• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1291/2013 від 11 грудня 2013 року про встановлення Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (2014-2020 роки) і про скасування Рішення № 1982/2006/ЄС

Європейський Союз | Регламент, Міжнародний документ від 11.12.2013 № 1291/2013 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Європейський Союз
  • Тип: Регламент, Міжнародний документ
  • Дата: 11.12.2013
  • Номер: 1291/2013
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Європейський Союз
  • Тип: Регламент, Міжнародний документ
  • Дата: 11.12.2013
  • Номер: 1291/2013
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
02013R1291 - UA - 04.07.2015 - 001.003Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex. (До Розділу V: Економічне та галузеве співробітництво Глава 9 . Співробітництво у сфері науки та технологій)
РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 1291/2013
від 11 грудня 2013 року про встановлення Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" (2014-2020 роки) і про скасування Рішення № 1982/2006/ЄС
(Текст стосується ЄЕП)
(ОВ L 347 20.12.2013, с. 104)
Зі змінами, внесеними:
Офіційний вісник
сторінкадата
РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2015/1017 від 25 червня 2015 рокуL 169 101.07.2015
РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 1291/2013 від 11 грудня 2013 року про встановлення Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" (2014-2020 роки) і про скасування Рішення № 1982/2006/ЄС
(Текст стосується ЄЕП)
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Предмет
Цей Регламент встановлює Рамкову програму з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" (2014-2020 роки) (далі - "Горизонт 2020") і визначає правові рамки, які регулюють підтримку Союзом діяльності в сфері наукових досліджень та інновацій, задля посилення науково-технологічної бази Європи, збільшення користі для суспільства, а також уможливлення кращого використання економічного та промислового потенціалу політики інновацій, досліджень і технологічного розвитку.
Терміни та означення
Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:
(1) "науково-дослідна та інноваційна діяльність" означає весь спектр діяльності, пов’язаної з науковими дослідженнями, технологічним розвитком, демонстраціями та інноваціями, в тому числі сприяння співпраці з третіми країнами та міжнародними організаціями, розповсюдження і оптимізація результатів, а також стимулювання високоякісної підготовки та мобільності дослідників у Союзі;
(2) "пряма діяльність" означає науково-дослідну та інноваційну діяльність, яку веде Комісія через свій Спільний науково-дослідний центр (СНДЦ);
(3) "непряма діяльність" означає науково-дослідну та інноваційну діяльність учасників, на ведення якої Союз надає фінансову підтримку;
(4) "публічно-приватне партнерство" означає партнерство, в якому партнери з приватного сектора, Союз та, у відповідних випадках, інші партнери, як-от органи публічного сектора, спільно зобов’язуються підтримувати розроблення та реалізацію програми з наукових досліджень та інновацій або відповідну діяльність;
(5) "партнерство в рамках публічного сектора" означає партнерство, в якому органи публічного сектора або органи, що виконують функції публічних служб на місцевому, регіональному, національному або міжнародному рівні, та Союз спільно зобов’язуються підтримувати розроблення та реалізацію програми з наукових досліджень та інновацій або відповідну діяльність;
(6) "дослідницькі інфраструктури" означає об’єкти, ресурси та послуги, що їх використовують дослідники для проведення наукових досліджень і стимулювання інновацій у своїй галузі. У відповідних випадках такі об’єкти, ресурси та послуги можуть бути використані поза межами досліджень, наприклад, для освіти або надання публічних послуг. Вони включають важливе наукове обладнання або набори інструментів; ресурси, що ґрунтуються на знаннях, як-от колекції, архіви або наукові дані; електронні інфраструктури, як-от системи даних, обчислювальні системи та мережі зв’язку; а також будь-які інші унікальні інфраструктури, що є важливими для досягнення досконалості в дослідженнях та інноваціях. Такі інфраструктури можуть бути "локально розташовані", "віртуальні" або "розподілені";
(7) "стратегія розумної спеціалізації" має те саме значення, що й стратегія розумної спеціалізації в розумінні пункту (3) статті 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 (- 1).
Створення програми "Горизонт 2020"
Цим положенням Регламенту створюється Програма "Горизонт 2020" на період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2020 року.
Додана вартість для Союзу
Програма "Горизонт 2020" максимізує додану вартість для Союзу та її вплив з акцентом на цілях і діяльності, які неможливо ефективно реалізувати зусиллями поодиноких держав-членів. "Горизонт 2020" відіграє провідну роль у досягненні успіху стратегії "Європа 2020" для розумного, сталого та інклюзивного зростання (далі - стратегія "Європа 2020"), оскільки забезпечує спільні стратегічні рамки фінансування Союзом передового досвіду в сфері науково-дослідної діяльності та інновацій, і таким чином є інструментом мобілізації приватних і публічних інвестицій, створення нових робочих місць і забезпечення довготривалої сталості Європи, її зростання, економічного розвитку, соціальної інклюзії та галузевої конкурентоспроможності, а також реагування на суспільні виклики в усьому Союзі.
Загальна ціль, пріоритети та конкретні цілі
1. Загальна ціль програми "Горизонт 2020" - сприяти створенню в усьому Союзі суспільства та економіки, заснованих на знаннях та інноваціях, за допомогою залучення додаткових коштів на фінансування наукових досліджень, розробок та інновацій і сприяння досягненню цілей у сфері наукових досліджень і розробок, у тому числі до 2020 року досягти виділення 3% ВВП на наукові дослідження та розробки в усіх державах-членах Союзу. У такий спосіб досягається підтримка реалізації стратегії "Європа 2020" та інших стратегій Союзу, а також створення та функціонування Європейського науково-дослідного простору (ЄНДП). Перший набір відповідних показників ефективності для оцінювання прогресу щодо загальної цілі наведено у вступі до додатку I.
2. Загальної цілі, встановленої в параграфі 1, досягають за допомогою трьох пріоритетів, що посилюють один одного, у таких сферах:
(a) Передова наука;
(b) Лідерство в промисловості;
(c) Суспільні виклики.
Конкретні цілі, які відповідають кожному з цих трьох пріоритетів, разом із загальними напрямами діяльності, викладені в частинах I-III додатка I.
3. Загальної цілі, встановленої в параграфі 1, також досягають за допомогою конкретних цілей "Поширення передового досвіду та розширення участі" та "Наука з суспільством і для суспільства", викладених, відповідно, в частинах IV і V додатка I разом із загальними напрямами діяльності.
4. Спільний науково-дослідний центр (СНДЦ) сприяє досягненню загальної цілі та пріоритетів, викладених, відповідно, в параграфах 1 і 2, через надання науково-технічної підтримки стратегіям Союзу в співпраці з відповідними національними та, у відповідних випадках, регіональними стейкхолдерами в сфері наукових досліджень, наприклад, у розробленні стратегій розумної спеціалізації. Конкретні цілі разом із загальними напрями діяльності викладені в частині VI додатка I.
5. Європейський інститут інновацій і технологій (ЄІІТ) сприяє досягненню загальної цілі та пріоритетів, встановлених, відповідно, у параграфах 1 і 2, з конкретною ціллю інтегрувати трикутник знань, який складається з вищої освіти, досліджень та інновацій. Відповідні показники ефективності ЄІІТ встановлені у вступі до додатка I, а конкретна ціль та загальні напрями діяльності - в частині VII додатка I.
6. У контексті пріоритетів, конкретних цілей і загальних напрямів діяльності, зазначених у параграфах 2 і 3, можна взяти до уваги нові та непередбачені потреби, що виникають у період реалізації програми "Горизонт 2020". Серед них, у належно обґрунтованих випадках, можуть бути відповіді на нові можливості, кризи та загрози, а також відповіді на потреби, пов’язані з розробкою нових стратегій Союзу.
Бюджет
1. Фінансування реалізації програми "Горизонт 2020" становить 74828,3 мільйонів євро в поточних цінах, з яких максимум 72445,3 мільйони євро спрямовується на діяльність відповідно до розділу XIX ДФЄС.
Європейський Парламент і Комісія затверджують щорічні асигнування в межах багаторічної фінансової рамки.
2. Сума, що виділяється на діяльність відповідно до розділу XIX ДФЄС, розподіляється між пріоритетами, зазначеними в статті 5(2) цього Регламенту таким чином:
(a) Передова наука - 24232,1 мільйони євро в поточних цінах;
(b) Лідерство в промисловості - 16466,5 мільйонів євро в поточних цінах;
(c) Суспільні виклики - 28629,6 мільйонів євро в поточних цінах.
Встановлено таку максимальну загальну суму фінансового внеску Союзу в рамках програми "Горизонт 2020" на конкретні цілі, викладені в статті 5(3), та на неядерну пряму діяльність СНДЦ:
(i) Поширення передового досвіду та розширення участі - 816,5 мільйонів євро в поточних цінах;
(ii) Наука з суспільством і для суспільства - 444,9 мільйони євро в поточних цінах;
(iii) Неядерна пряма діяльність СНДЦ - 1855,7 мільйонів євро в поточних цінах.
Орієнтовний розподіл по пріоритетах і конкретних цілях, визначених у статті 5(2) і (3), визначений у додатку II.
3. Фінансування ЄІІТ здійснюється по лінії програми "Горизонт 2020" у максимальному розмірі 2383 мільйони євро в поточних цінах, визначеному в додатку II.
4. Фінансування реалізації програми "Горизонт 2020" може покривати витрати, пов’язані з діяльністю з підготовки, моніторингу, контролю, аудиту та оцінювання, необхідною для управління програмою "Горизонт 2020" і досягнення її цілей, зокрема витрати на наукові дослідження та зустрічі експертів у тій мірі, в якій вони пов’язані з цілями програми "Горизонт 2020", витрати, пов’язані з мережами інформаційних технологій, орієнтованими на опрацювання інформації та обмін інформацією, а також всі інші витрати Комісії на технічну та адміністративну підтримку, необхідну для управління програмою "Горизонт 2020".
У разі потреби та в належним чином обґрунтованих випадках, асигнування можна вносити до бюджету програми "Горизонт 2020" на період після 2020 року для покриття витрат на технічну та адміністративну підтримку, що уможливить управління діяльністю, не завершеною до 31 грудня 2020 року. Програма "Горизонт 2020" не фінансує створення та роботу програми "Галілео", програми "Коперник" або спільного підприємства ЄС з реалізації проекту створення Міжнародного термоядерного експериментального реактора (МТЕР).
5. Щоб реагувати на непередбачені ситуації або нові обставини та потреби, Комісія, після проміжного оцінювання програми "Горизонт 2020", як зазначено в статті 32(3), та результатів перевірки ЄІІТ, як зазначено в статті 32(2), може в рамках щорічної бюджетної процедури переглянути суми, виділені на пріоритети та конкретні цілі "Поширення передового досвіду та розширення участі" та "Наука з суспільством і для суспільства", згідно з параграфом 2 цієї статті, а також орієнтовний розподіл по конкретних цілях в рамках цих пріоритетів, наведений у додатку II, і внесок на діяльність ЄІІТ відповідно до параграфа 3 цієї статті. Комісія також може, на таких самих умовах, переводити асигнування між пріоритетами та конкретними цілями, а також ЄІІТ в розмірі до 7,5% загального обсягу коштів, початково виділених на пріоритети та конкретні цілі "Поширення передового досвіду й розширення участі" та "Наука з суспільством і для суспільства", і до 7,5% початкового орієнтовного розподілу за кожною конкретною ціллю, і до 7,5% максимального внеску на діяльність ЄІІТ. Подібне переведення асигнувань на пряму діяльність СНДЦ відповідно до параграфа 2 цієї статті не дозволяється.
Асоціація третіх країн
1. Програма "Горизонт 2020" відкрита для асоціації:
(a) країн, що вступають до ЄС, країн-кандидатів і потенційних кандидатів, відповідно до загальних принципів і загальних положень та умов участі таких країн у програмах Союзу, визначених у відповідних рамкових угодах і рішеннях рад асоціації або аналогічних угодах;
(b) членів Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) або країн або територій, на які поширюється Європейська політика сусідства, якщо вони задовольняють всім наведеним нижче критеріям:
(i) мають значний потенціал у галузі науки, технологій та інновацій;
(ii) показали гарні результати під час участі в програмах Союзу з науково-дослідної та інноваційної діяльності;
(iii) забезпечують справедливе та безстороннє поводження з правами інтелектуальної власності;
(c) країни або території, асоційовані з Сьомою рамковою програмою.
2. Конкретні умови участі асоційованих країн у програмі "Горизонт 2020", у тому числі умови щодо фінансового внеску, розрахованого на основі ВВП асоційованої країни, визначають у міжнародних угодах між Союзом і асоційованими країнами.
Умови асоціації держав-членів ЄАВТ, які є сторонами Угоди про Європейський економічний простір (ЄЕП), відповідають положенням зазначеної Угоди.
РОЗДІЛ II
РЕАЛІЗАЦІЯ
ГЛАВА I
Реалізація, управління і форми підтримки
Реалізація через конкретні програми і внесок до ЄІІТ
Програму "Горизонт 2020" реалізовують за допомогою консолідованої конкретної програми, запровадженої Рішенням Ради 2013/743/ЄС (- 2), яка встановлює цілі та детальні правила реалізації, а також через фінансовий внесок до ЄІІТ.
Конкретна програма містить по одній частині для кожного з трьох пріоритетів, визначених у статті 5(2), по одній частині для кожної з конкретних цілей, визначених у статті 5(3), і одну частину щодо неядерної прямої діяльності СНДЦ.
Необхідно забезпечити дієву координацію між трьома пріоритетами програми "Горизонт 2020".
Управління
Програму "Горизонт 2020" реалізовує Комісія відповідно до положень Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012.
Комісія також може доручити часткову реалізацію програми "Горизонт 2020" органам фінансування, зазначеним у пункті (c) статті 58(1) Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012.
Форми підтримки Союзом
Програма "Горизонт 2020" підтримує непряму діяльність за допомогою однієї або декількох форм фінансування, передбачених Регламентом (ЄС, Євратом) № 966/2012, зокрема грантів, премій, закупівель і фінансових інструментів. Фінансові інструменти є основною формою фінансування діяльності, наближеної до ринку, яку підтримують у рамках програми "Горизонт 2020".
Програма "Горизонт 2020" також підтримує пряму діяльність, яку здійснює СНДЦ.
Якщо пряма діяльність, яку здійснює СНДЦ, сприяє ініціативам, передбаченим статтею 185 або статтею 187 ДФЄС, такий внесок не вважають частиною фінансового внеску, спрямованого на зазначені ініціативи.
Правила участі та розповсюдження результатів
Правила участі та розповсюдження результатів, встановлені у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1290/2013 (- 3), застосовуються до непрямої діяльності.
ГЛАВА II
Планування програм
Секція I
Загальні принципи
Зовнішні консультації та залучення громадськості
1. Для реалізації програми "Горизонт 2020" враховують рекомендації та дані, отримані від незалежних дорадчих груп експертів високого рівня, створених Комісією із залученням широкого кола стейкхолдерів, у тому числі дослідників, представників промисловості та громадянського суспільства, для забезпечення необхідних міждисциплінарних і міжгалузевих перспектив, беручи до уваги відповідні чинні ініціативи на рівні Союзу, а також на національному та регіональному рівні. Іншими джерелами внесків є структури для ведення діалогу, створені відповідно до міжнародних угод у галузі науки та технології; перспективна діяльність; цільові публічні консультації, в тому числі, у відповідних випадках, консультації національних або регіональних органів влади або стейкхолдерів; а також прозорі та інтерактивні процеси, які забезпечують підтримку відповідальних наукових досліджень та інновацій.
У відповідних випадках також враховують консультації Комітету Європейського науково-дослідного простору та інновацій (КЄНДПІ), інших груп, пов’язаних з ЄНДП, і Групи у справах політики щодо підприємств (ГСПП) стосовно визначення та формулювання стратегічних пріоритетів.
2. Повною мірою враховують також відповідні аспекти дослідних та інноваційних програм,встановлених, між іншим, ЄІІТ, Європейськими технологічними платформами та Європейськими інноваційними партнерствами, а також консультації таких наукових груп як Наукова група з питань здоров’я.
Синергія з національними програмами та спільним плануванням програм
1. Для реалізації програми "Горизонт 2020" слід враховувати необхідність створення відповідних синергій і взаємодоповнюваності між національними та європейськими програмами з наукових досліджень та інновацій, наприклад, у сферах, де координація здійснюється за допомогою спільних програмних ініціатив.
2. Можна передбачити підтримку ініціатив Союзу зі спільних ініціатив з планування програм у поєднанні з будь-якою підтримкою в рамках інструментів, зазначених у статті 26, відповідно до умов і критеріїв, встановлених для таких інструментів.
Наскрізні питання
1. Між пріоритетами програми "Горизонт 2020" і в рамках самих цих пріоритетів повинна існувати взаємодія та координація. У цьому контексті особливу увагу слід звернути на:
(a) розвиток і застосування ключових високоефективних і промислових технологій, а також майбутніх і новітніх технологій;
(b) сфери, пов’язані зі шляхом від відкриття до застосування на ринку;
(c) міждисциплінарні та міжгалузеві дослідження та інновації;
(d) суспільні, економічні та гуманітарні науки;
(e) питання зміни клімату та сталого розвитку;
(f) сприяння функціонуванню та досягненню цілей ЄНДП і флагманської ініціативи "Інноваційний Союз";
(g) рамкові умови на підтримку флагманської ініціативи "Інноваційний Союз";
(h) внесок у всі відповідні флагманські ініціативи стратегії "Європа 2020" (включно з "Цифровим порядком денним для Європи");
(i) розширення участі у науково-дослідній та інноваційній діяльності в межах Союзу та допомогу з подоланням відмінностей у науково-дослідній та інноваційній діяльності в країнах Європи;
(j) міжнародні мережі для провідних дослідників і новаторів, такі як "Європейська співпраця в сфері науки та технологій" (ЄСНТ);
(k) співпраця з третіми країнами;
(l) відповідальні дослідження та інновації з урахуванням гендерної рівності;
(m) залучення МСП до науково-дослідної та інноваційної діяльності та ширшу участь приватного сектора;
(n) підвищення привабливості професії науковця; та
(o) сприяння транскордонній і міжгалузевій мобільності дослідників.
2. Якщо передбачена підтримка непрямої діяльності, яка має велике значення для низки пріоритетів або конкретних цілей, зазначених у статті 5(2) і (3), обсяг фінансування такої діяльності може складатися з обсягів коштів, спрямованих на кожний відповідний пріоритет або конкретну ціль.
Еволюційний характер науки, технологій, інновацій, економіки та суспільства
Програму "Горизонт 2020" реалізовують таким чином, щоб забезпечувати відповідність пріоритетів і підтримуваної діяльності мінливим потребам і враховувати еволюційний характер науки, технологій, інновацій, економіки та суспільства в глобалізованому світі, де інновації охоплюють бізнес, організаційні, технологічні, суспільні та екологічні аспекти. Пропозиції щодо зміни пріоритетів і діяльності в рамках програми "Горизонт 2020" повинні враховувати рекомендації зовнішніх експертів, зазначені в статті 12, а також рекомендації в рамках проміжного оцінювання, зазначеного в статті 32(3).
Гендерна рівність
Програма "Горизонт 2020" забезпечує ефективну підтримку гендерної рівності та гендерного аспекту в змісті наукових досліджень та інновацій. Особливу увагу слід приділяти гендерному балансу залежно від ситуації у конкретній сфері наукових досліджень та інновацій, в комітетах з оцінювання і в таких органах як дорадчі групи і групи експертів.
Гендерний аспект в належний спосіб інтегрують у зміст наукових досліджень та інновацій у рамках стратегій, програм і проектів, з контролем дотримання на всіх етапах циклу досліджень.
Кар’єри дослідників
Програму "Горизонт 2020" реалізовують відповідно до Регламенту (ЄС) № 1290/2013, що покликаний сприяти зміцненню єдиного ринку для дослідників і підвищенню привабливості дослідницької кар’єри в межах Союзу в контексті ЄНДП з урахуванням міжнаціонального характеру більшості напрямів діяльності за програмою.
Відкритий доступ
1. Слід забезпечити відкритий доступ до наукових публікацій, які стали результатом досліджень, профінансованих публічними коштами в рамках програми "Горизонт 2020". Надання такого доступу забезпечують згідно з положеннями Регламенту (ЄС) № 1290/2013.
2. Потрібно заохочувати надання відкритого доступу до дослідних даних, отриманих в результаті науково-дослідної діяльності, профінансованої публічними коштами в рамках програми "Горизонт 2020". Надання такого доступу заохочують згідно з положеннями Регламенту (ЄС) № 1290/2013.
Етичні принципи
1. Уся науково-дослідна та інноваційна діяльність в рамках програми "Горизонт 2020" відповідає етичним принципам і відповідному національному та міжнародному праву, а також праву Союзу, в тому числі Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу, Європейській конвенції з прав людини та її додатковим протоколам .
Особливу увагу слід приділити принципу пропорційності, праву на приватність, праву на захист персональних даних, праву на фізичну та психічну недоторканність особи, праву на недискримінацію, а також потребі в забезпеченні високого рівня охорони здоров’я людини.
2. Науково-дослідна та інноваційна діяльність в рамках програми "Горизонт 2020" спрямована виключно на цивільне застосування.
3. Не надається фінансування на такі види наукових досліджень:
(a) науково-дослідна діяльність з метою клонування людини для репродуктивних цілей;
(b) науково-дослідна діяльність, спрямована на модифікацію генетичного фонду людини, яка могла б зробити такі зміни спадковими (- 4);
(c) науково-дослідна діяльність з метою створення ембріонів людини виключно для дослідів або для отримання стовбурових клітин, у тому числі шляхом пересадки ядер соматичних клітин.
4. Фінансування може бути надано на проведення дослідів стовбурових клітин людини, як отриманих від дорослого, так і від ембріону, залежно від змісту наукової пропозиції та правових систем залучених держав-членів. Не надається фінансування на науково-дослідну діяльність, заборонену в усіх державах-членах. Жоден вид діяльності не отримує фінансування в державі-члені, де такий вид діяльності заборонений.
5. Сфери науково-дослідної діяльності, визначені в параграфі 3 цієї статті, можуть бути переглянуті в контексті проміжного оцінювання, встановленого в статті 32(3) у світлі останніх досягнень науки.
Взаємодоповнюваність із іншими програмами Союзу
Програму "Горизонт 2020" реалізовують таким чином, щоб забезпечити взаємодоповнюваність із іншими стратегіями та програмами фінансування, запровадженими Союзом, включно з європейськими структурними та інвестиційними фондами (фондами ЄСІ), спільною аграрною політикою, програмами конкурентоспроможності підприємств і МСП (КПМСП) (2014- 2020 роки), програмою "Еразмус+" і програмою "Життя".
Синергія з європейськими структурними та інвестиційними фондами (фондами ЄСІ)
Окрім внеску в структурну політику на рівні Союзу, а також на національному та регіональному рівні, програма "Горизонт 2020" також сприяє подоланню розриву в науково-дослідній та інноваційній діяльності в Союзі через сприяння синергії з фондами ЄСІ. За можливості застосовують накопичувальне фінансування, визначене в Регламенті (ЄС) № 1290/2013.
Секція II
Конкретні напрями діяльності
Мікропідприємства, малі та середні підприємства
1. Впродовж усього періоду реалізації програми "Горизонт 2020" особливу увагу слід приділяти забезпеченню достатнього рівня участі мікропідприємств, малих і середніх підприємств (МСП), а також впливу на них наукових досліджень та інновацій. Кількісне та якісне оцінювання участі МСП проводиться в рамках оцінювання та моніторингу.
2. Окрім створення кращих умов для того, щоб МСП могли скористатися всіма відповідними можливостями програми "Горизонт 2020", вживають конкретних заходів. Зокрема, в рамках єдиної централізованої системи управління необхідно створити спеціальний інструмент для МСП, спрямований на всі типи МСП з інноваційним потенціалом, у широкому сенсі, та впровадити його за висхідним принципом через постійно відкритий конкурс заявок, адаптований до потреб МСП і визначений у рамках конкретної цілі "Інновації в МСП" у пункті 3.3(a) частини II додатка I. Такий інструмент враховує конкретну ціль "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях", визначену в пункті 1 частини II додатка I, і кожну з конкретних цілей пріоритету "Суспільні виклики", визначених у пунктах 1-7 частини III додатка I, і реалізовується послідовно.
3. Інтегрований підхід, визначений у параграфах 1 і 2, та спрощення процедур повинні призвести до того, що принаймні 20% загального об’єднаного бюджету, призначеного для конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і пріоритету "Суспільні виклики" спрямовуватиметься до МСП.
4. Особливу увагу слід приділяти адекватному представництву МСП у публічно-приватних партнерствах, зазначених у статті 25.
Спільні проекти та партнерські програми
Програму "Горизонт 2020" необхідно реалізовувати, в основному, за допомогою міжнаціональних спільних проектів, відібраних під час проведення конкурсів заявок у рамках робочих програм "Горизонт 2020", зазначених у Рішенні 2013/743/ЄС. Такі проекти будуть доповнені публічно-приватними партнерствами та партнерствами в рамках публічного сектора. Партнерства створюватимуться за підтримки держав-членів і розроблятимуть принципи свого внутрішнього управління.
"Швидкий шлях до інновацій"
"Швидкий шлях до інновацій" (ШШІ) реалізовують у формі повномасштабного пілотного проекту відповідно до статті 54 Регламенту (ЄС) № 1290/2013 шляхом проведення конкурсу заявок з 2015 року.
Публічно-приватні партнерства
1. Програма "Горизонт 2020" може бути реалізована через публічно-приватні партнерства, в рамках яких усі відповідні партнери зобов’язуються підтримувати розвиток і проведення передконкурентної науково-дослідної та інноваційної діяльності, яка має стратегічне значення для конкурентоспроможності Союзу та його лідерства в промисловості або для реагування на конкретні суспільні виклики. Публічно-приватні партнерства мають реалізовуватися в такий спосіб, щоб не перешкоджати широкій участі найкращих європейських гравців.
2. Участь Союзу в публічно-приватних партнерствах спирається на чинні та раціональні структури врядування і може набувати однієї з таких форм:
(a) фінансові внески Союзу у спільні підприємства, створені в контексті Сьомої рамкової програми відповідно до статті 187 ДФЄС, з урахуванням змін і доповнень до їх основних актів; у нові публічно-приватні партнерства, створені відповідно до статті 187 ДФЄС; та в інші органи фінансування, зазначені в пунктах (iv) і (vii) статті 58(1)(c) Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012. Таку форму партнерства реалізовують лише якщо це виправдовує масштаби поставлених цілей і рівень необхідних ресурсів з повним урахуванням відповідних оцінок впливу, а також якщо інші форми партнерства не досягли б цілей або не забезпечили б необхідний мультиплікаторний ефект;
(b) договірні зобов’язання між партнерами, зазначеними в параграфі 1, що уточнюють цілі партнерства, взаємні зобов’язання партнерів, ключові показники ефективності та очікувані результати діяльності, в тому числі визначення напрямів науково-дослідної та інноваційної діяльності, які вимагають підтримки програми "Горизонт 2020".
З метою залучення зацікавлених партнерів, у тому числі, у відповідних випадках, кінцевих споживачів, університетів, МСП і науково-дослідних установ, публічно-приватне партнерство забезпечить доступність публічних коштів за допомогою прозорих процедур і переважно через проведення тендерів за правилами участі, що відповідають вимогам програми "Горизонт 2020". Винятки щодо проведення тендерів повинні бути належним чином обґрунтовані.
3. Публічно-приватні партнерства ідентифікують та реалізують у відкритий, прозорий і ефективний спосіб. Їх ідентифікація ґрунтується на таких критеріях:
(a) демонстрація доданої вартості діяльності на рівні Союзу та вибору інструменту, який буде застосовуватися;
(b) масштаби впливу на галузеву конкурентоспроможність, створення робочих місць, сталий розвиток і соціально-економічні проблеми, в тому числі суспільні виклики, що їх оцінюють з точки зору чітко визначених і вимірних цілей;
(c) довгострокові зобов’язання, в тому числі пропорційний внесок усіх партнерів на основі спільного бачення та чітко визначених цілей;
(d) обсяг залучених ресурсів і спроможність залучити додаткові інвестиції в дослідження та інновації;
(e) чітке визначення ролей кожного з партнерів і узгоджені ключові показники ефективності, що їх оцінюють впродовж обраного періоду;
(f) взаємодоповнюваність з іншими компонентами програми "Горизонт 2020" і узгодження зі стратегічними пріоритетами Союзу в сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності, зокрема з пріоритетами стратегії "Європа 2020".
У відповідних випадках необхідно забезпечити взаємодоповнюваність пріоритетів, діяльності та участі держав-членів у публічно-приватному партнерстві.
4. Пріоритети публічно-приватних партнерств у сфері науково-дослідної діяльності можуть, у відповідних випадках, бути включені до регулярних конкурсів заявок у рамках робочих програм "Горизонт 2020" з метою створення нових синергій з науково-дослідною та інноваційною діяльністю стратегічного значення.
Партнерства в рамках публічного сектора
1. Програма "Горизонт 2020" сприяє, у відповідних випадках, зміцненню партнерств у рамках публічного сектора, в якому діяльність на регіональному, національному або міжнародному рівні ведеться спільно з Союзом.
Особливу увагу слід приділити спільним ініціативам з планування програм держав-членів. Спільні ініціативи з планування програм, які одержують підтримку в рамках програми "Горизонт 2020", залишаються відкритими для участі будь-яких держав-членів або асоційованих країн.
2. Партнерства в рамках публічного сектора можуть одержувати підтримку як у рамках пріоритетів, встановлених у статті 5(2), так і на стику таких пріоритетів, зокрема за допомогою:
(a) інструменту ERA-NET, який залучає гранти на підтримку партнерств у рамках публічного сектора на етапі їх підготовки, створення мережевих структур, розроблення, реалізації та координації спільної діяльності, а також додаткового фінансування Союзом не більше однієї спільної заявки на рік, і діяльності міжнаціонального характеру;
(b) участі Союзу в програмах, що їх реалізовують декілька держав-членів відповідно до статті 185 ДФЄС, якщо участь обґрунтована сферою поставлених цілей і масштабом необхідних ресурсів.
Для цілей пункту (a) першого підпараграфа додаткове фінансування залежить від демонстрування доданої вартості діяльності на рівні Союзу та від попередніх орієнтовних фінансових зобов’язань суб’єктів-учасників конкурсів заявок і діяльності у грошовій або натуральній формі. Однією з цілей інструменту ERA-NET може бути, за можливості, гармонізація правил і способів реалізації спільних конкурсів заявок і діяльності. Його також можна використати для підготовки до ініціативи відповідно до статті 185 ДФЄС.
Для цілей пункту (b) першого підпараграфа такі ініціативи пропонують лише якщо є потреба у спеціально призначеній структурі реалізації, і якщо країни-учасниці продемонстрували високий рівень готовності до інтеграції на науковому, управлінському та фінансовому рівні.
Крім того, заявки на такі ініціативи визначають на основі всіх зазначених нижче критеріїв:
(a) чітке визначення переслідуваної цілі та її актуальність в контексті цілей програми "Горизонт 2020" і ширших цілей політики Союзу;
(b) орієнтовні фінансові зобов’язання країн-учасниць у грошовій або натуральній формі, в тому числі попередні зобов’язання щодо узгодження інвестицій на національному та/ або регіональному рівні для транснаціональної науково-дослідної та інноваційної діяльності, а також, у відповідних випадках, щодо об’єднування ресурсів;
(c) додана вартість діяльності на рівні Союзу;
(d) критична маса за обсягом і кількістю залучених програм, подібністю або взаємодоповнюваністю напрямів діяльності та за часткою відповідних досліджень, яку вони охоплюють;
(e) доцільність статті 185 ДФЄС для досягнення цілей.
Міжнародна співпраця з третіми країнами та міжнародними організаціями
1. Суб’єкти права, як визначено в пункті 13 статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 1290/2013, створені в третіх країнах, і міжнародні організації можуть брати участь у непрямій діяльності в рамках програми "Горизонт 2020" на умовах, встановлених у зазначеному Регламенті. Міжнародну співпрацю з третіми країнами та міжнародними організаціями заохочують та інтегрують в програму "Горизонт 2020" для досягнення, зокрема, таких цілей:
(a) зміцнення передового досвіду та привабливості Союзу в сфері наукових досліджень та інновацій, а також його економічної та галузевої конкурентоспроможності;
(b) ефективного вирішення спільних суспільних викликів;
(c) підтримки цілей зовнішньої політики Союзу та його політики зі сприяння розвитку, доповнення зовнішніх програм і програм розвитку, в тому числі міжнародних зобов’язань і їх відповідних цілей, як-от встановлених ООН Цілей розвитку тисячоліття. Буде докладено зусиль для налагодження синергій з іншими стратегіями Союзу.
2. Цільові заходи, покликані сприяти співпраці з певними третіми країнами або групами третіх країн, у тому числі зі стратегічними партнерами Союзу, реалізовують на основі стратегічного підходу та спільного інтересу, пріоритетів і взаємної вигоди з урахуванням їх науково-технологічних можливостей і конкретних потреб, ринкових можливостей і очікуваного впливу таких заходів.
Необхідно заохочувати взаємний доступ до програм третіх країн та, у відповідних випадках, здійснювати їх моніторинг. Щоб максимізувати вплив міжнародної співпраці, необхідно сприяти координації та синергії з ініціативами держав-членів і асоційованих країн. Залежно від конкретних країн-партнерів співпраця може мати різний характер.
Пріоритети співпраці враховують еволюцію стратегій Союзу, можливості для співпраці з третіми країнами, а також справедливе та безстороннє поводження з правами інтелектуальної власності.
3. Крім того, в рамках програми "Горизонт 2020" реалізовують горизонтальні та наскрізні заходи, що сприяють стратегічному розвитку міжнародної співпраці.
Інформація, комунікація, використання та розповсюдження результатів
Комісія реалізовує інформаційні та комунікаційні заходи за програмою "Горизонт 2020", у тому числі інформаційні та комунікаційні заходи щодо підтримуваних проектів і результатів. Зокрема, Комісія своєчасно надає державам-членам детальну інформацію.
Частка бюджету програми "Горизонт 2020", спрямована на комунікаційні заходи, також покриває інституційну комунікацію з питань політичних пріоритетів Союзу, тією мірою, якою вони стосуються загальної мети цього Регламенту.
Діяльність, спрямована на розповсюдження інформації та налагодження комунікації становить невід’ємну частину всіх напрямів діяльності, які підтримує програма "Горизонт 2020". Інформація та комунікація щодо програми "Горизонт 2020", у тому числі підтримувані проекти, оприлюднюється і доступна в цифровому форматі.
Крім цього підтримують такі конкретні дії:
(a) ініціативи, спрямовані на підвищення обізнаності та полегшення доступу до фінансування в рамках програми "Горизонт 2020", зокрема для регіонів або типів учасників з порівняно низьким рівнем участі;
(b) адресна допомога проектам і консорціумам для забезпечення їм відповідного доступу до навичок, необхідних для оптимізації комунікації, використання та розповсюдження результатів;
(c) заходи, які об’єднують і розповсюджують результати низки проектів, у тому числі проектів, які можуть отримувати фінансування з інших джерел, для створення зручних баз даних і надання узагальнених звітів про ключові результати, а також, у відповідних випадках, для комунікації та розповсюдження в наукових колах, серед представників промисловості та громадськості;
(d) розповсюдження серед виробників політики, у тому числі серед органів стандартизації, для сприяння використанню значущих для політики рішень відповідними органами на міжнародному, національному та регіональному рівнях, а також на рівні Союзу;
(e) ініціативи, спрямовані на сприяння діалогу та дискусіям з питань науки, технологій та інновацій з громадськістю через залучення наукових та інноваційних кіл і організацій громадянського суспільства, а також ініціативи, спрямовані на використання потенціалу соціальних мереж та інших інноваційних технологій і методів, зокрема з метою підвищення обізнаності громадськості щодо переваг наукових досліджень та інновацій у реагуванні на суспільні виклики.
ГЛАВА III
Контроль
Контроль і аудит
1. Систему контролю імплементації положень цього Регламенту розробляють так, щоб із належною мірою впевненості забезпечити зниження ризиків до прийнятного рівня та адекватне управління ризиками, пов’язаними з дієвістю та ефективністю операційної діяльності, а також законністю та правильністю основних операцій з урахуванням багаторічного характеру програм і природи відповідних платежів.
2. Система контролю забезпечує належний баланс між довірою та контролем з урахуванням адміністративних та інших витрат, пов’язаних із контролем на всіх рівнях, особливо для учасників, з метою досягнення цілей програми "Горизонт 2020" і залучення до неї найбільш компетентних дослідників та найбільш інноваційних компаній.
3. Стратегія аудиту витрат на непряму діяльність у рамках програми "Горизонт 2020" є частиною системи контролю і спирається на результати фінансового аудиту репрезентативної вибірки видатків за програмою "Горизонт 2020" в цілому. Таку репрезентативну вибірку доповнюють даними, отриманими на основі оцінювання ризиків, пов’язаних із витратами.
Аудит витрат на непряму діяльність в рамках програми "Горизонт 2020" проводять у послідовний спосіб відповідно до принципів економії, дієвості та ефективності для мінімізації навантаження на учасників, пов’язаного з проведенням аудиту.
Захист фінансових інтересів Союзу
1. Комісія вживає відповідних заходів на забезпечення захисту фінансових інтересів Союзу підчас ведення діяльності, фінансованої відповідно до цього Регламенту, а саме: вживає запобіжних заходів проти шахрайства, корупції та будь-яких інших незаконних дій, проводить ефективні перевірки, в разі виявлення порушень повертає помилково сплачені кошти та, у відповідних випадках, застосовує дієві, пропорційні та стримувальні адміністративні та фінансові санкції.
2. Комісія або її представники та Рахункова палата мають повноваження проводити аудит, - на підставі документів та на місці, - всіх одержувачів грантів, підрядників і субпідрядників, які отримали кошти Союзу в рамках програми "Горизонт 2020".
Без обмеження параграфа 3, Комісія може проводити аудиторські перевірки в період до двох років після здійснення остаточного платежу.
3. Європейське бюро боротьби із шахрайством (OLAF) може проводити розслідування, в томучислі за допомогою виїзних перевірок та інспектувань, відповідно до положень і процедур, встановлених у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 883/2013 (- 5) і у Регламенті Ради (Євратом, ЄС) № 2185/96 (- 6), з метою встановлення факту шахрайства, корупції або іншої неправомірної дії, що негативно впливає на фінансові інтереси Союзу, в зв’язку з будь-якою угодою про надання гранту, рішенням про надання гранту або угоди в рамках програми "Горизонт 2020".
4. Без обмеження положень параграфів 1, 2 і 3, укладені з третіми країнами та з міжнародними організаціями угоди про співпрацю, а також угоди про надання гранту, рішення про його надання і відповідні угоди, які є результатом імплементації цього Регламенту, повинні містити положення, які прямо дають Комісії, Рахунковій Палаті та OLAF повноваження проводити такі аудиторські перевірки та розслідування згідно з їхніми відповідними компетенціями.
ГЛАВА IV
Моніторинг і оцінювання
Моніторинг
1. Комісія щорічно проводить моніторинг реалізації програми "Горизонт 2020", її конкретної програми та діяльності ЄІІТ. Зазначений моніторинг, який спирається на кількісні та, у відповідних випадках, якісні дані, також охоплює інформацію щодо наскрізних тем, як-от суспільно-економічні та гуманітарні науки, сталість і зміну клімату, в тому числі інформацію про обсяг витрат, пов’язаних із кліматичними змінами, участь МСП, участь приватного сектора, гендерна рівність, розширення участі та прогрес у досягненні показників ефективності. Моніторинг також включає інформацію про рівень фінансування публічно-приватних партнерств і партнерств у рамках публічного сектора, в тому числі спільних ініціатив з планування програм. У відповідних випадках моніторинг фінансування публічно-приватних партнерств здійснюється у тісній консультації з учасниками.
2. Комісія надає та оприлюднює звіт про результати такого моніторингу.
Оцінювання
1. Оцінювання проводять достатньо завчасно, щоб урахувати його результати у процесі вироблення та ухвалення рішень.
2. До 31 грудня 2017 року Комісія, за сприяння незалежних експертів, обраних на основі прозорої процедури, проводить перевірку ЄІІТ на основі процедури оцінювання, зазначеної в статті 16 Регламенту (ЄС) № 294/2008. За задовільними результатами такої перевірки в 2018 році буде оголошено про конкурс заявок у рамках СЗІ. Під час перевірки оцінюють прогрес ЄІІТ на підставі всіх наведених нижче аспектів:
(a) рівень та ефективність використання коштів, виділених відповідно до статті 6(3) цього Регламенту з диференціацією обсягів коштів, використаних для розвитку першої черги СЗІ, вплив стартового капіталу на наступні черги, а також здатність ЄІІТ залучати кошти партнерів в рамках СЗІ, зокрема з приватного сектора, як визначено в Регламенті (ЄС) № 294/2008;
(b) внесок ЄІІТ і СЗІ у пріоритет "Суспільні виклики" та досягнення конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях", а також ефективність діяльності, оцінена на підставі показників, визначених у додатку I;
(c) внесок ЄІІТ і СЗІ в інтеграцію вищої освіти, науково-дослідної та інноваційної діяльності;
(d) здатність СЗІ об’єднувати відповідних нових партнерів, які можуть забезпечити додану вартість.
3. До 31 грудня 2017 року, і беручи до уваги оцінювання ex post Сьомої рамкової програми, яке має завершитися до 31 грудня 2015 року, і перевірку ЄІІТ, Комісія, за сприяння незалежних, обраних у прозорий спосіб експертів, проводить проміжне оцінювання програми "Горизонт 2020", її конкретної програми, в тому числі Європейської дослідницької ради (ЄДР), та діяльності ЄІІТ.
Під час проміжного оцінювання дають оцінку прогресу різних компонентів програми "Горизонт 2020" на підставі всіх наведених нижче аспектів:
(a) досягнення (на рівні результатів і прогресу в напрямку здійснення впливу, у відповідних випадках, на основі показників, зазначених у додатку II конкретної програми) цілей програми "Горизонт 2020" і збереження актуальності всіх пов’язаних заходів;
(b) ефективність і використання ресурсів, з акцентом на наскрізних питаннях та інших елементах, зазначених у статті 14(1); та
(c) додана вартість для Союзу.
У рамках проміжного оцінювання предметом глибокого оцінювання мають бути як наявні, так і нещодавно створені публічно-приватні партнерства, а також Спільні технологічні ініціативи (СТІ), у тому числі, між іншим, аналіз ступеню їх відкритості, прозорості та дієвості. Під час такого аналізу враховують оцінювання ЄІІТ, як передбачено в статті 16 Регламенту (ЄС) № 294/2008, для уможливлення проведення аналізу на основі спільних принципів.
У рамках проміжного оцінювання проводять поглиблений аналіз пілотної ініціативи ШШІ, між іншим, разом із аналізом її внеску в інновації, участь галузі, участь нових заявників, операційну дієвість і фінансування, а також рівень приватних інвестицій. Подальша реалізація ініціативи ШШІ визначається на основі результатів оцінювання і може бути відповідно адаптована або розширена.
Проміжне оцінювання враховує аспекти, які стосуються розповсюдження та використання результатів досліджень.
Проміжне оцінювання також враховує можливості подальшого спрощення та аспекти доступу приватного сектора, зокрема МСП, та учасників з усіх регіонів до можливостей фінансування, а також можливості сприяння гендерному балансу. Воно також враховує вплив заходів на досягнення цілей стратегії "Європа 2020", результатів, які стосуються довгострокового впливу попередніх заходів, і рівня синергії та взаємодії з іншими програмами, фінансованими Союзом, у тому числі фондами ЄСІ.
У рамках проміжного оцінювання проводять детальний аналіз моделі фінансування "Горизонт 2020", між іншим, за такими показниками:
- рівень участі учасників, які мають у своєму розпорядженні висококласні дослідницькі інфраструктури, або які під час участі в Сьомій рамковій програмі використовували систему повного врахування витрат;
- спрощення для учасників, які мають у своєму розпорядженні висококласні дослідницькі інфраструктури, або які під час участі в Сьомій рамковій програмі використовували систему повного врахування витрат;
- прийняття звичайних методів бухгалтерського обліку бенефіціарів;
- обсяг використання додаткової винагороди персоналу, як зазначено в статті 27 Регламенту (ЄС) № 1290/2013.
Під час проміжного оцінювання, у відповідних випадках, також беруть до уваги відомості про координацію науково-дослідної та інноваційної діяльності, яку ведуть держави-члени, в тому числі за спільними ініціативами з планування програм.