• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Київської міської програми розвитку промисловості на інноваційній основі на 2007-2011 роки

Київська міська рада | Рішення, Програма від 19.12.2006 № 287/344
Реквізити
  • Видавник: Київська міська рада
  • Тип: Рішення, Програма
  • Дата: 19.12.2006
  • Номер: 287/344
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Київська міська рада
  • Тип: Рішення, Програма
  • Дата: 19.12.2006
  • Номер: 287/344
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
- створення кластерів, здатних продукувати високотехнологічніконкурентоспроможні товари та послуги;
- сприяння в отриманні кредитів від іноземних фінансовихорганізацій згідно із Законом України "Про режим іноземногоінвестування" від 19.03.96 N 93/96 ( 93/96-ВР ). Важливим напрямомекономічної підтримки власного виробника є отримання інвестиційнихкредитів від іноземних компаній та міжнародних фінансовихорганізацій під конкретні проекти. Насамперед, це можуть бути:проекти щодо виробництва унікальної високотехнологічної продукції(для подальшої її спільної реалізації на світовому ринку); проектищо забезпечують енергозбереження в промисловості; проекти, якіспрямовані на захист зовнішнього середовища. Отримання кредитівзначною мірою залежить від авторитету місцевої влади, її гарантійта можливостей пайової участі у реалізації конкретних проектів.Тому міська влада м. Києва буде брати участь у реалізації лише тихпроектів, які мають суттєвий інтерес для міста, і лише післяукладання відповідної угоди з потенційним отримувачем кредиту звизначенням взаємних зобов'язань та відповідальності. Тільки натакій основі міській владі доцільно витрачати час і кошти на пошукі відповідні переговори з іноземними партнерами, допомагатипідприємству у розробці бізнес-планів тощо;
- венчурне фінансування науково-технологічних розробок тавипуску інноваційної продукції.
Міською владою буде надаватися допомога в отриманнівиробничих приміщень для розміщення необхідних місту виробництвмалим підприємствам за рахунок вільних площ, або тих, щозвільняються на підприємствах, а також на об'єктах інших формвласності, переданих в управління виконавчому органу Київськоїміської ради (Київській міській державній адміністрації), в томучислі в акціонерних товариствах, в статутних фондах яких є часткамайна, якою управляє міська влада.
Перспективним є виділення приміщень для розміщення малихпідприємств інноваційного спрямування у вищих навчальних закладахабо науково-дослідних інститутах. У такому разі діловеспівробітництво цих структур буде більш перспективним черезвзаємозацікавленість у створенні інноваційних технологій таконструкцій та в їхній практичній реалізації на взаємовигіднихзасадах.
4.3. Організаційне забезпечення Програми
Для реалізації Програми будуть задіяні важелі організаційногохарактеру, які є досить ефективними і не вимагають суттєвихфінансових витрат для свого застосування. Це, насамперед:
- захист внутрішнього ринку від надходження дешевої, аленеякісної продукції;
- реструктуризація збиткових, але перспективних для містапромислових підприємств;
- застосування процедури банкрутства для безперспективнихпромислових підприємств;
- підвищення ефективності управління промисловим розвиткомміста на основі формування ефективно діючого міського промисловогокомплексу і застосування кластерного методу управління, а такожпідвищення ефективності організації фінансування науково-технічноїдіяльності тих науково-дослідних організацій, які здійснюютьрозробки соціально-економічного та технічного спрямування дляпотреб міста;
- застосування системи лізингу;
- сприяння розвитку промислової та інноваційноїінфраструктури;
- поліпшення інвестиційного клімату і підвищенняінвестиційної привабливості промислових підприємств, включаючиформування та реалізацію політики недопущення зростання цінприродних монополій на енергетичні ресурси і комунальні послуги іреалізацію інших заходів стабілізації економічних умовгосподарської діяльності наукових установ та промисловихпідприємств;
- сприяння інтеграції організацій науки, промисловості іпідприємств малого бізнесу у формі промислових кластерів, а такожстворенню інтегрованих корпоративних структур або участі в них,включаючи трансграничні в економічному просторі СНД і за йогомежами, широке використання механізмів трансферу технологій;
- вдосконалення механізму формування і розміщення наконкурсній основі міського замовлення на закупівлю продукції дляміських потреб на основі включення в міське замовлення продукції,створеної за результатами НДДКР і впровадженої у виробництво заучастю коштів бюджету м. Києва; надання міського замовленняпереважно на умовах техніко-технологічного переозброєннявиробництва з використанням устаткування, виробленого київськимипідприємствами.
Важливим напрямом досягнення ефективності у функціонуванніпромислового комплексу є реструктуризація підприємств.
Досвід реструктуризації промислових підприємств, якийнакопичено в Україні за останні роки, показав недосконалістьіснуючих для цього механізмів. У зв'язку з цим важливим завданнямє акцентування уваги органів центральної влади на тому, щоневирішеними питаннями при реструктуризації перспективнихпідприємств залишаються:
- реструктуризація боргів підприємств;
- виділення обігових коштів підприємствам, у тому числішляхом надання пільгових кредитів, або надання підприємствуподаткових канікул.
Вирішення цих питань потребує прийняття відповіднихзаконодавчих або нормативних актів на рівні центральної державноївлади.
Структурна перебудова промисловості міста повинна мати чіткуцільову спрямованість.
Мета структурної перебудови промисловості міста полягає узастосуванні міською владою своїх можливостей у двох зустрічнихнапрямах.
З одного боку, зусилля міської влади будуть спрямовані назбереження і розвиток виробництв, які відповідають вимогамінноваційної політики, тобто виробляють конкурентоспроможнупродукцію:
- необхідну місту для забезпечення функціонування міськогогосподарства, яка закуповується за кошти бюджету міста, в томучислі по імпорту;
- необхідну населенню міста (товари народного споживання),яка споживається на внутрішньому ринку і завозиться в м. Київ зінших регіонів України та по імпорту;
- ліквідну на зовнішньому ринку, яка має попит за межамим. Києва, в тому числі на світовому ринку. Це - наукоємна,високотехнологічна продукція, яка виробляється або київськимивиробниками особисто, або на спільних підприємствах.
З другого боку, зусилля місцевої влади будуть спрямовані навиявлення підприємств або виробництв, які:
- застосовують екологічно небезпечні технології, забруднюютьнавколишнє середовище в місті і, при цьому, виробляють продукцію,яка не є вкрай необхідною для міста та внутрішнього ринку. Дотаких підприємств мають застосовуватись адміністративні таекономічні санкції з тим, щоб сприяти їхній реструктуризації абозакриттю;
- є хронічно збитковими, які не змогли пристосуватися дороботи в сучасних ринкових умовах. До таких підприємств маєзастосовуватись процедура банкрутства.
Основним організаційно-правовим інструментом реалізаціїПрограми розвитку промисловості м. Києва на інноваційній основі єскладання системи (комплексу) підпрограм, які повинні спрямовуватидіяльність усіх підрозділів міської влади та всіх суб'єктівринкової економіки в столиці в єдиному напрямі для досягненняосновної мети - ефективного забезпечення потреб міськогогосподарства та населення міста конкурентоспроможною промисловоюпродукцією на основі модернізації та структурної перебудовивиробничого потенціалу міста, зниження його енерго- таматеріалоємності, підвищення ефективності та екологічностівиробництва. Зазначені підпрограми є програмами нижчого рівнявідносно цієї Програми.
Комплексний підхід до розробки певного набору локальнихцільових підпрограм промислового розвитку в місті полягає в тому,що всі ці програми мають розроблятися в єдиній системі, яказабезпечить можливість вирішення конкретних цілей кожної програмишляхом реалізації заходів як даної програми, так і доповнюючих(забезпечуючих) їх заходів, які містяться в інших цільовихпрограмах.
Тобто заходи різних програм повинні доповнювати один одного,конкретизувати завдання програм, або сприяти їхньому виконанню.
Всі підпрограми мають розраховуватися на виконання в єдиномучасовому періоді, зокрема в період до 2011 року.
Система програмного регулювання здійснення
промислово-інноваційної політики в місті має включати:
- районні програми інноваційного розвитку промисловості;
- галузеві програми інноваційного розвитку промисловості;
- цільові програми випуску інноваційної київської продукції; - функціональні програми забезпечення інноваційного розвиткупромисловості.
Кожна з підпрограм, що відноситься до певної групи (іззазначених), має розроблятися на єдиній методологічній основі, заєдиною структурою та формами для того, щоб була практичнаможливість співставлення цих програм та спільного використанняїхніх заходів для досягнення визначених цілей.
Основна мета галузевих програм - збереження та розвитоквиробничого та кадрового потенціалу галузей промисловості вм. Києві з точки зору їхньої діяльності на користь міста і Українив цілому.
Для розробки галузевих програм інноваційного розвиткупромисловості міста необхідно:
- провести співставлення потреб міста в кожному видіпродукції, яка щорічно закуповується, з виробничими можливостямикиївських підприємств даної галузі промисловості;
- оцінити рівень конкурентоспроможності продукції київськихпідприємств за встановленою номенклатурою на внутрішньому ринку;
- розробити бізнес-план розвитку даної галузі промисловості зпріоритетом - задоволення потреб міста та населення в продукціїгалузі.
До системи галузевих програм повинні входити програмиінноваційного розвитку всіх галузей промисловості, підприємстваяких функціонують на території міста, зокрема:
- програма інноваційного розвитку машинобудування;
- програма інноваційного розвитку деревообробноїпромисловості;
- програма інноваційного розвитку целюлозно-паперовоїпромисловості;
- програма інноваційного розвитку промисловості будівельнихматеріалів;
- програма інноваційного розвитку легкої промисловості;
- програма інноваційного розвитку харчової промисловостітощо.
Важливим інструментом формування ефективної структурипромислового виробництва в місті мають стати цільові товарні абонавіть більш конкретні номенклатурні програми створенняконкурентоспроможної продукції, яка має реалізовуватися (матипопит) на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Основна мета цільових товарних програм - забезпеченнядинамічного розвитку виробництва в м. Києві певних номенклатурнихгруп (або видів) продукції, конкурентоспроможної на внутрішньомута зовнішньому ринках, виробництво якої обумовлюється об'єктивновизначеною виробничою спеціалізацією міста, пов'язаною з наявністюефективного обладнання та висококваліфікованих працівників.
Формування цільових програм товарного спрямування доцільноробити за номенклатурними групами продукції імпортозамінюючого таекспортоорієнтованого виробництва з урахуванням побажань тапропозицій підприємств - виробників кінцевої продукції.
Спеціалізація підприємств галузі на виробництві конкретноїпродукції дозволяє більш повно використовувати досягненнянауково-технічного прогресу як на головних підприємствах, так і напідприємствах-суміжниках.
Принциповою схемою організації виробництва інноваційноїпродукції має стати чітко налагоджена система кооперації, колинавколо підприємства, що спеціалізується на випуску кінцевоїпродукції, об'єднуються підприємства, в тому числі малі, різнихформ власності, які виробляють окремі комплектуючі на замовленняголовного виробника.
Основна мета розробки функціональних програм - сприянняінноваційному розвитку промисловості міста, створення необхіднихдля цього умов, в тому числі шляхом визначення конкретних цільовихрезультатів промислової діяльності.
До складу функціональних програм доцільно включити:
По-перше, "Програма імпортозаміщення на внутрішньому ринкум. Києва".
Розробити і реалізовувати в місті програму імпортозаміщеннянеобхідно з метою зниження рівня залежності економіки міста відпривізної, в тому числі імпортної продукції.
По-друге, "Програма нарощування експортного потенціалупромисловості м. Києва".
Розробити і реалізовувати в місті програму нарощуванняекспортного потенціалу міста необхідно для створення нових робочихмісць, а також для поліпшення торговельного балансу та отриманнявалютних надходжень до бюджету міста. В реалізації цієї програмиміська влада могла б сприяти київським підприємствам шляхом:
- допомоги у пошуках ринків збуту продукції, яку вонивиробляють на рівні світових стандартів, а також інноваційноїпродукції;
- допомоги у рекламуванні продукції київських виробників насвітовому ринку, а також на ринках України та країн СНД;
- допомоги щодо проведення або участі у міжнародних виставкахта ярмарках для представлення (презентації) власної інноваційноїпродукції.
Робота в цьому напрямі може бути організована черезторговельних представників України в інших країнах або черезторговельних представників зарубіжних країн в м. Києві.
Крім зазначених вище, до складу функціональних програм моглиб увійти:
- програма енергозбереження в промисловості;
- програма конверсії промислових підприємств ВПК;
- програма щодо організації системи послуг, спрямованих насервісне обслуговування та ремонт високотехнологічної продукції,яку виробляють на київських підприємствах, а також здійснення, принеобхідності, сервісно-ремонтного обслуговування виробничихпотужностей промислових підприємств.
Потужним економічним інструментом обгрунтованого регулюваннясоціально-економічного розвитку промислового комплексу єбалансовий метод.
Для забезпечення ефективного регулювання процесу організаціїзадоволення потреб міського господарства та населення міста увисокоякісній інноваційній продукції необхідна розробка системиоднопродуктових територіальних (міських) матеріальних балансів.
Територіальні матеріальні баланси промислової продукціїявляють собою систему показників, які дозволяють порівняти потребиміста в певних видах продукції з виробничими можливостямизадоволення цих потреб.
Номенклатура продукції, за якою повинні розроблятисятериторіальні матеріальні баланси в м. Києві, має включатинайменування такої продукції, яка планується до закупівлі длязадоволення потреб м. Києва (виробничих та соціальних) за коштибюджету міста.
Номенклатура товарів народного споживання має включати,насамперед, перелік тих видів товарів та продуктів, які складаютьноменклатуру товарів споживчого кошика і призначені для виконаннясоціальних зобов'язань міської влади згідно з цільовими програмамисоціального захисту населення, які фінансуються з міського бюджету(мають, як правило, соціальне спрямування).
У результаті розробки територіальних балансів по кожномуокремому виду промислової продукції виявляється або дефіцит, абозалишковість власного виробництва щодо даного виду продукції. Цяінформація є визначальною для обґрунтування пропозицій щодоподальшої політики відносно цього виду продукції: сприяннярозширенню діючого виробництва, організація нового інноваційноговиробництва, закупівля (ввезення) даної продукції тощо.
В основу аналізу і пропозицій мають закладатися конкурентніякості конкретного виду продукції київського виробника.
4.3.1. Сприяння розвитку промислової та інноваційної
інфраструктури
Формування ефективної промислової інфраструктури є однією ізнайважливіших складових регіональної структурної політики. Безнеобхідного мінімуму інфраструктурного забезпечення ефективнавиробнича діяльність в місті практично неможлива.
Тому важливим напрямом організаційної підтримки реалізаціїПрограми є сприяння розвитку промислової інфраструктури, до складуякої належать підприємства та організації, які обслуговуютьпромислове виробництво і забезпечують його ефективнефункціонування. Це, насамперед:
- виробничий транспорт, в тому числі внутрішньозаводський;
- шляхове господарство;
- зв'язок;
- торгівля (оптова та фірмова);
- науково-виробничі комплекси;
- підрозділи охорони праці;
- організації, що забезпечують інформаційне обслуговування;
- складське господарство;
- організації та підприємства соціальної сфери.
Обсяг розвитку кожної складової промислової інфраструктури вмісті має обумовлюватися реальними потребами промисловихпідприємств.
Розвиток інноваційного ринку потребує запровадженняапробованих у світовій практиці інвестиційної та інноваційноїінфраструктури (організаційно-економічних форм ринковихвзаємовідносин між наукою та споживачами науково-технічноїпродукції) - бізнес-інкубаторів, інноваційних центрів,торговельних інноваційних бірж, центрів комерціалізаціїтехнологій, технопарків, венчурних компаній, венчурнихінвестиційних фондів, а також використання можливостей малого тасереднього бізнесу, спільних підприємств, у рамках якихвідбувається (за контрактами) міжнародний обмін науково-технічнимидосягненнями на ринкових засадах.
Як свідчить світовий досвід, для нормального розвиткуінноваційного процесу фінансування науки повинно складати не менше3% від ВВП замість нинішніх 1,2%. Існуюча структура фінансуваннянаукових і науково-технічних робіт свідчить про зростання попитуна розробки та їх впровадження у виробництво.
Фундаментальні перспективні наукові дослідження потребуютьбільше часу і коштів при істотному ризику одержання ефективногокінцевого результату. Тому такі дослідження забезпечує держава абопотужні фінансово-промислові концерни (модель сучасного іноземноговенчурного виробництва). На сьогодні в Україні венчурнеінвестування не сприймається належним чином, що може матикатастрофічні наслідки не тільки для розвитку інноваційної сфери,але й для всієї економіки в цілому.
Необхідно використовувати досвід венчурного фінансування ізалучення венчурного капіталу промислове розвинутих країн, які від80 до 100% приросту ВНП одержують за рахунок комерціалізаціїнововведень.
Інноваційні розробки науково-дослідних інститутів тапідприємств міста, що вимагають інвестицій для їх впровадження, немають ефективних механізмів комерціалізації й управлінськогосупроводу перш за все тому, що в місті не сформована інноваційнаінфраструктура у відповідності до світових стандартівкомерціалізації технологій.
Сформований механізм комерціалізації технологій на етапіпередінвестиційної підготовки проектів автоматично забезпечуєзалучення інвестицій і стратегічних партнерів з реалізаціїпроекту.
Подальша увага повинна бути зосереджена на методах залученнякапіталу, головною умовою реалізації яких є створення оптимальноїмоделі інфраструктури інноваційного розвитку міста, здатноїзабезпечити комерціалізацію досягнень науки в рамках відповіднихринків.
В основних напрямах розвитку інноваційної інфраструктури наперіод до 2011 року реалізується схема, в якій трансфер технологійздійснюється від розробників до виробників і передбачає наступніголовні етапи:
1. Оцінка інноваційного потенціалу київських підприємств іпередінвестиційна підготовка інноваційних проектів.
До передінвестиційної підготовки інноваційного проектувходить розробка його алгоритму і підготовка безпосередньопідприємства, яке буде впроваджувати заявлений інноваційнийпроект:
- Відбір та попередня експертиза інноваційних пропозицій.
- Маркетингові дослідження відповідного ринку та залученняпартнера по реалізації або інвестора проекту.
- Розробка бізнес-плану інноваційного проекту.
- Технологічний, енергетичний, екологічний аудит підприємства- "реципієнта" проекту.
- Сертифікація систем менеджменту підприємства.
- Нормативно-правове забезпечення реалізації проекту.
Передінвестиційна підготовка інноваційних проектів передбачаєстворення науково-аналітичної інфраструктури та розробку алгоритмуїї діяльності у відповідних підрозділах з комерціалізаціїнауково-технічних розробок - технологічних бізнес-інкубаторах,технопарках, інноваційних центрах, центрах комерціалізаціїтехнологій тощо.
Особливо актуальними є заходи зі створення передінвестиційноїінфраструктури комерціалізації інтелектуальної власності у вищихнавчальних закладах, науково-дослідних інститутах у зв'язку зпосиленою в останні роки експансією західних інвестиційнихкомпаній, які створюють тимчасові трудові колективи за участювітчизняних вчених і за безцінь скуповують науково-технічнірозробки та проводять безконтрольний з боку держави трансфертехнологій з врахуванням тільки своїх корпоративних інтересів.
2. Створення комунальної інноваційної фінансово-кредитноїустанови "Київський інноваційний фонд".
Активна участь держави і органів місцевого самоврядування врозвитку пріоритетних високотехнологічних напрямів вітчизняноїекономіки є невід'ємним елементом державної інноваційної політикиі необхідною умовою активізації інноваційної діяльності.
Створення міського інноваційного Фонду буде безпосередньовпливати на рівень науково-технічного розвитку та інноваційноїдіяльності міського промислового комплексу і за рішенням Київськоїміської ради може започаткувати перспективну практику створеннямалих інноваційних підприємств господарських товариств звпровадження конче необхідних місту інноваційно-технологічнихпроектів з енергозбереження, екології, високих технологій впріоритетних для міста науково-технічних напрямах.
Заходи, спрямовані на сприяння розвитку інноваційноїінфраструктури, наведені у табл. 5.
Табл. 5.
Заходи, спрямовані на сприяння розвитку
інноваційної інфраструктури
----------------------------------------------------------------------------------
| Найменування |Відповідальні за | Джерело | Обсяг фінансування, млн. грн. |
| заходу | виконання |фінансування|-------------------------------|
| | | |Усього|2007|2008|2009|2010|2011|
|-----------------+-----------------+------------+------+----+----+----+----+----|
|Створення Фонду |Головне | Міський | 10,0 |5,0 |5,0 | | | |
|інноваційно- |управління | бюджет | | | | | | |
|технологічного |промислової, | | | | | | | |
|розвитку у |науково-технічної| | | | | | | |
|структурі "Центру|та інноваційної | | | | | | | |
|високих |політики | | | | | | | |
|технологій та |виконавчого | | | | | | | |
|інновацій" |органу Київради | | | | | | | |
| |(Київської | | | | | | | |
| |міської державної| | | | | | | |
| |адміністрації) | | | | | | | |
|-----------------+-----------------+------------+------+----+----+----+----+----|
|Оцінка |Головне | Міський | 0,8 |0,5 |0,3 | | | |
|інноваційного |управління | бюджет | | | | | | |
|потенціалу, |промислової, | | | | | | | |
|технологічний та |науково-технічної| | | | | | | |
|екологічний аудит|та інноваційної | | | | | | | |
|київських |політики | | | | | | | |
|промислових |виконавчого | | | | | | | |
|підприємств і |органу Київради | | | | | | | |
|передінвестиційна|(Київської | | | | | | | |
|підготовка |міської державної| | | | | | | |
|інноваційних |адміністрації) | | | | | | | |
|проектів | | | | | | | | |
|-----------------+-----------------+------------+------+----+----+----+----+----|
|Всього: | | | 10,8 |5,5 |5,3 | | | |
----------------------------------------------------------------------------------
4.4. Науково-технічне забезпечення
Важливою передумовою забезпечення інноваційної моделірозвитку промисловості міста є інтеграція потенціалунауково-технологічної та виробничої складової цього процесу.
Про потужний науковий потенціал столиці свідчить високапитома вага його показників у загальнодержавних.
Так, у Києві зосереджено близько 25% організацій, яківиконують в Україні наукові та науково-технічні роботи, та 38%фахівців, зайнятих їх виконанням.
У столиці виконується 40% загального обсягу наукових танауково-технічних робіт. В їх виконанні беруть участь 2,5 тисячідокторів наук (62% від усіх, що працюють в Україні) та 8,7 тисячкандидатів наук (51%).
У Києві вже багато років реалізується програмаспівробітництва міста та Національної академії наук України.
Вагомим показником цієї співпраці є те, що із загальної сумифінансування наукових розробок з місцевих бюджетів в Україні у2005 р. 26,5 млн. грн. - 17,6 млн. грн. (або 66,4%) профінансованоу м. Києві.
Разом з тим, слід зазначити, що не всі науково-технічнірозробки київських вчених, здійснені за рахунок коштів міськогобюджету, впроваджені на київських підприємствах та в міськомугосподарстві. Тому одним з найважливіших пріоритетів цієї програмиє забезпечення повного циклу: наукова розробка - інноваційнийпроект - дослідний і дослідно-промисловий зразок - промисловевиробництво.
Передбачається зосередити значну частину цих коштів навиконання інвестиційно-інноваційної програми впровадження у міськегосподарство і промисловості м. Києва результатівнауково-дослідних робіт та інноваційних проектів, розробленихнауково-дослідними організаціями м. Києва за бюджетні кошти.
Механізм такого двостадійного процесу фінансування науковихпроектів вбачається наступним:
- у тендерні вимоги до учасників торгів із закупівлі науковоїпродукції (окрім соціально-економічних робіт) вноситьсяобов'язкова вимога щодо надання листа від підприємства абодослідного виробництва, яке дає згоду на подальше впровадженняцієї розробки;
- по закінченні виконання договору, укладеного з переможцемторгів, спеціальна науково-експертна комісія Головного управлінняпромислової, науково-технічної та інноваційної політики разом ізствореним при Головному управлінні промислової, науково-технічноїта інноваційної політики Центром високих технологій та інноваційрозглядають і приймають в установленому порядку рішення щодонадання пільгового кредиту зазначеному підприємству длявпровадження виконаної розробки (в разі негативного висновкубанківської установи щодо надання кредиту зазначеному підприємствуможе бути об'явлений тендер для визначення виконавця інноваційногопроекту).
Комунальне підприємство "Центр високих технологій таінновацій" ліквідує прогалину на шляху до кінцевого впровадження упромисловість і міське господарство новітніх розробок. Центр будездійснювати експертизи інноваційних проектів, надавати допомогу урозробці бізнес-планів, знаходити інвесторів, аналізуватитериторіальне розмежування промислового комплексу та рекомендуватитим промисловим підприємствам, що мають вільні площі та відповіднувиробничу інфраструктуру, інноваційні проекти для впровадження.
4.5. Інформаційно-рекламне забезпечення,
розвиток товаропровідної мережі
Цим напрямом Програми передбачається:
по-перше, доведення Програми до відома всіх промисловихпідприємств з необхідними роз'ясненнями щодо порядку її реалізаціїі можливостями сприяння підприємствам, які беруть участь у їїреалізації, з боку міської влади;
по-друге, розроблення системи інформування всіх підприємствміста про номенклатуру та техніко-економічні вимоги до продукції,яку місто передбачає закуповувати за кошти бюджету м. Києва;
по-третє, формування банків даних та забезпечення вільногодоступу до них усіх підприємств міста (великих, середніх, малих)незалежно від форми власності з таких основних питань:
- про наявність передових технологій виробництва різних видівпродукції, включаючи вітчизняні та зарубіжні наукові розробки;
- про наявність науково-технічних розробок в київськихнауково-дослідних установах, у тому числі НАН України, або проможливість їхнього проведення для організації виробленняінноваційної продукції (інформація про можливості науковогопотенціалу міста).
Передбачається створення єдиної автоматизованої системиінформаційних ресурсів, необхідних для забезпечення ефективногофункціонування промисловості. Така система має забезпечуватиповноту, достовірність, а також доступність інформації та високийступінь її актуалізації.
Буде забезпечено розповсюдження різного роду інформаційнихматеріалів для інвесторів, що знайомлять їх з прогнозами розвиткум. Києва в цілому, планами реформування і розвитку промислових зоні виробничих територій, інвестиційними пропозиціями окремихпідприємств.
Інформаційна підтримка промислово-інноваційної політики будешироко здійснюватися через Інтернет.
По-четверте, розроблення системи надання промисловимпідприємствам міста консалтингових послуг, у тому числі накомерційних засадах, з таких основних питань:
- юридичні проблеми здійснення господарської діяльності всучасних умовах;
- бізнес-планування;
- пошук партнерів для організації спільних підприємств,залучення інвестицій та організації виробництва інноваційноїпродукції;
- пошук наукових розробок в Україні, країнах СНД та далекогозарубіжжя з метою їх реалізації на підприємствах м. Києва;
- пошук ринків збуту продукції підприємств міста на основівивчення та аналізу ринкової кон'юнктури та стану конкуренції навнутрішньому ринку України, в країнах СНД та далекого зарубіжжящодо продукції, яка пропонується даним підприємством дляреалізації;
по-п'яте, в сфері розвитку сучасної ринкової товаропровідноїмережі передбачається:
- сприяння створенню спеціалізованих торговельно-промисловихцентрів в м. Києві, регіонах України і країнах СНД з оптового тароздрібного продажу продукції київських підприємств;
- сприяння розвитку мережі фірмової торгівлі і франчайзінгу,а також мережі спеціалізованих магазинів для продажу продукціїкиївських товаровиробників в м. Києві та інших регіонах України;
- сприяння в проведенні маркетингових досліджень ринкупромислової продукції і послуг, вдосконаленні механізмів взаємодіїміж київськими товаровиробниками і підприємствами оптової іроздрібної торгівлі;
- сприяння в освоєнні київськими товаровиробниками сучаснихметодів конкурентної боротьби на міжнародному ринку наукоємноївисокотехнологічної і інноваційної продукції;
по-шосте, підвищення ефективності виставково-ярмарковихзаходів і проведення рекламно-пропагандистських кампаній якчинника, стимулюючого попит на промислову продукцію, зокрема усфері високих технологій, виробництва інноваційної продукції;
- сприяння участі київських наукових установ та промисловихпідприємств в колективних експозиціях м. Києва в рамкахміжнародних і всеукраїнських виставок, що проводяться в містіКиєві, регіонах України та за кордоном;
- сприяння розвитку спеціалізованих виставкових комплексівм. Києва для проведення промислових виставок (зокрема постійнодіючих), приведення їх у відповідність до вимог сучасноївиставкової індустрії;
- здійснення інформаційно-видавничої діяльності з питаньрозвитку промисловості міста, передового досвідувисокорентабельних підприємств;
- сприяння диверсифікації ринків збуту, зміні стандартівспоживання на користь зростання попиту на інноваційну продукціюшляхом проведення рекламно-пропагандистських кампаній інноваційноїпродукції київських товаровиробників;
- випуск каталогів номенклатури продукції київськихпідприємств, інноваційних проектів і іншої інформаційноїдрукованої та електронної продукції з питань інноваційноїдіяльності для залучення інвесторів, партнерів, споживачів.
4.6. Кадрове забезпечення
Руйнування на початку реформ системи підготовки,перепідготовки і закріплення молодих фахівців щорічно збільшуєдефіцит кадрів в промисловості, розширює межі невідповідностіпрофесіонально-кваліфікаційної структури, що склалася на практиці,вимогам забезпечення високотехнологічного промисловоговиробництва.
Сьогоднішній стан проблеми кадрів в промисловості може бутиохарактеризований наступним чином:
- продовжується відтік робочої сили з промисловості в іншісектори економіки міста;
- продовжується процес старіння кадрів, супроводжуванийрізким зменшенням притоку молодих фахівців і робітників напромислові підприємства міста;
- недостатньо здійснюється процес підвищення кваліфікації іперепідготовки працівників промислових підприємств.
Професійно-технічні учбові заклади м. Києва за останні10 років скоротили випуск робочих кадрів для промисловихпідприємств. Значно знизилися виробничі можливості базовихпідприємств, фактично припинилася їх участь в діяльності іоснащенні учбово-виробничих майстерень. Велика частинаучбово-виробничого устаткування застаріла морально і фізично.Істотно скоротився в професійно-технічних училищах корпус майстріввиробничого навчання і особливо по підготовці робітників дляметалообробної галузі - операторів для роботи на верстатах з ЧПУ,токарів, фрезерувальників, шліфувальників, слюсарів,слюсарів-складальників і ін. Також вимагають істотного оновленнясклад викладацьких кадрів і методична база з урахуваннямінформаційних засобів, що інтенсивно розвиваються, і технологій.
До основних напрямів вирішення проблеми підготовкикваліфікованих наукових та інженерних кадрів для організацій наукита промисловості шляхом підготовки у вищих навчальних закладахслід віднести:
- скорочення у вищих навчальних закладах підготовки фахівцівза кошти державного бюджету з непрофільних спеціальностей(наприклад, у технічних ВНЗ підготовки з економічних і юридичнихспеціальностей);
- з метою відродження традиційних для міста високотехнічнихта наукоємких галузей розширення підготовки фахівців зінформаційних технологій, електроніки, нанотехнологій, прикладнихнаук;
- удосконалення системи взаємозв'язку вищих навчальнихзакладів, підприємств, установ, організацій і Державного центрузайнятості міста;
- забезпечення випускників ВНЗ першим робочим місцем;
- розробка заходів, спрямованих на підвищення ефективностісистеми післядипломної освіти.
Основні напрями щодо підготовки кадрів у професійно-технічнихнавчальних закладах:
- переорієнтація закладів профтехосвіти на здійсненнянавчання за професіями, що відповідають інноваційному розвиткуміста;
- часткова передача провідних у місті закладів профтехосвітиз підпорядкування Міносвіти до системи міського самоврядування;
- організація і впровадження виробничої практики учнівпрофтехучилищ на підприємствах з метою їх повернення туди нароботу після навчання;
- зміцнення зв'язків служби зайнятості міста із закладами ПТОв питаннях перепідготовки незайнятого населення за робітничимипрофесіями і спрямування ресурсів на розвиток закладів;
- створення умов для підвищення підготовки випускниківсистеми ПТНЗ шляхом удосконалення матеріально-технічної бази тапрограмно-методичного забезпечення.
Основні напрями підготовки кадрів на виробництві:
- розробка суб'єктами господарської діяльності прогнознихрозрахунків потреб у робітничих кадрах за професіями увідповідності з показниками розвитку виробництва;
- удосконалення і впровадження в дію механізму соціальногопартнерства між роботодавцями, найманими працівниками танавчальними закладами щодо організації та забезпеченняпрофесійного навчання персоналу, як це робиться у багатьохрозвинених країнах;
- приведення у відповідність з інноваційним розвиткомпідприємств столиці навчально-матеріальної бази тапрограмно-методичного забезпечення.
Заходи з підвищення кваліфікації працівників органівдержавної влади, органів місцевого самоврядування, керівниківпідприємств та наукових установ з питань впровадження інноваційноїмоделі розвитку промисловості на 2007 рік наведені у табл. 6.
Табл. 6
Заходи з підвищення кваліфікації працівників органів
державної влади, органів місцевого самоврядування,
керівників підприємств та наукових установ з питань
впровадження інноваційної моделі розвитку промисловості
на 2007 рік
------------------------------------------------------------------------
|Зміст заходу | Обсяг | Джерело | Виконавці |Відповідальні |
| |фінансування|фінансування| | |
|-------------+------------+------------+---------------+--------------|
|1. Тематичні | 7,0 тис. |Міський |Київський |Управління |
|семінари для | грн. |бюджет, |міський центр |кадрової |
|керівників | |кошти |перепідготовки |роботи і |
|підприємств | |підприємств |та підвищення |нагород |
|та наукових | |на |кваліфікації |апарату |
|установ з | |підготовку |працівників |виконавчого |
|питань | |кадрів |органів |органу |
|проведення | | |державної влади|Київської |
|інноваційного| | |органів |міської ради |
|менеджменту | | |місцевого |(Київської |
|(2 семінари) | | |самоврядування,|міської |
| | | |керівників |державної |
| | | |державних |адміністрації)|
| | | |підприємств, | |
| | | |установ та | |
| | | |організацій | |
|-------------+------------+------------+---------------+--------------|
|2. Підвищення| 7,0 тис. |Міський |Київський |Управління |
|рівня | грн. |бюджет, |міський центр |кадрової |
|кваліфікації | |кошти |перепідготовки |роботи і |
|працівників | |підприємств |та підвищення |нагород |
|управлінь і | |на |кваліфікації |апарату |
|відділів | |підготовку |працівників |виконавчого |
|промислової | |кадрів |органів |органу |
|та | | |державної влади|Київської |
|інноваційної | | |органів |міської ради |
|політики | | |місцевого |(Київської |
|районів та | | |самоврядування,|міської |
|міста з | | |керівників |державної |
|питань | | |державних |адміністрації)|
|проведення | | |підприємств, | |
|інноваційної | | |установ та | |
|культури в | | |організацій | |
|столиці (2 | | | | |
|семінари) | | | | |
------------------------------------------------------------------------
5. Управління Програмою та організація контролю
за її виконанням
Для управління Програмою створюється спеціальний колегіальнийробочий орган - Координаційна рада при заступнику голови Київськоїміської державної адміністрації з питань промисловості.
Головна функція Координаційної ради - об'єднання виконавцівПрограми в єдину організаційно-економічну систему, орієнтовану надосягнення цілей, що визначені для даної Програми, такоординування їх взаємодії.
Координаційна рада формує і контролює виконання бюджетуПрограми, один раз на півроку розглядає звіт про виконання завданьПрограми, пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Програми.
До складу Координаційної ради входять:
- Заступник голови Київської міської державної адміністраціїз питань промисловості (голова Координаційної ради);
- Начальник Головного управління промислової,
науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу
Київради (Київської міської державної адміністрації) (заступник
голови Координаційної ради);
- перший заступник начальника та заступники начальникаГоловного управління промислової, науково-технічної таінноваційної політики виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації);
- заступники голів районних у м. Києві державнихадміністрацій з питань промисловості;
- директор КНДУ "НДІРОМ" - генеральний розробник Програми;
- голова Ради директорів підприємств, установ та організаційм. Києва.
Організаційне супроводження виконання Програми здійснюєГоловне управління промислової, науково-технічної та інноваційноїполітики виконавчого органу Київської міської ради (Київськоїміської державної адміністрації), методичне - Науково-досліднийінститут соціально-економічного розвитку міста. Відповідальнівиконавці Програми один раз на півроку подають до Головногоуправління промислової, науково-технічної та інноваційної політикивиконавчого органу Київської міської ради (Київської міськоїдержавної адміністрації) інформацію щодо реалізації заходівПрограми. В процесі розгляду виконання Програми здійснюється їїактуалізація - доповнення її новими заходами та виключення тих, щовтратили актуальність. Доповнення Програми актуалізованимипоказниками та пілотними проектами на наступний рік відбуваєтьсяне пізніше 1 листопада кожного року дії Програми.
6. Очікувані соціально-економічні результати
реалізації Програми
Складовими економічних результатів від реалізації Програмиможна вважати як показники, що стосуються діяльності промисловихпідприємств, так і чинники, що відносяться до сфери інтересівміського господарства та держави.
Програмою передбачається:
- забезпечення обсягів реалізації інноваційної продукції насуму 21163,38 млн. грн., в т. ч. призначеної для експорту на5948,28 млн. грн.;
- створення 15350 нових робочих місць;
- економія матеріальних та енергетичних ресурсів на суму198,04 млн. грн.;
- впровадження 2552 прогресивних технологічних процесів;
- освоєння 4793 нових видів інноваційної продукції.
Крім того, завдяки реалізації Програми, очікується:
- розширення бази оподаткування;
- зменшення витрат валюти у зв'язку з випускомімпортозамінюючої продукції та збільшення надходжень валюти зарахунок розширення випуску продукції на експорт;
- прискорення адаптації київських підприємств до роботи вумовах очікуваного вступу України до СОТ;
- збільшення ефективності використання земельних ділянок тавиробничих потужностей;
- розміщення та створення інноваційних виробництв наземельних ділянках, що будуть вивільнятись в результатіреструктуризації підприємств, які неефективно їх використовують.