Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1291/2013 від 11 грудня 2013 року про встановлення Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (2014-2020 роки) і про скасування Рішення № 1982/2006/ЄС

4. До 31 грудня 2023 року Комісія, за сприяння незалежних, обраних у прозорий спосіб експертів, проводить оцінювання ex post програми "Горизонт 2020", її конкретної програми та діяльності ЄІІТ. Оцінювання охоплює обґрунтування, реалізацію та досягнення, а також довгострокові наслідки й сталість вжитих заходів, і його беруть до уваги при ухваленні рішення щодо можливого поновлення, модифікації або призупинення будь-якого з подальших заходів. Оцінювання враховує аспекти, які стосуються розповсюдження та використання результатів досліджень.

5. Показники ефективності, що їх використовують для оцінювання прогресу щодо загальної мети програми "Горизонт 2020" і ЄІІТ, визначені у вступі до додатку I, та для оцінювання конкретних цілей, встановлених у конкретній програмі, разом із відповідними референтними показниками, забезпечують мінімальну основу для оцінювання ступеня досягнення цілей програми "Горизонт 2020".

6. У відповідних випадках держави-члени надають Комісії дані та інформацію, необхідну для моніторингу та оцінювання відповідних заходів.

7. Комісія передає висновки оцінювань, про які йдеться у цій статті, а також свої зауваження, Європейському Парламенту, Раді, Європейському економічно-соціальному комітету та Комітету регіонів.

1. Рішення Комісії № 1982/2006/ЄС скасувати з 1 січня 2014 року.

2. Незважаючи на параграф 1, Рішення № 1982/2006/ЄС застосовують до діяльності, розпочатої відповідно до зазначеного Рішення, та пов’язаних із нею фінансових зобов’язань, до повного їх завершення.

3. Фінансування, зазначене в статті 6 цього Регламенту, може також охоплювати витрати на технічну та адміністративну підтримку, необхідну для забезпечення переходу від інструментів, ухвалених у рамках Рішення № 1982/2006/ЄС, до програми "Горизонт 2020".

Цей Регламент набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

Загальна ціль програми "Горизонт 2020" - сприяти створенню в усьому Союзі суспільства та економіки, заснованих на знаннях та інноваціях, з одночасним сприянням сталому розвитку. Програма підтримує реалізацію стратегії "Європа 2020" та інших стратегій Союзу, а також створення та функціонування Європейського науково-дослідницького простору (ЄНДП).

Показники ефективності для оцінювання прогресу щодо цієї конкретної цілі включають:

- показники наукових досліджень і розробок (3% ВВП) стратегії "Європа 2020";

- показник результатів інновацій у контексті стратегії "Європа 2020" (- 7);

- частка дослідників серед активного населення.

Цієї загальної цілі досягають за допомогою трьох різних пріоритетів, що посилюють один одного, кожен з яких містить комплекс конкретних цілей. Впровадження зазначених пріоритетів відбуватиметься на комплексній основі з метою сприяння взаємодії між різними конкретними цілями, уникнення дублювання зусиль і підсилювання їх комбінованого впливу.

Спільний науково-дослідний центр (СНДЦ) сприяє досягненню загальної цілі та пріоритетів програми "Горизонт 2020" з конкретною ціллю - забезпечити орієнтовану на клієнта наукову та технічну підтримку стратегій Союзу.

Європейський інститут інновацій і технологій (ЄІІТ) сприяє досягненню загальної цілі та пріоритетів програми "Горизонт 2020" з конкретною ціллю - інтегрувати трикутник знань, який складається з вищої освіти, досліджень та інновацій. Показники для оцінювання ефективності функціонування ЄІІТ включають:

- академічні, комерційні та науково-дослідні організації, інтегровані до співтовариств знань та інновацій (СЗІ);

- співпраця в рамках трикутника знань, яка призводить до створення інноваційних продуктів, послуг і процесів.

Цей додаток встановлює основні напрями конкретних цілей і діяльності, зазначених у статті 5(2), (3), (4) і (5).

Наскрізні питання, приблизний список яких наведений у статті 14, будуть просуватися між конкретними цілями трьох пріоритетів, як такі, що є необхідними для вироблення нових знань, основних компетенцій і важливих технологічних досягнень, а також для надання знанням економічної та суспільної цінності. Крім того, у багатьох випадках потрібно буде знайти міждисциплінарні рішення, що охоплюватимуть різноманітні конкретні цілі програми "Горизонт 2020". Програма "Горизонт 2020" заохочує до дій, пов’язаних з такими наскрізними питаннями, в тому числі за допомогою ефективного об’єднування бюджетів.

Дослідна діяльність у сфері суспільних і гуманітарних наук буде повністю інтегрована до кожного з пріоритетів і кожної з конкретних цілей програми "Горизонт 2020", і сприятиме укладенню бази фактичних даних для вироблення політики на міжнародному, національному, регіональному і місцевому рівнях і на рівні Союзу. Що стосується суспільних викликів, суспільні та гуманітарні науки будуть інтегровані як суттєвий елемент діяльності, необхідної для подолання кожного з суспільних викликів, для посилення впливу такої діяльності. Конкретна ціль суспільного виклику "Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства" сприяє дослідженням у сфері суспільних і гуманітарних наук з акцентом на створенні інклюзивних, інноваційних і рефлективних суспільств.

Зв’язки між наукою та суспільством, а також сприяння відповідальним дослідженням та інноваціям, науковій освіті та культурі, поглиблюються, а довіра громадськості до науки посилюється завдяки діяльності в рамках програми "Горизонт 2020", яка сприяє поінформованому залученню громадян і громадянського суспільства до наукових досліджень та інновацій.

Союз зобов’язується сприяти гендерній рівності в науці та інноваціях. У програмі "Горизонт 2020" підхід до вирішення гендерних питань матиме наскрізний характер для усунення дисбалансу між чоловіками й жінками та інтегрування гендерного аспекту до програм з наукових досліджень та інновацій.

Програма "Горизонт 2020" комплексно заохочує та підтримує залучення МСП до всіх конкретних цілей. Відповідно до статті 22 заходи, встановлені в рамках конкретної цілі "Інновації в МСП" (спеціальний інструмент для МСП), застосовуються в рамках конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і пріоритету "Суспільні виклики".

ШШІ, визначений у статті 24, підтримує інноваційні напрями діяльності в рамках конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і пріоритету "Суспільні виклики" на основі з граничним терміном надання грантів, що не перевищує шість місяців.

Науково-дослідний та інноваційний потенціал держав-членів, попри певний ступінь нещодавно досягнутої конвергенції, залишається дуже нерівномірним, з глибоким розривом між "інноваційними лідерами" та "скромними новаторами". Діяльність допомагає подолати відмінності, які існують у Європі в сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності, що сприяє синергії між європейськими структурними та інвестиційними фондами (фондами ЄСІ), а також за допомогою конкретних інструментів для розкриття потенціалу регіонів з низькою ефективністю науково-дослідної та інноваційної діяльності, що розширює можливості участі в програмі "Горизонт 2020" і сприяє створенню ЄНДП.

Міжнародна співпраця з третіми країнами та міжнародними, регіональними і світовими організаціями є необхідною для ефективного досягнення багатьох конкретних цілей, встановлених у програмі "Горизонт 2020". Міжнародна співпраця має суттєве значення для проведення передових і фундаментальних досліджень з метою отримання вигоди від нових наукових і технологічних можливостей. Співпраця необхідна для подолання суспільних викликів і посилення конкурентоспроможності європейської промисловості. Сприяння міжнародній мобільності дослідницьких та інноваційних кадрів також має вирішальне значення для зміцнення цієї глобальної співпраці. Міжнародна співпраця у сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності - ключовий аспект глобальних зобов’язань Союзу. Таким чином, кожен з трьох пріоритетів програми "Горизонт 2020" сприятиме міжнародній співпраці. Окрім цього, з метою забезпечення послідовного та ефективного розвитку міжнародної співпраці, в рамках усієї програми "Горизонт 2020" будуть підтримуватися спеціальні горизонтальні заходи.

Програма "Горизонт 2020" заохочує та підтримує діяльність, спрямовану на використання передових позицій Європи в естафеті розроблення нових процесів і технологій для сприяння сталому розвитку, в широкому значенні, та боротьби зі зміною клімату. Такий горизонтальний підхід, повністю інтегрований у пріоритети програми "Горизонт 2020", допоможе Союзу досягти успіху в світі низьковуглецевої економіки та обмежених ресурсів, і водночас сприятиме розбудові ресурсоефективної, сталої та конкурентоспроможної економіки.

"Наведення мостів" у рамках програми "Горизонт 2020" спрямоване на полегшення та прискорення комерційного використання наукових відкриттів, і, у відповідних випадках, веде до комерціалізації наукових ідей і отримання прибутку. Така діяльність повинна ґрунтуватися на широкій концепції інновацій і стимулювати міжгалузеву інноваційну діяльність.

Вирішенню наскрізних питань сприятиме низка горизонтальних заходів підтримки, в тому числі спрямованих на: підвищення привабливості професії дослідника, разом із загальними принципами Європейської хартії дослідників; зміцнення доказової бази, розбудову та розвиток ЄНДП (в тому числі п’ятьох ініціатив ЄНДП) та Інноваційного Союзу; покращення рамкових умов на підтримку Інноваційного Союзу, в тому числі принципів, викладених у Рекомендації Комісії щодо управління інтелектуальною власністю (- 8), та вивчення можливості запровадження європейського інструменту валоризації прав інтелектуальної власності; адміністрування та координацію міжнародних мереж для передових дослідників та новаторів, як-от ЄСНТ.

Ця частина покликана зміцнити та розширити передові позиції наукової бази Союзу та консолідувати ЄНДП з метою підвищення конкурентоспроможності науково-дослідної та інноваційної системи Союзу на світовому рівні. Вона складається з чотирьох конкретних цілей:

(a) Ціль "Європейська дослідницька рада (ЄДР)" надає привабливе і гнучке фінансування для того, щоб талановиті та креативні дослідники та їхні команди могли переслідувати найамбітніші цілі на вістрі науки, в умовах конкуренції в межах Союзу.

(b) Ціль "Майбутні та новітні технології (МНТ)" підтримує спільну науково-дослідну діяльність з метою розширення можливостей Європи створювати передові революційні інновації. Це посилює співпрацю між науковими дисциплінами в роботі над радикально новими ідеями з високим ступенем ризику та прискорює розвиток найперспективніших нових сфер науки і технології, а також процес структуризації відповідних наукових спільнот у межах Союзу.

(c) Ціль "Програма імені Марії Склодовської-Кюрі" забезпечує передову та інноваційну підготовку кадрів у сфері наукових досліджень, а також створює можливості для розвитку кар’єри та обміну знаннями завдяки транскордонній і міжгалузевій мобільності дослідників, щоб якнайкраще підготувати їх до подолання наявних і майбутніх суспільних викликів.

(d) Ціль "Дослідницькі інфраструктури" розвиває та підтримує європейські дослідницькі інфраструктури найвищого рівня та сприяє їхньому внеску до функціонування ЄНДП через підтримку їх інноваційного потенціалу, залучення дослідників світового рівня та підготовки людського капіталу, а також підкріплює таку діяльність відповідною політикою Союзу і міжнародною співпрацею.

Кожна з цих цілей має доведену високу додану вартість для Союзу. Разом вони становлять потужний і збалансований комплекс заходів, які, в тісній взаємодії з діяльністю на національному, регіональному та місцевому рівнях, охоплюють увесь діапазон потреб Європи щодо передової науки та технології. Поєднання цих цілей у межах однієї програми дасть їм можливість працювати у більш узгоджений, ефективний, простий і сфокусований спосіб, і водночас забезпечить послідовність, життєво важливу для підтримування їх дієвості.

Така діяльність за своєю суттю націлена на майбутнє, на створення навичок у довгостроковій перспективі, зосереджена на прийдешніх поколіннях дослідників, на майбутніх інноваціях, наукових і технологічних здобутках, на підтримці нових талантів з будь-яких куточків Союзу, асоційованих країн і світу. З огляду на чільне місце, відведене науці, та механізми фінансування значною мірою за висхідним принципом, тобто пропоновані самими дослідниками, Європейська наукова спільнота відіграватиме значну роль у визначенні напрямів наукових досліджень у рамках програми "Горизонт 2020".

Ця частина покликана прискорити розвиток технологій та інновацій, які закладають підґрунтя для майбутніх підприємств і допомагають європейським інноваційним МСП перетворитися на провідні компанії світового рівня. Вона складається з трьох конкретних цілей:

(a) Ціль "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" забезпечує цілеспрямовану підтримку наукових досліджень, розробок і демонстрації, а також, у відповідних випадках, стандартизації та сертифікації в сфері інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ), нанотехнологій, новітніх матеріалів, біотехнологій, сучасних технологій виробництва та оброблення, а також космосу. Головну увагу буде зосереджено на взаємодії та конвергенції в рамках різних технологій і між ними, та їх зв’язку із суспільними викликами. У всіх цих сферах враховуються потреби користувачів.

(b) Ціль "Доступ до фінансування ризиків" має подолати дефіцит у доступності фінансування заборгованості та капітальних вкладень для наукових досліджень і розробок, а також орієнтованих на інновації компаній і проектів на всіх етапах розвитку. Разом з інструментом власного капіталу Програми конкурентоспроможності підприємств і МСП (КПМСП) (2014-2020 роки) ця ціль підтримує розвиток венчурного капіталу на рівні Союзу.

(c) Ціль "Інновації в МСП" забезпечує адаптовану для МСП підтримку для стимулювання всіх форм інноваційної діяльності в МСП, спрямовану на МСП з потенціалом до зростання та виходу на міжнародний рівень в межах одного ринку і поза ними.

Програма таких дій спирається на потреби бізнесу. Бюджети на досягнення конкретних цілей "Доступ до фінансування ризиків" та "Інновації в МСП" складають за висхідним принципом з урахуванням потреб. Такі бюджети доповнюють використанням фінансових інструментів. Спеціальний інструмент для МСП впроваджують переважно за висхідним принципом і адаптують до потреб МСП з урахуванням конкретних цілей пріоритету "Суспільні виклики" і конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".

Програма "Горизонт 2020" передбачає інтегрований підхід до участі МСП, з урахуванням, між іншим, їх потреби у передаванні знань і технологій; тому на МСП повинно припадати принаймні 20% загальних сукупних бюджетів усіх конкретних цілей у рамках пріоритету "Суспільні виклики" і конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".

Конкретна ціль "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" застосовує технологічно обумовлений підхід до розроблення передових технологій, які можуть бути використані в багатьох сферах, різних галузях промисловості та послуг. Застосування зазначених технологій для подолання суспільних викликів підтримують разом із пріоритетом "Суспільні виклики".

Ця частина безпосередньо відповідає пріоритетам політики та суспільним викликам, визначеним у стратегії "Європа 2020", які покликані сприяти створенню критичної маси зусиль у сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності, необхідних для досягнення цілей політики Союзу. Фінансування зосереджують на досягненні таких конкретних цілей:

(a) Здоров’я, демографічні зміни та добробут

(b) Продовольча безпека, стале сільське господарство та лісівництво, дослідження у сфері морів, мореплавства та внутрішніх вод, і біоекономіка

(c) Безпечна, чиста та ефективна енергетика

(d) Розумний, екологічно безпечний та інтегрований транспорт;

(e) Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировинних матеріалів;

(f) Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства;

(g) Безпечні суспільства - захист свободи та безпеки Європи та її громадян

Спільним для всієї діяльності є підхід, спрямований на подолання викликів, який може включати фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, передавання знань та інновацій, зосереджений на політичних пріоритетах без попередньо заданих конкретних технологій або рішень, які необхідно розробити. Окрім рішень, в основі яких лежать технологічні здобутки, увагу також приділяють нетехнологічним, організаційним і системним інноваціям, а також інноваціям у публічному секторі. В центрі уваги - мобілізація критичної маси ресурсів і знань з різних сфер, технологій і наукових дисциплін, а також дослідницьких інфраструктур для подолання викликів. Види діяльності охоплюють повний цикл від фундаментальних досліджень до виходу на ринок з новим акцентом на інноваційній діяльності, такій як пілотна та демонстраційна діяльність, тестовий запуск, підтримка публічних закупівель, дизайн, інновації на користь кінцевого споживача, соціальні інновації, передавання знань, ринкова реалізація інновацій і стандартизація.

Конкретна ціль "Поширення передового досвіду та розширення участі" покликана повністю використати потенціал висококваліфікованих кадрів Європи та забезпечити максимізацію переваг економіки, заснованої на інноваціях, та її широке розповсюдження в межах Союзу згідно з принципом досконалості.

Конкретна ціль "Наука з суспільством і для суспільства" покликана створювати ефективну співпрацю між наукою та суспільством, залучати нові таланти до наукової діяльності та поєднувати наукову передову думку з соціальною обізнаністю та відповідальністю.

Діяльність СНДЦ є невід’ємною частиною програми "Горизонт 2020", що уможливлює забезпечення надійної, підкріпленої фактами підтримки політики Союзу. Вона орієнтована на потреби клієнтів, а також доповнюється перспективною діяльністю.

ЄІІТ відіграватиме провідну роль шляхом об’єднання передових досліджень, інновацій та вищої освіти, та інтегруватиме в такий спосіб трикутник знань. ЄІІТ досягає своїх цілей переважно через СЗІ. Крім того він забезпечує обмін досвідом між СЗІ і поза їх межами через цільові заходи, спрямовані на розповсюдження та обмін знаннями, та заохочує в такий спосіб швидше практичне впровадження інноваційних моделей по всьому Союзу.

1.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль полягає у зміцненні провідних позицій, динамізму та креативності європейських наукових досліджень.

Європа встановила амбітну ціль - перейти до нової економічної моделі, заснованої на розумному, сталому та інклюзивному зростанні. Такий тип трансформації потребуватиме більше ніж поступового покращення наявних технологій і знань. Він потребуватиме значно більшого потенціалу для фундаментальних досліджень та інновацій, активізованого за допомогою нових революційних знань, що дасть Європі змогу відігравати провідну роль у революційних наукових і технологічних змінах, які стануть головними рушіями підвищення продуктивності, конкурентоспроможності, добробуту, сталого розвитку та соціального прогресу в майбутніх галузях і секторах економіки. Історично такі революційні зміни часто виходили з наукової бази публічного сектора, перш ніж стати підґрунтям для нових галузей і секторів економіки.

Інновації світового масштабу тісно пов’язані з передовою наукою. Європа, яка колись була безперечним світовим лідером, у нещодавньому минулому втратила позиції у сфері новітніх наукових здобутків, відігравала другорядну роль і віддала Сполученим Штатам пальму першості за найбільші в повоєнні часи досягнення в сфері технологій. Хоча Союз залишається лідером за кількістю наукових публікацій, у США друкується вдвічі більше найвпливовіших наукових матеріалів (тих, які з’являються серед 1% найчастіше цитованих публікацій). Крім того, міжнародні рейтинги університетів свідчать, що перші місця теж утримують університети США. До того ж, 70% лауреатів Нобелівської премії працюють у Сполучених Штатах.

Виклик частково полягає в тому, що в той час як Європа інвестує у свої наукові бази публічного сектора обсяги коштів, подібні до обсягів інвестицій Сполучених Штатів, Союз має майже втричі більше дослідників у публічному секторі, що призводить до значно нижчих обсягів інвестицій на одного дослідника. Більше того, у США діє вибірковий підхід до розподілення ресурсів між провідними дослідниками. Це пояснює, чому дослідники в публічному секторі Союзу в середньому менш продуктивні та разом чинять менший науковий вплив, ніж їхні американські колеги, чисельність яких значно нижча.

Інший важливий аспект виклику полягає в тому, що в багатьох європейських країнах ані публічний, ані приватний сектор не пропонує достатньо привабливих умов для найкращих дослідників. Талановиті молоді дослідники можуть роками чекати на те, аби нарешті стати по-справжньому незалежними вченими. Такий стан справ призводить до марнування європейського дослідницького потенціалу, оскільки затримує появу нового покоління дослідників, здатних принести нові ідеї та енергію, а інколи навіть перешкоджає їх появі, а також змушує передових дослідників починати нову професійну кар’єру в інших сферах.

Більше того, разом ці фактори пояснюють відносну непривабливість Європи у світовій конкуренції за наукові таланти.

1.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

ЄДР була створена для забезпечення найкращих дослідників Європи, як жінок, так і чоловіків, ресурсами, потрібними для підвищення їх конкурентоспроможності на світовому рівні через фінансування окремих груп дослідників, обраних за результатами загальноєвропейського конкурсу. ЄДР функціонує автономно: незалежна Наукова рада, до складу якої входять досвідчені та знані науковці, інженери та вчені, як жінки, так і чоловіки різного віку, визначає загальну наукову стратегію і має всі повноваження для ухвалення рішень щодо видів наукових досліджень, які отримають фінансування. Зазначені суттєві особливості ЄДР гарантують дієвість її наукової програми, якість її дій і процесу експертного оцінювання, а також її авторитет у наукових колах.

Оскільки ЄДР працює в межах Європи на конкурентних засадах, вона має можливість залучати ширше коло людських ресурсів та ідей, ніж будь-яка національна схема. Найкращі дослідники та найкращі ідеї конкурують між собою. Кандидати знають, що мають продемонструвати найвищий рівень підготовки, щоб отримати винагороду у формі гнучкого фінансування на рівних умовах, незалежно від місцевих труднощів або наявності національного фінансування.

Таки чином очікується, що передові дослідження, які фінансує ЄДР, матимуть значний безпосередній вплив у формі розширення меж знань, прокладатимуть шлях новим і часто неочікуваним розробкам у галузі науки і технологій, які, зрештою, можуть генерувати радикально нові ідеї, що дадуть поштовх інноваціям і підприємницькій винахідливості, та сприятимуть подоланню суспільних викликів. Таке поєднання передових науковців та інноваційних ідей закладає підґрунтя для кожного етапу ланцюга інновацій.

Крім того, ЄДР справляє значний структурний вплив, оскільки дає потужний стимул для підвищення якості європейської науково-дослідної системи, що виходить далеко за межі індивідуальних дослідників і проектів, які вона безпосередньо фінансує. Фінансовані ЄДР проекти та дослідники встановлюють чітку й наснажливу ціль у сфері передових наукових досліджень у Європі, підвищують їх престижність і привабливість для найкращих дослідників світового рівня. Престижність залучення стипендіатів ЄДР і супутній "знак якості" посилює конкуренцію між європейськими університетами та іншими дослідними організаціями, які прагнуть запропонувати найкращі умови найкращим дослідникам. Здатність національних систем і окремих науково-дослідних установ залучати та приймати дослідників, які отримали гранти ЄДР, також є орієнтиром для оцінювання їх відносно сильних і слабких сторін, а також для відповідного реформування їх політики та усталеної практики. Отже фінансування ЄДР доповнює зусилля, яких докладають на рівні Союзу, на національному та регіональному рівнях для реформування, розбудови потужності та розкриття всього потенціалу та привабливості європейської науково-дослідної системи.

1.3. Загальні напрями діяльності

Фундаментальна діяльність ЄДР полягає в забезпеченні привабливого довгострокового фінансування для підтримки провідних дослідників і їх команд для проведення інноваційних досліджень з високими можливими вигодами, але й з високим рівнем ризику.

ЄДР надає фінансування відповідно до таких затверджених принципів. Єдиним критерієм, на підставі якого ЄДР присуджує гранти, є передові наукові думки. ЄДР функціонує за висхідним принципом без визначених наперед пріоритетів. Гранти ЄДР можуть отримати окремі дослідницькі групи, що складаються з науковців будь-якого віку, статі та з будь-якої країни, які працюють у Європі. ЄДР має на меті сприяння здоровій конкуренції в Європі на основі надійних, прозорих і неупереджених процедур оцінювання, які стосуються, зокрема, потенційної гендерної нерівності.

Окремим пріоритетом ЄДР є допомога найкращим дослідникам-початківцям з передовими ідеями у переході до незалежної діяльності завдяки наданню належної підтримки на важливому етапі створення або зміцнення власної дослідницької групи або програми. ЄДР також продовжуватиме надавати належну підтримку досвідченим дослідникам.

За потреби ЄДР також надає підтримку новим способам роботи в науковому світі, які можуть потенційно сприяти отриманню революційних результатів і полегшити вивчення комерційного та соціального інноваційного потенціалу фінансованого дослідження.

Отже мета ЄДР - продемонструвати до 2020 року, що найкращі дослідники беруть участь у конкурсах ЄДР, що гранти, надані ЄДР, сприяли появі високоякісних наукових публікацій і результатів наукових досліджень зі значним соціальним та економічним впливом, і що ЄДР зробила значний внесок у підвищення привабливості Європи для найкращих вчених світу. Зокрема, метою ЄДР є вимірюване збільшення частки європейських публікацій у 1% найчастіше цитованих публікацій світу. ЄДР також ставить за мету суттєве збільшення кількості передових дослідників з-поза меж Європи, яких вона фінансує. ЄДР ділиться досвідом та кращими практиками з регіональними та національними агентствами з фінансування досліджень, щоб сприяти підтримці передових дослідників. Крім того, ЄДР продовжує покращувати доступність своїх програм.

Наукова рада ЄДР проводить постійний моніторинг діяльності та процедур оцінювання ЄДР і намагається визначити, як краще досягти своїх цілей за допомогою системи грантів з акцентом на дієвості, ясності, стабільності та простоті як для заявників, так і в процесі реалізації та управління, а також, у разі необхідності, найкращим чином реагувати на потреби, що виникають. Наукова рада намагається підтримувати та надалі вдосконалювати створену ЄДР систему експертного оцінювання, яка базується на повністю прозорому, справедливому та неупередженому ставленні до пропозицій, що дає змогу розпізнавати наукові прориви, інноваційні ідеї та таланти дослідників, незалежно від їхньої статі, національності, установи, в якій вони працюють, або віку. Зрештою, ЄДР продовжує проводити власні стратегічні дослідження для підготовки та підтримки власної діяльності, підтримування тісних контактів із науковою спільнотою, регіональними та національними агентствами з фінансування та іншими стейкхолдерами, і прагне, щоб її діяльність доповнювала дослідження, які проводяться на інших рівнях.

ЄДР забезпечує надання науковій спільноті та широкій громадськості прозорої інформації про свою діяльність і її результати, а також зберігає актуальні дані за фінансованими проектами.

2.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль - просувати радикально нові технології з потенціалом відкриття нових сфер наукових знань і технологій, і робити внесок у європейські галузі промисловості нового покоління через вивчення інноваційних і ризикованих ідей на основі наукових знань. МНТ визначають та використовують можливості отримання довгострокових переваг для громадян, економіки та суспільства через надання гнучкої підтримки цільовим і міждисциплінарним спільним дослідженням різного рівня та впровадження інноваційної практики досліджень.

МНТ надають сучасним дослідженням додану вартість для Союзу.

МНТ сприяють дослідженням і технологіям за межами відомого, загальноприйнятого або поширеного та заохочують до інноваційного та перспективного мислення для прокладання перспективних шляхів до створення нових потужних технологій, деякі з яких можуть перерости в провідні технологічні та інтелектуальні парадигми наступних десятиліть. МНТ заохочують зусилля, спрямовані на проведення маломасштабних наукових досліджень у всіх сферах, у тому числі в новітніх сферах та в питаннях, що створюють грандіозні наукові та технологічні виклики, які потребують тісної співпраці програм в Європі та поза її межами. Такий підхід ґрунтується на передових знаннях та поширюється на вивчення передконкурентних ідей, які визначатимуть майбутнє технологій, надаватимуть суспільству та промисловості можливість користуватися перевагами співпраці у сфері міждисциплінарних досліджень, яку необхідно налагодити на європейському рівні шляхом пов’язання між собою досліджень, орієнтованих на науку, та досліджень, рушієм яких є суспільні цілі та виклики або галузева конкурентоздатність.

2.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Радикальні прориви, які мають перетворювальну силу, все більше покладаються на тісну співпрацю між різними науково-технічними дисциплінами (наприклад, між інформаційними та комунікаційними технологіями, біологією, біоінженерією і робототехнікою, хімією, фізикою, математикою, медичним моделюванням, геонауками, матеріалознавством, нейронауками та когнітивістикою, суспільствознавством або економічними науками) та художніми дисциплінами, поведінковими й гуманітарними науками. Це може вимагати не тільки передових науково-технічної ідей, але й нового ставлення та нових видів взаємодії між широким колом гравців науково-дослідної сфери.

Хоча деякі ідеї можна розвивати в невеликому масштабі, інші так важко реалізувати, що для цього необхідні спільні зусилля протягом тривалого періоду часу. Основні країни світу це визнали, тож зростає глобальна конкуренція за виявлення та вивчення новітніх технологічних можливостей на вістрі науки, що може значно вплинути на створення інновацій і переваг для суспільства. Для забезпечення ефективності зазначених видів діяльності їх, можливо, доведеться розбудовувати швидко та широко, спільними зусиллями на рівні Європи задля досягнення спільних цілей створення критичної маси, сприяння синергії та отримання оптимального кумулятивного ефекту.

МНТ охоплюють весь спектр наукових інновацій, від початкових стадій вивчення ідей в їхньому зародку до створення нових дослідницько-інноваційних співтовариств у трансформаційних нових сферах наукових досліджень і великих спільних науково-дослідницьких ініціативах, побудованих навколо плану досліджень для досягнення амбітних і прогресивних цілей. Кожен з цих трьох рівнів залучення має власну конкретну цінність і водночас доповнює та підкріплює інші рівні. Наприклад, маломасштабні дослідження можуть виявити потребу в розробленні нових тематичних напрямів, які можуть призвести до широкомасштабних дій за відповідними сценаріями. До таких досліджень можуть бути залучені широкі кола гравців науково-дослідної сфери, в тому числі молоді дослідники та МСП, які активно займаються дослідженнями, а також кола стейкхолдерів (громадянське суспільство, виробники політики, промислові дослідники та дослідники з публічного сектора, згуртовані навколо програм з наукових досліджень, які з розвитком еволюціонують, набувають форми, вдосконалюються та розгалужуються.

2.3. Загальні напрями діяльності

Незважаючи на прогресивну, трансформаційну, нешаблонну природу МНТ, діяльність у рамках цієї цілі ведуть за різною логікою, від повністю відкритої до різною мірою структурованої за темами, громадами та фінансуванням.

Діяльність надасть чіткішої форми різним логічним підходам до напрямів дій у відповідному масштабі через виявлення та використання можливості забезпечення довгострокових переваг для громадян, економіки та суспільства:

(a) Через заохочення інноваційних ідей ("FET Open"/"МНТ відкриття") МНТ підтримують на ранніх етапах науково-технологічні дослідження, орієнтовані на пошуки нових фундаментальних ідей, які будуть використовуватися для розробки радикально нових технологій майбутнього шляхом переосмислення наявних парадигм та освоєння досі невідомих сфер діяльності. Висхідний процес відбору, широко відкритий для будь-яких дослідницьких ідей, дасть змогу намітити широку гамму проектів. Ключовими факторами стануть раннє виявлення перспективних нових сфер, напрацювань і тенденцій, а також залучення нових гравців з високим потенціалом у науково-дослідній сфері.

(b) Через заохочення розвитку нових тем і спільнот ("FET Proactive"/"МНТ ініціативність") МНТ у тісному зв’язку з цілями "Суспільні виклики" та "Лідерство в промисловості" опрацьовують низку перспективних тем пошукових досліджень, здатних створити критичну масу взаємопов’язаних проектів, які разом забезпечать широке та різнобічне вивчення зазначених тем і сформують європейський банк знань.

(c) Через подолання надскладних міждисциплінарних науково-технічних викликів ("FET Flagships"/"МНТ флагманство") шляхом повного урахування результатів своїх підготовчих проектів, МНТ підтримують амбітні широкомасштабні науково-технологічні дослідження для здійснення науково-технологічних проривів у сферах, визначених як ключові, у відкритий та прозорий спосіб і за участі держав-членів і відповідних стейкхолдерів. Така діяльність може виграти від координації європейських, національних і регіональних програмам. Науковий поступ має закласти міцний і широкий фундамент для майбутніх технологічних інновацій і їх економічного застосування, а також надати нові переваги суспільству. Таку діяльність ведуть з використанням наявних фінансових інструментів.

На "МНТ відкриття" спрямовується 40% усіх ресурсів МНТ.

3.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль полягає в забезпеченні оптимального розвитку та динамічного використання інтелектуального капіталу Європи задля створення, розвитку та передавання нових навичок, знань та інновацій, а отже, для повноцінної реалізації його потенціалу в усіх секторах і регіонах.

Добре підготовані, динамічні та креативні дослідники є запорукою передової науки та найпродуктивніших інновацій на основі наукових досліджень.

Попри те що Європа має значні, диверсифіковані та кваліфіковані кадрові ресурси у сфері наукових досліджень та інновацій, їх необхідно невпинно поповнювати, вдосконалювати та адаптувати до потреб ринку праці, які швидко змінюються. У 2011 році лише 46% таких кадрових ресурсів працювало в комерційному секторі; це значно менше, ніж у головних економічних конкурентах Європи, наприклад, 69% у КНР, 73% в Японії, та 80% у Сполучених Штатах. Крім того, непропорційно велика кількість дослідників досягне пенсійного віку у найближчому майбутньому через дію демографічних факторів. Разом із потребою створення великої кількості додаткових робочих місць для висококваліфікованих дослідників, обумовленою посиленням інтенсивності дослідної діяльності в європейській економіці, в найближчі роки це стане одним із головних викликів для європейських систем наукових досліджень, інновацій і освіти.

Необхідна реформа має починатися на перших етапах кар’єри дослідників, під час навчання в аспірантурі або аналогічного післядипломного навчання. Європа має розробити надсучасні інноваційні навчальні схеми, які відповідатимуть висококонкурентним та зростаючими міждисциплінарними вимогами до наукових досліджень та інновацій. Забезпечення дослідників наскрізними інноваційними та підприємницькими навичками, яких у майбутньому вимагатиме ринок праці, та заохочення їх будувати професійну кар’єру в промисловості або в найбільш інноваційних компаніях, потребує значних зусиль підприємницьких кіл, в тому числі МСП та інших соціально-економічних суб’єктів. Також важливо підвищити мобільність таких дослідників, оскільки наразі вона перебуває на дуже низькому рівні: лише 7% від загальної кількості європейських докторів наук навчалися в іншій державі-члені у 2008 році, тоді як цільовий показник до 2030 року становить 20%.

Зазначена реформа повинна тривати на кожному етапі професійного шляху дослідника. Життєво важливо підвищити мобільність дослідників на всіх рівнях, у тому числі в середині їхнього професійного шляху, і не тільки між країнами, а й між публічним і приватним секторами. Це створює потужний стимул для подальшого навчання та набуття нових навичок. Водночас це відіграє ключову роль у співпраці між академічним середовищем, дослідними центрами та промисловістю різних країн. Людський фактор - це фундамент сталої співпраці, яка є головним рушієм розбудови інноваційної та креативної Європи, здатної вирішувати проблеми суспільства, та подолання фрагментарності національних стратегій. Співпраця та обмін знаннями завдяки індивідуальній мобільності на всіх етапах кар’єри та через обмін висококваліфікованими науково-дослідницькими кадрами є вкрай важливими для повернення Європи на шлях сталого розвитку та вирішення суспільних проблем, щоб у такий спосіб сприяти подоланню розбіжностей у дослідницьких та інноваційних можливостях.

У цьому контексті програма "Горизонт 2020" також має сприяти професійному розвитку та мобільності дослідників через покращені умови, які необхідно визначити для забезпечення мобільності грантів у рамках програми "Горизонт 2020".

Програма імені Марії Склодовської-Кюрі забезпечуватиме ефективні рівні можливості для мобільності дослідників незалежно від їхньої статі, в тому числі за допомогою конкретних інструментів для подолання бар’єрів.

Якщо Європа прагне наздогнати конкурентів у сфері наукових досліджень та інновацій, їй необхідно заохочувати молодих жінок і чоловіків до кар’єри науковців і створювати дуже привабливі можливості та умови для наукових досліджень та інновацій. Європа має стати найбажанішим місцем роботи для найталановитіших осіб з Європи та будь-якої іншої країни. Гендерна рівність, стабільні та високоякісні робочі місця та умови роботи, а також визнання є найважливішими аспектами, які необхідно забезпечити в узгоджений спосіб по всій Європі.

3.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Вирішити це питання неможливо ані за допомогою фінансування, наданого виключно Союзом, ані зусиллями окремих держав-членів. Хоча держави-члени впровадили реформи для вдосконалення своїх закладів вищої освіти та модернізації систем професійної підготовки, прогрес у європейському масштабі відбувається нерівномірно, між деякими країнами існують великі розбіжності. В цілому науково-технологічна співпраця між публічним і приватним секторами в Європі здебільшого залишається слабкою. Те саме стосується питань гендерної рівності та зусиль щодо залучення студентів і дослідників з-поза меж ЄНДП. Наразі близько 20% докторів наук, які працюють в Союзі, є громадянами третіх країн, тоді як у Сполучених Штатах вони становлять близько 35%. Для прискорення змін у цій сфері необхідно запровадити на рівні Союзу стратегічний підхід, який виходить за межі національних кордонів. Фінансування з боку Союзу має вирішальне значення для створення відповідних стимулів і сприяння вкрай необхідним структурним реформам.

Програма імені Марії Склодовської-Кюрі значно сприяла підвищенню мобільності дослідників як між державами, так і між науковими секторами, а також допомогла відкрити доступ до дослідницької кар’єри на європейському та міжнародному рівнях із чудовими умовами праці та працевлаштування відповідно до принципів Європейської хартії дослідників і Кодексу працевлаштування наукових працівників. Програма не має аналогів в державах-членах за масштабом і обсягом, фінансуванням, міжнародним характером, створенням і передаванням знань. Заходи, здійснені в рамках цієї програми, зміцнили ресурсну базу установ, які змогли залучити міжнародних дослідників, і в такий спосіб сприяли поширенню провідних науково-дослідних центрів по всьому Союзу. Такі заходи стали прикладом для наслідування, що має виразний структурний ефект, завдяки поширенню відповідних кращих практик на національному рівні. За допомогою висхідного підходу Програма імені Марії Склодовської-Кюрі також дала змогу значній більшості зазначених вище установ забезпечити навчання та вдосконалити навички нового покоління дослідників, здатних реагувати на суспільні виклики.

Подальший розвиток Програми імені Марії Склодовської-Кюрі стане значним внеском у розбудову Європейського науково-дослідного простору (ЄНДП). Завдяки всеєвропейській конкурентоспроможній структурі фінансування, Програма імені Марії Склодовської-Кюрі, дотримуючись принципу субсидіарності, сприятиме впровадженню нових, креативних та інноваційних типів навчання, таких як спільні або мультидисциплінарні докторські ступені та докторські ступені у сфері промисловості, та залучатиме гравців з науково-дослідних, інноваційних та індустріальних сфер, яким доведеться змагатися за репутацію провідних науковців на світовому рівні. Через забезпечення фінансування Союзом кращих науково-дослідних і навчальних програм за принципами інноваційної підготовки докторів наук у Європі, Програма імені Марії Склодовської-Кюрі також сприятиме розповсюдженню та ширшому застосуванню таких принципів, а, отже, більш структурованій підготовці докторів наук.

Гранти за Програмою імені Марії Склодовської-Кюрі також поширюються на тимчасову мобільність досвідчених дослідників та інженерів між публічними установами та приватним сектором, що спонукає університети, дослідні центри, підприємства та інші соціально-економічні суб’єкти до співпраці на європейському та міжнародному рівні. Завдяки прозорій, справедливій і усталеній системі оцінювання, Програма імені Марії Склодовської-Кюрі виявлятиме видатні таланти в сфері наукових досліджень та інновацій у контексті міжнародної конкуренції, що забезпечує престиж і таким чином мотивує дослідників будувати кар’єру в Європі.

Суспільні виклики, що їх мають вирішувати висококваліфіковані наукові кадри, - це проблема не лише Європи. Це міжнародні виклики величезної складності та масштабу. Найкращі науковці Європи та світу мають працювати разом, незважаючи на національні кордони, різні сектори й дисципліни. Програма імені Марії Склодовської-Кюрі відіграватиме в цьому ключову роль завдяки заохоченню обміну персоналом, і в такий спосіб сприятиме колективному мисленню через міжнародний та міжгалузевий обмін знаннями, який є вкрай необхідним для відкритих інновацій.

Механізм співфінансування Програми імені Марії Склодовської-Кюрі матиме вирішальне значення для розширення європейської бази талантів. Кількісний і структурний вплив діяльності Союзу буде посилено через мобілізацію регіонального, національного і міжнародного фінансування, як публічного, так і приватного, для розроблення нових програм з подібними та супутніми цілями та адаптування наявних програм до умов міжнародного та міжгалузевого навчання, мобільності та кар’єрного росту. Такий механізм зміцнюватиме зв’язки між науковими та академічними ініціативами на національному рівні та на рівні Союзу.

Вся діяльність у рамках зазначеного виклику сприятиме створенню нового типу мислення в Європі, який є запорукою креативності та інновацій. Заходи з фінансування в рамках Програми імені Марії Склодовської-Кюрі заохочуватимуть об’єднання ресурсів у Європі, що призведе до вдосконалення координації та врядування в сфері підготовки дослідників, забезпечення їхньої мобільності та кар’єрного зростання. Вони допоможуть досягти цілей, визначених у політичній програмі таких флагманських ініціатив, як Innovation Union ("Інноваційний Союз"), Youth on the Move ("Молодь у русі") та Agenda for New Skills and Jobs ("Програма створення нових умінь і робочих місць"), і стануть життєво необхідними для втілення в життя Європейського науково-дослідного простору (ЄНДП). Отже, Програма імені Марії Склодовської-Кюрі буде розвиватися в тісній синергії з іншими програмами, які підтримують зазначені вище стратегічні цілі, у тому числі з програмою "Еразмус+" і СЗІ ЄІІТ.

3.3. Загальні напрями діяльності

(a) Підтримка нових навичок через високоякісну початкову підготовку дослідників

Ціль - підготувати нове покоління креативних та інноваційних дослідників, здатних перетворювати знання та ідеї в продукти і послуги в економічних і соціальних інтересах Союзу.

Основна діяльність полягає в забезпеченні передової та інноваційної підготовки молодих дослідників-аспірантів через міждисциплінарні проекти, у тому числі наставництво, спрямоване на обмін знаннями та досвідом між дослідниками або в рамках докторських програмам, що допоможе дослідникам розвивати кар’єру в сфері наукових досліджень за участі університетів, науково-дослідних установ, дослідницьких інфраструктур, підприємств, МСП та інших соціально-економічних груп з різних держав-членів, асоційованих країн і/або третіх країн. Це покращить кар’єрні перспективи молодих дослідників-аспірантів як у публічному, так і в приватному секторі.

(b) Заохочення передового досвіду за допомогою транскордонної та міжгалузевої мобільності

Ціль - посилювати креативний та інноваційний потенціал досвідчених дослідників на всіх етапах професійного шляху через створення можливостей для транскордонної та міжгалузевої мобільності.

Основна діяльність полягає в тому, щоб спонукати досвідчених дослідників до розширення або поглиблення вмінь за допомогою мобільності через відкриття привабливих кар’єрних можливостей в університетах, науково-дослідних установах, дослідницьких інфраструктурах, на підприємствах, МСП і в інших соціально-економічних групах у Європі та поза її межами. Це має активізувати інноваційну діяльність приватного сектора і сприяти міжгалузевій мобільності. Також необхідно підтримувати можливості навчання та набуття нових знань у провідних науково-дослідних установах третіх країн, відновлення дослідницької кар’єри після перерви, а також призначення на довгострокові дослідницькі посади або поновлення на довгострокових дослідницьких посадах дослідників у Європі, в тому числі в їхній країні походження, після набуття транснаціонального або міжнародного досвіду роботи за обміном, яка охоплювала б аспекти, пов’язані з поверненням і реінтеграцією.

(c) Стимулювання інноваційної діяльності через взаємне збагачення знаннями

Ціль - зміцнити міжнародну транскордонну та міжгалузеву співпрацю у сфері наукових досліджень та інновацій шляхом обміну науковими та інноваційними кадрами для більш ефективного реагування на глобальні виклики.

Основна діяльність полягає в заохоченні обміну науково-інноваційними кадрами в рамках партнерства між університетами, науково-дослідними установами, дослідницькими інфраструктурами, підприємствами, МСП та іншими соціально-економічними групами як у Європі, так і в світі. Сюди входить також підтримка співпраці з третіми країнами.

(d) Підвищення структурного впливу завдяки співфінансуванню діяльності

Ціль - збільшити кількісний і структурний вплив Програми імені Марії Склодовської-Кюрі шляхом мобілізації додаткових фінансових ресурсів та сприяти розвитку передового досвіду на національному рівні у сфері підготовки, мобільності та кар’єрного зростання наукових кадрів.

Основна діяльність полягає в тому, щоб за допомогою механізму співфінансування заохочувати регіональні, національні та міжнародні організації як у приватному, так і в публічному секторі, до створення нових програм і адаптування наявних програм до умов міжнародного та міжгалузевого навчання, мобільності та кар’єрного росту. Це підвищить якість підготовки дослідницьких кадрів у Європі на всіх етапах професійного розвитку, в тому числі на етапі навчання в аспірантурі, сприятиме вільному обігу наукових знань і обміну науковими кадрами в Європі, створюватиме привабливі можливості для професійного розвитку завдяки відкритому процесу добору кадрів і привабливим робочим умовам, підтримуватиме співпрацю в сфері наукових досліджень та інновацій між університетами, науково-дослідними установами та підприємствами, а також співпрацю з третіми країнами та міжнародними організаціями.

(e) Конкретна підтримка та стратегічні дії

Цілі - відстежувати прогрес, визначати недоліки та перепони діяльності в рамках Програми імені Марії Склодовської-Кюрі та підвищувати її вплив. У цьому контексті необхідно розробити показники та проаналізувати дані щодо мобільності дослідників, їхніх вмінь, професійного розвитку та гендерної рівності задля досягнення синергії та тісної координації стратегічних дій, спрямованих на підтримку дослідників, їхніх працедавців і спонсорів, які здійснюються в рамках конкретної цілі "Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства". Зазначена діяльність також спрямована на посилення поінформованості щодо важливості та привабливості кар’єри в науково-дослідній сфері та на розповсюдження результатів науково-інноваційної діяльності, отриманих внаслідок роботи, яку підтримує Програма імені Марії Склодовської-Кюрі.

4.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль - створення в Європі дослідницьких інфраструктур світового рівня, доступних для всіх дослідників у Європі та поза її межами, і забезпечення повного використання потенціалу таких інфраструктур для наукового прогресу та інновацій.

Дослідницькі інфраструктури є визначальним фактором конкурентоспроможності Європи в усьому спектрі наукових сфер і суттєвим елементом інновацій на науковій основі. Відсутність доступу до суперкомп’ютерів, аналітичного обладнання, джерел випромінення для нових матеріалів, "чистих приміщень" і передової метрології для нанотехнологій, спеціально обладнаних лабораторій для біологічних та медичних досліджень, баз даних для геноміки та суспільних наук, обсерваторій і датчиків для наук про Землю та довкілля, швидкісних широкосмугових мереж для передавання даних тощо унеможливлює наукові дослідження в багатьох сферах. Дослідницькі інфраструктури потрібні для проведення наукових досліджень, що уможливлюють подолання основних суспільних викликів. Вони сприяють транскордонній і міжгалузевій співпраці та створюють цілісний і відкритий європейський простір для проведення наукових досліджень онлайн. Вони сприяють мобільності людей та ідей, об’єднують найкращих науковців з усіх куточків Європи та світу, а також допомагають вдосконалювати наукову освіту. Вони заохочують дослідників та інноваційні компанії до створення найсучасніших технологій. У такий спосіб вони зміцнюють високотехнологічну інноваційну індустрію Європи. Вони є рушієм передових досягнень наукових та інноваційних кіл Європи і в цілому можуть слугувати взірцевим прикладом науки для суспільства.

Щоб утримати світові позиції у сфері дослідної діяльності, Європі необхідно на основі спільно погоджених критеріїв створити адекватну і стабільну основу побудови, утримання та використання дослідницьких інфраструктур. Це потребує плідної та ефективної співпраці спонсорів на рівні Союзу, а також на національному та регіональному рівні, забезпечення якої передбачає синергію дій і послідовний підхід за допомогою міцних зв’язків з політикою згуртованості.

Зазначена конкретна ціль спрямована на виконання основного зобов’язання флагманської ініціативи "Інноваційний Союз", яка підкреслює ключову роль дослідницьких інфраструктур світового рівня в уможливленні революційних наукових досліджень та інновацій. Ініціатива наголошує на потребі об’єднання європейських і, в деяких випадках, світових ресурсів задля розбудови й експлуатації дослідницьких інфраструктур. Так само флагманська ініціатива "Цифровий порядок денний для Європи" надає особливого значення потребі зміцнити електронні інфраструктури Європи та важливості розвитку інноваційних кластерів для забезпечення переваг Європи в сфері інновацій.