Рішення Ради від 3 грудня 2013 року про встановлення конкретної програми для реалізації Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" (2014-2020) і про скасування Рішень 2006/971/ЄС, 2006/972/ЄС, 2006/973/ЄС, 2006/974/ЄС і 2006/975/ЄС

(d) Механізм політичної підтримки: Ціль полягає в удосконаленні проектування, реалізації та оцінювання національних/регіональних стратегій у сфері досліджень та інновацій. Цей механізм забезпечить надання на добровільних засадах експертної допомоги національним або регіональним органам публічної влади та охоплюватиме потреби в доступі до корпусу знань, що уможливить користування аналітичними напрацюваннями міжнародних експертів, новітніми методами та інструментами, а також отримання індивідуальних консультацій;

(e) Полегшення доступу до міжнародних мереж для видатних вчених і новаторів, які недостатньо беруть участь у діяльності європейських і міжнародних мереж. Це включатиме підтримку, яка надається через COST;

(f) Зміцнення адміністративного та оперативного потенціалу транснаціональних мереж національних контактних центрів (НКЦ), у тому числі шляхом навчання, надання фінансової та технічної підтримки за одночасного вдосконалення рамки функціонування НКЦ і обміну інформацією між ними та органами, відповідальними за реалізацію програми "Горизонт 2020", з метою вдосконалення підтримки потенційних учасників.

Ціль - започаткувати ефективну співпрацю між наукою та суспільством, залучати нові таланти до наукової діяльності та поєднувати наукову передову думку з соціальною обізнаністю та відповідальністю.

Міцність європейської науково-технологічної системи залежить від її здатності залучати таланти та ідеї звідусіль. Цього можна досягти лише за умови розвитку плідного та змістовного діалогу та активної співпраці між наукою та суспільством для підвищення відповідальності науки та уможливлення розробки більш орієнтованої на громадян політики. Швидкий прогрес сучасних наукових досліджень та інновацій спричинив виникнення важливих етичних, правових і соціальних питань, що впливають на взаємовідносини між наукою та суспільством.

Покращення співпраці між наукою та суспільством задля розширення соціальної та політичної підтримки науки і технологій у всіх державах-членах - це проблема, яка набуває дедалі більшого значення і суттєво загострюється через поточну економічну кризу. Публічні інвестиції в науку вимагають широкого соціального та політичного сприяння електорату, який поділяє цінності науки, знайомий з науковими процесами та бере участь у них, а також здатний визнати внесок науки в знання, суспільство та економічний прогрес.

Діяльність націлена на:

(a) підвищення привабливості наукової та технологічної кар’єри для молодих студентів і сприяння сталій взаємодії між школами, науково-дослідними установами, промисловістю та організаціями громадянського суспільства;

(b) сприяння тендерній рівності, зокрема, через підтримку структурних змін в організації науково-дослідних установ, а також у змісті та організації науково-дослідної діяльності;

(c) залучення суспільства до вирішення проблем науки та інновацій, до політики та діяльності, щоб інтегрувати інтереси та цінності громадян і підвищити якість, актуальність, соціальну прийнятність і сталість результатів досліджень та інновацій у різних сферах діяльності, від соціальних інновацій до таких сфер як біотехнології та нанотехнології;

(d) заохочення громадян до занять наукою за допомогою офіційної та неофіційної наукової освіти та сприяння поширенню діяльності на науковій основі, зокрема в наукових центрах і через інші відповідні канали;

(e) підвищення доступності та використання результатів публічно фінансованих досліджень;

(f) вдосконалення врядування задля просування всіма стейкхолдерами (дослідниками, органами публічної влади, промисловістю та організаціями громадянського суспільства) відповідальних досліджень та інновацій, що чутливо реагують на суспільні потреби і вимоги, а також підтримка етичних рамок досліджень та інновацій;

(g) вжиття належних і пропорційних запобіжних заходів при проведенні дослідної та інноваційної діяльності через передбачення та оцінювання потенційних впливів на довкілля, здоров’я та безпеку;

(h) покращення обізнаності в сфері наукової комунікації для підвищення якості та ефективності взаємодій між науковцями, засобами масової інформації та громадськістю.

СНДЦ сприяє досягненню загальної цілі та пріоритетів програми "Горизонт 2020" через надання науково-технічної підтримки стратегіям Союзу в співпраці, за потреби, з відповідними національними та регіональними стейкхолдерами у сфері досліджень. СНДЦ проводитиме діяльність у зазначених сферах з урахуванням відповідних ініціатив на рівні регіонів, держав-членів або Союзу в рамках формування ЄНДП.

СНДЦ проводитиме дослідження, спрямовані на зміцнення наукової доказової бази для вироблення політики, та вивчатиме нові сфери науки і технології, зокрема, за допомогою програми пошукових досліджень.

СНДЦ сприятиме підвищенню рівня інновацій та конкурентоспроможності шляхом:

(a) продовження підтримки стратегічної орієнтації та наукового планування відповідних інструментів непрямих досліджень, як-от європейські інноваційні партнерства, публічно-приватні партнерства і партнерства в рамках публічного сектора;

(b) підтримка передавання знань і технологій шляхом визначення відповідних рамок прав інтелектуальної власності для різних дослідницьких та інноваційних інструментів і сприяння співпраці в передаванні знань і технологій між великими публічними науково-дослідними організаціями;

(c) сприяння полегшенню використання, стандартизації та валідації космічних технологій і даних, зокрема для реагування на суспільні виклики.

3.1. Здоров’я, демографічні зміни та добробут

СНДЦ сприятиме гармонізації методів, стандартів і практик, які підтримують право Союзу щодо охорони здоров’я та захисту прав споживачів за допомогою:

(a) оцінювання ризиків і можливостей, пов’язаних із використанням нових технологій і хімічних речовин, зокрема наноматеріалів, у харчових продуктах, кормах і споживчих продуктах; розроблення та валідація гармонізованих методів вимірювання, ідентифікації та кількісного аналізу, інтегрованих дослідницьких стратегій і сучасних інструментів оцінювання токсикологічної небезпеки, зокрема методів, альтернативних випробуванням на тваринах; оцінювання впливу забруднення довкілля на здоров’я;

(b) розробка та забезпечення якості практики тестування та скринінгу, зокрема генетичного тестування та онкоскринінгу.

3.2. Продовольча безпека, стале сільське господарство та лісівництво, дослідження у сфері морів, мореплавства та внутрішніх вод і біоекономіка

СНДЦ підтримуватиме розвиток, реалізацію та моніторинг європейської політики у сфері сільського господарства та рибальства, зокрема у сфері продовольчої безпеки та розвитку біоекономіки шляхом:

(a) створення глобальної системи та інструментів для прогнозування врожаїв, моніторингу врожайності; підтримування покращення коротко- та середньострокових перспектив розвитку сільськогосподарської продукції, зокрема прогнозованих наслідків;

(b) сприяння біотехнологічним інноваціям та покращеній ресурсоефективності для виробництва "більшого з меншого" за допомогою техніко-економічного аналізу і моделювання;

(c) моделювання сценаріїв процесів вироблення та ухвалення рішень у сфері аграрної політики, та аналіз впливу політики на макроекономічному, регіональному та мікроекономічному рівні; аналіз впливу "Спільної аграрної політики до 2020 року" (- 36) на країни з економікою, яка швидко розвивається, та країни, що розвиваються;

(d) подальше розроблення методів контролю та запобігання порушенням у сфері рибного господарства, а також методів забезпечення простежуваності риби та рибних продуктів; розроблення надійних показників здоров’я екосистем і біоекономічного моделювання задля кращого розуміння прямих (як-от рибальство) і непрямих (зміна клімату) наслідків діяльності людини для динаміки рибних запасів, морського середовища та їх соціально-економічний вплив.

3.3. Безпечна, чиста та ефективна енергетика

СНДЦ зосереджуватиме увагу на цілях 20-20-20 щодо клімату та енергетики, переході Союзу до більш конкурентоспроможної низьковуглецевої економіки до 2050 року шляхом дослідження технологічних та соціально-економічних аспектів таких питань:

(a) безпечність енергопостачання, зокрема стосовно зв’язків і взаємозалежностей із неєвропейськими системами постачання та передавання енергії; картографування місцевих первинних і зовнішніх джерел енергії, а також інфраструктур, від яких залежить Європа;

(b) мережі передавання енергії/електроенергії, зокрема моделювання та симуляція транс-європейських енергетичних мереж, аналіз технологій розумних електросистем і так званих супермереж, а також симуляція енергосистем у режимі реального часу;

(c) енергоефективність, зокрема методи моніторингу та оцінювання результатів, досягнутих за допомогою інструментів політики енергоефективності, техніко-економічний аналіз використання енергоефективних технологій, інструментів і розумних електросистем;

(d) низьковуглецеві технології (зокрема безпечність ядерної енергетики в рамках програми Євратом), зокрема оцінювання ефективності та переднормативне дослідження потенційних низьковуглецевих технологій; аналіз і моделювання факторів, що підтримують і гальмують їх розвиток і розгортання; оцінювання відновлюваних джерел і перешкод, як-от критично важлива сировина, в ланцюгу постачання низьковуглецевих технологій; постійний розвиток інформаційної системи Комісії для Стратегічного плану щодо енергетичних технологій ((SETIS) і пов’язана діяльність.

3.4. Розумний, екологічно безпечний та інтегрований транспорт

СНДЦ сприятиме досягненню цілей 2050 року щодо конкурентоспроможної, розумної, ресурсоефективної та інтегрованої транспортної системи для безпечного і надійного транспортування людей і товарів за допомогою лабораторних досліджень, моделювання та моніторингу в таких сферах:

(a) стратегічні низьковуглецеві транспортні технології для всіх видів транспорту, зокрема електрифікація дорожнього транспорту та повітряних суден, суден та інших транспортних засобів на альтернативному паливі, а також подальший розвиток внутрішнього інформаційного банку Комісії для збирання та розповсюдження інформації про відповідні технології; наявність і вартість невикопних видів палива і джерел енергії, зокрема про вплив електрифікованого автомобільного транспорту на електричні мережі та вироблення електроенергії;

(b) чисті та ефективні транспортні засоби, зокрема визначення гармонізованих процедур випробування та оцінювання інноваційних технологій з точки зору викидів, ефективності та безпечності звичайних і альтернативних видів палива, розроблення вдосконалених методик вимірювання викидів і розрахунку тиску на довкілля; координація та гармонізація діяльності з інвентаризації та моніторингу викидів на європейському рівні;

(c) розумні мобільні системи для досягнення безпечної, інтелектуальної та інтегрованої мобільності, зокрема технічне та економічне оцінювання нових транспортних систем, компонентів і програм для кращого управління рухом і сприяння розробленню інтегрованого підходу до потреб у транспорті та управління ним;

(d) інтегрована транспортна безпека, зокрема забезпечення інструментів і послуг для збирання інформації про нещасні випадки та аварії у секторі повітряного, морського та наземного транспорту, обміну такої інформацією та її аналіз; покращення запобігання аваріям шляхом аналізу та засвоєння уроків щодо безпеки для різних видів транспорту за одночасного зменшення витрат і підвищення ефективності.

3.5. Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировинних матеріалів

СНДЦ сприятиме озелененню Європи, безпечності постачання ресурсів та глобальному сталому управлінню природними ресурсами шляхом:

(a) полегшення доступу до взаємодійних даних та інформації щодо довкілля за допомогою подальшого розроблення стандартів і механізмів взаємодійності, геопросторових інструментів та інноваційних інфраструктур інформаційних і комунікаційних технологій, як-от інфраструктура просторової інформації в Європейському союзі (INSPIRE), а також інших ініціатив Союзу та глобальних ініціатив;

(b) вимірювання та моніторинг ключових змінних стану довкілля, а також оцінювання стану природних ресурсів і змін у них за допомогою подальшого розвитку показників та інформаційних систем, що сприяють екологічним інфраструктурам; оцінювання екосистемних послуг, зокрема визначення їх цінності та наслідків зміни клімату;

(c) розроблення інтегрованих рамок моделювання для оцінювання сталості на основі таких тематичних моделей як ґрунт, землекористування, вода, якість повітря, біорізноманіття, викиди парникових газів, лісове господарство, сільське господарство, енергетика і транспорт, з урахуванням наслідків кліматичних змін і реагування на них;

(d) сприяння досягненню цілей політики розвитку Союзу шляхом стимулювання трансферу технологій, моніторингу основних ресурсів (як-от ліси, ґрунт і харчові продукти), досліджень, спрямованих на обмеження наслідків зміни клімату та впливу використання ресурсів на довкілля, а також пошук компромісних рішень в конкуренції за землю між виробництвом харчових продуктів або енергії та біорізноманіттям;

(e) інтегроване оцінювання, пов’язане з політикою сталого виробництва та споживання, зокрема безпечність постачання стратегічної сировини, ефективність використання ресурсів, низьковуглецеві та чисті виробничі процеси і технології, розроблення продуктів і послуг, моделі споживання і торгівля. Подальше вдосконалення оцінювання життєвого циклу та його включення в політичний аналіз;

(f) інтегрований аналіз впливу варіантів пом’якшення наслідків зміни клімату та/або адаптації до них на основі розроблення набору кількісних моделей у регіональному та глобальному масштабі, від галузевого до макроекономічного рівня.

3.6. Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства

СНДЦ сприятиме досягненню цілей флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" і напряму "Глобальна Європа" багаторічної фінансової рамкової програми на 2014-2020 роки через таку діяльність:

(a) комплексний аналіз рушіїв досліджень та інновацій і перепон для них і розроблення платформи моделювання для оцінювання їх мікро- та макроекономічного впливу;

(b) сприяння моніторингу реалізації флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" за допомогою індексів, розроблення індикаторів тощо, а також використання публічної інформаційної та аналітичної системи для збирання актуальних даних та інформації;

(c) використання публічної інформації та аналітичної платформи для підтримування національних і регіональних органів влади з розумною спеціалізацією; кількісний економічний аналіз просторового розподілу економічної діяльності, зокрема щодо економічних, соціальних і територіальних розбіжностей і змін у моделі реагування на технологічні досягнення;

(d) економетрія та макроекономічний аналіз реформи фінансової системи з метою сприяння підтриманню ефективних рамок Союзу для управління фінансовими кризами; подальша методологічна підтримка моніторингу бюджетної ситуації держав-членів по відношенню до Пакту стабільності та зростання;

(e) моніторинг функціонування ЄНДП і проведення аналізу рушіїв деяких з його ключових елементів і перешкод для них (як-от мобільність дослідників і започаткування національних дослідницьких програм), пропозиції щодо відповідних політичних варіантів; збереження важливої ролі в ЄНДП через створення мереж контактів, навчання, відкриття власних потужностей і баз даних для користувачів у державах-членах, країнах-кандидатах і асоційованих країнах;

(f) розроблення кількісного економічного аналізу цифрової економіки; проведення досліджень щодо впливу інформаційних та комунікаційних технологій на цілі цифрового суспільства; вивчення впливу актуальних питань безпеки на життя людей (цифрове життя).

3.7. Безпечні суспільства - захист свободи та безпеки Європи та її громадян

СНДЦ сприятиме досягненню цілей напряму "Безпека та громадянство" багаторічної фінансової рамкової програми на 2014-2020 роки через таку діяльність:

(a) зосередження уваги на виявленні та оцінюванні вразливості критично важливих інфраструктур (зокрема глобальних навігаційних систем і фінансових ринків); вдосконалення інструментів боротьби із шахрайством, що наносить збиток загальному бюджету Союзу, та інструментів спостереження за морським простором; оцінювання продуктивності технологій, які стосуються персональної ідентичності або впливають на неї (цифрова ідентичність);

(b) підвищення потенціалу Союзу щодо зменшення ризику катастроф і ліквідації наслідків стихійних і техногенних катастроф, зокрема, шляхом розроблення глобальної системи раннього попередження про різні загрози, а також інформаційних систем управління ризиками з використанням технологій спостереження за планетою Земля;

(c) подальше забезпечення інструментів для оцінювання глобальних викликів у сфері безпеки, як-от тероризм і нерозповсюдження зброї (хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної (в програмі Євратом)) і загроз, пов’язаних з нестабільною соціально-політичною ситуацією та інфекційними захворюваннями; нові проблеми, які потрібно вирішувати, включають вразливість і стійкість до нових або гібридних загроз, як-от доступність сировини, піратство, нестача ресурсів і конкуренція за них, а також вплив зміни клімату на виникнення стихійних лих.

Відповідно до пріоритетів напряму "Глобальна Європа" багаторічної фінансової рамкової програми на 2014-2020 роки, СНДЦ зміцнюватиме науково-технічну співпрацю з ключовими міжнародними організаціями і третіми країнами (зокрема з органами ООН, ОЕСР, Сполученими Штатами, Японією, Росією, Китаєм, Бразилією та Індією) в таких сферах глобального масштабу, як зміна клімату, продовольча безпека або нанотехнології. Таку співпрацю здійснюватимуть у тісній координації з діяльністю Союзу та держав-членів в сфері міжнародного співробітництва.

Для надання розширених послуг в сфері вироблення політики, СНДЦ продовжуватиме розвивати свою спроможність аналізувати та надавати варіанти міжгалузевих політичних рішень, а також проводити оцінювання їх впливу. Цю спроможність підтримуватимуть, зокрема, через зміцнення таких напрямів:

(a) моделювання в ключових галузях (як-от енергетика і транспорт, сільське господарство, клімат, довкілля та економіка); увагу зосереджуватимуть як на галузевих, так і на інтегрованих моделях (для оцінювання сталості) з урахуванням науково-технічних і економічних аспектів.

(b) перспективні дослідження, що забезпечать проведення аналізу тенденцій і подій у сфері науки, технології та суспільства, а також їх можливого впливу на державну політику та інновації, підвищать конкурентоспроможність і стале зростання; це дозволить СНДЦ привернути увагу до проблем, які можуть потребувати політичного втручання у майбутньому, а також передбачити потреби споживачів.

СНДЦ посилюватиме підтримку процесу стандартизації та виробленню стандартів як горизонтального компонента сприяння конкурентоспроможності Європи. Зазначена діяльність включатиме переднормативні дослідження, розроблення еталонних матеріалів і параметрів, а також гармонізацію методик. Виявлено п’ять ключових сфер, що потребують уваги (енергетика; транспорт; флагманська ініціатива "Інформаційна стратегія для Європи"; безпека та захищеність (зокрема ядерна безпека в програмі Євратом); і захист прав споживачів). Окрім цього, СНДЦ й надалі сприятиме розповсюдженню результатів своєї діяльності та забезпечуватиме підтримку установ і органів Союзу в питаннях управління правами інтелектуальної власності.

СНДЦ створить потенціал у сфері поведінкових наук задля сприяння розробленню ефективнішого регулювання, що доповнюватиме діяльність СНДЦ в окремих сферах, як-от харчування, енергоефективність і продуктові стратегії.

Соціально-економічні дослідження стануть частиною діяльності у відповідних сферах, як-от флагманська ініціатива "Цифровий порядок денний для Європи", стале виробництво та споживання або громадське здоров’я.

Наявність найсучаснішої інфраструктури СНДЦ є критично важливою для того, щоб виконувати роль референтного центру Союзу, надалі відігравати значну роль в ЄНДП та увійти в нові галузі наукових досліджень. СНДЦ продовжить програму свого оновлення та модернізації задля забезпечення дотримання застосовних екологічних, безпекових і охоронних положень, а також буде інвестувати в наукову інфраструктуру, зокрема в розробку платформ моделювання, бази для нових сфер, як-от генетичне тестування тощо. Такі інвестиції робитимуться в тісній координації з дорожньою картою ЄСФДІ, а також враховуватимуть наявні потужності держав-членів.

Наведена таблиця містить ключові показники ефективності для оцінювання результатів і впливу конкретних цілей програми "Горизонт 2020". Ці ключові показники можуть бути уточнені під час реалізації програми "Горизонт 2020".

Показники для конкретних цілей:

- Європейська дослідницька рада (ЄДР)

- Частка публікацій проектів, фінансованих ЄДР, знаходиться серед 1% найчастіше цитованих публікацій у відповідній галузі науки

- Майбутні та новітні технології (МНТ)

- Публікації у впливових журналах, що колегіально рецензуються

- Патентні заявки та патенти, видані у сфері майбутніх і новітніх технологій

- Діяльність у рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі

- Міжгалузевий та міждержавний обмін науковими кадрами, в тому числі аспірантами

- Дослідницькі інфраструктури (зокрема електронні інфраструктури)

- Кількість дослідників, що отримали доступ до дослідницької інфраструктури завдяки підтримці Союзу

Показники для конкретних цілей:

- Лідерство в високоефективних і промислових технологіях

- Патентні заявки та патенти, видані у сфері різних високоефективних і промислових технологій

- Частка залучених компаній, що вводять інновації, які раніше не застосовувались у компанії або на ринку (протягом тривалості проекту плюс три роки)

- Кількість спільних публічно-приватних публікацій

- Доступ до фінансування ризиків

- Загальна сума інвестицій, залучених за допомогою кредитного фінансування та інвестицій венчурного капіталу

- Кількість профінансованих організацій та обсяг залучених приватних коштів

- Інновації в МСП

- Частка залучених МСП, що запроваджують інновації, які раніше не застосовувалися в компанії або на ринку (протягом тривалості проекту плюс три роки)

- Розвиток і створення робочих місць на залучених МСП

Показники для конкретних цілей:

- Для всіх суспільних викликів:

- Публікації у впливових журналах, що колегіально рецензуються, в сфері різних суспільних викликів

- Патентні заявки та патенти, видані в сфері різних суспільних викликів

- Кількість прототипів і випробувань

- Кількість спільних публічно-приватних публікацій

Окрім цього, прогрес по кожному виклику оцінюють відповідно до внеску у конкретні цілі, детально описані в додатку I Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

Показники для конкретної цілі:

- Кількість випадків відчутного, конкретного впливу на європейську політику, що стали результатом технічної та наукової підтримки, наданої СНДЦ

- Кількість публікацій у впливових журналах, які проходять партнерські перевірки

Комісія здійснюватиме моніторинг реалізації програми "Горизонт 2020", зокрема, таких пунктів:

1. Сприяння реалізації ЄНДП

2. Розширення участі

3. Залучення МСП

4. Суспільні та гуманітарні науки

5. Наука та суспільство

6. Гендерний аспект

7. Міжнародна співпраця

8. Сталий розвиток і зміна клімату, зокрема інформація про витрати, пов’язані з кліматичними змінами

9. Скорочення шляху від відкриття до його застосування на ринку

10. Цифровий порядок денний

11. Участь приватного сектора

12. Фінансування публічно-приватних партнерств і партнерств у рамках публічного сектора

13. Комунікація та розповсюдження

14. Моделі участі незалежних експертів

1. Інформація про окремі проекти, що дозволяє проводити моніторинг усього життєвого циклу кожної пропозиції, зокрема:

- подані заявки,

- результати оцінювання кожної заявки,

- угоди про надання гранту,

- завершені проекти.

2. Інформація про результати всіх конкурсів та реалізації проектів, зокрема:

- результати кожного конкурсу,

- результати переговорів щодо угод про надання гранту,

- реалізація проекту, в тому числі дані про платежі та результати проектів.

3. Інформація про реалізацію програми, зокрема відповідна інформація на рівні рамкової програми, конкретної програми, кожної конкретної цілі та пов’язаних тем і СНДЦ, а також синергії з іншими відповідними програмами Союзу.

4. Інформація про виконання бюджету програми "Горизонт 2020", в тому числі інформація про зобов’язання та платежі за ініціативами згідно зі статтями 185 і 187 ДФЄС.

Список варіантів складу (- 37) комітету програми відповідно до статті 10(2):

1. Стратегічний склад: Стратегічний огляд реалізації всієї програми, узгодженість між різними частинами програми та наскрізними питаннями, зокрема між конкретними цілями "Поширення передового досвіду та розширення участі" та "Наука з суспільством і для суспільства".

Частина I - Передова наука:

2. Європейська дослідницька рада (ЄДР), Майбутні та новітні технології (МНТ) і Програма імені Марії Склодовської-Кюрі (ПМСК)

3. Дослідницькі інфраструктури

ЧАСТИНА II - Лідерство в промисловості:

4. Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ)

5. Нанотехнології, Новітні матеріали, Біотехнологія, Сучасні технології виробництва та оброблення

6. Космічна промисловість

7. МСП і доступ до фінансування ризиків

ЧАСТИНА III - Суспільні виклики:

8. Здоров’я, демографічні зміни та добробут

9. Продовольча безпека, стале сільське господарство та лісівництво, дослідження у сфері морів, мореплавства та внутрішніх вод і біоекономіка

10. Безпечна, чиста та ефективна енергетика

11. Розумний, екологічно безпечний та інтегрований транспорт

12. Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировинних матеріалів

13. Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства

14. Безпечні суспільства - Захист свободи та безпеки Європи та її громадян

(-21) Оскільки всі дослідження дедалі більше покладаються на комп’ютерні технології та дані, доступ до передових електронних інфраструктур став необхідним для всіх дослідників. Наприклад, проект GEANT поєднує 40 мільйонів користувачів з понад 8000 установ у 40 країнах, а Європейська грід-інфраструктура (European Grid Infrastructure) є найбільшою розподіленою комп’ютерною інфраструктурою у світі, що складається з понад 290 сайтів з 50 країн. Невпинний поступ у сфері ІКТ та потреби науки з обчислення і опрацювання масивних обсягів даних, що постійно зростають, становлять значні фінансові та організаційні виклики щодо забезпечення безперервного надання послуг дослідникам.

(-22) Координація Інтернету речей здійснюватиметься як наскрізне питання.

(-23) В тому числі космічні мережі.

(-24) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 від 17 грудня 2013 року про встановлення спільних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування, Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій і Європейського фонду морського та рибного господарства, про встановлення загальних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування та Європейського фонду морського і рибного господарства та про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 1083/2006 (див. с. 320 цього Офіційного вісника).

(-25) Директива Європейського Парламенту і Ради 2008/56/ЄС від 17 червня 2008 року про встановлення рамок заходів Співтовариства у сфері екологічної політики щодо морського середовища (Рамкова Директива про морську стратегію) (ОВ L 164, 25.06.2008, с. 19).

(-26) Робочий документ персоналу Комісії SEC(2009) 1295, що супроводжує Повідомлення про "Інвестування в розвиток низьковуглецевих технологій (Стратегічний план щодо енергетичних технологій (план SET)" (COM(2009) 519 остаточна версія).

(-27) COM(2007) 723.

(-28) Біла книга Комісії "План розвитку єдиного європейського транспортного простору - на шляху до конкурентоспроможної та ресурсоефективної транспортної системи" (COM(2011) 144 остаточна версія).

(-29) Оцінки, розроблені компанією PricewaterhouseCoopers для цілі "світові бізнес-можливості у сфері природних ресурсів, пов’язані зі сталістю (у тому числі енергетика, лісівництво, харчова промисловість і сільське господарство, водні ресурси та метали)" та WBCSD (2010) Бачення 2050: Нова програма для бізнесу, Всесвітня рада підприємців зі сталого розвитку: м. Женева, URL: http://www.wbcsd.org/web/projects/BZrole/Vision2050-FullReport_Final.pdf

(-30) COM(2008) 699 остаточна версія.

(-31) Європейський Парламент, політичний департамент, економічна та наукова політика "Еко-інновації - переорієнтування ЄС на ресурсо- та енергоефективну економіку; Дослідження та довідкові матеріали", березень 2009 року.

(-32) Еко-інноваційна обсерваторія "Еко-інноваційний виклик - шляхи до ресурсоефективної Європи - річний звіт за 2010 рік", травень 2011 року.

(-33) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1907/2006 від 18 грудня 2006 року щодо реєстрації, оцінювання, авторизації та обмеження реалізації хімічних речовин (REACH), створення Європейського хімічного агентства, внесення змін до Директиви 1999/45/ЄС та скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 793/93 і Регламенту Комісії (ЄС) № 1488/94, а також Директиви Ради 76/769/ЄЕС і директив Комісії 91/155/ЄЕС, 93/67/ЄЕС, 93/105/ЄС і 2000/21/ЄС (OB L 396, 30.12.2006, с. 1).

(-34) Без обмеження бюджету, виділеного для цього суспільного виклику.

(-35) COM(2008) 1329 остаточна версія, 10.04.2008.

(-36) COM(2010) 672 остаточна версія.

(-37) З огляду на потребу сприяти реалізації програми на кожній зустрічі комітету програми відповідно до порядку денного, Комісія компенсуватиме, згідно зі своєю визначеною процедурою, витрати одного представника кожної держави-члена, а також одного експерта/радника з кожної держави-члена на вирішення питань порядку денного, в яких держава-член потребує конкретної експертної допомоги.