Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні

опис системи захисту (для моделей із використанням ВПС);

регламент функціонування платіжної системи банку (для моделей із використанням ВПС).

У разі потреби банку в поступовому переході на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком подається орієнтовний графік переходу банку (обласної дирекції), узгоджений з відповідним територіальним управлінням Національного банку.

4.8.3. Рішення щодо можливості обслуговування банку в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком приймається Національним банком у місячний строк із дня отримання повного пакета документів.

У разі прийняття позитивного рішення Національний банк надає банку дозвіл та письмово інформує про це свої територіальні управління.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу Національний банк повідомляє про це банк письмово із зазначенням причин.

4.8.4. Банк (обласна дирекція) узгоджує з територіальними управліннями Національного банку за місцезнаходженням банку (обласної дирекції) та його філій, а також з ЦРП дату переходу на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком (далі - дата переходу), про що територіальним управлінням Національного банку робиться відмітка у дозволі.

Якщо банк протягом шести місяців з дня надання йому дозволу не перейшов на роботу в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, то дозвіл Національного банку втрачає чинність.

4.8.5. Банк не пізніше визначеної дати переходу:

узгоджує з Національним банком необхідні зміни1 до договору (додаток 1) з урахуванням особливостей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;

1 Зміни до укладеного договору оформляються письмово додатковими угодами, які стають його невід'ємними частинами.

повідомляє свої філії про потребу протягом трьох робочих днів розірвати договори, укладені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, або внести до них відповідні зміни.

4.8.6. Не пізніше визначеної дати переходу банк переоформляє з Національним банком договір на інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України або вносить до нього необхідні зміни з урахуванням особливостей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (додатки 2 або 3).

Філії банку, що залишаються безпосередніми учасниками СЕП, не вносять змін до договорів, укладених згідно з додатками 2 та 5 до цієї Інструкції з територіальними управліннями Національного банку за своїм місцезнаходженням.

4.8.7. Кореспондентські рахунки, які були відкриті філіям банку в територіальних управліннях Національного банку, у разі розірвання договорів (відповідно до підпункту 4.8.5 цього пункту) закриваються, залишки коштів на них перераховуються на консолідований кореспондентський рахунок банку (філії) згідно з технологією переходу, визначеною Національним банком.

4.8.8. Контроль за станом технічних та транзитних рахунків філій банку в день їх переходу на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком здійснюють ЦРП, відповідні РП та ці філії.

4.8.9. Зміни в складі учасників СЕП, що відбуваються у зв'язку з переведенням банку та його філій на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, здійснюються згідно з пунктами 4.2, 4.4 цього розділу.

4.8.10. У разі потреби заміни діючого програмного забезпечення при роботі в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком банку потрібно:

при заміні на програмний продукт іншого розробника подати пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту для отримання дозволу Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність;

при заміні на вдосконалений програмний продукт того самого розробника подати клопотання про це та потрібні зміни до свого чинного положення. У разі прийняття позитивного рішення Національний банк оформляє його у вигляді додатка до діючого дозволу.

4.8.11. У разі потреби переходу з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу, банк подає до Національного банку пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту для отримання на це дозволу. При потребі переходу з будь-якої моделі на першу модель банк (обласна дирекція) подає до територіального управління Національного банку пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту, а також надсилає повідомлення про це до Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність.

Перехід банку з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу здійснюється з дотриманням вимог, викладених у підпунктах 4.8.4-4.8.9 цього пункту.

4.8.12. У разі появи у банку та його філій потреби переходу від роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком до роботи в СЕП за окремими кореспондентськими рахунками банк узгоджує з територіальним управлінням Національного банку, яке обслуговує його консолідований кореспондентський рахунок, а також з ЦРП дату переходу та повідомляє про це Національний банк і територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням своїх філій.

Банк та його філії, відповідні територіальні управління Національного банку виконують дії щодо переходу, аналогічні до тих, що викладені в підпунктах 4.8.4-4.8.9 цього пункту з урахуванням відповідних особливостей.

У разі переходу банку та його філій на роботу в СЕП за окремими кореспондентськими рахунками дозвіл на роботу за консолідованим кореспондентським рахунком втрачає чинність.

4.9. Переведення банку на роботу в СЕП з використанням спеціалізованого програмного забезпечення АРМ юридичної особи (АРМ-Ю)

4.9.1. АРМ-Ю - спеціалізоване програмне забезпечення СЕП, що призначене для контролю за активними операціями за кореспондентським рахунком банку (філії) - учасника СЕП з боку територіального управління Національного банку, у якому цьому банку (філії) відкрито кореспондентський рахунок.

Рішення про переведення банку на роботу в СЕП через АРМ-Ю (далі - банк, що переводиться) та повернення його до роботи в СЕП у звичайному режимі приймається Національним банком України відповідно до визначених ним нормативно-правових актів з питань нагляду за діяльністю банків.

4.9.2. Після одержання відповідного рішення Національного банку учасники переведення (територіальне управління Національного банку, де відкрито кореспондентський рахунок банку, що переводиться, Департамент інформатизації, Центральна розрахункова палата та банк, що переводиться) вживають відповідних заходів щодо забезпечення роботи банку в СЕП через АРМ-Ю.

4.9.3. Департамент інформатизації (управління захисту інформації) надає територіальному управлінню Національного банку спеціалізоване програмне забезпечення АРМ-Ю (якщо раніше в цьому територіальному управлінні воно не використовувалося), а також забезпечує ключову систему захисту для АРМ-Ю територіального управління Національного банку та для банку з урахуванням специфіки роботи через АРМ-Ю.

4.9.4. Територіальне управління Національного банку встановлює спеціалізоване програмне забезпечення АРМ-Ю (якщо раніше в цьому територіальному управлінні воно не використовувалося) та включає банк до переліку абонентів АРМ-Ю.

Розрахункова палата територіального управління Національного банку в день переведення (до початку банківського дня у СЕП) виконує для цього банку відповідні переадресування на АРМ-2.

Служба захисту інформації територіального управління Національного банку контролює наявність необхідної ключової системи на відповідному АРМ-2 та на АРМ-Ю.

4.9.5. Банк у день переведення на роботу в СЕП через АРМ-Ю (до початку банківського дня у СЕП) здійснює:

приймання всіх файлів за попередній банківський день;

переведення АРМ-НБУ на роботу в СЕП через АРМ-Ю;

відкривання банківського дня.

Протягом трьох робочих днів з дня переведення на роботу в СЕП через АРМ-Ю банк повертає службі захисту інформації територіального управління Національного банку апаратні засоби захисту інформації.

4.9.6. Повернення банку на роботу в СЕП у звичайному режимі здійснюється між двома банківськими днями шляхом виконання відповідного настроювання АРМ-НБУ та АРМ-2.

Банк протягом трьох робочих днів з дня переведення його на роботу в СЕП у звичайному режимі повинен отримати в службі захисту інформації територіального управління Національного банку апаратні засоби захисту інформації і повернутися до роботи в СЕП з використанням апаратного шифрування.

4.10. Порядок ведення архіву банківських електронних документів

4.10.1. Формування архіву. Банківські установи - учасники СЕП, РП та ЦРП (далі за текстом цього пункту - установи) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), архів банківських електронних документів з метою забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених технологією функціонування СЕП, чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України. Архів електронних банківських документів зберігається на зовнішніх носіях у формі, що дає змогу перевірити цілісність банківських електронних документів на цих носіях.

Архів банківських електронних документів має включати:

а) на рівні банківської установи - учасника СЕП:

усі відправлені та отримані електронні розрахункові документи;

протоколи роботи САБ;

архів системи ЕП;

архів АРМ-НБУ (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-НБУ), який має зберігатися окремо;

б) на рівні РП:

повний архів роботи АРМ-2;

архів системи ЕП;

в) на рівні ЦРП:

повний архів роботи АРМ-1;

повний архів роботи АРМ-2;

архів баз даних ІПС;

архів системи ЕП.

4.10.2. Зберігання архіву. Архів банківських електронних документів визначається згідно із затвердженою номенклатурою справ установи, створюється у відповідних структурних підрозділах та передається до уповноваженого структурного підрозділу для перенесення на зовнішні носії з метою подальшого зберігання.

Архів має зберігатися в ізольованому, спеціально обладнаному приміщенні, із дотриманням умов, що перешкоджають несанкціонованому доступу до нього. Доступ до архіву повинні мати лише особи, які наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.

Строки зберігання архівів електронних банківських документів установлюються нормативно-правовим актом Національного банку України, що визначає перелік документів Національного банку України, установ і організацій його системи, банків України із зазначенням строків зберігання.

Інформація на зовнішніх носіях, строки зберігання якої закінчилися, знищується програмними засобами на підставі оформлених належним чином актів. Зовнішні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається паспортним терміном експлуатації. Інформація, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації зовнішнього носія, на якому вона розміщена, повинна бути перенесена на інший зовнішній носій з обов'язковим виконанням перевірки цілісності даних на цьому носії.

Службові особи, які винні в недбалому зберіганні, псуванні, порушенні строків зберігання та несанкціонованому знищенні інформації на зовнішніх носіях, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

4.11. Порядок надання інформації про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП

4.11.1. Банк (філія) - учасник СЕП має право на підставі файла-запиту через АРМ-НБУ одержувати від ІПС довідкову інформацію про проходження сформованих ним електронних розрахункових документів. Відповідь на запит надається у вигляді довідкового повідомлення ІПС протягом одного робочого дня, не враховуючи день отримання запиту.

Письмові вимоги уповноважених державних органів на отримання інформації, що містить банківську таємницю, виконуються відповідно до вимог статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

5.1. Відкриття кореспондентського рахунку

5.1.1. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку ЛОРО банк-кореспондент подає банку такі документи:

а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку (зразок заяви наведено в додатку 16 до цієї Інструкції);

б) копію ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій, що засвідчена нотаріально;

в) копію статуту, що засвідчена нотаріально;

г) картку1 із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально;

1 Порядок оформлення картки із зразками підписів та відбитка печатки викладено в розділі 2 глави 1 цієї Інструкції.

ґ) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, що його видав;

д) інші документи за згодою сторін.

5.1.2. Кореспондентський рахунок ЛОРО відкривається банком на підставі укладеного між ним та банком-кореспондентом договору про встановлення кореспондентських відносин за умови надання правильно оформлених документів, зазначених у підпункті 5.1.1 цього розділу. Зразок договору наведено в додатку 15 до цієї Інструкції.

5.1.3. Днем відкриття кореспондентського рахунку банку вважається дата, зазначена в реквізиті "Кореспондентський рахунок відкрито" заяви про відкриття кореспондентського рахунку (додаток 16).

5.1.4. Банк письмово повідомляє банк-кореспондент про відкриття кореспондентського рахунку із зазначенням його номера та дати відкриття.

5.1.5. Банк-кореспондент зобов'язаний повідомляти банк про всі зміни і доповнення до документів, на підставі яких відкрито кореспондентський рахунок, з наданням належним чином оформлених і засвідчених змін і доповнень.

5.1.6. Зміни й доповнення до укладеного договору про встановлення кореспондентських відносин оформляються письмово додатковими угодами, які стають його невід'ємними частинами.

5.1.7. Документи, перелік яких наведено в підпункті 5.1.1 цього розділу, та договір про встановлення кореспондентських відносин банк має зберігати в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента (крім картки із зразками підписів та відбитка печатки, яка знаходиться у відповідальної особи).

Строк зберігання документів визначається чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Зазначені документи надаються на вимогу уповноважених органів відповідно до чинного законодавства України.

5.2. Ведення кореспондентського рахунку

5.2.1. Банки-кореспонденти вільно вибирають спосіб розрахунків, визнаний Національним банком, а також засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та повідомлень за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації. При цьому способи розрахунків та засоби зв'язку обов'язково мають бути зазначені в договорі про встановлення кореспондентських відносин.

5.2.2. При здійсненні операцій за кореспондентським рахунком ЛОРО банк у той самий робочий день надсилає банку-кореспонденту повідомлення про це з реквізитами розрахункового документа. При списанні коштів з кореспондентського рахунку ЛОРО за розрахунковими документами банку-кореспондента повідомлення може не надсилатися.

5.2.3. Якщо банк із будь-яких причин не може виконати розрахунковий документ банку-кореспондента, то він має повідомити про це банк-кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання цього документа.

5.2.4. Для підтвердження операцій, здійснених за кореспондентським рахунком, банк надсилає банку-кореспонденту (у визначений договором термін) виписку з кореспондентського рахунку.

Якщо у визначений договором термін банк-кореспондент не надіслав зауваження у письмовій формі, то виписка вважається підтвердженою.

5.2.5. Договірне списання, у тому числі несвоєчасно погашеного банком-кореспондентом наданого банком кредиту або відсотків за його користування, оформляється і виконується банком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку України, що регулює здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті.

Платіжні вимоги, а також документи про обмеження права банку-кореспондента розпоряджання рахунком (у тому числі шляхом арешту грошей, зупинення власних видаткових операцій банку-кореспондента за кореспондентським рахунком), приймаються і виконуються банком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку України, що регулює здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті.

5.3. Переоформлення та закриття кореспондентського рахунку

5.3.1. У разі переоформлення кореспондентського рахунку ЛОРО у зв'язку з реорганізацією, зміною назви, що не викликана реорганізацією, а також форми власності, банком-кореспондентом подаються такі самі документи, що й при відкритті рахунку. При цьому номер кореспондентського рахунку залишається без змін.

5.3.2. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку є заява власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.

5.3.3. Днем закриття кореспондентського рахунку вважається дата, що зазначена в заяві про закриття кореспондентського рахунку. Заява про закриття кореспондентського рахунку подається до банку особою, якій (залежно від підстави для закриття цього рахунку) надано таке право.

5.3.4. За наявності на кореспондентському рахунку, що закривається, залишку коштів банк перераховує їх згідно з розпорядженням власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

5.3.5. Банк письмово повідомляє банк-кореспондент про закриття кореспондентського рахунку із зазначенням дати закриття та номера кореспондентського рахунку.

5.3.6. Банк протягом трьох робочих днів з дня закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента, уключаючи день закриття, зобов'язаний надіслати засобами системи ЕП з використанням засобів захисту інформації Національного банку повідомлення про закриття кореспондентського рахунку на адресу відповідного органу державної податкової служби (державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).

Підтвердженням про отримання відповідним органом державної податкової служби інформації про закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента є файл-квитанція, що надсилається ним до банку. Файл-квитанція на паперовому носії має зберігатися у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента.

6.1. Розрахунки за результатами клірингу в певній платіжній системі1 здійснюються розрахунковим банком, що обслуговує цю систему, згідно з правилами платіжної системи і взаємними угодами між її учасниками.

1 Платіжна система - система, що забезпечує здійснення переказування грошових коштів (платежів) між банківськими установами (зокрема за кліринговою схемою). Може бути самостійною юридичною особою або об'єднанням на договірних умовах кількох юридичних осіб, якими визначаються правила, порядок роботи цієї системи та порядок розрахунків.

6.2. Порядок виконання розрахунків за результатами клірингу регламентується відповідними документами розрахункового банку, узгодженими з правилами платіжної системи щодо виконання клірингових та розрахункових операцій, і має відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

Правила платіжної системи та умови договорів, що регулюють відносини сторін при здійсненні розрахунків, з метою мінімізації ризиків у системі повинні визначати порядок урегулювання випадків неможливості виконання банками - учасниками розрахунків своїх зобов'язань.

6.3. Засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та інших повідомлень про розрахунки за результатами клірингу визначаються правилами платіжної системи та взаємними угодами учасників розрахунків за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.

6.4. У разі виконання функцій розрахункового банку банком розрахунки за результатами клірингу здійснюються за рахунками банків - учасників розрахунків, що відкриті в розрахунковому банку.

Взаємовідносини розрахункового банку з банками - учасниками розрахунків, права й обов'язки сторін визначаються установчими документами розрахункового банку та укладеними договорами.

6.5. У разі виконання функцій розрахункового банку Національним банком України розрахунки за результатами клірингу здійснюються відповідно до бухгалтерської моделі роботи розрахункового банку, визначеної нормативно-правовими актами Національного банку України, з відображенням остаточних розрахункових сальдо за кореспондентськими рахунками банків - учасників розрахунків, відкритими в територіальних управліннях Національного банку.

6.6. Розрахунковий банк згідно із взаємними угодами несе відповідальність перед банками - учасниками розрахунків за своєчасність проведення розрахунків за результатами клірингу.

7.1. Порядок здійснення розрахунків через ВПС регулюється відповідними документами банків, яким належать ці системи, і повинен відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

При здійсненні розрахунків через ВПС банк та його філії зобов'язані дотримуватися таких вимог:

початкові платежі від філії приймаються банком лише в межах коштів на його кореспондентському рахунку;

філія, початкові платежі якої не можуть бути прийняті банком до виконання через відсутність (недостатність) коштів на кореспондентському рахунку банку, не проводить списання коштів з рахунку платника, а невиконані розрахункові документи платника того самого дня обліковує на відповідному позабалансовому рахунку та надсилає йому письмове повідомлення встановленої форми про невиконання розрахункового документа із зазначенням причини невиконання. Платник, отримавши повідомлення філії, для забезпечення своїх прав щодо виконання розрахункових документів, може вжити заходів відповідно до чинного законодавства.

7.2. Банк та його філії, що здійснюють розрахунки через ВПС, повинні:

а) дотримуватися загальних технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються Національним банком;

б) щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньобанківські міжобласні платежі (при роботі банку за 3-ю моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку);

в) на вимогу ІПС надавати інформацію про проходження платежів від СЕП до філій - отримувачів платежів (надається протягом одного робочого дня, не враховуючи дня одержання вимоги);

г) на вимогу ЦРП надавати іншу інформацію про роботу ВПС.

7.3. Транспортні потреби філій, які є учасниками ВПС, можуть забезпечуватися системою електронної пошти Національного банку. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються користувачам на підставі договору, зразок якого наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.

8.1. Міжбанківські розрахунки виконуються в строк до трьох операційних днів і вважаються завершеними з часу зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку одержувача.

8.2. Внутрішньобанківські розрахунки виконуються в строк, установлений внутрішніми нормативними актами банку, який не може перевищувати двох операційних днів, та вважаються завершеними з часу зарахування коштів на рахунок філії одержувача.

8.3. Відповідальність за порушення строків виконання розрахунків визначається чинним законодавством.

9.1. Платіжна вимога про списання грошових коштів (далі - гроші) банку, філії (далі - банк) з кореспондентського рахунку приймається територіальним управлінням Національного банку (далі - територіальне управління) і виконується відповідно до правил документообігу та порядку розрахунків платіжними вимогами, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку України, який регулює здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей.

Платіжна вимога, що надійшла протягом операційного часу, виконується в день надходження в межах залишку грошей на кореспондентському рахунку банку на початок поточного операційного дня. Якщо на час надходження платіжної вимоги на кореспондентському рахунку банку недостатньо грошей у визначеній для списання сумі або їх немає, то списання виконується з урахуванням сум, що надійдуть на цей рахунок протягом операційного дня.

Платіжна вимога, що надійшла після операційного часу, виконується на початку наступного операційного дня в межах залишку грошей на кореспондентському рахунку банку на цей час.

9.2. Платіжну вимогу, що надійшла протягом операційного часу, територіальне управління виконує засобами СЕП у такій послідовності:

а) файлом L установлює ліміт технічного рахунку банку на суму, що визначена для списання;

б) за наявності на технічному рахунку банку визначеної для списання суми формує (1) міжбанківський електронний розрахунковий документ (за яким сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок) і файлом А надсилає до СЕП.

Якщо протягом операційного дня сума на технічному рахунку банку була менша, ніж сума встановленого ліміту, то міжбанківський електронний розрахунковий документ формується в кінці операційного дня в межах наявної на цьому рахунку суми;

в) файлом L відміняє ліміт технічного рахунку банку, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від АРМ-2), що списана сума відображена за цим рахунком;

г) формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за яким списана сума грошей має бути зарахована на рахунок одержувача) і файлом А надсилає до СЕП.

(1) Відповідно до технології роботи СЕП за дебетом міжбанківського електронного розрахункового документа зазначається номер внутрішньобанківського рахунку.

9.3. Платіжну вимогу, що надійшла після операційного часу, територіальне управління виконує на початку наступного операційного дня засобами СЕП у такій послідовності:

а) файлом L.00 встановлює ліміт технічного рахунку банку на суму, що визначена для списання;

б) формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за яким сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок) і файлом А надсилає до СЕП;

в) файлом L відміняє ліміт технічного рахунку банку, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від АРМ-2), що списана сума відображена за цим рахунком;

г) формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за яким списана сума грошей має бути зарахована на рахунок одержувача) і файлом А надсилає до СЕП.

9.4. Для квитування файла В (у якому розміщується міжбанківський електронний розрахунковий документ про списання) у день його формування в СЕП за потреби вживаються такі заходи:

а) територіальне управління системою ЕП надсилає до розрахункової палати (копію - до банку) розпорядження про обов'язкове квитування файла В до зазначеного часу в межах операційного дня;

б) розрахункова палата виконує розпорядження територіального управління з відображенням результатів квитування у файлі К за підсумками циклу роботи АРМ-2.

10.1. Документи про обмеження права банку (філії) (далі - банк) розпоряджання кореспондентським рахунком у разі прийняття рішення про арешт грошей банку, що знаходяться на цьому рахунку (далі - документи про арешт грошей банку), приймаються територіальним управлінням і виконуються відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку України, який регулює здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей.

Територіальне управління виконує документи про арешт грошей банку в день їх надходження в межах залишку грошей банку на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня.

Арешт грошей банку виконується засобами СЕП шляхом установлення файлом L ліміту технічного рахунку банку на визначену суму арешту.

10.2. Якщо в перший день виконання арешту сума встановленого ліміту технічного рахунку банку дорівнює сумі, що підлягає арешту, то територіальне управління на початку кожного наступного операційного дня продовжує встановлювати файлом L.00 ліміт технічного рахунку банку на суму арешту до отримання відповідних документів.

10.3. Якщо в перший день виконання арешту сума встановленого ліміту технічного рахунку банку менша ніж сума, що підлягає арешту, то територіальне управління на початку кожного наступного операційного дня переглядає суму ліміту з метою її збільшення (відповідно до абзацу другого пункту 10.1 цього розділу) до того часу, коли сума ліміту технічного рахунку банку дорівнюватиме сумі, на яку накладений арешт. Сума ліміту технічного рахунку банку, що встановлена в попередній день виконання арешту, не може бути зменшена.

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ відкриває ЗАМОВНИКУ кореспондентський рахунок для здійснення міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) та надає йому інші послуги з розрахунково-касового обслуговування.

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.1. Установлювати регламент обслуговування кореспондентського рахунку.

2.1.2. Одержувати фінансову звітність та іншу інформацію від ЗАМОВНИКА.

2.1.3.Тимчасово зупиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у разі порушення ним технології роботи та невиконання вимог захисту банківської інформації в СЕП.

2.1.4. Здійснювати безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з кореспондентського рахунку ЗАМОВНИКА у випадках, передбачених чинним законодавством України.

2.1.5. У разі підкріплення операційної каси ЗАМОВНИКА готівкою отримувати від нього плату за касове обслуговування у розмірі _____ відсотка від виданої суми готівкою.

2.1.6. Зупиняти виконання власних видаткових операцій ЗАМОВНИКА в СЕП відповідно до рішення уповноважених державних органів у випадках, передбачених законами України.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Самостійно розпоряджатися коштами, що обліковуються на його кореспондентському рахунку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Відкрити ЗАМОВНИКУ кореспондентський рахунок відповідно до вимог Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні.

2.3.2. Відкрити ЗАМОВНИКУ технічний рахунок відповідно до способу обслуговування кореспондентського рахунку для здійснення електронних міжбанківських розрахунків через СЕП з використанням програмно-технічного комплексу АРМ-НБУ.

2.3.3. Здійснювати за дорученням ЗАМОВНИКА касове обслуговування, включаючи підкріплення операційної каси готівкою, за встановленим порядком.

2.3.4. Кожного робочого дня надавати ЗАМОВНИКУ виписку з кореспондентського рахунку за попередній робочий день.

2.3.5. Негайно повідомляти ЗАМОВНИКА про тимчасове зупинення операцій за його кореспондентським рахунком і обов'язково із зазначенням причин.

2.3.6. Зберігати банківську таємницю щодо проведених ЗАМОВНИКОМ операцій за кореспондентським рахунком та забезпечувати захист банківської інформації згідно з установленим порядком.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2.4.2. Проводити активні операції за кореспондентським рахунком у межах наявних на ньому коштів.

2.4.3. Здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів в день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження.

2.4.4. Відображати в той самий день у балансі банку всі операції, виконані протягом операційного дня за кореспондентським рахунком.

2.4.5. Своєчасно надавати достовірну фінансову звітність та іншу інформацію на вимогу ВИКОНАВЦЯ.

2.4.6. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

2.4.7. Дотримуватись установленого порядку оброблення, формування і пакування готівки, зокрема виконувати відсортування зношених банкнот від придатних.

3.1. За несвоєчасне зарахування коштів на кореспондентський рахунок ЗАМОВНИКА ВИКОНАВЕЦЬ сплачує на його користь пеню у розмірі ____ відсотків від несвоєчасно зарахованої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

3.2. За несвоєчасне оброблення електронних розрахункових документів, що надійшли від СЕП, а також у разі оброблення з порушенням порядку черговості їх надходження, ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі _____ за кожний розрахунковий документ.

3.3. За несвоєчасне (недостовірне) відображення у балансі банку операцій, виконаних протягом операційного дня за кореспондентським рахунком, ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі ____ від суми порушення.

3.4. За встановленими фактами неналежного оформлення готівки, незробленого відсортування зношених банкнот від придатних ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі ___ від суми порушення.

3.5. У разі прострочення оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення і три проценти річних з простроченої суми.

3.6. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі _____ відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Плата за послуги та пеня не нараховуються, якщо тимчасове зупинення роботи ЗАМОВНИКА в СЕП триває понад місяць.

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісячно до _____ числа _______ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ засобами системи ЕП розрахунок за виконані роботи згідно з діючими тарифами. ЗАМОВНИК має здійснити оплату послуг (а також штрафів і пені) не пізніше _____ робочих днів після отримання розрахунку.

4.2. Пеня, передбачена цим договором, сплачується ВИКОНАВЦЕМ не пізніше ____ робочих днів після отримання розрахунку від ЗАМОВНИКА.

4.3. Оплата за підкріплення операційної каси ЗАМОВНИКА готівкою здійснюється ним у день одержання готівки.

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю сторони, яка не виконала це положення. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки тощо (далі - форс-мажор), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконуючою стороною форс-мажору і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, яких вона і справді могла б вжити, для виходу із форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

6.1. Сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати договір, надсилає другій стороні за договором пропозиції щодо цього.

6.2. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має право передавати спір на вирішення господарського суду.

7.1. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в господарському суді.

8.1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

9.1. Цей договір складено в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9.2. Надання ЗАМОВНИКУ інших послуг, не передбачених умовами цього договору, оформляється додатковими угодами.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

Сторони можуть змінювати передбачені цим договором умови, а також установлювати інші умови, які мають відповідати чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

Банки (філії), які одержали дозвіл Національного банку України на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, укладають договір за цим додатком з урахуванням відповідних особливостей.

Банки, які відкривають кореспондентські рахунки в територіальних управліннях Національного банку і при цьому не є учасниками СЕП, укладають договір за цим додатком з урахуванням відповідних особливостей.

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ забезпечує роботу ЗАМОВНИКА в системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) при здійсненні міжбанківських розрахунків та надає йому інші інформаційно-розрахункові послуги.

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.1. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для удосконалення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.1.2. Тимчасово зупиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у разі порушення ним технології роботи та невиконання вимог захисту банківської інформації в СЕП.

2.1.3. Вимагати відповідності технології оброблення платежів у системі автоматизації банку (далі - САБ) ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку України щодо інтерфейсу з СЕП.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Здійснювати міжбанківські розрахунки згідно з регламентом функціонування СЕП.

2.2.2. Користуватися засобами системи електронної пошти Національного банку України (далі - система ЕП) для передачі електронних розрахункових документів та іншої інформації.

2.2.3. Отримувати інформацію від ВИКОНАВЦЯ про поточний стан технічного рахунку та здійснення операцій за ним.

2.2.4. Передавати інформацію іншим абонентам системи ЕП засобами системи ЕП, якщо це не суперечить чинному законодавству та нормативно-правовим актам Національного банку України.

2.2.5. Отримувати від інформаційно-пошукової системи Національного банку України (далі - ІПС) інформацію щодо проходження в СЕП власних початкових платежів.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Підключити ЗАМОВНИКА до системи ЕП і забезпечувати своєчасну доставку електронної кореспонденції системою ЕП до/від ЗАМОВНИКА згідно з розпорядком роботи вузла системи ЕП ВИКОНАВЦЯ (за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання ЗАМОВНИКОМ технологічної дисципліни в системі ЕП).

2.3.2. Відкрити ЗАМОВНИКУ технічний рахунок відповідно до способу обслуговування кореспондентського рахунку для здійснення електронних міжбанківських розрахунків через СЕП з використанням програмно-технічного комплексу АРМ-НБУ.