціальною дезадаптацією, а також поведінкові синдроми, пов'язані з фізіологічними порушеннями і фізичними факторами, які супроводжуються значними органічними чи функціональними розладами відповідних органів і систем (наприклад, нервова анорекція зі значним зниженням ваги тіла, дистрофічними змінами внутрішніх органів, залоз внутрішньої секреції полігіповітамінозом тощо).

До пункту "б" належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості з періодичною соціальною дезадаптацією.

Стаття 20. До пункту "а" належать помірна, тяжка, глибока розумова відсталість (JQ від 49 балів і нижче).

До пункту "б" належать легка розумова відсталість (10-50-69 балів) та порушення психологічного розвитку.

У разі помилки військово-лікарської комісії при медичному огляді перед прийняттям на службу чи зачисленні на службу без медичного огляду особи рядового і начальницького складу визнаються непридатними за пунктом "б" статті 20.

Кандидати на службу в ОВС, що перенесли в минулому психози, за відповідними статтями визнаються непридатними до неї. Придатність до служби осіб, які перенесли межові психічні розлади, визначається в індивідуальному порядку.

Стаття 21. Передбачає також ураження нервової системи при сифілісі, інших інфекційних та паразитарних хворобах, хворобах крові.

До пункту "а" належать хвороби нервової системи, що супроводжуються паралічами або глибокими парезами, вираженим паркінсонізмом, частими (чотири і більше разів на рік) епілептичними припадками, вираженими гіперкінезами, діенцефальними кризами, окрім психогенно зумовлених вегетативно-судинних пароксизмів, нападами Кожевниковської або Джексонівської епілепсії, атактичними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), оптикохіазмальним арахноїдитом з розладом зору, а також наслідки перенесеного мієліту з явищами паралічу або вираженого парезу і т.ін.

До пункту "б" належать форми хвороб, які повільно протікають і за ступенем порушення функцій центральної нервової системи обмежують можливість виконання службових обов'язків, але не виключають її повністю (залишкові явища вторинного енцефаліту з помірно вираженим геміпарезом у формі зниження сили м'язів, незначного підвищення тонусу м'язів, що не супроводжується розладом мови, пам'яті, ходьби; помірна гідроцефалія - розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм).

До пункту "в" належать залишкові явища враження нервової системи із незначним порушенням функцій (гіпомімія, анізорефлексія, недостатність конвергенції і т.ін.), окремими органічними знаками, поєднаними з вегетативно-судинною нестійкістю та астено-невротичними проявами.

До пункту "г" належать залишкові явища враження нервової системи без порушення функцій.

При оцінюванні клінічної картини гіпертензивного синдрому, крім підвищення тиску спинномозкової рідини, при потребі обов'язково враховується наявність застійних змін на очному дні, ступінь розширення шлуночкової системи мозку за даними пневмоенцефалограми або комп'ютерної томографії.

Стаття 22. До пункту "а" належать: лейкодистрофія, церебральний ліпідоз, хвороба Паркінсона, міоклонус-епілепсія, хорея Гетінгтона, торсійна дистонія, атаксія Фрідрейха, спинально-м'язова атрофія, боковий аміотрофічний склероз, сирингомієлія з різко вираженими порушеннями трофіки, тяжкі форми мієлопатій, розсіяний склероз, дитячий церебральний параліч та інші паралітичні синдроми, катаплексія та нарколепсія, епілепсія без психічних розладів з частими припадками (більше 4-х на рік).

До пункту "б" належать хвороби, перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (1 - 2 роки), наростанням симптомів (повільно прогресуюча сирингомієлія із незначною атрофією м'язів та легким розладом чутливості, краніостеноз із синдромом внутрішньочерепної гіпертензії і т.п.).

Сюди ж належить епілепсія без психічних розладів з припадками середньої частоти (до трьох разів на рік). Наявність припадку має бути підтверджена лікарськими спостереженнями. В окремих випадках можуть братися до уваги акти, підписані офіційними особами немедичного персоналу, результати опитування очевидців лікарем-куратором, якщо зазначений у них припадок та післяприпадочний стан можна вважати епілептичним. У сумнівних випадках слід запитувати дані з місця проживання, навчання, роботи, служби. У тих випадках, коли єдиним помітним проявом хвороби є слабо виражені та рідко виникаючі малі припадки або специфічні розлади настрою, питання про придатність до служби оглянутих вирішується після стаціонарного обстеження. Особи з епілептичною хворобою без психічних розладів, яка розвинулася внаслідок перенесеного органічного захворювання, оглядаються за пунктом "а" або "б" цієї статті залежно від частоти припадків. Наявність в анамнезі принаймні одного епілептичного припадку, підтвердженого документально лікувальним закладом, є протипоказанням для вступу на службу в органи внутрішніх справ.

До пункту "в" належать дуже повільно прогресуючі хвороби нервової системи, коли об'єктивні ознаки виражені у незначному ступені (сирингомієлія із нерізко вираженим дисоційованим розладом чутливості, без атрофії м'язів та трофічних розладів, коли симптоми захворювання довго утримуються в одному і тому самому стані або достатньо повільно прогресують і т. ін.).

Стаття 23. До пункту "а" належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, пароксизмальної міоплегії, наслідки поліневритів (поліневропатій), плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів, чутливості і трофіки (різко виражені атрофії м'язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, контрактури, хронічні трофічні виразки, пролежні, розлади чутливості, каузалгія і т. ін.). До цього самого пункту належать радикуліти з частими рецидивами (більше двох разів на рік) і тривалим протіканням, що супроводжуються тяжким стійким больовим синдромом з вираженими руховими та вегетативно-трофічними порушеннями, які вимагають довготривалого лікування, а також плексити і тяжкі форми невралгії трійчастого нерва в разі невдалого лікування.

До пункту "б" належать: деякі форми невральної аміотрофії, що сприятливо перебігають (синдром Руссі-Леві), хвороби периферійних нервів та сплетінь, при яких помірно розладнується основна функція; стійкий параліч лицьового нерва, порушена функція кисті, обмежене підняття руки тощо. До цього пункту належать хронічні рецидивні радикуліти, плексити, неврити, що супроводжуються в період загострення вимушеним положенням тулуба, болем уздовж нервів і т.ін. та потребують стаціонарного лікування хворого до двох місяців.

До пункту "в" належать хвороби периферичних нервів та сплетінь з рідкими загостреннями без тенденції до наростання рухових, чутливих та трофічних розладів, а також існуючі нерізко виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними в минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки та працездатність оглянутого.

До пункту "г" належать залишкові явища хвороб периферичних нервів у вигляді незначних порушень чутливості, незначних атрофій чи зниження сили м'язів, які мають тенденцію до відновлення.

При наслідках пошкоджень кістково-м'язової системи та наявності кісткових змін у хребті, що утруднюють його рухомість та викликають вторинні порушення з боку периферичної нервової системи, крім цієї статті, застосовують також відповідні статті Розкладу хвороб.

Після хірургічного лікування з приводу випадіння міжхребцевого диска до кандидатів на службу застосовується пункт "б" чи "в" цієї статті, а до осіб рядового та начальницького складу - стаття 24 Розкладу хвороб.

Особи з нервово-м'язовими захворюваннями оглядаються за пунктами "а", "б" або "в" цієї статті залежно від ступеня порушення функцій.

Стаття 24. До цієї статті належать стани після перенесеного гострого серозного менінгіту, менінгеальної форми кліщового енцефаліту, генералізованих форм менінгококової інфекції з повним одужанням після закінчення лікування і санаціі ліквору. Критерієм санації ліквору в осіб, які перенесли менінгококовий менінгіт, є зменшення цитозу нижче 100 клітин при кількості лімфоцитів 75% і більше.

При розв'язанні питання про потребу надання відпустки за станом здоров'я великого значення набуває не стільки тяжкість і ступінь порушення різних функцій, скільки прогностичні критерії.

Кандидати на службу, які перенесли менінгококову інфекцію, визнаються непридатними, якщо після закінчення лікування минуло менше 12 місяців. Після цього періоду питання про придатність вирішується залежно від вираженості і стійкості порушень функцій нервової системи. За відсутності залишкових явищ або наявності лише розсіяних органічних знаків, що не супроводжуються порушенням функцій, до кандидатів на службу застосовується пункт "г" статті 21 Розкладу хвороб.

Після відпустки за станом здоров'я придатність осіб рядового і начальницького складу до служби визначається індивідуально.

За цією статтею здійснюється медичний огляд осіб, що перенесли гострі захворювання периферичної нервової системи або оперативне втручання на нервових стовбурах.

Стаття 25. Передбачає вроджені або набуті недоліки положення повік (зрощення, виворіт, заворот та інші); захворювання повік, кон'юнктиви, слізних шляхів та орбіти з урахуванням ступеня порушення зорових та рухових функцій. При можливості усунення вищевказаної патології за допомогою хірургічного лікування воно повинно бути проведене до прийняття експертного рішення.

До пункту "а" належать: зрощення повік між собою або з очним яблуком; різко виражені виразкові блефарити з рубцевим переродженням та значним облисінням країв повік; хронічні кон'юнктивіти з гіпертрофією та різко вираженою інфільтрацією тканини із загостреннями не менше двох разів на рік при невдалому стаціонарному лікуванні, хронічне трахоматозне враження кон'юнктиви, а також захворювання слізних шляхів, які не піддаються хірургічному лікуванню в стаціонарі. Сюди належить птоз уродженого або набутого характеру, при якому верхня повіка прикриває більше половини зіниці на одному оці або не менше однієї третини зіниці на обох очах без напруження лобного м'яза; стани після реконструктивних операцій на слізних шляхах з уведенням лакопротезу.

При ускладненнях трахоми зі стійким порушенням функцій ока постанова приймається за відповідними статтями Розкладу хвороб, що передбачають ці порушення, з урахуванням ступеня їх вираженості.

При захворюваннях, передбачених пунктом "б", в осіб рядового та начальницького складу рішення приймається після лікування, індивідуально з урахуванням ступеня вираженості змін та специфіки служби.

При відмові від хірургічного лікування постанова про придатність до військової служби виноситься залежно від ступеня вираженості, тяжкості перебігу хвороби й ефективності консервативного лікування.

Простий блефарит з окремими лусочками та незначною гіперемією країв повік; фолікулярний кон'юнктивіт з поодинокими фолікулами; бархатистість кон'юнктиви в кутках повік та в області кон'юнктивальних склепінь; окремі дрібні поверхневі рубці кон'юнктиви нетрахоматозного походження, а також гладенькі рубці кон'юнктиви трахоматозного походження без інших змін кон'юнктиви та рогівки, без рецидивів трахоматозного процесу протягом року; несправжня та справжня крилоподібна пліва без явищ прогресування не є протипоказаннями до служби в органах внутрішніх справ і вступу до навчальних закладів МВС України.

За наявності прогресуючої справжньої крилоподібної пліви кандидати на службу визнаються непридатними до служби за всіма графами, а особи рядового і начальницького складу підлягають лікуванню.

При рецидивах крилоподібної пліви після незадовільних результатів повторного оперативного лікування постанова виноситься за пунктом "б" з урахуванням функцій ока.

При весняному катарі та інших алергічних ураженнях кон'юнктиви придатність до служби визначається індивідуально, залежно від ступеня проявів, тяжкості перебігу захворювання, частоти загострень та ефективності здійснюваного лікування відповідно до положень статті 90 Розкладу хвороб.

Стаття 26. Передбачає хронічні, важко виліковні або невиліковні захворювання всіх оболонок і заломлювальних середовищ очей туберкульозного, люетичного, дистрофічного та іншого походження.

Паренхіматозний кератит люетичного походження належить до статті 6 Розкладу хвороб. При цьому захворюванні кандидати на службу визнаються непридатними за всіма графами, особи рядового і начальницького складу підлягають лікуванню.

У випадках закінченого процесу або непрогресуючого перебігу захворювань з рідкими загостреннями, а також після пересадження тканин придатність до військової служби осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від функцій очей за відповідними статтями Розкладу хвороб. Частими загостреннями слід уважати два і більше разів на рік.

До пункту "а" належать захворювання з прогресуючим зниженням зорових функцій та ті, які не піддаються консервативному, хірургічному лікуванню, а також, незалежно від функцій ока, - тапеторетинальна абіодистрофія сітківки та стани після кератопротезування. Після кератопротезування особи рядового й начальницького складу за всіма графами визнаються не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, незалежно від функцій очей.

Пігментна дистрофія сітківки з пігментом чи без нього, з порушенням темнової адаптації (гемералопією) має бути підтверджена виконанням годинної адаптометрії з використанням контрольних методів дослідження сутінкового зору. При встановленому в умовах стаціонару діагнозі застосовується пункт "а", незалежно від інших функцій очей.

При стійкому звуженні поля зору знизу - ззовні (за вертикальним та горизонтальним меридіанами) від крапки фіксації до рівня менше 30 градусів на обох очах постанова за всіма графами Розкладу хвороб приймається за пунктом "а", на одному оці - за пунктом "б", при звуженні поля зору в межах від 30 до 45 градусів на обох очах - за пунктом "б", на одному оці - за пунктом "в".

До пункту "а" також належать стійкі центральні гемінопічні скотоми. При стійких абсолютних центральних та парацентральних скотомах на одному або на обох очах кандидати на службу визнаються непридатними, придатність до військової служби осіб рядового й начальницького складу визначається в залежності від інших функцій органу зору з урахуванням специфіки служби.

До пункту "б" належать: хронічні увеїти, що супроводжуються підвищенням внутрішньоочного тиску, у тому числі глаукомоциклічні кризи, установлені в стаціонарних умовах; кератоконус і кератоглобус; афакія, артифакія на одному або обох очах; короткозорість за наявності дистрофічних змін на очному дні (периферична дистрофія сітківки, множинні хоріоретинальні вогнища, задня стафілома тощо) при різкому прогресуючому зниженні зорових функцій; прогресуюча атрофія зорового нерва; чужорідне тіло в середині ока, що не викликає запальних або дистрофічних змін.

Придатність до військової служби осіб, що перенесли оптикореконструктивні операції на роговій оболонці (за винятком кератопротезування) визначається не раніше одного року після операції при відсутності післяопераційних ускладнень та дегенеративно-дистрофічних змін на очному дні. Кандидати на службу в органи внутрішніх справ та кандидати на навчання в навчальні заклади МВС України, яким рішення виноситься за графою II Розкладу хвороб, визнаються не придатними до служби або навчання, незалежно від результатів оперативного лікування. Експертна постанова щодо кандидатів на службу на посади за графами I та III і вступників до навчальних закладів за графами I та III, які перенесли оптикореконструктивну операцію, виноситься в індивідуальному порядку залежно від післяопераційного стану очей, віддаленого результату операції з урахуванням характеру майбутньої служби.

За наявності інтраокулярної корекції на одному оці кандидати на службу за I-II графами визнаються не придатними до служби незалежно від гостроти зору; за графою III придатність визначається індивідуально. Щодо осіб рядового і начальницького складу з односторонньою артифакією придатність до військової служби або обмежена придатність визначаються індивідуально, з урахуванням функцій ока, його стану та специфіки служби.

Особи з артифакією непридатні до вступу в навчальні заклади МВС України.

При афакії, артифакії на одному або обох очах постанова виноситься відповідно до вимог статті 31 Розкладу хвороб в залежності від гостроти зору, з корекцією будь-якого виду, що практично переноситься, у тому числі з контактними лінзами з урахуванням специфіки служби.

Афакія на одному оці розцінюється як двостороння, якщо на другому оці є помутніння кришталика, що знижує гостроту зору до 0,4 і нижче.

Вивих та підвивих кришталика, артифакія розцінюються як афакія.

Набуті зміни кришталика одного або обох очей будь-якої етіології, незалежно від гостроти зору, є протипоказанням до вступу на службу в органи внутрішніх справ і до навчальних закладів МВС України осіб, які проходять огляд за графою II. Постанова про придатність кандидатів на службу і на навчання за графами I та III виноситься в індивідуальному порядку в залежності від зорових функцій, характеру майбутньої служби з урахуванням вимог статті 31 Розкладу хвороб.

Так звана кольорова переливчастість (райдужність), грудочки, зернятка та вакуолі, виявлені тільки під час дослідження із щілинною лампою, а також уроджене відкладення пігменту на передній капсулі кришталика, що не знижують гостроту зору, не є протипоказанням для служби в органах внутрішніх справ та до вступу до ВНЗ.

Особи, які працюють з РР та ДІВ і в яких виявлені при біомікроскопії помутніння під задньою капсулою кришталика та переконливі ознаки прогресування помутнінь кришталика (значне збільшення кількості та їх розміру в разі тривалого нагляду), визнаються не придатними до роботи з ними.

При непрогресуючій атрофії зорового нерва придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю за всіма графами Розкладу хвороб визначається залежно від функцій ока (гостроти зору, поля зору та інших). Ті, хто вступає до ВНЗ, - непридатні.

У всіх випадках наявності внутрішньоочних чужорідних тіл питання про придатність до військової служби осіб рядового й начальницького складу, оглянутих за графою III Розкладу хвороб, вирішується не раніше ніж через 3 місяці після поранення. При добрих функціях ока (гостроті зору, полі зору, темновій адаптації та інші), відсутності запальних явищ та ознак металозу придатність до служби або обмежена придатність визначаються індивідуально з урахуванням специфіки служби. Особи рядового й начальницького складу за I-II графами та кандидати на службу і навчання визнаються непридатними.

Стаття 27. До осіб, які перенесли операцію у зв'язку з відшаруванням сітківки на обох очах нетравматичної етіології, навіть при позитивних результатах, незалежно від тривалості нагляду після операції, застосовується пункт "а" цієї статті.

До пункту "а" належать також випадки незадовільного повторного хірургічного лікування посттравматичного відшарування сітківки на обох очах з прогресуючим зниженням функцій зору.

У разі неповної вислуги років особи рядового та начальницького складу, які проходять огляд за III графою при стійких позитивних результатах оперативного лікування (задовільні функції ока - гострота зору, поле зору та інше) у порядку індивідуальної оцінки можуть бути визнані обмежено придатними до військової служби.

Після операції у зв'язку з відшаруванням сітківки на одному оці із задовільним найближчим результатом виноситься постанова про надання відпустки за станом здоров'я, після якої рішення про придатність до військової служби приймається за пунктом "в" цієї статті.

При виявленні розривів сітківки кандидати на службу та навчання непридатні, особи рядового й начальницького складу підлягають оперативному лікуванню, після чого рішення приймається в індивідуальному порядку.

Стаття 28. Діагноз глаукоми повинен бути підтверджений в умовах стаціонару із застосуванням навантажувальних проб, тонографії та гоніоскопії. Питання про придатність до військової служби вирішується після встановлення медикаментозного режиму, за потреби - хірургічного лікування з урахуванням ступеня стабілізації процесу та функцій органу зору (гострота зору, поле зору, наявність парацентральних скотом, у тому числі й при навантажувальних пробах, а також наявність екскавації диска зорового нерва тощо).

До цієї статті належить також і вторинна глаукома.

Стаття 29. При використанні цієї статті в разі потреби (наявність зміни полів зору, зниження гостроти зору) необхідно керуватися вимогами статей 26, 30 і 31 Розкладу хвороб.

Стійкі центральні гемінопічні скотоми, стійка диплопія після травми очної ямки з пошкодженням м'язів ока або вражень головного мозку, які порушують функцію зору, належать до пункту "а".

У разі відсутності диплопії і будь-яких симптомів органічного ураження центральної нервової системи придатність до служби кандидатів на службу за графою III та осіб рядового і начальницького складу визначається індивідуально за пунктом "б" залежно від специфіки служби з урахуванням стану функцій ока.

Окремі ністагмоїдні посмикування очей при крайніх відведеннях очних яблук не є перешкодою до служби в органах внутрішніх справ та вступу до навчальних закладів МВС України.

Якщо ністагм є однією із ознак ураження нервової системи або вестибулярного апарату чи вроджений, то постанова приймається за основним захворюванням, а також з урахуванням вимог статті 31 Розкладу хвороб залежно від ступеня пониження гостроти зору.

Особи зі збіжною косоокістю не придатні до служби на посадах, де потрібний бінокулярний зір (посади, передбачені графами I та II).

При збіжній косоокості понад 30 градусів питання про придатність кандидатів на службу в органи внутрішніх справ вирішується індивідуально, залежно від гостроти зору та ступеня аномалії рефракції, з урахуванням вимог статей 30-31 Розкладу хвороб. При збіжній косоокості більше 30 градусів кандидати на службу не придатні за всіма графами.

При косоокості менше 15 градусів діагноз необхідно підтвердити дослідженням бінокулярного зору. Наявність бінокулярного зору свідчить про відсутність співдружньої косоокості.

У разі переміжної косоокості з відносно високою гостротою зору слід утримуватися від хірургічного лікування через можливість виникнення диплопії.

При діагностиці видів і ступенів зниження кольорового зору необхідно керуватися методичними вказівками до поліхроматичних таблиць Рабкіна IX видання та при можливості - даними аномалоскопії. При заповненні офтальмологічного розділу медико-експертної документації слід перелічувати таблиці, які досліджуваний не розпізнає.

До аномальної трихромазії типу С належать стани, за яких правильно розпізнається в таблицях Рабкіна дванадцять таблиць при обов'язковому розпізнаванні XVIII таблиці. Особи з аномальною трихромазією типу С визнаються придатними до служби та навчання за всіма графами.

Придатність до служби в органах внутрішніх справ за графами I та III за наявності дихромазії та аномальної трихромазії типів А та В визначається індивідуально з урахуванням ступеня зниження кольоровідчуття, посади та можливості використання цих осіб на роботах, не пов'язаних із необхідністю розрізняти кольори.

Кандидати на службу в органи внутрішніх справ на посади водіїв-співробітників та водіїв оперативного транспорту - усіх типів машин - за наявності в них дихромазії або аномальної трихромазії типів А або В визнаються непридатними.

Особи рядового та молодшого начальницького складу з аномальною трихромазією типу С при переміщенні на посаду водія визнаються придатними до служби.

Статті 30 та 31. Вид і ступінь аномалії рефракції визначаються скіаскопією, при потребі - рефрактометрією. У граничних випадках дослідження проводиться в умовах циклоплегії.

Кандидати на службу в органи внутрішніх справ, що проходять огляд за графою I, визнаються непридатними при наявності короткозорості чи далекозорості більше 6,0 Д або астигматизму будь-якого виду з різницею рефракції в двох основних меридіанах більше 3,0 Д. Гострота зору з корекцією має бути не нижче 0,6 на кожне око.

Кандидати на службу, які проходять огляд за графою II, можуть мати короткозорість чи далекозорість не більше 3,0 Д або астигматизм будь-якого виду не більше 2,0 Д при гостроті зору не нижче 0,6 на кожне око без корекції.

Кандидати на службу за графою III визнаються не придатними до служби в органах внутрішніх справ, якщо ступінь аметропії на гіршому оці перевищує такі межі:

- короткозорість більше 10,0 Д чи далекозорість більше 6,0 Д;.

- астигматизм будь-якого виду більше 4,5 Д.

Гострота зору з корекцією - не нижче 0,6 на кожне око.

Вимоги до показників аномалії рефракції та гостроти зору в кандидатів на навчання:

- в осіб рядового й начальницького складу та цивільних осіб, що вступають до навчальних закладів МВС України за графою I, допускається короткозорість чи далекозорість не вище 6,0 Д, астигматизм будь-якого виду не більше 3,0 Д із гостротою зору 0,6 з корекцією на кожне око;

- особи рядового і начальницького складу та цивільні особи, що вступають на навчання у пожежно-технічні навчальні заклади МВС України чи в ті, які готують спеціалістів служби безпеки дорожнього руху, визнаються придатними за наявності короткозорості або далекозорості не більше 3,0 Д або астигматизму будь-якого виду не більше 2,0 Д із гостротою зору без корекції не нижче 0,6 на кожне око;

- особи рядового і начальницького складу, які вступають на заочні факультети і відділення навчальних закладів МВС України за графою III, визнаються непридатними до навчання незалежно від гостроти зору з корекцією, якщо ступінь аметропії на гіршому оці перевищує такі межі: короткозорість більше 10,0 Д чи далекозорість більше 6,0 Д, астигматизм будь-якого виду ступеня більше 4,5 Д.

Особи рядового і начальницького складу, які проходять огляд за графами I і III, визнаються не придатними до військової служби відповідно до пункту "а" цієї статті незалежно від гостроти зору з корекцією, якщо ступінь аметропії на кращому оці перевищує такі межі:

- короткозорість чи далекозорість понад 12,0 Д;

- астигматизм будь-якого виду понад 6,0 Д.

При огляді за графою II допускається короткозорість чи далекозорість не більше 3,0 Д чи астигматизм не більше 3,0 Д при гостроті зору не нижче 0,6 без корекції на кожне око.

При гостроті зору нижче 0,6 на кожне око без корекції особи рядового і начальницького складу вважаються непридатними до служби на посадах, передбачених графою II. Одночасно військово-лікарською комісією за погодженням із кадровим апаратом приймається постанова про їх придатність до служби на посадах, передбачених графами I або III Розкладу хвороб з урахуванням гостроти зору з корекцією, ступеня аметропії, а також спеціальності, досвіду, фактичної працездатності.