Про Правила забудови м. Києва

2.3.8. При проектуванні нових багатоквартирних та реконструкції існуючих житлових будинків передбачається улаштування замково-переговорних пристроїв на вхідних дверях будинків, спеціальних приміщень для консьєржів.

В залежності від містобудівної ситуації та кон'юнктури ринку згідно з містобудівним розрахунком нові та реконструйовані багатоквартирні житлові будинки забудовник проектує і будує з улаштуванням паркінгів (підземних або надземних) з кількістю машино-місць, як правило, не меншою за кількість квартир, або бере пайову участь у будівництві паркінгів на спеціально відведених земельних ділянках, передбачених містобудівною документацію, чи вирішує питання паркування автомобілів іншим шляхом в порядку, що встановлюється Київрадою.

2.3.9. У разі спорудження об'єкта в існуючій міській забудові інвестор (замовник) до початку проектування забезпечує обстеження та фіксацію технічного стану існуючих будинків і споруд, що знаходяться в безпосередній близькості до будівельного майданчика.

Акти обстеження об'єктів до початку виконання будівельних, ремонтно-будівельних робіт підписуються замовником, проектною організацією, що проводить обстеження, і власником або балансоутримувачем існуючого будинку за дорученням власника будинку.

В складі проектної документації передбачаються заходи щодо безпечної експлуатації будинків і споруд під час будівництва (обстеження, встановлення маяків, огляд, вишукування, попередні укріплення фундаментів та конструкцій за спеціальною документацією або розділом у проектній документації) та поліпшення санітарно-гігієнічної ситуації.

2.3.10. У межах зон охорони пам'яток культурної спадщини, на територіях історичних ареалів, затверджених у складі Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 р. , суб'єкти містобудівної та інвестиційної діяльності дотримуються режиму використання територій зон охорони пам'яток, затверджених рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920, із змінами, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 .

Межі та режим використання території охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору, затверджені наказом Міністерства культури і туризму України від 23.12.2005 № 1076, визначаються згідно з додатком 11 до Правил забудови міста Києва.

У межах Центральної планувальної частини міста Києва, визначеної Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370 , та Центрального історичного ареалу міста Києва забороняється будівництво висотних будинків. Центральний історичний ареал міста Києва та Центральна планувальна частина міста Києва визначаються графічною частиною до Правил забудови м. Києва (див. додаток 10 до Правил забудови м. Києва).

У межах Центральної планувальної частини міста Києва на території, де не встановлено зони охорони пам'яток, розміщення та проектування будинків підвищеної поверховості допускається виключно на підставі історико-містобудівних обґрунтувань та містобудівних обґрунтувань щодо визначення параметрів об'єкта містобудування.

Проекти будівництва об'єктів архітектури в межах Центрального історичного ареалу розглядаються та обговорюються з обов'язковим залученням громадських організацій сфери архітектури та охорони культурної спадщини.

2.3.11. У разі розміщення об'єкта в межах історичних ареалів, в зоні охорони пам'ятки культурної спадщини інвестор (замовник) замовляє розроблення історико-містобудівного обґрунтування - науково-проектної документації щодо забезпечення урахування вимог та умов збереження пам'яток культурної спадщини та традиційного характеру середовища при проектуванні будівель і споруд.

Історико-містобудівне обґрунтування розробляється за встановленою формою і погоджується Головкиївархітектурою, інститутом - розробником Генерального плану, спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини.

Спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації погоджує історико-містобудівне обґрунтування у разі розміщення об'єкта в зонах охорони пам'яток місцевого значення, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах.

Центральний орган виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини погоджує історико-містобудівне обґрунтування у разі розміщення об'єкта в зоні охорони пам'ятки культурної спадщини національного значення, а також на охоронюваних археологічних територіях, на територіях державних історико-культурних заповідників, в історичних ареалах.

В історико-містобудівному обґрунтуванні визначається гранична висота будинків і споруд, що проектуються, з урахуванням історико-культурних обмежень, встановлюються конкретні вимоги щодо необхідності збереження характеру існуючої забудови, довкілля, пам'яток історії та культури.

2.3.12. Утримання зелених насаджень в м. Києві, знесення їх в необхідних випадках здійснюється відповідно до природоохоронного, санітарного та іншого законодавства з урахуванням збереження місць поширення рослин та тварин, занесених до Червоної книги України та Зеленої книги України.

2.3.13. У разі коли нове будівництво (реконструкція) об'єктів пов'язане із знесенням зелених насаджень, то дозвіл на знесення або пересадження зелених насаджень оформлюється відповідно до вимог Положення про порядок оформлення і погодження документів на знесення чи пересаджування зелених насаджень у м. Києві та відшкодування їх відновлювальної вартості, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 13.07.2000 № 1158 , Правил утримання зелених насаджень в містах та інших населених пунктах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 29.07.94 № 70 .

Порядок створення, реконструкції, утримання та використання озеленених територій загального користування встановлюється Київрадою.

2.3.14. При проектуванні об'єктів громадського харчування, в тому числі тимчасових літніх майданчиків, об'єктів масового перебування та відпочинку людей слід передбачати влаштування громадських убиралень, підключених до інженерних мереж.

2.3.15. Не допускається будівництво будівель та споруд, окрім об'єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля населення, на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, бульварів, набережних, відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92**.

2.3.16. Не допускається будівництво житлових будинків на ділянках, які передбачені затвердженими детальними планами територій, проектами забудови для будівництва дитячих дошкільних закладів, шкіл, інших об'єктів громадського призначення сфери обслуговування населення, спортивних споруд, окрім розміщення за відповідним містобудівним обґрунтуванням житлових будинків з відповідними вбудовано-прибудованими об'єктами соціального призначення, а також на таких ділянках, що передбачені для будівництва пожежних депо.

2.3.17. У межах червоних ліній вулиць, доріг, майданів забороняється розміщення об'єктів нерухомості, прибудов до існуючих будинків.

Облаштування в межах червоних ліній ґанків, східців, перепадів висот, окремих входів до нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень з вулиць допускається на підставі проектних рішень, погоджених Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), за умов забезпечення нормативних вимог трасування та утримання інженерних мереж, безпечного та зручного пересування інвалідів у візках, людей з дитячими колясками, пішоходів.

2.3.18. Забороняється під час перепланування приміщень у багатоквартирних житлових будинках:

- об'єднувати лоджії і балкони з помешканнями квартир шляхом розбирання зовнішніх стін;

- переносити опалювальні прилади на лоджії та балкони;

- об'єднувати квартири по вертикалі з повним або частковим розбиранням міжповерхових перекриттів;

- збільшувати площу приміщень санітарних вузлів і ванних кімнат за рахунок жилих і допоміжних приміщень квартири;

- влаштовувати прорізи в несучих стінах без затвердженої в установленому порядку проектної документації;

- розбирати підготовку під підлоги на звукотеплоізоляційній основі при ремонті, що призводить до неприпустимого акустичного дискомфорту в квартирах, розміщених нижче поверхом;

- улаштовувати прибудови до перших поверхів багатоквартирних житлових будинків для веранд та господарських приміщень квартир;

- улаштовувати кондиціонери та стільникові антени на фасадах житлових та громадських будівель, орієнтованих в бік вулиці.

2.3.19. Не допускається коригування затверджених в установленому порядку проектів із збільшенням поверховості та інших параметрів громадських і багатоквартирних житлових будинків без дозволу виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

3.1. Передпроектні роботи

3.1.1. Для здійснення робіт з проектування, будівництва об'єкта містобудування (далі - об'єкт) інвестор має отримати дозвіл на проектування та будівництво.

Дозволом на проектування та будівництво об'єктів містобудування є:

- рішення Київради про надання земельної ділянки в постійне користування, передачу її у власність або в оренду для будівництва;

- розпорядження Київської міської державної адміністрації у разі наявності у забудовника документів, що відповідно до статті 126 Земельного кодексу України посвідчують право на земельну ділянку, право власності або користування об'єктом нерухомого майна. Дозволом на отримання вихідних даних і проектування також може бути:

- рішення Київради про погодження місця розташування об'єкта;

- лист-дозвіл Київської міської державної адміністрації на проектування (за формою, наведеною у додатку 1 ), що надається в окремих випадках, пов'язаних з терміновим вирішенням нагальних містобудівних завдань, охороною історичного середовища, необхідністю детального опрацювання можливості здійснення реконструкції, надбудови (прибудови) до будинків та споруд власниками та користувачами об'єктів нерухомості з одночасним оформленням права на землю.

3.1.2. Власникам і користувачам нерухомого майна, які не мають права власності чи користування на земельну ділянку і звернулись до Київської міської ради з клопотанням щодо набуття такого права, дозвіл на проектування може надаватись у формі листа-дозволу Київської міської державної адміністрації.

У цьому випадку дії інвестора щодо отримання вихідних даних, виконання геодезичних та інших вишукувальних робіт, розроблення містобудівного обґрунтування, передпроектних пропозицій, проектних робіт до прийняття рішення Київради про надання земельної ділянки для будівництва є інвестиційним ризиком інвестора.

3.1.3. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не є документом, що посвідчує право на землю.

Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається за розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

3.1.4. Для отримання дозволу на проектування, будівництво юридичні та фізичні особи, які мають наміри щодо вкладення інвестицій, готують попередню інформацію про:

- функціональне призначення об'єкта інвестування та його складові частини;

- бажані (орієнтовні) основні техніко-економічні показники: загальна площа і кількість квартир; продукція і потужність (для об'єктів виробничого призначення); місця (для закладів освіти, культури, охорони здоров'я, громадського харчування та ін.); торговельна площа; загальна площа (для офісів, багатофункціональних комплексів та ін.); показники об'єктів комунального та іншого призначення; чисельність працюючих;

- бажане місце розміщення на території міста Києва;

- орієнтовна площа ділянки (території);

- особливі умови функціонування (за наявністю);

- відомості про державну реєстрацію.

3.1.5. Інвестор може виконати (замовити) без спеціальних дозволів і погоджень передпроектні пропозиції, містобудівне обґрунтування архітектурно-містобудівних вирішень щодо забудови території бажаного місця розташування об'єкта з урахуванням інформації про правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок.

Такі передпроектні пропозиції не є стадіями проектування і розглядаються Головкиївархітектурою під час підготовки висновків щодо можливості розміщення об'єктів містобудування, вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 427, вирішення питань формування забудови території міста.

У разі намірів розташувати об'єкт у кварталі (мікрорайоні) з існуючою забудовою замовник (забудовник), визначений в установленому порядку, забезпечує розробку містобудівного обґрунтування щодо розміщення об'єкта містобудування, яке має містити містобудівний розрахунок щодо наявності забезпечення об'єкта проектування та існуючої забудови необхідною інфраструктурою за чинними нормами ДБН 360-92** "Містобудування, планування та забудова міських і сільських поселень", пропозиції щодо розподілу території кварталу (мікрорайону).

Відповідна районна державна у місті Києві адміністрація за участю замовника забезпечує інформування населення з питань будівництва об'єкта містобудування у порядку, встановленому рішенням Київради від 16.06.2005 № 438/3014 .

3.1.6. Для виконання передпроектних пропозицій інвестор має право отримувати від підрозділів Київської міської державної адміністрації, районних у місті Києві державних адміністрацій відповідно до Закону України "Про планування та забудову територій" встановлену інформацію про правовий статус, допустимі види забудови та інше використання земельних ділянок без отримання дозволу на проектування та будівництво, згоди власника або користувача зазначеної земельної ділянки.

Обсяги інформації визначає орган, який надає інформацію.

3.1.7. Інвестор може виступити замовником особисто або має право визначити і на договірних засадах призначити замовника (забудовника), який від імені інвестора представлятиме його у відносинах з іншими учасниками містобудівної та інвестиційної діяльності, іншими юридичними і фізичними особами щодо визначення місця розташування об'єкта містобудування, надання земельної ділянки, проектування та будівництва об'єкта інвестування, інших питань інвестиційної діяльності.

3.2. Отримання дозволу на проектування та будівництво особою, яка не має права власності чи користування на земельну ділянку та об'єкт нерухомого майна

3.2.1. Особа, зацікавлена в отриманні земельної ділянки для будівництва об'єкта містобудування, звертається з відповідним клопотанням до Київської міської ради. До клопотання додаються матеріали та розрахунки, передбачені п. 3.1.4 Правил, а також передпроектні пропозиції, містобудівне обґрунтування (якщо такі виконувались за бажанням інвестора для вибору земельної ділянки).

3.2.2. У разі коли земельна ділянка перебуває у користуванні іншого землекористувача і потребує вилучення (викупу) з користування інших осіб, Київська міська рада розглядає клопотання і направляє його разом з відповідними матеріалами до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Київзем), Головкиївархітектури, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, Державної санепідемслужби м. Києва, Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), відповідної районної у м. Києві державної адміністрації, інституту - розробника Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року для підготовки висновків щодо можливості погодження місця розташування об'єкта.

3.2.3. У випадку, визначеному в пункті 3.2.2, на підставі рішення Київради про погодження місця розташування об'єкта (вилучення земельної ділянки) інвестор (замовник) забезпечує розроблення проекту відведення земельної ділянки та після завершення його розроблення і проведення землевпорядної експертизи у встановленому порядку звертається до Київської міської ради із клопотанням щодо прийняття рішення про затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки.

3.2.4. У разі коли земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, не наданих у користування, Київська міська рада розглядає клопотання і за підписом Київського міського голови надає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки або на складання технічної документації по оформленню права користування землею із земель комунальної власності.

3.2.5. Така згода (доручення) Київського міського голови також є підставою для підготовки Київземом, Головкиївархітектурою, Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві, Державною санепідемслужбою м. Києва, спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), відповідної районної у м. Києві державної адміністрації, інститутом - розробником Генерального плану м. Києва, а також у разі розташування в межах історичних ареалів - центральним органом виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини, висновків стосовно погодження відведення земельної ділянки, обмежень та обтяжень її використання. При цьому замовник може отримувати вихідні дані на проектування, виконувати за дозволом Головкиївархітектури пошукові, геодезичні та інші вишукувальні роботи, що здійснюються інвестором на власний ризик.

3.2.6. У разі недоцільності розміщення об'єкта за місцем розташування, запропонованим зацікавленою особою, з містобудівних, екологічних, санітарних, соціально-економічних міркувань, інших обмежень та обтяжень, що підтверджується висновками відповідних служб, визначених у пункті 3.2.5, зацікавленій особі направляється мотивована відмова у відведенні земельної ділянки.

3.2.7. Рішення Київради про відведення земельної ділянки у користування (власність) або надання в оренду із земель державної чи комунальної власності для будівництва об'єкта містобудування, прийняте у встановленому порядку (див. підпункти 3-7 п. 3 додаткової інформації), одночасно є дозволом на проектування, будівництво об'єкта, а також підставою для отримання інвестором (замовником) (після затвердження в установленому порядку проектної документації на будівництво, сплати пайової участі (внеску) на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, благоустрою і озеленення міста Києва, отримання документа, що посвідчує право на земельну ділянку) дозволу на виконання будівельних робіт в управлінні Державного архітектурно-будівельного контролю в установленому порядку.

3.3. Отримання дозволу на проектування та будівництво особою, яка має право власності

(користування) на земельну ділянку з об'єктами нерухомого майна

3.3.1. Власник нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, наданій у власність чи користування для обслуговування та експлуатації цього майна, який має намір здійснити будівництво (реконструкцію, знесення існуючої будівлі з наступним будівництвом) за встановленим функціональним призначенням об'єкта та цільовим призначенням земель (категорією), звертається до Київської міської державної адміністрації щодо надання дозволу на проектування та будівництво у разі, коли заплановане до будівництва функціональне призначення об'єкта відповідає цільовому призначенню земельної ділянки відповідно до статті 19 Земельного кодексу України і не потребує прийняття рішення Київрадою.

До звернення додаються правовстановлюючі документи щодо земельних та майнових відносин на цій ділянці (акт на право власності або користування земельною ділянкою, документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, договір оренди тощо), а також відомості про:

- бажані (орієнтовні) основні техніко-економічні показники: загальна площа і кількість квартир; продукція і потужність (для об'єктів виробничого призначення); місця (для закладів освіти, культури, охорони здоров'я, громадського харчування та ін.); торговельна площа; загальна площа (для офісів, багатофункціональних комплексів та ін.); чисельність працюючих;

- відомості про державну реєстрацію;

- передпроектні пропозиції, містобудівне обґрунтування, якщо такі виконувались за бажанням інвестора.

3.3.2. Голова Київської міської державної адміністрації або його заступник відповідно до розподілу функціональних обов'язків розглядає звернення і направляє його з відповідними дорученнями до Головкиївархітектури, Київзему, Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, Державної санепідемслужби м. Києва, спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, відповідної районної у м. Києві райдержадміністрації, інституту - розробника Генерального плану м. Києва, відповідних галузевих управлінь Київської міської державної адміністрації, установ та організацій залежно від функціонального призначення об'єкта для підготовки відповідних висновків та проекту розпорядження про дозвіл на проектування та будівництво об'єкта.

3.3.3. Для підготовки комплексного висновку щодо надання дозволу на проектування і будівництво та проекту відповідного розпорядження Київської міської державної адміністрації Головкиївархітектура отримує відповідні висновки від:

- Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) - стосовно попередніх умов, за яких будівництво об'єкта може бути реалізоване: пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури;

- Київзему - стосовно підтвердження за даними земельного кадастру правочинності представлених документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку або право користування нею;

- Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві - стосовно дотримання умов охорони навколишнього середовища з урахуванням запланованого для будівництва функціонального призначення об'єкта;

- Державної санепідемслужби м. Києва - стосовно дотримання вимог забезпечення санітарного благополуччя населення з урахуванням запланованого для будівництва функціонального призначення об'єкта;

- районної державної у м. Києві адміністрації - стосовно забезпеченості та потреб в установах обслуговування населення у районі місця розташування об'єкта нерухомості або земельної ділянки;

- спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації - стосовно належності ділянки або об'єкта до переліку пам'яток культурної спадщини, розташування в межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів, а також пропозицій щодо використання земельних ділянок (у разі якщо об'єкт є пам'яткою або ділянка знаходиться у межах зон охорони);

- профільних галузевих управлінь Київської міської державної адміністрації, установ та організацій - стосовно інших питань, пов'язаних з функціональним призначенням об'єкта;

- інституту - розробника Генерального плану м. Києва - стосовно відповідності наміченого функціонального призначення об'єкта Генеральному плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року .

Згадані підрозділи Київської міської державної адміністрації готують і надають висновки до Головкиївархітектури у двотижневий термін з дня отримання відповідного доручення.

Галузеві управління Київської міської державної адміністрації, установи та організації несуть відповідальність за порушення термінів підготовки висновків згідно з законодавством.

3.3.4. Замовник забезпечує надання Головкиївархітектурі таких необхідних матеріалів:

- викопіювання з чергового кадастрового плану (витяг з бази даних державного земельного кадастру), до якого додаються найменування землекористувачів (землевласників) у межах території проектування і ділянок, що з нею межують, з реквізитами документів земельних відносин;

- топографо-геодезична зйомка М 1:2000, на якій позначається ситуаційна схема розміщення ділянки (території) з нанесеними червоними лініями, магістральними мережами, межами історико-культурних заповідників, зонами охорони пам'яток культурної спадщини, природоохоронними зонами, межами земельної ділянки (території), передбачуваної для проектування, найменуванням інвестора і замовника (забудовника), адресою ділянки (території), пропозиціями щодо розподілу території;

- ситуаційний план (схема місця розташування об'єкта).

За необхідності готується та надається викопіювання з топографо-геодезичної зйомки М 1:500 з визначенням схеми меж земельної ділянки (території) проектування з орієнтовною площею, нанесеними інженерними мережами та спорудами та їх охоронними зонами.

Зазначені матеріали готуються на договірних засадах комунальними організаціями, створеними для надання платних послуг у сфері містобудування, або іншими особами, що мають відповідну ліцензію.

Вказані матеріали комплектуються у містобудівну справу об'єкта містобудування, архівуються Головкиївархітектурою під час підготовки комплексного висновку щодо можливості будівництва, наявності містобудівних обмежень та обтяжень та вносяться до матеріалів містобудівного кадастру.

3.3.5. Головкиївархітектура після подання матеріалів інвестором та на підставі висновків, наданих підрозділами Київської міської державної адміністрації, у двотижневий термін опрацьовує вихідні матеріали, представлені інвестором, і готує проект відповідного розпорядження Київської міської державної адміністрації та комплексний висновок щодо можливості будівництва у вигляді пояснювальної записки за встановленою формою за принципом організаційної єдності ( додаток 10 до цих Правил) до зазначеного проекту розпорядження Київської міської державної адміністрації або надає мотивовану відмову.

3.3.6. Розпорядження Київської міської державної адміністрації про дозвіл на проектування та будівництво є підставою для отримання замовником вихідних даних на проектування об'єкта, а також (після затвердження проектної документації та вирішення питання щодо пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, благоустрої і озелененні міста Києва) отримання дозволу на виконання будівельних робіт в управлінні Державного архітектурно-будівельного контролю в установленому порядку.

3.3.7. У розпорядженні Київської міської державної адміністрації визначається термін дії дозволу на проектування та будівництво з урахуванням нормативного терміну проектування, але не більше двох років з дати видання розпорядження Київської міської державної адміністрації, протягом якого замовник має отримати дозвіл на виконання будівельних робіт в управлінні державного архітектурно-будівельного контролю.

3.3.8. У розпорядженні Київської міської державної адміністрації встановлюються особливі умови освоєння певної ділянки (території) у випадку наявності особливих умов розташування об'єкта:

- необхідність сплати пайової участі інвестора у розвиток соціальної (загальноосвітні школи, дошкільні заклади, поліклініки, лікарні), інженерно-транспортної інфраструктури, благоустрою і озеленення міста Києва;

- необхідність проектування на конкурсній основі;

- обмежені терміни освоєння ділянки (території) проектування;

- єдиний забудовник території комплексної забудови;

- необхідність відшкодувань витрат за звільнення земельної ділянки для будівництва, відселення мешканців;

- розроблення проекту розподілу території, проекту реконструкції кварталу;

- будівництво вбудовано-прибудованих або окремо розташованих об'єктів соціальної сфери.

3.3.9. Інвестор, який є власником або користувачем земельної ділянки та об'єкта нерухомості і має намір здійснити будівництво із зміною функціонального призначення об'єкта, що тягне за собою зміну цільового призначення земель, звертається до Київради стосовно прийняття Київрадою рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки у встановленому порядку, визначеному п. 3.2.1 - 3.2.7 цих Правил.

3.3.10. Знесення розміщених на земельній ділянці будівель і споруд дозволяється при наявності у замовника погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, документа, що засвідчує право на земельну ділянку, в інших випадках на підставі окремих розпоряджень Київської міської державної адміністрації.

3.4. Отримання дозволу на проектування особою, яка є власником нерухомого майна

3.4.1. Власник (користувач) нерухомого майна, який має намір здійснити реконструкцію об'єкта або знесення об'єкта та будівництво на його місці нової будівлі за встановленим затвердженою містобудівною документацією функціональним призначенням території, звертається до Київської міської державної адміністрації щодо отримання листа-дозволу Київської міської державної адміністрації на проектування реконструкції (будівництва) об'єкта та одночасно подає клопотання до Київради щодо оформлення права власності чи користування земельною ділянкою відповідно до розділу 2 цих Правил в порядку, встановленому Київрадою.

Лист-дозвіл Київської міської державної адміністрації готується Головкиївархітектурою за погодженням відповідної районної у м. Києві державної адміністрації, Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, Київзему, Державної санепідемслужби м. Києва.

Лист-дозвіл Київської міської державної адміністрації надається замовнику за принципом організаційної єдності в термін до двох місяців з дня реєстрації звернення.

3.4.2. Для отримання листа-дозволу Київської міської державної адміністрації за формою, визначеною в додатку 1, інвестор подає до Київської міської державної адміністрації правовстановлюючі документи щодо майнових відносин, а також відомості про:

- назву об'єкта;

- бажані (орієнтовні) основні техніко-економічні показники реконструкції відповідно до державних будівельних норм: загальна площа і кількість квартир; продукція і потужність (для об'єктів виробничого призначення); місця (для закладів освіти, культури, охорони здоров'я, громадського харчування та ін.); торговельна площа; загальна площа (для офісів, багатофункціональних комплексів та ін.); чисельність працюючих;

- державну реєстрацію;

- свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна;

- передпроектні пропозиції, містобудівне обґрунтування, якщо такі виконувались за бажанням інвестора;

- ксерокопію клопотання до Київради про оформлення права власності (користування) на земельну ділянку із вхідним номером реєстрації загального відділу Київради.

3.4.3. У разі реконструкції об'єкта в його назві відображається функціональне призначення до і після реконструкції, а також характерні ознаки реконструкції.

3.4.4. Без рішення Київради про затвердження проекту відведення земельної ділянки у власність або надання в оренду із земель державної (комунальної) власності для реконструкції (будівництва) об'єкта містобудування, отримання акта, що посвідчує право на землю, замовник не має права затверджувати проект, виконувати будівельні роботи.

4.1. Загальні відомості

4.1.1. Вихідні дані на проектування включають архітектурно-планувальне завдання, завдання на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури, дані технічних обстежень, інші вихідні дані, що випливають з призначення об'єкта, необхідні для його проектування та здійснення інвестиційної діяльності.

До вихідних даних на проектування відносяться також дозвіл на проектування, будівництво, отриманий у порядку, визначеному цими Правилами.

Надання вихідних даних замовнику забезпечується відповідними органами державного нагляду, підрозділами Київської міської державної адміністрації, комунальними підприємствами, установами, організаціями, які експлуатують інженерні мережі та забезпечують підключення об'єктів будівництва до інженерних мереж (далі - міські служби та інші відповідні організації, які надають технічні умови, зазначені в п. 4.3.4 цих Правил).

4.1.2. Замовник може на договірних засадах на власний розсуд доручити отримання і комплектування вихідних даних організації комунальної форми власності та іншим особам.

4.1.3. Замовник забезпечує надання Головкиївархітектурі графічних та інших матеріалів, необхідних для підготовки АПЗ, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328 "Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу" .

4.2. Завдання на проектування

4.2.1. Завдання на проектування об'єкта інвестування (будівництва) (далі - об'єкта) є офіційним документом інвестора, замовника (забудовника), який надається генпроектувальнику і містить основні реквізити і техніко-економічні показники об'єкта будівництва, вимоги щодо його планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей, основних параметрів, вартості, організації та термінів його будівництва, а також особливі вимоги щодо його експлуатації, які повинні входити до складу проектно-кошторисної документації, розробляється замовником (забудовником) разом з проектувальником за формою, наведеною в додатку 4, і затверджується інвестором.

4.2.2. Завдання на проектування об'єкта з залученням коштів міського (районних у місті Києві) бюджетів розробляється замовником (забудовником) самостійно або разом з проектувальниками, погоджується розпорядником бюджетних коштів і затверджується в установленому порядку.

4.2.3. Завдання на проектування об'єкта з залученням коштів державного бюджету розробляється замовником (забудовником) разом з проектувальником, погоджується головними розпорядниками коштів державного бюджету і затверджується в установленому порядку.

4.2.4. У разі потреби до завдання на проектування додається планово-технологічне завдання, яке визначає такі показники:

склад, найменування приміщень;

бажана загальна площа приміщень;

особливі умови експлуатації.

Планово-технологічне завдання складається за довільною формою експлуатуючою організацією (оператором) разом з проектувальником, погоджується замовником (забудовником) і затверджується інвестором.

4.2.5. За рішенням інвестора (замовника, забудовника) на будь-якому етапі проектування до затвердження проектно-кошторисної документації можуть розроблятись доповнення до завдання на проектування, які вносять зміни та доповнення до раніше затвердженого завдання на проектування за умов внесення відповідних змін до АПЗ.

Доповнення до завдання на проектування розробляються, погоджуються та затверджуються у порядку, визначеному у цьому розділі.

4.2.6. Інвестор (замовник, забудовник) в установленому порядку визначає генпроектувальника і має укласти з ним договір на виконання проектно-вишукувальних робіт.

4.2.7. Генпроектувальники об'єктів інвестування із залученням бюджетних коштів визначаються інвесторами на умовах тендерів, що організовуються замовниками.

4.2.8. Генпроектувальник може бути визначений на власний розсуд інвестора (замовника) або за результатами проведення архітектурних та містобудівних конкурсів в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99 № 2137 "Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів", якщо це встановлено листом-дозволом Київської міської державної адміністрації або іншими дозвільними документами.

4.3. Технічні умови

4.3.1. Технічні умови (далі - ТУ) - це комплекс умов та вимог щодо інженерного забезпечення об'єкта з визначенням джерел енергоносіїв, приймальних систем водовідведення, спеціальних умов експлуатації, місць приєднання до відповідних зовнішніх інженерних мереж, розрахункових інженерних навантажень, умов здійснення будівництва.

4.3.2. На підставі завдання на проектування генпроектувальник виконує розрахунки потреб в навантаженнях на зовнішні міські інженерні комунікації і системи для забезпечення функціонування об'єкта будівництва.

На базі розрахункових інженерних нормативів генпроектувальник розробляє опитувальні листи і передає їх замовникові.

4.3.3. Замовник (забудовник) разом з відповідними проектувальниками замовляє у міських службах та інших відповідних організаціях ТУ щодо інженерного забезпечення об'єкта.

Виконання технічних умов є обов'язковим для інвестора, замовника (забудовника), генпроектувальника, будівельника.

4.3.4. Міськими службами та іншими відповідними організаціями на підставі дозволу на проектування, отриманого відповідно до розділу 3 Правил, надаються ТУ щодо забезпечення:

- водопостачання: питне, господарче, технічне, промислове, для пожежегасіння;

- водовідведення (каналізації): господарсько-побутова, промислова;

- дощової каналізації;

- теплопостачання: централізованого, від локальних джерел;

- гарячого водопостачання;

- електричного енергопостачання;

- газопостачання;

- зовнішнього освітлення;

- телефонізації: цифрова, аналогова, стільникова, Інтернет;

- диспетчеризації;

- телебачення: кабельне, супутникове, колективного користування, Інтернет;

- радіофікації;

- цивільної оборони;

- безпеки руху;

- сміттєвидалення: сортування, переробка, спалення, утилізація, захоронення, вивезення на визначені місця утилізації;

- під'їздів і шляхів: залізниця, автошляхи загального користування, водні шляхи;

- пожежної безпеки (охорона, сигналізація тощо).

4.3.5. У разі проектування житлових будинків висотою, більшою за встановлену державними нормами і правилами, та громадських будинків заввишки більше 67 м, за вимогою інвестора, замовника (забудовника) також розробляються індивідуальні технічні вимоги (ІТВ), які містять вимоги щодо будівництва супутніх технічних споруд для їх експлуатації (майданчики для рятувальних пожежних вертольотів, об'єкти третього резервного джерела водопостачання, дизельні електростанції) тощо, які надаються Головним управлінням пожежної та техногенної безпеки МНС України у м. Києві та іншими органами державного нагляду.

4.3.6. Міські служби та організації надають технічні умови в двотижневий термін відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328 "Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу" .

У разі відсутності на відповідній території централізованого джерела енергоносіїв можуть бути надані ТУ щодо проектування автономних систем теплопостачання за погодженням відповідних органів державного нагляду і міжвідомчої комісії з теплопостачання.

4.3.7. Термін дії ТУ встановлюється міською службою або організацією, що надає ТУ, виходячи з нормативних термінів проектування і будівництва, але не менше двох років.

4.3.8. ТУ, реалізація яких пов'язана з прокладанням інженерних мереж по землях, що перебувають у користуванні або володінні, можуть надаватися замовникам (забудовникам) за погодженням з власниками (користувачами) відповідних земельних ділянок.

4.3.9. Для вирішення спірних питань, що виникають під час надання вихідних даних, може створюватися узгоджувальна комісія Київської міської державної адміністрації, регламент роботи якої затверджується розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Рішення узгоджувальної комісії Київської міської державної адміністрації приймається за згодою сторін і є обов'язковим.

У разі недосягнення згоди рішення узгоджувальної комісії Київської міської державної адміністрації може бути оскарженим у суді.

4.4. Архітектурно-планувальне завдання

4.4.1. Архітектурно-планувальне завдання (далі - АПЗ) є документом, який визначає комплекс містобудівних вимог та умов проектування об'єкта, що випливають з рішень Київради або розпоряджень Київської міської державної адміністрації, положень затвердженої містобудівної документації, державних будівельних норм, цих Правил, а також граничні параметри об'єкта та узгодження його з навколишньою існуючою забудовою, особливі умови та обмеження проектування і будівництва у зонах охорони пам'яток культурної спадщини, природоохоронних зонах - з метою створення сприятливого та безпечного для здоров'я населення середовища для функціонування об'єкта (комплексу), збереження існуючого довкілля, урахування державних, громадських і приватних інтересів під час будівництва об'єктів і забудови територій.

4.4.2. В АПЗ визначається перелік необхідних технічних умов, інших вихідних даних на проектування і будівництво об'єкта, що підлягають отриманню замовником, встановлюється стадійність проектування.

У разі проектування висотних житлових та громадських будинків та інших складних споруд, зазначених в п. 4.3.5 цих Правил, у АПЗ зазначається також перелік індивідуальних технічних умов (ІТУ).

4.4.3. В АПЗ визначається термін його дії в залежності від нормативних термінів проектування та будівництва.

Термін дії АПЗ визначається не менше двох років і вважається пролонгованим на термін до завершення будівництва, якщо воно розпочато протягом цих двох років і здійснюється у нормативний термін.

У випадку якщо проектна документація не затверджена в установленому порядку протягом терміну дії АПЗ, замовник (забудовник) зобов'язаний продовжити термін дії АПЗ у встановленому порядку.

АПЗ продовжується на термін не більше одного року і після завершення цього терміну знову підлягає продовженню з урахуванням можливих змін державних норм, а також містобудівної ситуації.

4.4.4. АПЗ готується Головкиївархітектурою з урахуванням завдання на проектування, представленого замовником, затверджується начальником Головкиївархітектури або його заступником і є обов'язковим для виконання.

4.4.5. Для отримання АПЗ інвестор, замовник (забудовник) має надати до Головкиївархітектури:

- дозвіл на проектування та будівництво об'єкта з графічними матеріалами, підготовленими відповідно до пункту 3.3.4 цих Правил;

- завдання на проектування.

За потреби виготовлення графічних матеріалів їх підготовка здійснюється у місячний термін на замовлення інвестора, замовника (забудовника) на договірних засадах організаціями, створеними для надання платних послуг у сфері містобудування відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328 "Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу" .

Під час проектування за зверненням або за погодженням інвестора, замовника (забудовника) Головкиївархітектурою можуть вноситися до АПЗ обґрунтовані зміни.

Архітектурно-планувальне завдання видається замовнику в місячний термін після подання матеріалів, зазначених у першому абзаці цього пункту.

4.4.6. Якщо у наданому інвесторові, замовникові (забудовникові) АПЗ визначені вимоги, які порушують державні норми, дія його може бути зупинена Держбудом України, заступником голови Київської міської державної адміністрації (відповідно до розподілу повноважень) до усунення цих порушень.

4.4.7. Форма АПЗ, складена з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328, особливостей містобудівної практики м. Києва, наведена у додатку № 5 до Правил.

4.5. Інші вихідні дані

4.5.1. В залежності від призначення об'єкта та умов його розміщення Головкиївархітектура може встановити в АПЗ необхідність отримання додаткових вихідних даних, зокрема:

- матеріали технічних обстежень будинків і споруд, що підлягають реконструкції, а також тих, що безпосередньо межують з проектованими будинками та спорудами і знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт, з технічними висновками і відповідними рішеннями замовника (забудовника) по них (можуть бути виконані на замовлення інвестора у процесі розроблення проектно-кошторисної документації);

- ландшафтна оцінка території, погоджена Головкиївархітектурою;

- акт обстеження (знесення, перенесення) зелених насаджень, підготовлений "Київзеленбудом", погоджений в установленому порядку Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві;

- документи, що підтверджують згоду мешканців, власників, орендаторів на відселення (переселення) з будинків та споруд, що підлягають знесенню (перебазуванню) та/або відповідні гарантії замовника;

- схвалені Головкиївархітектурою передпроектні пропозиції, якщо такі виконувались;

- погоджене в установленому порядку містобудівне обґрунтування, якщо таке виконувалось;

- висновок центрального органу виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини, спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, Інституту археології НАН України, історико-містобудівне обґрунтування;

- дозвільні і погоджувальні документи на застосування газу для проектування котельних установок;

- протокол міжвідомчої комісії з теплопостачання по об'єктах з автономними джерелами теплопостачання;

- за необхідності акт обстеження земельної ділянки, складений за формою, наведеною у додатку № 3 ;

- інші документи, необхідні для розроблення проекту.

5.1. Розроблення проектної документації на будівництво об'єктів без проведення інженерних вишукувань не допускається.

5.2. Необхідність проведення та основні види інженерних вишукувань для будівництва відповідно до вимог законодавства і державних норм визначаються генпроектувальником (замовником) та відображаються у завданні на проектування або в технічному завданні, яке затверджується замовником.

5.3. Інженерні вишукування виконуються на замовлення інвестора (замовника) або генпроектувальника, якщо це обумовлено договором (контрактом) між ними.

5.4. Крім основних видів інженерних вишукувань (топографо-геодезичних, геологічних, влаштувань пробних кущів паль) в залежності від призначення об'єкта та умов його розміщення виконуються також інші види вишукувань:

- гідрологічні;

- гідрометеорологічні;

- археологічні;

- радіаційні;

- біологічні та інші.

5.5. Інженерні вишукування здійснюються з визначенням термінів і місць проведення робіт на підставі дозволу, який Головкиївархітектура надає відповідно до підпункту 17 пункту 4 Типового положення про управління містобудування та архітектури Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2000 № 1146, та за погодженням із землекористувачами (за потреби) або на підставі угоди з землевласниками згідно з статтею 97 Земельного кодексу України .

Виконавці робіт зобов'язані відшкодувати землекористувачам (землевласникам) усі відповідні збитки, пов'язані з виконанням вишукувань та приведенням земель у попередній стан, про що зазначається у технічному завданні. Відшкодування збитків здійснюється за рахунок коштів інвестора у встановленому законодавством порядку.

5.6. Інженерні вишукування виконуються підприємствами, організаціями та установами, що мають відповідну ліцензію.