Стаття 6. Тимчасове призупинення доступу до ринку
1. Якщо компетентний орган держави-члена проводить оцінювання товарів відповідно до статті 5, він може тимчасово призупинити надання таких товарів на ринку такої держави-члена тільки у разі, якщо:
(a) за нормальних або об’єктивно передбачуваних умов використання товари становлять серйозний ризик для безпеки або здоров’я осіб або довкілля, у тому числі якщо наслідки проявляються не одразу, що вимагає швидкого реагування компетентного органу; або
(b) надання товарів або товарів такого типу на ринку такої держави-члена загалом заборонене у такій державі-члені з міркувань суспільної моралі або громадської безпеки.
2. Компетентний орган держави-члена повинен негайно повідомити відповідного суб’єкта господарювання, Комісію та інші держави-члени про будь-яке тимчасове призупинення відповідно до параграфа 1 цієї статті. Повідомлення Комісії та інших держав-членів здійснюють за допомогою системи, вказаної у статті 11. У випадках, які підпадають під дію пункту (a) параграфа 1 цієї статті, повідомлення повинне супроводжуватися детальним технічним або науковим обґрунтуванням, яке демонструє, чому випадок підпадає під дію зазначеного пункту.
Стаття 7. Повідомлення за допомогою RAPEX або RASFF
Якщо адміністративне рішення, згадане у статті 5, або тимчасове призупинення, згадане у статті 6, також є заходами, які повинні бути повідомлені через систему швидкого обміну інформацією (RAPEX) відповідно до Директиви 2001/95/ЄС або через систему швидкого сповіщення про харчові продукти і корми (RASFF) відповідно до Регламенту (ЄС) № 178/2002, окреме повідомлення Комісії та інших держав-членів не вимагається за умови виконання таких умов:
(a) у повідомленні через RAPEX або RASFF зазначено, що повідомлення про захід також слугує повідомленням відповідно до цього Регламенту; та
(b) підтвердні докази, які вимагаються щодо адміністративного рішення відповідно до статті 5 або щодо тимчасового призупинення відповідно до статті 6, включені до повідомлення через RAPEX або RASFF.
Стаття 8. Процедура вирішення проблем
1. Якщо суб’єкт господарювання, якого стосується адміністративне рішення, подав його до SOLVIT, та якщо в ході процедури SOLVIT місцевий центр або головний центр подає до Комісії запит на надання висновку для сприяння вирішенню справи, місцевий центр та головний центр надають Комісії всі релевантні документи, які стосуються відповідного адміністративного рішення.
2. Після отримання запиту, згаданого в параграфі 1, Комісія оцінює сумісність адміністративного рішення з принципом взаємного визнання та вимогами цього Регламенту.
3. Для цілей оцінювання, згаданого в параграфі 2 цієї статті, Комісія розглядає адміністративне рішення, про яке було повідомлено відповідно до статті 5 (9), та документи й інформацію, надану в рамках процедури SOLVIT. Якщо для цілей проведення оцінювання, згаданого в параграфі 2 цієї статті, необхідна додаткова інформація, Комісія без невиправданої затримки подає запит, щоб центр SOLVIT звернувся до відповідного суб’єкта господарювання або до компетентних органів, які ухвалили адміністративне рішення, з метою отримання такої додаткової інформації або документів.
4. Протягом 45 робочих днів після отримання запиту, згаданого в параграфі 1, Комісія завершує своє оцінювання та надає висновок. У відповідних випадках у висновку Комісії повинні бути визначені будь-які занепокоєння, які потрібно розглянути у справі SOLVIT, або надані рекомендації для сприяння вирішенню справи. Період 45 робочих днів не включає час, необхідний Комісії для отримання додаткової інформації і документів, як передбачено в параграфі 3.
5. Якщо під час проведення оцінювання, згаданого в параграфі 2, Комісія була поінформована про вирішення справи, Комісія не зобов’язана надавати висновок.
6. Висновок Комісії надається відповідному суб’єкту господарювання та відповідним компетентним органам через відповідний центр SOLVIT. Комісія повинна повідомити про такий висновок усі держави-члени за допомогою системи, зазначеної у статті 11. Висновок враховують у ході процедури SOLVIT, згаданої в параграфі 1 цієї статті.
ГЛАВА III
АДМІНІСТРАТИВНА СПІВПРАЦЯ, МОНІТОРИНГ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ
Стаття 9. Завдання контактних пунктів для продуктів
1. Держави-члени призначають контактні пункти для продуктів та підтримують їх діяльність на своїй території, а також забезпечують, щоб контактні пункти для продуктів мали достатні повноваження і достатні ресурси для належного виконання своїх завдань. Вони забезпечують, щоб контактні пункти для продуктів надавали свої послуги згідно з Регламентом (ЄС) № 2018/1724.
2. Контактні пункти для продуктів повинні надавати таку інформацію онлайн:
(a) інформацію щодо принципу взаємного визнання та застосування цього Регламенту на території їх держави-члена, у тому числі інформацію щодо процедури, визначеної в статті 5;
(b) контактні деталі, за допомогою яких можна звернутися безпосередньо до компетентних органів такої держави-члена, у тому числі дані органів, відповідальних за нагляд за застосуванням національних технічних правил, застосовних на території їх держави-члена;
(c) інформацію щодо засобів правового захисту та процедур, доступних на території їх держави-члена, у разі спорів між компетентним органом і суб’єктом господарювання, у тому числі щодо процедури, визначеної в статті 8.
3. У разі необхідності доповнення інформації, наданої онлайн згідно з параграфом 2, контактні пункти для продуктів надають, за запитом суб’єкта господарювання чи компетентного органу іншої держави-члена, будь-яку корисну інформацію, таку як електронні копії або онлайновий доступ до національних технічних правил і національних адміністративних процедур, застосовних до конкретних товарів або товарів конкретного типу на території, на якій заснований контактний пункт для продуктів, або інформацію щодо того, чи підлягають такі товари чи товари такого типу наданню попереднього дозволу згідно з національним правом.
4. Контактні пункти для продуктів відповідають протягом 15 робочих днів після отримання будь-якого запиту відповідно до параграфа 3.
5. Контактні пункти для продуктів не стягують жодної плати за надання інформації відповідно до параграфа 3.
Стаття 10. Адміністративна співпраця
1. Комісія передбачає та забезпечує ефективну співпрацю між компетентними органами і контактними пунктами для продуктів різних держав-членів шляхом здійснення такої діяльності:
(a) сприяння та координування обміну інформацією і найкращими практиками та збору інформації і найкращих практик щодо застосування принципу взаємного визнання;
(b) підтримки функціонування контактних пунктів для продуктів та покращення їх транскордонної співпраці;
(c) сприяння та координування обміну службовцями між державами-членами та організації спільних програм з підвищення рівня обізнаності й підготовки для органів і суб’єктів підприємницької діяльності.
2. Держави-члени забезпечують участь своїх компетентних органів і контактних пунктів для продуктів у діяльності, згаданій у параграфі 1.
3. За запитом компетентного органу держави-члена призначення відповідно до статті 5 (7) компетентні органи держави-члена, у якій, за заявами суб’єкта господарювання, такий суб’єкт господарювання законно реалізовує свої товари, протягом 15 робочих днів надають компетентному органу держави-члена призначення будь-яку інформацію, релевантну для верифікації даних і документів, наданих суб’єктом господарювання в ході оцінювання відповідно до статті 5, що стосується таких товарів. Контактні центри для товарів можуть бути використані для сприяння контактам між відповідними компетентними органами відповідно до строку надання запитаної інформації, визначеного у статті 9 (4)
.
Стаття 11. Інформаційно-комунікаційна система
1. Для цілей статей 5, 6 і 10 цього Регламенту використовують інформаційно-комунікаційну систему, визначену в статті 23 Регламенту (ЄС) № 765/2008, крім випадків, передбачених у статті 7 зазначеного Регламенту.
2. Комісія ухвалює імплементаційні акти, які визначають деталі та функціональні можливості системи, згаданої в параграфі 1 цієї статті, для цілей цього Регламенту. Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 15(2).
ГЛАВА IV
ФІНАНСУВАННЯ
Стаття 12. Фінансування діяльності, пов’язані з підтримкою цього Регламенту
1. Союз може фінансувати такі види діяльності, пов’язані з підтримкою цього Регламенту:
(a) інформаційні кампанії;
(b) освіту та навчання;
(c) обмін службовцями та найкращими практиками;
(d) співпрацю між контактними пунктами для продуктів і компетентними органами та технічну і логістичну підтримку такої співпраці;
(e) збір точних даних стосовно функціонування принципу взаємного визнання та його впливу на єдиний ринок товарів.
2. Фінансова допомога Союзу на діяльність, пов’язану з підтримкою цього Регламенту, повинна надаватися відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) 2018/1046 (- 18) або прямо, або шляхом надання завдань з виконання бюджету органам, переліченим у пункті (c) статті 62(1) зазначеного Регламенту.
3. Бюджетний орган щороку визначає суми асигнувань для видів діяльності, зазначених у цьому Регламенті, у межах чинних фінансових рамок.
Стаття 13. Захист фінансових інтересів Союзу
1. Комісія повинна вживати належних заходів для забезпечення того, щоб при здійсненні діяльності, що фінансується згідно з цим Регламентом, були захищені фінансові інтереси Союзу шляхом застосування запобіжних заходів проти шахрайства, корупції та будь-якої іншої незаконної діяльності, шляхом проведення дієвих перевірок, а також щоб у разі виявлення порушень відбувалося стягнення неправильно сплачених сум, а у відповідних випадках застосовувалися дієві, пропорційні і стримувальні адміністративні та фінансові санкції.
2. Комісія або її представники та Рахункова палата мають повноваження проводити аудит - на підставі документів, та виїзні інспектування - усіх бенефіціарів грантів, підрядників і субпідрядників, які отримують кошти Союзу згідно з цим Регламентом.
3. Європейське бюро боротьби із шахрайством (OLAF) може проводити розслідування, у тому числі виїзні перевірки та інспектування, відповідно до положень і процедур, установлених у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 883/2013 (- 19) та Регламенті Ради (Євратом, ЄС) № 2185/96 (- 20) з метою встановлення фактів шахрайства, корупції або будь-якої незаконної діяльності, що негативно впливають на фінансові інтереси Союзу у зв’язку з грантовою угодою або грантовим рішенням чи договором, що фінансується згідно з цим Регламентом.
4. Без обмеження параграфів 1, 2 і 3, угоди про співпрацю з третіми країнами та міжнародними організаціями, договори, грантові угоди і грантові рішення, що є результатом імплементації цього Регламенту, повинні містити положення, які чітко уповноважують Комісію, Рахункову Палату та OLAF проводити такі аудит і розслідування згідно з їхніми відповідними компетенціями.
ГЛАВА V
ПРОЦЕДУРА ОЦІНЮВАННЯ ТА ПРОЦЕДУРА КОМІТЕТУ
Стаття 14. Оцінювання
1. До 20 квітня 2025 року та кожні чотири роки після цього Комісія проводить оцінювання цього Регламенту у світлі цілей, які він переслідує, та надає звіт стосовно них Європейському Парламенту, Раді та Європейському економічно-соціальному комітету.
2. Для цілей параграфа 1 цієї статті Комісія використовує інформацію, доступну в системі, вказаній у статті 11, та будь-які дані, зібрані в ході здійснення діяльності, зазначеної в пункті (e) статті 12(1). Комісія може також попросити держави-члени надати будь-яку релевантну інформацію для аналізу вільного руху товарів, що їх законно реалізовують в іншій державі-члені, або для аналізу ефективності цього Регламенту, а також для оцінювання функціонування контактних пунктів для продуктів.
Стаття 15. Процедура комітету
1. Комісії допомагає комітет. Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.
ГЛАВА VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 16. Скасування
Регламент (ЄС) № 764/2008 скасовано з 19 квітня 2020 року.
Покликання на скасований Регламент необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент.
Стаття 17. Набуття чинності та застосування
Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Він застосовується з 19 квітня 2020 року.
Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.
Вчинено у Брюсселі 19 березня 2019 року.
| За Європейський Парламент Президент A. TAJANI | |
| За Раду Президент G. CIAMBA |
__________
(-1) ОВ C 283, 10.08.2018, с. 19.
(-2) Позиція Європейського Парламенту від 14 лютого 2019 року (ще не опубліковано в Офіційному віснику) та рішення Ради від 5 березня 2019 року.
(-3) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 764/2008 від 9 липня 2008 року про встановлення процедур, пов’язаних із застосуванням певних національних технічних правил до продуктів, що їх законно реалізовують в іншій державі-члені, та про скасування Рішення № 3052/95/ЄС (ОВ L 218, 13.08.2008, с. 21).
(-4) Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/1535 від 9 вересня 2015 року про встановлення порядку надання інформації в сфері технічних регламентів та правил стосовно послуг інформаційного суспільства (ОВ L 241, 17.09.2015, с. 1).
(-5) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 від 9 липня 2008 року щодо вимог до акредитації та ринкового нагляду у сфері реалізації продуктів та про скасування Регламенту (ЄЕС) № 339/93 (ОВ L 218, 13.08.2008, с. 30).
(-6) Директива Європейського Парламенту і Ради 2001/95/ЄС від 3 грудня 2001 року про загальну безпечність продуктів (ОВ L 11, 15.01.2002, с. 4).
(-7) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 178/2002 від 28 січня 2002 року про встановлення загальних принципів і вимог харчового права, створення Європейського органу з безпечності харчових продуктів та встановлення процедур у питаннях, пов’язаних із безпечністю харчових продуктів (ОВ L 31, 01.02.2002, с. 1).
(-8) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/625 від 15 березня 2017 року про офіційний контроль та іншу офіційну діяльність, що провадиться для забезпечення застосування положень харчового та кормового права, правил щодо здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я рослин та засобів захисту рослин, внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 999/2001, (ЄС) № 396/2005, (ЄС) № 1069/2009, (ЄС) № 1107/2009, (ЄС) № 1151/2012, (ЄС) № 652/2014, (ЄС) 2016/429 і (ЄС) 2016/2031, регламентів Ради (ЄС) № 1/2005 і (ЄС) № 1099/2009 та директив Ради 98/58/ЄС, 1999/74/ЄС, 2007/43/ЄС, 2008/119/ЄС і 2008/120/ЄС, а також про скасування регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 854/2004 і (ЄС) № 882/2004, директив Ради 89/608/ЄЕС, 89/662/ЄЕС, 90/425/ЄЕС, 91/496/ЄЕС, 96/23/ЄС, 96/93/ЄС і 97/78/ЄС та Рішення Ради 92/438/ЄЕС (Регламент про офіційний контроль) (ОВ L 95, 07.04.2017, с. 1).
(-9) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 882/2004 від 29 квітня 2004 року про офіційний контроль для забезпечення перевірки на відповідність законодавству щодо кормів та харчових продуктів, правил щодо здоров’я та благополуччя тварин (ОВ L 165, 30.04.2004, с. 1).
(-10) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1306/2013 від 17 грудня 2013 року про фінансування, управління і моніторинг спільної сільськогосподарської політики та про скасування регламентів Ради (ЄЕС) № 352/78, (ЄС) № 165/94, (ЄС) № 2799/98, (ЄС) № 814/2000, (ЄС) № 1290/2005 та (ЄС) № 485/2008 (ОВ L 347, 20.12.2013, с. 549).
(-11) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1308/2013 від 17 грудня 2013 року про спільну організацію ринків сільськогосподарських продуктів та скасування регламентів Ради (ЄЕС) № 922/72, (ЄЕС) № 234/79, (ЄС) № 1037/2001 та (ЄС) № 1234/2007 (ОВ L 347, 20.12.2013, с. 671).
(-12) Рекомендація Комісії 2013/461/ЄС від 17 вересня 2013 року про принципи, що регулюють SOLVIT (ОВ L 249, 19.09.2013, с. 10).
(-13) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1724 від 2 жовтня 2018 року про встановлення єдиного цифрового шлюзу для надання доступу до інформації, процедур та служб підтримки та до служб вирішення проблем, а також про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1024/2012 (ОВ L 295, 21.11.2018, с. 1).
(-14) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 від 16 лютого 2011 року про правила і загальні принципи щодо механізмів контролю державами-членами здійснення Комісією виконавчих повноважень (ОВ L 55, 28.02.2011, с. 13).
(-15) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних) (ОВ L 119, 04.05.2016, с. 1).
(-16) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1725 від 23 жовтня 2018 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних установами, органами, офісами та агентствами Союзу, та про вільний рух таких даних, а також про скасування Регламенту (ЄС) № 45/2001 та Рішення № 1247/2002/ЄС (ОВ L 295, 21.11.2018, с. 39).
(-17) ОВ L 123, 12.05.2016, с. 1.
(-18) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) 2018/1046 від 18 липня 2018 року про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету Союзу, про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1296/2013, (ЄС) № 1301/2013, (ЄС) № 1303/2013, (ЄС) № 1304/2013, (ЄС) № 1309/2013, (ЄС) № 1316/2013, (ЄС) № 223/2014, (ЄС) № 283/2014, і Рішення № 541/2014/ЄС та про скасування Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012 (ОВ L 193, 30.07.2018, с. 1).
(-19) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 883/2013 від 11 вересня 2013 року щодо розслідувань, які проводить Європейське бюро боротьби із шахрайством (OLAF), та про скасування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1073/1999 та Регламенту Ради (Євратом) № 1074/1999 (ОВ L 248, 18.09.2013, с. 1).
(-20) Регламент Ради (Євратом, ЄС) № 2185/96 від 11 листопада 1996 року про виїзні перевірки та інспектування, які проводить Комісія для захисту фінансових інтересів Європейських Співтовариств від шахрайства та інших порушень (ОВ L 292, 15.11.1996, c. 2.).
ДОДАТОК
Декларація взаємного визнання для цілей статті 4 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/515 (- 1)
Частина I
1. Унікальний ідентифікатор товарів або типу товарів:... [Примітка: вкажіть ідентифікаційний номер або референтне позначення, яке забезпечує унікальну ідентифікацію товарів або типу товарів]
2. Найменування/ПІБ та адреса суб’єкта господарювання:... [Примітка: вкажіть ім’я та адресу підписанта частини I декларації взаємного визнання: виробника і, якщо застосовно, його уповноваженого представника, імпортера або розповсюджувача]
3. Опис товарів або типу товарів, яких стосується декларація взаємного визнання:. [Примітка: опис повинен бути достатнім для уможливлення ідентифікації товарів з метою відстеження. У відповідних випадках він може супроводжуватися фотографією]
4. Декларація та інформація щодо законності реалізації товарів або такого типу товарів
4.1. Товари або тип товарів, описані вище, у тому числі їхні характеристики, відповідають таким правилам, застосовним у... [Примітка: вкажіть державу-член, у якій, як заявляється, товари або зазначений тип товарів законно реалізовують]:... [Примітка: у кожному випадку вкажіть назву і покликання на офіційну публікацію релевантних правил, застосовних у такій державі-члені, та покликання на рішення про надання дозволу, якщо товари підлягають процедурі надання попереднього дозволу],
або
товари або тип товарів, описаних вище, які не підпадають під дію жодних релевантних правил у... [Примітка: вкажіть державу-член, у якій товари або зазначений тип товарів, як заявляється, законно реалізовують].
4.2. Покликання на процедуру оцінювання відповідності, застосовну до товарів або зазначеного типу товарів, або покликання на звіти за результатами тестів щодо будь-яких тестів, проведених органом з оцінювання відповідності, у тому числі найменування і адреса такого органу (якщо така процедура або такі тести були проведені):...
5. Будь-яка додаткова інформація, яка вважається релевантною для оцінювання того, чи реалізовують зазначені товари або зазначений тип товарів законно в іншій державі-члені, зазначеній у пункті 4.1:...
6. Ця частина декларації взаємного визнання була складена під одноосібну відповідальність суб’єкта господарювання, зазначеного в пункті 2.
Підписано від імені та за дорученням:
(місце та дата):
(ім’я, посада) (підпис):
ЧАСТИНА II
7. Декларація та інформація щодо реалізації товарів або зазначеного типу товарів
7.1. Товари або зазначений тип товарів, описані в частині I, надаються кінцевим користувачам на ринку держави-члена, зазначеної в пункті 4.1.
7.2. Інформація щодо надання товарів або зазначеного типу товарів кінцевим користувачам у державі-члені, зазначеній в пункті 4.1, у тому числі деталі щодо дати, коли товари були вперше надані кінцевим користувачам на ринку такої держави-члена:...
8. Будь-яка додаткова інформація, яка вважається релевантною для оцінювання того, чи реалізовують зазначені товари або зазначений тип товарів законно в іншій державі-члені, зазначеній у пункті 4.1:...
9. Ця частина декларації взаємного визнання була складена під одноосібну відповідальність... [Примітка: вкажіть ім’я та адресу підписанта частини II декларації взаємного визнання: виробника і, якщо застосовно, його уповноваженого представника, імпортера або розповсюджувача]
Підписано від імені та за дорученням:
(місце та дата):
(ім’я, посада) (підпис):
__________
(-1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/515 від 19 березня 2019 року про взаємне визнання товарів, що їх законно реалізовують в іншій державі-члені, та про скасування Регламенту (ЄС) № 764/2008 (ОВ L 91, 29.03.2019, с. 1).
( Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua )