Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 і № 29

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 "Про надання фінансової державної підтримки" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489; 2021 р., № 11, ст. 468, № 86, ст. 5480; 2022 р., № 26, ст. 1397, № 39, ст. 2098; 2023 р., № 33, ст. 1763, № 38, ст. 2013, № 52, ст. 2904) і від 24 січня 2020 р. № 29 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 490; 2021 р., № 4, ст. 239, № 11, ст. 468, № 86, ст. 5480; 2022 р., № 101, ст. 6313; 2023 р., № 33, ст. 1763) зміни, що додаються.

1. У постанові Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28:

1) пункт 1 постанови доповнити абзацом такого змісту:

"Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами факторингу.";

2) У Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженому зазначеною постановою:

пункт 2 доповнити абзацом такого змісту:

"зона високого воєнного ризику — території можливих бойових дій, включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, або території, з дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації яких пройшло менше одного календарного року станом на дату укладення кредитного договору.";

у пункті 9:

підпункт 2 викласти в такій редакції:

"2) фінансування суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері переробної промисловості за всіма КВЕД Секції С Національного класифікатора України;";

доповнити пункт підпунктом 7 такого змісту:

"7) фінансування суб’єктів підприємництва, які здійснюють енергосервіс для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності, експлуатацію генеруючих установок, що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії без застосування "зеленого" тарифу та механізму ринкової премії, установок зберігання енергії, електрозарядної інфраструктури та малих систем розподілу індустріальних парків.";

у пункті 10:

абзац перший викласти в такій редакції:

"10. Максимальна сума кредиту (кредитів), за яким (якими) надається державна підтримка суб’єкту підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів, з урахуванням кредитування відповідно до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489; 2023 р., № 33, ст. 1763), та факторингового фінансування відповідно до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами факторингу, затвердженого зазначеною постановою, — із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 р. № 1016, протягом строку, визначеного пунктом 11 цього Порядку, не перевищує 60 млн. гривень, крім:";

абзац четвертий виключити;

доповнити пункт абзацами такого змісту:

"кредиту (кредитів), що надається (надаються) суб’єкту підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за напрямом, визначеним підпунктами 2, 3, 7 пункту 9 цього Порядку, який не перевищує 150 млн. гривень;

кредиту (кредитів), що надається (надаються) суб’єкту підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів, який провадить господарську діяльність в зоні високого воєнного ризику, який не перевищує 150 млн. гривень.";

в абзаці третьому пункту 12 слова "п’яти років" замінити цифрами і словом "10 років";

у пункті 16:

абзаци другий і третій викласти в такій редакції:

"до рівня 1 відсоток річних у перші два роки кредитування, у подальшому 5 відсотків річних — для суб’єктів підприємництва, які провадять господарську діяльність в зоні високого воєнного ризику, на інвестиційні цілі;

до рівня 3 відсотки річних — для суб’єктів підприємництва, які провадять господарську діяльність в зоні високого воєнного ризику, на фінансування оборотного капіталу.";

доповнити пункт після абзацу третього новими абзацами такого змісту:

"Для суб’єктів підприємництва, які провадять господарську діяльність поза зоною високого воєнного ризику, компенсаційна процентна ставка знижується:

до рівня 5 або 7, або 9 відсотків річних — для кредитів, наданих на інвестиційні цілі та/або за напрямами, визначеними підпунктами 2, 3, 7 пункту 9 цього Порядку, на фінансування оборотного капіталу;

до рівня 13 відсотків річних — для кредитів, наданих на фінансування оборотного капіталу, за винятком напрямів, визначених підпунктами 2, 3, 7 пункту 9 цього Порядку;".

У зв’язку з цим абзаци четвертий — сімнадцятий вважати відповідно абзацами сьомим — двадцятим;

абзац восьмий викласти в такій редакції:

"Розмір компенсаційної процентної ставки за наданим суб’єкту підприємництва кредитом, який підлягає сплаті ним за рахунок власних коштів, визначається з урахуванням дотримання суб’єктом підприємництва таких умов:

підпункт 2 пункту 17 після слів "територій активних бойових дій" доповнити словами ", територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси,";

пункт 34 викласти в такій редакції:

"34. За кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, що зареєстрований та провадить господарську діяльність на території України (крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації), та включеним уповноваженим банком до кредитного портфеля суб’єктів підприємництва, за яким Фондом надано гарантію, Фонд надає гарантію в розмірі та за таких умов:

80 відсотків основної суми заборгованості за кредитом суб’єкта підприємництва, що належить до діючого та/або новоствореного бізнесу, для суб’єкта підприємництва, що провадить господарську діяльність, надає послуги (за винятком надання послуг дистанційно) в зоні високого воєнного ризику;

50 відсотків основної суми заборгованості за кредитом суб’єкта підприємництва, що належить до діючого та/або новоствореного бізнесу, для суб’єкта підприємництва, що провадить господарську діяльність, надає послуги на іншій території України.

Водночас максимальний рівень виплат за гарантованим портфелем, який Фонд може здійснити на користь уповноваженого банку, не може перевищувати 50 відсотків загальної гарантованої суми за всіма кредитами суб’єктів підприємництва.";

3) У Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу, затвердженому зазначеною постановою:

пункт 10 викласти в такій редакції:

"10. Максимальна сума договору (договорів) фінансового лізингу, що укладається (укладаються) із суб’єктом підприємництва та за якими надається державна підтримка разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів, з урахуванням кредитування відповідно до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва та факторингового фінансування відповідно до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами факторингу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489; 2023 р., № 33, ст. 1763), — із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 р. № 1016, протягом строку, визначеного пунктом 12 цього Порядку, не перевищує 60 млн. гривень, крім договору (договорів) фінансового лізингу, що укладається (укладаються) із суб’єктом підприємництва — сільськогосподарським товаровиробником разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за напрямом, визначеним підпунктом 1 пункту 9 цього Порядку, сума якого не перевищує 90 млн. гривень.";

підпункт 2 пункту 17 після слів "територій активних бойових дій" доповнити словами ", територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси,";

в абзаці третьому додатка до Порядку слово "санкцій" замінити словами "персональних санкцій";

4) доповнити постанову Порядком такого змісту:

1. Цей Порядок визначає умови, критерії та механізм надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами факторингу.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

базова винагорода за договором факторингу (далі — базова винагорода) — плата за надане уповноваженим фактором факторингове фінансування. Базова винагорода може бути встановлена у вигляді процентної ставки або дисконтування відступленого права грошової вимоги, під яку надається факторингове фінансування;

дебітор або боржник — юридична особа або фізична особа — підприємець — резидент України, право вимоги грошових коштів до якої відступається суб’єктом підприємництва уповноваженому фактору на підставі договору факторингу та яка відповідає вимогам, встановленим уповноваженим фактором відповідно до його внутрішніх процедур та правил, — покупець поставленого суб’єктом підприємництва товару (виконаних робіт, наданих послуг);

договір внутрішнього факторингу — договір факторингу без регресу та/або з регресом, тобто з правом зворотної вимоги до суб’єкта підприємництва відшкодувати сплачену суму, сторони якого зареєстровані в Україні;

договір факторингу — договір, що укладається між суб’єктом підприємництва (клієнт) і уповноваженим фактором та передбачає фінансування під відступлене право грошової вимоги, відповідно до якої одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити уповноваженому факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника);

компенсація базової винагороди — сума коштів, що сплачується на користь суб’єкта підприємництва Фондом розвитку підприємництва з метою зниження його фактичних витрат на сплату базової винагороди, визначеної відповідно до пункту 12 цього Порядку, до рівня 13 відсотків річних (далі – компенсаційна винагорода);

максимальний ліміт фінансування за договором факторингу — максимальна можлива сума за договором факторингу, в межах якої уповноваженим фактором здійснюється факторингове фінансування суб’єкта підприємництва, під відступлення на його користь права грошових вимог за контрактами до всіх дебіторів. Таке факторингове фінансування є відновлюваним в межах максимального ліміту;

період очікування — період, що перевищує строк оплати за договорами, укладеними суб’єктами підприємництва з третіми особами (боржниками, дебіторами), у межах якого уповноважений фактор не звертається з регресом до суб’єкта підприємництва;

суб’єкт підприємництва, зокрема мікропідприємництва, малого, середнього та великого підприємництва, — резидент України, що здійснює постачання товарів дебітору на умовах відстрочення платежу (далі — суб’єкт підприємництва): фізична особа — підприємець, зареєстрована в установленому законом порядку; юридична особа, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) якої є фізичною особою — резидентом України; сільськогосподарський товаровиробник;

товар — будь-яка продукція, послуги, роботи українського походження, призначені для продажу (оплатної передачі), які виготовлені (виконані) українським виробником. Суб’єкт підприємництва підтверджує походження товару шляхом повідомлення уповноваженому фактору;

фактор — банк, що відповідає критеріям, визначеним у додатку до цього Порядку, та підписав з Фондом розвитку підприємництва договір про співробітництво (далі — уповноважений фактор);

факторингове фінансування — фінансування за договором факторингу під відступлене право грошової вимоги за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги), відповідно до якого уповноважений фактор зобов’язується передати на умовах договору факторингу грошові кошти в розпорядження суб’єкта підприємництва за плату, а суб’єкт підприємництва відступає уповноваженому фактору свої права грошової вимоги за контрактом;

факторингові операції — операції, які уповноважений фактор здійснює відповідно до банківської ліцензії для надання послуг факторингу.

Максимальний ліміт фінансування за договором факторингу, встановлений суб’єкту підприємництва (разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів), з урахуванням кредитування відповідно до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва та Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489; 2023 р., № 33, ст. 1763), не може перевищувати 150 млн. гривень.

Поняття "група пов’язаних контрагентів" в цьому Порядку вживається у значенні, наведеному в Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженій постановою Правління Національного банку від 28 серпня 2001 р. № 368.

3. Надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами факторингу (далі — державна підтримка) здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі — Фонд).

Для виконання вимог цього Порядку Фонд затверджує програму фінансової державної підтримки суб’єктів підприємництва за договорами факторингу, яка може містити додаткові умови для уповноважених факторів у визначених цим Порядком межах.

4. Державна підтримка надається з метою факторингового фінансування суб’єктів підприємництва. Для реалізації мети надання державної підтримки за договорами факторингу факторингове фінансування може бути надано уповноваженим фактором суб’єкту підприємництва в розмірі до 95 відсотків суми грошової вимоги згідно з наданими первинними документами, що посвідчують право грошової вимоги.

5. Строк, протягом якого суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки, становить три роки з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 р. № 1016.

6. Державна підтримка надається через уповноважених факторів, що відповідають критеріям, визначеним у додатку до цього Порядку, та підписали з Фондом договір про співробітництво за формою, затвердженою Фондом.

7. Державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді часткової компенсації Фондом базової винагороди за договорами факторингу, укладеними уповноваженими факторами із суб’єктами підприємництва.

Надання передбаченої цим Порядком державної підтримки суб’єкту підприємництва може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок місцевих ресурсів (місцевих бюджетів). З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Фонд укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, в яких визначаються основні умови впровадження зазначених спільних регіональних та місцевих програм.

8. Для отримання державної підтримки відповідно до цього Порядку суб’єкт підприємництва на момент укладення договору з уповноваженим фактором повинен відповідати таким критеріям:

1) суб’єкт підприємництва не є особою, учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціарним власником якої є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, та/або особою, яка належить або належала до терористичних організацій, юридичною особою, в якій особа, яка належить або належала до терористичної організації, виступає учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціарним власником, до суб’єкта підприємництва, або до пов’язаних осіб суб’єкта підприємництва Україною, іноземними державами — членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи ЄС не застосовано персональних санкцій;

2) суб’єкт підприємництва зареєстрований та провадить господарську діяльність на території України (крім територій активних бойових дій та територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, і тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації);

3) суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за останні три календарних роки не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

4) суб’єкт підприємництва не підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні";

5) наявність поточного рахунка, відкритого в уповноваженому факторі;

6) безготівкова форма розрахунків з дебіторами (боржниками);

7) щодо суб’єкта підприємництва не порушено провадження у справі про банкрутство.

Обмеження суми державної підтримки, визначене підпунктом 3 цього пункту, не застосовуються до суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства, а також у період воєнного стану.

9. Відповідність суб’єкта підприємництва критеріям, установленим пунктом 8 цього Порядку, визначається уповноваженим фактором.

Уповноважений фактор здійснює відбір, оцінку кредитоспроможності, укладення та супроводження договору факторингу із суб’єктом підприємництва відповідно до власних правил, процедур та порядків з урахуванням вимог, визначених цим Порядком.

10. Умови проведення факторингового фінансування для суб’єкта підприємництва з урахуванням вимог цього Порядку визначаються у договорі факторингу, що укладається суб’єктом підприємництва з уповноваженим фактором.

11. У договорі факторингу повинні бути передбачені такі умови:

1) максимальний строк користування факторинговим фінансуванням — не більше 360 днів;

2) відстрочка платежу щодо сплати суб’єктом підприємництва на користь уповноваженого фактора визначених договором факторингу платежів не допускається;

3) може передбачати обов’язок суб’єкта підприємництва сплатити одноразову комісію уповноваженому фактору в розмірі не більш як 1,5 відсотка максимального ліміту фінансування за договором факторингу, що є частиною винагороди уповноваженого фактора.

Уповноважений фактор може встановлювати одноразову комісію за надання факторингового фінансування та надавати суб’єкту підприємництва послуги, пов’язані із грошовою вимогою, право якої він відступає за договором факторингу. Плата за ці послуги може сплачуватися суб’єктом підприємництва у вигляді інших комісій. Уповноважений фактор має право включити в договір факторингу інші комісії (але не виключно комісію за адміністрування дебіторської заборгованості, одноразову комісію, інші комісії уповноваженого фактора) (далі — комісії за додаткові послуги).

Комісії за додаткові послуги не підлягають компенсації за рахунок державної підтримки.

Граничний розмір комісій за додаткові послуги, який встановлюється у відсотках до суми наданого факторингового фінансування за договором факторингу, не диференціюється та становить не більш як 3 відсотки максимального ліміту фінансування за договором факторингу;

4) розмір винагороди уповноваженого фактора без урахування компенсації базової винагороди (у відсотках річних);

5) якщо договір факторингу передбачає сплату суб’єктом підприємництва) винагороди у вигляді процентів за використання факторингового фінансування, платіж повинен бути розподілений на такі складові елементи:

сума винагороди, яку сплачує суб’єкт підприємництва;

сума компенсації базової винагороди, яка надається Фондом;

сума комісій за додаткові послуги, яка визначається відповідно до підпункту 3 цього пункту та повинна бути сплачена суб’єктом підприємництва;

6) якщо договір факторингу передбачає винагороду за договором факторингу у вигляді дисконтування відступленого права грошової вимоги, різниця між номінальним розміром відступленої уповноваженому фактору грошової вимоги, та вартістю, яку за її відступлення уповноважений фактор сплачує суб’єкту підприємництва (далі — дисконт), повинна бути розподілена на такі елементи:

розмір дисконту, який застосовує уповноважений фактор до відступленого права грошової вимоги;

сума компенсації базової винагороди, яка надається Фондом;

сума комісій за додаткові послуги, яка визначається відповідно до підпункту 3 цього пункту та повинна бути сплачена суб’єктом підприємництва.

12. Базова винагорода, яку уповноважений фактор отримує у вигляді процентів за використання факторингового фінансування або дисконту відступленого права грошової вимоги, визначається за такою формулою:

для суб’єктів мікропідприємництва — не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс сімнадцять процентних пунктів;

для суб’єктів малого підприємництва — не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс шістнадцять процентних пунктів;

для суб’єктів середнього підприємництва — не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс п’ятнадцять процентних пунктів;

для суб’єктів великого підприємництва — не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс п’ятнадцять процентних пунктів.

Критерії віднесення суб’єктів господарювання до мікропідприємництва, малого, середнього або великого підприємництва визначаються Господарським кодексом України.

Індекс UIRD — український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк три місяці. Перегляд уповноваженим фактором розміру базової винагороди за договором факторингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, з урахуванням зміни зазначеного індексу здійснюється кожного календарного кварталу. Порядок перегляду розміру базової винагороди за договором факторингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, та дата, станом на яку він проводиться, визначаються у договорі факторингу, укладеному між суб’єктом підприємництва та уповноваженим фактором відповідно до його внутрішніх процедур.

Уповноважений фактор має право передбачити в договорі факторингу, укладеному із суб’єктом підприємництва, умову про застосування підвищеної (штрафної) винагороди за невиконання суб’єктом підприємництва умов договору факторингу. Така підвищена (штрафна) винагорода може бути встановлена уповноваженим фактором в договорі факторингу виключно на період, протягом якого суб’єкт підприємництва порушив умови договору факторингу, та не може перевищувати максимального розміру базової винагороди більш як на п’ять процентних пунктів.

У разі порушення суб’єктом підприємництва умов цього Порядку або встановлення уповноваженим фактором та/або Фондом фактів подання суб’єктом підприємництва недостовірної, неправдивої інформації, що призвело до неправомірного надання суб’єкту підприємництва державної допомоги, та/або ненадання суб’єктом підприємництва інформації, яка є необхідною для отримання державної підтримки відповідно до умов програми, затвердженої Фондом, суб’єкт підприємництва зобов’язаний самостійно забезпечити сплату на користь уповноваженого фактора визначених договором факторингу платежів.

На період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення або скасування під час укладання нових договорів факторингу уповноважений фактор має право збільшувати розмір базової винагороди за договором факторингу із суб’єктом підприємництва, але не більш як до 30 процентів річних. При цьому державна підтримка у вигляді компенсації базової винагороди на збільшену частину винагороди, що перевищує розміри базової винагороди, не надається, та збільшена частина винагороди сплачується суб’єктом підприємництва.

13. Якщо договір факторингу передбачає сплату суб’єктом підприємництва винагороди за договором факторингу у вигляді процентів за використання факторингового фінансування, суб’єкт підприємництва сплачує базову винагороду за договором факторингу щомісяця.

14. Фонд здійснює щомісяця через уповноважених факторів компенсацію базової винагороди суб’єктам підприємництва.

Фонд формує перелік суб’єктів підприємництва, яким були сплачені компенсації базової винагороди.

Сума компенсації базової винагороди, що підлягає сплаті, розраховується як різниця між сумою нарахованої протягом місяця базової винагороди та сумою компенсаційної винагороди.

15. Сплата Фондом компенсації базової винагороди здійснюється з використанням рахунків умовного зберігання (ескроу), відкритих Фондом.

Фонд з метою сплати суб’єкту підприємництва компенсації базової винагороди відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в уповноваженому факторі.

Відкриття та обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом, здійснюється уповноваженим фактором на безоплатній основі.

Фонд перераховує кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у відповідному уповноваженому факторі, в сумі, погодженій Фондом, яка згідно з плановим (прогнозним) розрахунком уповноваженого фактора необхідна для сплати компенсації базової винагороди на користь відповідних суб’єктів підприємництва протягом квартального строку дії за договором факторингу (далі — сума авансування). Перша сума авансування розраховується як прогнозна сума коштів, необхідних для сплати компенсації базової винагороди за договорами факторингу, які уповноважений фактор планує укласти із суб’єктами підприємництва протягом квартального періоду.

За умови своєчасного та в повному обсязі виконання суб’єктом підприємництва зобов’язань за договором факторингу (за винятком прострочення в межах строку, зазначеного в пункті 21 цього Порядку) уповноважений фактор перераховує щомісяця кошти компенсації базової винагороди з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду для подальшого зарахування таких коштів в рахунок часткового погашення нарахованої базової винагороди за договором факторингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, відповідно до умов договору про співробітництво, укладеного між Фондом та уповноваженим фактором, договору факторингу, укладеного уповноваженим фактором із суб’єктом підприємництва, та договору рахунка умовного зберігання (ескроу), укладеного між Фондом і уповноваженим фактором.

У період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування уповноважений фактор має право виплачувати компенсацію базової винагороди з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду в разі часткового погашення суб’єктом підприємництва нарахованої базової винагороди за договором факторингу, належної до сплати на відповідну дату. У такому разі компенсація базової винагороди виплачується у розмірі, що є пропорційним сумі часткового погашення нарахованої базової винагороди за договором факторингу.

Поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в уповноваженому факторі, здійснюється Фондом на підставі заявки уповноваженого фактора на таке поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), переліку суб’єктів підприємництва, складеного за формою, встановленою Фондом, яким були сплачені компенсації базової винагороди. Заявка на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) складається за формою, встановленою Фондом, та подається до Фонду в порядку, передбаченому договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим фактором.

Фонд протягом 10 робочих днів з дня отримання заявки на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) розглядає та погоджує її на підставі наданих уповноваженим фактором документів. Фонд перераховує необхідну суму поповнення на рахунок умовного зберігання (ескроу) Фонду, відкритий у відповідному уповноваженому факторі, за умови попереднього отримання Фондом відповідних коштів з державного бюджету.

У разі коли сума авансування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в уповноваженому факторі, за результатами звітного квартального періоду використана уповноваженим фактором менш як на 30 відсотків, Фонд має право здійснювати поповнення відповідного рахунка умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому факторі на наступний квартал в меншому розмірі, ніж зазначено у заявці уповноваженого фактора.

16. Для отримання державної підтримки суб’єкт підприємництва подає уповноваженому фактору у паперовій або електронній формі заявку на укладення договору факторингу, інформацію про групу пов’язаних з ним контрагентів та про отримання (неотримання) ним та членами групи пов’язаних з ним контрагентів будь-якої державної допомоги та/або підтримки за останні три календарних роки за формою, встановленою Фондом, та інші документи/інформацію відповідно до внутрішніх процедур та правил уповноваженого фактора з урахуванням вимог до переліку інформації та форм документів, установлених Фондом.

17. Суб’єкт підприємництва набуває право на отримання компенсації базової винагороди у разі прийняття уповноваженим фактором рішення щодо укладення договору факторингу із суб’єктом підприємництва та надання Фонду інформації про прийняте рішення та іншої інформації про суб’єкта підприємництва.

18. Протягом усього строку дії договору факторингу уповноважений фактор, який уклав договір із суб’єктом підприємництва, здійснює моніторинг та адміністрування факторингових операцій відповідно до його внутрішніх процедур та правил з урахуванням вимог, установлених Фондом, але в будь-якому разі такий моніторинг повинен здійснюватися на постійній основі. Фонд на постійній основі не контролює здійснення уповноваженим фактором зазначеного моніторингу та адміністрування факторингових операцій. Фонд має право проводити в порядку, передбаченому Фондом, вибіркову перевірку суб’єктів підприємництва та укладених з ними договорів факторингу на відповідність критеріям та іншим умовам цього Порядку.

19. Уповноважений фактор повинен враховувати суму компенсації базової винагороди, що надається суб’єкту підприємництва, під час розрахунку показника обслуговування боргу суб’єкта підприємництва за договором факторингу.

20. Уповноважений фактор у разі несвоєчасного перерахування Фондом на відповідний рахунок умовного зберігання (ескроу) суми авансування повинен забезпечити безперервність надання факторингових операцій суб’єкту підприємництва із застосуванням компенсації базової винагороди.

Неможливість здійснення уповноваженим фактором перерахування коштів для компенсації базової винагороди за договором факторингу суб’єкту підприємництва у зв’язку з відсутністю на рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду в уповноваженому факторі необхідної суми коштів протягом не більше шести місяців підряд не повинно бути підставою для уповноваженого фактора визнати таку заборгованість суб’єкта підприємництва простроченою.

Якщо Фондом не отримано з державного бюджету в звітному періоді кошти на компенсацію базової винагороди більше шести місяців підряд, суб’єкт підприємництва сплачує уповноваженому фактору чергові платежі базової винагороди у повному розмірі, зазначеному у договорі факторингу, а державна підтримка у вигляді часткової компенсації Фондом базової винагороди за договорами факторингу буде перерахована Фондом уповноваженим факторам для суб’єктів підприємництва, що перебувають на обслуговуванні в такому уповноваженому факторі, в період отримання Фондом коштів в повному обсязі, передбачених у державному бюджеті.

21. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом компенсації базової винагороди тимчасово припиняється у разі порушення суб’єктом підприємництва більш як на 30 календарних днів зобов’язання за договором факторингу щодо своєчасної сплати чергових платежів (суб’єкту підприємництва). У зв’язку з цим уповноваженим фактором надається період очікування відповідно до власних порядків і процедур уповноваженого фактора до 60 днів включно, в тому числі щодо своєчасної сплати суб’єктом підприємництва частини нарахованої винагороди за договором факторингу у розмірі компенсаційної винагороди. Сплата компенсації винагороди з урахуванням вимог абзацу шостого пункту 15 цього Порядку відновлюється у разі погашення суб’єктом підприємництва заборгованості за договором факторингу або здійснення уповноваженим фактором та суб’єктом підприємництва реструктуризації простроченої ним заборгованості за договором факторингу. За період тимчасового припинення надання державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом сплати компенсації винагороди відповідна компенсація винагороди не сплачується та державна підтримка за такий період не надається.

У період воєнного стану в разі порушення суб’єктом підприємництва умов за договором факторингу виплата компенсації базової винагороди тимчасово припиняється, але такий суб’єкт підприємництва не втрачає право на її отримання, яке може бути реалізовано відразу в момент погашення простроченої заборгованості за договором факторингу. У такому разі компенсація базової винагороди виплачується за увесь прострочений період з урахуванням вимог абзацу шостого пункту 15 цього Порядку.

22. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва припиняється з дати виявлення уповноваженим фактором та/або Фондом будь-якого з таких фактів:

сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами протягом будь-якого трирічного періоду дорівнює або перевищує суму, еквівалентну

200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні".

У період воєнного стану обмеження державної підтримки, визначені абзацами другим і третім цього пункту, не застосовуються.

23. У разі порушення уповноваженим фактором критеріїв, визначених у додатку до цього Порядку, та/або застосування до нього заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду, та/або невиконання уповноваженим фактором своїх зобов’язань за договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим фактором, Фонд має право: тимчасово припинити співробітництво з уповноваженим фактором та виплату коштів державної підтримки через такий уповноважений фактор для нових договорів факторингу, укладених із суб’єктами підприємництва, до моменту усунення порушень; вимагати негайного перерахування уповноваженим фактором грошових коштів державної підтримки (частини суми авансування), що не були надані на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок.

24. Для суб’єкта підприємництва припиняється право на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим фактором та/або Фондом будь-якого з таких фактів:

надання суб’єктом підприємництва недостовірної або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної допомоги на користь суб’єкта підприємництва, який не мав права на отримання такої державної допомоги;

визнання уповноваженим органом з питань державної підтримки державної допомоги, наданої Фондом на користь суб’єкта підприємництва, державною допомогою, недопустимою для конкуренції;

належності суб’єкта підприємництва до суб’єктів, які визначені статтею 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні".

У разі виявлення будь-якого із наведених фактів суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної допомоги та зобов’язаний повернути Фонду таку незаконно отриману державну допомогу.

25. Уповноважений фактор зобов’язаний повернути Фонду кошти державної допомоги, що була надана уповноваженим фактором на користь суб’єкта підприємництва з порушенням умов цього Порядку, зокрема у разі подання уповноваженим фактором Фонду недостовірної або неперевіреної інформації, внаслідок чого суб’єкт підприємництва, що фактично не відповідав цільовій групі та критеріям, визначеним цим Порядком, згідно з інформацією, наявною в уповноваженого факторі станом на дату подання відповідної заявки, та отримав державну допомогу.

26. Повернення коштів державної допомоги уповноваженим фактором або суб’єктом підприємництва внаслідок порушення вимог цього Порядку здійснюється відповідно до вимог Фонду та законодавства.

Дотримання нормативів, встановлених Національним банком

Відсутність заборгованості із сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету

Незастосування протягом останніх 12 місяців до подання документів до Фонду щодо уповноваженого фактора або до власників істотної участі в уповноваженому факторі, або до пов’язаних осіб уповноваженого фактора Україною, іноземними державами — членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи ЄС персональних санкцій

Наявність факторингу в переліку операцій банківської ліцензії

Наявність технології та процедури надання послуг факторингу суб’єктам підприємництва, прийнятність яких визначається Фондом розвитку підприємництва

Наявність в продуктовій лінійці уповноваженого фактора продукту внутрішній факторинг для суб’єктів підприємництва, інформація про який розміщена на веб-сайті уповноваженого фактора".

2. У Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 29:

1) підпункт 1 пункту 4 доповнити абзацом такого змісту:

"Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами факторингу (далі — Порядок надання підтримки за договорами факторингу);";

2) підпункт 1 пункту 5 викласти в такій редакції:

"1) часткової або повної компенсації Фондом відсотків за кредитами та винагороди за договорами фінансового лізингу і факторингу, що надаються суб’єктам підприємництва для реалізації мети, визначеної у Порядку надання підтримки, Порядку надання підтримки за договорами фінансового лізингу, Порядку надання підтримки за договорами факторингу, та відповідають визначеним у них критеріям (далі — компенсація відсотків суб’єктам підприємництва);";

3) пункт 6 викласти в такій редакції:

"6. Планування та здійснення витрат, пов’язаних із компенсацією відсотків за кредитами суб’єктам підприємництва, винагороди за договорами фінансового лізингу, факторингу та витрат, пов’язаних із компенсацією відсотків позичальникам іпотечних кредитів, за рахунок бюджетних коштів здійснює Фонд на підставі отриманих від уповноважених банків, ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія", державної спеціалізованої фінансової установи, уповноважених лізингодавців та уповноважених факторів заявок за формою, встановленою Фондом.

Уповноважені банки, ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія", державна спеціалізована фінансова установа, уповноважені лізингодавці та уповноважені фактори, за участю яких надається фінансова державна підтримка суб’єктам підприємництва та позичальникам іпотечних кредитів, повинні відповідати критеріям, встановленим у Порядку надання підтримки, у Порядку надання підтримки за договорами фінансового лізингу та Порядку надання підтримки за договорами факторингу.

Фонд складає перелік витрат у розрізі уповноважених банків,

ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія", державної спеціалізованої фінансової установи, уповноважених лізингодавців та уповноважених факторів не рідше ніж один раз на квартал та подає до 15 числа Мінфіну інформацію про обсяг коштів, що підлягають перерахуванню Фонду.

Підставою для включення Фондом витрат за кожним уповноваженим банком, ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія", державною спеціалізованою фінансовою установою, уповноваженим лізингодавцем або уповноваженим фактором до переліку є відповідна заявка уповноваженого банку, ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія", державної спеціалізованої фінансової установи та/або уповноваженого лізингодавця, погоджена з Фондом.

До заявки уповноваженого банку, ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія", державної спеціалізованої фінансової установи, уповноваженого лізингодавця або уповноваженого фактора додається розрахунок його прогнозних витрат, пов’язаних з наданням фінансової державної підтримки з компенсації відсотків за кредитами та/або винагороди за договорами фінансового лізингу суб’єктам підприємництва та з компенсації відсотків позичальникам іпотечних кредитів.

Заявка підписується керівником уповноваженого банку,

ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія", державної спеціалізованої фінансової установи, уповноваженого лізингодавця або уповноваженого фактора.

Заявка, подана з порушенням вимог цього Порядку, не розглядається Фондом і повертається на доопрацювання уповноваженому банку,

ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія", державній спеціалізованій фінансовій установі, уповноваженому лізингодавцю або уповноваженому фактору.".