3.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу
Нові технології та рішення мають конкурувати за ціною та надійністю з енергетичними системами солідних ринкових гравців і технологій. Дослідження та інновації мають вирішальне значення для комерційної привабливості цих нових, більш чистих, низьковуглецевих, ефективніших джерел енергії в потрібному масштабі. Ані промисловість, ані окремі держави-члени не можуть одноосібно нести витрати і ризики, основні рушії яких (перехід до низьковуглецевої економіки, постачання доступної та безпечної енергії) знаходяться поза ринком.
Прискорення цього розвитку потребує стратегічного підходу на рівні Союзу, який би охоплював енергопостачання, попит і використання в будівлях, сфері послуг, у домашньому господарстві, на транспорті та в промислових ланцюгах створення вартості. Це вимагатиме об’єднання ресурсів усього Союзу, в тому числі Фондів політики гуртування, зокрема через національні та регіональні стратегії розумної спеціалізації, схеми торгівлі викидами (СТВ), публічні закупівлі та інші механізми фінансування. Це також потребує стратегій регулювання та розгортання у сфері відновлюваних джерел енергії та енергоефективності, індивідуалізованої технічної допомоги та розбудови потенціалу задля усунення нетехнологічних перешкод.
Такий стратегічний підхід пропонує Стратегічний план з енергетичних технологій (план СЕТ). Він забезпечує довгострокову програму подолання основних перешкод для інновацій у сфері енергетичних технологій на етапах передових досліджень, досліджень і розробок/доведення концепції, а також на етапі демонстрації, коли компанії шукають капітал для фінансування великих, перших у своєму роді проектів і для започаткування процесу виведення їх на ринок.
Новітні технології з революційним потенціалом теж не залишаться поза увагою.
За оцінками, ресурси, необхідні для повної реалізації плану СЕТ, складають 8 млрд. євро на рік упродовж наступних 10 років (- 18). Це виходить за межі можливостей окремих держав-членів або стейкхолдерів у науково-дослідній та промисловій сферах. Необхідні інвестиції в дослідження та інновації на рівні Союзу з одночасною мобілізацією зусиль по всій Європі у формі спільної реалізації та розподілення ризиків і потенціалу. Отже, фінансування досліджень та інновацій у сфері енергетики з бюджету Союзу доповнюватиме діяльність держав-членів, оскільки зосереджуватиметься на новітніх технологіях і діяльності з чіткою доданою вартістю для Союзу, зокрема на тих, що мають високий потенціал для залучення національних ресурсів і створення робочих місць у Європі. Діяльність на рівні Союзу також підтримуватиме довготривалі програми, пов’язані з високим рівнем ризику і витрат, що виходять за межі можливостей окремих держав-членів, об’єднуватиме зусилля для зниження інвестиційних ризиків під час широкомасштабної діяльності, такої як промислова демонстрація, та розвиватиме функціонально сумісні рішення в сфері енергетики.
Реалізація плану СЕТ як дослідницького та інноваційного фундаменту європейської енергетичної політики зміцнить надійність енергопостачання Союзу та полегшить перехід до низьковуглецевої економіки, допоможе зв’язати програми з наукових досліджень та інновацій з транс-європейськими та регіональними інвестиціями в енергетичну інфраструктуру та збільшити готовність інвесторів надавати капітал для довготривалих проектів, пов’язаних з істотними технологічними і ринковими ризиками. Це уможливить інноваційну діяльність малих і великих компаній і допоможе їм стати або залишатися конкурентоздатними на світовому ринку, де є широкі можливості для енергетичних технологій, і ці можливості дедалі збільшуються.
На міжнародній арені діяльність на рівні Союзу забезпечує критичну масу, що привертає увагу інших лідерів технологічної сфери і підтримує міжнародні партнерства задля досягнення цілей Союзу. Завдяки взаємній вигоді та інтересу міжнародним партнерам буде легше взаємодіяти з Союзом у проведенні спільних заходів.
Отже, діяльність у рамках цього суспільного виклику формуватиме технологічний хребет європейської політики в сфері енергетики і клімату. Вона також сприятиме досягненню цілей флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" у сфері енергетики та політичних цілей таких ініціатив як "Ресурсоефективна Європа", "Промислова політика в епоху глобалізації" та "Цифровий порядок денний для Європи".
Науково-дослідна та інноваційна діяльність у сфері ядерного розпаду і термоядерної енергії ведеться в рамках програми Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом), встановленої Регламентом (Євратом) № 1314/2013. У відповідних випадках необхідно передбачити можливі синергії між цим суспільним викликом і програмою Євратом.
3.3. Загальні напрями діяльності
(a) Зменшення споживання енергії та вуглецевого сліду завдяки розумному та сталому використанню
Діяльність націлена на дослідження та повномасштабні випробування нових концепцій, нетехнологічних рішень, ефективніших, соціально прийнятних і доступних технологічних компонентів і систем із вбудованим інтелектом з метою енергоменеджменту в реальному часі нових і наявних будівель із близьким до нуля рівнем викидів, близьким до нуля рівнем енергоспоживання та будівель з позитивним енергетичним балансом, модернізованих будівель, міст і районів, систем опалення та охолодження за допомогою відновлюваних джерел енергії, високоефективних секторів промисловості та масового впровадження енергоощаних рішень і послуг компаніями, окремими особами, громадами і містами.
(b) Постачання дешевої низьковуглецевої електроенергії
Діяльність націлена на дослідження, розвиток і повномасштабну демонстрацію інноваційних відновлюваних джерел енергії, ефективних, гнучких і низькоемісійних електростанцій на викопному паливі і технологій вловлювання та зберігання вуглецю або технологій повторного використання СО2, які пропонують масштабніші, дешевші та безпечні для довкілля технології з вищим ККД перетворення і більш високою доступністю для різних ринків і умов експлуатації.
(c) Альтернативні види палива та мобільні джерела енергії
Діяльність націлена на дослідження, розвиток і повномасштабну демонстрацію технологій і ланцюгів створення вартості для підвищення конкурентоспроможності та сталості біоенергетики та інших альтернативних видів палива для виробництва електричної та теплової енергії, а також для наземного, морського і повітряного транспорту з потенціалом до більш ефективного перетворення енергії, для скорочення часу до виходу на ринок водневих і паливних елементів і для представлення нових можливостей, які демонструють потенціал ринкової зрілості у довгостроковій перспективі.
(d) Єдина розумна європейська електромережа
Діяльність націлена на дослідження, розвиток і повномасштабну демонстрацію нових розумних технологій енергетичної мережі, резервних технологій і технологій компенсації, які забезпечують більшу гнучкість та ефективність, в тому числі традиційних електростанцій, гнучкого зберігання енергії, систем і ринкових моделей для планування, моніторингу, контролю та безпечної експлуатації функціонально сумісних мереж, в тому числі проблем стандартизації, на відкритому, декарбонізованому, екологічно сталому, стійкому до кліматичних змін і конкурентному ринку за нормальних і аварійних умов.
(e) Нові знання та технології
Діяльність націлена на міжгалузеве дослідження чистих, безпечних і сталих енергетичних технологій (у тому числі в довгостроковій перспективі) та спільну реалізацію загальноєвропейських дослідницьких програм і потужностей світового рівня.
(f) Надійне вироблення та ухвалення рішень і залучення громадськості
Діяльність націлена на розроблення інструментів, методів, моделей і далекоглядних і перспективних сценаріїв для кваліфікованої та прозорої політичної підтримки, в тому числі з залученням громадськості, залученням споживачів, оцінюванням впливу на довкілля та сталості, що покращить розуміння соціально-економічних тенденцій і перспектив, пов’язаних з енергетикою.
(g) Ринкова реалізація інновацій в сфері енергетики - використання здобутків програми "Розумна енергія для Європи"
Діяльність спирається на здобутки програми "Розумна енергія для Європи" (IEE) і вдосконалює їх. Вона націлена на прикладні інновації та підтримку стандартів, що сприяють ринковій реалізації енергетичних технологій і послуг, подоланню нетехнологічних бар’єрів і прискоренню рентабельної реалізації енергетичної політики Союзу. Увагу буде також приділено інноваціям для розумного та сталого використання наявних технологій.
4. Розумний, екологічно безпечний та інтегрований транспорт
4.1. Конкретна ціль
Конкретна ціль - створити ресурсоефективну, безпечну для клімату та довкілля, надійну та цілісну європейську транспортну систему на користь усіх громадян, економіки і суспільства.
Європа повинна узгодити зростаючі потреби, пов’язані з мобільністю її громадян і товарів, обумовлені новими демографічними та суспільними викликами, з імперативами економічної ефективності та вимогами енергоефективного низьковуглецевого суспільства та економіки, стійкої до змін клімату. Попри зростання, транспортний сектор повинен значно зменшити викиди парникових газів та інший негативний вплив на довкілля, а також подолати свою залежність від нафти та іншого викопного палива з одночасним збереженням високого рівня ефективності та мобільності та заохоченням територіального гуртування.
Сталої мобільності можна досягти лише за допомогою радикальних змін у транспортній системі, у тому числі громадському транспорті, завдяки революційним досягненням у сфері транспортних досліджень, масштабним інноваціям і послідовному загальноєвропейському втіленню більш екологічних, безпечних, надійних і розумних транспортних рішень.
Дослідження та інновації повинні забезпечити цілеспрямований і своєчасний прогрес для всіх видів транспорту, що допоможе досягти ключових стратегічних цілей Союзу з одночасним підвищенням економічної конкурентоспроможності, сприянням переходу до стійкої до змін клімату, енергоефективної та низьковуглецевої економіки та утримуванням передових позиції на світовому ринку як у сфері послуг, так і у виробничому секторі.
Попри необхідності значних інвестицій в дослідження, інновації та розгортання, відсутність підвищення сталості всієї транспортної системи і системи мобільності та неможливість зберегти технологічне лідерство Європи у транспортному секторі призведе до неприпустимо високих соціальних, екологічних та економічних витрат у довгостроковій перспективі, а також матиме шкідливі наслідки для європейського ринку праці та довгострокового економічного зростання.
4.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу
Транспорт є основним рушієм економічної конкурентоспроможності та економічного зростання Європи. Він забезпечує мобільність людей і товарів, необхідну для інтегрованого європейського єдиного ринку, територіального гуртування, відкритого та інклюзивного суспільства. Він представляє найважливіший європейський актив з точки зору промислового потенціалу та якості обслуговування і відіграє провідну роль на багатьох світових ринках. На транспортний сектор разом із виробництвом транспортного устаткування припадає 6,3% ВВП Союзу. Загальний внесок транспортного сектора в економіку Союзу є навіть більшим, якщо врахувати торгівлю, послуги та мобільність працівників. Водночас європейський транспортний сектор стикається з дедалі більш жорсткою конкуренцію з інших частин світу. Для забезпечення високого рівня конкурентоспроможності та нівелювання недоліків наявної транспортної системи Європа потребує революційних технологій.
Транспортна галузь є одним з основних джерел парникових газів і генерує до чверті всіх викидів. Вона також є головним джерелом всіх інших проблем, пов’язаних із забрудненням повітря. Транспорт досі на 96% залежить від викопного палива. Важливо скоротити цей вплив на довкілля за допомогою цілеспрямованого вдосконалення технології, беручи до уваги проблеми і різні цикли інтеграції технологій, характерні для кожного виду транспорту. Крім того, дедалі серйознішою стає проблема заторів; системи ще недостатньо розумні; альтернативи переходу до більш сталих видів транспорту не завжди привабливі; смертність на дорогах залишається на трагічно високому рівні - до 34 000 смертей на рік у Союзі; громадяни й підприємства очікують, що транспортна система буде доступною для всіх, безпечною та надійною. Міські умови створюють особливі виклики та забезпечують можливості для сталості транспорту та кращої якості життя.
Через кілька десятиліть за очікуваних темпів зростання транспорту рух на дорогах Європи буде заблоковано, а його економічна вартість і суспільний вплив стануть неприйнятними та негативно позначатимуться на економіці та суспільстві. Якщо тенденції минулого продовжуватимуться в майбутньому, кількість пасажиро-кілометрів упродовж наступних 40 років подвоїться і зростатиме вдвічі швидше, ніж у сфері авіаперевезень. До 2050 року обсяги викидів CO2 зростуть на 35% (- 19). Витрати, пов’язані із заторами, збільшаться приблизно на 50%, до майже 200 мільярдів євро на рік. Зовнішні витрати, пов’язані з нещасними випадками, зростуть приблизно на 60 мільярдів євро порівняно з 2005 роком.
Отже, ситуацію необхідно докорінно змінити. Дослідження та інновації, рушієм яких є стратегічні цілі та які орієнтовані на ключові виклики, стануть суттєвим внеском у досягнення цілей Союзу: обмеження глобального потепління до 2 С, скорочення на 60% викидів CO2, пов’язаних із транспортом, значне зменшення заторів і витрат, пов’язаних з нещасними випадками, а також зведення практично до нуля кількості смертей внаслідок дорожньо-транспортних пригод до 2050 року (19) .
Проблеми забруднення, заторів, безпеки та захищеності є спільними для всього Союзу та потребують спільного реагування на рівні Європи. Прискорення розвитку і впровадження нових технологій та інноваційних рішень для транспортних засобів (- 20), інфраструктури та управління транспортом матимуть важливе значення для досягнення чистішої, безпечнішої, доступнішої та ефективнішої інтермодальної та мультимодальної транспортної системи в Союзі; забезпечення результатів, необхідних для пом’якшення наслідків зміни клімату та підвищення ефективності використання ресурсів; і для збереження провідної позиції Європи на світових ринках продуктів і послуг, пов’язаних із транспортом. Зазначених цілей неможливо досягнути лише за допомогою розрізнених зусиль на національному рівні.
Фінансування транспортних досліджень та інновацій на рівні Союзу буде доповнювати діяльність держав-членів з акцентом на діяльності з чіткою європейською доданою вартістю. Це означає, що акцент буде зроблено на пріоритетних сферах, які відповідають цілям європейської політики, для яких необхідно створити критичну масу зусиль, де загальноєвропейські функціонально сумісні або мультимодальні інтегровані транспортні рішення можуть сприяти усуненню проблем транспортної системи або у випадках, коли транснаціональне об’єднання зусиль, а також краще використання та ефективне розповсюдження наявних результатів досліджень може зменшити ризики інвестування в дослідження, покласти початок виробленню спільних стандартів і скоротити час, необхідний для реалізації результатів досліджень на ринку.
Науково-дослідна та інноваційна діяльність включає широкий спектр ініціатив, у тому числі відповідні публічно-приватні партнерства, які охоплюють весь інноваційний ланцюг і комплексно підходять до інноваційних транспортних рішень. Низка заходів конкретно спрямована на сприяння виведенню результатів на ринок: програмний підхід до досліджень та інновацій, демонстраційні проекти, заходи, спрямовані на впровадження на ринок, і підтримка стандартизації, регулювання та стратегій інноваційних публічних закупівель - все зазначене слугує досягненню цієї цілі. Крім того, залучення стейкхолдерів і використання їх досвіду сприятиме подоланню розриву між результатами досліджень і їх застосуванням у транспортному секторі.
Інвестування в дослідження та інновації для створення більш екологічної, розумної та повністю інтегрованої надійної транспортної системи зробить вагомий внесок у досягнення цілей стратегії "Європа 2020" і її флагманської ініціативи "Інноваційний Союз". Діяльність підтримуватиме реалізацію Білої книги "План розвитку єдиного європейського транспортного простору - на шляху до конкурентоспроможної та ресурсоефективної транспортної системи". Вона також сприятиме досягненню стратегічних цілей, окреслених у флагманських ініціативах "Ресурсоефективна Європа", "Промислова політика в епоху глобалізації" та "Цифровий порядок денний для Європи". Крім того, вона узгоджуватиметься з відповідними спільними програмними ініціативами.
4.3. Загальні напрями діяльності
Діяльність буде організована таким чином, щоб, у відповідних випадках, уможливлювати застосування інтегрованого підходу з урахуванням конкретного виду транспорту. Існує потреба в багаторічній видимості та безперервності, щоб врахувати особливості кожного виду транспорту та глобальний характер викликів, а також відповідні стратегічні програми з наукових досліджень та інновацій європейських технологічних платформ у галузі транспорту.
(a) Ресурсоефективний транспорт, який не шкодить довкіллю
Ціль - мінімізувати вплив транспортних систем на клімат і довкілля (в тому числі мінімізувати рівень шуму та забруднення повітря) через підвищення якості та ефективності використання природних ресурсів і палива та зменшення викидів парникових газів і залежності від викопного палива.
Діяльність націлена на скорочення споживання ресурсів, зокрема викопного палива, зниження викидів парникових газів і рівня шуму, а також на покращення ефективності транспорту та транспортних засобів, прискорення розроблення, виробництва та розгортання нового покоління екологічно чистих транспортних засобів (електричних, водневих та інших, з низьким або нульовим рівнем викидів), в тому числі за допомогою радикально нових рішень і оптимізації двигунів, зберігання енергії та інфраструктури; на дослідження та використання потенціалу альтернативних і сталих видів палива та інноваційних і більш ефективних силових установок і операційних систем, в тому числі паливної інфраструктури і систем заряджання; оптимізацію планування та використання інфраструктури за допомогою інтелектуальних транспортних систем, логістики й розумного обладнання; а також дедалі ширше управління попитом і використання громадського і немоторизованого транспорту та інтермодальних ланцюгів мобільності, особливо у містах. Будуть заохочуватися інновації, спрямовані на досягнення низького або нульового рівня викидів у всіх видах транспорту.
(b) Краща мобільність, менше заторів, вища безпека та захищеність
Ціль - примирити дедалі більші потреби в мобільності з покращеним транспортним потоком завдяки інноваційним рішенням для цілісних, інтермодальних, інклюзивних, доступних, недорогих, безпечних, захищених, здорових і надійних транспортних систем.
Діяльність націлена на зменшення заторів, покращення доступності та інтероперабельності, надання пасажирам ширшого вибору, а також на реагування на потреби користувачів за допомогою розроблення та підтримування інтегрованого транспортного сполучення "від дверей до дверей", управління мобільністю та логістики; посилення інтермодальності та впровадження розумних планувальних і управлінських рішень; а також значне зниження частоти аварій та впливу загроз для безпеки.
(c) Світове лідерство європейської транспортної галузі
Ціль - посилити конкурентоспроможність і ефективність європейського сектора виробництва транспортного обладнання та пов’язаних з ним послуг (у тому числі логістичних процесів, технічного обслуговування, ремонту, реконструкції та перероблення) з одночасним збереженням провідних позицій Європи в певних сферах (наприклад, в аеронавтиці).
Діяльність націлена на розроблення нового покоління інноваційних повітряних, водних і наземних транспортних засобів, забезпечення сталого виробництва інноваційних систем і устаткування, підготовку ґрунту для транспортних засобів майбутнього через роботу над новими технологіями, концепціями і конструкціями, системами розумного управління та функціонально сумісними стандартами, ефективними виробничими процесами, інноваційними послугами і процедурами сертифікації, скороченням часу, необхідного для розробки, та зниженням вартості життєвого циклу без шкоди для експлуатаційної безпеки і захищеності.
(d) Соціально-економічні та поведінкові дослідження і перспективна діяльність, пов’язані з виробленням політики
Ціль - сприяти покращеному виробленню політики, необхідному для заохочення інновацій та реагуванню на виклики, спричинені транспортом і пов’язаними з ним суспільними потребами.
Діяльність націлена на покращення розуміння соціально-економічних впливів, тенденцій і перспектив, пов’язаних із транспортом, у тому числі з еволюцією майбутнього попиту, а також на забезпечення виробників політики науково обґрунтованими даними та аналізом. Увагу також приділятимуть розповсюдженню результатів зазначеної діяльності.
5. Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировинних матеріалів
5.1. Конкретна ціль
Конкретна ціль - створення економіки та суспільства, які ефективно використовують ресурси, в тому числі воду, та здатні опиратися кліматичним змінам, збереження природних ресурсів і екосистем і стале управління ними, забезпечення сталого постачання та використання сировинних матеріалів для задоволення потреб зростаючого світового населення у сталих межах природних ресурсів і екосистем планети. Діяльність сприятиме підвищенню конкурентоспроможності Європи та сировинної безпеки та покращенню добробуту, та водночас забезпечуватиме екологічну цілісність, стійкість і сталість для утримання середньої температури глобального потепління на рівні нижче 2 С та уможливлення адаптування екосистем і суспільства до зміни клімату та інших екологічних чинників.
Протягом XX століття у світі вдесятеро збільшилися обсяги використання викопного палива, а також видобування природно-сировинних ресурсів. Цей період нібито рясних і дешевих ресурсів добігає кінця. Сировина, вода, повітря, біорізноманіття, а також суходільні, водні та морські екосистеми опинилися під загрозою. Багато основних екосистем світу занепадають; до 60% послуг, які вони надають, використовуються у несталий спосіб. У Союзі на душу населення щороку витрачається приблизно 16 тон сировинних матеріалів, з них 6 тон перетворюється на відходи, а половина відходів опиняється на сміттєзвалищах. Світові потреби в ресурсах продовжують зростати одночасно зі зростанням населення та очікувань людей, зокрема представників середнього класу в країнах, економіка яких швидко розвивається.
Економічне зростання не повинне мати прямого зв’язку з використанням ресурсів.
За останні 100 років середня температура поверхні Землі збільшилася приблизно на 0,8 С і очікується, що до кінця XXI століття вона зросте на 1,8-4°C (порівняно з середніми показниками за 1980-1999 роки) (- 21). Вірогідний вплив на природні та людські системи, пов’язаний з цими змінами, є викликом для планети та її здатності адаптуватися, а також загрожує майбутньому економічному розвитку та добробуту людства.
Зростаючий вплив кліматичних змін і проблем довкілля, як-от закислення океанів, зміни океанських течій, підвищення температури морської води, танення льоду в Арктиці та зниження солоності морської води, деградація і виснаження земель, втрата родючості ґрунту, брак води, посухи і повені, сейсмічні та вулканічні катастрофи, зміни в просторовому розповсюдженні біологічних видів, хімічне забруднення, надмірна експлуатація ресурсів і втрата біорізноманіття показують, що планета наближається до меж своєї сталості. Наприклад, за оцінками, якщо не покращити ефективність у всіх секторах, у тому числі через інноваційні системи водопостачання, через 20 років попит на воду перевищуватиме пропозицію на 40%, що призведе до значного навантаження на водні ресурси та до дефіциту води. Занепокоєння також викликає висока швидкість зникнення лісів - до 5 мільйонів гектарів щорічно. Взаємодія між ресурсами може спричинити системні ризики: вичерпання одного ресурсу може завдати непоправної шкоди іншим ресурсам і екосистемам. Якщо поточні тенденції збережуться, то до 2050 року для підтримування зростаючого населення світу знадобляться ресурси більш ніж двох таких планет, як Земля.
Стале постачання та ресурсоефективне управління сировинними матеріалами, в тому числі розвідування, видобування, перероблення, повторне використання, утилізація та заміна, є важливими для функціонування сучасних суспільств і їх економіки. Європейські виробничі галузі, як-от будівництво, хімічна промисловість, автомобільна промисловість, аерокосмічна галузь і машинобудування, що забезпечують загальну додану вартість близько
1,3 трильйона євро і робочі місця для близько 30 мільйонів осіб, дуже залежать від доступу до сировинних матеріалів. Однак, постачання сировинних матеріалів до Союзу знаходиться під дедалі більшим тиском. До того ж, економіка Союзу дуже залежить від ввозу стратегічно важливих видів сировинних матеріалів, на які катастрофічними темпами впливає викривлення ринку.
Крім того, Союз досі має цінні поклади корисних копалин, процеси розвідування, видобутку та перероблення яких обмежені браком належних технологій, неадекватним управлінням циклом відходів, а також відсутністю інвестицій, і ускладнюються зростаючою глобальною конкуренцією. Беручи до уваги важливість сировинних матеріалів для конкурентоспроможності Європи, для економіки та для застосування в інноваційних продуктах, стале постачання сировинних матеріалів і ресурсоефективне управління ними є життєво важливим пріоритетом Союзу.
Здатність економіки адаптуватися і підвищувати стійкість до кліматичних змін, ефективно використовувати ресурси та залишатися конкурентоспроможною залежить від високого рівня соціальних, економічних, організаційних і технологічних еко-інновацій. Еко-інновації, вартість світового ринку яких становить близько 1 трильйона євро на рік і, за прогнозами, потроїться до 2030 року, є важливим чинником підвищення конкурентоспроможності та створення нових робочих місць у європейських країнах.
5.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу
Для досягнення цілей Союзу та міжнародних цілей щодо викидів і концентрації парникових газів, а також для подолання наслідків кліматичних змін необхідно здійснити перехід до суспільства з низькими викидами вуглецю, розробляти та впроваджувати економічно ефективні та сталі технологічні та нетехнологічні рішення, вживати заходів для пом’якшення наслідків і для адаптації, а також краще розуміти реакції суспільства на зазначені виклики. Політичні рамки Союзу та світу повинні гарантувати, що екосистеми і біорізноманіття захищені, цінуються та належно відновлюються, щоб зберегти їхню здатність забезпечувати ресурси та послуги в майбутньому. Необхідно вирішувати проблеми водних ресурсів у сільському, міському та промисловому середовищі, щоб стимулювати ресурсоефективність та інновації у системах водопостачання, а також захищати водні екосистеми. Дослідження та інновації можуть сприяти отриманню надійного і сталого доступу до сировинних матеріалів на суходолі та на морському дні та їх використанню, забезпечити значне скорочення використання ресурсів і обсягів відходів.
Отже діяльність Союзу спрямована на підтримку його ключових цілей і стратегій, які охоплюють увесь інноваційний цикл і елементи трикутника знань, в тому числі стратегію "Європа 2020", флагманські ініціативи "Інноваційний Союз", "Промислова політика в епоху глобалізації", "Цифровий порядок денний для Європи" та "Ресурсоефективна Європа" й відповідний План дій (- 22); План дій для переходу до низьковуглецевої економіки до 2050 року; "Адаптація до зміни клімату: Шлях до європейської рамкової програми дій" (- 23); Ініціативу щодо сировинних матеріалів (- 24); Стратегію Союзу щодо сталого розвитку (- 25); Інтегровану морську політику для Союзу (- 26); Рамкову директиву морської стратегії; Рамкову водну Директиву й директиви, засновані на ній; Директиву про повені (- 27); План дій щодо екоінновацій; і Загальну програму дій Союзу до 2020 року у сфері довкілля (- 28). Ці дії, у відповідних випадках, взаємодіють з відповідними європейськими інноваційними партнерствами та спільними програмними ініціативами. Ці дії посилюють здатність суспільства підвищувати стійкість до екологічних і кліматичних змін, а також забезпечують наявність сировинних матеріалів.
Беручи до уваги міжнаціональний і світовий характер клімату й довкілля, їхні масштаби, складність і міжнародний вимір ланцюга постачання сировинних матеріалів, цю діяльність необхідно вести не тільки на рівні Союзу, а й поза його межами. Мультидисциплінарний характер необхідних досліджень вимагає об’єднання додаткових знань і ресурсів для ефективного подолання цього виклику у сталий спосіб. Скорочення використання ресурсів і впливу на довкілля хоча й підвищує конкурентоспроможність, вимагатиме вирішального суспільного й технологічного переходу до економіки, яка ґрунтується на сталому зв’язку між природою та добробутом людей. Координована дослідна й інноваційна діяльність покращуватиме розуміння та прогнозування змін клімату й довкілля в системній і міжгалузевій перспективі, зменшуватиме невизначеність, виявлятиме та оцінюватиме вразливість, ризики, витрати й можливості, а також розширюватиме діапазон і підвищуватиме ефективність публічних і політичних відповідей і рішень. Діяльність також буде орієнтована на те, щоб поліпшувати результати досліджень та інновацій і їх розповсюдження, щоб сприяти виробленню політики та забезпечувати всім дійовим особам на всіх рівнях суспільства можливість брати активну участь у цьому процесі.
Для вирішення проблем доступу до сировинних матеріалів необхідні координовані дослідні та інноваційні зусилля у багатьох сферах, щоб сприяти виробленню безпечних, економічно ефективних, екологічно чистих і соціально прийнятних рішень уздовж усього ланцюга вартості (розвідка, видобування, перероблення, конструювання, стале використання й повторне використання, утилізація та заміна). Інновації в цих сферах забезпечать можливості для зростання та зайнятості, а також інноваційні варіанти, що охоплюють науку, технології, економіку, суспільство, політику та врядування. У цьому контексті було започатковано європейські інноваційні партнерства у сфері води й сировинних матеріалів.
Відповідальні еко-інновації можуть забезпечити цінні нові можливості для зростання та створення робочих місць. Рішення, розроблені за допомогою дій на рівні Союзу, будуть протистояти основним загрозам для галузевої конкурентоздатності й забезпечать можливість швидкого впровадження й тиражування цих інновацій на єдиному ринку і за його межами. Це дозволить перейти до зеленої економіки, яка передбачає стале використання ресурсів. Серед партнерів у рамках цього підходу будуть міжнародні, європейські й національні виробники політики, програми досліджень та інновацій міжнародного рівня й на рівні держав-членів, європейський бізнес і промисловість, Європейське агентство з охорони довкілля, національні екологічні агенції та інші відповідні стейкхолдери.
Крім двосторонньої та регіональної співпраці дії на рівні Союзу також будуть підтримувати відповідні міжнародні зусилля та ініціативи разом із Міжурядовою групою експертів з питань змін клімату (МГЕЗК), Міжурядовою науково-політичною платформою з біорізноманіття та екосистемних послуг (МНППБЕП) та Групою зі спостережень за планетою Земля (ГСЗ).
5.3. Загальні напрями діяльності
(a) Боротьба з кліматичними змінами та адаптація до них
Ціль - розвиток і оцінювання інноваційних, економічно ефективних і сталих заходів і стратегій пом’якшення наслідків і адаптації, спрямованих на парникові гази та аерозолі, як ті, що містять CO2, так і ті, у складі яких CO2 відсутній, з акцентом як на технологічних, так і на нетехнологічних "зелених" рішеннях за допомогою генерування доказів для поінформованих, своєчасних і ефективних дій і створення мережі суб’єктів, які мають необхідні компетенції. Діяльність націлена на краще розуміння кліматичних змін і ризиків, пов’язаних із екстремальними подіями та різкими змінами клімату, з метою кращого прогнозування клімату; оцінювання впливів на глобальному, регіональному й місцевому рівнях, а також оцінювання вразливих аспектів; розроблення інноваційних економічно ефективних заходів для адаптації, запобігання ризикам і управління ними; та підтримування політики та стратегій пом’якшення негативних наслідків, включно з дослідженнями, зосередженими на впливі інших галузевих стратегій.
(b) Охорона довкілля, стале використання природних ресурсів і води, біорізноманіття та екосистем
Ціль - забезпечення знань та інструментів для управління природними ресурсами і їх охорони задля досягнення сталого балансу між обмеженими ресурсами та чинними й майбутніми потребами суспільства та економіки. Діяльність націлена на краще розуміння біологічного різноманіття й функціонування екосистем, їхньої взаємодії з соціальними системами та їхньої ролі у підтримці економіки й добробуту людей; на розробку комплексних підходів до вирішення проблем, пов’язаних із водою, а також на перехід до сталого управління й використання водних ресурсів і послуг; і на забезпечення знань та інструментів для ефективного вироблення та ухвалення рішень і залучення суспільства.
(c) Забезпечення сталого постачання неенергетичних і несільськогосподарських сировинних матеріалів
Ціль - вдосконалення бази знань щодо сировинних матеріалів і розроблення інноваційних рішень для економічного, ресурсоефективного й екологічного розвідування, видобування, перероблення, використання, повторного використання та відновлення сировинних матеріалів і для їх заміни економічно привабливими й екологічно безпечними альтернативами, які чинять менший вплив на довкілля, включно з процесами й системами замкненого циклу. Діяльність націлена на вдосконалення бази знань про наявність сировинних матеріалів; заохочення сталого й ефективного постачання сировинних матеріалів, їх використання й повторне використання, включно з мінеральними ресурсами з надр землі й морів; пошук альтернатив для критичних сировинних матеріалів; і підвищення обізнаності громадськості про сировинні матеріали й навички їх використання.
(d) Створення умов для переходу до зеленої економіки та суспільства через еко-інновації
Ціль - сприяти всім формам еко-інновацій, які уможливлюють перехід до зеленої економіки. Діяльність, між іншим, спиратиметься на зроблене в рамках Програми екологічних інновацій і поглиблюватиме досягнуте, й буде націлена на зміцнення технологій, процесів, послуг і продуктів для еко-інновацій, включно з вивченням шляхів зменшення кількості сировинних матеріалів у виробництві й споживанні, подоланням пов’язаних з цим труднощів і стимулюванням їх ринкової реалізації та відтворення, з особливою увагою до МСП; підтримкою інноваційної політики, сталих економічних моделей і суспільних змін; вимірюванням і оцінюванням прогресу в напрямку зеленої економіки; і підтримкою ефективного використання ресурсів за допомогою цифрових систем.
(e) Розвиток комплексних і сталих світових систем спостереження за станом довкіллям та інформування
Ціль - забезпечити надання довгострокових даних та інформації, необхідної для подолання зазначеного виклику. Діяльність націлена на можливості, технології та інфраструктури даних для спостереження за планетою Земля та здійснення моніторингу як дистанційно, так і через вимірювання in situ, які можуть безперервно і вчасно надавати точну інформацію та забезпечувати можливість робити прогнози та передбачення. Буде заохочуватися безкоштовний, відкритий і необмежений доступ до функціонально сумісних даних та інформації. Діяльність допоможе визначити майбутні оперативні заходи програми "Коперник" і покращити використання даних цієї програми для науково-дослідної діяльності.
(f) Культурна спадщина
Ціль - дослідити стратегії, методології та інструменти, необхідні для забезпечення динамічної та сталої культурної спадщини в Європі у відповідь на зміну клімату. Культурна спадщина у її різноманітних матеріальних формах забезпечує живий контекст для стійких громад, що реагують на багатомірні зміни. Дослідження культурної спадщини вимагає багатопрофільного підходу для покращення розуміння історичного матеріалу. Діяльність націлена на визначення рівнів стійкості через спостереження, моніторинг і моделювання, а також забезпечуватиме краще розуміння того, як громади сприймають зміну клімату, сейсмічні та вулканічні катастрофи та реагують на них.
6. Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства
6.1. Конкретна ціль
Конкретна ціль - сприяти кращому розумінню Європи, пропонувати рішення та підтримувати інклюзивні, інноваційні та рефлективні європейські суспільства в контексті безпрецедентних перетворень і зростаючої глобальної взаємозалежності.
Перед Європою постали серйозні соціально-економічні виклики, які сильно впливають на її спільне майбутнє. Серед таких викликів - зростання економічної та культурної взаємозалежності, старіння населення і демографічні зміни, соціальне відчуження та бідність, інтеграція та дезінтеграція, нерівність і міграційні потоки, зростання розриву в цифровій сфері, розвиток культури інновацій та креативності в суспільстві та бізнесі, зменшення довіри до демократичних інститутів і між громадянами в межах національних кордонів і поза ними. Зазначені виклики є величезними і вимагають спільного європейського підходу, що базується на спільних наукових знаннях, які, зокрема, можуть бути надані суспільними та гуманітарними науками.
У країнах Союзу та поза їх межами продовжують існувати значні розбіжності. У 2011 році індекс розвитку людського потенціалу - комплексний показник стану охорони здоров’я, освіти та доходу - становив для держав-членів від 0,771 до 0,910, що відображає значну різницю між країнами. Зберігається також і значна гендерна нерівність; наприклад, гендерна різниця в оплаті праці в Союзі залишається на рівні 17,8% на користь чоловіків (- 29). У 2011 році кожен шостий громадянин Союзу (близько 80 мільйонів осіб) перебував під загрозою бідності. За останні два десятиліття підвищився рівень бідності серед молодих людей і родин з дітьми. Рівень безробіття серед молоді становить понад 20%. 150 мільйонів європейців (близько 25%) ніколи не користувалися інтернетом і, ймовірно, ніколи не досягнуть достатнього рівня комп’ютерної грамотності. Також зріс рівень політичної апатії та поляризації думок під час виборів, що свідчить про дедалі меншу довіру громадян до політичних систем сьогодення.
Ці показники говорять про те, що деякі соціальні групи та громади постійно знаходяться на периферії соціального та економічного розвитку і/або демократичної політики. Такі нерівності не тільки пригнічують суспільний розвиток, а й шкодять економіці Союзу та зменшують можливості науково-дослідної та інноваційної діяльності як на національному, так і на міжнародному рівні.
Основний виклик у вирівнюванні зазначених розбіжностей - сприяти створенню таких умов, за яких європейська, національна та етнічна ідентичність можуть співіснувати та взаємно збагачувати одна одну.
Крім того, очікується значне збільшення (на 42%) кількості європейців віком понад 65 років: з 87 мільйонів у 2010 році до 124 мільйонів у 2030 році. Це є серйозним викликом для економіки, суспільства та сталості публічних фінансів.
Показники продуктивності та економічного зростання в Європі в останні сорок років відносно погіршувалися. Крім того, швидко зменшується частка Європи у світовому виробництві знань, а її провідні позиції у сфері інновацій швидко втрачаються порівняно з основними країнами, економіка яких швидко розвивається, як-от Бразилія та Китай. І хоча в Європі існує ґрунтовна науково-дослідна база, необхідно повноцінно її використовувати задля виробництва інноваційних товарів і надання інноваційних послуг.
Добре відомо, що Європа має збільшити інвестиції в науку та інновації, а також координувати такі інновації краще, ніж у минулому. Від початку фінансової кризи багато економічних і соціальних нерівностей в Європі навіть поглибились, і більшості країн Союзу, схоже, дуже далеко до повернення докризових темпів економічного зростання. Нинішня криза також свідчить про надзвичайно складність пошуку рішень для подолання кризи, які відбивали б гетерогенність держав-членів і їх інтереси.
Зазначені виклики необхідно вирішувати разом, в інноваційний та мультидисциплінарний спосіб, оскільки вони взаємодіють комплексно і часто неочікувано. Інновації можуть призвести до меншого ступеню включення, про що свідчать, наприклад, такі явища як розриви в галузі цифрових технологій або сегментація ринку праці. Іноді в політиці важко поєднати соціальні інновації та довіру суспільства, наприклад, у соціально пригнічених районах великих європейських міст. Крім того, взаємодія інновацій і зростаючих потреб громадян також спонукають виробників політики, економічних і соціальних суб’єктів знаходити нові відповіді, які ігнорують встановлені межі між галузями, діяльністю, товарами або послугами. Такі явища як розвиток інтернету, фінансових систем, економіки, яка старішає, а також екологічного суспільства, ясно показують, наскільки ці проблеми потребують розгляду та вирішення з урахуванням аспектів інклюзивності та інновацій.
Тому невід’ємна складність зазначених викликів і еволюція потреб вимагають розроблення інноваційних технологій досліджень і нових розумних технологій, процесів і методів, механізмів соціальних інновацій, узгоджених дій і стратегій, які б передбачали важливі тенденції розвитку Європи або впливали на них. Для цього слід наново зрозуміти визначальні чинники інноваційності. Необхідно також розуміти основні тенденції і впливи у рамках зазначених викликів, а ще повторно відкрити або наново винайти успішні форми солідарності, поведінки, координації та креативності, які вирізняють Європу в контексті інклюзивних, інноваційних та рефлективних суспільств у порівнянні з іншими регіонами світу.
Це також вимагає більш стратегічного підходу до співпраці з третіми країнами на основі глибшого розуміння минулого Союзу та його поточної та майбутньої ролі як глобального гравця.
6.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу
Зазначені виклики виходять за рамки національних кордонів, тому необхідні більш складні порівняльні аналізи, щоб створити основу для кращого розуміння національної та європейської політики. Такі порівняльні аналізи повинні зосереджуватися на мобільності (люди, товари, послуги та капітал, а також компетенції, знання та ідеї) та формах інституційної співпраці, міжкультурної взаємодії та міжнародної співпраці. Якщо ці виклики не зрозуміти краще та не передбачити, сили глобалізації змусять європейські країни конкурувати між собою, а не співпрацювати, тож наголос буде зроблено на відмінностях у Європі, а не на спільних рисах і правильному балансі між співпрацею та конкуренцією. У реагуванні на такі серйозні проблеми, в тому числі соціально-економічні виклики, лише на національному рівні криється небезпека неефективного використання ресурсів, поширення проблем на інші європейські та неєвропейські країни, і загострення соціальної, економічної та політичної напруженості, яка може безпосередньо впливати на цілі договорів щодо їх цінностей, зокрема, закріплених у розділі I Договору про Європейський Союз.
Для розуміння, аналізу та побудови інклюзивних інноваційних і рефлективних суспільств, Європа має отримати відповідь, яка розкриває потенціал спільних ідей щодо Європейського майбутнього до створення нових знань, технологій і можливостей. Концепція інклюзивних суспільств передбачає визнання розмаїття з погляду культури, регіонів і соціально-економічного середовища як європейського надбання. Необхідно перетворити європейське розмаїття на джерело інновації та розвитку. Таке прагнення допоможе Європі впоратися з викликами, які стоять перед нею, не лише на внутрішньому плані, але і в якості світового гравця на міжнародній арені. Це, своєю чергою, також допоможе державам-членам скористатися накопиченим досвідом і дозволить їм краще визначити власні конкретні дії в своєму конкретному контексті.
Тому ключовим завданням у рамках зазначеного суспільного виклику буде сприяння розвитку нових форм співпраці між країнами всередині Союзу та в усьому світі, а також між відповідними науково-дослідними та інноваційними спільнотами. Підтримка соціальних і технологічних інноваційних процесів, заохочення розумного та партисипативного публічного адміністрування, а також інформування та сприяння виробленню політики на основі фактів буде здійснюватися систематично, щоб підвищити актуальність усіх цих заходів для виробників політики, соціальних і економічних суб’єктів та громадян. Дослідження та інновації стануть передумовою конкурентоспроможності європейського бізнесу та послуг з особливою увагою до стабільності, поглиблення освіти, збільшення зайнятості та зменшення бідності.
Отже, фінансування Союзу в рамках цього виклику сприятиме розробленню, реалізації та адаптації ключових стратегій ЄС, зокрема цілей стратегії "Європа 2020". Воно буде скоординоване, у відповідних випадках, зі спільними програмними ініціативами, в тому числі з ініціативами "Культурна спадщина", "Жити довше і краще" та "Міська Європа", а також з прямою діяльністю СНДЦ.
6.3. Загальні напрями діяльності
6.3.1. Інклюзивні суспільства
Ціль - отримати краще розуміння суспільних змін у Європі та їх впливу на соціальне гуртування, а також аналізувати та розвивати соціальну, економічну і політичну інтеграцію та позитивну міжкультурну динаміку в Європі та з міжнародними партнерами через новітні наукові здобутки та міждисциплінарність, технологічний прогрес і організаційні інновації. Основні виклики, які належить подолати у зв’язку з європейськими моделями соціального гуртування та процвітання, охоплюють, між іншим, міграцію, інтеграцію, демографічні зміни, старіння суспільства та інвалідність, освіту та навчання протягом усього життя, а також зменшення бідності та соціального відторгнення з урахуванням різних регіональних і культурних реалій.
Дослідження в сфері суспільних і гуманітарних наук відіграють провідну роль у цьому контексті, оскільки вони стосуються змін у часі та просторі та дозволяють вивчати очікування щодо майбутнього. Європа має величезну спільну історію як співпраці, так і конфліктів. Її динамічна культурна взаємодія забезпечує натхнення та можливості. Необхідні дослідження, щоб зрозуміти ідентичність і приналежність громад, регіонів і націй. Дослідження будуть підтримувати виробників політики у розробленні політики, яка сприяє зайнятості населення, спрямована на боротьбу з бідністю, попереджає розвиток різних форм поділу, конфліктів і політичної та соціальної ізоляції, дискримінації та нерівності, наприклад, гендерної нерівності або нерівності між поколіннями, дискримінації через інвалідність або етнічне походження, цифрового або інноваційного розколу в європейських суспільствах та інших регіонах світу. Результати таких досліджень стануть у пригоді, зокрема, під час реалізації та адаптації стратегії "Європа 2020" і загальних зовнішніх дій Союзу.
Діяльність націлена на розуміння та стимулювання або реалізацію:
(a) механізмів сприяння розумному, сталому та інклюзивному зростанню;
(b) надійних організації, практики, послуг та стратегій, необхідних для розбудови життєздатних, інклюзивних, колегіальних, відкритих і креативних суспільств у Європі, зокрема з урахуванням міграційних та інтеграційних процесів, а також демографічних змін;
(c) ролі Європи як глобального гравця, зокрема у сфері прав людини і світової справедливості;
(d) заохочення сталих та інклюзивних середовищ шляхом інноваційного просторового та міського планування та проектування.
6.3.2. Інноваційні суспільства
Ціль - сприяти розвитку інноваційних суспільств і стратегій у Європі через залучення громадян, організацій громадянського суспільства, підприємств і користувачів до досліджень та інновацій і через підтримування координованих стратегій досліджень та інновацій у контексті глобалізації та необхідності просування найвищих етичних стандартів. Окрему підтримку буде надано розвитку ЄНДП і розробленню рамкових умов для інновацій.
Культурне та суспільне знання є основним джерелом креативності та інновацій, у тому числі інновацій у бізнесі, публічному секторі та соціальних інновацій. У багатьох випадках соціальні та ініційовані користувачами інновації також передують розвитку інноваційних технологій, послуг і економічних процесів. Креативні галузі є важливим засобом подолання суспільних викликів і досягнення конкурентоспроможності. Оскільки взаємозв’язки між соціальними та технологічними інноваціями є складними та рідко лінійними, необхідні подальші, в тому числі міжгалузеві та міждисциплінарні, дослідження у сфері розвитку всіх видів інновацій і діяльності, фінансованих для сприяння їх ефективному розвитку в майбутньому.
Діяльність націлена на:
(a) зміцнення доказової бази та підтримки флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" і ЄНДП;
(b) дослідження нових форм інновацій з особливим акцентом на інноваціях у соціальній і креативній сферах, а також розуміння факторів, що зумовлюють розвиток, успішність або занепад усіх форм інновацій;
(c) використання інноваційного, креативного та продуктивного потенціалу всіх поколінь;
(d) сприяння послідовній і ефективній співпраці з третіми країнами.
6.3.3. Рефлективні суспільства - культурна спадщина та європейська ідентичність
Ціль - сприяти розумінню інтелектуальної основи Європи, її історії та багатьох європейських і неєвропейських впливів як натхнення для нашого сьогоднішнього життя. Для Європи характерне розмаїття народів, які населяють її (в тому числі меншин і місцевого населення), традицій, регіональної та національної ідентичності, а також різні рівні економічного та соціального розвитку. Міграція та мобільність, засоби масової інформації, промисловість і транспорт сприяють розмаїттю поглядів і способів життя. Таке розмаїття та можливості необхідно визнавати і брати до уваги.
Європейські колекції в бібліотеках, у тому числі цифрових, в архівах, музеях, галереях та інших публічних установах мають велику кількість багатих невикористаних документів і об’єктів для дослідження. Ці архівні ресурси разом із нематеріальною спадщиною представляють історію окремих держав-членів, а також колективну спадщину Союзу, яка виникла з часом. Такі матеріали мають бути доступними, в тому числі завдяки новим технологіям, щоб дати дослідникам і громадянам змогу дивитися в майбутнє через призму минулого. Доступність і збереження культурної спадщини в таких формах необхідні для збереження живих взаємодій всередині європейських культур і між ними в наші дні та сприяння сталому економічному зростанню.
Діяльність націлена на:
(a) вивчення європейської спадщини, пам’яті, ідентичності, інтеграції та культурної взаємодії та перенесення, в тому числі її представлення в культурних і наукових колекціях, архівах і музеях з метою кращого інформування та кращого розуміння сьогодення завдяки широкій інтерпретації минулого;
(b) вивчення історії, літератури, мистецтва, філософії та релігії європейських країн і регіонів, і їх ролі у формуванні сучасного європейського розмаїття;
(c) вивчення ролі Європи в світі, взаємного впливу і зв’язків між регіонами світу, а також уявлень інших країн про європейські культури.
7. Безпечні суспільства - захист свободи та безпеки Європи та її громадян
7.1. Конкретна ціль
Конкретна ціль - підтримувати безпечні європейські суспільства в контексті безпрецедентних перетворень і зростаючої взаємозалежності та загроз на глобальному рівні, та водночас зміцнювати європейську культуру свободи і справедливості.
Європа ніколи не була настільки мирно консолідованою, а рівень безпеки європейських громадян є вищим порівняно з іншими частинами світу. Однак європейська вразливість продовжує існувати в умовах все більшої глобалізації, коли суспільства стикаються з загрозами безпеці та з викликами, масштаби та складність яких зростають.
Загроза великомасштабної військової агресії зменшилася, а міркування в галузі безпеки зосереджені на нових, багатогранних, взаємопов’язаних і транснаціональних загрозах. Слід враховувати такі аспекти як права людини, погіршення стану довкілля, політична стабільність і демократія, соціальні проблеми, культурна і релігійна ідентичність або міграція. У цьому контексті внутрішні та зовнішні аспекти безпеки нерозривно пов’язані між собою. Для захисту свободи і безпеки Союз потребує ефективних заходів з використанням всеосяжного та інноваційного пакету інструментів безпеки. Дослідження та інновації однозначно можуть відігравати допоміжну роль, хоча самі не можуть гарантувати безпеку. Науково-дослідна та інноваційна діяльність має бути спрямована на розуміння та виявлення загроз безпеці, запобігання їм, стримування їх, підготовку до них і захист від таких загроз. Крім того, безпека пов’язана з основними викликами, які не можна вирішити за допомогою незалежних і специфічних для галузі методів і які скоріше потребують більш амбітних, скоординованих і цілісних підходів.
Громадяни дедалі більше стикаються з багатьма формами небезпеки, як-от злочинність, насильство, тероризм, природні або техногенні катастрофи, кібератаки та порушення приватності, а також іншими формами соціальних і економічних порушень.
За оцінками, ймовірно, до 75 мільйонів осіб у Європі щороку стають прямими жертвами злочинів (- 30). Прямі збитки від злочинності, терористичної та незаконної діяльності, насильства та катастроф у Європі в 2010 році оцінили щонайменше у 650 мільярдів євро (близько 5% ВВП Союзу). У кількох країнах Європи та світу фатальні наслідки тероризму забрали життя багатьох людей і спричинили значні економічні збитки. Тероризм також чинить значний негативний вплив на культуру та світ.
Громадяни, компанії та установи все частіше залучаються до цифрових взаємодій та операцій у соціальній, фінансовій і комерційній сферах життя, проте розвиток інтернету також спричинив появу кіберзлочинів, які щороку завдають мільярдних збитків, до кібератак на основні інфраструктури, порушення приватності, яке торкається окремих осіб або організацій по всьому континенту. Зміни в характері та сприйнятті небезпеки в повсякденному житті, ймовірно, вплинуть на довіру громадян не тільки до установ, а й один до одного.
