• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2005 рік

Київська міська рада | Рішення, Програма від 28.12.2004 № 1051/2461
- запровадження нових форм роботи з підприємствами таорганізаціями міста з метою організації зайнятості безробітних.Зокрема, буде проводитись підготовка та перепідготовкаспеціалістів з числа безробітних за замовленням роботодавців зподальшим працевлаштуванням; передбачається відновлення системипрофесійної підготовки кадрів безпосередньо на виробництві;
- сприяння працевлаштуванню молоді та неконкурентоспроможнихгромадян на заброньовані робочі місця, на дотаційні робочі місцята на вільні робочі місця із загальноміського банку вакансій;
- розвитку підприємницької ініціативи серед безробітних, утому числі через надання одноразової допомоги по безробіттю длявідкриття власної справи, на що передбачено спрямувати з Фондузагальнообов'язкового державного соціального страхування Українина випадок безробіття 8,7 млн. грн.
Розширення сфери прикладання праці за допомогою:
- створення нових робочих місць. Передбачається ввести у дію27,7 тис. місць, у тому числі за рахунок малого підприємництва -88,8%. Основна частка нових робочих місць буде введена в дію воптовій і роздрібній торгівлі (32,8%), обробній промисловості(15,2%), будівництві (14,1%) та у сфері операцій з нерухомістю(11,1%);
- розширення обсягів громадських робіт, до яких плануєтьсязалучити близько 8,3 тис. безробітних.
Фінансування діяльності з удосконалення характеристикзайнятості складатиметься з коштів державного та міськогобюджетів, Фонду загальнообов'язкового державного соціальногострахування на випадок безробіття, вітчизняних і зарубіжнихінвесторів.
Реалізація заходів із забезпечення продуктивної зайнятості тапідвищення ефективності функціонування трудового потенціалум. Києва у 2005 р. дозволить:
- скоротити частку безробітних, незайнятих понад рік (з 10,0%у 2004 р. до 9% - в 2005 р.) та частку безробітної молоді;
- стабілізувати сферу зайнятості робочої сили;
- оптимізувати структуру зайнятості в напрямку зростанняпитомої ваги зайнятих у сфері послуг,
- збільшити на 16% попит на робочу силу.
3.5.3. Доходи, заробітна плата та соціальний захист населення
3.5.3.1. Грошові доходи населення та заробітна плата
За останні роки внаслідок досягнутої макроекономічноїстабільності, підвищення продуктивності праці, збільшеннямінімальних державних гарантій з оплати праці та соціальногозабезпечення, зменшення податкового навантаження на доходигромадян, індексації заробітної плати сформувалася позитивнатенденція неухильного підвищення номінальних та реальних доходівнаселення.
Рівень грошових доходів населення в м. Києві є найвищим середрегіонів України.
У 2004 р., за попередніми розрахунками, номінальні грошовідоходи населення порівняно з 2003 р. зростуть на 16,5% тастановитимуть 25120,0 млн. грн., що у розрахунку на 1 особускладає 9455 грн.
Динаміка грошових доходів населення
(млн. грн.)
2003 2004 2005
звіт очікуване прогноз
грошові доходи населення, 21566,8 25120,0 28970,0
всього
Обсяги, структура, основні складові балансу доходів івидатків населення свідчать, що основними джерелами формуваннядоходів киян є заробітна плата, пенсії, соціальні допомоги, доходивід власності.
Питома вага в структурі балансу доходів населення заробітнаплата займає 50,9%, частка соціальних допомог та інших поточнихтрансфертів становить 35,3%, доходів від власності - 5,0%.
У 2004 р. спостерігається зростання заробітної плати по всіхвидах економічної діяльності, її середньомісячний розмір складе951 грн.
З урахуванням перерахунку пенсій, що почав здійснюватись увересні 2004 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів Українивід 18.09.2004 N 1215 ( 1215-2004-п ) "Про підвищення рівняпенсійного забезпечення" середньомісячний розмір пенсії у 2004 р.очікується нарівні 351,8 грн., що у 2 раза більше ніж у минуломуроці.
Поряд з позитивними тенденціями у сфері грошових доходівнаселення існують проблеми, насамперед значна диференціаціядоходів та отримання не легалізованих доходів.
Динаміка середньомісячної плати штатних працівників
2003 р. - 761,0 грн.
2004 р. очікуване - 951,0 грн.
2005 р. прогноз - 1189,0 грн.
Основними чинниками зростання рівня доходів населення у2005 р. будуть:
- збільшення обсягів валового випуску продукції у галузяхматеріального виробництва та наданих послуг, зростанняпродуктивності праці, підвищення трудової активності населення;
- скорочення сфери тіньової економіки та підвищення мотиваціїдо зайнятості у офіційному секторі економіки;
- вдосконалення державних механізмів формування таперерозподілу доходів населення, в тому числі регулюваннязаробітної плати.
Основними напрямками і конкретними заходами, спрямованими напідвищення рівня номінальних та реальних доходів населенням. Києва, будуть:
- здійснення контролю за своєчасною й не нижче визначеногодержавою мінімального розміру оплати праці, проведення моніторингупоказників заробітної плати та нормування праці в галузяхекономіки міста;
- сприяння зростанню продуктивності праці та заробітної платина підприємствах міста;
- прискорення погашення заборгованості із заробітної плати напідприємствах, в установах та організаціях м. Києва, а такожнедопущення нової заборгованості;
- удосконалення механізму та розширення сфери діїколективно-договірного регулювання оплати праці залежно відрезультатів виробничої та фінансово-господарської діяльностіпідприємств, установ та організацій.
Очікувані соціально-економічні результати.
Реалізація конкретних напрямів і заходів формування сукупнихдоходів населення, підвищення рівня заробітної плати на посиленнясоціального захисту найменш захищених верств дасть змогу досягнутиу 2005 р.:
- зростання номінальних обсягів грошових доходів населення до28970 млн. грн., або у розрахунку на душу населення 10830 грн.;
- зростання седньомісячної заробітної плати працівників вцілому по екноміці до рівня 1189 грн.;
- підвищення рівня пенсійного забезпечення до 3863 грн.
Показники рівня доходів населення м. Києва
------------------------------------------------------------------
| Показник |Одиниця| 2003 | 2004 | 2005 |
| |виміру | звіт |очікуване| прогноз|
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Наявні доходи населення: | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|номінальні | млн. | 21566,8| 25120,0| 2897,0|
| | грн. | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|реальний приріст у % до | % | 107,3| 107,5| 107,9|
|попереднього періоду | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Наявні доходи в розрахунку | грн. | 8199,0| 9455,0| 10830,0|
|на одну особу | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Фонда оплати праці | млн. | 7905,3| 9996,9| 12653,6|
|працівників, зайнятих | грн. | | | |
|економічної діяльністю | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Середньомісячна заробітна | грн. | 760,8| 951,0| 1188,8|
|плата працівників великих та| | | | |
|середніх підприємств | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|в тому числі: | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|у промисловості | грн. | 768,0| 955,4| 1188,5|
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|у сільскому господарстві | грн. | 634,1| 770,4| 936,0|
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|в оптовій та роздрібній | грн. | 852,3| 1064,5| 1329,6|
|торгівлі | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Середньомісячна заробітна | грн. | 363,0| 419,6| 485,1|
|плата працівників малих | | | | |
|підприємств | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Обсяги пенсійних виплат | млн. | 1215,3| 2063,5| 2270,0|
| | грн. | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Середній розмір пенсій | грн. | 177,6| 351,8| 386,3|
------------------------------------------------------------------
3.5.3.2. Соціальний захист населення
З метою забезпечення належних умов життя киян, міською владоюздійснюються заходи щодо підтримки соціально вразливих верствнаселення, передбачені соціальними програмами.
У 2004 р. на обліку в органах соціального захисту населенняперебувало близько 62 тис. осіб, які отримали соціальну допомогуна суму 32,8 млн. грн.
Внаслідок реалізації міської комплексної програми "Турбота"( ra0161023-01 ) в 2004 р. різними видами соціальної допомоги будеохоплено понад 500 тис. осіб, для чого з міського бюджетузаплановано виділити близько 143 млн. грн. (на 6,8% більшепорівняно з 2003 р.). Адресна допомога надається окремимкатегоріям пенсіонерів, малозабезпечених громадян (інвалідамвійни, членам сімей загиблих військовослужбовців та ін.),малозабезпеченим сім'ям при народженні дитини тощо.
У місті створена розгалужена інфраструктура соціальногообслуговування громадян похилого віку, інвалідів, іншихсоціально-незахищених категорій населення: діє 1 міський і12 районних територіальних центрів соціального обслуговуванняпенсіонерів, де на обліку перебуває понад 52 тис. осіб.
Проводиться робота щодо організації життєдіяльностіспеціалізованих житлових будинків для громадян похилого віку йінвалідів (по вул. Котельникова, 32/11 та по вул. Будищанській,4). Важливою формою соціального захисту залишається наданнясоціально-побутової допомоги одиноким непрацездатним громадянам удомашніх умовах.
Основні показники розвитку соціальної допомога
у м. Києві
------------------------------------------------------------------
| Показники | 2003 | 2004 | 2005 |
| | звіт |очікуване| прогноз |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Загальна чисельність отримувачів | 59,7| 61,6| 66,0|
|державної допомоги, тис. чол. | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|в тому числі: | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- малозабезпечені сім'ї, яким | 7,0| 10,6| 13,0|
|надається адресна та соціальна | | | |
|допомога, тис. сімей | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- отримувачі державної допомоги | 52,2| 50,2| 52,0|
|сім'ям з дітьми, тис. чол. | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- одержувачі соціальної допомоги | 0,5| 0,8| 1,0|
|по догляду за інвалідами 1 та | | | |
|2 груп (псих. розл.), тис. чол. | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Обсяги коштів на виплату державної| 29,4| 32,8| 38,0|
|допомога, млн. грн. | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Кількість підрозділів соціального | 85 | 87 | 90 |
|захисту населення на кінець року, | | | |
|од. | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Кількісні сімей, які отримують | 82,1| 110,0| 95,0|
|житлові субсидії, тис. сімей | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Загальна сума отриманих субсидій, | 52,2| 68,6| 65,0|
|млн. грн. | | | |
------------------------------------------------------------------
Завершується робота по створенню Єдиного державногоавтоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
Вагомою складовою соціальної підтримки населення містазалишається надання адресних житлових субсидій, якими в 2004 р.скористались 110 тис. сімей на загальну суму 68,6 млн. грн.
Водночас, у сфері соціального захисту населення, залишаєтьсяне вирішеним ряд проблем:
низький рівень державних соціальних допомог;
недостатня адресність соціальних виплат;
нерозвинена, порівняно з потребами міста, інфраструктурасоціального захисту, зокрема, інтернатних установ і погане їхматеріально-технічне оснащення.
Основними напрямами та заходами, спрямованими на посиленнясоціального захисту населення м. Києва, в 2005 р. будуть:
- розширення єдиної інформаційної бази даних отримувачів усіхвидів соціальної допомоги, включаючи одноразові;
- розширення територіальної мережі закладів соціальногозахисту;
- забезпечення реалізації міської комплексної програми"Турбота" ( ra0161023-01 ).
У 2005 р. очікується збільшення на 12% (до 160,5 млн. грн.)фінансування міської комплексної програми "Турбота"( ra0161023-01 ), а також зростання на 15% (до 38,0 млн. грн.)обсягів коштів на виплату державної допомоги.
Реалізація конкретних напрямів і заходів із соціальногозахисту населення дозволить посилити адресну спрямованістьсоціальних виплат, впорядкувати обсяги їх надання, зміцнитиматеріально-технічну базу установ соціального захисту та, вкінцевому рахунку, підвищити рівень життя найменш захищених ісоціально вразливих верств населення.
3.6. Гуманітарна сфера
3.6.1. Охорона здоров'я
Окремі деструктивні тенденції соціально-економічного розвиткум. Києва (в тому числі зниження життєвого рівня широких верствнаселення) негативно позначилися на показниках здоров'я жителівстолиці і медико-демографічній ситуації загалом. Зростанню потребу медичній допомозі сприяють також збільшення частки осіб похилоговіку та ускладнення перебігу ряду захворювань (зокрема,спричинених вірусними інфекціями). В результаті підвищуєтьсярозповсюдженість усіх форм активного туберкульозу та онкологічнихпатологій, збільшується первинна психічна захворюваність дорослогонаселення, загальна кількість наркологічних хворих, загальна іпервинна захворюваність цукровим діабетом (у тому числі зускладненнями) тощо.
Сфера охорони здоров'я м. Києва має розгалуженуінфраструктуру та усталені напрями діяльності.Лікувально-профілактичні заклади (ЛПЗ) усіх форм власності надаютьмедичну допомогу жителям столиці та приїжджим.
Основні напрями медичного обслуговування населення:
- первинна медико-санітарна допомога (в тому числі силамилікарів загальної практики/сімейної медицини);
- стаціонарна допомога хворим із гострими захворюваннями тазагостренням хронічних захворювань, які потребують госпіталізації,інтенсивної терапії і цілодобового спостереження, а також притравмах, опіках, інфекційних захворюваннях;
- невідкладна та швидка медична допомога всім верствамнаселення при раптових станах і захворюваннях, які загрожуютьжиттю хворого;
- медичне обслуговування дітей, жінок у період вагітності тапологів;
- медична допомога пільговим категоріям населення (інвалідамта учасникам Великої Вітчизняної війни, ветеранам війни вАфганістані, ліквідаторам аварії на ЧАЕС тощо);
- медична допомога працюючим у шкідливих і небезпечнихумовах;
- профілактика і лікування соціально небезпечних захворювань(онкологічних, цукрового діабету, туберкульозу, заразних шкірних,венеричних, СНІДу, психічних, алкоголізму, наркоманії).
Поряд з цим, впродовж останніх 10 років система охорониздоров'я м. Києва не отримує достатнього фінансування, величинаоплати праці переважної більшості зайнятих у державних ікомунальних закладах є надзвичайно низькою порівняно з відповіднимпоказником не лише в недержавному секторі економіки, але й упромисловості. ЛПЗ нині розташовуються в будівлях, якіексплуатуються порівняно тривалий час (з 720 будівель і спорудсистеми охорони здоров'я понад 40 років тому побудовані 17%, від30 до 40 років - 19%, від 20 до 30 років - 27%, від 10 до20 років - 34%, до 10 років - 3%). Технічний стан закладів охорониздоров'я не відповідає ряду вимог до організаціїлікувально-профілактичного процесу та вимогам, пов'язаним ізвиконанням містом столичних функцій, у незадовільному станіперебувають інженерні мережі ЛПЗ (водогінні, теплові,каналізаційні, електричні). Рівень зносу обладнанняспеціалізованих допоміжних споруд ЛПЗ (котелень, пралень, насоснихканалізаційних станцій, теплових пунктів, бойлерних, харчоблоків,центральних стерилізаційних і кисневих станцій тощо) коливаєтьсявід 75 до 100%. Недостатність фінансування заважає своєчасномувідновленню та заміні технічно і морально застарілого медичногообладнання (в тому числі того, яке забезпечує життєдіяльністьЛПЗ - обладнання клініко-діагностичних лабораторій, реанімаційних,стерилізаційних), сприяючи зростанню виробничого травматизму тапрофесійної захворюваності медичних працівників. Подібна ситуаціянесе загрозу виникнення аварійних ситуацій і закриття деякихдіючих ЛПЗ.
Основними проблемними питаннями у сфері охорони здоров'язалишаються: збереження та зміцнення здоров'я, продовження періодуактивного довголіття і тривалості життя населення; вдосконаленняправових, економічних та управлінських механізмів реалізаціїконституційних прав громадян України на охорону здоров'я, медичнудопомогу і медичне страхування; забезпечення ефективногоасортименту лікарських засобів і парафармацевтичної продукції ваптечних закладах; надання безоплатних медичних засобів і виробівмедичного призначення пільговим категоріям населення (увідповідності з загальнодержавним реєстром і нормативами витрат покатегоріях захворювань); ефективне використання наявних кадрових,фінансових і матеріальних ресурсів сфери охорони здоров'я;формування керованого ринку платних медичних послуг, сприяннявідповідній діяльності закладів охорони здоров'я всіх формвласності, створення умов для задоволення потреб населення вмедичних послугах; солідарна участь держави, роботодавців,територіальних громад, окремих юридичних і фізичних осіб уфінансуванні медичної допомоги населенню.
Основні завдання оптимізації організаційних засад наданнямедичної допомоги:
- вдосконалення управління системою охорони здоров'я тапроцесами надання медичної допомоги (з врахуванням цільовихпрограм);
- коригування пріоритетних напрямів діяльності з охорониздоров'я населення на рівні районів міста з урахуванням потреб умедичних послугах;
- зміцнення первинної ланки охорони здоров'я та посиленняпровідної ролі загальної лікарської (сімейної) практики (доведено,що первинна медико-санітарна допомога може вирішити до 90% проблеммедичного забезпечення населення, тоді як стаціонарного лікуванняпотребують лише 10% хворих);
- реорганізація стаціонарної допомоги, підвищенняефективності стаціонарного лікування та використання ліжковогофонду;
- перерозподіл частини медичної допомоги зі стаціонарного доамбулаторного сектора;
- підвищення ефективності надання різнопрофільної медичноїдопомоги на догоспітальному етапі;
- розгортання в амбулаторно-поліклінічних закладахстаціонарозамінюючих форм медичної допомоги - денних стаціонарів істаціонарів на дому, консультативно-діагностичних комплексів,центрів амбулаторної хірургії і медико-соціальної допомоги,відділень медико-соціальної реабілітації та терапії тощо;
- розвиток сестринської справи;
- впровадження сучасних технологій організації медичногообслуговування, лікування, реабілітації та профілактики (зокрема,спрямованих на зниження рівня та попередження передчасноїсмертності від серцево-судинних і нейро-судинних захворювань);
- підвищення рівня охоплення медичною допомогою хворих ізпатологіями ендокринної системи, серцево-судинними,нейро-судинними, інфекційними захворюваннями, СНІДом, покращенняякості та ефективності їх лікування;
- створення належних умов зберігання донорської плазми,підвищення рівня забезпечення хворих на гемофілію факторамизгортання крові;
- вдосконалення організаційних та нормативно-правовихмеханізмів забезпечення та контролю якості всіх видів медичноїдопомоги (незалежно від форми власності суб'єкта господарювання);
- розвиток системи інформаційного забезпечення суспільноїдіяльності з охорони здоров'я населення, в тому числі пропагуванняздорового способу життя.
Основні завдання збереження та зміцнення ресурсногопотенціалу системи охорони здоров'я:
- суттєве нарощування обсягів фінансування практичної охорониздоров'я;
- подальший розвиток мережі ЛПЗ (за рахунок новогобудівництва та реконструкції діючих споруд та інженерних мереж);
- відновлення та заміна технічно і морально застарілогомедичного обладнання ЛПЗ;
- підвищення рівня соціального захисту медичних працівників.
Основні завдання підвищення рівня забезпечення населеннялікарськими засобами і виробами медичного призначення:
- раціоналізація політики закупівель і одержання прибутку тапрактики дистрибуції КП "Фармація" і аптечних закладів;
- впровадження новітніх форм обслуговування населення ваптечних закладах;
- проведення тендерів з медикаментозного забезпеченняпільгових категорій населення і стаціонарів;
- розвиток сучасних інформаційних технологій у сферіроздрібної та оптової торгівлі фармацевтичними товарами.
За рахунок реалізації програмних завдань і заходів у 2005 р.очікується збереження та зміцнення ресурсного потенціалу системиохорони здоров'я, оптимізація організаційних засад наданнямедичної допомоги в сторону посилення первинної медико-санітарноїдопомоги, на цій основі зміцнення здоров'я, продовження періодуактивного довголіття і тривалості життя населення столиці.
3.6.2. Освіта
Виконуючи комплекс важливих завдань з адаптації індивіду всуспільстві загалом і на ринку праці зокрема, сфера освітипокликана забезпечити процес його виховання, загальноосвітньої іпрофесійної підготовки, всебічного фізичного та інтелектуальногорозвитку, формування світогляду.
Безперечними досягненнями в сфері освіти в Києві є:
- високий рівень охоплення дітей суспільним дошкільнимвихованням (74% жителів міста відповідного віку проти 48% - поУкраїні в цілому);
- однозмінний режим навчання в усіх середніх загальноосвітніхзакладах, який передбачається підтримувати і в 2004/05 та2005/06 н.рр.;
- 100-відсоткове охоплення школярів вивченням іноземної мовиз 1 класу (столиця України - єдине місто Європи з подібноюпрактикою);
- забезпечення нормативної доступності законодавчогарантованих безоплатних освітніх послуг;
- диверсифікована структура та достатньо розвинутий ринокпослуг дошкільної, середньої, позашкільної і вищої освіти.
В 2003/04 н.р. мережа дошкільних закладів м. Києва налічувала666 об'єктів (604 з них знаходилось, у комунальній власності), девиховувалось 673 тис. осіб. Стан здоров'я дітей, які мешкають устолиці, зумовлює потребу в збереженні 72 дошкільних закладівкомпенсуючого типу (в тому числі 29 - спеціальних і 43 -санаторних) та 56 комбінованих дошкільних закладів, де необхіднуреабілітаційно-корекційну допомогу, яка дозволяє покращити станздоров'я, повністю або частково відновити порушення в розумовому іфізичному розвитку, отримувало 10,8 тис. осіб. Продовжуваласьпередача відомчих дошкільних закладів до комунальної власностітериторіальних громад районів міста. Рівень забезпеченостіоб'єктів дошкільного виховання комп'ютерною технікою сягнув 26%(її мають 19% дошкільних закладів та 62% шкіл-дитсадків),музичними центрами - 37,4% (відповідна діяльність є частиноюзаходів з розвитку музичних здібностей дітей дошкільного віку умежах міської програми "Столична освіта. 2001-2005 рр."( ra0073023-01 ).
Мережа закладів загальної середньої освіти в 2003/04 н.р.охоплювала 529 об'єктів (у тому числі 99 шкіл-дитячих садків,229 денних середніх загальноосвітніх шкіл I-III ступеня,39 ліцеїв, 40 гімназій, 12 вечірніх/змінних шкіл), які відвідувало290,4 тис. учнів. Повністю задовольняють потреби міста в наданнісередньої освіти дітям з вадами психічного та фізичного розвитку,інвалідам, сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування татим, які потребують соціального захисту, 26 шкіл-інтернатів,спеціальна школа "Надія" і дитячий будинок "Малятко", учнівськийконтингент яких складав 6 тис. осіб.
У межах заходів з удосконалення інфраструктури середньоїосвіти на початок 2004/05 н. р. на базі 16 загальноосвітніхнавчальних закладів сформовано 5 шкіл - дитячих садків, 1навчально-виховний комплекс, 2 ліцеї, 2 гімназії, 6спеціалізованих шкіл. Діяльність зі збереження та зміцненняматеріально-технічної бази середньої освіти, серед іншого, знайшлавідображення у відкритті плавального басейну при загальноосвітнійшколі N 291 на вул. Тростянецькій, 19, загальноосвітньої школи збасейном у 7 м/р ж/м Осокорки (діл. 27, 28) Дарницького р-ну,прибудови до загальноосвітньої школи N 144 на просп.Червонозоряному, 6, у Солом'янському р-ні.
Кадровий потенціал загальноосвітніх навчальних закладівнараховував 23,4 тис. педагогічних працівників, освітній рівеньяких залишався стабільно високим (87,2% мали вищу освіту, 6,8 -незакінчену вищу, 6,0 - середню спеціальну). За 2003-2004 рр.частка вчителів-пенсіонерів скоротилася з 17,9 до 16,6%,уповільнилася плинність педагогічних кадрів. Закріпленню взакладах освіти молодих вчителів сприяла реалізація розпорядженняКиївської міської державної адміністрації "Про підтримку молодихспеціалістів-випускників вищих навчальних закладів 2003 р., якіпрацюють в навчальних закладах міста" ( ra1567017-03 ) та їхатестація.
Інфраструктуру позашкільної освіти та виховання столиці в2003/04 н. р. представляли 60 шкіл естетичного виховання, яківідвідувало 18,6 тис. дітей, та 34 позашкільних закладів, творчіоб'єднання яких налічували 60,3 тис. учасників (переважна їхбільшість - 98,1% - навчалася за рахунок бюджету). Функціонувалотакож 20 дитячо-юнацьких спортивних шкіл (у тому числі 9 -олімпійського резерву), де до занять з 35 видів спорту залучено11,9 тис. дітей і підлітків. Подальшому розвитку позашкільноїосвіти та виховання в столиці сприяли введення в експлуатаціюнового приміщення Центру позашкільної роботи Святошинського району(просп. Перемоги, 136), об'єднання клубу юних моряків "Шквал" іклубу "Десантник-спарта" в Центр військово-патріотичного таспортивного виховання молоді, створення дитячо-юнацькогоспортивного клубу з водних видів спорту "Бригантина" (2003 р.),відкриття Молодіжного туристичного клубу (вул. Булаховського, 8)(2004 р.).
У 31 професійно-технічному навчальному закладі (ПТНЗ)м. Києва наприкінці 2003 р. навчалося 19,3 тис. осіб, з яких 72%становили кияни. Підготовка кваліфікованих робітників і молодшихспеціалістів здійснювалась за 150 професіями (майже половина -інтегровані), 2 заклади готують фахівців робітничих професій (безнадання повної загальної середньої освіти). ПТНЗ виконують важливіфункції соціального захисту населення, надаючи освіту 8,5 тис.сиріт, дітей з неповних і багатодітних сімей, постраждалихвнаслідок аварії на ЧАЕС, осіб з обмеженими можливостями. З 11,4тис. кваліфікованих робітників, випущених з ПТНЗ у 2003 р., 82,2%працевлаштовано, решта вступила до вищих навчальних закладів абобула призвана до армії.
Основні пріоритети функціонування сфери освіти та задоволеннявідповідних потреб населення:
- виконання законодавчих гарантій у галузі освіти;
- підвищення територіальної та економічної доступності послугосвіти і виховання;
- раннє залучення дітей дошкільного віку до суспільноговиховання, створення передумов для всебічного фізичного ірозумового розвитку, виявлення здібностей та адекватноїпрофесійної орієнтації дітей і підлітків;
- спрямованість на досягнення чинних норм і нормативівматеріально-технічного і кадрового забезпечення закладів освітирізних ланок.
Попри відмічені здобутки, основними проблемами в сфері освітим. Києва залишаються:
- відсутність довгострокової стратегії формуванняінфраструктури дошкільного виховання, що визначає потреби столиціу відповідних об'єктах та їх територіальну організацію в розрізірайонів, забезпечуючи регулювання і контрольованість процесузакриття та перепрофілізації дошкільних закладів;
- недостатність фінансування закладів освіти державної ікомунальної форм власності (в тому числі незадовільний рівеньоплати праці зайнятих), що ускладнює досягнення нормативів їхматеріально-технічного забезпечення (зокрема, комп'ютеризації,укомплектування навчальним приладдям і методичною літературою),спричиняє нестабільність штатів педагогічних працівників таобслуговуючого персоналу;
- невизначеність перспектив розвитку професійно-технічноїосвіти (в тому числі підготовки і перепідготовки кваліфікованихробітників на виробництві) в межах системи ступеневої професійноїосвіти.
Основні завдання розвитку сфери освіти, вдосконаленняорганізаційно-економічних механізмів ЇЇ функціонування тапідвищення доступності відповідних послуг:
- реалізація міської програми "Столична освіта.2001-2005 рр." ( ra0073023-01 );
- зміцнення та нарощування матеріально-технічної базизакладів освіти;
- подальша передача відомчих дошкільних закладів докомунальної власності територіальних громад районів міста;
- збереження та розвиток мережі компенсуючих і комбінованихдошкільних закладів, призначених для дітей з незадовільним станомздоров'я, порушеннями в розумовому і фізичному розвитку;
- вдосконалення територіальної організації мережі закладівзапільної середньої освіти;
- продовження реорганізації закладів загальної середньоїосвіти у заклади нового типу (школи-дитичі садки,навчально-виховні комплекси, ліцеї, гімназії, спеціалізованішколи);
- розвиток і вдосконалення структури мережі закладівпозашкільної освіти та виховання;
- нарощування обсягів залучення дітей і підлітків допозашкільного навчання, в тому числі занять спортом у ДЮСШ;
- збереження мережі державних закладів професійно-технічноїосвіти;
- збільшення обсягів професійної підготовки (в тому числірозширення переліку професій, за якими готують осіб з обмеженимиможливостями в ПТНЗ);
- зміцнення кадрового забезпечення закладів системи освіти(насамперед загальноосвітніх навчальних закладів), стимулюванняполіпшення освітнього рівня педагогічних працівників;
- сприяння підвищенню заробітної плати працівників освіти,посиленню їх соціального захисту (в тому числі в межах заходів іззакріплення, матеріальної і моральної підтримки молодихспеціалістів у загальноосвітніх навчальних закладах).
За рахунок реалізації програмних завдань і заходів у 2005 р.очікується повне задоволення потреб населення у закладахдошкільної освіти, поліпшення матеріально-технічної базизагальноосвітніх навчальних закладів, підвищення ефективностіпроцесу виховання, загальноосвітньої і професійної підготовки,відтворення та розвиток на цій основі освітнього йінтелектуального потенціалу міста.
3.6.3. Культура
Київ, як великий історичний, культурний і духовний центрУкраїни, Європи та світу, володіє надзвичайно цінною ірізноманітною історико-культурною спадщиною та потужнимкультурно-мистецьким потенціалом. У місті розташовуються відомімузейні заклади з унікальними фондами і широкий спектр визначнихпам'яток історії та культури.
Незважаючи на обмеженість фінансування закладів культури імистецтв міського підпорядкування (в тому числі низький рівеньоплати праці зайнятих), у 2003-2004 рр. їх мережа залишаласяпрактично незмінною. Наприкінці розглянутого періоду в столицідіяло 142 масові бібліотеки з книжковим фондом на 11,5 млн.примірників та 28 клубних установ на 11,3 тис. місць, з яких,відповідно, 138 та 6 об'єктів перебувало в підпорядкуванніКиївської міської і районних у м. Києві державних адміністрацій.
Висока туристсько-екскурсійна привабливість столиці тіснопов'язана з функціонуванням 29 музеїв з основними фондами на2,5 млн. експонатів, 29 театрів на 73 тис. місць і 19 концертнихорганізацій (у тому числі 22, 20 і 8 закладів міськогопідпорядкування). Скорочення кількості відвідувачів музеїв булоспричинене тимчасовим закриттям музею історії м. Києва в зв'язку зйого переведенням у приміщення по вул. Хрещатик, 2 (розпорядженняКабміну України від 11.08.2003 р. N 506-р ( 506-2003-р ).
Значний попит на послуги позашкільної освіти з вивченнямузики і мистецтв призвів до великої завантаженості шкілестетичного виховання (60 об'єктів у 2004 р., з яких 57 перебувалов міському підпорядкуванні), загостривши потребу в розширеннімережі відповідних об'єктів.
Основними проблемами в сфері освіти залишаються:недостатність фінансового забезпечення закладів культури імистецтв міського підпорядкування, неврегульованістьорганізаційно-економічних механізмів підтримки суспільно значущоїкультурно-мистецької діяльності та самодіяльної творчості назагальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях уповільнюютьмодернізацію матеріально-технічної бази сфери культури і мистецтв(у тому числі впровадження сучасних інформаційних технологій) тареалізацію цікавих і конкурентоспроможних творчих проектів.Низький рівень доходів широких верств населення звужуєплатоспроможний попит на відповідні послуги, негативно впливаючина насиченість і якість культурно-мистецького життя столиці,фінансову стабільність та перспективи розвитку галузі загалом.Недосконалість нормативно-правової бази діяльності з охорониісторико-культурної спадщини ускладнює, зокрема, визначення тавідродження зон історичної забудови Києва.
Основні пріоритети розвитку сфери культури і мистецтв:
- збереження історичної, архітектурної та культурної спадщиниукраїнського народу (в тому числі національних меншин);
- забезпечення змістовного та різноманітного
культурно-мистецького життя Києва у відповідності з кращими
стандартами і традиціями столиць провідних держав світу;
- виконання законодавчих гарантій у галузі доступу населеннядо надбань історико-культурної спадщини, підвищення рівнязадоволення його потреб у послугах культури, мистецтв івідпочинку;
- сприяння всебічному інтелектуальному та творчому розвиткувсіх вікових категорій населення, залучення його докультурно-мистецької діяльності та самодіяльної творчості.
Основні завдання розвитку сфери культури і мистецтв:
- завершення реалізації комплексної програми "Столичнакультура і мистецтво на 2003-2005 рр." ( ra_150023-02 ) (у томучислі зниження завантаженості шкіл естетичного виховання,нарощування обсягів охоплення дітей і молоді позашкільною музичноюта мистецькою освітою), оцінка її результатів;
- виконання цільових програм "Розвиток бібліотечної справи вм. Києві на 2002-2006 рр." ( ra0314023-03 ) (зокрема, розробкапроекту будівництва нового приміщення міської публічної бібліотекиім. Л. Українки) та "Автоматизація інформаційно-бібліотечноїсистеми публічних бібліотек м. Києва";
- реалізація цільової програми "Розвиток музейної справи вм. Києві на 2001-2005 рр." ( ra1487017-01 ), у межах якоїпередбачається проведення робіт з відкриття другої чергиУкраїнського центру культури "Музей Івана Гончара", облаштуваннясхідної експозиції музею ім. Богдана і Варвари Ханенків,реставрації будівель музеїв М.С. Грушевського та російськогомистецтва;
- подальше реформування кіно- та відеообслуговуваннянаселення, в тому числі виконання цільової програми "Поліпшеннякінообслуговування населення м. Києва на 2001-2005 рр."( ra1410017-01 );
- розвиток інфраструктури галузі, а саме: продовження робітпо будівництву Київського державного театру ляльок навул. Грушевського, 1-а, реконструкції споруд на Андріївськомуузвозі, 20 (А, Б) під "Театр на Подолі", проектуванні драматичноготеатру на Троєщині, початок робіт по будівництву цирку вЛівобережній частині міста та прибудови до театру драми і комедії;
- подальше зміцнення матеріально-технічної бази закладівкультури і мистецтв міського підпорядкування, в тому числіцентралізоване доукомплектування та модернізація їх обладнання;
- вдосконалення нормативної бази та пожвавленняпам'яткоохоронної діяльності (зокрема, в галузі збереження тавідродження історичної забудови столиці), подальша паспортизаціяпам'яток історії, культури, архітектури і монументальногомистецтва;
- проведення реставраційно-ремонтних робіт на об'єктахісторико-культурної та архітектурної спадщини, серед якихпам'ятники Князю Володимиру та Г.Сковороді, меморіальний будинокПетра I, дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря тощо;
- організація та проведення культурно-мистецьких ігромадсько-творчих заходів та релігійних свят;
- сприяння діяльності національних творчих спілок і їхмісцевих осередків, а також культурних осередків національнихменшин;
- надання державного замовлення на реалізаціютеатрально-музичних проектів (постановку вистав і концертнихпрограм), підтримка аматорської творчості та творчої молоді;
- зміцнення кадрового потенціалу сфери культури і мистецтв;
- розвиток міжнародного співробітництва в сфері культури імистецтв.
За рахунок виконання комплексу заходів у 2005 р. очікуєтьсяформування комфортного і гармонійного культурного середовищаміста, підтримка спадкоємності кращих міських традицій, введення вкультурний обіг високих зразків світової й української культури,збереження та творчий розвиток національних цінностей культурноїспадщини.
Основні показники розвитку сфери культури і мистецтв
м. Києва
------------------------------------------------------------------
| Показники | 2003 | 2004 | 2005 |
| | звіт |очікуване|прогноз |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість масових бібліотек, од. | 143 | 142 | 146 |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Книжковий фонд бібліотек, |10860,8| 11463,2| 11627,8|
|тис. примірників | | | |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість шкіл естетичного | 60 | 60 | 60 |
|виховання, од. | | | |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість учнів у школах | 18,6| 18,9| 19,6|
|естетичного виховання, тис. осіб | | | |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість музеїв (включаючи | 29 | 29 | 29 |
|філії), од. | | | |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Музейний фонд, тис. од. | 2542,2| 2549,7| 2557,5|
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість відвідувачів музеїв, | 3280,5| 3055,5| 3057,6|
|тис. осіб | | | |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість клубних установ, од. | 28 | 28 | 28 |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість місць у клубних | 11,3| 11,3| 10,6|
|установах, тис. од. | | | |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість театрів, од. | 30 | 29 | 30 |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість місць у театрах, тис. од. | 7,3| 7,3| 7,3|
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість глядачів у театрах, | 892,8| 897,0| 903,0|
|тис. осіб | | | |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість постійно діючих | 35 | 35 | 35 |
|кінотеатрів, од. | | | |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість місць у постійно діючих | 13,7| 13,7| 13,7|
|кінотеатрах, тис. од. | | | |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість відвідувань кіносеансів, | 1690,1| 1810,8| 1829,0|
|тис. од. | | | |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість концертних організацій, од.| 19 | 19 | 19 |
|-------------------------------------+-------+---------+--------|
|Кількість парків культури і | 7 | 7 | 8 |
|відпочинку, од. | | | |
------------------------------------------------------------------
3.6.4. Туризм і рекреація
Туристичний комплекс м. Києва відзначається динамічнимрозвитком, що забезпечує зростання економічних результатів йогофункціонування. На початок 2004 р. ліцензії на господарськудіяльність з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжноготуризму та екскурсійної діяльності отримало 1121 туристичнепідприємство (згідно Закону України "Про внесення змін до ЗаконуУкраїни "Про туризм" ( 1282-15 ), всі суб'єкти господарюваннявідповідного профілю повинні переоформити в установленому порядкуліцензії на провадження туроператорської і турагентськоїдіяльності).