Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року (укр/рос)

3. Термін дії: Книжка МДП дійсна до завершення операції МДП у митниці місця призначення, якщо вона оформлена в митниці місця відправлення на термін, встановлений об'єднанням, що видає документ (рубрика 1 лицьового боку обкладинки і рубрика 4 відривних листків).

4. Число книжок: Для складу транспортних засобів (зчеплені транспортні засоби) або для деяких контейнерів, занурених або на один транспортний засіб, або на склад транспортних засобів, видається одна книжка МДП (див. також пункт 10 "d").

5. Число митниць місця відправлення та місця призначення: Маршрути перевезень із застосуванням книжки МДП можуть проходити через декілька митниць місця відправлення і призначення; однак, якщо немає особливого дозволу:

a) митниці місця відправлення повинні знаходитися в одній і тій же країні;

b) митниці місця призначення можуть знаходитися не більше чим у двох країнах,

c) загальне число митниць місць відправлення і призначення не може перевищувати чотирьох (див. також нижче пункт 10 "e").

6. Число аркушів: Якщо маршрут перевезення проходить тільки через одну митницю місця відправлення та одну митницю місця призначення, то в книжці МДП повинно бути щонайменше 2 листи для країни відправлення, 3 листи для країни призначення і 2 листи для кожної іншої країни, по території якої здійснюється перевезення. Для кожної додаткової митниці місця відправлення або місця призначення потребується відповідно 2 або 3 додаткових листи; крім того, варто додати ще 2 листи, якщо митниці місця призначення знаходяться в двох різних країнах.

7. Представлення в митницях: Книжка МДП повинна представлятися разом з дорожнім транспортним засобом, складом транспортних засобів або контейнером (ми) у кожній митниці місця відправлення, в кожній проміжній митниці та в кожній митниці місця призначення. В останній митниці місця відправлення посадова особа митниці ставить підпис і штемпель з датою під вантажним маніфестом на усіх відривних листках, які будуть використані на іншій частині маршруту (рубрика 19).

8. Підчищення, помарки: У книжці МДП не повинно бути ні підчищень, ні помарок. Всі виправлення повинні бути зроблені шляхом викреслювання помилкових вказівок і додавання, у разі потреби, належних вказівок. Всяка зміна повинна бути підтверджена особою, що її зробила, і засвідчена митними органами.

9. Зведення, що стосуються реєстрації: Якщо положеннями національного законодавства не передбачається реєстрація причепів і напівпричепів, то замість реєстраційного номера варто вказати розпізнавальний або заводський номер.

10. Маніфест:

a) Маніфест заповнюється мовою країни відправлення, якщо тільки митні органи не дозволяють використання іншої мови. Митні органи інших країн, територією яких здійснюється перевезення, зберігають за собою право вимагати перекладу маніфесту на мову їхньої країни. Для уникнення затримок, що можуть бути викликані цими вимогами, перевізникам рекомендується мати у своєму розпорядженні належні переклади.

b) Вказівки, занесені в маніфест, повинні бути видрукувані на машинці або гектографовані так, щоб вони були зручні для читання на всіх аркушах. Аркуші, заповнені нерозбірливо, не приймаються митними органами.

c) Якщо в маніфесті не вистачає місця для внесення даних про всі перевезені вантажі, до відривних листків можуть додаватися додаткові листки того ж зразка, що і маніфест, або комерційні документи з вказівкою всіх зведень, що наводяться у маніфесті. У цьому випадку в усі відривні листки слід внести такі відомості:

i) число додаткових аркушів (рубрика 10);

ii) число і тип вантажних місць або предметів, також загальна вага брутто вантажів, перерахованих у цих додаткових аркушах (рубрики 11 - 13)

d) Якщо книжка МДП видана на склад транспортних засобів або на кілька контейнерів, у маніфесті варто вказати окремо вміст кожного транспортного засобу або кожного контейнера. Цій вказівці повинен передувати реєстраційний номер транспортного засобу або розпізнавальний номер контейнера (рубрика 11 маніфесту).

e) Якщо маршрут перевезення проходить через кілька митниць відправлення або призначення, то записи, що стосуються прийнятих для оформлення вантажів або вантажів, призначених для кожної митниці, також повинні бути внесені в маніфест окремо один від одного.

11. Пакувальні аркуші, фотографії, схеми і т. ін.: Якщо для розпізнання великовагових або громіздких вантажів митні органи вимагають, щоб подібні документи були прикладені до книжки МДП, останні повинні бути завірені митними органами і прикріплені до сторінки 2 обкладинки книжки. Крім того, на всіх відривних листках у рубриці 10 варто перелічити ці документи.

12. Підпис: На всіх відривних листках (рубрики 16 і 17) повинні бути поставлені дата і підпис власника книжки МДП або його представника.

13. Якщо в дорозі митні пломби і печатки випадково ушкоджені або вантаж загинув або ушкоджений, перевізник повинен негайно звернутися до митних органів, якщо такі знаходяться поблизу, або, у противному випадку, до інших компетентних органів країни, у якій він знаходиться. Останні в якомога короткий термін складають протокол, наведений у книжці МДП.

14. Якщо в результаті дорожньо-транспортного випадку необхідно перевантажити вантаж на інші транспортні засоби або в інший контейнер, то таке перевантаження може бути зроблене лише в присутності представника одного з органів, зазначених вище в пункті 13. Даний орган складає протокол. Якщо в книжці МДП не згадані "великовагові або громіздкі вантажі", то транспортні засоби і контейнер, на які(ий) вантажі були перевантажені, повинні (повинен) бути допущені (допущений) до перевезення вантажів під митними печатками і пломбами. Крім того, повинні бути накладені митні печатки і пломби, які мають бути описані в протоколі. Однак при відсутності допущеного до перевезення транспортного засобу або контейнера вантажі можуть бути перевантажені на недопущені(ий) транспортний засіб або контейнер, якщо вони/він є достатньо надійним. У цьому останньому випадку митні органи, що розташовані далі по маршруту країн вирішать, чи можуть також і вони допустити подальше перевезення вантажів у цьому транспортному засобі або контейнері з застосуванням книжки МДП.

15. У випадку безпосередньо загрожуючої небезпеки, що потребує негайного вивантаження всього вантажу або його частини, перевізник може на власний розсуд вжити необхідних заходів, не запитуючи і не очікуючи втручання органів, згаданих вище в пункті 13. У такому випадку він повинен привести докази того, що він змушений був діяти так в інтересах збереження транспортного засобу або контейнера чи вантажу, і, негайно по вживанні термінових заходів попереджувального характеру, повідомити один з органів, згаданих вище в пункті 13, для установлення фактів перевірки вантажу, накладення пломб на транспортний засіб або контейнер і складання протоколу.

16. Протокол повинен залишатися в книжці МДП до прибуття вантажу в митницю місця призначення.

17. Об'єднанням рекомендується надавати перевізникам, крім зразка, включеного в саму книжку МДП, декілька бланків протоколу, складених мовою(ми) країн, через які проходить маршрут перевезення.

До міжнародного перевезення вантажів під митними печатками і пломбами можуть допускатися тільки транспортні засоби, вантажні відділення яких сконструйовані та обладнані таким чином:

a) щоб вантажі не могли витягатися з опечатаної частини транспортного засобу або завантажуватися туди без залишення видимих слідів злому або ушкодження митних печаток і пломб;

b) щоб митні печатки і пломби могли накладатися простим і надійним способом;

c) щоб у них не було жодних потаємних місць для приховування вантажів;

d) щоб усі місця, у яких можуть міститися вантажі, були легко доступні для митного огляду.

1. Для задоволення вимог статті 1 цих Правил:

a) складові елементи вантажного відділення (стінки, підлога, двері, дах, стійки, рами, поперечні елементи тощо) повинні з'єднуватись або за допомогою приладів, які не можуть бути зняті зовні і знову поставлені на місце без залишення видимих слідів, або за допомогою методів, що забезпечують таку конструкцію, що не може бути змінена без залишення відомих слідів. Коли стінки, підлога, двері і дах виготовлені з різних елементів, вони повинні відповідати тим же вимогам і бути досить міцними;

b) двері та інші системи закривання (включаючи запірні крани, кришки лазів, фланці і т. ін.) повинні мати пристосування, на яке могли б бути накладені митні печатки і пломби. Це пристосування повинно бути таким, щоб його не можна було зняти зовні і знову поставити на місце без залишення видимих слідів і щоб двері і замикаючі пристрої не могли відкриватися без порушення митних печаток і пломб. Останні повинні бути відповідним чином захищені. Дозволяється робити дахи, що відкриваються;

c) вентиляційні та дренажні отвори повинні бути постачені пристроєм, що перешкоджає доступу усередину вантажного відділення. Це пристрій повинен бути такої конструкції, щоб його не можна було зняти зовні та знову поставити на місце без залишення видимих слідів.

2. Незважаючи на положення підпункту c) статті 1 цих Правил, дозволяється наявність складових елементів вантажного відділення, що з практичної точки зору повинні включати порожні простори (наприклад, між складовими частинами подвійної стінки). Для того щоб ці простори не можна було використовувати з метою приховання вантажів:

i) необхідно в тих випадках, коли внутрішнє обшивання покриває вантажне відділення на всю його висоту від підлоги до стелі, або в тих випадках, коли простір між обшиванням і зовнішньою стінкою цілком закрито, забезпечити, щоб внутрішнє обшивання кріпилося таким чином, щоб її не можна було знімати і повертати на місце без залишення видимих слідів; і

ii) необхідно в тих випадках, коли обшивання не покриває вантажне відділення на всю його висоту і коли простір між обшиванням і зовнішньою стінкою закритий не повністю, і у всіх інших випадках, коли в конструкції вантажного відділення є порожні простори, забезпечити, щоб кількість зазначених просторів було обмежено до мінімуму і щоб ці простори були легко доступні для митного контролю.

3. Влаштування вікон допускається за умови, що вони зроблені з досить міцних матеріалів і не можуть зніматися зовні і знову встановлюватися без залишення видимих слідів. Установлення скла, проте, допускається, однак у цьому випадку вікно повинно бути обладнано міцно закріпленими металевими ґратами, які не можна зняти зовні; розмір осередків у ґратах не повинен перевищувати 10 мм.

4. Отвори, зроблені в підлозі в технічних цілях, таких, як змащення, обслуговування, наповнення пісочниці, допускаються тільки за умови, що вони облаштовуються кришкою, що повинна встановлюватися таким чином, щоб доступ у вантажне відділення зовні був неможливий.

1. Положення статей 1 і 2 цих Правил поширюються на криті брезентом транспортні засоби в тій мірі, у якій вони можуть до них застосовуватися. Крім того, ці транспортні засоби повинні відповідати положенням цієї статті.

2. Брезент повинен бути виготовлений або з міцного полотна, або з нерозтяжної, достатньо міцною, покритою пластмасою або прогумованою тканиною. Брезент повинен бути в справному стані і виготовлений таким чином, щоб по закріпленні пристосування для закривання доступ до вантажного відділення був неможливий без залишення видимих слідів.

3. Якщо брезент складений з декількох шматків, краї цих шматків повинні бути загнуті один в інший і прострочені двома швами, що відстають один від одного, принаймні на 15 мм. Ці шви повинні бути зроблені так, як показано на мал. N 1, прикладеному до цих Правил; однак, якщо на деяких частинах брезенту (наприклад, на відкидних полах і посилених кутах) неможливо з'єднати смуги зазначеним способом, досить загнути край верхньої частини брезенту і прошити смуги так, як показано на мал. N 2 або 2a, прикладених до цих Правил. Один зі швів має бути видно лише зсередини, і колір нитки, використовуваної для цього шва, повинен виразно відрізнятися від кольору самого брезенту, а також від кольору нитки, використовуваної для іншого шва. Всі шви повинні бути прострочені на машині.

4. Якщо брезент складений з декількох шматків тканини, покритої пластмасою, ці шматки можуть бути також з'єднані за допомогою спайки відповідно мал. N 3, прикладеному до цих Правил. Край кожного шматка повинен перекривати край іншого шматка, принаймні на 15 мм. З'єднання шматків повинно бути забезпечене по всій цій ширині. Зовнішній край з'єднання повинен бути покритий смугою із пластмаси шириною, принаймні в 7 мм, що накладається тим же способом спайки. На цій смузі, а також з кожної її сторони, принаймні на 3 мм у ширину, повинен бути проштампований однаковий чіткий рельєф. Спайка виготовляється таким чином, щоб шматки не могли бути роз'єднані і знову з'єднані без залишення видимих слідів.

5. Лагодження провадиться способом, показаним на мал. N 4, прикладеним до цих Правил; краї, що зшиваються, повинні бути загнуті один в інший і з'єднані двома чітко видимими швами, що відстоять один від одного, принаймні на 15 мм; колір нитки, видимої зсередини, повинен відрізнятися від кольору нитки, видимої зовні, і від кольору самого брезенту; усі шви повинні бути прострочені на машині. У тих випадках, коли брезент, ушкоджений біля країв, ремонтується шляхом заміни ушкодженої частини латкою, шов може також прострочуватися відповідно до положень пункту 3 цієї статті та мал. N 1, прикладених до цих Правил. Лагодження брезенту з тканини, покритою пластмасою може також провадитися відповідно до методу, описаного у пункті 4 цієї статті, але в цьому випадку смуга повинна накладатися з обох сторін брезенту, а латка накладається зсередини.

6. a) Брезент повинен прикріплюватися до транспортного засобу в точній відповідності з умовами, викладеними в статті 1 a) і b) цих Правил.

Передбачається застосування таких видів кріплення.

i) металеві кільця, що прикріплюються до транспортного засобу,

ii) вушка по краях брезенту,

iii) мотузка або трос, що проходять через кільця над брезентом і видимі з зовнішньої сторони по всій довжині.

Брезент повинен находити на тверду частину транспортного засобу, принаймні на ширину 250 мм, обмірювану від центра кріпильних кілець, за винятком тих випадків, коли система конструкції транспортного засобу сама по собі перешкоджає доступу до вантажного відділення.

b) Якщо необхідно забезпечити глухе кріплення країв брезенту до транспортного засобу, з'єднання повинно бути безперервним і здійснюватися за допомогою міцних деталей.

7. Брезент повинен спиратися на відповідну конструкцію (стійки, боковини, арки, поперечні і т. ін.).

8. Відстань між кільцями і відстань між вушками не повинна перевищувати 200 мм. Вушка повинні бути твердими.

9. Повинні застосовуватися такі види кріплення

a) сталевий трос діаметром не менше 3 мм; або

b) мотузка з пеньки або сизалю діаметром не менше 8 мм, вкладена у прозору пластмасову оболонку, що не розтягується.

Троси можуть вкладатися в прозору оболонку, що не розтягується, із пластмаси.

10. Кожен трос або мотузка повинні складатися з одного шматка і мати металеві наконечники на обох кінцях. Пристосування для прикріплення кожного металевого наконечника повинно включати порожню заклепку, що проходить через трос або мотузку і через яку може бути протягнена мотузка або стрічка для митних печаток і пломб. Трос або мотузка повинні залишатися видимими по обидва боки порожньої заклепки, щоб можна було упевнитися в тім, що вони дійсно складаються з одного шматка (див. мал. N 5, прикладений до цих Правил).

11. У місцях, де в брезенті є вікна, використовувані для завантаження і розвантаження, обидва краї брезенту повинні відповідним чином перекриватися. Вони повинні також закріплюватися за допомогою:

a) відкидної поли, пришитої або привареної відповідно до положень пунктів 3 до 4 цієї статті;

b) кілець і вушок, що відповідають умовам пункту 8 цієї статті; і

c) ременя, виготовленого з одного шматка відповідного матеріалу, що не розтягується, шириною не менше 20 мм і товщиною не менше 3 мм, що проходить через кільця і з'єднує обидва краї брезенту і відкидну підлоги; ремінь прикріплюється з внутрішньої сторони брезенту і повинен мати вушко для пропускання троса або мотузки, згаданих в пункті 9 цієї статті.

Відкидна пола не потрібна, якщо є спеціальний пристрій (захисна перегородка і т. д.), який суперечить доступу до вантажного відділення без залишення видимих слідів.

Мал. N 1 (тут не наводиться)

Брезент, виготовлений з декількох шматків тканини, з'єднаних за допомогою швів

Вид зовні (креслення)

Вид зсередини (креслення)

Розріз а-а (1) (креслення)

Плоский подвійний шов

Мал. N 2 (тут не наводиться)

Брезент, виготовлений з декількох шматків тканини, з'єднаних за допомогою швів

Вид зовні (креслення)

Вид зсередини (креслення)

Розріз а-а (1) (креслення)

Мал. N 2-a (тут не наводиться)

Брезент, виготовлений з декількох шматків тканини, з'єднаних за допомогою швів

Вид зовні (креслення)

Вид зсередини (креслення)

Розріз а-а (1) (креслення)

Мал. N 3 (тут не наводиться)

Брезент, виготовлений з декількох шматків тканини, шляхом спайки

Вид зовні (креслення)

Розріз а-а (1) (креслення)

Вид зсередини (креслення)

Мал. N 4 (тут не наводиться)

Лагодження брезенту

Вид зовні (креслення)

Вид зсередини (креслення)

Розріз а-а (1) (креслення)

Мал. N 5 (тут не наводиться)

Зразок наконечника

1. Вид збоку: передня сторона (креслення)

2. Вид збоку: задня сторона

1. Дорожньо-транспортні засоби можуть бути допущені до перевезення у відповідності до однієї із наступних процедур:

a) або в індивідуальному порядку,

b) або за типом конструкції (серія дорожньо-транспортних засобів).

2. На кожний допущений до перевезення транспортний засіб видається свідоцтво про допущення, відповідне зразку, наведеному в додатку 4. Це свідоцтво повинно бути надруковане мовою країни видачі і французькою або англійською мовами. Коли компетентний орган, що видав свідоцтво, вважає це необхідним, до свідоцтва додаються фотографії або малюнки, завірені цим органом. У такому випадку кількість цих документів вказується цим органом у рубриці N 6 свідоцтва.

3. Свідоцтво повинно супроводжувати дорожньо-транспортний засіб.

4. Дорожньо-транспортні засоби представляються кожні два роки для перевірки і, у випадку необхідності, для поновлення свідоцтва, компетентним органам країни їхньої реєстрації або, якщо мова йде про незареєстрований транспортний засіб, - компетентним органам країни, у якій мешкає його власник або користувач.

5. Якщо дорожньо-транспортний засіб не відповідає більше технічним вимогам, запропонованим процедурою допущення, то, перш ніж його можна буде використовувати для перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, він повинен бути приведений у стан, який послужив підставою для його допущення, таким чином, щоб знову відповідати цим технічним вимогам.