5.4. Створення умов для переходу до зеленої економіки та суспільства за допомогою еко-інновацій
Союз не може процвітати у світі, де споживання ресурсів постійно зростає, стан довкілля погіршується, а біорізноманіття втрачається. Відділення росту від використання природних ресурсів потребує структурних змін у способах використання ресурсів, їх повторного використання та управління ними в інтересах захисту нашого довкілля. Еко-інновації уможливлять зменшення тиску на довкілля, підвищення ресурсоефективність і спрямування Союзу на шлях ресурсо- та енергоефективної економіки. Окрім цього, еко-інновації відкривають значні можливості зростання та створення нових робочих місць, а також підвищують конкурентоспроможність Європи на світовому ринку, який, за оцінками, після 2015 року збільшиться до 1 трильйона євро (- 31). 45% компаній вже впровадили ті чи інші еко-інновації. За оцінками, близько 4% еко-інновацій сприяли зменшенню обсягу спожитого матеріалу на одиницю продукції більш ніж на 40% (- 32), що свідчить про їх значний потенціал для майбутнього. Проте досить часто дуже перспективні та технічно розвинені еко-інноваційні технології, процеси, послуги та продукти не потрапляють на ринок через труднощі попередньої комерціалізації і не реалізовують свого повного екологічного та економічного потенціалу, оскільки приватні інвестори вважають масштабування та виведення їх на ринок надто ризикованим.
Отже, ціль такої діяльності - підтримувати всі форми еко-інновацій, що дозволять здійснити перехід до зеленої економіки.
Для досягнення цієї цілі дослідження та інновації зосереджуватимуть на таких видах діяльності:
5.4.1. Зміцнення еко-інноваційних технологій, процесів, послуг і продуктів, зокрема вивчення шляхів зменшення кількості сировини у виробництві та споживанні, подолання відповідних перешкод та стимулювання ринкової реалізації таких технологій, процесів, послуг і продуктів.
Підтримку надаватимуть усім формам еко-інновацій, як поетапним, так і радикальним, що поєднують у собі технологічні, організаційні, суспільні, поведінкові, бізнесові та політичні інновації, а також сприяють розширенню участі громадянського суспільства. У такий спосіб буде створена основа для більш замкненої економіки за одночасного зменшення впливу на довкілля, підвищення стійкості довкілля та з урахуванням рикошетного впливу на довкілля і, потенційно, на інші сектори. Зазначена діяльність включатиме спрямовані на задоволення потреб користувачів інновації, бізнес-моделі, промисловий симбіоз, системи обслуговування продуктів, дизайн продуктів, підходи, що охоплюють весь життєвий цикл і підходи безвідходного виробництва, а також пошук шляхів зменшення кількості сировини у виробництві та споживанні і подолання відповідних перешкод. Розглядатимуть можливості забезпечення поступу в напряму більш сталих моделей споживання. Ціль - підвищення ресурсоефективності шляхом скорочення, в абсолютному вираженні, виробничих ресурсів, відходів і викидів шкідливих речовин (наприклад, тих, що зазначені в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1907/2006 (- 33) в ланцюгу створення вартості, а також заохочення повторного використання, перероблення та заміни ресурсів.
Акцент буде зроблений на сприянні переходу від досліджень до ринку з залученням промисловості, зокрема стартапів та інноваційних МСП, організацій громадянського суспільства та кінцевих користувачів, від розроблення прототипів і демонстрації технічних, соціальних та екологічних характеристик до першого застосування і виведення на ринок еко-інноваційних технологій, продуктів, послуг або практик, що мають значення для всього Союзу. Діяльність сприятиме усуненню перешкод на шляху розвитку та широкого застосування еко-інновацій, створенню або розширенню ринків збуту для відповідних рішень, підвищенню конкурентоспроможності підприємств Союзу, зокрема МСП, на світових ринках. Створення мережі контактів серед еко-новаторів також сприятиме більш ефективному розповсюдженню та використанню знань і краще пов’язуватиме між собою попит і пропозицію.
5.4.2. Підтримування інноваційної політики та суспільних змін
Перехід до зеленої економіки та суспільства потребує структурних та інституційних змін. Дослідження та інновації спрямовуватимуть на усунення основних перешкод на шляху до соціальних і ринкових змін з метою надання споживачам, бізнес-лідерам і політикам можливості переймати інноваційні та сталі моделі поведінки за допомогою соціальних і гуманітарних наук. Розроблятимуть надійні та прозорі інструменти, методи і моделі, призначені для оцінювання та уможливлення радикальних економічних, соціальних, культурних та інституційних змін, необхідних для повного переходу до зеленої економіки і суспільства. Дослідження, що включатимуть соціально-економічні питання, поведінкові науки, залучення користувачів і суспільне прийняття інновацій, а також діяльність з покращення комунікації та підвищення громадської обізнаності спрямовуватимуть на вивчення шляхів заохочення сталого способу життя і моделей споживання. Повною мірою застосовуватимуть демонстраційні заходи.
5.4.3. Вимірювання та оцінювання поступу в напрямку зеленої економіки
Для кожного відповідного просторового масштабу необхідно розробити надійні показники, що доповнюють ВВП, методи і системи підтримування та оцінювання переходу до зеленої економіки, а також ефективності відповідних варіантів політики. Дослідження та інновації, керовані концепцією життєвого циклу, сприятимуть підвищенню якості та доступності даних, методів і систем вимірювання, пов’язаних із ресурсоефективністю та еко-інноваціями, а також стимулюватимуть розвиток інноваційних компенсаційних програм. Соціально-економічні дослідження забезпечать краще розуміння причин, що лежать в основі поведінки виробників і споживачів, і тим самим сприятимуть розробленню ефективніших інструментів політики, які допоможуть забезпечити перехід до ресурсоефективної та стійкої до зміни клімату економіки. Окрім цього, розроблятимуть методики оцінювання технологій та інтегроване моделювання на підтримку політики, спрямованої на ефективне використання ресурсів і еко-інновації на всіх рівнях за одночасного підвищення політичної узгодженості та вироблення компромісних рішень. Результати уможливлять моніторинг, оцінювання та скорочення потоків матеріалів та енергії, задіяних у процесі виробництва та споживання, а також включення екологічних витрат і зовнішніх факторів у дії та рішення виробників політики та представників бізнес-спільноти.
5.4.4. Сприяння ефективному управлінню ресурсами за допомогою цифрових систем
Інновації у сфері інформаційних та комунікаційних технологій можуть бути ключовим інструментом підтримки ефективного управління ресурсами. Для досягнення цієї цілі сучасні та інноваційні ІКТ сприятимуть значному підвищенню продуктивності, зокрема через автоматизовані процеси, моніторинг в реальному часі та системи підтримки рішень. Використання ІКТ спрямовуватимуть на прискорення поступової дематеріалізації економіки шляхом збільшення частки цифрових послуг і сприяння змінам у моделях споживчої поведінки та бізнес-моделях за допомогою використання ІКТ майбутнього.
5.5. Розвиток комплексних і сталих світових систем спостереження за станом довкілля та інформування
Комплексні системи спостереження за станом довкілля та інформування є важливими для надання довгострокових даних та інформації, необхідних для подолання зазначеного суспільного виклику. Зазначені системи використовуватимуть для моніторингу, оцінювання та прогнозування умов, стану та тенденцій у сфері клімату, природних ресурсів, у тому числі сировини, наземних і морських (від прибережних зон до морських глибин) екосистем і екосистемних послуг, а також для оцінювання стратегій і можливостей зменшення викидів вуглецю, пом’якшення наслідків кліматичних змін і адаптації до них у всіх секторах економіки. Отримані завдяки цим інформаційним системам докази та знання застосовуватимуть для стимулювання розумного використання стратегічних ресурсів на підтримку розвитку стратегій, що ґрунтуються на фактичних даних, нових послуг у сфері довкілля та клімату, а також створення нових можливостей на світових ринках.
Можливості, технології та інфраструктури даних для спостереження за планетою Земля і моніторингу повинні ґрунтуватися на прогресі в сфері ІКТ, космічних технологій і функціональних мереж, дистанційного спостереження, новітніх датчиків in situ, мобільних послуг, комунікаційних мереж, колегіальних веб-інструментів і вдосконаленої інфраструктури обчислення та моделювання для постійного надання своєчасної та достовірної інформації, прогнозів і оцінок. Заохочуватимуть безкоштовний, відкритий і необмежений доступ до взаємодійних даних та інформації, а також ефективне і, за необхідності, безпечне зберігання, управління і розповсюдження результатів досліджень. Діяльність допоможе визначити майбутні оперативні заходи в рамках програми "Коперник" і покращити використання даних цієї програми для дослідної діяльності.
5.6. Культурна спадщина
Ресурси культурної спадщини мають унікальний характер і є незамінними з точки зору як їх матеріальної форми, так і нематеріальної цінності, культурної значущості та значення. Вони є одним із стовпів суспільного гуртування, ідентичності та добробуту, а також значною мірою сприяють сталому економічному зростанню і створенню робочих місць. Однак культурній спадщині Європи загрожує знищення і занепад; ситуація ще більше ускладнюється через збільшення впливу наслідків діяльності людини (як-от туризму) та екстремальні погодні явища в результаті зміни клімату, а також через інші природні загрози та стихійні лиха.
Ціль зазначеної діяльності полягає в наданні знань та інноваційних рішень за допомогою стратегій адаптації до кліматичних змін та їх пом’якшення, методики, технології, продуктів і послуг для збереження матеріальної культурної спадщини Європи, якій загрожує зміна клімату, і управління нею.
Для досягнення цієї цілі мультидисциплінарні дослідження та інновації зосереджуватимуть на таких видах діяльності:
5.6.1. Визначення рівнів стійкості через спостереження, моніторинг і моделювання
Розроблятимуть нові та вдосконалені техніки оцінювання, моніторингу та моделювання шкоди, щоб покращити наукову базу знань про вплив зміни клімату та інших екологічних і людських факторів ризику на спільну культурну спадщину. Знання та розуміння, отримані за допомогою сценаріїв, моделей та інструментів, в тому числі аналізу сприйняття цінностей, допоможуть забезпечити солідну наукову базу для розроблення стратегій, політик і стандартів стійкості в рамках узгодженої системи оцінювання ризиків і управління ресурсами культурної спадщини.
5.6.2. Забезпечення кращого розуміння сприйняття громадами змін клімату, сейсмічних і вулканічних загроз і реагування на них
У рамках наукових досліджень та інновацій через комплексні підходи вироблятимуть ресурсоефективні рішення для попередження та пом’якшення наслідків та адаптації до них за допомогою інноваційних методик, технологій, продуктів і послуг для збереження культурної спадщини, культурних ландшафтів та історичних оселищ.
5.7. Конкретні аспекти реалізації
Діяльність сприятиме участі Союзу в багатосторонніх процесах та ініціативах, як-от Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК), Міжурядова науково-політичною платформа з біорізноманіття та екосистемних послуг (МНППБЕП) і Група зі спостережень за планетою Земля (ГСЗ). Співпраця з іншими важливими публічними та приватними спонсорами досліджень, а також із великими науково-дослідними мережами підвищить ефективність світових та європейських досліджень і сприятиме врядуванню у сфері досліджень на світовому рівні.
Співпраця у сфері науки та технології сприятиме глобальному технологічному механізму Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (РКЗК ООН), підтримуватиме розвиток і трансфер технологій і технологічних інновацій для сприяння адаптації до зміни клімату та зменшенню викидів парникових газів.
На основі результатів конференції ООН "Ріо + 20" буде розглянута можливість створення механізму для систематичного збирання, узагальнення та аналізу науково-технологічних даних з ключових питань сталого розвитку і зеленої економіки, зокрема рамки для вимірювання поступу. Це доповнюватиме діяльність наявних наукових груп і органів і спрямовуватиме зусилля на досягнення синергії з ними.
Науково-дослідна діяльність у рамках цього суспільного виклику буде внеском в оперативні послуги програми "Коперник" завдяки наданню зазначеній програмі експериментальної бази знань.
Можуть розглядатися питання підтримки відповідних спільних програмних ініціатив (СПІ) і відповідних партнерств у рамках публічного сектора та публічно-приватних партнерств.
Будуть також встановлені належні зв’язки з діяльністю відповідних європейських інноваційних партнерств і з відповідними аспектами дослідницьких та інноваційних програм європейських технологічних платформ.
Конкретні заходи гарантуватимуть можливість подальшого використання результатів досліджень та інновацій Союзу у сфері клімату, ефективності використання ресурсів і сировини іншими програмами Союзу, як-от програмою "Життя", фондами ЄСІ та програмами зовнішньої співпраці.
Діяльність, між іншим, спиратиметься також на здобутки Програми екологічних інновацій і поглиблюватиме їх.
Дії також забезпечать безперервний аналіз науково-технологічного прогресу в Союзі та в його основних країнах-партнерах і регіонах, дослідження ринкових можливостей на ранніх етапах для нових практик і технологій у сфері довкілля, а також прогнозування для науково-дослідної та інноваційної політики.
6. ЄВРОПА В МІНЛИВОМУ СВІТІ - ІНКЛЮЗИВНІ, ІННОВАЦІЙНІ ТА РЕФЛЕКТИВНІ СУСПІЛЬСТВА
Ця секція включає науково-дослідну та інноваційну діяльність, що допомагає зробити суспільства більш інклюзивними, інноваційними та рефлективними; а також конкретні заходи, спрямовані на підтримку конкретних наскрізних питань, що стосуються цього суспільного виклику (- 34).
6.1. Інклюзивні суспільства
Сучасні тенденції, що спостерігаються в європейських суспільствах, несуть з собою не тільки можливості для міцнішого об’єднання Європи, але також ризики та виклики. Такі можливості, ризики і виклики необхідно розуміти та передбачати, щоб Європа еволюціонувала з відповідним ступенем солідарності та співпраці на соціальному, економічному, політичному, освітньому та культурному рівнях, беручи до уваги все більш взаємопов’язаний і взаємозалежний світ.
У цьому контексті ціль полягає в тому, щоб зрозуміти, проаналізувати і спланувати соціальну, економічну і політичну інклюзію, а також інклюзивні ринки праці, боротися з бідністю і маргіналізацією, зміцнювати права людини, цифрову інклюзивність, рівність, солідарність і міжкультурну динаміку за рахунок підтримування новітніх наукових здобутків, міждисциплінарних досліджень, розроблення показників, технологічних досягнень, організаційних інновацій, розвитку регіональних інноваційних кластерів, нових форм співпраці та співтворчості. Дослідження та інша діяльність сприятимуть реалізації стратегії "Європа 2020" та інших відповідних стратегій Союзу. У цьому контексті важливу роль відіграють дослідження в сфері суспільних і гуманітарних наук. Конкретизація, моніторинг, оцінювання та досягнення цілей європейських стратегій і політик потребуватиме цілеспрямованої дослідної діяльності, що дозволить виробникам політики аналізувати та оцінювати результативність і ефективність запланованих заходів, зокрема з метою сприяння соціальній інклюзії. Тому повна соціальна інклюзія та участь повинні охоплювати всі сфери життя та всі вікові групи.
Діяльність спрямовуватимуть на розуміння, стимулювання або реалізацію таких конкретних цілей:
6.1.1. Механізми сприяння розумному, сталому та інклюзивному зростанню
Європа створила специфічне та досить унікальне поєднання економічного прогресу, соціальної політики, спрямованої на забезпечення високого рівня соціального гуртування, спільних людських культурних цінностей, що охоплюють демократію і верховенство права, права людини, повагу і збереження різноманіття, а також підтримку освіти і науки, мистецтва і гуманітарних наук, які виступають основним рушієм соціального та економічного прогресу та добробуту. Постійне прагнення до економічного зростання тягне за собою низку істотних людських, соціальних, екологічних і економічних витрат. Розумне, стале та інклюзивне зростання в Європі передбачає суттєві зміни в способах визначення, вимірювання (зокрема оцінювання прогресу іншими способами, а не широко використовуване вимірювання через ВВП), генерування та підтримки зростання і соціального добробуту з плином часу.
В рамках дослідження проводитимуть аналіз розвитку участі громадян, сталого способу життя, культурного взаєморозуміння та соціально-економічної поведінки і цінностей та їх відносин із парадигмами, стратегіями і функціонуванням європейських установ, спільнот, ринків, компаній, систем врядування і переконань, а також їх зв’язків з іншими регіонами та економікою. Розроблятимуть інструменти для кращого оцінювання контекстуального і взаємного впливу такого еволюційного процесу, порівняння публічної політики з різноманітними викликами, що мають місце в Європі, та аналізу політичних варіантів і механізмів вироблення та ухвалення рішень у таких сферах як зайнятість, оподаткування, нерівність, бідність, соціальна інклюзія, освіта і навички, розвиток громад, конкурентоспроможність і внутрішній ринок, з метою розуміння нових умов і можливостей для більшої європейської інтеграції та ролі її соціальних, культурних, наукових і економічних компонентів і синергій як джерел порівняльних переваг Союзу на світовому рівні.
Також аналізуватимуть вплив демографічних змін, що виникають внаслідок старіння суспільств і міграційних рухів, на зростання, ринок праці та добробут. У цьому контексті для вирішення проблеми забезпечення майбутнього зростання важливо врахувати різні складові знань за одночасного зосередження дослідження на питаннях, пов’язаних з навчанням, освітою і професійною підготовкою або з місцем і роллю молоді в суспільстві. В рамках досліджень також розроблятимуть кращі інструменти для оцінювання впливу різних економічних політик у контексті сталого розвитку. Окрім цього, проводитимуть аналіз змін національної економіки і того, які форми врядування на європейському та міжнародному рівнях можуть запобігти макроекономічному дисбалансу, фінансовим труднощам, фіскальній конкуренції, безробіттю та проблемам зайнятості, а також іншим формам соціальних, економічних і фінансових негараздів. При цьому враховуватимуть взаємозалежність між Союзом і світовими економіками, ринками і фінансовими системами, яка зростає, а також спричинені нею виклики для інституційного розвитку та публічного управління. З огляду на європейську кризу державного боргу, увагу також приділятимуть дослідженням з метою визначення рамкових умов для стабільних європейських фінансових і економічних систем.
6.1.2. Надійні організації, практики, послуги та стратегії, необхідні для розбудови життєздатних, інклюзивних, колегіальних, відкритих і креативних суспільств у Європі, зокрема з урахуванням міграційних та інтеграційних процесів і демографічних змін
Розуміння соціальних, культурних і політичних трансформацій у Європі вимагає аналізу демократичних практик та очікувань, що змінюються, а також історичної еволюції ідентичності, різноманіття, територій, релігій, культур, мов і цінностей. Також необхідне глибоке розуміння історії європейської інтеграції. Дослідження спрямовуватимуть на виявлення шляхів адаптації і вдосконалення європейських систем соціального забезпечення, публічних послуг і ширшого виміру політики соціального страхування в цілях досягнення гуртування та гендерної рівності, сприяння колегіальним, відкритим і креативним суспільствам, а також соціальній і економічній рівності та солідарності поколінь. В рамках дослідження аналізуватимуть, яким чином суспільства і політика стають більш європейськими у широкому сенсі через еволюцію ідентичностей, культур і цінностей, циркуляцію знань, ідей і переконань, і поєднання принципів і практик взаємності, спільності та рівності, з приділенням особливої уваги міграції, інтеграції та демографічним змінам. Аналіз охоплюватиме способи повноцінної участі вразливих соціальних груп (як-от ромів) у сфері освіти, соціуму і демократії, зокрема за допомогою набуття різноманітних навичок і захисту прав людини. Отже, провідну роль відіграватиме аналіз еволюції політичних систем і реагування на такі соціальні зміни.
Дослідження також спрямовуватимуть на еволюцію ключових систем, що забезпечують основні форми людських і суспільних зв’язків, як-от родина, робота, освіта і зайнятість, а також на боротьбу із соціальною нерівністю, виключенням і бідністю. Соціальне гуртування, справедливе та надійне правосуддя, освіта, демократія, толерантність і розмаїття є факторами, що потребують ретельного розгляду для визначення та кращого використання порівняльних переваг Європи на світовому рівні та забезпечення кращої, заснованої на фактичних даних, підтримки політики. Дослідження братимуть до уваги важливість мобільності та міграції, зокрема внутрішньоєвропейські потоки, а також демографічні дані для вироблення майбутньої європейської політики.
Окрім цього, розуміння труднощів і можливостей, пов’язаних з використанням ІКТ, як на індивідуальному, так і на колективному рівнях, важливе для відкриття нових шляхів інклюзивних інновацій. З огляду на соціально-економічне значення цифрової інклюзії, яке зростає, дослідна та інноваційна діяльність сприятиме інклюзивним рішенням на основі ІКТ, ефективному набуттю цифрових навичок, які ведуть до створення нових можливостей для громадян і конкурентоспроможної робочої сили. Головну увагу буде зосереджено на нових технологіях, які допоможуть значно покращити персоналізацію, зручність використання та доступність за рахунок кращого розуміння поведінки і цінностей громадян, споживачів і користувачів, у тому числі осіб з обмеженими можливостями. Для цього необхідний підхід до досліджень та інновацій, заснований на принципі "інклюзія на етапі проектування".
6.1.3. Роль Європи як глобального гравця, зокрема у сфері прав людини і світової справедливості
Унікальна історична, політична, соціальна та культурна система Європи все частіше стикається з наслідками глобальних змін. Щоб продовжувати розвивати свої зовнішні дії в сусідніх країнах і за їх межами і посилювати свою роль глобального гравця, Європа повинна збільшити свій потенціал для визначення та встановлення пріоритетів, роз’яснення та просування своїх політичних цілей у взаємодії з іншими регіонами і громадами задля поглиблення співпраці, запобігання конфліктам або їх врегулювання. У зв’язку з цим вона має зміцнити свою спроможність передбачати хід і наслідки глобалізації та реагувати на них. Для цього потрібно краще розуміти історію, культуру та політико-економічні системи інших регіонів світу, а також роль і вплив транснаціональних акторів, і вчитися на цих прикладах. Врешті-решт Європа повинна ефективно долучатися до глобального врядування та правосуддя в таких ключових галузях як торгівля, розвиток, робота, економічна співпраця, охорона довкілля, освіта, гендерна рівність і права людини, оборона та безпека. Це передбачає потенціал для створення нових спроможностей, як з точки зору інструментів, послуг, систем і аналітичних засобів, так і з погляду дипломатичних відносин з урядовими та неурядовими суб’єктами на офіційній і неофіційній міжнародній арені.
6.1.4. Заохочення сталих та інклюзивних середовищ шляхом інноваційного просторового та міського планування і проектування
Сьогодні 80% громадян Союзу живуть у містах і передмістях, тому неефективне міське планування та проектування може мати величезний вплив на їхнє життя. Розуміння того, як таке середовище функціонує по відношенню до всіх громадян, а також розуміння його проектування, якості життя в ньому, його привабливості, між іншим, для інвестицій і навичок, має вирішальне значення для успіху Європи в забезпеченні зростання, робочих місць і сталого майбутнього.
Європейські дослідження та інновації мають забезпечити інструменти та методи для більш збалансованого, відкритого, інноваційного та інклюзивного планування і проектування міських і приміських територій; кращого розуміння динаміки міських спільнот і соціальних змін, а також взаємозв’язку між енергією, довкіллям, транспортом і землекористуванням, у тому числі взаємодії з довколишніми сільськими районами; глибшого розуміння проектування та використання громадського простору в містах, а також у контексті міграції для покращення соціальної інклюзії та розвитку, зниження міських ризиків і рівня злочинності; нових способів зменшення тиску на природні ресурси та стимулювання сталого економічного зростання за одночасного покращення якості життя європейців, що мешкають у містах, а також для орієнтованого в майбутнє бачення соціально-економічного переходу до нової моделі міського розвитку, що підвищить роль міст Союзу як інноваційних хабів і центрів створення робочих місць і соціального гуртування.
6.2. Інноваційні суспільства
Частка Союзу у продукуванні глобальних знань залишається значною, проте його соціально-економічний вплив необхідно максимально збільшити. Зусиль докладатимуть для підвищення ефективності науково-дослідної та інноваційної політики і її синергії та узгодженості з міжнародною політикою. Питання інновацій вирішуватимуть в широкому сенсі, зокрема через широкомасштабну політику та інновації, керовані суспільством, користувачами та ринком. Буде врахований досвід та інноваційний потенціал креативного та культурного сектора. Ця діяльність підтримуватиме розбудову та функціонування ЄНДП, зокрема, флагманських ініціатив стратегії "Європа 2020" - "Інноваційний Союз" і "Цифровий порядок денний для Європи".
Діяльність спрямовуватимуть на реалізацію таких конкретних цілей:
6.2.1. Зміцнення доказової бази та підтримки флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" і ЄНДП
Для оцінювання інвестицій та визначення пріоритетів для них, а також для зміцнення ініціативи "Інноваційний Союз" та ЄНДП проводитимуть аналіз стратегій, систем і учасників у сфері досліджень, освіти та інновацій в Європі та в третіх країнах, а також надаватимуть підтримку розробленню показників, даних та інформаційних інфраструктур. Потрібна також перспективна діяльність і пілотні ініціативи, економічний і гендерний аналіз, моніторинг політики, взаємне навчання, інструменти координації та координаційна діяльність, розроблення методологій оцінювання та аналізу впливу на основі прямого зворотного зв’язку від стейкхолдерів, підприємств, органів публічної влади, організацій громадянського суспільства та громадян. Такий аналіз слід проводити відповідно до досліджень у сфері системи вищої освіти в Європі та третіх країнах за програмою "Еразмус +".
Для забезпечення функціонування єдиного ринку досліджень та інновацій реалізовуватимуть заходи, спрямовані на заохочення поведінкових моделей відповідно до принципів ЄНДП. Підтримку надаватимуть діяльності, що забезпечує основу стратегій, пов’язаних з якістю підготовки дослідників, їх мобільністю і кар’єрним зростанням, в тому числі ініціативам, спрямованим на надання послуг у сфері мобільності, відкритого процесу добору персоналу, участі жінок у науковій діяльності, прав дослідників і зв’язків зі світовою дослідницькою спільнотою. Зазначену діяльність здійснюватимуть у прагненні до синергії та тісної координації з програмою імені Марії Склодовської-Кюрі в рамках пріоритету "Передова наука". Підтримку надаватимуть установам, що представлять інноваційні концепції для швидкого впровадження принципів ЄНДП, зокрема Європейської хартії дослідників і Кодексу працевлаштування наукових працівників, Рекомендацій Комісії щодо управління інтелектуальною власністю в сфері передавання знань і Кодексу практики для університетів та інших публічних науково-дослідних організацій (- 35).
У контексті координації стратегій буде створений механізм політичних консультацій, щоб забезпечити національним органам влади можливість отримувати фахові політичні консультації під час визначення їх національних програм реформування і стратегій у сфері досліджень та інновацій.
Реалізація флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" також вимагає підтримки орієнтованих на ринок інновацій, відкритих інновацій, інновацій у публічному секторі та соціальних інновацій з метою підвищення інноваційного потенціалу компаній і посилення конкурентоспроможності Європи. Це потребуватиме покращення загальних рамкових умов для інновацій і усунення конкретних перепон, що стоять на заваді зростанню інноваційних підприємств. Заохочуватимуть потужні механізми підтримки інновацій (як-от покращене управління кластерами, публічно-приватні партнерства і мережеве співробітництво), високоспеціалізовані послуги з підтримки інновацій (як-от управління інтелектуальною власністю та її використання, створення мережі власників і користувачів прав інтелектуальної власності, управління інноваціями, підприємницькі навички та мережі постачальників), а також перегляди державної політики, пов’язаної з інноваціями. Підтримку надаватимуть конкретним питанням, що стосуються МСП, в рамках конкретної цілі "Інновації в МСП".
6.2.2. Дослідження нових форм інновацій з особливим акцентом на інноваціях у соціальній і креативній сферах, а також розуміння факторів, що зумовлюють розвиток, успішність або занепад усіх форм інновацій
Соціальні інновації генерують нові товари, послуги, процеси і моделі, що відповідають потребам суспільства та створюють нові соціальні відносини. У контексті інноваційних засобів, що постійно змінюються, необхідні подальші дослідження для розвитку всіх форм інновацій і способів задоволення інноваціями потреб суспільства. Важливо розуміти, як соціальні інновації та креативність можуть спричиняти зміни наявних структур, практик і стратегій, а також як їх можна заохочувати і збільшувати в масштабі. Також важливо оцінювати вплив онлайн-платформ, що об’єднують громадян у мережі. Підтримку також надаватимуть використанню дизайну в компаніях, створенню мереж та експериментальному використанню ІКТ для вдосконалення процесів навчання, а також мережам соціальних новаторів і соціальних підприємців. Дослідження також зосереджуватимуть на інноваційних процесах і факторах, що визначають їх розвиток, успіх чи невдачу (в тому числі прийнятті ризиків і ролі різних типів регуляторного середовища).
Надзвичайно важливо буде заохочувати інновації на підтримку ефективних і відкритих публічних послуг, орієнтованих на потреби громадян (як-от електронне врядування). Це вимагатиме проведення мультидисциплінарних досліджень у сфері нових технологій і великомасштабних інновацій, які стосуються, зокрема, цифрової приватності, взаємодійності, персоналізованої електронної ідентифікації, відкритих даних, динамічних інтерфейсів користувачів, освітніх платформ, що підтримують навчання протягом життя та навчання за допомогою електронних засобів, розподілених систем навчання, конфігурації та інтеграції публічних послуг для задоволення потреб громадян та інновацій, рушієм яких є користувачі, зокрема в сфері соціальних і гуманітарних наук. Зазначені дії також охоплюватимуть такі питання як динаміка соціальних мереж, краудсорсинг і смартсорсинг для спільного пошуку шляхів вирішення соціальних проблем, наприклад, на основі відкритих наборів даних. Вони допомагатимуть в управлінні складними процесами вироблення та ухвалення рішень, як-от опрацювання та аналіз великих обсягів даних задля спільного моделювання політик, симуляція вироблення та ухвалення рішень, методи візуалізації, моделювання процесів та інтерактивних систем, а також проведення аналізу змін у відносинах між громадянами та публічним сектором.
Для залучення публічного сектора як суб’єкта, що сприяє інноваціям і змінам, на національному рівні та на рівні Союзу плануватимуть конкретні заходи для надійного надання публічних послуг громадянам і бізнесу, зокрема за допомогою стратегічної підтримки та транскордонних інноваційних заходів на найширшому географічному рівні, що уможливить розумне використання ІКТ в публічних адміністраціях і публічними адміністраціями.
6.2.3. Використання інноваційного, креативного та продуктивного потенціалу всіх поколінь
Діяльність сприятиме вивченню європейських інноваційних можливостей щодо нових продуктів і технологій, покращених послуг і нових соціальних та бізнес-моделей, адаптованих до демографічної структури суспільства, що змінюється. Діяльність також сприятиме кращому використанню потенціалу всіх поколінь завдяки стимулюванню розвитку розумних стратегій, які дозволять реалізувати ідею активного старіння у міжгенераційному контексті, що еволюціонує, та завдяки підтримці інтеграції поколінь молодих європейців у всі сфери соціального, політичного, культурного та економічного життя, беручи до уваги, з-поміж іншого, сприйняття інноваційних можливостей у контексті високого рівня безробіття в багатьох регіонах Союзу.
6.2.4. Сприяння послідовній та ефективній співпраці з третіми країнами
Горизонтальна діяльність забезпечить стратегічний розвиток міжнародної співпраці в рамках програми "Горизонт 2020" та фокусуватиметься на наскрізних стратегічних цілях. Діяльність, спрямована на заохочення двостороннього і багатостороннього політичного діалогу, а також політичного діалогу між двома регіонами в сфері досліджень та інновацій з третіми країнами, регіонами, міжнародними форумами та організаціями сприятиме обміну політиками, спільному навчанню та встановленню пріоритетів, взаємному доступу до програм і моніторингу результатів співпраці. Діяльність, спрямована на створення мереж і партнерств, заохочуватиме розбудову оптимальних партнерських відносин між суб’єктами в сфері досліджень та інновацій з обох сторін, а також покращуватиме рівень компетенцій і потенціал співпраці в менш розвинених третіх країнах. Діяльність підвищуватиме координацію національних стратегій і програм співпраці на рівні Союзу та окремих країн, а також спільні дії держав-членів і асоційованих країн з третіми країнами задля збільшення загальної результативності. І, врешті-решт, заходи щодо забезпечення "присутності" європейських досліджень та інновацій у третіх країнах також посилюватимуть і консолідуватимуть, зокрема шляхом пошуку можливостей створення віртуальних європейських "центрів науки та інновацій", надання послуг європейським організаціям, що поширюють свою діяльність на треті країни, і відкриття науково-дослідних центрів, створених спільно з третіми країнами, для організацій і дослідників з інших держав-членів і асоційованих країн.
6.3. Рефлективні суспільства - культурна спадщина і європейська ідентичність
Ціль - сприяти розумінню інтелектуальної основи Європи, її історії та багатьох європейських і неєвропейських впливів як натхнення для нашого сьогодення. Для Європи характерне розмаїття народів, які населяють її (в тому числі меншин та місцевого населення), традицій, регіональної та національної ідентичності, а також різні рівні економічного та соціального розвитку. Міграція та мобільність, засоби масової інформації, промисловість і транспорт сприяють розмаїттю поглядів і способів життя. Таке розмаїття і можливості, які воно створює, необхідно визнавати та брати до уваги.
Європейські колекції в бібліотеках, у тому числі в цифрових бібліотеках, архівах, музеях, галереях та інших публічних установах містять велику кількість багатих невикористаних документів і об’єктів для досліджень. Ці архівні ресурси разом із нематеріальною спадщиною представляють історію окремих держав-членів, а також колективну спадщину Союзу, яка виникла з часом. Такі матеріали мають бути доступними, зокрема завдяки новим технологіям, щоб дати дослідникам і громадянам змогу дивитися в майбутнє через призму минулого. Доступність і збереження культурної спадщини в зазначених формах необхідні для збереження живих взаємодій всередині європейських культур і між ними в наші дні, та сприяють сталому економічному зростанню.
Діяльність спрямовуватимуть на:
6.3.1. Вивчення європейської спадщини, пам’яті, ідентичності, інтеграції, культурної взаємодії та перенесення, зокрема її представлення в культурних і наукових колекціях, архівах і музеях задля кращого інформування та кращого розуміння сьогодення завдяки ширшій інтерпретації минулого
Діяльність сприятиме критичному аналізу того, як змінюється з часом матеріальна і нематеріальна спадщина Європи, зокрема мови, пам’ять, практики, установи та ідентичності. Вона включатиме дослідження тлумачень і практик культурних взаємодій, культурної інтеграції та виключення.
Прискорений процес європейської інтеграції показав, що існує сфера ширшої європейської ідентичності, яка доповнює інші типи ідентичності в Європі. Європейські та неєвропейські наукові фонди, архіви, музеї, бібліотеки та об’єкти культурної спадщини містять численні докази та свідчення європейської ідентичності. Вони пропонують матеріали і документи, які дозволяють краще зрозуміти процеси побудови ідентичності і на цій основі розмірковувати про соціальні, культурні та навіть економічні процеси, що впливають на минулі, сучасні та майбутні форми європейської ідентичності. Ціль - розвивати інновації, використовувати та аналізувати об’єкти та/або документацію в культурних і наукових колекціях, архівах і музеях задля покращення нашого розуміння витоків європейської ідентичності і того, як її можна розбудувати або обговорити.
Також розглядатимуть питання багатомовності, передавання та поширення ідей по всій Європі та з/до Європи, а також те, як вони формують частину спільної європейської інтелектуальної спадщини.
6.3.2. Дослідження історії, літератури, мистецтва, філософії та релігії європейських країн і регіонів і їх ролі у формуванні сучасного європейського розмаїття
Культурне розмаїття є важливим аспектом унікального характеру Європи, джерелом сили, динамізму та творчості. Діяльність стосуватиметься сучасного європейського розмаїття, його історичного формування та допомагатиме проаналізувати, яким чином це розмаїття призводить до виникнення нової міжкультурної взаємодії або викликає напруженість і конфлікти. У цьому контексті ключове значення для такого розмаїття має вплив мистецтва, засобів масової інформації, ландшафтів, літератури, мов, філософії та релігій, адже всі ці елементи представляють різноманітні інтерпретації соціальних, політичних і культурних реалій, і впливають на сприйняття та поведінку окремих людей і соціальних суб’єктів.
6.3.3. Дослідження ролі Європи у світі, взаємного впливу і зв’язків між регіонами світу, а також уявлень інших країн про європейські культури
Діяльність стосуватиметься комплексного характеру соціально-економічних і культурних зв’язків між Європою та іншими регіонами світу, а також оцінювання потенціалу для покращення міжкультурних обмінів і діалогів з урахуванням ширшого спектру соціальних, політичних і економічних процесів. Вона дозволить проаналізувати розвиток різних поглядів на інші регіони світу, які панують у Європі, і навпаки.
6.4. Конкретні аспекти реалізації
Щоб сприяти оптимальному поєднанню підходів, необхідно забезпечити співпрацю між цим суспільним викликом і пріоритетом "Лідерство в промисловості" у формі наскрізних заходів, зосереджених на сфері взаємодії між людьми та технологіями. Технологічні інновації, засновані на ІКТ, відіграватимуть важливу роль у підвищенні продуктивності та стимулюванні креативності всіх поколінь громадян в інноваційному суспільстві.
Цей суспільний виклик реалізовуватимуть через адміністративно-координаційну діяльність міжнародних мереж передових дослідників і новаторів, як-от в рамках програм COST і EURAXESS, що сприятиме функціонуванню ЄНДП.
Можуть розглядатися питання підтримки відповідних спільних програмних ініціатив (СПІ) і відповідних партнерств у рамках публічного сектора та публічно-приватних партнерств.
Також встановлюватимуть належні зв’язки з діяльністю відповідних європейських інноваційних партнерств і з відповідними аспектами дослідницьких та інноваційних програм європейських технологічних платформ.
Дії в рамках цього соціального виклику сприятимуть реалізації спільної міжнародної дослідної та інноваційної діяльності Союзу через більш стратегічне залучення до співпраці з його основними партнерами з третіх країн у сфері науки, технологій та інновацій. У цьому зв’язку Стратегічний форум з міжнародної науково-технологічної співпраці (СФМС) продовжуватиме надання Раді та Комісії стратегічних консультацій щодо міжнародного виміру ЄНДП.
7. БЕЗПЕЧНІ СУСПІЛЬСТВА - ЗАХИСТ СВОБОДИ ТА БЕЗПЕКИ ЄВРОПИ ТА ЇЇ ГРОМАДЯН
Союз, його громадяни та міжнародні партнери стикаються з низкою викликів і загроз безпеці, як-от злочинність, тероризм і великомасштабні надзвичайні ситуації внаслідок техногенних або природних катастроф. Такі загрози можуть виходити за межі кордонів і бути спрямованими на фізичні цілі або кіберпростір. Атаки на критичні об’єкти інфраструктури, мережі та веб-сайти органів публічної влади та приватних осіб не лише підривають довіру громадян, але й можуть мати серйозний вплив на життєво важливі сектори, зокрема енергетику, транспорт, охорону здоров’я, фінанси або телекомунікації.
Для того щоб передбачити, попередити та усунути наслідки цих загроз, необхідно розробляти та застосовувати інноваційні технології, рішення, інструменти прогнозування і знання, заохочувати співпрацю між постачальниками та користувачами, знаходити рішення у сфері цивільної безпеки, підвищувати конкурентоспроможність європейської безпеки, промисловості та послуг, у тому числі ІКТ, а також запобігати порушенню приватного життя та прав людини в Інтернеті та в інших місцях, і боротися з такими порушеннями за одночасного забезпечення дотримання особистих прав і свобод європейських громадян.
Тому ключовими елементами буде координація та вдосконалення досліджень та інновацій у сфері безпеки; ці заходи сприятимуть плануванню поточних дослідницьких зусиль, зокрема прогнозування, та вдосконаленню відповідних правових умов і процедур координації, зокрема переднормативної діяльності.
Діяльність у рамках цього суспільного виклику буде зосереджена виключно на цивільному застосуванні відповідно до цільового підходу, сприятиме ефективній співпраці кінцевих споживачів, промисловості та дослідників, а також поєднуватиме відповідні соціальні аспекти з дотриманням етичних принципів. Зазначена діяльність підтримуватиме політику Союзу у сфері внутрішньої та зовнішньої безпеки, зокрема спільну зовнішню та безпекову політику та спільну безпекову і оборонну політику, а також зміцнюватиме кібербезпеку, надійність і приватність на єдиному цифровому ринку. Діяльність зосереджуватимуть, зокрема, на дослідженнях і розробках у сфері інноваційних рішень нового покоління через роботу над новими концепціями, проектами та взаємодійними стандартами. Цього досягнуть за допомогою розроблення інноваційних технологій і рішень для усунення слабких ланок в системі безпеки та зменшення ризику загроз безпеці.
Діяльність спрямовуватимуть на реалізацію таких конкретних цілей:
7.1. Боротьба зі злочинністю, контрабандою і тероризмом, зокрема розуміння терористичних ідей і переконань і протидія їм
Ціль полягає в уникненні інцидентів за одночасного пом’якшення їх можливих наслідків. Це вимагає нових технологій і можливостей у сфері боротьби зі злочинністю (зокрема кіберзлочинністю), контрабандою та тероризмом (зокрема кібертероризмом), запобігання злочинності, контрабанді та тероризму, в тому числі розуміння причин і наслідків радикалізації та насильницького екстремізму, а також боротьби з ідеями та переконаннями терористів для уникнення, серед іншого, загроз, пов’язаних з авіацією.
7.2. Захист і підвищення стійкості критично важливих інфраструктур, ланцюгів постачання та видів транспорту
Нові технології, процеси, методи та спеціальні можливості дозволять забезпечити захист критично важливих інфраструктур (зокрема в міських районах), систем і послуг, необхідних для належного функціонування суспільства та економіки (зокрема комунікацій, транспорту, фінансів, охорони здоров’я, харчових продуктів, води, енергетики, логістичних ланцюгів і ланцюгів постачання, а також довкілля). Це включає аналіз і захист публічних і приватних мережевих інфраструктур і служб, які мають критичне значення, від будь-яких типів загроз, у тому числі від загроз, пов’язаних із авіацією. Це також включає охорону морських транспортних маршрутів.
7.3. Посилення безпеки через управління кордонами
Технології та можливості також необхідні для вдосконалення систем, пристроїв, інструментів, процесів і методів оперативної ідентифікації задля підвищення рівня безпеки наземних, морських і прибережних кордонів і вдосконалення їх управління в питаннях контролю і нагляду за одночасного використання повного потенціалу Європейської системи нагляду за кордонами (ЕВРОСУР). Такі технології та можливості розроблятимуть і перевірятимуть щодо їх дієвості, дотримання законних і етичних принципів, пропорційності, суспільної прийнятності та поваги до фундаментальних прав. Дослідження також сприятимуть вдосконаленню інтегрованої європейської системи управління кордонами, в тому числі шляхом посилення співпраці з країнами-кандидатами та потенційними кандидатами, а також з країнами-партнерами Європейської політики сусідства.
7.4. Зміцнення кібербезпеки
Кібербезпека є передумовою користування перевагами Інтернету або будь-якими додатковими мережами даних та інфраструктурою зв’язку для людей, бізнесу та публічних служб. Це вимагає забезпечення підвищеної безпеки систем, мереж, пристроїв доступу, програмного забезпечення і служб, у тому числі хмарного опрацювання даних, з урахуванням взаємодійності численних технологій. Підтримку надаватимуть дослідженням та інноваціям, спрямованим на запобігання кібератакам у реальному часі в багатьох сферах і юрисдикціях, на їх виявлення та управління ними, а також на захист критичних інфраструктур ІКТ. Цифрове суспільство перебуває на стадії бурхливого розвитку; постійно змінюються способи використання Інтернету та зловживання ним; виникають нові види соціальної взаємодії, нові мобільні та стаціонарні послуги, а також розвивається Інтернет речей (ІР). Така ситуація вимагає нового типу досліджень, ініційованих під впливом нових програм, способів використання та суспільних тенденцій. Будуть втілені гнучкі дослідницькі ініціативи, зокрема активні дослідження та розробки, для швидкого реагування на нові сучасні тенденції розвитку з точки зору довіри та безпеки. Особливу увагу слід приділяти захисту дітей, оскільки вони дуже вразливі до нових форм кіберзлочинів і зловживань.
Працювати в цьому напрямку необхідно в тісній координації з напрямком ІКТ пріоритету "Лідерство в промисловості".
7.5. Підвищення стійкості Європи до криз і катастроф
Це вимагає розроблення спеціальних технологій і можливостей на підтримку різних типів операцій для подолання наслідків криз і катастроф (як-от захист цивільного населення, боротьба з пожежами, забрудненням довкілля, забрудненням моря, цивільна оборона, створення медичних інформаційних інфраструктур, рятувальні операції та процеси відновлення після катастроф), а також діяльності правоохоронних органів. Дослідження охоплюватимуть увесь ланцюг управління кризами та суспільну стійкість, а також підтримуватимуть створення європейського потенціалу реагування на аварійні ситуації.
7.6. Забезпечення приватності та свободи, зокрема в Інтернеті, поглиблення суспільного, правового та етичного розуміння всіх сфер безпеки, ризиків і управління
Захист права людини на приватність, у тому числі в цифровому суспільстві, потребує розроблення рамок і технологій вбудованого алгоритму приватності, який ляже в основу нових продуктів і послуг. Розроблятимуть технології, які дозволять користувачам контролювати свої персональні дані та їх використання третіми особами, а також інструменти, призначені для виявлення та блокування нелегального контенту і витоку даних, а також захисту прав людини онлайн, щоб запобігти обмеженню діяльності колективних або індивідуальних користувачів в результаті незаконного пошуку або профайлінг.
Будь-яке нове рішення в сфері безпеки та будь-яка нова технологія мають бути прийнятними для суспільства, відповідати вимогам права Союзу і міжнародного права, а також бути ефективними та пропорційними з точки зору виявлення загрози безпеці та боротьби з нею. Тому важливо краще розуміти соціально-економічні, культурні та антропологічні виміри безпеки, причини відсутності безпеки, роль засобів масової інформації та комунікації, а також погляди громадян. Розглядатимуть етичні та правові питання захисту загальнолюдських цінностей і фундаментальних прав, а також питання, пов’язані з ризиками та управлінням.
7.7. Покращення стандартизації та взаємодійності систем, зокрема в аварійних ситуаціях
Переднормативна і стандартизаційна діяльність матиме підтримку в усіх цільових сферах. До уваги братимуть недоліки стандартизації, а також інструменти та технології наступного покоління. Діяльність у всіх цільових сферах зосереджуватимуть також на інтеграції та взаємодійності систем і послуг, у тому числі на таких аспектах як комунікація, розподілені архітектури та людські фактори, зокрема в аварійних ситуаціях.
7.8. Підтримування зовнішньої політики Союзу у сфері безпеки, зокрема шляхом запобігання конфліктам і розбудови миру
Необхідні нові технології, можливості та рішення на підтримку зовнішньої політики Союзу у сфері безпеки під час виконання цивільних місій, від цивільного захисту до гуманітарної допомоги, управління кордонами або підтримання миру та стабілізації ситуації у післякризовий період, у тому числі запобігання конфліктам, розбудова миру і посередництво.
Вони вимагатимуть досліджень у сфері вирішення конфліктів і відновлення миру та справедливості, раннього виявлення чинників, що призводять до виникнення конфлікту, і впливу процесів відновного правосуддя.
Зазначене також потребує стимулювання взаємодійності цивільного та військового потенціалу в під час виконанні цивільних місій, від цивільного захисту до гуманітарної допомоги, управління кордонами або підтримання миру. Це включатиме технологічний розвиток у чутливій сфері технологій подвійного призначення задля підвищення взаємодійності служб цивільного захисту, збройних сил і служб цивільного захисту з усього світу, а також аспекти надійності, організаційні, правові та етичні аспекти, питання торгівлі, захист конфіденційності та цілісності інформації, а також простежуваність усіх транзакцій і операцій.
7.9. Конкретні аспекти реалізації
Оскільки діяльність у сфері досліджень та інновацій зосереджуватимуть виключно на цивільному застосуванні, важливим завданням буде активна координація з Європейським оборонним агентством (ЄОА) для зміцнення співпраці з ним, зокрема, через вже створену європейську рамкову співпрацю (ЄРС) за одночасного визнання існування сфер технології подвійного використання. Надалі зміцнюватимуть механізми координації з відповідними агентствами Союзу, як-от Європейське агентство з управління оперативною співпрацею на зовнішніх кордонах держав-членів Європейського Союзу (ФРОНТЕКС), Європейське агентство морської безпеки (ЄАМБ), Європейське агентство з питань мережевої та інформаційної безпеки (ЄАМІБ) та Європейський поліцейський офіс (Європол) для покращення координації програм і стратегій Союзу в сфері внутрішньої та зовнішньої безпеки та інших ініціатив Союзу.
З огляду на специфічний характер безпеки, встановлюватимуть спеціальні механізми створення програм і врядування, зокрема домовленості з комітетом, зазначеним у статті 10. Секретна та інша закрита інформація, що стосується безпеки, буде захищена, а в робочих програмах можуть зазначатися особливі вимоги та критерії щодо міжнародної співпраці. Це також буде відображено у програмах та механізмах врядування для конкретної цілі "Безпечні суспільства - Захист свободи та безпеки Європи та її громадян" (зокрема питання комітології).
ЧАСТИНА IV
ПОШИРЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ ТА РОЗШИРЕННЯ УЧАСТІ
Конкретна ціль - повністю використати кадровий потенціал Європи і забезпечити максимізацію переваг економіки, заснованої на інноваціях, та їх широке розповсюдження в межах Союзу згідно з принципом досконалості.
Існують значні розбіжності в дослідженнях та інноваціях на території Європи, які необхідно усунути за допомогою конкретних заходів. Такі заходи спрямовуватимуть на розкриття потенціалу інновацій і передового досвіду, відрізнятимуться від стратегій і заходів, передбачених фондами ЄСІ, та у відповідних випадках доповнюватимуть їх і створюватимуть синергії з ними. Вони включають:
(a) Об’єднання в одну команду науково-дослідних установ високого рівня та регіонів з низькою успішністю досліджень, розробок та інновацій: Об’єднання спрямоване на створення нових (або істотне покращення наявних) провідних науково-дослідних центрів у державах-членах і регіонах з низькою успішністю досліджень, розробок та інновацій. Воно буде зосереджене на стадії підготовки до створення або вдосконалення і модернізації таких установ за підтримки процесу об’єднання в команду з провідним партнером у Європі, в тому числі підтримування розробки бізнес-плану. Очікується внесок регіону-реципієнта або держави-члена (наприклад, підтримка через фонди ЄСІ). Залежно від якості бізнес-плану, Комісія може надавати додаткову фінансову допомогу на перших етапах діяльності такого центру.
Розглядатимуть питання встановлення зв’язків з інноваційними кластерами та визнання досягнень держав-членів і регіонів з низькою успішністю досліджень, розробок та інновацій, у тому числі шляхом партнерських перевірок і вручення відзнаки за досягнення установам, що відповідають міжнародним стандартам;
(b) Створення партнерств між науково-дослідними установами: Створення партнерств покликане значно посилити конкретну сферу досліджень у новій установі через зв’язки зі щонайменше двома установами, які є лідерами у певній галузі на міжнародному рівні. Підтримку надаватимуть комплексному пакету заходів, який ляже в основу такого зв’язку (як-от обмін персоналом, візити експертів, короткострокове навчання на місцях або віртуальні тренінги та семінари; участь у конференціях; організація спільних заходів у формі літніх шкіл; розповсюдження результатів та інформаційна діяльність);
(c) "Кафедри ЄНДП": Створення "кафедр ЄНДП" має на меті залучення видатних вчених до установ з потужним потенціалом у галузі науки, щоб допомогти цим установам повною мірою розкрити свій потенціал і в такий спосіб створити рівні умови для досліджень та інновацій в ЄНДП. Це включатиме інституційну підтримку процесу створення конкурентного дослідницького середовища та рамкових умов, необхідних для залучення, утримання та розвитку провідних дослідницьких талантів у цих установах. Необхідно розглянути можливість синергії з діяльністю ЄДР;
