• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні

Національний банк України  | Постанова, Інструкція від 27.12.1999 № 621 | Документ не діє
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 621 від 27.12.99
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 січня 2000 р.
за N 53/4274
Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 60 від 12.02.2001 N 267 від 11.07.2001 N 340 від 13.08.2001 N 495 від 04.12.2001 N 149 від 23.04.2002 N 66 від 26.02.2003 )
Відповідно до статей 7, 40 Закону України "Про Національний банк України" та з метою удосконалення нормативно-правової бази щодо здійснення міжбанківських розрахунків Правління
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Інструкцію про міжбанківські розрахунки в Україні (додається).
2. Зобов'язати комерційні банки та установи Національного банку України взяти до керівництва в роботі зазначену Інструкцію та суворо дотримуватися вимог, викладених у ній.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 08.10.98 N 414 (зі змінами та доповненнями);
розділ 6 Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 N 118 (зі змінами та доповненнями).
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Кримське республіканське, Головне, територіальні та по м.Києву і Київській області управління, ОПЕРУ Національного банку України.
5. Постанова набуває чинності через 10 днів після її державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.
В.о. Голови В.С.Стельмах
Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
27.12.99 N 621
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21 січня 2000 р.
за N 53/4274
Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні
( У тексті Інструкції слова "розрахунковий документ в електронному вигляді" і "банківський документ в електронному вигляді" в усіх відмінках замінено відповідно словами "електронний розрахунковий документ" та "банківський електронний документ" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )( У тексті Інструкції слова "комерційний банк" у всіх відмінках замінено словом "банк" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку N 149 від 23.04.2002 )
Загальні положення
1. Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні (далі - Інструкція) розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.
2. Інструкція визначає шляхи, умови та порядок проведення міжбанківських розрахунків у грошовій одиниці України (далі - у гривнях) та в іноземній валюті за кореспондентськими рахунками банків-резидентів, відкритими в банківських установах України.
Порядок ведення і режим кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та банків-нерезидентів у гривнях, відкритих в уповноважених банках, установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України з питань валютного регулювання.
Вимоги Інструкції щодо відкриття банками кореспондентських рахунків у територіальних управліннях Національного банку України і проведення за ними розрахунків через систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) поширюються на органи Державного казначейства України при відкритті ними рахунків у територіальних управліннях Національного банку України та здійсненні за ними розрахунків через СЕП з урахуванням особливостей обслуговування цих рахунків.
3. Підставою для проведення операцій за кореспондентськими рахунками банків, відкритими в банківських установах України, можуть бути розрахункові документи та повідомлення платіжних систем або систем телекомунікаційного зв'язку. Форми та порядок оформлення розрахункових документів визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України, форми повідомлень платіжних та телекомунікаційних систем установлюються цими системами.
4. Активні операції за кореспондентськими рахунками банків здійснюються в межах залишку коштів на цих рахунках, за винятком випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України та міжбанківськими угодами.
( Пункт 5 виключено на підставі Постанови Національного банку N 495 від 04.12.2001 )
5. Наведені в цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:
Банківські установи України (далі - банківські установи) - територіальні управління Національного банку України, банки України та їх філії. Під терміном "банк" ("банк") розуміються також (у межах, визначених абзацом третім пункту 2 загальних положень цієї Інструкції) органи Державного казначейства України, якщо в тексті Інструкції не зазначено інше.
Банківський регіон (далі - регіон) - сукупність банків (філій банків) - учасників СЕП, які мають кореспондентські рахунки в одному територіальному управлінні Національного банку України або здійснюють розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком, відкритим у цьому управлінні.
Банківський день у СЕП (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням електронного розрахункового документа через СЕП, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків у територіальному управлінні Національного банку України на ту саму дату.
Банківський електронний документ - електронний розрахунковий документ, службове повідомлення СЕП, довідкове повідомлення інформаційно-пошукової системи Національного банку України (далі - ІПС), інформаційне повідомлення.
Банки-кореспонденти - банки, які встановили між собою кореспондентські відносини з відкриттям кореспондентського рахунку.
Віртуальний банківський регіон - сукупність банків та філій банків, які обслуговуються одним програмно-технічним комплексом АРМ-2 СЕП.
Внутрішньобанківська платіжна система (далі - ВПС) - програмно-технічний комплекс із власними засобами захисту інформації, який експлуатується банком та його філіями і використовується для здійснення розрахунків між учасниками цієї системи, а також забезпечує взаємодію з СЕП, у тому числі з ІПС. Транспортні потреби системи можуть забезпечуватися системою електронної пошти Національного банку України (далі - система ЕП), власними чи загального користування засобами телекомунікації тощо.
Довідкове повідомлення ІПС - документ визначеного формату, що містить установлені реквізити і несе довідкову інформацію про платежі, виконані засобами СЕП, має форму електронних записів, захищений криптографічними методами захисту інформації, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.
Електронні міжбанківські розрахунки - міжбанківські розрахунки із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації про рух коштів.
Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - сукупність даних, отримана за допомогою криптографічного перетворення вмісту електронного документа, яка дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати особу, яка його підписала.
( Пункт доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
Інформаційно-обчислювальна мережа Національного банку України - об'єднання програмно-технічних комплексів (СЕП, система ЕП тощо), кожний з яких призначений для виконання завдань Національного банку України щодо інформатизації окремих сфер діяльності банківської системи України. Усі програмно-технічні комплекси використовують єдину систему захисту інформації Національного банку України.
Інформаційне повідомлення - інформація в електронній формі, призначена для використання в програмно-технічних комплексах інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України (крім СЕП), що має визначений формат і технологію обробки згідно з вимогами відповідного програмно-технічного комплексу, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.
Інформаційно-пошукова система Національного банку України (ІПС) - складова частина СЕП, що призначена для надання користувачам довідкової інформації про платежі, виконані засобами СЕП.
Кліринг - процедура періодичного взаємозаліку за зобов'язаннями учасників розрахунків певної платіжної системи, що включає процес отримання, сортування та розподілу розрахункових документів кожного учасника розрахунків, а також визначення остаточного розрахункового сальдо.
Кореспондентські відносини з відкриттям кореспондентського рахунку (далі - кореспондентські відносини) - договірні відносини між банками, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за взаємними дорученнями.
Кореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається банку (філії) для обліку коштів та проведення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного договору. Під терміном "кореспондентський рахунок" ("консолідований кореспондентський рахунок") розуміються також (у межах, визначених абзацом третім пункту 2 загальних положень цієї Інструкції) рахунки органів Державного казначейства України, якщо в тексті Інструкції не зазначено інше.
Кореспондентський рахунок ЛОРО - кореспондентський рахунок, який відкриває банк банку-кореспонденту та за яким банк здійснює операції списання і зарахування коштів згідно з чинним законодавством України та укладеним договором. У банку-кореспонденті цей рахунок є кореспондентським рахунком НОСТРО.
Консолідований кореспондентський рахунок - об'єднання коштів банку та його філій (або певної кількості філій) на кореспондентському рахунку, відкритому в територіальному управлінні Національного банку України з метою роботи банку (філії) в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.
Ліміт технічного рахунку - сума, що визначає мінімальний залишок коштів на технічному рахунку банку (філії).
Ліміт початкових оборотів - сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які банк (філія) може виконати за певний період.
Міжбанківські розрахунки - безготівкові розрахунки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власними зобов'язаннями одного банку перед іншим.
Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП - сукупність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком через СЕП.
Мультивалютний режим функціонування СЕП - відокремлене передавання та зберігання в СЕП інформації про платежі в кожній конкретній валюті при однаковому функціональному призначенні цієї інформації та технології її оброблення.
Несанкціонований доступ - протиправне використання програмно-технічних засобів СЕП, системи автоматизації банку (далі - САБ), ВПС або спроба перейняття, нав'язування, підроблення чи викривлення інформації про рух коштів або службових повідомлень цих систем.
Обласна дирекція - філія банку, яка виконує спеціально обумовлені функції (залежно від моделі обслуговування в СЕП) при здійсненні міжбанківських розрахунків групою філій цього банку, що розташовані в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці. Обласна дирекція визначається керівництвом банку, про що інформується територіальне управління Національного банку України. Відповідно до моделі обслуговування в СЕП обласній дирекції відкривається консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку України та/або технічний рахунок у відповідній розрахунковій палаті або Центральній розрахунковій палаті. Банк також може виконувати функції обласної дирекції.
( Термін пункту виключено на підставі Постанови Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
Операційні правила - система бухгалтерських обмежень, що встановлюються банком на розрахункові операції філій у СЕП, а також на розрахункові та інші банківські операції філій у САБ банку (філії).
Розрахункова палата (далі - РП) - структурний підрозділ територіального управління Національного банку України, який обслуговує в СЕП банки відповідного банківського (віртуального банківського) регіону.
Розрахунковий банк (агент із розрахунків) - банк, який здійснює облік результатів розрахунків між банками - учасниками певної платіжної системи, а також відображення цих результатів за їх рахунками, що відкриті в розрахунковому банку.
Електронний розрахунковий документ (міжбанківський електронний розрахунковий документ) - документ на переказ, сформований банком на підставі розрахункових документів банку, клієнтів, документів на переказ готівки, доручень на договірне списання, та представлений у формі електронних даних, що включають відповідні реквізити документа, у тому числі й електронний цифровий підпис.
( Термін пункту в редакції Постанови Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
Розрахункова палата банку - структурний підрозділ банку, що обслуговує філії банку у ВПС та забезпечує взаємодію ВПС із СЕП, у тому числі з ІПС.
Система електронних платежів Національного банку України (СЕП) - загальнодержавна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами державного казначейства на території України із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації. Програмне забезпечення СЕП складається із програмно-технічних комплексів - автоматизованих робочих місць (АРМ), що відповідають трьом рівням структури СЕП: Центральна розрахункова палата - АРМ-1, АРМ ІПС; розрахункові палати - АРМ-2; банківські установи - учасники СЕП - АРМ-НБУ.
Система електронної пошти Національного банку України (система ЕП) - система програмно-технічних засобів та організаційно-технологічних заходів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими та іншими установами в електронній формі.
Службові повідомлення СЕП - технологічна інформація в електронній формі, що пов'язана з проведенням платежів (підтвердження про отримання електронних розрахункових документів, повідомлення про помилки в електронних розрахункових документах, довідкова інформація тощо), має визначений формат і технологію обробки згідно з вимогами СЕП, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.
Система автоматизації банку (САБ) - програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо).
Територіальні управління Національного банку - філії Національного банку України та Операційне управління Національного банку України.
Технічний рахунок банківської установи в СЕП - інформація в електронній формі, що зберігається в програмно-технічному комплексі АРМ-2, поновлюється під час оброблення електронних розрахункових документів банківської установи та фактично відображає стан кореспондентського рахунку цієї установи на певний час.
Уповноважений банк - банк України, який отримав ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій із валютними цінностями.
Учасник СЕП безпосередній (далі - учасник СЕП) - банківська установа, що має технічний рахунок у РП або в ЦРП.
Учасник СЕП опосередкований - філія банку, що є учасником ВПС і здійснює міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком банку (обласної дирекції).
Файл СЕП - одиниця обміну інформацією між АРМ СЕП. У цій Інструкції файли СЕП позначаються однією ідентифікаційною літерою, що відповідає типу файла відповідно до технології роботи СЕП.
Центральна розрахункова палата (далі - ЦРП) - установа Національного банку України, яка забезпечує функціонування СЕП у цілому, ведення бази даних для ІПС щодо електронних міжбанківських розрахунків, виконаних через СЕП, а також здійснює функції РП для банківських установ м.Києва та Київської області, обслуговує інші віртуальні банківські регіони.
( Пункт розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
Глава I
Міжбанківські розрахунки в грошовій одиниці України
Розділ 1. Установлення кореспондентських відносин з відкриттям кореспондентського рахунку
1.1. Кореспондентські відносини можуть установлюватися:
між банками і Національним банком України;
безпосередньо між банками.
1.1.1. Кореспондентські відносини з Національним банком України (далі - Національний банк) встановлюються банком шляхом укладення договору на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунку в територіальному управлінні Національного банку за місцезнаходженням власника рахунку. Зразок договору наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.
Для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП власнику кореспондентського рахунку на договірних умовах відкривається технічний рахунок у РП (ЦРП). Зразки договорів на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України (залежно від способу обслуговування кореспондентського рахунку) наведено в додатках 2 та 3 до цієї Інструкції.
1.1.2. Кореспондентські відносини між банками для здійснення міжбанківських розрахунків установлюються на підставі договору шляхом відкриття кореспондентського рахунку. Зразок договору про встановлення кореспондентських відносин наведено в додатку 15 до цієї Інструкції.
1.2. Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися через:
СЕП Національного банку України за кореспондентськими рахунками банків (філій) у територіальних управліннях Національного банку;
банки-кореспонденти за кореспондентськими рахунками ЛОРО, НОСТРО.
Розділ 2. Відкриття, переоформлення та закриття кореспондентських рахунків банків (філій) у територіальних управліннях Національного банку
2.1. Загальні умови відкриття (закриття) кореспондентського рахунку
2.1.1. Кореспондентський рахунок банку (філії) відкривається на підставі укладеного договору (додаток 1) за умови надання правильно оформлених документів, зазначених у підпунктах 2.2.1, 2.2.2 цього розділу.
( Підпункт 2.1.2 пункту 2.1 розділу 2 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )( Підпункт 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
2.1.2. Днем відкриття кореспондентського рахунку банку (філії) вважається дата, що зазначена в реквізиті "Кореспондентський рахунок відкрито" заяви про відкриття кореспондентського рахунку (додаток 9).
Датою початку здійснення видаткових операцій за кореспондентським рахунком банку (філії) є дата отримання територіальним управлінням Національного банку документально підтвердженого повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.
( Підпункт 2.1.2 пункту 2.1 розділу 2 глави I доповнено абзацом другим згідно з Постановою Національного банку N 149 від 23.04.2002 )
Днем закриття кореспондентського рахунку вважається дата, що зазначена в заяві про закриття кореспондентського рахунку. Заява про закриття кореспондентського рахунку надається до територіального управління Національного банку особою, якій (залежно від підстави для закриття цього рахунку) надано таке право.
( Підпункт 2.1.5 пункту 2.1 розділу 2 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
2.2. Відкриття кореспондентського рахунку
2.2.1. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку банку керівник та головний бухгалтер банку особисто подають до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку такі документи:
а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку встановленого зразка (додаток 9);
б) копію належним чином оформленого статуту, що засвідчена нотаріально1;
----------------------------
1 Форма нотаріального засвідчення має відповідати вимогам нормативно-правових актів Міністерства юстиції України.
в) копію документа, що підтверджує взяття банку на податковий облік, що засвідчена нотаріально;
г) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;
ґ) копію довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ, що засвідчена нотаріально або органом, що видав довідку;
( Підпункт "ґ" підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
д) картку із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами);
( Підпункт "д" підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
е) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, що його видав;
( Підпункт 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2 доповнено підпунктом "е" згідно з Постановою Нацбанку N 267 від 11.07.2001; в редакції Постанови Національного банку N 149 від 23.04.2002 )
На органи Державного казначейства України не поширюється дія підпункту "б" цього пункту.
2.2.2. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку філії банку керівник та головний бухгалтер філії особисто подають до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням філії такі документи:
а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку встановленого зразка (додаток 9);
б) копію належним чином оформленого Положення про філію, що засвідчена нотаріально;
в) копію належним чином оформленого дозволу, наданого банком філії на здійснення банківських операцій, що засвідчена нотаріально;
г) копію документа, що підтверджує взяття філії на податковий облік, що засвідчена нотаріально;
ґ) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;
д) копію довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ, що засвідчена нотаріально або органом, що видав довідку;
( Підпункт "д" підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
е) картку із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами);
( Підпункт "е" підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
є) клопотання банку за підписом керівника про відкриття кореспондентського рахунку філії із зазначенням інформації, що стосується банку, а саме: його місцезнаходження; ідентифікаційний код; номер кореспондентського рахунку; найменування територіального управління Національного банку, у якому відкрито кореспондентський рахунок банку; назва податкового органу, у якому банк стоїть на обліку;
ж) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку - юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків (якщо філія самостійно здійснює розрахунки з оплати праці - копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію філії в цьому Фонді як платника соціальних страхових внесків), засвідчену нотаріально або органом, що його видав;
( Підпункт 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 доповнено підпунктом "ж" згідно з Постановою Нацбанку N 267 від 11.07.2001; в редакції Постанови Національного банку N 149 від 23.04.2002 )
2.2.3. Форма й зміст довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України визначається нормативно-правовими актами Пенсійного фонду України.
Відривна частина довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, що оформлена належним чином уповноваженим працівником територіального управління Національного банку, повертається власнику рахунку для подання до органів Пенсійного фонду України.
2.2.4. Картка із зразками підписів та відбитка печатки оформляється згідно з додатком 10 до цієї Інструкції. При заповненні картки слід керуватися таким:
а) у картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано право розпорядження кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів:
право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним особам;
право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та особам, уповноваженим керівником банку;
зразки підписів керівника та головного бухгалтера банку (філії) включаються в картку обов'язково;
право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису;
право другого підпису не може бути надано особам, які мають право першого підпису;
б) у разі заміни чи доповнення хоча б одного підпису в тижневий строк подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого та другого підпису;
в) у разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника та/або головного бухгалтера подається нова тимчасова картка тільки із зразками підписів цих осіб, засвідчена нотаріально;
г) у разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником банку, нова картка не складається, а додатково подається тимчасова картка тільки із зразком підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії. Ця тимчасова картка підписується керівником та головним бухгалтером, засвідчується відбитком печатки і додаткового засвідчення не потребує;
ґ) адреса, що вказана в картці із зразками підписів та відбитка печатки, має відповідати місцезнаходженню власника кореспондентського рахунку та адресі, зазначеній у статуті (положенні);
д) у картку із зразками підписів та відбитка печатки обов'язково включається зразок відбитка печатки банку (філії). Печатка власника кореспондентського рахунку має містити його ідентифікаційний код за ЄДРПОУ. Використання печаток, призначених для спеціальних цілей ("Для пакетів", "Для перепусток"), не допускається;
( Підпункт "д" підпункту 2.2.4 пункту 2.2 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
е) у разі тимчасової відсутності печатки в новоствореного банку (філії), а також у зв'язку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, спрацьованістю чи втратою печатки керівник або уповноважена ним особа територіального управління Національного банку на підставі письмового звернення власника кореспондентського рахунку надає йому необхідний строк для виготовлення печатки.
2.2.5. Договір, про який ідеться у підпункті 2.1.1 цього розділу, а також документи, перелік яких наведено в підпунктах 2.2.1, 2.2.2 цього розділу, зберігаються у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії).
2.3. Переоформлення кореспондентського рахунку
2.3.1. У разі переоформлення кореспондентського рахунку у зв'язку з реорганізацією, зміною назви, що не викликана реорганізацією, а також форми власності банку подаються такі самі документи, що й при відкритті рахунку. При цьому номер кореспондентського рахунку та код банку залишаються без змін.
2.3.2. Переоформлення кореспондентського рахунку банку у зв'язку зі зміною територіального управління Національного банку, що його обслуговує, здійснюється згідно з додатком 13 до цієї Інструкції.
2.3.3. У разі внесення до статуту банку змін і доповнень, не пов'язаних із переоформленням кореспондентського рахунку, власником рахунку подаються копії документів, засвідчені в установленому порядку, у яких викладено зазначені зміни й доповнення.
2.4. Закриття кореспондентського рахунку
2.4.1. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку (філії) є заява власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.
При закритті кореспондентського рахунку банку (філії) залишок коштів за цим рахунком попередньо має бути перерахований на рахунок, визначений (залежно від підстави для закриття кореспондентського рахунку) відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.
( Підпункт 2.4.1 пункту 2.4 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )( Підпункт 2.4.2 пункту 2.4 розділу 2 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
2.4.2. Територіальне управління Національного банку протягом трьох робочих днів з дня закриття кореспондентського рахунку банку (філії), уключаючи день закриття, зобов'язане надіслати засобами системи ЕП з використанням засобів захисту інформації Національного банку повідомлення про закриття кореспондентського рахунку на адресу відповідного органу державної податкової служби (державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).
Підтвердженням про отримання відповідним органом державної податкової служби інформації про закриття кореспондентського рахунку банку (філії) є файл-квитанція, що надсилається ним до територіального управління Національного банку. Файл-квитанція на паперовому носії має зберігатися у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії).
( Пункт 2.4 розділу 2 глави I доповнено підпунктом 2.4.2 згідно з Постановою Національного банку N 149 від 23.04.2002 )
2.4.3. Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії) залишається у територіальному управлінні Національного банку.
Розділ 3. Порядок ведення довідника банківських установ України
3.1. Призначення довідника банківських установ України
Довідник банківських установ України є складовою частиною інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України і використовується при роботі всіх її програмно-технічних комплексів, у тому числі й СЕП. До довідника банківських установ України мають бути включені всі банківські установи, що належним чином зареєстровані Національним банком України.
Згідно з окремими рішеннями Правління Національного банку України до довідника банківських установ України можуть бути включені й інші установи.
( Пункт 3.1 розділу 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
3.2. Включення до довідника банківських установ України
Для включення банку (філії) до довідника банківських установ України територіальне управління Національного банку, що його обслуговує, надсилає засобами системи ЕП на адресу Національного банку України (Департамент інформатизації) такі реквізити:
повну та скорочену назву, що відповідає назві, зазначеній у статуті банку (назва філії має відповідати назві, зазначеній у Положенні про філію);
( Абзац третій пункту 3.2 розділу 3 в редакції Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
повну поштову адресу;
назву та код району міста;
прізвища та телефони керівників;
номер факсу;
дату та номер реєстрації;
ідентифікаційний код за ЄДРПОУ;
( Абзац дев'ятий пункту 3.2 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
форму власності;
номер кореспондентського рахунку (за умови його відкриття).
На підставі цієї інформації обчислюється код банку, визначається електронний ідентифікатор банку для роботи в СЕП та із засобами системи ЕП, а також адреса вузла системи ЕП, за якою має обслуговуватися банк (філія).
Крім цього, з метою внесення до довідника банківських установ України повної інформації про банк територіальне управління Національного банку має повідомити Національний банк України (Департамент інформатизації) про наявність іноземного капіталу в структурі статутного капіталу банку. Для банків із стовідсотковим іноземним капіталом потрібно також указати країну засновника.
Усі ці реквізити банку (філії) вносяться до довідника банківських установ України в день одержання інформації від територіального управління Національного банку.
Включення до довідника банківських установ України іншої установи здійснюється відповідно до вимог цього пункту.
( Пункт 3.2 розділу 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
3.3. Унесення змін до довідника банківських установ України
Територіальне управління Національного банку не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного письмового повідомлення про будь-які зміни в реквізитах банку (філії), що зазначені в підпункті 3.2 цього розділу, або про ліквідацію банку надсилає Національному банку України (Департамент інформатизації) інформацію про потребу внесення змін до довідника банківських установ України. В інформації про ліквідацію банку має повідомлятися, чи потрібно вилучити банк із довідника банківських установ України (із зазначенням дати вилучення), чи залишити його з відповідною відміткою з метою одержання статистичної звітності протягом певного часу.
3.4. Розповсюдження довідника банківських установ України
Національний банк України розсилає засобами системи ЕП довідник банківських установ України та зміни до нього на адресу ЦРП, територіальних управлінь Національного банку, інших банківських установ, Асоціації українських банків, деяких державних установ (за окремим дозволом Національного банку) тощо. Зміни до довідника банківських установ України розсилаються в день їх унесення.
Розділ 4. Здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП Національного банку України
4.1. Учасники СЕП
4.1.1. Учасниками СЕП є:
територіальні управління Національного банку;
банки (філії), які мають технічні рахунки в РП або ЦРП.
4.1.2. Для роботи в СЕП банк (філія) укладає з Національним банком України такі договори:
а) на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України (додатки 2 або 3);
б) про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (додаток 5).
4.1.3. Національний банк України відповідно до умов договорів надає банкам (філіям) - учасникам СЕП:
а) необхідні програмно-технічні комплекси СЕП;
б) програмні засоби електронного зв'язку;
в) апаратно-програмні засоби захисту інформації.
4.1.4. Кожен учасник СЕП веде журнал обліку встановлення та заміни програмно-технічних засобів СЕП (додаток 17). Обов'язковій реєстрації в журналі підлягає встановлення та заміна таких компонентів:
прикладного програмного забезпечення СЕП;
прикладного програмного забезпечення системи ЕП;
комп'ютера та його компонентів;
мережевої плати та/або мережевого клієнта;
системного програмного забезпечення;
настройки комп'ютера.
( Підпункт 4.1.5 пункту 4.1 розділу 4 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
4.2. Включення до довідника банків - учасників СЕП
4.2.1. Необхідною умовою включення банку (філії) до довідника банків - учасників СЕП є організаційна, функціональна та технологічна готовність банку до роботи в СЕП, зокрема:
а) включення до довідника банківських установ України;
б) укладення з Національним банком України договорів, перелічених у підпункті 4.1.2 цього розділу;
в) підключення до системи ЕП;
г) наявність необхідних засобів захисту інформації;
ґ) наявність персоналу, підготовленого до роботи із засобами системи ЕП, СЕП.
4.2.2. Безпосередні та опосередковані учасники СЕП мають бути включені до довідника банків - учасників СЕП.
Для включення до довідника банків - учасників СЕП банк (філія) подає клопотання до територіального управління Національного банку за своїм місцезнаходженням. Клопотання банку (філії) має містити такі реквізити:
назву банку (філії);
код банку;
електронний ідентифікатор;
код валюти;
модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;
дату підключення банку (філії) до СЕП, погоджену з територіальним управлінням Національного банку.
У разі потреби включення філії до довідника банків - учасників СЕП клопотання має бути також і від банку, якому належить ця філія.
( Підпункт 4.2.2 пункту 4.2 розділу 4 в редакції Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
4.2.3. Територіальне управління Національного банку на підставі клопотання банку (філії), за умови його організаційної, функціональної та технологічної готовності до роботи в СЕП, надсилає до ЦРП повідомлення про потребу включення цього банку (філії) до довідника банків - учасників СЕП.
4.2.4. Зміни до довідника банків - учасників СЕП уносяться у разі:
унесення змін до довідника банківських установ України, пов'язаних із змінами будь-яких реквізитів банку (філії) - учасника СЕП;
переходу банку на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком;
переходу банку з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу;
повернення банку (філії) на роботу в СЕП за окремим кореспондентським рахунком тощо.
Підставою для внесення змін до довідника банків - учасників СЕП є повідомлення територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку (філії), що надсилається до ЦРП.
( Підпункт 4.2.4 пункту 4.2 розділу 4 в редакції Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
4.2.5. Зміни до довідника банків - учасників СЕП уносяться одночасно на всіх робочих місцях учасників СЕП. Технологія їх унесення визначається ЦРП.
4.3. Зупинення участі в СЕП
4.3.1. Зупинення з технологічних підстав. У разі порушення учасниками СЕП технології роботи в СЕП та невиконання вимог захисту банківської інформації в СЕП, що зазначені в додатку 6 до цієї Інструкції, Національний банк зупиняє здійснення учасником СЕП видаткових операцій через СЕП або виключає його з учасників СЕП.
Учасник СЕП може продовжити роботу в СЕП лише після службового розслідування, проведеного Національним банком (служба захисту інформації), та усунення недоліків. Службове розслідування проводиться в максимально короткий строк.
У зазначених випадках зупинення участі банку в СЕП відповідальність за несвоєчасне виконання розрахункових документів клієнтів визначається згідно з чинним законодавством.
4.3.2. Зупинення власних видаткових операцій банку. Відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його кореспондентськими рахунками здійснюється уповноваженими відповідно до законів України державними органами і виключно у випадках, передбачених законами України.
Порядок зупинення власних видаткових операцій банку (філії) за кореспондентським рахунком, відкритим у Національному банку, викладено в додатку 20 до цієї Інструкції.
( Пункт 4.3 розділу 4 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
4.4. Виключення з учасників СЕП
Підставою для виключення банку (філії) з учасників СЕП є розірвання договору на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України між цим банком та Національним банком України в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Для виключення банку (філії) з учасників СЕП територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку (філії) надсилає до ЦРП засобами системи ЕП повідомлення, у якому вказує дату та підставу для розірвання договору.
Виключення з учасників СЕП здійснюється шляхом виключення банку (філії) із довідника банків - учасників СЕП. При виключенні банку (філії) з учасників СЕП значення його технічного рахунку має дорівнювати нулю.
4.5. Перелік бухгалтерських операцій
Перелік бухгалтерських операцій, що виконуються в установах Національного банку України при здійсненні міжбанківських розрахунків через СЕП, наведено в додатку 12 до цієї Інструкції.
4.6. Загальні умови виконання розрахунків через СЕП
4.6.1. Операції зарахування (списання) коштів за кореспондентським рахунком банку (філії) - учасника СЕП можуть виконуватися тільки після відкриття йому в РП (ЦРП) технічного рахунку.
4.6.2. Електронний розрахунковий документ має вміщувати такі обов'язкові реквізити:
назва документа;
номер документа;
дата складання (число, місяць, рік);
ознака дебет/кредит;
сума;
код платника, платник (назва), рахунок платника;
код банку платника;
код банку одержувача;
код одержувача , одержувач (назва), рахунок одержувача;
призначення платежу;
ЕЦП;
ідентифікатор ключа, що використаний для накладення ЕЦП.
Відповідно до технології роботи СЕП електронний розрахунковий документ має вміщувати технологічні реквізити, зокрема відмітку про час оброблення цього документа.
( Підпункт 4.6.2 пункту 4.6 розділу 4 в редакції Постанови Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
4.6.3. Єдиним джерелом формування електронних розрахункових документів для СЕП є система автоматизації банку.
САБ має забезпечити формування електронного розрахункового документа із заповненням усіх обов'язкових реквізитів. Заповнення обов'язкових реквізитів електронного розрахункового документа виконується шляхом перенесення їх значень з паперового документа, крім реквізиту "назва документа", який заповнюється не словами, а умовним числовим кодом згідно з додатком 21 до цієї Інструкції.
( Підпункт 4.6.3 пункту 4.6 розділу 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
Якщо платник або одержувач є нерезидентом, то реквізит "код платника" або "код одержувача" містить цифровий тризначний код згідно з Класифікатором країн світу (без символу #).
( Підпункт 4.6.3 пункту 4.6 розділу 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
Якщо реквізит "код одержувача" платником не заповнено і при цьому одержувачем є фізична особа, то банк заповнює цей реквізит п'ятьма дев'ятками (99999).
( Підпункт 4.6.3 пункту 4.6 розділу 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
4.6.4. Початкові платежі від учасника СЕП приймаються в межах поточного значення його технічного рахунку, за винятком випадків, що визначені Національним банком.
4.6.5. Електронні розрахункові документи та службові повідомлення СЕП формуються, передаються та приймаються лише з використанням апаратно-програмних засобів захисту інформації, затверджених і наданих Національним банком України згідно з вимогами системи захисту банківських електронних документів в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (додаток 6). Дотримання правил організації захисту банківської інформації, затверджених нормативно-правовими актами Національного банку України, є обов'язковим для всіх банків - учасників СЕП.
4.6.6. При роботі засобів криптографічного захисту інформації створюється шифрований архів оброблених платежів та технологічної інформації. Цей архів використовується для надання інформаційних послуг Національним банком (службою захисту інформації) згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (Інформаційні послуги служби захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України щодо надання арбітражної інформації за банківськими електронними документами).
( Абзац перший підпункту 4.6.6 пункту 4.6 розділу 4 глави I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 495 від 04.12.2001 )
4.6.7. Оброблення електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП здійснюється у порядку черговості їх надходження до системи. Електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний.
4.6.8. Результати розрахунків за відісланими та отриманими електронними розрахунковими документами відображаються на технічних рахунках банків (філій) у СЕП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом робочого дня з періодичністю, що визначається діючою технологією міжбанківських розрахунків у СЕП, основні принципи якої наведено в додатку 11 до цієї Інструкції.
4.7. Обслуговування банків (філій) у СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком
4.7.1. У СЕП упроваджено сім моделей обслуговування банків (філій) за консолідованим кореспондентським рахунком та інформаційну модель (модель 0), які враховують специфіку роботи та потреби банків. Усі моделі використовуються лише при виконанні міжбанківських розрахунків у гривні. Опис моделей наведено в додатку 8 до цієї Інструкції.
4.7.2. Функціональні вимоги та вимоги інформаційної безпеки до програмного забезпечення банку (філії), призначеного для роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, установлюються Національним банком.
4.8. Порядок переходу банку на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком
4.8.1. Для роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком банк повинен одержати дозвіл на роботу в системі електронних платежів Національного банку України за консолідованим кореспондентським рахунком, який надається за формою, що наведена у додатку 19 до цієї Інструкції (далі - дозвіл).
Дозвіл на роботу в СЕП за першою моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку надається обласній дирекції територіальним управлінням Національного банку, що її обслуговує. Порядок надання дозволу територіальним управлінням Національного банку відповідає порядку надання дозволу Національним банком; форма дозволу аналогічна до форми, наведеної у додатку 19 до цієї Інструкції.
4.8.2. Для одержання дозволу банк подає до Національного банку викладений державною мовою пакет документів, що підтверджує його організаційну, функціональну та технологічну готовність до роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, а також здатність програмного забезпечення до роботи з ІПС (для моделей з використанням ВПС).
Пакет документів має містити:
клопотання банку про перехід банку в цілому або окремих його філій на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком;
дві належним чином оформлені копії положення банку про порядок здійснення міжбанківських розрахунків банком та його філіями за консолідованим кореспондентським рахунком.