2.3.2. Облік господарських операцій, що відображаються на рахунках 50 "Довгострокові позики" та 60 "Короткострокові позики" здійснюють у Журналі-ордері N 4 с.-г., який відкривають на місяць. Для кожного рахунку виділені окремі розділи.
2.3.3. Підставою для запису господарських операцій протягом місяця у цей регістр є виписки банку з позикового рахунку і додані до них первинні документи.
2.3.4. Аналітичний облік за видами позик ведуть в спеціальній таблиці - "Аналітичні дані до рахунку", дані якої використовують при складанні звітності. Залишок на кінець місяця за рахунками позик, визначених в аналітичних даних, підсумовують і зіставляють із залишками в Головній книзі.
2.3.5. В кінці місяця кредитові обороти рахунків 50, 60 з Журналу-ордера N 4 с.г. переносять в Головну книгу.
Схему запису в регістрах по обліку кредитів банків та схему звірки запису Журналу-ордера N 4 с.-г. по рахунках 50 "Довгострокові позики", 60 "Короткострокові позики" наведено в додатках 7, 8.
3. Облік розрахунків
3.1. Облік розрахунків регулюється П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", П(С)БО 11 "Зобов'язання", Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та інструкцією про застосування Плану рахунків.
3.2. Розподіл рахунків для обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами має умовний характер. До рахунків для обліку розрахунків, що мають переважно дебетове сальдо належать рахунки: 16 "Довгострокова заборгованість", 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами".
До рахунків, що мають переважно кредитове сальдо відносяться рахунки: 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", 64 "Розрахунки за податками й платежами", 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки з оплати праці", 67 "Розрахунки з учасниками", 68 "Розрахунки за іншими операціями".
Деякі з перелічених рахунків можуть мати одночасно дебетове і кредитове сальдо та будуть відображені в балансі розгорнуто: в активі та пасиві відповідно.
3.3. Для обліку розрахунків за зобов'язаннями призначені Журнали-ордери N 6 с.-г. та N 8 с.-г.
Для обліку розрахунків з дебіторами призначено Журнали-ордери N 7 с.-г., N 8 с.-г. та 11 с.-г. і відповідні відомості.
3.4. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками
3.4.1. Для обліку розрахунків, відображених на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", призначений Журнал-ордер N 6 с.-г. та відомість аналітичного обліку. Реєстр операцій за розрахунками з постачальниками (підрядниками) N 6.1 с.-г.
3.4.2. Облік розрахунків в регістрах журнально-ордерної форми здійснюють незалежно від величини суми рахунку-фактури і форми розрахунків.
3.4.3. Матеріальні цінності оплачені, але не одержані на склад до кінця місяця, сільськогосподарські підприємства оприбутковують в міру надходження, відмічаючи їх вартість за кредитом рахунку 63 в кореспонденції з дебетом рахунків за обліком цих цінностей.
Якщо при прийманні виявлена нестача товарно-матеріальних цінностей, що надійшли, окремо показують суму виявленої нестачі. В такому ж порядку фіксують суми претензій щодо сортності, комплектності, невідповідності цін, які виявлені при прийманні або при перевірці товарно-транспортних накладних і розрахункових документів.
Якщо частина оплаченого вантажу знаходиться в дорозі або не вивезена до кінця звітного місяця зі складу постачальника, то в розділі "Відмітка про оплату" записують суму, що відноситься до цієї частини оплаченого вантажу без відображення її по кредиту рахунку 63; цю суму обліковують як дебіторську заборгованість.
Суми за розрахунковими документами за цінності, що знаходяться на кінець місяця в дорозі або не вивезені зі складу постачальника, переносять в наступному місяці в графу "Залишок на початок місяця", а в графі "Б" "Найменування постачальника (підрядника)" зазначають найменування постачальника, від якого не надійшов вантаж.
В міру фактичного надходження матеріальних цінностей у "Відомості аналітичного обліку" в графі "В" записують номер складу або прибуткового документа і роблять відповідну відмітку про оприбуткування (з дебету рахунків з обліку матеріальних цінностей та кредиту рахунку 63).
3.4.4. При значній кількості розрахункових операцій дані попередньо накопичують в "Реєстрі операцій за розрахунками з постачальниками (підрядниками)" N 6.1 с.-г., який відкривається на кожного постачальника або підрядника.
Записи з кредиту рахунку 63, що належать за товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги виконують на підставі розрахункових документів, а за невідфактурованими поставками - згідно супровідних вантажних документів та приймальних актів. Надходження матеріальних цінностей повинно бути підтверджене відповідними прибутковими документами, підписаними матеріально-відповідальними особами або їх відмітками (надписами чи штампом) на документах постачальника.
3.4.5. Щомісяця обороти із реєстрів переносять у Журнал-ордер N 6 с.-г. та відомість.
3.4.6. Записи в Журналі-ордері N 6 с.-г. і реєстрі N 6.1 с.-г. про виконані підрядником роботи і надані послуги проводять на підставі розрахункових документів в міру їх приймання.
Заборговані підрядником суми показують в кореспонденції з дебетом рахунків, на які повинні бути віднесені відповідні витрати. Суми заліків, що виникли після акцепту розрахункових документів, записують в окремих графах в кореспонденції з дебетом рахунків, на яких відображають ці розрахунки, а оплату з каси і різного роду списання відображають в графах 19, 20 "З інших рахунків", з зазначенням кореспондуючого рахунку і суми.
3.4.7. Кредитові обороти з Журналу-ордера N 6 с.-г. переносять в Головну книгу.
Схему запису в регістрах по обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками та схему звірки запису Журналу-ордера N 6 с.-г. та відомості по рахунку 63 розглянемо в додатках 9, 10.
3.5. Облік розрахунків з підзвітними особами
3.5.1. Облік розрахунків з підзвітними особами ведуть в Журналі-ордері N 7 с.-г. Аналітичний облік в цьому регістрі ведуть за кожною окремо виданою в підзвіт сумою лінійно-позиційним методом записів.
3.5.2. При відкритті журналу-ордера з попереднього регістру записують перехідні залишки на початок місяця з зазначенням дати виникнення дебіторської заборгованості.
3.5.3. При записах операцій поточного місяця на окремому рядку відображають дату і суму виданого авансу (графи 4 - 7), відшкодування перевитрат проти виданого авансу (графи 8 - 10), відшкодовану або утриману суму невикористаного авансу (графи 11 - 14) і суми витрат за поданим і затвердженим авансовим звітом (графи 15 - 24).
3.5.4. У випадках, якщо підзвітній особі, що знаходиться у тривалому відрядженні, направляють додатковий аванс або один і той же працівник повторно за місяць одержує аванс, то суму і дату видачі (перерахування) авансу відображають у вільних графах: 6 і 7 по тому ж рядку (з дебету субрахунку 372 з кредиту відповідних кореспондуючих рахунків).
При поданні одним працівником за поточний місяць двох авансових звітів відповідні суми відображають записом в одній графі за одним і тим ж рядком.
З метою одержання підсумкових (синтетичних) даних з субрахунку 372 суми витрат за авансовими звітами і повернення невикористаних коштів показують в Журналі-ордері N 7 с.-г. в кореспонденції з дебетом відповідних рахунків.
3.5.5. Якщо підзвітна особа відповідає за реалізацію продукції або матеріалів (продавець магазину чи ларька тощо), то отриману від реалізації виручку відображають за дебетом субрахунку 372 (з кредиту рахунку 701), використовуючи одну з вільних граф (6 чи 7), а суму, внесену до каси підприємства (організації), на поточний рахунок або відправлену поштовим переказом, записують у графах 11 - 13. Дані цих граф повинні відповідати сумам, що відображені у відповідних журналах-ордерах (NN1 с.-г., 2 с.-г., 3 с.-г., 4 с.-г., 11 с.-г. тощо).
3.5.6. Після закінчення записів всіх операцій за рахунками з підзвітними особами за звітний місяць у Журналі-ордері N 7 с.-г. підраховують підсумки за всіма графами і кредитові обороти переносять у Головну книгу.
Схему запису в регістрах по обліку розрахунків з підзвітними особами та схему звірки запису Журналу-ордера N 7 с.-г. по субрахунку 372 наведено в додатках 11, 12.
3.6. Облік розрахунків за іншими зобов'язаннями
3.6.1. З метою спрощення бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:
довгострокові;
поточні;
забезпечення;
непередбачені зобов'язання;
доходи майбутніх періодів.
3.6.2. До довгострокових зобов'язань належать:
довгострокові кредити банків;
інші довгострокові фінансові зобов'язання;
відстрочені податкові зобов'язання;
довгострокові зобов'язання з оренди;
довгострокові векселі видані;
інші довгострокові зобов'язання.
3.6.3. Поточні зобов'язання включають:
короткострокові кредити банків;
поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;
короткострокові векселі видані;
розрахунки за податками й платежами;
розрахунки за страхуванням;
розрахунки з учасниками;
розрахунки за іншими операціями.
3.6.4. Забезпечення створюються при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.
3.6.5. Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.
3.6.6. Для обліку розрахунків за зобов'язаннями (крім розрахунків з постачальниками) призначено окремий бланк Журналу-ордера N 8 с.-г. та відомість аналітичного обліку N 8а с.-г. Тут знаходять відображення розрахункові операції за рахунками:
51 "Довгострокові векселі видані";
52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями";
53 "Довгострокові зобов'язання з оренди";
55 "Інші довгострокові зобов'язання";
61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями";
62 "Короткострокові векселі видані";
64 "Розрахунки за податками й платежами";
65 "Розрахунки за страхуванням";
67 "Розрахунки з учасниками";
68 "Розрахунки за іншими операціями";
69 "Доходи майбутніх періодів".
3.6.7. На рахунку 51 в Журналі-ордері N 8 с.-г. відображається видача векселя (за кредитом) в забезпечення за одержані матеріальні цінності, послуги, виконані роботи, а у відомості (за дебетом) - погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем. Окремі позиції в Журналі-ордері N 8 с.-г. та відомості виділяються для кожного виданого векселя.
3.6.8. На рахунку 53 в Журналі-ордері N 8 с.-г. узагальнюється інформація про стан розрахунків з орендодавцями за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди. Окремими аналітичними позиціями за даним журналом-ордером, будуть розрахунки з кожним орендодавцем.
3.6.9. На рахунку 61 в Журналі-ордері N 8 с.-г. узагальнюється інформація про стан розрахунків за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових зобов'язань, при настанні строку погашення протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Аналітичний облік ведеться за кредиторами та видами заборгованості.
3.6.10. На рахунку 62 в Журналі-ордері N 8 с.-г. за кредитом відображається видача векселів у забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників та інших кредиторів, за дебетом - погашення заборгованості за виданими векселями, її списання.
Розрахунки ведуться за кожним виданим векселем.
3.6.11. На рахунку 64 в Журналі-ордері N 8 с.-г. узагальнюється інформація про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства. За кредитом рахунку 64 відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.
Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться у Відомості N 8а с.-г., де зобов'язання записують за їх видами за місяць і з початку року (прибутковий податок з громадян, акцизний збір, плата за землю, податок на прибуток, податок на додану вартість, плата за використання природних ресурсів, плата за воду, податок з власників транспортних засобів, місцеві податки і збори тощо). У відомості на кожний вид платежів відводять рядок (за місяць і з початку року). Якщо з якогось виду податків передбачено кілька платежів протягом місяця, використовують кілька рядків.
Підсумки відомості заносять в Журнал-ордер N 8 с.-г., з якого загальний підсумок переносять в Головну книгу.
3.6.12. На рахунку 65 в Журналі-ордері N 8 с.-г. ведеться облік розрахунків за зобов'язаннями на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на випадок безробіття, на індивідуальне страхування персоналу підприємства, страхування майна та за іншими розрахунками за страхуванням. Сільськогосподарські підприємства, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку в Журналі-ордері N 8 с.-г. відображають тільки розрахунки за індивідуальним страхуванням і страхуванням майна.
3.6.13. На рахунку 67 в Журналі-ордері N 8 с.-г. узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов'язані з розподілом прибутку. Аналітичний облік ведеться за кожним засновником та учасником та за видами виплат.
Схему запису в регістрах по обліку розрахунків за іншими зобов'язаннями та схему звірки запису Журналу-ордера N 8 с.-г. та відомості аналітичного обліку по рахунках 51, 52, 53, 55, 61, 62, 64, 65, 67, 68, 69 наведено в додатках 13, 14.
3.7. Облік розрахунків за дебіторською заборгованістю
3.7.1. Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
3.7.2. Дебіторська заборгованість ділиться на довгострокову і поточну.
3.7.3. Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
3.7.4. Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців.
3.7.5. До довгострокової дебіторської заборгованості належать:
заборгованість за майно, що передано в фінансову оренду;
довгострокові векселі одержані;
інша дебіторська заборгованість.
3.7.6. Поточна дебіторська заборгованість включає:
короткострокові векселі одержані;
сумнівні борги;
розрахунки з покупцями та замовниками;
розрахунки за виданими авансами;
розрахунки за претензіями;
розрахунки за відшкодуванням завданих збитків;
розрахунки з іншими дебіторами.
3.7.7. Для обліку розрахунків за дебіторською заборгованістю (крім розрахунків з покупцями та замовниками і розрахунків з підзвітними особами) застосовується окремий бланк Журналу-ордера N 8 с.-г. Тут знаходять відображення розрахункові операції за рахунками:
16 "Довгострокова дебіторська заборгованість";
34 "Короткострокові векселі одержані";
37 "Розрахунки з різними дебіторами" (крім субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами);
38 "Резерв сумнівних боргів".
3.7.8. На рахунку 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість" в Журналі-ордері N 8 с.-г. та відомості відображається виникнення (збільшення) дебіторської заборгованості, за кредитом - її погашення (списання). Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості в журналі-ордері ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості і терміами її виникнення й погашення.
3.7.9. На рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані" в Журналі-ордері N 8 с.-г. та відомості ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги, яка забезпечена векселями. Аналітичний облік ведеться за кожним одержаним векселем, для чого в журналі-ордері та відомості відводиться окремий рядок.
3.7.10. На рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" в Журналі-ордері N 8 с.-г. та відомості ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями.
Аналітичний облік здійснюється за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.
3.7.11. На рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" в Журналі-ордері N 8 с.-г. та відомості ведеться облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення.
Аналітичний облік ведеться в розрізі боржників чи за термінами непогашення дебіторської заборгованості.
3.7.12. Відомість аналітичного обліку розрахунків з мешканцями квартир та гуртожитків N 8б с.-г. відкривається на рік. На кожного квартиронаймача відводять кілька рядків. В одному з них записують суми нарахувань (за житлову площу, опалення, освітлення, воду тощо), а в інших відмічають їх уточнення (при потребі). Для обліку розрахунків за місяць використовують вкладні аркуші. Суми дебетових і кредитових оборотів за розрахунками з квартиронаймачами та їх заборгованість визначають окремо по кожній особі, сторінці і відомості в цілому.
Аналогічним чином роблять записи у Відомості N 8в с.-г.
Схему запису в регістрах по обліку розрахунків з іншими дебіторами та схему звірки запису Журналу-ордера N 8 с.-г. та відомості аналітичного обліку по рахунках 16, 34, 37 наведено в додатках 13, 14.
4. Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі
4.1. Облік тварин, що перебувають на вирощуванні та відгодівлі, птиці, звірів, кролів, сімей бджіл, а також худоби, що вибракувана з основного стада й тварин, прийнятих від населення для реалізації здійснюється відповідно до інструкції з обліку молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі, затвердженої наказом Міністерством сільського господарства і продовольства України від 15 серпня 1997 р. N 7.
4.2. Для систематизації показників первинних документів на фермах по надходженню і вибуттю тварин ведуть "Книгу обліку руху тварин і птиці" (сільгоспоблік, ф. N 34). Книга є підставою для складання щомісячного "Звіту про рух тварин і птиці на фермі" (сільгоспоблік ф. N 102), де відображають наявність тварин на початок і кінець звітного періоду, їх надходження і вибуття (голів та живої маси) за видами по кожній обліковій групі. Разом з первинними документами "Звіт про рух тварин і птиці на фермі" передається в бухгалтерію. Після перевірки звітів здійснюють оцінку по надходженню та вибуттю тварин і птиці, звірів, сімей бджіл, а також худоби, вибракуваної з основного стада, тварин, прийнятих від населення для реалізації згідно П(С)БО 9 "Запаси", П(С)БО 16 "Витрати", П(С)БО 7 "Основні засоби" і відображають записи по каналах надходження та вибуття за кореспондуючими рахунками в Журналі-ордері N 9 с.-г. та відомості.
4.3. В Журналі-ордері N 9 с.-г. та відомості накопичують в розрізі ферм дані про наявність та рух за каналами надходження і вибуття поголів'я за місяць та наростаючим підсумком з початку року по видах тварин за обліковими групами.
4.4. В Журналі-ордері N 9 с.-г. та відомості ведуть також аналітичний облік поголів'я худоби, що прийнята від населення для реалізації. Облік ведеться за видами худоби.
4.5. Місячні дані за кожним видом тварин і статевих групах у вартісному виразі по наявності худоби на початок і кінець місяця, їх руху за відповідних каналах переносять до Оборотної відомості N 9а с.-г. аналітичного обліку за рахунком 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі". Підсумкові дані з дебету і кредиту рахунку 21 в розрізі кореспондуючих рахунків переносять на лицьову сторону Журналу-ордера N 9 с.-г. для подальшого рознесення кредиту рахунку в кореспонденції з іншими рахунками до Головної книги.
4.6. Аналітичний облік поголів'я робочої і продуктивної худоби здійснюється на підставі "Звіту про рух тварин і птиці на фермі" (сільгоспоблік, ф. 102) в Журналі-ордері N 9 с.-г. та відомості. Облік ведеться за видами робочої і продуктивної худоби.
Схему запису в регістрах по обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі та схему звірки запису Журналу-ордера N 9 с.-г. та відомості по рахунку 21 зображено в додатках 15, 16.
Підсумкові дані аналітичного обліку по наявності і руху робочої і продуктивної худоби по рахунку 107 "Робоча і продуктивна худоба" переносять в Журнал-ордер N 13 с.-г. в розділ "Аналітичні дані до рахунків 10, 11, 12, 15, 18").
5. Облік виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, готової продукції та товарів
5.1. Облік наявності та руху виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, готової продукції та товарів матеріально-відповідальні особи ведуть в місцях зберігання в "Картках складського обліку" (ф. М-17) або "Книгах складського обліку" (ф. N 40) в кількісному виразі за видами і сортами цінностей.
5.2. Щомісяця, в строки, передбачені графіком документообороту, матеріально-відповідальні особи складають "Звіт про рух матеріальних цінностей" (сільгоспоблік, ф. N 121) у двох примірниках і разом з виправдними документами передають до бухгалтерії. Після перевірки другий примірник звіту, підписаний бухгалтером, повертають матеріально-відповідальній особі. Звіт про рух матеріальних цінностей складають окремо по кожному синтетичному рахунку (субрахунку). Матеріально-відповідальні особи заповнюють тільки кількісні показники звітів, а їх таксування здійснюють в бухгалтерії згідно з П(С)БО 9 "Запаси" та П(С)БО 16 "Витрати". Оприбуткування цінностей здійснюється за первинною вартістю в залежності від каналів надходження, а оцінка вибуття запасів залежить від вибраного методу оцінки, визначеного сільськогосподарським підприємством самостійно в наказі "Про облікову політику підприємства". По запасних частинах і ремонтних матеріалах звіти складають тільки в грошовому вимірнику.
5.3. Дані про наявність і рух матеріальних цінностей в грошовому виразі за місцями зберігання (матеріально-відповідальних особах) узагальнюються за місяць в розрізі синтетичних рахунків (субрахунків) в Журналі-ордері N 10.1 с.- г., який об'єднано з відомістю. Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням матеріальних цінностей, здійснюються на підставі Журналів-ордерів N 6 с.-г., N 8 с.- г. (на суму витрат, пов'язаних з доставкою силами постачальників та інших організацій); N 7 с.-г. (на суму витрат по службових відрядженнях, пов'язаних з придбанням матеріалів тощо); 10.2 с.-г. (на суму витрат допоміжних виробництв, пов'язаних з доставкою); N 10.3 с.-г. (на суму заробітної плати нарахованої за навантаження та розвантаження цінностей, які надходять від постачальників).
5.4. Кредитові обороти по синтетичних рахунках (субрахунках) по обліку виробничих запасів, МШП, готової продукції та товарів з Журналу-ордера N 10.1 с.-г. переносять в Головну книгу.
5.5. Аналітичний облік матеріальних цінностей у бухгалтерії підприємства ведуть у сальдових відомостях на підставі перевірених та протаксованих Звітів про рух матеріальних цінностей. Сальдові відомості можуть бути двох варіантів ф. N 41 та ф. N 41а. При першому варіанті сальдову відомість ф. N 41 відкривають і ведуть по матеріально-відповідальних особах. При другому варіанті сальдову відомість ф. N 41а ведуть в цілому по господарству з розшифровкою по матеріально-відповідальних особах. Варіант сальдових відомостей вибирає головний бухгалтер.
5.6. Підсумки залишків по синтетичних рахунках (субрахунках) сальдової відомості звіряють з даними про залишки матеріальних цінностей, відображених в Журналі-ордері N 10.1 с.-г. та відомості (дебет рахунків) в розрізі матеріально-відповідальних осіб.
5.7. Залишки виробничих запасів, МШП, готової продукції та товарів в Журналі-ордері N 10.1 с.-г. та відомості узгоджують з підсумковими даними сальдових відомостей по кожному синтетичному рахунку (субрахунку).
Схему запису в регістри по обліку виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, готової продукції та товарів, схему звірки запису Журналу-ордера N 10.1 с.-г. та відомості по рахунках 20, 22, 25, 26, 27, 28 розглянуто в додатках 17, 18.
6. Облік оплати праці та відрахувань на соціальні заходи
6.1. Нарахування оплати праці та інших аналогічних витрат відображається по кредиту пасивного рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці". При цьому кредит рахунка 66 кореспондує з дебетом рахунків відповідних витрат. У разі, коли підприємства не використовують в обліку рахунки класу 8 "Витрати за елементами" такими витратами згідно з П(С)БО 16 "Витрати" будуть: прямі виробничі (рахунок 23 "Виробництво"), загальновиробничі (рахунок 91 "Загальновиробничі витрати"), на управління (рахунок 92 "Адміністративні витрати"), на збут (рахунок 93 "Витрати на збут").
6.2. Витрати на оплату праці, які не пов'язані з виробничою діяльністю підприємства відносяться до інших витрат операційної діяльності. Нарахування зазначених виплат у бухгалтерському обліку відображається по кредиту рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці" у кореспонденції з дебетом рахунка 94 "Інші витрати операційної діяльності".
6.3. Аналогічно, але з оборотом по кредиту відповідного субрахунка підприємствами відображаються нарахування збору до Пенсійного фонду, на соціальне страхування і зі страхування на випадок безробіття (для тих підприємств, які не сплачують фіксованого сільськогосподарського податку). Зазначені відрахування належать до тих же напрямків витрат, що й оплата праці, яка стала базою для їх нарахування.
6.4. Розрахунки з оплати праці у сільськогосподарських підприємствах ведуться на синтетичному рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" в розрізі субрахунків:
661 "Розрахунки за заробітною платою";
662 "Розрахунки з депонентами".
6.5. Підприємствам дозволено здійснювати нарахування оплати відпусток з використанням резерву оплати відпусток, який створюється з метою рівномірного розподілу витрат на оплату відпустки протягом звітного періоду. Резерв створюється шляхом щомісячного його нарахування за нормативом від фактичних витрат на оплату праці.
У бухгалтерському обліку нарахування резерву оплати відпусток відображається оборотом по кредиту субрахунка 471 "Забезпечення виплат відпусток" у кореспонденції з дебетом відповідних витрат на які віднесена нарахована заробітна плата.
6.6. Для обліку операцій по рахунках 471 "Забезпечення виплат відпусток", 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки з оплати праці" призначений Журнал-ордер N 10.2 с.-г. та Зведена відомість N 10.2.1 с.-г. нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї по об'єктах обліку, Відомість аналітичного обліку N 10.2.4 с.-г. по рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням".
Кредитові обороти по кредиту рахунків 47, 65, 66 із Журналу-ордера 10.2 с.-г. переносять в Головну книгу.
6.7. Аналітичний облік розрахунків по оплаті праці ведеться в розрахунково-платіжних відомостях або в Книзі обліку розрахунків по оплаті праці.
Розрахунково-платіжну відомість відкривають на місяць на кожну бригаду, ферму та інші виробничі підрозділи. Ці відомості зберігають у спеціальних папках окремо від первинних та інших документів. Наприкінці року їх підшивають в папки і передають на зберігання в архів.
В книзі обліку розрахунків по оплаті праці на кожного працівника відводять один рядок, на якому протягом року у відповідних графах записують за кожний місяць дані про нарахування, видачу оплати праці і утримань з неї.
Для видачі з каси сум, що належать працюючим, на підставі записів у книзі складають Платіжну відомість (ф. N П-53).
6.8. На підставі первинних документів по обліку праці, накопичувальних відомостей, журналів обліку витрат щомісячно складається "Зведена відомість нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї по об'єктах обліку" ф. N 10.2.1 с.-г. В цій відомості відображають кількість відпрацьованих людино-годин, суму нарахованої оплати праці та відрахувань від неї відповідно до діючого законодавства (органам соціального страхування, у Пенсійний фонд, у Фонд соціального страхування у резерв відпусток, у Фонд сприяння зайнятості населення та ін.) за об'єктами обліку, виробничими підрозділами та в цілому по підприємству.
Проти кожної суми нарахованої оплати праці зазначають кореспондуючий рахунок. Ця відомість є підставою для записів у Виробничі звіти, Відомість аналітичного обліку (ф. N 10.2.4 с.-г.) по рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням".
6.9. Зведена відомість нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї по об'єктах обліку ф. N 10.2.1 с.-г. використовується для обліку фонду оплати праці по підприємству та виробничих підрозділів.
Дані зведеної відомості (ф. N 10.2.1 с.-г.) використовують для складання статистичної звітності ф. N 1-ПВ "Звіт з праці".
6.10. Для обліку розрахунків по субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами" ведуть "Книгу обліку розрахунків з депонентами" ф. N 10.2.2 с.-г. Записи в книгу здійснюються на підставі складених касиром реєстрів невиданої заробітної плати в конкретному звітному періоді з посиланням на номер платіжної відомості.
Виплата депонованих сум здійснюється за видатковими касовими ордерами, про що робиться відмітка в Книзі обліку розрахунків з депонентами (ф. N 10.2.2 с.-г.). Залишки невиплачених сум депонованої заробітної плати в Книзі обліку розрахунків з депонентами повинна відповідати залишку Головної книги субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".
6.11. Для контролю за використанням фонду оплати праці і станом розрахунків по оплаті праці з робітниками і службовцями складається відомість ф. N 10.2.3 с.-г. "Зведена відомість по розрахунках з робітниками і службовцями". Ця відомість складається на підставі показників розрахунково-платіжних відомостей за звітний місяць або книги розрахунків по оплаті праці.
У відомості узагальнюються дані в цілому по підприємству: про суму нарахованої оплати праці за її видами, які включаються і не включаються до фонду оплати праці, суми оплати праці, виданої готівкою в поточному місяці, про розміри депонованої оплати праці, а також суми утримань по їх видах. По даним цієї відомості виписують чек на одержання грошей з поточного рахунку банку, а також для одержання даних для перерахування до бюджету прибуткового податку, утриманого із заробітної плати робітників і службовців та інші утримання. По цій же відомості складають довідки про використання фонду оплати праці.
Підсумок нарахованої оплати праці по відомості ф. N 10.2.3 с.-г. звіряють з показниками Журналу-ордера N 10.2 с.- г. Суми виплат і утримань з оплати праці звіряють з Журналами-ордерами NN 1 с.-г., 7 с.-г., 8 с.-г.
Схему запису в регістрах по обліку оплати праці та схему звірки записів Журналу-ордера N 10.2 с.-г. по рахунках 471, 65, 66 наведено в додатках 19, 21.
7. Облік амортизації основних засобів та інших необоротних активів
7.1. Нараховану суму амортизації всі підприємства відображають за збільшення суми витрат підприємства і зносу необоротних активів.
П(С)БО 7 "Основні засоби" визначає амортизацію як систематизований розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Об'єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі.
7.2. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудування, дообладнання, консервації.
7.3. Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивного; виробничого.
Підприємства можуть використовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачених податковим законодавством.
7.4. Нарахування амортизації здійснюється щомісячно.
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для користування. Припиняється нарахування амортизації з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єктів основних засобів.
7.5. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс) але не більше 20 років.
7.6. Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби".
7.7. Для нарахування амортизації необоротних активів складають "Розрахунок нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за прямолінійним методом" на початок року ф. N 10.2.5 с.-г. Розрахунок використовують для визначення річної і місячної суми амортизації на 1 січня. Необоротні активи групують за групами та видами об'єктів, а також передбачають розподіл амортизації за об'єктами обліку.
7.8. В наступні звітні періоди суму амортизації необоротних активів за січень коригують, враховуючи зміни в їх складі за попередній місяць. При цьому щомісячно складають "Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які надійшли або вибули" ф. N 10.2.6 с.-г. В цій відомості зазначають вид основних засобів за класифікаційними групами та кореспондуючими рахунками суму амортизації по об'єктах, що надійшли і вибули. По об'єктах, що надійшли, сума амортизації донараховується до попереднього місяця, а по вибулим - вираховується.
7.9. На підставі "Розрахунку нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів" ф. N 10.2.5 с.-г. та відомості ф. N 10.2.6 с.-г. складають "Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за місяць ф. N 10.2.7 с.-г. В ній записують розподіл амортизації по об'єктах обліку, нараховану суму амортизації за минулий місяць, зміни суми амортизації по об'єктах, що надійшли й вибули, та суму амортизації, нарахованої в поточному місяці.
7.10. Нарахування амортизації основних засобів за методом, передбаченим податковим законодавством за класифікаційними групами, здійснюють у Відомості нарахування амортизації основних засобів N 10.2.8 с.-г., яка відкривається на рік. У цій відомості за класифікаційними групами основних засобів і їх видами щомісяця нараховують суму амортизації та зазначають розподіл зносу за об'єктами обліку (субрахунками і аналітичними рахунками).
7.11. Синтетичний облік за рахунком 13 "Знос необоротних активів" ведеться в Журналі-ордері N 10.2 с.-г. Записи за кредитом, цього рахунку здійснюють на підставі відомості N 10.2.7 с.-г. або N 10.2.8 с.-г. Кредитовий оборот за рахунком 13 переносять в Головну книгу.
Схему запису в регістрах по обліку амортизації основних засобів та інших необоротних активів та схему звірки записів Журналу-ордера N 10.2 с.-г. по рахунку 13 наведено в додатках 20, 21.
8. Облік виробництва
8.2. Для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) призначено рахунок 23 "Виробництво". За дебетом рахунку 23 відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом - суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"), виконаних робіт і послуг (у дебет рахунків 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та ін.).
8.3. Для узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначено рахунок 24 "Брак у виробництві", за дебетом якого відображають витрати через виявлений зовнішній і внутрішній брак. За кредитом рахунку 24 відображають суми, що відносяться на зменшення витрат на брак, та суму, що списується на витрати виробництва як втрати від браку, суми зменшення втрат від бракованої продукції (вартість відходів від бракованої продукції, вартість утримання з винуватців браку та ін.).
8.4. Для обліку виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління окремими видами діяльності галузі сільського господарства (рослинництво, тваринництво, промислове виробництво), відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва призначено рахунок 91 "Загальновиробничі витрати".
За дебетом рахунку 91 відображаються суми визнаних витрат, за кредитом - щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунок 23 "Виробництво".
8.5. Для відображення загальногосподарських витрат, пов'язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства призначено рахунок 92 "Адміністративні витрати", за дебетом якого відображаються суми визнаних адміністративних витрат, а за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".
8.6. Для обліку витрат, пов'язаних із збутом продукції, товарів, робіт, послуг призначено рахунок 93 "Витрати на збут", за дебетом якого відображаються суми визнаних витрат на збут, а за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".
8.7. Для обліку витрат виробництва окрім Журналу-ордера N 10.1 с.-г. передбачено використовувати також Журнал-ордер N 10.2 с.-г. та Журнал-ордер N 10.3 с.-г.
8.8. Журнал-ордер N 10.2 с.-г. призначений для обліку нарахованої оплати праці та пов'язаних з нею сум відповідних відрахувань (до Пенсійного фонду, органів соціального страхування, фонду сприяння зайнятості населення), а також амортизаційних відрахувань та забезпечення майбутніх витрат і платежів (рахунки 13 "Знос необоротних активів", 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки з оплати праці").
8.9. Журнал-ордер N 10.3 с.-г. призначений для відображення кредитових оборотів щодо виходу продукції, робіт і послуг (списання для відповідних споживачів) з кредиту ` ec-*ів 23 "Виробництво" (за видами виробництв), 24 "Брак у виробництві, 39 "Витрати майбутніх періодів", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".
8.10. Первинні документи, накопичувальні та групувальні відомості, бухгалтерські довідки, Зведена відомість нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку N 10.2.1 с.-г., Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів N 10.2.7 с.-г., або Відомість нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством N 10.2.8 с.-г. тощо, є підставою для заповнення Виробничих звітів (реєстрів аналітичного обліку).
Для обліку основних виробництв (рахунок 23 "Виробництво") передбачено ведення Виробничого звіту N 10.За с.-г.; допоміжних виробництв, витрат на утримання та експлуатацію машин та обладнання (рахунок 23 "Виробництво"), обліку капітальних інвестицій (рахунок 15 "Капітальні інвестиції"); витрат на збут (рахунок 93 "Витрати на збут") та інших виробництв - Виробничий звіт N 10.3б с.-г.; загальновиробничих витрат - Виробничий звіт N 10.3в с.-г.; адміністративних витрат - Виробничий звіт N 10.3г с.-г.
8.11. Виробничі звіти складаються за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об'єктів аналітичного обліку по відповідним статтям витрат.
8.12. Дані Виробничих звітів за кредитом аналітичних рахунків виробництв у межах структурних підрозділів та галузей виробництв переносяться до Зведеної відомості N 10.3д с.-г. до Журналу-ордера N10.3 с.-г.
8.13. Підсумки Зведеної відомості з деталізацією сум за синтетичними рахунками (субрахунками) переносять до Журналу-ордера N 10.3 с.-г., а обіги з кредиту з Журналу-ордера - до Головної книги.
8.14. Оборотна відомість за рахунками витрат виробництв N 10.3 с.-г. передбачає відображення початкового залишку, обігу з дебету і кредиту, залишок на кінець (початок) звітного періоду для кожного об'єкта аналітичного обліку. Оборотна відомість складається на підставі даних Виробничих звітів.
Схему запису в регістрах по обліку виробництва та схему звірки записів Журналу-ордера N 10.3 с.-г. по рахунках 23, 24, 39, 91, 92, 93 наведено в додатках 22, 23.
9. Облік формування доходів, витрат і результатів діяльності
9.1. Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 "Дохід". Його норми стосуються підприємств, організацій та інших осіб незалежно від форм власності. Визнані доходи від звичайної діяльності в бухгалтерському обліку класифікують за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".
9.2. Згідно з новим Планом рахунків процес реалізації сільськогосподарської продукції, товарів, робіт і послуг відображають на кількох балансових рахунках: 90 "Собівартість реалізації", 93 "Витрати на збут", 70 "Доходи від реалізації".
Реалізація продукції (робіт, послуг) - це господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу права власності на продукцію (роботи, послуги) іншому суб'єкту підприємницької діяльності в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань. Для цілей оподаткування датою реалізації вважається дата передачі права власності на зазначену продукцію (роботи, послуги) згідно з базисними умовами поставки, визначеними сторонами, незалежно від строків здійснення оплати.
( Абзац пункту 9.2 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики N 369 від 03.12.2002 )
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів), відповідно до пункту 8 П(С)БО 15 "Дохід", визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:
( Абзац пункту 9.2 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики N 369 від 03.12.2002 )
- покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
( Абзац пункту 9.2 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики N 369 від 03.12.2002 )
- підприємство не здійснює надалі управління та контроль реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
( Абзац пункту 9.2 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики N 369 від 03.12.2002 )
- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
( Абзац пункту 9.2 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики N 369 від 03.12.2002 )
- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
( Абзац пункту 9.2 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики N 369 від 03.12.2002 )
Для узагальнення інформації про інші доходи та інші витрати від операційної діяльності призначені рахунки 71 "Інший операційний дохід" і 94 "Інші витрати операційної діяльності". Для обліку доходів і витрат фінансової діяльності передбачені рахунки: 72 "Дохід від участі в капіталі", 73 "Інші фінансові доходи", 95 "Фінансові витрати" і 96 "Витрати від участі в капіталі". Для обліку доходів і витрат, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства, призначені рахунки 74 "Інші доходи" і 97 "Інші витрати". Облік доходів і витрат, які виникають у результаті надзвичайної діяльності, передбачено здійснювати на рахунках 75 "Надзвичайні доходи" і 99 "Надзвичайні витрати". Для обліку податку на прибуток застосовують рахунок 98 "Податки на прибуток". Слід відзначити, що у витратах і доходах між бухгалтерським і податковим обліком мають місце розбіжності. Тому з метою регулювання величини реального капіталу підприємства передбачено використовувати рахунки 17 "Відстрочені податкові активи" і 54 "Відстрочені податкові зобов'язання".
9.3. Для обліку формування доходів і результатів діяльності використовують Журнал-ордер N 11 с.-г., де відображають операції за рахунками: 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід", 72 "Дохід від участі в капіталі", 73 "Інші фінансові доходи", 74 "Інші доходи", 75 "Надзвичайні доходи", 79 "Фінансові результати".
9.4. Записи в Журналі-ордері роблять підсумком за місяць на підставі накопичувальних відомостей, реєстрів та аналітичних даних до рахунків.
9.5. Дані первинних документів узагальнюються в необхідному розрізі в "Реєстрі документів по реалізації готової продукції" (ф. N 11.1 с.-г.); "Реєстрі документів по реалізації товарів, виробничих запасів, робіт та послуг" (ф. N 11.2 с.-г.); "Реєстрі документів щодо реалізації продукції, матеріалів, робіт і послуг за готівку (за цінами реалізації)" (ф. N 11.3 с.-г.) та "Реєстрі документів про реалізацію продукції, матеріалів, робіт і послуг за готівку (за обліковими цінами)" (ф. N 11.3а с.-г.). Підсумкові дані цих реєстрів за видами продукції і каналами реалізації переносять у "Відомість аналітичного обліку реалізації продукції, матеріалів, робіт і послуг", ф. N 11.4 с.-г., яка складається щомісяця.
9.6. Реєстр ф. N 11.1 с.-г. використовують для накопичення даних з продажу окремих видів сільськогосподарської продукції за видами реалізації та для аналітичного обліку розрахунків із заготівельними та іншими організаціями і особами.
В реєстрах N 11.1 с.-г. в хронологічному порядку у відповідних графах (1-7) записують: назву покупця або замовника, дату складання і номер товарно-транспортної накладної, кількість відвантаженої продукції тощо.
Вартість відправленої продукції (графа 6) за обліковими цінами розраховують в цілому за реєстром. В усіх документах підсумок щодо реалізації певного виду продукції узгоджують з даними матеріальних звітів.
У графах 8 - 19 (в розділі "Прийнято") записують номер приймальної квитанції, реєстру або іншого документа заготівельної організації (одержувача продукції); прийняту кількість у натурі (а при продажу державі - і залікову масу реалізованої сільськогосподарської продукції); виручку за цінами реалізації; суми надбавок, доплат, знижок; разом без податків; податок на додану вартість; акцизний збір; всього з кредиту субрахунку 701 і кореспондуючий рахунок (36, 377, 372, 6611 та ін.). На основі даних граф 16 і 17 нараховують податок на додану вартість і акцизний збір, відображаючи ці суми з дебету рахунку 701 і кредиту субрахунку 641.
9.7. Бухгалтерія господарства на основі банківських та інших документів відмічає оплату кожної накладної або іншого супровідного документа, зазначивши шифр рахунку, на який зарахована виручка.
9.8. Аналогічно заповнюють реєстр N 11.2 с.-г., який застосовують для обліку реалізації інших товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт і наданих послуг за видами реалізації (в рахунок оплати праці, інша реалізація).
Реєстр ф. N 11.3 с.-г. призначений для групування виручки від реалізації продукції, матеріалів, робіт і послуг за готівку. Цей реєстр призначений на місяць і складається на основі прибуткових касових ордерів і накладних внутрігосподарського призначення.
9.9. Реєстр ф. N 11.3 с.-г. заповнює касир і після перевірки звіту каси головним бухгалтером передає його бухгалтеру, який веде облік реалізації.
У графах 1 - 3 реєстру 11.3 с.-г. вказують дату і номер прибуткового касового ордера і накладної. У графі 4 - прізвище, ім'я та по батькові одержувача продукції, матеріалів, робіт або послуг. В графах 5-16 окремо для кожного виду реалізованої продукції, робіт або послуг записують кількість і суму (виручку від реалізації) за цінами реалізації без податку на додану вартість і акцизного збору з кредиту субрахунків 701, 702, 703, 712 та ін. в дебет рахунку 30 "Каса". У графі 17 підраховують підсумок, у графах 18-19 записують податок на додану вартість і акцизний збір, у графі 20 - загальну суму виручки від реалізації за готівку разом з податками на додану вартість і акцизним збором.
9.10. Вартість оплаченої за готівку продукції (матеріалів, робіт, послуг) не одержану покупцем у звітному періоді, відображають у графі 21, а при її одержанні роблять відмітки в кожному документі (рядку) у графах 22-23. Для того, щоб виявити такі факти, в кінці місяця після складання реєстру N 11.3 с.-г. його узгоджують із реєстром 11.За с.-г., який веде бухгалтер з реалізації, та з матеріальним звітом. Реєстр N 11.За складають на основі накладних внутрігосподарського призначення про відпуск продукції зі складу чи надання послуг (в дебет субрахунків 901, 902, 903, 943 з кредиту рахунків 20, 21, 22, 26, 27, 28, 23 та ін. за обліковими цінами).
Після виявлення оплаченої, але не одержаної протягом місяця покупцем продукції дохід, що надійшов в касу, вважається авансом (попередньою оплатою). Тому в даному звітному періоді в бухгалтерському обліку такі господарські операції слід відображати за дебетом рахунку 30 "Каса" і кредитом субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" (або 681 "Розрахунки за авансами одержаними"). В даному випадку виникає податкове зобов'язання перед бюджетом, яке слід відобразити з дебету субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" і кредиту субрахунку 641 "Розрахунки за податками". Після того, як продукція буде відпущена зі складу в наступному місяці (дебет субрахунків 901, 902 та ін. і кредит рахунків 27, 28), нараховується дохід від реалізації за дебетом субрахунку 377 і кредитом субрахунку 701, 702, 703 та ін. і одночасно нараховується податок на додану вартість з дебету субрахунків 701, 702, 703 та інші і кредиту субрахунку 643.