В такий спосіб використовуватимуть численні взаємодії таких технологій. Цілеспрямовану підтримку надаватимуть масштабним пілотним і демонстраційним проектам, які мають проводитися в різних середовищах і умовах.
Вона включає КВТ та пов’язані з ними наскрізні заходи (мульти-КВТ), об’єднує та інтегрує різні окремі технології, що веде до технологічної валідації в промисловому середовищі з метою отримання завершеної та затвердженої системи, готової до виходу на ринок або близької до цього. Передумовою буде високий рівень участі приватного сектора в такій діяльності та демонстрація внеску результатів проекту в ринкову цінність для Союзу; отже реалізація може набути форми публічно-приватних партнерств. У цьому контексті та за допомогою виконавчої структури програми "Горизонт 2020" буде розроблена спільна робоча програма наскрізних заходів, пов’язаних з Кет. З огляду на потреби ринку та вимоги, пов’язані з суспільними викликами, вона буде спрямована на забезпечення структурних елементів загальних КВТ і мульти-КВТ для використання в різних сферах, зокрема для подолання суспільних викликів. Окрім цього, у відповідних випадках зусилля спрямовуватимуть на досягнення синергій між діяльністю в рамках КЕТ і діяльністю в рамках політики гуртування в контексті національних і регіональних стратегій у сфері досліджень та інновацій для розумної спеціалізації, а також із діяльністю ЄІІТ, Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та, у відповідних випадках, із діяльністю держав-членів у рамках спільних програмних ініціатив.
Конкретні аспекти реалізації
Інноваційна діяльність включає інтеграцію окремих технологій; демонстрацію здатності виготовляти та постачати інноваційні продукти, системи, процеси та послуги; пілотні проекти, орієнтовані на користувачів і споживачів, з метою довести доцільність і додану вартість; а також масштабні демонстраційні проекти, які сприятимуть ринковій реалізації результатів досліджень. Належну увагу приділятимуть мало- і середньомасштабним проектам. Окрім цього, реалізація в рамках цієї частини сприятиме залученню малих і середніх груп дослідників, а також активнішій участі МСП.
Будуть інтегровані різні окремі технології, в результаті чого відбудеться технологічна валідація в промисловому середовищі з метою отримання завершеної та затвердженої системи, готової до виходу на ринок. Передумовою слугуватиме високий рівень участі приватного сектора в такій діяльності, в тому числі публічно-приватних партнерств.
Керована попитом діяльність доповнюватиме технологічний поштовх дослідницьких та інноваційних ініціатив. До такої діяльності належать оптимальне використання публічних закупівель інноваційних продуктів; розроблення відповідних технічних стандартів і технічна діяльність, спрямована на підтримування стандартизації та регулювання; приватний попит і залучення користувачів до створення ринків, які сприяють розвитку інновацій.
Зокрема у сфері нанотехнологій і біотехнологій взаємодія зі стейкхолдерами та громадськістю буде спрямована на підвищення обізнаності щодо переваг та ризиків. Систематично розглядатимуть питання оцінювання безпечності та управління загальними ризиками в процесі розгортання таких технологій. У відповідних випадках суспільні та гуманітарні науки сприятимуть урахуванню потреб, переваг і сприйняття користувачів, а також забезпеченню участі суспільства та свідомого вибору споживачів.
Діяльність, підтримувана в контексті цієї конкретної цілі, доповнюватиме підтримку досліджень та інновацій у сфері високоефективних технологій, яку можуть надавати національні або регіональні органи влади за допомогою Фондів політики гуртування в рамках стратегій розумної спеціалізації.
Зазначена конкретна ціль, як частина фінансування заходів, також підтримує діяльність з трансферу технологій (як на національному, так і на регіональному рівнях), у тому числі розвиток міжнародних і регіональних інноваційних кластерів з метою створення ефективніших зв’язків між університетами та промисловістю.
Разом із провідними державами-партнерами реалізовуватимуть стратегічні ініціативи міжнародної співпраці в сферах, що становлять взаємний інтерес і користь. Зазначені нижче аспекти є особливо важливими для сфери високоефективних і промислових технологій, хоча цей перелік не є вичерпним:
- доступ до фахових наукових і технологічних знань найвищого світового рівня;
- розроблення світових стандартів;
- усунення перешкод у промисловому використанні, співпраця у сфері досліджень і розробок та в умовах торгівлі;
- безпечність продуктів, створених на основі нанотехнологій і біотехнологій, та довгостроковий вплив їх використання;
- розроблення матеріалів і методів, спрямованих на зменшення споживання енергії та ресурсів;
- міжнародні ініціативи співпраці в рамках спільноти виробників під проводом промисловості; та
- взаємодійність систем.
1.1. Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ)
Низка напрямів діяльності буде зосереджена на вирішенні проблем на шляху досягнення промислового та технологічного лідерства у сфері ІКТ уздовж усього ланцюга створення вартості та охоплюватиме загальні дослідження у сфері ІКТ та інноваційні програми, в тому числі, зокрема, таке:
1.1.1. Нове покоління компонентів і систем: Створення передових, вбудованих, енергоефективних і ресурсоефективних компонентів і систем
Ціль полягає у збереженні та зміцненні лідерства Європи у сфері технологій, пов’язаних із передовими, вбудованими, ресурсоефективними та енергоефективними, надійними компонентами і системами. Такі компоненти і системи також включають мікро-нано-біосистеми, органічну електроніку, інтеграцію великих площ, технологій, які є основою Інтернету речей (ІР) (- 22), в тому числі платформи для підтримки постачання передових послуг, датчики, розумні інтегровані системи, вбудовані та розподілені системи, системи систем і проектування комплексних систем.
1.1.2. Наступне покоління обчислювальних технологій: Передові та надійні обчислювальні системи та технології, в тому числі обчислювання за допомогою хмарних технологій
Ціль полягає в мобілізації європейських ресурсів у процесорній і системній архітектурі, технологіях взаємодії та локалізації даних, хмарних обчисленнях, паралельних обчисленнях, програмному забезпеченні моделювання та симуляції для всіх сегментів ринку, в тому числі інженерних програмах (як-от кількісне оцінювання невизначеності, аналіз інженерних ризиків і ухвалення інженерних рішень).
1.1.3. Інтернет майбутнього: Програмне забезпечення, апаратне забезпечення, інфраструктури, технології та послуги
Ціль полягає у зміцненні конкурентоспроможності європейської промисловості в сфері розвитку, опанування та формування нового покоління інтернет-мережі, яка поступово замінить і перевершить нинішню мережу, мережі фіксованого та мобільного зв’язку та інфраструктури послуг, а також дозволить забезпечити взаємоз’єднання трильйонів пристроїв (ІР) через велику кількість операторів і доменів, що змінить спосіб комунікації, доступу до знань та їх використання. Це включає дослідження та інновації в сфері мереж, програмного забезпечення, процесів і послуг, кібербезпеки, приватності, надійності та довіри, бездротового (- 23) зв’язку та всіх оптичних мереж, імерсивних інтерактивних мультимедійних систем і підключених до мережі підприємств майбутнього.
1.1.4. Технології контенту та управління інформацією: ІКТ для цифрового контенту, культурної та креативної галузі
Ціль полягає в посиленні позицій Європи як постачальника товарів і надавача послуг, заснованих на креативності окремих осіб і підприємств. З цією метою фахівцям і громадянам буде надано нові інструменти для створення, використання, збереження та повторного використання всіх форм цифрового контенту будь-якою мовою та доступу до них, а також для моделювання, аналізу та візуалізації величезних обсягів даних (великі дані), в тому числі зв’язаних даних. Це включає нові технології для мистецтва, мов, навчання, взаємодії, збереження в цифровому форматі, веб-дизайну, доступу до контенту, аналітики та медіа; а також інтелектуальні та адаптивні системи управління інформацією, засновані на вдосконаленому процесі збирання даних, машинне навчання, статистичний аналіз і візуальні обчислювальні технології.
1.1.5. Сучасні інтерфейси та роботи: Робототехніка і розумний простір
Ціль полягає в посиленні європейського наукового та промислового лідерства у промисловій і сервісній робототехніці, когнітивних і комунікаційних системах, передових інтерфейсах і розумному просторі, а також машинах, наділених свідомістю, з опорою на збільшення обчислювальної та мережевої продуктивності та прогрес у спроможності розробляти і будувати системи, які можуть навчатися, самостійно монтуватися, адаптуватися та реагувати, або які оптимізують взаємодію між людиною і комп’ютером. У відповідних випадках розроблені системи та сучасні досягнення необхідно перевіряти в умовах реального середовища.
1.1.6. Мікро- і наноелектроніка та фотоніка: Ключові високоефективні технології, пов’язані з мікро- і наноелектронікою та фотонікою, які також охоплюють квантові технології
Ціль полягає у тому, щоб скористатись перевагами передового досвіду Європи в зазначених ключових високоефективних технологіях, підтримувати та посилювати конкурентоспроможність і лідерство на ринку в цій сфері. До такої діяльності також належать дослідження та інновації в сфері проектування, передові процеси, пілотні виробничі лінії, пов’язані технології виробництва та демонстраційні заходи з метою валідації технологічних розробок та інноваційних бізнес-моделей, а також базові технології нового покоління, що використовують досягнення квантової фізики.
Очікується, що ці шість основних напрямів діяльності зможуть задовольнити увесь спектр потреб, з урахуванням конкурентоспроможності європейської промисловості у світовому масштабі. Вони включають лідерство в промисловості у сфері загальних рішень, продуктів і послуг на основі ІКТ для подолання основних соціальних викликів, а також прикладні дослідження у сфері ІКТ та інноваційні стратегії, які буде підтримано у зв’язку з відповідними соціальними викликами. В цьому відношенні, з огляду на дедалі інтенсивніший технологічний прогрес у всіх сферах життя, взаємодія між людьми та технологіями матиме велике значення і стане частиною згаданих вище прикладних наукових досліджень у сфері ІКТ. Дослідження, орієнтовані на інтереси споживача, сприятимуть розвитку конкурентоспроможних рішень.
Зазначені шість основних напрямів діяльності також включають дослідницькі інфраструктури, пов’язані з ІКТ, як-от "живі" лабораторії для проведення експериментів, та інфраструктуру, яка закладає основи для ключових високоефективних технологій і їх інтеграції в сучасні продукти та інноваційні розумні системи, в тому числі обладнання, інструменти, служби підтримки, "чисті" приміщення та доступ до ливарних цехів для створення прототипів.
Реалізацію необхідно здійснювати у такий спосіб, який забезпечує взаємодоповнюваність і узгодженість з конкретною ціллю "Дослідницькі інфраструктури" в рамках пріоритету "Передова наука".
Діяльність підтримуватиме дослідження та розробки ІКТ-систем з повним дотриманням фундаментальних прав і свобод фізичних осіб, зокрема їх права на приватність.
1.2. Нанотехнології
1.2.1. Розроблення наноматеріалів, нанопристроїв і наносистем нового покоління
Вироблення та інтеграція знань про явища наномасштабу на перетині різних наукових дисциплін, спрямованих на фундаментально нові продукти і системи, що дозволить ухвалювати сталі рішення в широкому спектрі секторів.
1.2.2. Забезпечення безпечного та сталого розвитку та застосування нанотехнологій
Поглиблення наукових знань про потенційний вплив нанотехнологій і наносистем на здоров’я або довкілля з метою активного, науково обґрунтованого управління нанотехнологіями та надання перевірених наукових інструментів, методів і платформ для оцінювання та аналізу загроз, впливу і ризиків, і управління ними впродовж усього життєвого циклу наноматеріалів і наносистем, зокрема питаннями стандартизації.
1.2.3. Розвиток соціального виміру нанотехнологій
Вирішення людських і фізичних потреб при розгортанні нанотехнологій і зосередження на управлінні нанотехнологіями на користь суспільства та довкілля, разом із стратегіями комунікації для забезпечення участі суспільства.
1.2.4. Ефективний і сталий синтез і виробництво наноматеріалів, компонентів і систем
Акцент на нових гнучких, масштабовних і повторюваних окремих операціях, розумній інтеграції нових і наявних процесів, в тому числі технологічної конвергенції, як-от нанобіотехнологія, а також розширення задля запуску сталого великомасштабного та високоточного виробництва продукції та гнучких і багатофункціональних виробничих об’єктів, які забезпечать ефективне перенесення знань у сферу промислових інновацій.
1.2.5. Розроблення та стандартизація методики збільшення потужності, методів вимірювання та вимірювального обладнання
Акцент на фундаментальних технологіях, підтримка розвитку і впровадження на ринок безпечних складних наноматеріалів і наносистем, зокрема нанометрології, характеризації та маніпуляції з речовинами в наномасштабах, моделювання, обчислювального проектування і перспективного проектування на атомному рівні.
1.3. Новітні матеріали
1.3.1. Наскрізні та високоефективні технології виробництва матеріалів
Наукові дослідження у сфері проектування матеріалів, функціональних матеріалів, багатофункціональних наукомістких матеріалів з новими функціональними характеристиками та покращеними експлуатаційними властивостями, як-от самовідновні або біосумісні матеріали, самозбірні матеріали, інноваційні магнітні та структурні матеріали для інновацій в усіх секторах промисловості, зокрема для ринків з високою вартістю, в тому числі креативних галузей.
1.3.2. Розроблення та трансформування матеріалів
Дослідження та розробки для забезпечення ефективного, безпечного та сталого розвитку і розширення масштабів з метою запуску промислового виробництва майбутніх, заснованих на проектних розробках продуктів задля безвідходного управління матеріалами в Європі, зокрема, у металургійній, хімічній або біотехнологічній галузях промисловості та для покращення розуміння механізмів деградації матеріалів (зношування, корозії та втрати механічної міцності).
1.3.3. Управління компонентами матеріалів
Дослідження та розробки у сфері нових та інноваційних технологій для матеріалів, компонентів і систем, з’єднання, склеювання, розділення, збирання, самозбирання та розбирання, розкладання та деконструкції компонентів матеріалів, а також управління експлуатаційними витратами та впливом на довкілля шляхом нового використання технологій виробництва та новітніх матеріалів.
1.3.4. Матеріали для сталої, ресурсоефективної промисловості з низьким рівнем викидів
Розроблення нових продуктів і програм, бізнес-моделей та відповідальної поведінки споживачів, що підвищує використання поновлюваних ресурсів для сталого застосування, зменшує потреби в енергії протягом усього життєвого циклу продукту і сприяє виробництву з низьким рівнем викидів, а також інтенсифікації процесу, перероблення, усуненню забруднень, матеріалам для зберігання енергії та матеріалам з потенціалом високої доданої вартості від відходів і повторної переробки.
1.3.5. Матеріали для креативних секторів, у тому числі для сектора культурної спадщини
Проектування та розроблення конвергентних технологій для створення нових бізнес-можливостей, в тому числі охорони і відновлення європейської спадщини та матеріалів, які мають історичну або культурну цінність, а також новітніх матеріалів.
1.3.6. Метрологія, характеризація, стандартизація та контроль якості
Просування таких технологій як характеризація, неруйнівне оцінювання, безперервне оцінювання та моніторинг, а також прогнозне моделювання експлуатаційних характеристик задля досягнення прогресу та здійснення впливу в сфері матеріалознавства і технічних наук.
1.3.7. Оптимізація використання матеріалів
Дослідження і розробки для вивчення варіантів заміщення і альтернатив використанню матеріалів, в тому числі вирішення проблеми з сировиною за допомогою спеціальних матеріалів або заміщення дефіцитних, критичних або небезпечних матеріалів, інноваційні підходи до створення бізнес-моделей, а також визначення життєво важливих ресурсів.
1.4. Біотехнології
1.4.1. Розвиток новітніх біотехнологій як рушій майбутніх інновацій
Ціль полягає у закладенні підґрунтя для того, щоб європейська промисловість зберігала передові позиції у сфері інновацій, в тому числі в середньо- і довгостроковій перспективі. Це включає розвиток новітніх технологічних галузей, зокрема синтетичної біології, біоінформатики та біології систем, а також використання конвергенції з іншими високоефективними технологіями, як-от нанотехнологіями (наприклад, біонанотехнологіями), ІКТ (наприклад, біоелектронікою) та інженерними технологіями. Зазначені та інші новітні галузі заслуговують на належну увагу з точки зору досліджень і розробок, що сприятиме ефективному трансферу та використанню технологій для нових застосувань.
1.4.2. Промислові продукти та процеси на основі біотехнологій
Ця ціль складається з двох частин: з одного боку, надати можливість європейським галузям промисловості (як-от хімічній, медичній, гірничодобувній, енергетичній, целюлозно-паперовій, волоконній і деревообробній, текстильній, крохмальній і харчопереробній) розробляти нові продукти і процеси, що відповідають вимогам промисловості та суспільства, з використанням переважно екологічних і сталих методів виробництва та конкурентоспроможних і вдосконалених біотехнологічних альтернатив на заміну старим; з іншого боку, використовувати потенціал біотехнологій для виявлення, моніторингу забруднень, запобігання забрудненням та їх усунення. Вона включає дослідження та інновації у сфері нових ензимів з оптимізованими біокаталітичними функціями, ферментативних і метаболічних шляхів, проектування біопроцесу в промисловому вимірі, інтеграції біопроцесів у процеси промислового виробництва, передової ферментації, попередньої і подальшої переробки, а також кращого розуміння динаміки мікробних спільнот. Вона також охоплюватиме розроблення прототипів для оцінювання техніко-економічної доцільності та сталості винайдених продуктів і процесів.
1.4.3. Інноваційні та конкурентоспроможні платформні технології
Ціль полягає у розробленні платформних технологій (як-от геноміка, метагеноміка, протеоміка, метаболоміка, молекулярні інструменти, системи експресії, платформи для фенотипування та стільникові платформи) для зміцнення провідної ролі та конкурентних переваг у багатьох галузях економіки, які мають економічний вплив. Вона включає такі аспекти як підтримка розвитку біоресурсів з оптимізованими властивостями та можливостями застосування за межами традиційних альтернатив; забезпечення можливості дослідження, розуміння та використання у сталий спосіб наземного і морського біорізноманіття для нових застосувань, біопродуктів і біопроцесів; та підтримування розвитку біотехнологічних рішень в сфері охорони здоров’я (як-от діагностика, біопрепарати і біомедичні вироби).
1.5. Сучасні технології виробництва та оброблення
1.5.1. Технології для заводів майбутнього
Сприяння сталому зростанню промисловості через полегшення стратегічного переходу в Європі від виробництва, орієнтованого на витрати, до підходу, що ґрунтується на створенні продуктів з високою доданою вартістю, та інтелектуального і високоефективного виробництва на основі ІКТ в інтегрованій системі. Це вимагає вирішення проблеми збільшення обсягів виробництва за одночасного зниження використання кількості матеріалів, скорочення енергоспоживання, продукування меншої кількості відходів і зменшення забруднення, що в такий спосіб забезпечуватиме високу екологічну ефективність. Основну увагу зосереджуватимуть на розробленні та інтеграції адаптивних систем виробництва майбутнього з особливим акцентом на потребах європейських МСП з метою досягнення прогресивних і сталих виробничих систем і процесів. Увагу також приділятимуть методологіям збільшення гнучкого, безпечного і розумного виробництва з належним рівнем застосування автоматизації у сприятливому для працівників середовищі.
1.5.2. Технології, які підтримують енергоефективні системи та енергоефективні будівлі з низьким впливом на довкілля
Скорочення споживання енергії та зменшення викидів CO2 завдяки розробленню та розгортанню сталих будівельних технологій і систем, впровадження та повторення заходів, спрямованих на збільшення використання енергоефективних систем і матеріалів у нових будівлях, а також будівлях, які ремонтують і модернізують. Міркування щодо життєвого циклу та важливість концепцій проектування-будівництва-експлуатації, що невпинно зростає, будуть ключовими чинниками у вирішенні проблеми переходу до будівель з рівнем споживання енергії близьким до нуля в Європі до 2020 року та створення енергоефективних районів шляхом залучення широкої спільноти стейкхолдерів.
1.5.3. Сталі, ресурсоефективні та низьковуглецеві технології в енергоінтенсивних переробних галузях
Підвищення конкурентоспроможності галузей переробної промисловості, зокрема хімічної, цементної, целюлозно-паперової, скляної, гірничодобувної, кольорової і чорної металургії за допомогою значно ефективнішого використання енергії та ресурсів і зменшення впливу такої промислової діяльності на довкілля. Основну увагу приділятимуть розробленню та валідації високоефективних технологій для інноваційних речовин, матеріалів і технологічних рішень для продуктів з низьким вмістом вуглецю та менш енергоємних процесів і послуг у ланцюгу створення вартості, а також впровадженню технологій і методів виробництва з наднизьким рівнем викидів вуглецю з метою значного зниження інтенсивності викидів парникових газів.
1.5.4. Нові сталі бізнес-моделі
Міжгалузева співпраця в сфері концепцій і методологій наукомісткого спеціалізованого виробництва може стимулювати навчання в організаціях, креативність та інновації з акцентом на бізнес-моделях на основі індивідуальних підходів, що можуть адаптуватися до вимог глобалізованих ланцюгів створення вартості та мереж, мінливих ринків, а також новітніх і майбутніх галузей промисловості. Вона включає вирішення питань сталих бізнес-моделей шляхом охоплення всього життєвого циклу продукту та процесу.
1.6. Космічна промисловість
Діяльність у галузі космічних досліджень на рівні Союзу провадитимуть спільно з діяльністю держав-членів і Європейського космічного агентства (ЄКА) з вивчення космічного простору, щоб забезпечити взаємодоповнюваність дій різних гравців.
1.6.1. Створення умов конкурентоспроможності, незалежності та інноваційності європейського космічного сектора
Ціль полягає у збереженні ролі світового лідера в космічній галузі шляхом захисту та подальшого розвитку економічно ефективної, конкурентоспроможної та інноваційної космічної промисловості (зокрема МСП) і дослідницької спільноти, а також шляхом заохочення інновацій у космічній галузі.
1.6.1.1. Захист і подальший розвиток конкурентоспроможної, сталої та підприємницької космічної галузі та дослідницької спільноти та посилення незалежності Європи у космічних системах
Європа відіграє провідну роль у космічних дослідженнях і в розвитку космічних технологій і постійно розвиває свої власні операційні космічні інфраструктури (наприклад, програми "Коперник" і "Галілео"). Фактично європейська промисловість зарекомендувала себе як експортер першокласних супутників та інших технологій, пов’язаних з космосом. Однак її лідерству загрожує конкуренція з боку інших великих космічних держав. Ціль цього заходу полягає в розвитку науково-дослідної бази шляхом забезпечення безперервності космічних досліджень та інноваційних програм, наприклад, через послідовність менших і частіших демонстраційних проектів у космосі. Це дозволить Європі розвивати свою промислову базу та спільноту космічних досліджень і технологічного розвитку (ДТР), що сприятиме просуванню за межі сучасного рівня розвитку та підвищуватиме незалежність Європи від ввезення ключових технологій.
Необхідно підтримувати стандартизацію з метою оптимізації інвестицій і розвитку доступу до ринку.
1.6.1.2. Стимулювання інновацій між космічною промисловістю та іншими сферами
Низка викликів у сфері космічних технологіях має паралелі з наземними викликами, наприклад, у галузях аеронавтики, енергетики, охорони довкілля, телекомунікацій та ІКТ, розвідки природних ресурсів, сенсорів, робототехніки, новітніх матеріалів, безпеки та охорони здоров’я. Такі спільні риси відкривають можливості для спільного розвитку, зокрема МСП, на ранньому етапі космічних і наземних технологій, що потенційно призведе до швидшого розвитку революційних інновацій, ніж у випадку діяльності відокремлених компаній на більш пізньому етапі. Використання наявної європейської космічної інфраструктури необхідно стимулювати за допомогою сприяння розвитку інноваційних продуктів і послуг на основі дистанційного зондування, геопозиціонування та інших типів супутникових даних. Окрім цього, Європа має у відповідних випадках зміцнювати початковий розвиток підприємництва в космічній галузі за допомогою цільових заходів, в тому числі підтримки ініціатив з трансферу космічних технологій.
1.6.2. Створення умов для вдосконалення космічних технологій
Основна ціль полягає в розробленні сучасних високоефективних космічних технологій і оперативних концепцій від ідеї до демонстрації в космосі.
Можливості доступу до космічного простору, а також розроблення, підтримання та експлуатації космічних систем на орбіті Землі і поза її межами є надзвичайно важливими для майбутнього європейського суспільства. Забезпечення необхідних можливостей потребує інвестицій у дослідження та інновації в безлічі космічних технологій (зокрема для пускових установок та інших транспортних засобів, супутників, робототехніки, приладів і сенсорів) і в оперативні концепції від ідеї до демонстрації в космосі. Наразі Європа входить до трійки лідерів у сфері космічних досліджень переважно завдяки інвестиціям держав-членів через ЄКА та національні програми, але в порівнянні з рівнем інвестицій у дослідження та розробки в космічній сфері в Сполучених Штатах (зокрема, близько 20% загального бюджету НАСА), Європа повинна приділити більше уваги розвитку майбутніх космічних технологій і програм в усьому ланцюгу досліджень:
(a) дослідження низького рівня технологічної готовності (РТГ), які часто значною мірою спираються на ключові високоефективні технології з потенціалом створення революційних технологій, які можна застосовувати на Землі;
(b) вдосконалення наявних технологій, наприклад, шляхом мініатюризації, підвищення енергоефективності та покращення чутливості сенсорів;
(c) демонстрація та валідація нових технологій і концепцій у космічному просторі та аналогічних середовищах на Землі;
(d) контекст місії, як-от аналіз космічного середовища, наземні станції, захист космічних систем та інфраструктури від пошкодження або руйнування від зіткнення зі сміттям або іншими космічними об’єктами, а також від наслідків космічних погодних явищ, в тому числі сонячних спалахів (космічна ситуаційна обізнаність, КСО), підтримування інноваційної інфраструктури зі збирання даних, їх передавання та архівування зразків;
(e) супутниковий зв’язок, передові технології навігації та дистанційного зондування, що охоплюють дослідження, важливі для майбутніх поколінь космічних систем Союзу (як-от програми "Галілео" та "Коперник").
1.6.3. Створення умов для використання космічних даних
Ціль полягає в забезпеченні ширшого використання космічних даних з наявних, минулих і майбутніх європейських місій у науковій, публічній і комерційній сферах.
Космічні системи продукують інформацію, яку часто не можна отримати іншими способами. Попри світовий рівень європейських місій, цифри в публікаціях свідчать, що дані європейських місій використовують не так часто, як дані місій США. Використання даних, отриманих завдяки європейським супутникам (науковим, публічним або комерційним), можна значно збільшити, якщо докласти додаткових зусиль для опрацювання, архівування, валідації, стандартизації та сталої наявності космічних даних європейських місій, а також підтримати розроблення нових інформаційних продуктів і послуг, що випливають з цих даних, і, у відповідних випадках, у поєднанні з даними, отриманими в результаті наземних спостережень. Інновації в сфері збирання та опрацювання даних, спільне опрацювання даних, їх розповсюдження та взаємодійність, зокрема сприяння доступу до даних і метаданих науки про Землю та обмін ними, а також використання інноваційних форм співпраці на основі ІКТ, можуть забезпечити підвищення рентабельності інвестицій у космічну інфраструктуру та сприяти подоланню суспільних викликів. Калібрування та валідація космічних даних (щодо окремих інструментів, між інструментами та місіями, і щодо об’єктів in-situ) є ключовими факторами ефективного використання космічних даних в усіх галузях, тож необхідно посилити стандартизацію космічних даних і референтні рамки.
Доступ до даних і використання космічних місій - питання, яке потребує координації на світовому рівні. Що стосується даних, отриманих від спостереження за Землею, узгоджених підходів і найкращих практик частково досягають в координації з міжурядовою організацією "Група зі спостережень за планетою Земля" (ГСЗ) з метою підтримки Глобальної системи систем зі спостереження за планетою Земля (ГЕОСС), учасником якої є Союз, саме завдяки повноцінному використанню програми "Коперник". Підтримку надаватимуть швидкому впровадженню таких нововведень у відповідні програми та процеси вироблення та ухвалення рішень. Це також включає використання даних для подальших наукових досліджень.
1.6.4. Створення умов для європейських досліджень на підтримку міжнародних космічних партнерств
Ціль полягає у підтримці європейського внеску в галузі досліджень та інновацій у довгострокові космічні партнерства.
Хоча інформація про космос забезпечує значні переваги на місцевому рівні, космічні підприємства є за своєю суттю глобальними. Особливо це очевидно у випадку космічних загроз для планети Земля і космічних систем. Втрату супутників через погодні умови в космосі та через космічне сміття оцінюють приблизно в 100 мільйонів євро на рік. Не менш глобальними є численні проекти, пов’язані з наукою про космос і космічними дослідженнями. Розвиток новітніх космічних технологій все частіше відбувається в рамках таких міжнародних партнерств. Отже, забезпечення доступу до зазначених міжнародних проектів є важливим фактором успіху європейських дослідників і промисловості. Внесок Союзу в такі глобальні космічні починання необхідно визначати в довгострокових стратегічних планах (10 років і більше) згідно з пріоритетами політики Союзу в космічній галузі та в координації з державами-членами і внутрішніми європейськими партнерами, зокрема ЄКА і національними космічними агентствами та, у відповідних випадках, з міжнародними партнерами і космічними агентствами провідних космічних країн.
1.6.5. Конкретні аспекти реалізації
Пріоритети впровадження космічних досліджень та інновацій у рамках програми "Горизонт 2020" відповідають пріоритетам космічної політики Союзу, визначеним Космічною радою та у Повідомленні Комісії від 4 квітня 2011 року "На шляху до космічної стратегії Європейського Союзу на користь його громадян". У відповідних випадках впровадження буде ґрунтуватися на програмах стратегічних досліджень, розроблених після консультацій з державами-членами та національними космічними агентствами, ЄКА, стейкхолдерами з європейської космічної галузі (зокрема МСП), науковцями, технологічними інститутами та Дорадчою групою з питань космосу. Що стосується участі у міжнародних підприємствах, науково-дослідну та інноваційну програму визначатимуть у співпраці з європейськими стейкхолдерами та міжнародними партнерами (як-от НАСА, Роскосмосом і ДЖАКСА).
Застосування космічних технологій у відповідних випадках підтримується в рамках відповідних конкретних цілей пріоритету "Суспільні виклики".
2. ДОСТУП ДО ФІНАНСУВАННЯ РИЗИКІВ
Програма "Горизонт 2020" встановлює два механізми ("Механізм капітального фінансування" і "Механізм кредитного фінансування"), що складаються з різних вікон. Механізм капітального фінансування та вікно для МСП у рамках механізму кредитного фінансування реалізуватимуть у взаємозалежності з програмою COSME як частину двох фінансових інструментів Союзу, які надають власний капітал і кредитні кошти на підтримку науково-дослідної та інноваційної діяльності МСП і їх зростання.
Механізм капітального фінансування і механізм кредитного фінансування можуть у відповідних випадках дозволити об’єднання фінансових ресурсів з ресурсами держав-членів або регіонів, які бажають зробити внесок у вигляді частини розподілених їм фондів ЄСІ, відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 (- 24).
Замість надання, наприклад, позик, гарантій або власного капіталу безпосередньо бенефіціарам, Комісія делегує фінансовим установам повноваження надавати підтримку, зокрема, через розподілення ризиків, гарантійні схеми та інвестиції у вигляді власного капіталу або квазівласного капіталу.
2.1. Механізм кредитного фінансування
Механізм кредитного фінансування забезпечить окремим бенефіціарам можливість отримувати позики для інвестицій у дослідження та інновації; (контр-) гарантії фінансовим посередникам, що надають позики бенефіціарам; комбінації позик та (контр-) гарантій; а також гарантії та/або контргарантії для національних або регіональних схем фінансування кредитів. Механізм кредитного фінансування вестиме діяльність, спрямовану на подовження строку погашення, а також підтримуватиме спеціальний Інструмент для МСП з урахуванням рівня попиту (див. секцію 3 "Інновації в МСП" частини II). Асигнування з механізму кредитного фінансування можна об’єднувати, з можливим додаванням грантів (в тому числі одноразових виплат), із асигнуваннями з механізму капітального фінансування за однією або кількома інтегрованими схемами. Передбачена можливість надання пільгових позик, конвертованих позик, позик участі, лізингу та сек’юритизації.
Окрім надання позик і гарантій відповідно до ринкового порядку отримання запитів, механізм кредитного фінансування в різних секціях спрямований на конкретні стратегії та сектори. Бюджетні внески, призначені для цієї цілі, можуть у відповідних випадках надходити від:
(a) інших частин програми "Горизонт 2020", зокрема частини III "Суспільні виклики";
(b) інших рамок, програм і бюджетних ліній загального бюджету Союзу;
(c) конкретних регіонів і держав-членів, які бажають зробити свій внесок з ресурсів, наявних у фондах політики гуртування; та
(d) конкретних суб’єктів (як-от спільні технологічні ініціативи) або ініціатив.
Такі бюджетні внески можна здійснювати або доповнювати в будь-який час протягом тривалості програми "Горизонт 2020".
Розподіл ризиків та інші параметри можуть мати різний характер у рамках секцій стратегії або сектора за умови, що їх вартість або стан відповідають спільним правилам щодо боргових інструментів. Окрім цього, секції можуть мати особливі стратегії комунікації в рамках загальної кампанії, спрямованої на просування механізму кредитного фінансування. Окрім цього, можна звертатися до спеціалістів-посередників на національному рівні, якщо потрібно застосувати спеціальні знання, щоб оцінити майбутні кредити в розрізі конкретної секції.
Вікно для МСП в рамках механізму кредитного фінансування спрямоване на МСП, діяльність яких зосереджена на дослідженнях та інноваціях, а також на невеликі компанії середньої капіталізації з сумами кредиту, які перевищують 150000 євро, що доповнює фінансування МСП механізмом гарантування позик у рамках програми COSME. Вікно механізму кредитного фінансування для МСП також охоплює кредити, які не перевищують 150000 євро, для МСП, діяльність яких зосереджена на дослідженнях та інноваціях, а також для невеликих компаній середньої капіталізації.
Очікувана система важелів механізму кредитного фінансування - за визначенням це загальна сума фінансування (тобто фінансування Союзу плюс внесок інших фінансових установ), поділена на фінансовий внесок Союзу - становитиме в середньому від 1,5 до 6,5 залежно від типу задіяних операцій (ступінь ризику, цільові бенефіціари та конкретний кредитний фінансовий інструмент). Очікуваний мультиплікаторний ефект - за визначенням це загальна сума інвестицій, зроблених бенефіціарами, яким було надано підтримку, поділена на фінансовий внесок Союзу - становитиме від 5 до 20 знову ж таки, залежно від типу задіяних операцій.
2.2. Механізм капітального фінансування
Механізм капітального фінансування буде зосереджений на фондах венчурного капіталу ранньої стадії та на публічних і приватних фондах фондів, що забезпечують венчурний капітал і/або мезонінний капітал окремим портфельним підприємствам. Окрім цього, такі підприємства можуть отримувати кредитне фінансування у фінансових посередників, які реалізовують механізм кредитного фінансування. Окрім цього, механізм капітального фінансування вивчатиме можливості підтримування "бізнес-янголів" та інших потенційних джерел капітального фінансування. Це може також включати підтримку на етапі 3 інструменту для МСП залежно від рівня попиту, а також трансфер технологій (в тому числі передавання результатів досліджень і винаходів із публічної науково-дослідної сфери у сектор виробництва, наприклад, через доведення концепції).
Механізм капітального фінансування також дозволятиме інвестування на етапі розширення і зростання спільно з механізмом капітального фінансування задля зростання (МКФЗ) в рамках програми COSME (це включає інвестиції у фонди фондів з широкою базою інвесторів, участь приватних інституційних і стратегічних інвесторів, а також національних публічних і напівпублічних фінансових установ). В останньому випадку інвестиції через механізм капітального фінансування програми "Горизонт 2020" не повинні перевищувати 20% загальної суми інвестицій Союзу, за винятком випадків багаторівневих фондів, коли фінансування через МКФЗ і механізм капітального фінансування програми "Горизонт 2020" надаватимуть пропорційно, відповідно до інвестиційної політики фондів. Як і МКФЗ, механізм капітального фінансування повинен уникати викупу або заміщення капіталу, призначеного для ліквідації придбаного підприємства. Комісія може ухвалити рішення змінити 20% поріг з урахуванням змін у ринкових умовах.
Інструмент капітального фінансування Союзу на підтримку науково-інноваційної діяльності та зростання МСП, зазначений у першому параграфі секції 2, повинен бути достатньо великим і масштабним, щоб підтримувати інноваційні компанії від раннього етапу до етапів зростання та розширення за допомогою комплексного підходу.
Параметри інвестування встановлюватимуть у спосіб, що дозволить досягти конкретних цілей політики, в тому числі спрямування на конкретні групи потенційних бенефіціарів за одночасного збереження орієнтованого на ринок, керованого попитом підходу цього інструменту.
Механізм капітального фінансування може одержувати підтримку за рахунок бюджетних внесків від:
(a) інших частин програми "Горизонт 2020";
(b) інших рамок, програм і бюджетних ліній загального бюджету Союзу;
(c) окремих регіонів і держав-членів; а також
(d) конкретних суб’єктів або ініціатив.
Очікувана система важелів механізму капітального фінансування - за визначенням це загальна сума фінансування (тобто фінансування Союзу плюс внесок інших фінансових установ), поділена на фінансовий внесок Союзу - становитиме близько 6, залежно від особливостей ринку, а очікуваний мультиплікаторний ефект - за визначенням це загальна сума інвестицій, зроблених бенефіціарами, яким було надано підтримку, поділена на фінансовий внесок Союзу - в середньому 18.
2.3. Конкретні аспекти реалізації
Впровадження двох механізмів буде делеговано групі Європейського інвестиційного банку (ЄІБ та Європейському інвестиційному фонду (ЄІФ)) та/або іншим фінансовим установам, яким можна довірити реалізацію фінансових інструментів, згідно з Регламентом (ЄС, Євратом) № 966/2012. Їх розроблення та впровадження буде узгоджено з загальними положеннями щодо фінансових інструментів, встановленими в тому ж Регламенті, та з більш конкретними операційними вимогами, які мають бути викладені в керівних принципах Комісії. Використання фінансових інструментів повинне мати чітку європейську додану вартість, забезпечувати мультиплікаторний ефект інноваційної діяльності та слугувати доповненням до національних інструментів.
Фінансові посередники, обрані довіреними суб’єктами для впровадження фінансових інструментів відповідно до статті 139(4) Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012 на основі відкритих, прозорих, пропорційних і недискримінаційних процедур, можуть включати приватні фінансові установи, а також урядові та напівурядові фінансові установи, національні та регіональні публічні банки, а також національні та регіональні інвестиційні банки.
Їх елементи можуть бути об’єднані, з можливим додаванням грантів (в тому числі одноразових виплат), в одну або більше інтегрованих схем, що підтримують конкретні категорії бенефіціарів або проекти спеціального призначення, як-от МСП та компанії середньої капіталізації з потенціалом зростання, або широкомасштабну демонстрацію інноваційних технологій.
Їх впровадження підтримуватимуть низкою супровідних заходів. Такі заходи можуть включати технічну підтримку фінансових посередників, залучених до оцінювання відповідності кредитних заявок вимогам або цінності активів знань; схеми інвестиційної готовності, що охоплюють інкубацію, коучинг і наставництво для МСП і сприяння їх взаємодії з потенційними інвесторами; заходи, спрямовані на підвищення поінформованості фірм з венчурним капіталом і "бізнес-янголів" про потенціал зростання інноваційних МСП, залучених до програм фінансування Союзу; схеми залучення приватних інвесторів до підтримки зростання інноваційних МСП та компаній середньої капіталізації; дії, спрямовані на покращення транскордонного і міжнародного кредитного та капітального фінансування; схеми заохочення благодійних фондів і окремих осіб до підтримки досліджень та інновацій; а також схеми, спрямовані на сприяння корпоративному фінансуванню та діяльності родинних інвестиційних компаній і "бізнес-янголів".
У відповідних випадках можуть проводитися консультації з регіональними органами влади, асоціаціями МСП, торговельними палатами та фінансовими посередниками щодо планування та реалізації такої діяльності.
Буде забезпечено взаємодоповнюваність з інструментами програми COSME.
3. ІННОВАЦІЇ В МСП
3.1. Пріоритетизація підтримки МСП, зокрема за допомогою спеціального інструменту
Малі та середні підприємства одержують підтримку в рамках програми "Горизонт 2020". З цією метою для МСП створюють кращі умови участі в програмі "Горизонт 2020". Окрім цього, існує спеціальний інструмент для МСП призначений для всіх типів інноваційних МСП, які демонструють серйозні наміри розвиватися, зростати та виходити на міжнародний рівень. Його застосовуватимуть для всіх типів інновацій, зокрема інновацій у сфері послуг та інновацій соціального та нетехнологічного характеру, за умови, що кожен напрям діяльності має чітку європейську додану вартість. Його ціль полягає в сприянні заповненню прогалини у фінансуванні на ранніх стадіях дослідної та інноваційної діяльності, пов’язаної з високим рівнем ризику, стимулюванні революційних інновацій та підвищенні рівня комерціалізації результатів досліджень у приватному секторі.
Спеціальний інструмент для МСП застосовуватимуть для досягнення всіх конкретних цілей пріоритету "Суспільні виклики" і конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях", для чого в рамках кожної цілі будуть розподілені відповідні кошти, щоб забезпечити виділення для МСП принаймні 20% загальних сукупних бюджетів на всі конкретні цілі пріоритету "Суспільні виклики" і конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".
Лише МСП матимуть дозвіл подавати заявки на отримання фінансування та допомоги. Вони можуть налагоджувати співпрацю відповідно до своїх потреб, зокрема з метою проведення досліджень і розробок за угодами про підрядні роботи. Проекти повинні становити чіткий інтерес, бути потенційно вигідними для МСП і мати чіткий європейський вимір.
Інструмент для МСП охоплюватиме всі галузі науки, технології та інновацій із застосуванням висхідного підходу в рамках певного суспільного виклику або високоефективної технології, щоб залишити достатньо простору для фінансування всіх видів перспективних ідей, зокрема міжгалузевих і міждисциплінарних проектів.
Інструмент для МСП застосовуватимуть в рамках єдиної централізованої системи управління, полегшеного адміністративного режиму та через систему "єдиного вікна". Його застосовуватимуть переважно за висхідним принципом на основі постійно діючого конкурсу заявок.
Інструмент для МСП забезпечить спрощену та поетапну підтримку. Три його етапи охоплюють весь інноваційний цикл. Перехід від одного етапу до іншого буде безперервним за умови, що проект МСП протягом попереднього етапу довів доцільність отримання подальшого фінансування. Заявники не обов’язково повинні послідовно проходити всі три етапи. Водночас кожен з етапів буде відкритим для всіх МСП:
- Етап 1: Оцінювання концепції та її реалістичності:
- МСП отримають фінансування для науково-технічного обґрунтування та вивчення комерційного потенціалу нової ідеї (доведення концепції) з метою розробки інноваційного проекту. Позитивний результат такого оцінювання, де зв’язок між темою проекту та потребами потенційного користувача/покупця є важливою складовою, сприятиме фінансуванню ідеї на наступному етапі (наступних етапах).
- Етап 2: Дослідження та розробки, демонстраційні заходи, виведення продукції на ринок:
- З належною увагою до концепції інноваційного ваучера буде надано підтримку дослідженням та розробкам із особливим наголосом на демонстраційній діяльності (тестування, моделювання, дослідження щодо розширення масштабів, проектування, пілотування інноваційних процесів, продуктів і послуг, валідація, перевірка ефективності тощо) та на виведенні продукції на ринок із заохоченням участі кінцевих споживачів або потенційних клієнтів. Інноваційні ваучери заохочуватимуть участь молодих підприємців.
- Етап 3: Комерціалізація:
- Цей етап не передбачає прямого фінансування окрім діяльності з підтримки, його ціль - полегшити доступ до приватного капіталу та сприятливого для інновацій середовища. Зв’язки з фінансовими інструментами (див. секцію 2 "Доступ до фінансування ризиків" частини II) передбачені, як-от шляхом надання пріоритету МСП, які успішно завершили етапи 1 та/або 2 в рамках зарезервованого обсягу фінансових ресурсів. МСП також отримають переваги від таких заходів підтримки як створення мереж, навчання, коучинг і консультування. Додатково цей етап можна пов’язати із заходами, які заохочують докомерційні закупівлі та публічним закупівлям інноваційних рішень.
Постійна підтримка, реалізація та моніторинг інструменту для МСП в рамках програми "Горизонт 2020" забезпечить легкий доступ для МСП. З метою прискорення впливу наданої підтримки необхідно створити схему наставництва для МСП-бенефіціарів на базі наявних мереж підтримки МСП, як-от Мережа європейських підприємств та інші постачальники інноваційних послуг. Окрім цього, буде вивчено зв’язки з відповідними національними та/або регіональними посередниками з метою забезпечення ефективного впровадження схеми наставництва.
Буде створено спеціальний орган із залученням стейкхолдерів і експертів у галузі досліджень та інновацій в МСП з метою сприяння конкретним, пов’язаним з МСП заходам у рамках програми "Горизонт 2020" та їх супроводу.
3.2. Конкретна підтримка
3.2.1. Підтримка МСП, які здійснюють інтенсивну науково-дослідну діяльність
Конкретна підтримка сприятиме транснаціональним інноваціям орієнтованих на ринок МСП, які займаються дослідженнями та розробками. Вона спрямована на МСП, які провадять інтенсивну дослідну діяльність в будь-яких сферах і повинні також продемонструвати свою здатність використовувати результати проекту в комерційних цілях.
Така підтримка охоплюватиме всю сферу науки та технології за допомогою висхідного підходу, щоб відповідати потребам МСП, які займаються дослідженнями та розробками.
Таку підтримку впроваджуватимуть відповідно до статті 185 ініціативи ДФЄС , яка спирається на програму Євростарз і переорієнтовує її відповідно до напрямів, зазначених у її проміжній оцінці.
3.2.2. Посилення інноваційного потенціалу МСП
Підтримку надаватимуть транснаціональній діяльності, спрямованій на впровадження та доповнення конкретних інструментів для МСП в рамках програми "Горизонт 2020", зокрема для зміцнення інноваційного потенціалу МСП. Така діяльність може включати підвищення обізнаності, інформування та розповсюдження інформації, діяльність у сфері професійної підготовки та мобільності, створення мереж і обмін найкращими практиками, розроблення високоякісних механізмів інноваційної підтримки та послуг для МСП з високою доданою вартістю для Союзу (як-от управління інтелектуальною власністю та інноваціями, передавання знань, інноваційне використання ІКТ та комп’ютерних навичок в МСП), а також допомога МСП у налагодженні контактів з партнерами в сфері інновацій по всій території Союзу, що дозволить їм використовувати переваги технологій і розвивати власний інноваційний потенціал. Організації-посередники, які представляють групи інноваційних МСП, будуть запрошені для проведення міжгалузевої та міжрегіональної інноваційної діяльності з МСП, що мають сфери компетенції, які взаємно посилюють одна одну, з метою формування нових промислових ланцюгів створення вартості.
У відповідних випадках таку діяльність необхідно узгоджувати з аналогічними національними заходами. Передбачається тісна співпраця з мережею національних контактних центрів (НКЦ). Буде докладено зусиль для налагодження синергій з політикою гуртування Союзу в рамках національних і регіональних інноваційних стратегій розумної спеціалізації.
Передбачається тісна співпраця з європейською мережею підприємств (ЄМП) (у рамках програми COSME), що забезпечить її координацію з національними контактними центрами. Така підтримка може охоплювати діяльність від покращення інформаційних і консультаційних послуг шляхом інструктажу, коучингу та пошуку партнерів для МСП, що бажають розвивати транскордонні інноваційні проекти, до надання послуг з підтримки інновацій. Це дозволить поєднати підхід "єдиного вікна" європейської мережі підприємств для підтримки МСП та забезпечить належну присутність мережі на регіональному та місцевому рівні.
3.2.3. Підтримка інновацій, орієнтованих на ринок
Така діяльність забезпечить підтримку транснаціональних, викликаних потребами ринку інновацій з урахуванням підвищення інноваційної спроможності МСП шляхом покращення рамкових умов для інновацій і усунення конкретних бар’єрів, що перешкоджають розвитку інноваційних МСП з потенціалом швидкого зростання. Підтримуватимуть спеціалізовану підтримка інновацій (що охоплює, наприклад, використання інтелектуальної власності, мережі покупців, підтримку офісів з трансферу технологій і стратегічного планування), а також аналіз державних політик в сфері інновацій.
ЧАСТИНА III
СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ
1. ЗДОРОВ’Я, ДЕМОГРАФІЧНІ ЗМІНИ ТА ДОБРОБУТ
Ефективне пропагування здорового способу життя на основі міцної доказової бази забезпечує профілактику захворювань, сприяє добробуту і є економічно ефективним. Пропагування здорового способу життя, активного старіння, благополуччя та профілактики захворювань також залежать від розуміння детермінант здоров’я, ефективних профілактичних засобів, як-от вакцини, ефективного спостереження за станом здоров’я, перебігом хвороби та готовності до її виникнення, а також від ефективних скринінгових програм.
Успішні зусилля, спрямовані на профілактику, раннє виявлення, ведення та лікування захворювань, інвалідності, немічності та обмеженої функціональності ґрунтуються на фундаментальному розумінні їх причин, процесів і наслідків, а також чинників міцного здоров’я та добробуту. Для кращого розуміння здоров’я та хвороби необхідно встановити тісний зв’язок між фундаментальними, клінічними, епідеміологічними та соціально-економічними дослідженнями. Ефективний обмін даними та зв’язування цих даних з широкомасштабними когортними дослідженнями в реальному вимірі мають таке саме важливе значення, як і залучення результатів досліджень до клінічної практики, зокрема через проведення клінічних випробувань.
Ще одним суспільним викликом є адаптація до потреб у сфері охорони здоров’я, що зростають, та опіки у зв’язку зі старінням населення. З метою збереження ефективності охорони здоров’я та опіки для всіх вікових груп необхідно докласти зусиль, щоб покращити і прискорити вироблення та ухвалення рішень у сфері профілактики і лікування, визначати найкращу практику в секторі охорони здоров’я та опіки та сприяти її розповсюдженню, а також щоб підтримувати інтегровану опіку. Краще розуміння процесів старіння та профілактики вікових захворювань є підґрунтям для підтримання здорового і активного стану європейців протягом усього їхнього життя. Не менш важливим є широке впровадження технологічних, організаційних і соціальних інновацій, що дозволяють людям похилого віку, людям із хронічними захворюваннями та особам з обмеженими можливостями залишатися активними та автономними. Це покращить їхній фізичний, соціальний та психічний стан і збільшить тривалість якісного життя.
