Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/90/ЄС від 23 липня 2014 року про суднове обладнання та про скасування Директиви Ради 96/98/ЄС

4. Якщо органи ринкового нагляду будь-якої держави-члена, як їх визначено в Регламенті (ЄС) № 765/2008, мають намір проводити вибіркові перевірки, вони можуть, якщо це обґрунтовано і практично можливо, вимагати від виробника надання, за власний рахунок виробника, необхідних зразків або надання доступу до зразків на місцях.

1. Якщо органи ринкового нагляду будь-якої держави-члена мають достатні підстави вважати, що суднове обладнання, на яке поширюється дія цієї Директиви, становить ризик для морської безпеки, здоров’я або для довкілля, вони повинні провести оцінювання такого суднового обладнання з урахуванням всіх вимог, встановлених у цій Директиві. Відповідні суб’єкти господарювання повинні належним чином співпрацювати з органами ринкового нагляду.

Якщо, під час проведення такого оцінювання, органи ринкового нагляду виявляють, що суднове обладнання не відповідає вимогам, встановленим в цій Директиві, вони негайно вимагають від відповідного суб’єкта господарювання вжити всіх належних коригувальних заходів для того, щоб привести суднове обладнання у відповідність із зазначеними вимогами, вилучити суднове обладнання з ринку або відкликати його в такий обґрунтований строк, сумірний характеру ризику, залежно від можливого рішення таких органів.

Таким чином, органи ринкового нагляду повинні інформувати відповідний нотифікований орган.

Стаття 21 Регламенту (ЄС) № 765/2008 застосовується до заходів, зазначених у другому підпараграфі цього параграфа.

2. Якщо органи ринкового нагляду вважають, що невиконання вимог не обмежується їхньою національною територією або суднами, що ходять під їхнім прапором, вони повинні поінформувати Комісію та інші держави-члени за допомогою інформаційної системи, наданої Комісією в цілях ринкового нагляду, про результати оцінювання, проведеного на підставі параграфа 1, та про запропоновані заходи, яких повинен вжити суб’єкт господарювання.

3. Суб’єкт господарювання повинен забезпечувати, щоб всі належні коригувальні заходи було вжито щодо всіх обумовлених продуктів, які вони надали на ринку на всій території Союзу або, залежно від певного випадку, встановили або постачили для встановлення на борту суден ЄС.

4. Якщо такий суб’єкт господарювання не вживає адекватних коригувальних заходів в межах строку, передбаченого органами ринкового нагляду відповідно до другого підпараграфа параграфа 1, або в інший спосіб не виконує своїх обов’язків за цією Директивою, органи ринкового нагляду повинні вжити всіх належних тимчасових заходів, щоб заборонити або обмежити надання суднового обладнання на своєму національному ринку або встановлення на борту суден, що ходять під їхнім прапором, вилучити продукт з такого ринку або відкликати його.

Органи ринкового нагляду повинні негайно поінформувати про такі заходи Комісію та інших держав-членів.

5. Інформація про зазначені в параграфі 4 заходи, вжиті органами ринкового нагляду, повинна містити всі наявні дані, зокрема такі, що необхідні для ідентифікації невідповідного вимогам обладнання, походження продукту, характер передбачуваного порушення та пов’язаного з цим ризику, характер та період дії вжитих національних заходів, а також пояснення такого суб’єкта господарювання. Зокрема, органи ринкового нагляду повинні вказати, чи викликана така невідповідність:

(a) невідповідністю суднового обладнання застосовним проектним, конструкторським та експлуатаційним вимогам, встановленим відповідно до статті 4;

(b) недотриманням стандартів випробувань, зазначених у статті 4, під час процедури оцінювання відповідності;

(c) недоліками у таких стандартах випробувань.

6. Інші держави-члени, окрім держави-члена, що ініціює процедуру, повинні негайно інформувати Комісію та інші держави-члени про будь-які ухвалені інструменти та про будь-яку додаткову інформацію, яку вони мають у своєму розпорядженні, щодо невідповідності певного суднового обладнання та, у разі незгоди з нотифікованим національним інструментом, про свої заперечення.

7. Якщо, протягом чотирьох місяців після отримання інформації щодо заходів, вжитих органами ринкового нагляду, як вказано в параграфі 4, з боку будь-якої держави-члена або Комісії не буде висунуто жодного заперечення щодо тимчасового заходу, вжитого будь-якою державою-членом, такий захід повинен вважатися обґрунтованим.

8. Держави-члени повинні забезпечити негайне вжиття щодо певного суднового обладнання таких належних обмежувальних заходів, як вилучення продукту зі свого ринку.

1. Якщо після завершення процедури, передбаченої в статті 26(3) та (4), буде висунуто заперечення щодо заходу, вжитого будь-якою державою-членом, або якщо Комісія вважатиме, що національний захід може суперечити законодавству Союзу, Комісія повинна негайно розпочати консультації з державами-членами і відповідним суб’єктом господарювання або відповідними суб’єктами господарювання та оцінити такий національний захід. На основі результатів такого оцінювання Комісія повинна вирішити питання щодо доцільності такого національного заходу.

2. Для цілей параграфа 1, якщо Комісія переконалась в тому, що процедура, якої дотримуються під час ухвалення національного інструмента, є доцільною з погляду вичерпної та об’єктивної оцінки ризику, та що такий національний інструмент відповідає вимогам статті 21 Регламенту (ЄС) № 765/2008 , вона може обмежитись вивченням доцільності та пропорційності такого національного інструмента відносно зазначеного ризику.

3. Комісія адресує своє рішення всім державам-членам та негайно повідомляє таке рішення їм та відповідному суб’єктові чи суб’єктам господарювання.

4. Якщо відповідний національний інструмент вважають обґрунтованим, усі держави-члени повинні вживати заходів, щоб забезпечити вилучення зі свого ринку та, за необхідності, відкликати, суднове обладнання, яке не відповідає вимогам. Вони інформують Комісію відповідним чином.

5. Якщо відповідний національний інструмент вважають необгрунтованим, відповідна держава-член повинна відкликати його.

6. Якщо невідповідність суднового обладнання пов’язана з недоліками у зазначених у статті 4 стандартах випробувань, Комісія може, щоб виконати завдання цієї Директиви, підтвердити, змінити або скасувати національний запобіжний захід за допомогою імплементаційних актів відповідно до експертної процедури, вказаної в статті 38(2).

Більше того, Комісія уповноважена ухвалювати, за допомогою делегованих актів відповідно до вказаної у статті 37 процедури, тимчасові гармонізовані вимоги та стандарти випробувань для такої конкретної позиції суднового обладнання. Відповідно, повинні бути застосовані критерії, встановлені в статті 8(3). Комісія надає безкоштовний доступ до цих вимог та стандартів випробувань.

7. Якщо певний стандарт випробувань є європейським стандартом, Комісія інформує відповідний європейський орган або відповідні європейські органи зі стандартизації та подає питання на розгляд комітету, заснованого статтею 5 Директиви 98/34/ЄС . Такий комітет проводить консультації з відповідним європейським органом або європейськими органами зі стандартизації та надає свій висновок невідкладно.

1. Якщо за результатами оцінювання, передбаченого в статті 26(1), будь-яка держава-член встановлює, що суднове обладнання, яке відповідає вимогам цієї Директиви, все ще становить ризик для морської безпеки, здоров’я або довкілля, вона пропонує відповідному суб’єкту господарювання вжити всіх належних заходів, щоб забезпечити, що таке суднове обладнання, після введення в обіг, більше не становитиме такого ризику, вилучити суднове обладнання з ринку або відкликати його в такий розумний період часу, сумірний характерові ризику, відповідно до її вказівок.

2. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити, щоб такий коригувальний захід було вжито щодо всіх таких продуктів, які він надав на ринку на всій території Союзу або встановив на борту суден ЄС.

3. Держава-член повинна негайно поінформувати Комісію та інші держави-члени. Надана інформація повинна містити всі наявні дані, зокрема дані, необхідні для ідентифікації відповідного суднового обладнання, про походження та щодо ланцюга постачання суднового обладнання, характер пов’язаного з цим ризику та характер і період дії вжитих національних заходів.

4. Комісія негайно розпочинає консультації з державами-членами та відповідним суб’єктом господарювання або відповідними суб’єктами господарювання та оцінює вжиті національні заходи. На основі результатів такого оцінювання Комісія повинна вирішити питання щодо доцільності такого національного заходу та, за необхідності, запропонувати належні заходи. Для цієї мети стаття 27(2) застосовується mutatis mutandis.

5. Комісія адресує своє рішення всім державам-членам та негайно повідомляє його їм та відповідному суб’єктові чи суб’єктам господарювання.

1. Без обмеження дії статті 26, у разі виявлення будь-якою державою-членом одного з наведених нижче фактів, вона повинна вимагати від причетного суб’єкта господарювання усунути виявлену невідповідність:

(a) марковання "штурвал" нанесене з порушенням статті 9 або 10;

(b) марковання "штурвал" не нанесене;

(c) декларація про відповідність вимогам ЄС не складена;

(d) декларація про відповідність вимогам ЄС складена неправильно;

(e) технічна документація або відсутня, або неповна;

(f) декларація про відповідність вимогам ЄС не надіслана на судно.

2. Якщо невідповідність, зазначена в параграфі 1, зберігається, заінтересована держава-член вживає всіх належних заходів, щоб обмежити або заборонити надання на ринку суднового обладнання або щоб забезпечити відкликання або вилучення його з ринку.

1. За виняткових обставин технічних інновацій адміністрація держави прапору може дозволити встановлювати на борту будь-якого судна ЄС суднове обладнання, яке не відповідає процедурам оцінювання відповідності, якщо, на виконання вимог адміністрації держави прапору, було встановлено, шляхом випробування або в інший спосіб, що зазначене обладнання відповідає цілям цієї Директиви.

2. Випробувальні процедури повинні не встановлювати жодної різниці між судновим обладнанням, виготовленим на території держави-члена прапора, і судновим обладнанням, виготовленим на території інших держав.

3. Для суднового обладнання, що належить до сфери застосування цієї статті, держава прапора видає сертифікат, який повинен завжди зберігатися разом з обладнанням, і який надає державі-члену прапора дозвіл на встановлення обладнання на борту судна, а також накладає будь-які обмеження або встановлює будь-які положення щодо використання обладнання.

4. Якщо держава-член дозволяє встановлення на борту будь-якого судна ЄС суднового обладнання, на яке поширюється дія цієї статті, ця держава-член повинна негайно передати Комісії та іншим державам-членам пов’язані з ним дані, а також звіти про всі пов'язані випробування, оцінювання та процедури оцінювання відповідності.

5. Протягом 12 місяців після отримання зазначеного в параграфі 4 повідомлення Комісія, якщо вона вважає, що не були виконані встановлені в параграфі 1 умови, може вимагати від відповідної держави-члена відкликати дозвіл, наданий на визначений строк. Для цієї цілі Комісія діє за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти повинні бути ухвалені відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 38(2).

6. Якщо судно, яке має на борту суднове обладнання, на яке поширюється дія параграфа 1, передають іншій державі-члену, держава-член прапора, яка приймає судно, може вжити необхідних заходів, що можуть включати випробування та практичні демонстрації, для того, щоб переконатися, що ступінь ефективності обладнання є принаймні еквівалентним ступеню ефективності обладнання, що відповідає вимогам процедур оцінювання відповідності.

Адміністрація держави прапора може дозволити, щоб суднове обладнання, яке не відповідає вимогам процедур оцінювання відповідності або яке не належить до сфери застосування статті 30, було встановлено на борту судна в цілях випробувань або оцінювання, якщо виконано сукупність таких умов:

(a) держава-член прапора видає на суднове обладнання сертифікат, який повинен завжди зберігатися разом з обладнанням, та який містить дозвіл держави-члена на розміщення обладнання на борту судна ЄС, передбачає всі необхідні обмеження та встановлює будь-які інші належні положення щодо використання такого обладнання;

(b) дозвіл повинен бути обмежений строком, що його держава прапору вважає за необхідний для завершення випробування, який повинен бути якомога коротшим;

(c) на таке суднове обладнання не покладаються замість обладнання, що відповідає вимогам цієї Директиви, і воно повинно не бути заміною такому обладнанню, що повинно залишатися на борту судна ЄС в робочому стані і готовим до негайного використання.

1. За виняткових обставин, належним чином обґрунтованих в адміністрації держави прапора, якщо суднове обладнання потрібно замінити в порту, який знаходиться поза межами Союзу, і при цьому це є практично неможливим з огляду на раціональні затрати часу, затримку та витрати на встановлення на борту обладнання, яке має марковання "штурвал", на борту може бути встановлене інше суднове обладнання за умов дотримання параграфів 2-4.

2. Встановлене на борту суднове обладнання повинно супроводжуватися документацією, виданою будь-якою державою-членом IMO, що є стороною відповідних конвенцій, яка засвідчує відповідність належним вимогам IMO.

3. Адміністрація держави прапора повинна бути невідкладно поінформована про характер та характеристики такого іншого суднового обладнання.

4. Адміністрація держави прапору повинна, за першої можливості, переконатися в тому, що суднове обладнання разом з документацією про випробування відповідає належним вимогам міжнародних інструментів та цієї Директиви.

5. Якщо доведено, що конкретне суднове обладнання з нанесеним маркованням "штурвал" відсутнє на ринку, держава-член прапора може дозволити встановлення на борту іншого суднового обладнання за умов виконання параграфів 6-8.

6. Дозволене суднове обладнання повинно, наскільки це можливо, відповідати вимогам та стандартам випробувань, зазначеним у статті 4.

7. Суднове обладнання, встановлене на борту, повинно супроводжуватися тимчасовим сертифікатом про схвалення, виданим державою-членом прапора або іншою державою-членом, в якому зазначено:

(a) обладнання з нанесеним маркованням "штурвал", яке необхідно замінити сертифікованим обладнанням;

(b) точні обставини, за яких сертифікат про схвалення був виданий, зокрема відсутність на ринку обладнання з нанесеним маркованням "штурвал";

(c) точні проектні, конструкторські та експлуатаційні вимоги, за якими обладнання було схвалено державою-членом, що здійснює сертифікацію;

(d) застосовані стандарти випробувань, якщо такі є, в рамках відповідних процедур схвалення.

8. Держава-член, яка видає тимчасовий сертифікат про схвалення, негайно інформує про це Комісію. Якщо Комісія вважає, що умови параграфів 6 та 7 не виконано, вона може вимагати від такої держави-члена відкликати такий сертифікат або вжити інших належних заходів за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти повинні бути ухвалені відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 38(2).

Комісія повинна забезпечити організацію обміну досвідом між національними органами держав- членів, що відповідають за нотифікаційну політику, зокрема в тому, що стосується ринкового нагляду.

1. Комісія повинна забезпечити налагоджену координацію та співпрацю між нотифікованими органами, що реалізується у формі секторальної групи нотифікованих органів.

2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб нотифіковані ними органи, безпосередньо або за участі призначених ними представників, брали участь у роботі секторальної групи.

1. Держави-члени за допомогою інформаційної системи, наданої Комісією з цією метою, повинні повідомити Комісії назву та контактну інформацію органів влади, відповідальних за імплементацію цієї Директиви. Комісія повинна скласти, періодично оновлювати та публікувати перелік таких органів влади.

2. Для кожної позиції суднового обладнання, для якої необхідно схвалення адміністрації держави прапора відповідно до вимог міжнародних конвенцій, Комісія повинна зазначити, за допомогою імплементаційних актів, необхідні проектні, конструкторські та експлуатаційні вимоги та стандарти випробувань, передбачені в міжнародних інструментах. Під час ухвалення таких актів Комісія повинна чітко зазначити дати, з яких необхідно застосовувати такі вимоги та стандарти випробувань, в тому числі дати введення в обіг та встановлення на борту, відповідно до міжнародних інструментів та з урахуванням строків суднобудування. Комісія може також визначити спільні критерії та детальні процедури для їх застосування.

3. Комісія, за допомогою імплементаційних актів, повинна вказати на відповідні проектні, конструкторські та експлуатаційні вимоги, нещодавно встановлені в міжнародних інструментах та застосовні до вже встановленого на борту обладнання, для того, щоб забезпечити відповідність вже встановленого на борту обладнання вимогам міжнародних інструментів.

4. Комісія повинна створити та підтримувати базу даних, яка містить щонайменше таку інформацію:

(a) перелік та основні дані сертифікатів відповідності, виданих відповідно до цієї Директиви, що їх надають нотифіковані органи;

(b) перелік та основні дані декларацій про відповідність, виданих відповідно до цієї Директиви, що їх надають виробники;

(c) актуальний перелік застосовних міжнародних інструментів, а також стандартів випробувань і вимог, що застосовуються на підставі статті 4(4);

(d) перелік та повний текст критеріїв та процедур, зазначених у параграфі 2;

(e) вимоги та умови для електронного етикетування, зазначені у статті 11, у застосовних випадках;

(f) будь-яку іншу корисну інформацію для сприяння належному виконанню цієї Директиви державами-членами, нотифікованими органами та суб’єктами господарювання.

Доступ до бази даних повинен бути відкритим для держав-членів. Вона також повинна бути відкритою для громадськості винятково в інформаційних цілях.

5. Зазначені в цій статті імплементаційні акти повинні бути ухвалені в формі регламентів Комісії відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 38(2).

Комісія повинна бути уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 37, щоб оновлювати покликання на стандарти, вказані в додатку III, коли з’являються нові стандарти.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти покладають на Комісію з дотриманням умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, вказані в статтях 8, 11, 27 та 36, надаються Комісії на п’ятирічний період з 17 вересня 2014 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до завершення п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжуються на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше ніж за три місяці до завершення кожного такого періоду.

3. Зазначені в статтях 8, 11, 27 та 36 делеговані повноваження можуть бути скасовані в будь-який час Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані в такому рішенні. Рішення набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або станом на пізнішу дату, вказану в рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких вже введених в дію делегованих актів.

4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

5. Делегований акт, ухвалений на підставі статей 8, 11, 27 та 36, набуває чинності, тільки якщо не було висловлено заперечення з боку Європейського Парламенту або Ради протягом двох місяців з часу нотифікації цього акта Європейському Парламенту або Раді або якщо до завершення такого періоду Європейський Парламент та Рада поінформували Комісію про відсутність заперечень. Цей період подовжують на два місяці за ініціативи Європейського Парламенту або Ради.

1. Комісії допомагає Комітет з безпеки морів та запобігання забрудненню з суден (COSS), заснований відповідно до Регламенту (ЄС) № 2099/2002. Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011 . Якщо Комітет не надає жодного висновку, Комісія не ухвалює проект імплементаційного акта, і у такому разі застосовують статтю 5(4) Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

1. Держави-члени повинні ухвалити і оприлюднити, до 18 вересня 2016 року включно, закони, підзаконні акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання цієї Директиви. Вони негайно надсилають Комісії текст таких положень.

Вони застосовують такі положення з 18 вересня 2016 року.

Коли держави-члени ухвалюють такі положення, вони повинні містити покликання на цю Директиву, або ж таке покликання додають при нагоді їх офіційної публікації. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено.

2. Держави-члени передають Комісії текст основних положень національного законодавства, ухваленого у сфері регулювання цієї Директиви.

1. Директиву 96/98/ЄС скасувати з 18 вересня 2016 року.

2. Вимоги та стандарти випробувань суднового обладнання, застосовні станом на 18 вересня 2016 року відповідно до положень національного законодавства, ухваленого державами-членами на виконання Директиви 96/98/ЄС, залишаються застосовними до набуття чинності імплементаційних актів, зазначених у статті 35(2).

3. Покликання на скасовану Директиву необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву.

Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

Марковання відповідності повинно мати таку форму:

У разі зменшення або збільшення марковання "штурвал" задані пропорції градуйованого малюнку повинні бути дотримані.

Різні компоненти марковання "штурвал" повинні мати по суті однаковий вертикальний розмір, який повинен становити не менше ніж 5 мм.

Вказаного мінімального розміру можна не дотримуватися для невеликих пристроїв.

1. Експертиза ЄС-типу - це частина процедури оцінювання відповідності, за якої нотифікований орган вивчає технічний проект суднового обладнання та верифікує і засвідчує, що технічний проект суднового обладнання відповідає належним вимогам.

2. Експертиза ЄС-типу може бути виконана одним з наведених нижче способів:

- експертиза зразка, репрезентативного для передбаченого виробництва, готового продукту (виробничий тип);

- оцінювання адекватності технічного проекту суднового обладнання через експертизу технічної документації та супровідних даних, зазначених у пункті 3, плюс експертиза зразків, репрезентативних для передбаченого виробництва, однієї або декількох критичних частин продукту (поєднання виробничого типу і проектного типу).

3. Виробник подає заявку на проведення експертизи ЄС-типу до єдиного нотифікованого органу на свій вибір.

Заявка повинна містити:

- найменування та адресу виробника та, якщо заявку подає уповноважений представник, його найменування та адресу також;

- письмову декларацію про те, що таку заявку не було подано до жодного іншого нотифікованого органу;

- технічну документацію. Технічна документація повинна надавати можливість оцінити відповідність суднового обладнання застосовним вимогам міжнародних інструментів, зазначених у статті 4, та повинна містити адекватний аналіз та оцінку ризику або ризиків. Технічна документація повинна вказувати застосовні вимоги і охоплювати, мірою доцільності для оцінювання, проект, виготовлення та експлуатацію суднового обладнання. Технічна документація повинна містити, у застосовних випадках, принаймні такі елементи:

(a) загальний опис суднового обладнання;

(b) концептуальний проект, виробничі креслення та схеми компонентів, вузли, електричні схеми, тощо;

(c) описи і пояснення, необхідні для розуміння таких креслень і схем та експлуатації суднового обладнання;

(d) перелік вимог та стандартів випробувань, що застосовуються до такого суднового обладнання відповідно до цієї Директиви, разом з описом рішень, ухвалених для виконання зазначених вимог;

(e) результати виконаних проектних розрахунків, проведених експертиз тощо; та

(f) протоколи випробування.

- зразки, що є репрезентативними для запланованого виробництва. Нотифікований орган може вимагати надати додаткові зразки, якщо це необхідно для проведення випробувальної програми;

- супровідні дані щодо адекватності рішення технічного проекту. В цих супровідних даних повинні бути згадані всі використані документи. Супровідні дані повинні містити, за необхідності, результати випробувань, проведених належною лабораторією виробника, або іншою випробувальною лабораторією від імені виробника та під його відповідальність.

4. Нотифікований орган повинен:

щодо суднового обладнання:

4.1. проводити експертизу технічної документації та супровідних даних, щоб оцінити адекватність технічного проекту суднового обладнання;

щодо зразка або зразків:

4.2. верифікувати, що зразок або зразки виготовлено відповідно до технічної документації, та ідентифікувати елементи, що спроектовані відповідно до застосовних положень належних вимог та стандартів випробувань, а також елементи, що спроектовані без застосування належних положень таких стандартів;

4.3. проводити необхідні експертизи та випробування, або ж забезпечувати їх проведення, відповідно до цієї Директиви;

4.4. погоджувати з виробником місце проведення експертиз та випробувань.

5. Нотифікований орган повинен складати звіти про оцінення з описом видів діяльності, проведених відповідно до пункту 4, та їхніх результатів. Без обмеження своїх обов’язків щодо нотифікуючих органів, нотифікований орган повинен оприлюднювати зміст такого звіту, повністю або частково, лише за згоди виробника.

6. Якщо тип відповідає вимогам конкретних міжнародних інструментів, що застосовуються до обумовленого суднового обладнання, нотифікований орган видає виробнику сертифікат про експертизу ЄС-типу. Такий сертифікат повинен містити найменування та адресу виробника, висновки експертизи, умови (за наявності) його чинності та необхідні дані для ідентифікації затвердженого типу. Сертифікат може мати один або більше прикріплених додатків.

Сертифікат та його додатки повинні містити всю необхідну інформацію, що дозволяє провести оцінювання відповідності виготовлених продуктів перевіреному типу та створити умови для експлуатаційного контролю.

Якщо тип не відповідає застосовним вимогам міжнародних інструментів, нотифікований орган повинен відмовити у виданні сертифіката про експертизу ЄС-типу та поінформувати про це заявника, докладно надавши обґрунтування такої відмови.

7. Якщо затверджений тип більше не відповідає застосовним вимогам, нотифікований орган визначає, чи є необхідність в додаткових випробуваннях або новій процедурі оцінювання відповідності.

Виробник повинен інформувати нотифікований орган, який зберігає технічну документацію щодо сертифіката про експертизу ЄС-типу, про всі модифікації затвердженого типу, що можуть вплинути на відповідність суднового обладнання вимогам відповідних міжнародних інструментів або на умови чинності сертифіката. Такі модифікації потребують додаткового затвердження в формі доповнення до первинного сертифіката про експертизу ЄС-типу.

8. Кожен нотифікований орган повинен інформувати свої нотифікуючі органи про сертифікати про експертизу ЄС-типу та/або будь-які доповнення до них, які він видав або вилучив, та періодично або на запит надавати своїм нотифікуючим органам перелік сертифікатів та/або будь-яких доповнень до них, які було відхилено, призупинено або обмежено в інший спосіб.

Кожен нотифікований орган повинен інформувати інші нотифіковані органи про сертифікати про експертизу ЄС-типу та/або будь-які доповнення до них, які він відхилив, вилучив, призупинив або обмежив в інший спосіб, та, на запит, про сертифікати та/або доповнення до них, які він видав.

Комісія, держави-члени та інші нотифіковані органи можуть, на запит, отримати примірник сертифіката про експертизу ЄС-типу та/або доповнень до нього. На запит, Комісія та держави-члени можуть отримати примірник технічної документації та результатів експертиз, проведених нотифікованим органом. Нотифікований орган зберігає примірник сертифіката про експертизу ЄС-типу, його додатків та доповнень, а також технічний файл, в тому числі документацію, подану виробником, до завершення строку чинності сертифіката.

9. Виробник повинен зберігати примірник сертифіката про експертизу ЄС-типу, його додатків та доповнень разом з технічною документацією у розпорядженні національних органів влади щонайменше 10 років після того, як було нанесено марковання "штурвал" на останній виготовлений продукт, та, в будь-якому разі, на період, що є не меншим за передбачений строк експлуатації обумовленого суднового обладнання.

10. Уповноважений представник виробника може подати заявку, вказану в пункті 3, та виконати обов’язки, встановлені в пунктах 7 та 9, за умови, що їх зазначено в мандаті.

1. Відповідність типові на основі забезпечення якості виробничого процесу - це частина процедури оцінювання відповідності, за якої виробник виконує обов’язки, встановлені у пунктах 2 і 5 , а також забезпечує та заявляє під свою одноосібну відповідальність, що обумовлене суднове обладнання відповідає типові, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС- типу, та що воно відповідає застосовним до нього вимогам міжнародних інструментів.

2. Виготовлення

Виробник використовує схвалену систему якості для виробництва, інспектування кінцевих продуктів та випробування обумовлених продуктів, як вказано в пункті 3, та підлягає нагляду, як вказано в пункті 4.

3. Система якості

3.1. Виробник подає до обраного ним нотифікованого органу заявку на оцінювання своєї системи якості для обумовленого суднового обладнання.

Заявка повинна містити:

- найменування та адресу виробника та, якщо заявку подає уповноважений представник, його найменування та адресу також;

- письмову декларацію про те, що таку заявку не було подано до жодного іншого нотифікованого органу;

- всю належну інформацію щодо передбаченої категорії суднового обладнання;

- документацію щодо системи якості;

- технічну документацію на затверджений тип та примірник сертифіката про експертизу ЄС-типу.

3.2. Система якості повинна забезпечувати відповідність продуктів типові, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, а також вимогам міжнародних інструментів, що до них застосовуються.

Всі елементи, вимоги та положення, ухвалені виробником, повинні бути задокументовані в систематичний та впорядкований спосіб у формі письмових політик, процедур та інструкцій. Документація щодо системи якості повинна дозволяти здійснювати узгоджене тлумачення програм, планів, посібників та записів з питань якості.

Вона, зокрема, повинна містити достатньо інформації щодо:

- цілей якості та організаційної структури, обов’язків та повноважень керівництва щодо якості продуктів;

- відповідних методів виготовлення, контролю і забезпечення якості, процесів і систематичних дій, що їх будуть використовувати;

- експертиз та випробувань, що їх будуть проводити до, під час та після виготовлення, та періодичності їх проведення;

- протоколів якості, як-от звіти про інспектування та дані про випробування, дані про калібрування, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо; та

- засобів для моніторингу отримання необхідної якості продукту та ефективної роботи системи якості.

3.3. Нотифікований орган оцінює систему якості, щоб визначити, чи відповідає вона вимогам, вказаним у пункті 3.2.

Окрім досвіду в системах управління якістю група аудиторів повинна мати у своєму складі щонайменше одного члена, який має досвід оцінювання в сфері релевантного суднового обладнання та обумовленої технології суднового обладнання, а також знання застосовних вимог міжнародних інструментів. Аудит повинен включати оцінювальний візит на об’єкти виробника виробника. Група аудиторів аналізує технічну документацію, зазначену в п’ятому абзаці пункту 3.1, щоб верифікувати здатність виробника визначати належні вимоги міжнародних інструментів та проводити необхідні експертизи з метою забезпечення відповідності продукту таким вимогам.

Таке рішення повинне бути повідомлене виробнику. Повідомлення повинно містити висновки аудиту та вмотивоване рішення щодо оцінки.

3.4. Виробник повинен взяти на себе виконання зобов’язань, що виникають у зв’язку із затвердженою системою якості, та підтримувати її у такий спосіб, що дозволяє забезпечувати її адекватність та ефективність.

3.5. Виробник повинен інформувати нотифікований орган, який схвалив систему якості, про будь-які передбачені зміни до системи якості.

Нотифікований орган повинен оцінити будь-які запропоновані зміни та вирішити, чи відповідатиме змінена система якості вказаним у пункті 3.2 вимогам, або чи потрібне повторне оцінювання.

Він повідомляє виробника про своє рішення. Повідомлення повинно містити висновки експертизи та вмотивоване рішення щодо оцінки.

4. Нагляд під відповідальність нотифікованого органу

4.1. Мета нагляду - пересвідчитись, що виробник належним чином виконує обов’язки, що виникають у зв’язку із затвердженою системою якості.

4.2. Виробник, в цілях оцінювання, надає нотифікованому органу доступ до об’єктів з виробництва, огляду, випробувань або зберігання та забезпечує його всією необхідною інформацією, зокрема:

- документацією щодо системи якості;

- протоколами якості, як-от звіти про інспектування та дані про випробування, дані про калібрування, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо.

4.3. Нотифікований орган проводить періодичні аудити для того, щоб переконатися, що виробник забезпечує наявність та застосування системи якості, та надає виробнику звіт про результати аудиту.

4.4. Крім того, нотифікований орган може здійснювати позапланові інспекційні візити до виробника, за винятком випадків, коли, на підставі національного законодавства, а також з причин захисту або безпеки, до таких інспекційних візитів застосовуються певні обмеження. Під час таких інспекційних візитів нотифікований орган може, в разі необхідності, проводити або забезпечувати проведення випробування продуктів, щоб верифікувати належне функціонування системи якості. Нотифікований орган надає виробнику звіт про візит та, якщо було проведено випробування, протокол випробування.

5. Маркування відповідності та декларація про відповідність

5.1. Виробник повинен нанести вказане в статті 9 марковання "штурвал" та, під відповідальність вказаного в пункті 3.1 нотифікованого органу, ідентифікаційний номер останнього, на кожний окремий продукт, який відповідає типові, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, та який відповідає застосовним вимогам міжнародних інструментів.

5.2. Виробник повинен скласти письмову декларацію про відповідність вимогам для кожної моделі продукту та зберігати її у розпорядженні національних органів влади щонайменше 10 років після того, як марковання "штурвал" нанесене на останній виготовлений продукт, і в будь-якому разі протягом періоду, що є не меншим за передбачений строк експлуатації обумовленого суднового обладнання. В декларації про відповідність необхідно вказати модель суднового обладнання, щодо якої оформлено декларацію.

Відповідні органи отримують доступ до примірника декларації про відповідність вимогам ЄС на запит.

6. Виробник повинен зберігати у розпорядженні компетентних органів влади щонайменше 10 років після нанесення марковання "штурвал" на останній виготовлений продукт та, в будь-якому разі, протягом періоду, що є не меншим за передбачений строк експлуатації обумовленого суднового обладнання:

- документацію, вказану в пункті 3.1;

- зміни, зазначені в пункті 3.5, за умови їх затвердження;

- рішення та звіти нотифікованого органу, вказані у пунктах 3.5, 4.3 та 4.4.

7. Кожен нотифікований орган інформує свої нотифікуючі органи про рішення щодо схвалення систем якості, видані або вилучені та, періодично або на запит, надає своїм нотифікуючим органам перелік рішень щодо схвалення систем якості, які було відхилено, призупинено або обмежено в будь-який інший спосіб.

Кожен нотифікований орган інформує інші нотифіковані органи про рішення щодо схвалення систем якості, які він відхилив, призупинив, вилучив або обмежив у будь-який інший спосіб та, на запит, про видані ним рішення щодо схвалення систем якості.

8. Уповноважений представник

Обов’язки виробника, встановлені в пунктах 3.1, 3.5, 5 та 6, може виконувати його уповноважений представник, від його імені та під його відповідальність, за умови що їх зазначено в мандаті.

1. Відповідність типові на основі забезпечення якості продукту - це частина процедури оцінювання відповідності, за якої виробник виконує обов’язки, встановлені у пунктах 2 і 5 , а також забезпечує та заявляє під свою одноосібну відповідальність, що обумовлене суднове обладнання відповідає типові, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, та що воно відповідає застосовним до нього вимогам міжнародних інструментів.

2. Виготовлення

Виробник використовує схвалену систему якості для інспектування кінцевих продуктів та випробування обумовлених продуктів, як вказано в пункті 3, та підлягає нагляду, як вказано в пункті 4.

3. Система якості

3.1. Виробник подає до обраного ним нотифікованого органу заявку на оцінювання своєї системи якості для обумовленого суднового обладнання.

Заявка повинна містити:

- найменування та адресу виробника та, якщо заявку подає уповноважений представник, його найменування та адресу також;

- письмову декларацію про те, що таку заявку не було подано до жодного іншого нотифікованого органу;

- всю належну інформацію щодо передбаченої категорії суднового обладнання;

- документацію щодо системи якості; та

- технічну документацію на затверджений тип та примірник сертифіката про експертизу ЄС-типу.

3.2. Система якості повинна забезпечувати дотримання щодо продуктів вимог типу, описаного в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, та застосовних вимог міжнародних інструментів.

Всі елементи, вимоги та положення, ухвалені виробником, повинні бути задокументовані в систематичний та впорядкований спосіб у формі письмових політик, процедур та інструкцій. Документація щодо системи якості повинна дозволяти здійснювати узгоджене тлумачення програм, планів, посібників та записів з питань якості.

Вона, зокрема, повинна містити достатньо інформації щодо:

- цілей якості та організаційної структури, обов’язків та повноважень керівництва щодо якості продуктів;

- експертиз та випробувань, що проводитимуться після виготовлення;

- протоколів якості, як-от звіти про інспектування та дані про випробування, дані калібрування, атестаційні звіти щодо відповідного персоналу тощо;

- засобів для моніторингу ефективної роботи системи якості.

3.3.Нотифікований орган оцінює систему якості, щоб визначити, чи відповідає вона вимогам, вказаним у пункті 3.2.

Окрім досвіду в системах управління якістю група аудиторів повинна мати у своєму складі щонайменше одного члена, який має досвід оцінювання в сфері релевантного суднового обладнання та обумовленої технології суднового обладнання, а також знання застосовних вимог міжнародних інструментів. Аудит повинен включати оцінювальний візит на об’єкти виробника виробника. Група аудиторів аналізує технічну документацію, зазначену в п’ятому абзаці пункту 3.1, щоб верифікувати здатність виробника визначати належні вимоги міжнародних інструментів та проводити необхідні експертизи з метою забезпечення відповідності продукту таким вимогам.

Таке рішення повинне бути повідомлене виробнику. Повідомлення повинно містити висновки аудиту та вмотивоване рішення щодо оцінки.

3.4. Виробник повинен взяти на себе виконання зобов’язань, що виникають у зв’язку зі схваленою системою якості, та підтримувати її у такий спосіб, що дозволяє забезпечувати її адекватність та ефективність.

3.5. Виробник повинен інформувати нотифікований орган, який схвалив систему якості, про будь-які передбачені зміни до системи якості.

Нотифікований орган повинен оцінити будь-які запропоновані зміни та вирішити, чи відповідатиме змінена система якості вказаним у пункті 3.2 вимогам, або чи потрібне повторне оцінювання.

Він повідомляє виробника про своє рішення. Повідомлення повинно містити висновки експертизи та вмотивоване рішення щодо оцінки.

4. Нагляд під відповідальність нотифікованого органу

4.1. Мета нагляду - пересвідчитись, що виробник належним чином виконує обов’язки, що виникають у зв’язку із затвердженою системою якості.

4.2. Виробник, в цілях оцінювання, надає нотифікованому органу доступ до об’єктів з виробництва, огляду, випробувань або зберігання та забезпечує його всією необхідною інформацією, зокрема:

- документацією щодо системи якості;

- протоколами якості, як-от звіти про інспектування та дані про випробування, дані про калібрування, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо.

4.3. Нотифікований орган проводить періодичні аудити для того, щоб переконатися, що виробник забезпечує наявність та застосування системи якості, та надає виробнику звіт про результати аудиту.

4.4. Крім того, нотифікований орган може здійснювати позапланові інспекційні візити до виробника, за винятком випадків, коли, на підставі національного законодавства, а також з причин захисту або безпеки, до таких інспекційних візитів застосовуються певні обмеження. Під час таких інспекційних візитів нотифікований орган може, в разі необхідності, проводити або забезпечувати проведення випробування продуктів, щоб верифікувати належне функціонування системи якості. Нотифікований орган надає виробнику звіт про візит та, якщо було проведено випробування, протокол випробування.

5. Маркування відповідності та декларація про відповідність

5.1. Виробник повинен нанести вказане в статті 9 марковання "штурвал" та, під відповідальність вказаного в пункті 3.1 нотифікованого органу, ідентифікаційний номер останнього, на кожний окремий продукт, який відповідає типові, описаному в сертифікаті про експертизу ЄС-типу, та який відповідає застосовним вимогам міжнародних інструментів.

5.2. Виробник повинен скласти письмову декларацію про відповідність вимогам для кожної моделі продукту та зберігати її у розпорядженні національних органів влади щонайменше 10 років після того, як марковання "штурвал" нанесене на останній виготовлений продукт, і в будь-якому разі протягом періоду, що є не меншим за передбачений строк експлуатації обумовленого суднового обладнання. В декларації про відповідність необхідно вказати модель суднового обладнання, щодо якої оформлено декларацію.

Відповідні органи отримують доступ до примірника декларації про відповідність вимогам ЄС на запит.

6. Виробник повинен зберігати у розпорядженні компетентних органів влади щонайменше 10 років після нанесення марковання "штурвал" на останній виготовлений продукт та, в будь-якому разі, протягом періоду, що є не меншим за передбачений строк експлуатації обумовленого суднового обладнання:

- документацію, вказану в пункті 3.1;

- зміни, зазначені в пункті 3.5, за умови їх затвердження;

- рішення та звіти нотифікованого органу, вказані у пунктах 3.5, 4.3 та 4.4.

7. Кожен нотифікований орган інформує свої нотифікуючі органи про рішення щодо схвалення систем якості, видані або вилучені та, періодично або на запит, надає своїм нотифікуючим органам перелік рішень щодо схвалення систем якості, які було відхилено, призупинено або обмежено в будь-який інший спосіб.

Кожен нотифікований орган інформує інші нотифіковані органи про затвердження систем якості, які він відхилив, призупинив або відкликав та, на запит, про видані ним рішення щодо схвалення систем якості.