Про Правила забудови м. Києва

Для забезпечення проведення комплексної реконструкції території з переважною забудовою будинками перших масових серій насамперед визначаються земельні ділянки для розміщення стартових компенсаційних житлових будинків.

Стартові компенсаційні будинки призначаються для відселення мешканців тих будинків, що підлягають знесенню.

Нове житло будується з відповідним обґрунтуванням змін та доповнень у існуючій схемі інженерних мереж за кошти інвесторів, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.

Порядок комплексної реконструкції територій з переважною забудовою будинками перших масових серій встановлюється Київрадою.

Майнові відносини, пов'язані з відселенням мешканців, власників та користувачів нежилих приміщень, наданням, купівлею та продажем житла, вирішуються відповідно до законодавства.

2.3.5. При проектуванні і будівництві нових та реконструкції існуючих багатоповерхових житлових будинків за рішенням Київради, розпорядженням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) можуть встановлюватись вимоги до інвестора (замовника) щодо передбачення в проектах будинків згідно з містобудівним розрахунком відповідно до державних норм і правил вбудовано-прибудованих в перші-треті поверхи приміщень та будівництва окремо розташованих об'єктів обслуговування населення соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, поліклініки, об'єкти торгівлі, побуту, зв'язку та іншого повсякденного обслуговування мікрорайонного рівня), а також окремо розташованих шкіл, лікарень.

Вартість будівництва об'єктів соціальної сфери (загальноосвітні та дошкільні навчальні заклади, поліклініки, лікарні) враховується при визначенні розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва за умови передачі цих об'єктів у власність територіальної громади міста або районних рад.

2.3.6. Для забезпечення вимог щодо безперешкодного руху інвалідів та громадян з порушеннями опорно-рухових функцій під час проектування та будівництва слід забезпечувати облаштування спеціальних пристроїв для інвалідів:

- улаштування пандусів (спеціальних ліфтів, підйомників) у жилих будинках, об'єктах громадського та культурного обслуговування населення;

- улаштування окремих ліфтів для обслуговування інвалідів у багатоповерхових будівлях громадського призначення;

- улаштування пониженого бортового каменю для проїзду інвалідних візків;

- встановлення ліфтів на нових станціях метрополітену, надземних та підземних пішохідних переходах через проїзну частину вулиць, доріг.

У разі неможливості облаштування цих пристроїв в умовах існуючої забудови під час реконструкції існуючих будівель та споруд у проектах наводяться відповідні обґрунтування.

2.3.7. Під час благоустрою та реконструкції територій на магістральних вулицях регульованого руху, місцевих вулицях влаштовуються велосипедні доріжки за основними напрямками руху з інтенсивністю руху більше 50 велосипедів за годину "пік".

2.3.8. При проектуванні нових багатоквартирних та реконструкції існуючих житлових будинків передбачається влаштування замково-переговорних пристроїв на вхідних дверях будинків, спеціальних приміщень для консьєржів, розміщення аварійних технічних служб, дільничних інспекторів міліції, створення у складі новобудов аварійних пожежних постів з обслуговуванням територій радіусом 1 - 1,5 км для першочергового реагування у разі виникнення пожеж з забезпеченням цілодобового чергування пожежного автомобіля та чотирьох змін пожежних бригад.

Під час проектування і будівництва, реконструкції житлових будинків передбачати не менше одного машиномісця на кожні 80 кв. м загальної площі об'єкта, але не менше одного машиномісця на кожну квартиру.

При проектування доступного та соціального житла допускається забезпечувати житлові будинки автостоянками з місцями тимчасового і постійного зберігання автотранспорту у кількості не меншій за визначену державними будівельними нормами України.

2.3.9. У разі спорудження об'єкта в існуючій міській забудові інвестор (замовник) до початку проектування забезпечує обстеження та фіксацію технічного стану існуючих будинків і споруд, що знаходяться в безпосередній близькості до будівельного майданчика.

Акти обстеження об'єктів до початку виконання будівельних, ремонтно-будівельних робіт підписуються замовником, проектною організацією, що проводить обстеження, і власником або балансоутримувачем існуючого будинку за дорученням власника будинку.

В складі проектної документації передбачаються заходи щодо безпечної експлуатації будинків і споруд під час будівництва (обстеження, встановлення маяків, огляд, вишукування, попередні укріплення фундаментів та конструкцій за спеціальною документацією або розділом у проектній документації) та поліпшення санітарно-гігієнічної ситуації.

2.3.10. У межах зон охорони пам'яток культурної спадщини, на територіях історичних ареалів, затверджених у складі Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 р. , суб'єкти містобудівної та інвестиційної діяльності дотримуються режиму використання територій зон охорони пам'яток, затверджених рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920, із змінами, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 .

Межі та режим використання території охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору, затверджені наказом Міністерства культури і туризму України від 23.12.2005 № 1076, визначаються згідно з додатком 11 до Правил забудови міста Києва.

У межах Центральної планувальної частини міста Києва, визначеної Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370 , та Центрального історичного ареалу міста Києва забороняється будівництво висотних будинків. Центральний історичний ареал міста Києва та Центральна планувальна частина міста Києва визначаються графічною частиною до Правил забудови м. Києва (див. додаток 10 до Правил забудови м. Києва).

У межах Центральної планувальної частини міста Києва на території, де не встановлено зони охорони пам'яток, розміщення та проектування будинків підвищеної поверховості допускається виключно на підставі історико-містобудівних обґрунтувань та містобудівних обґрунтувань щодо визначення параметрів об'єкта містобудування.

Проекти будівництва об'єктів архітектури в межах Центрального історичного ареалу розглядаються та обговорюються з обов'язковим залученням громадських організацій сфери архітектури та охорони культурної спадщини.

2.3.11. У разі розміщення об'єкта в межах історичних ареалів, в зоні охорони пам'ятки культурної спадщини інвестор (замовник) замовляє розроблення історико-містобудівного обґрунтування - науково-проектної документації щодо забезпечення урахування вимог та умов збереження пам'яток культурної спадщини та традиційного характеру середовища при проектуванні будівель і споруд.

Історико-містобудівне обґрунтування розробляється за встановленою формою і погоджується Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальна організація "Центр містобудування та архітектури", на яку покладено функції головної проектної комунальної організації з розробки, коригування Генерального плану міста Києвата моніторингу його реалізації, спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини.

Спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації погоджує історико-містобудівне обґрунтування у разі розміщення об'єкта в зонах охорони пам'яток місцевого значення, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах.

Центральний орган виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини погоджує історико-містобудівне обґрунтування у разі розміщення об'єкта в зоні охорони пам'ятки культурної спадщини національного значення, а також на охоронюваних археологічних територіях, на територіях державних історико-культурних заповідників, в історичних ареалах.

В історико-містобудівному обґрунтуванні визначається гранична висота будинків і споруд, що проектуються, з урахуванням історико-культурних обмежень, встановлюються конкретні вимоги щодо необхідності збереження характеру існуючої забудови, довкілля, пам'яток історії та культури.

2.3.12. Утримання зелених насаджень в м. Києві, знесення їх в необхідних випадках здійснюється відповідно до природоохоронного, санітарного та іншого законодавства з урахуванням збереження місць поширення рослин та тварин, занесених до Червоної книги України та Зеленої книги України.

2.3.13. У разі коли нове будівництво (реконструкція) об'єктів пов'язане із знесенням зелених насаджень, то дозвіл на знесення або пересадження зелених насаджень оформлюється відповідно до вимог Положення про порядок оформлення і погодження документів на знесення чи пересаджування зелених насаджень у м. Києві та відшкодування їх відновлювальної вартості, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 13.07.2000 № 1158 , Правил утримання зелених насаджень в містах та інших населених пунктах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 29.07.94 № 70 .

Порядок створення, реконструкції, утримання та використання озеленених територій загального користування встановлюється Київрадою.

2.3.14. При проектуванні об'єктів громадського харчування, в тому числі тимчасових літніх майданчиків, об'єктів масового перебування та відпочинку людей слід передбачати влаштування громадських убиралень, підключених до інженерних мереж.

2.3.15. Не допускається будівництво будівель та споруд, окрім об'єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля населення, на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, бульварів, набережних, відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92**.

2.3.16. Не допускається будівництво житлових будинків на ділянках, які передбачені затвердженими детальними планами територій, проектами забудови для будівництва дитячих дошкільних закладів, шкіл, інших об'єктів громадського призначення сфери обслуговування населення, спортивних споруд, окрім розміщення за відповідним містобудівним обґрунтуванням житлових будинків з відповідними вбудовано-прибудованими об'єктами соціального призначення, а також на таких ділянках, що передбачені для будівництва пожежних депо.

2.3.17. У межах червоних ліній вулиць, доріг, майданів забороняється розміщення об'єктів нерухомості, прибудов до існуючих будинків.

Облаштування в межах червоних ліній ґанків, східців, перепадів висот, окремих входів до нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень з вулиць допускається на підставі проектних рішень, погоджених Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), за умов забезпечення нормативних вимог трасування та утримання інженерних мереж, безпечного та зручного пересування інвалідів у візках, людей з дитячими колясками, пішоходів.

2.3.18. Забороняється під час перепланування приміщень у багатоквартирних житлових будинках:

- об'єднувати лоджії і балкони з помешканнями квартир шляхом розбирання зовнішніх стін;

- переносити опалювальні прилади на лоджії та балкони;

- об'єднувати квартири по вертикалі з повним або частковим розбиранням міжповерхових перекриттів;

- збільшувати площу приміщень санітарних вузлів і ванних кімнат за рахунок жилих і допоміжних приміщень квартири;

- влаштовувати прорізи в несучих стінах без затвердженої в установленому порядку проектної документації;

- розбирати підготовку під підлоги на звукотеплоізоляційній основі при ремонті, що призводить до неприпустимого акустичного дискомфорту в квартирах, розміщених нижче поверхом;

- улаштовувати прибудови до перших поверхів багатоквартирних житлових будинків для веранд та господарських приміщень квартир;

- улаштовувати кондиціонери та стільникові антени на фасадах житлових та громадських будівель, орієнтованих в бік вулиці.

2.3.19. Не допускається коригування затверджених в установленому порядку проектів із збільшенням поверховості та інших параметрів громадських і багатоквартирних житлових будинків без дозволу виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

3.1. Забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).

Розміщення об'єктів містобудування на території м. Києва здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією та цими Правилами забудови.

Суб'єкти містобудування зобов'язані дотримуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування.

Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.

При будівництві об'єктів знесення (у разі потреби) існуючих будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних ділянок здійснюється у встановленому законом порядку.

Будівництво об'єктів містобудування здійснюється з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів суміжних земельних ділянок, будинків і споруд.

3.2. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником (користувачем) за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

3.3. Замовник, який має наміри забудови, які не відповідають містобудівним умовам і обмеженням, встановленим для земельної ділянки, що перебуває у його власності або користуванні, може звернутися до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з додатковими пропозиціями та обґрунтуваннями цих намірів.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки є підставою для отримання інших вихідних даних для проектування об'єкта (об'єктів) забудови земельної ділянки та здійснення проектування.

3.4. В окремих випадках, пов'язаних з терміновим вирішенням нагальних містобудівних завдань, охороною історичного середовища, необхідністю детального опрацювання можливості здійснення будівництва, реконструкції, надбудови (прибудови) до будинків та споруд власниками та користувачами об'єктів нерухомості з одночасним оформленням права на землю може надаватись лист-дозвіл виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання проектно-вишукувальних робіт.

Власник (користувач) нерухомого майна, який має намір здійснити будівництво, реконструкцію об'єкта або знесення об'єкта та будівництво на його місці нової будівлі за встановленим затвердженою містобудівною документацією функціональним призначенням території, звертається до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для отримання листа-дозволу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання проектно-вишукувальних робіт з реконструкції (будівництва) об'єкта та одночасно подає клопотання до Київради щодо оформлення права власності чи користування земельною ділянкою в установленому порядку.

Лист-дозвіл виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання проектно-вишукувальних робіт готується Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі висновків Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської санітарно-епідеміологічної станції, комунальної організації "Центр містобудування та архітектури".

Лист-дозвіл виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання проектно-вишукувальних робіт надається замовнику за принципом організаційної єдності в термін до двох місяців з дня реєстрації звернення.

Для отримання листа-дозволу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання проектно-вишукувальних робіт замовник подає до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) правовстановлюючі документи щодо майнових відносин, а також відомості про:

- назву об'єкта;

- бажані (орієнтовні) основні техніко-економічні показники реконструкції відповідно до державних будівельних норм: загальна площа і кількість квартир; продукція і потужність (для об'єктів виробничого призначення); місця (для закладів освіти, культури, охорони здоров'я, громадського харчування та ін.); торговельна площа; загальна площа (для офісів, багатофункціональних комплексів та ін.); чисельність працюючих;

- державну реєстрацію;

- свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна;

- передпроектні пропозиції, містобудівне обґрунтування, якщо такі виконувались за бажанням інвестора;

- ксерокопію клопотання до Київради про оформлення права власності (користування) на земельну ділянку із вхідним номером реєстрації загального відділу Київради.

У разі реконструкції об'єкта в його назві відображається функціональне призначення до і після реконструкції, а також характерні ознаки реконструкції.

Без рішення Київради про затвердження проекту відведення земельної ділянки у власність або надання в оренду із земель державної (комунальної) власності для реконструкції (будівництва) об'єкта містобудування, отримання акта, що посвідчує право на землю, замовник не має права затверджувати проект, виконувати будівельні роботи, крім випадків, пов'язаних з виникненням аварійної ситуації, виконанням робіт щодо будівництва (реконструкції, ремонту) інженерно-транспортної інфраструктури міста, інших робіт, що здійснюються комунальними підприємствами міста Києва у випадках, передбачених розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

4.1. Загальні відомості

4.1.1. Вихідні дані на проектування включають містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, завдання на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури, дані технічних обстежень, інші вихідні дані, що випливають з призначення об'єкта, необхідні для його проектування та здійснення інвестиційної діяльності.

До вихідних даних на проектування відносяться також містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки отриманий у порядку, визначеному цими Правилами.

Надання вихідних даних замовнику забезпечується відповідними органами державного нагляду, підрозділами Київської міської державної адміністрації, комунальними підприємствами, установами, організаціями, які експлуатують інженерні мережі та забезпечують підключення об'єктів будівництва до інженерних мереж (далі - міські служби та інші відповідні організації, які надають технічні умови, зазначені в п. 4.3.4 цих Правил).

4.1.2. Замовник може на договірних засадах на власний розсуд доручити отримання і комплектування вихідних даних організації комунальної форми власності та іншим особам.

4.1.3. Замовник забезпечує надання Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) графічних та інших матеріалів, необхідних для підготовки містобудівних умов і обмежень щодо забудови земельної ділянки, відповідно до вимог, визначених Порядком надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 489, та цими Правилами.

4.2. Завдання на проектування

4.2.1. Завдання на проектування об'єкта інвестування (будівництва) (далі - об'єкта) є офіційним документом інвестора, замовника (забудовника), який надається генпроектувальнику і містить основні реквізити і техніко-економічні показники об'єкта будівництва, вимоги щодо його планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей, основних параметрів, вартості, організації та термінів його будівництва, а також особливі вимоги щодо його експлуатації, які повинні входити до складу проектно-кошторисної документації, розробляється замовником (забудовником) разом з проектувальником за формою, наведеною в додатку 4, і затверджується інвестором.

4.2.2. Завдання на проектування об'єкта з залученням коштів міського (районних у місті Києві) бюджетів розробляється замовником (забудовником) самостійно або разом з проектувальниками, погоджується розпорядником бюджетних коштів і затверджується в установленому порядку.

4.2.3. Завдання на проектування об'єкта з залученням коштів державного бюджету розробляється замовником (забудовником) разом з проектувальником, погоджується головними розпорядниками коштів державного бюджету і затверджується в установленому порядку.

4.2.4. У разі потреби до завдання на проектування додається планово-технологічне завдання, яке визначає такі показники:

склад, найменування приміщень;

бажана загальна площа приміщень;

особливі умови експлуатації.

Планово-технологічне завдання складається за довільною формою експлуатуючою організацією (оператором) разом з проектувальником, погоджується замовником (забудовником) і затверджується інвестором.

4.2.5. За рішенням інвестора (замовника, забудовника) на будь-якому етапі проектування до затвердження проектно-кошторисної документації можуть розроблятись доповнення до завдання на проектування, які вносять зміни та доповнення до раніше затвердженого завдання на проектування за умов внесення відповідних змін до містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки.

Доповнення до завдання на проектування розробляються, погоджуються та затверджуються у порядку, визначеному у цьому розділі.

4.2.6. Інвестор (замовник, забудовник) в установленому порядку визначає генпроектувальника і має укласти з ним договір на виконання проектно-вишукувальних робіт.

4.2.7. Генпроектувальники об'єктів інвестування із залученням бюджетних коштів визначаються інвесторами на умовах тендерів, що організовуються замовниками.

4.2.8. Генпроектувальник може бути визначений на власний розсуд інвестора (замовника) або за результатами проведення архітектурних та містобудівних конкурсів в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99 № 2137 "Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів", якщо це встановлено листом-дозволом Київської міської державної адміністрації або іншими дозвільними документами.

4.3. Технічні умови

4.3.1. Технічні умови (далі - ТУ) - це комплекс умов та вимог щодо інженерного забезпечення об'єкта з визначенням джерел енергоносіїв, приймальних систем водовідведення, спеціальних умов експлуатації, місць приєднання до відповідних зовнішніх інженерних мереж, розрахункових інженерних навантажень, умов здійснення будівництва.

4.3.2. На підставі завдання на проектування генпроектувальник виконує розрахунки потреб в навантаженнях на зовнішні міські інженерні комунікації і системи для забезпечення функціонування об'єкта будівництва.

На базі розрахункових інженерних нормативів генпроектувальник розробляє опитувальні листи і передає їх замовникові.

4.3.3. Замовник (забудовник) разом з відповідними проектувальниками замовляє у міських службах та інших відповідних організаціях ТУ щодо інженерного забезпечення об'єкта.

Виконання технічних умов є обов'язковим для інвестора, замовника (забудовника), генпроектувальника, будівельника.

4.3.4. Міськими службами та іншими відповідними організаціями на підставі дозволу на проектування, отриманого відповідно до розділу 3 Правил, надаються ТУ щодо забезпечення:

- водопостачання: питне, господарче, технічне, промислове, для пожежегасіння;

- водовідведення (каналізації): господарсько-побутова, промислова;

- дощової каналізації;

- теплопостачання: централізованого, від локальних джерел;

- гарячого водопостачання;

- електричного енергопостачання;

- газопостачання;

- зовнішнього освітлення;

- телефонізації: цифрова, аналогова, стільникова, Інтернет;

- диспетчеризації;

- телебачення: кабельне, супутникове, колективного користування, Інтернет;

- радіофікації;

- цивільної оборони;

- безпеки руху;

- сміттєвидалення: сортування, переробка, спалення, утилізація, захоронення, вивезення на визначені місця утилізації;

- під'їздів і шляхів: залізниця, автошляхи загального користування, водні шляхи;

- пожежної безпеки (охорона, сигналізація тощо).

4.3.5. У разі проектування житлових будинків висотою, більшою за встановлену державними нормами і правилами, та громадських будинків заввишки більше 67 м, за вимогою інвестора, замовника (забудовника) також розробляються індивідуальні технічні вимоги (ІТВ), які містять вимоги щодо будівництва супутніх технічних споруд для їх експлуатації (майданчики для рятувальних пожежних вертольотів, об'єкти третього резервного джерела водопостачання, дизельні електростанції) тощо, які надаються Головним управлінням пожежної та техногенної безпеки МНС України у м. Києві та іншими органами державного нагляду.

4.3.6. Міські служби та організації надають технічні умови відповідно до вимог, визначених Порядком надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 489.

4.3.7. Термін дії ТУ встановлюється міською службою або організацією, що надає ТУ, виходячи з нормативних термінів проектування і будівництва, але не менше двох років.

4.3.8. ТУ, реалізація яких пов'язана з прокладанням інженерних мереж по землях, що перебувають у користуванні або володінні, можуть надаватися замовникам (забудовникам) за погодженням з власниками (користувачами) відповідних земельних ділянок.

4.3.9. Для вирішення спірних питань, що виникають під час надання вихідних даних, може створюватися узгоджувальна комісія Київської міської державної адміністрації, регламент роботи якої затверджується розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Рішення узгоджувальної комісії Київської міської державної адміністрації приймається за згодою сторін і є обов'язковим.

У разі недосягнення згоди рішення узгоджувальної комісії Київської міської державної адміністрації може бути оскарженим у суді.

4.4. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки

4.4.1. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс містобудівних і архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів містобудування, встановлені законодавством та затвердженою містобудівною документацією.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на час розроблення графічної частини Правил забудови м. Києва (планів зонування) встановлюються на підставі затвердженої містобудівної документації або містобудівних обґрунтувань щодо розміщення об'єктів, які затверджуються в установленому порядку.

4.4.2. В містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки визначається також перелік необхідних технічних умов, інших вихідних даних на проектування і будівництво об'єкта, які має отримати замовник, встановлюється стадійність проектування.

У разі проектування висотних житлових та громадських будинків та інших складних споруд, зазначених в підпункті 4.3.5 цих Правил, зазначається також перелік індивідуальних технічних умов (ІТУ).

До містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень об'єкта архітектури, його внутрішнього оздоблення, інші умови і вимоги, якщо вони не встановлені законодавством, містобудівною документацією, не зумовлені необхідністю збереження існуючої забудови, довкілля і охорони пам'яток історії та культури.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки та технічні умови надаються:

- власнику/користувачу цієї ділянки;

- особі, щодо якої прийнято рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності в порядку, визначеному земельним законодавством;

- уповноваженій ними особі (підприємству, установі, організації);

- особі, якій надано лист-дозвіл виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання проектно-вишукувальних робіт (далі - замовник).

4.4.3. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки є чинними до завершення будівництва цього об'єкта, але не менше двох і не більше п'яти років.

Термін дії визначається не менше двох років і вважається пролонгованим на термін до завершення будівництва, якщо воно розпочато протягом цих двох років і здійснюється у нормативний термін.

У випадку якщо проектна документація не затверджена в установленому порядку протягом терміну дії містобудівних умов та обмежень, замовник (забудовник) зобов'язаний продовжити термін їх дії у встановленому порядку.

Термін дії містобудівних умов та обмежень продовжується на один рік і після завершення цього терміну знову підлягає продовженню з урахуванням можливих змін державних норм, а також містобудівної ситуації.

4.4.4. Для отримання містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки замовник звертається до Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою (клопотанням) щодо надання висновку про відповідність намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови міста Києва, містобудівній документації.

У заяві (клопотанні) зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) додаються:

- засвідчена нотаріально копія свідоцтва про державну реєстрацію - для замовника - суб'єкта підприємницької діяльності, копія документа, що посвідчує фізичну особу - для замовника-громадянина, а також засвідчена нотаріально копія довіреності - для уповноваженої особи;

- засвідчена нотаріально копія документа, що засвідчує право замовника на земельну ділянку (державний акт на право власності/постійного користування земельною ділянкою, договір оренди, згода власника земельної ділянки на реалізацію наміру забудови, якщо ділянка не перебуває у власності замовника і орендується із земель приватної власності), або рішення про передачу (надання) замовнику земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності в порядку, визначеному земельним законодавством, або лист-дозвіл виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання проектно-вишукувальних робіт;

- у разі якщо намір забудови передбачає реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, технічне переоснащення об'єкта містобудування - засвідчена нотаріально копія документа про наявність у замовника права власності на об'єкт містобудування, а за умови відсутності такого права - засвідчена нотаріально копія документа про згоду власника (власників) об'єкта містобудування на проведення зазначених робіт;

- топографо-геодезичний план 1:2000 з нанесеними червоними лініями навколишніх вулиць та відміченою ділянкою проектування;

- викопіювання з чергового кадастрового плану станом на поточний рік;

- фотофіксація ділянки проектування;

- передпроектні роботи (за наявності).

Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом десяти днів з дня реєстрації заяви (клопотання) надає замовнику відповідний висновок. Термін дії висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища становить шість місяців.

У разі якщо наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації та видам використання території, встановленим Правилами забудови, державними нормами, Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом місяця з дня реєстрації заяви (клопотання) інформує замовника щодо цієї невідповідності та надає рекомендації стосовно можливої зміни намірів забудови земельної ділянки.

У разі якщо наміри належать до переважного чи допустимих видів забудови відповідної території та на підставі висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) замовник звертається до Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою щодо підготовки містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

До заяви додаються:

- висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- висновок комунальної організації "Центр містобудування та архітектури", на яку покладено функції головної проектної комунальної організації з розробки, коригування Генерального плану міста Києва та моніторингу його реалізації;

- ситуаційна схема місця розташування земельної ділянки з відображенням зони впливу об'єкта містобудування;

- схема обмежень використання земельної ділянки з відображенням планувальних обмежень, граничної площі забудови, благоустрою, інших видів використання, пропонованого розміщення будівель і споруд, в'їздів-виїздів, наявних інженерних мереж;

- схема (модель) об'ємно-просторового рішення наміру забудови.

Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у двотижневий термін з дня реєстрації заяви (клопотання) готує містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки.

Містобудівні умови і обмеження щодо забудови земельної ділянки надаються Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У разі якщо виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) має намір забудови з власної ініціативи або з урахуванням пропозицій щодо намірів забудови вільних від забудови територій, внесених фізичними чи юридичними особами, заступник голови виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з розподілом функціональних обов'язків доручає Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести пропозиції щодо добору земельних ділянок відповідно до земельного законодавства.

Добір земельних ділянок здійснюється на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, Правил забудови міста Києва.

4.4.5. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, викладені в містобудівному обґрунтуванні, затверджуються рішенням Київської міської ради одночасно із затвердженням містобудівного обґрунтування.

У разі якщо замовник звернувся щодо продовження терміну дії містобудівних умов та обмежень після закінчення терміну, наданих під час відведення земельної ділянки, містобудівних умов і обмежень, інвестор, замовник (забудовник) має надати до Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

- копію державного акта на право власності (користування) на земельну ділянку або рішення Київради про надання земельної ділянки з визначеним цільовим призначенням;

- завдання на проектування будівництва чи реконструкції об'єкта містобудування;

- інші документи, необхідність яких визначається Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За потреби виготовлення графічних матеріалів, їх підготовка здійснюється у місячний термін на замовлення інвестора, замовника (забудовника) на договірних засадах організацією, яка має відповідну ліцензію.

4.4.6. Замовник, який має наміри забудови, які не відповідають містобудівним умовам і обмеженням, встановленим для земельної ділянки, звертається до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з додатковими пропозиціями та обґрунтуванням намірів забудови щодо надання висновку, який містить пропозиції щодо доцільності (недоцільності) внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, містобудівної документації. Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрації) у п'ятиденний термін з дня реєстрації такого звернення надає доручення Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Головному управлінню земельних ресурсів, Головному управлінню навколишнього природного середовища, Головному управлінню охорони культурної спадщини, Головному управлінню МНС України в м. Києві, Київській міській санітарно-епідеміологічній станції, комунальній організації "Центр містобудування та архітектури" щодо надання відповідних висновків. Відповідні служби надають свої висновки Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в копії - замовнику.

Після отримання висновків відповідних служб Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у двотижневий термін готує висновок, який містить пропозиції щодо доцільності або недоцільності внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, містобудівної документації та надає його заступнику голови виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з розподілом функціональних обов'язків для прийняття рішення про надання згоди на розроблення містобудівного обґрунтування або відмову, про що повідомляє замовника.

У разі розгляду пропозицій щодо будівництва екологічно небезпечних об'єктів, комплексів будинків і споруд різного призначення термін підготовки такого висновку Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) становить 4 тижні.

Проект рішення Київської міської ради про затвердження містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта містобудування готується Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

4.4.7. У випадку проектування та реконструкції окремих частин будівлі, споруди (у разі зміни функцій житлового приміщення на нежитлові, виробничі або навпаки, зміни техніко-економічних показників), зокрема реконструкції цокольного поверху, підвалів (з влаштуванням власного входу з вулиці) та реставрації, ремонту, пристосування пам'яток культурної спадщини національного, місцевого значення замовник отримує архітектурно-планувальні вимоги, що є документом, який визначає комплекс архітектурно-технічних вимог та умов проектування об'єкта. Порядок розробки, надання, форма та зміст архітектурно-планувальних вимог до проектування визначається виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

4.5. Інші вихідні дані

4.5.1. В залежності від призначення об'єкта та умов його розміщення Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) може встановити в містобудівних умовах і обмеження забудови земельної ділянки необхідність отримання додаткових вихідних даних, зокрема:

- матеріали технічних обстежень будинків і споруд, що підлягають реконструкції, а також тих, що безпосередньо межують з проектованими будинками та спорудами і знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт, з технічними висновками і відповідними рішеннями замовника (забудовника) по них (можуть бути виконані на замовлення інвестора у процесі розроблення проектно-кошторисної документації);

- ландшафтна оцінка території, погоджена Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- акт обстеження (знесення, перенесення) зелених насаджень, підготовлений "Київзеленбудом", погоджений в установленому порядку Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві;

- документи, що підтверджують згоду мешканців, власників, орендаторів на відселення (переселення) з будинків та споруд, що підлягають знесенню (перебазуванню) та/або відповідні гарантії замовника;

- схвалені Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передпроектні пропозиції, якщо такі виконувались;

- погоджене в установленому порядку містобудівне обґрунтування, якщо таке виконувалось;

- висновок центрального органу виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини, спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, Інституту археології НАН України, історико-містобудівне обґрунтування;

- дозвільні і погоджувальні документи на застосування газу для проектування котельних установок;

- протокол міжвідомчої комісії з теплопостачання по об'єктах з автономними джерелами теплопостачання;

- за необхідності акт обстеження земельної ділянки, складений за формою, наведеною у додатку № 3 ;

- інші документи, необхідні для розроблення проекту.

5.1. Розроблення проектної документації на будівництво об'єктів без проведення інженерних вишукувань не допускається.

5.2. Необхідність проведення та основні види інженерних вишукувань для будівництва відповідно до вимог законодавства і державних норм визначаються генпроектувальником (замовником) та відображаються у завданні на проектування або в технічному завданні, яке затверджується замовником.

5.3. Інженерні вишукування виконуються на замовлення інвестора (замовника) або генпроектувальника, якщо це обумовлено договором (контрактом) між ними.

5.4. Крім основних видів інженерних вишукувань (топографо-геодезичних, геологічних, влаштувань пробних кущів паль) в залежності від призначення об'єкта та умов його розміщення виконуються також інші види вишукувань:

- гідрологічні;

- гідрометеорологічні;

- археологічні;

- радіаційні;

- біологічні та інші.

5.5. Інженерні вишукування здійснюються з визначенням термінів і місць проведення робіт на підставі дозволу, який Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надає відповідно до підпункту 17 пункту 4 Типового положення про управління містобудування та архітектури Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2000 № 1146, та за погодженням із землекористувачами (за потреби) або на підставі угоди з землевласниками згідно з статтею 97 Земельного кодексу України .

Виконавці робіт зобов'язані відшкодувати землекористувачам (землевласникам) усі відповідні збитки, пов'язані з виконанням вишукувань та приведенням земель у попередній стан, про що зазначається у технічному завданні. Відшкодування збитків здійснюється за рахунок коштів інвестора у встановленому законодавством порядку.

5.6. Інженерні вишукування виконуються підприємствами, організаціями та установами, що мають відповідну ліцензію.

5.7. Підприємства, які проводять на території міста інженерні вишукування, передають до Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оригінали топографо-геодезичних матеріалів виконаних вишукувань та геологічні звіти для технічного приймання, контролю, постійного зберігання і подальшого використання у містобудівній діяльності в порядку, встановленому відповідно до Інструкції з топографо-геодезичного знімання ГКНТА - 2.04-02-98 .

5.8. Топографо-геодезичні матеріали для виконання передпроектних пропозицій, містобудівного обґрунтування, проектної документації на будівництво виконуються в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 та надаються на платній основі інвестору, замовнику (забудовнику) в установленому порядку.

5.9. Матеріали топографо-геодезичних вишукувань М 1:2000, 1:500, 1:200, що не мають штампів відповідних служб Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт; про нанесення червоних ліній, технічних коридорів інженерних мереж, проектних меж ділянки (території) та штампа Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо нанесених меж відведення земельної ділянки, вважаються недійсними.