Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року (укр/рос)

Договірні Сторони,

бажаючи сприяти полегшенню міжнародного перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами,

вважаючи, що поліпшення умов перевезень є одним з істотних факторів розвитку співробітництва між ними,

висловлюючи на користь спрощення і гармонізації адміністративних, зокрема прикордонних, формальностей в галузі міжнародних перевезень,

погодилися про таке:

При застосуванні цієї Конвенції:

a) термін "операція МДП" означає перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з дотриманням процедури, так званої процедури МДП, встановленої у цій Конвенції;

b) термін "ввізне або вивізне мито та збори" означає мито митниці та всі інші види мита, податки, збори та інші суми, що справляються при ввозі або вивозі або в зв'язку із ввезенням або вивезенням вантажів, але крім сум та зборів, обмежених за величиною до приблизної вартості наданих послуг;

c) термін "дорожній транспортний засіб" означає не тільки механічний дорожній транспортний засіб, але також будь-який причіп або напівпричіп, призначений для його буксирування таким транспортним засобом;

d) термін "состав транспортних засобів" означає зчеплені транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі як одне ціле;

e) термін "контейнер" означає транспортне устаткування (клітка, знімна цистерна або інший подібний пристрій):

i) являє собою повністю або частково закриту ємкість, призначену для завантаження в неї вантажів;

ii) має постійний характер і тому є досить міцним, щоб слугувати для багаторазового використання;

iii) спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або декількома видами транспорту без проміжного перевантаження вантажів;

iv) сконструйоване таким чином, щоб було полегшено його перевантаження, зокрема, з одного виду транспорту на інший;

v) сконструйовано таким чином, щоб його можна було легко завантажувати і розвантажувати;

vi) має внутрішній об'єм не менше одного кубічного метра.

"Знімні кузови" розглядаються як контейнери;

f) термін "митниця місця відправлення" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, де для всього вантажу або частини його розпочинається міжнародне перевезення з дотриманням процедури МДП;

g) термін "митниця місця призначення" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, де для всього вантажу або частини його закінчується міжнародне перевезення з дотриманням процедури МДП;

h) термін "проміжна митниця" означає будь-яку митницю Договірної Сторони, через яку дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер ввозиться або вивозиться в ході операції МДП;

j) термін "особа" означає як фізичну, так і юридичну особу;

k) термін "великовагові і громіздкі вантажі" означає будь-який громіздкий або важкий предмет, який через свою вагу, розміри або характер звичайно не перевозиться в закритому дорожньому транспортному засобі або в закритому контейнері;

l) термін "гарантійне об'єднання" означає об'єднання, визнане митними органами Договірної Сторони гарантом для осіб, які використовують процедуру МДП.

Ця Конвенція стосується перевезення вантажів, що здійснюється без їхнього проміжного перевантаження, в дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, з перетинанням одного або декількох кордонів від митниці місця відправлення однієї з Договірних Сторін до митниці місця призначення іншої Договірної Сторони або тієї ж Договірної Сторони за умови, що деяка частина операції МДП між її початком і кінцем провадиться автомобільним транспортом.

Положення цієї Конвенції застосовуються за умови, що:

a) перевезення провадяться:

i) у дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, попередньо допущених до перевезення з дотриманням умов, зазначених у главі III a); або

ii) в інших дорожніх транспортних засобах, інших составах транспортних засобів або інших контейнерах у разі дотримання умов, зазначених у главі III c);

b) перевезення гарантуються об'єднаннями, визнаними згідно з положеннями статті 6, і мають провадитися з застосуванням книжки МДП, що відповідає зразку, наведеному в додатку 1 до цієї Конвенції.

Вантажі, що перевозяться з дотриманням процедури МДП, звільняються від сплати або депозиту ввізних чи вивізних мита та зборів у проміжних митницях.

1. Вантажі, перевезені з дотриманням процедури МДП у запломбованих дорожніх транспортних засобах, запломбованих составах транспортних засобів або запломбованих контейнерів, як правило, звільняються від митного огляду в проміжних митницях.

2. Проте з метою запобігання зловживанням митні органи можуть у виняткових випадках і, зокрема, у разі наявності підозри в порушеннях провадити в цих митницях огляд вантажів.

1. Кожна з Договірних Сторін може, встановивши для цього відомі гарантії та на відомих умовах, надавати деяким об'єднанням право видавати безпосередньо або при посередництві об'єднань, що є їхніми кореспондентами, книжки МДП і надавати гарантії.

2. Об'єднання може бути визнано в даній країні тільки за умови, що надана їм гарантія покриває також відповідальність, прийняту ним на себе в цій країні у зв'язку з операціями, що провадяться із застосуванням книжок МДП, виданих іноземними об'єднаннями, що входять до міжнародної організації, до складу якої входить і дане об'єднання.

Бланки книжок МДП, що направляються гарантійним об'єднанням іноземними гарантійними об'єднаннями, що є їхніми кореспондентами, або міжнародними організаціями, які звільняються від сплати ввізних і вивізних мита і зборів і не піддаються при ввезенні і вивезенні будь-яким заборонам або обмеженням.

1. Гарантійне об'єднання бере на себе зобов'язання сплачувати належні ввізні або вивізні мито і збори, а також будь-які відсотки за прострочення, які можуть належати відповідно до митних законів і правил країні, в якій виявлено порушення у зв'язку з операцією МДП. Гарантійне об'єднання зобов'язується сплачувати згадані вище суми в порядку солідарної відповідальності разом з особами, з яких належать ці суми.

2. У тих випадках, коли законами і правилами тієї або іншої Договірної Сторони не передбачається сплата ввізних або вивізних мита і зборів, як це передбачено вище в пункті 1, гарантійне об'єднання зобов'язується на подібних умовах сплатити суму, що дорівнює сумі ввізних або вивізних мита і зборів та будь-яких відсотків за прострочення.

3. Кожна Договірна Сторона повинна встановлювати максимальний розмір сум, сплати яких за однією книжкою МДП можна вимагати від гарантійного об'єднання на основі положень вищенаведених пунктів 1 і 2.

4. Гарантійне об'єднання стає відповідальним стосовно компетентних органів країни, у якій розташовано митницю місця відправлення, з моменту прийняття книжки МДП цією митницею для оформлення. В наступних країнах, по території яких продовжується перевезення вантажів з дотриманням процедури МДП, ця відповідальність починається з моменту ввезення вантажу або, якщо операція МДП призупиняється відповідно до положень пунктів 1 і 2 статті 26, - з моменту прийняття книжки МДП для оформлення митницею, у якій операція МДП поновлюється.

5. Гарантійне об'єднання несе відповідальність не тільки за вантажі, перераховані в книжці МДП, але також за будь-які вантажі, які не були перелічені в цій книжці, і знаходяться в запломбованій частині дорожнього транспортного засобу або у запломбованому контейнері. Об'єднання не несе відповідальності за жодні інші вантажі.

6. З метою визначення сум мита і зборів, згаданих у пунктах 1 і 2 цієї статті, дані, що стосуються вантажів, вписані до книжки МДП, визнаватимуться дійсними, оскільки не буде доведене протилежне.

7. Коли настає строк платежу сум, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, компетентні органи повинні, в міру можливості, вимагати сплати цих сум у особи або осіб, з яких безпосередньо належать ці суми, до того як пред'явити позов гарантійному об'єднанню.

1. Гарантійне об'єднання встановлює термін дії книжки МДП, зазначаючи дату його закінчення, після якої книжка не може бути подана до митниці місця відправлення для її митного оформлення.

2. Якщо книжку було прийнято для оформлення митницею місця відправлення в останній день терміну її дії або до цієї дати, як це передбачено в пункті 1 цієї статті, книжка дійсна до завершення операції МДП у митниці місця призначення.

1. Митне оформлення книжки МДП може бути зроблено із застереженнями або без застережень; якщо зроблені застереження, то вони повинні належати до фактів, пов'язаних із самою операцією МДП. Ці факти мають бути зазначені в книжці МДП.

2. Якщо митні органи тієї або іншої країни оформили книжку МДП без застережень, вони не можуть більше вимагати від гарантійного об'єднання сплати сум, зазначених у пунктах 1 і 2 статті 8, за винятком випадків, коли свідоцтво про проведене митне оформлення було отримано протизаконним або обманним шляхом.

1. У разі неоформлення книжки МДП або якщо це оформлення було зроблено з застереженнями, компетентні органи не будуть мати права вимагати від гарантійного об'єднання сплати сум, зазначених у пунктах 1 і 2 статті 8, якщо протягом річного терміну, починаючи з дати прийняття книжки МДП для оформлення цими органами, вони не повідомили письмово гарантійне об'єднання про відмову в митному оформленні або про оформлення з застереженням. Це положення застосовується також у разі митного оформлення, отриманого протизаконним або обманним шляхом, однак у такому випадку термін встановлюється в два роки.

2. Вимога про сплату сум, зазначених у пунктах 1 і 2 статті 8, надсилається гарантійному об'єднанню не раніше як через три місяці з дня повідомлення цього об'єднання про відмову в митному оформленні книжки, про її оформлення з застереженням або про оформлення, одержане протизаконним чи обманним шляхом, і не пізніше, як через два роки, починаючи з того ж дня. Проте, що стосується справ, переданих на розгляд суду протягом зазначеного вище дворічного терміну, вимога про сплату перепроваджується протягом одного року з дня набуття чинності судового рішення.

3. Для сплати необхідних сум гарантійне об'єднання має у своєму розпорядженні тримісячний термін, починаючи з дати надіслання йому вимоги про сплату. Сплачені суми будуть повернуті об'єднанню, якщо протягом двох років, що настають за датою пред'явленої йому вимоги про сплату, митним органам будуть подані переконливі докази того, що стосовно даного перевезення не було жодних порушень.

Для того щоб підпадати під дію положень розділів a) і b) цієї глави, кожний дорожній транспортний засіб має відповідати стосовно своєї конструкції та свого обладнання умовам, наведеним у додатку 2 до цієї Конвенції, і повинен бути допущений до перевезення згідно з процедурою, передбаченою в додатку 3 до цієї Конвенції. Свідоцтво про допущення має відповідати зразку, наведеному в додатку 4.

1. Для того щоб підпадати під дію положень розділів a) і b) цієї глави, контейнери повинні бути сконструйовані відповідно до умов, визначених в частині I додатка 7, і повинні бути допущені до перевезення згідно з процедурою, встановленою в частині II цього ж додатка.

2. Контейнери, допущені до перевезення вантажів під митними печатками і пломбами відповідно до Митної конвенції, що стосується контейнерів, 1956 року, угод, що випливають з неї, укладених під егідою Організації Об'єднаних Націй, Митної конвенції, що стосується контейнерів, 1972 року, або будь-яких міжнародних актів, які можуть замінити чи змінити цю останню Конвенцію, розглядаються і як такі, що відповідають положенням вищенаведеного пункту 1 і повинні прийматися до перевезення з дотриманням процедури МДП без нового допущення.

1. Кожна Договірна Сторона залишає за собою право не визнавати дійсність допущення дорожніх транспортних засобів або контейнерів, що не відповідають і умовам, викладеним вище в статтях 12 і 13. Проте Договірним Сторонам не слід затримувати перевезення, коли виявлені несправності незначні і не створюють можливостей для контрабанди.

2. Перед новим використанням для перевезення вантажів під митними печатками і пломбами будь-який дорожній транспортний засіб або контейнер, що не відповідає більше умовам, які стали підставою для їхнього допущення, повинні бути або приведені у початковий стан, або бути знову піддані процедурі допущення.

1. При тимчасовому ввезенні дорожнього транспортного засобу, составу транспортних засобів або контейнера, що використовується для перевезення вантажів з додержанням процедури МДП спеціальний митний документ не потрібен. Для дорожнього транспортного засобу, состава транспортних засобів або контейнера жодні гарантії не потрібні.

2. Положення пункту 1 цієї статті не перешкоджають Договірній Стороні вимагати виконання в митниці місця призначення формальностей, що передбачаються національними приписами, для забезпечення того, щоб після закінчення операції МДП дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер були вивезені.

Коли операція МДП провадиться дорожнім транспортним засобом або составом транспортних засобів, на них мають бути прикріплені прямокутні таблички з написом "TIR", що відповідають вимогам, наведеним у додатку 5 до цієї Конвенції, одна табличка поміщається спереду, а інша така ж табличка ззаду дорожнього транспортного засобу або состава транспортних засобів. Ці таблички повинні бути поміщені таким чином, щоб їх було добре видно, і мають бути знімними.

1. На кожен дорожній транспортний засіб або контейнер складається одна книжка МДП. Проте єдина книжка МДП може складатися на состав транспортних засобів або на декілька контейнерів, навантажених на один дорожній транспортний засіб або состав транспортних засобів. У цьому випадку у вантажному маніфесті книжки МДП має зазначатися окремо вміст кожного транспортного засобу, що складає частину состава транспортних засобів, або кожного контейнера.

2. Книжка МДП дійсна для виконання тільки одного перевезення. В ній повинно бути не менше такої кількості відривних листків для прийняття книжки до митного оформлення та для її оформлення, яка необхідна для здійснення даного перевезення.

Операція МДП може провадиться через декілька митниць місця відправлення та місця призначення; однак за винятком випадків особливого на те дозволу зацікавлених Договірної Сторони або Договірних Сторін:

a) митниці місця відправлення повинні знаходитися тільки в одній країні;

b) митниці місця призначення повинні знаходитися не більше ніж у двох країнах;

c) загальне число митниць місця відправлення і призначення не повинно перевищувати чотирьох.

Вантажі та дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер повинні пред'являтися в митниці місця відправлення разом із книжкою МДП. Митні органи країни відправлення повинні вживати необхідних заходів для того, щоб упевнитися в точності вантажного маніфесту, і для накладення митних печаток і пломб або для контролю митних печаток і пломб, накладених під відповідальність згаданих митних органів належним чином уповноваженими особами.

Митні органи можуть установити для перевезень, що провадяться по території їхньої країни, визначений термін перевезення і вимагати, щоб дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер прямували за визначеним маршрутом.

У кожній проміжній митниці й у митницях місця призначення дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер пред'являються для контролю митним органам з вантажем, що міститься в них, і з книжкою МДП, яка належить до вантажу, що перевозиться.

1. За винятком випадків огляду вантажів, що провадиться митними органами відповідно до положення, що утримується в пункті 2 статті 5, співробітники проміжних митниць кожної з Договірних Сторін визнають, як правило, печатки і пломби, накладені митними органами інших Договірних Сторін, за умови, що вони не пошкоджені. Однак ці співробітники можуть, якщо це обумовлено необхідністю контролю, накладати додатково власні печатки і пломби.

2. Визнані Договірними Сторонами митні печатки і пломби користуються на їхній території захистом тих же правових норм, що і національні митні печатки і пломби.

Митні органи можуть тільки у виняткових випадках:

- вимагати, щоб при проїзді по території їхньої країни дорожні транспортні засоби, состави транспортних засобів або контейнери супроводжувалися за рахунок перевізників;

- провадити у дорозі перевірку й огляд вантажу дорожніх транспортних засобів, составів транспортних засобів або контейнерів.

Якщо митні органи роблять у дорозі або в проміжній митниці огляд вантажу в дорожньому транспортному засобі, составі транспортних засобів або контейнері, вони повинні зробити позначку про накладені нові печатки та пломби і про характер виконаного контролю на відривних листках книжки МДП, використаних у їхній країні, на відповідних корінцях, а також на відривних листках книжки МДП, що залишаються.

Якщо митні пломби і печатки пошкоджено у дорозі в умовах інших, ніж ті, що передбачені в статтях 24 і 35, або якщо вантаж загинув або був пошкоджений, але не були пошкоджені пломби або печатки, слід дотримувати порядку, встановленого в додатку 1 до цієї Конвенції стосовно використання книжки МДП, без шкоди для можливості застосування положень національного законодавства і, крім того, має бути заповнений протокол, що є в книжці МДП.

1. Коли частина перевезення з застосуванням книжки МДП провадиться по території держави, що не є Договірною Стороною цієї Конвенції, то операція МДП призупиняється на цій частині дороги. У цьому випадку митні органи Договірної Сторони, по чиїй території продовжується потім перевезення, приймають книжку МДП для поновлення операції МДП за умови, що митні печатки і пломби і/або розпізнавальні знаки не пошкоджені.

2. Те ж положення застосовується у відношенні тієї частини маршруту, на якій книжка МДП не використовується власником книжки на території Договірної Сторони в зв'язку з наявністю більш простих митних транзитних процедур або коли застосування митного транзитного режиму не є необхідним.

За умови дотримання положень цієї Конвенції і, зокрема, її статті 18, раніше зазначену митницю місця призначення може бути замінено іншою митницею місця призначення.

При прибутті вантажу в митницю місця призначення і у разі, якщо вантажі переводяться в умови іншого митного режиму або звільняються від мита з метою внутрішнього споживання, митне оформлення книжки МДП провадиться негайно.

1. Положення цього розділу застосовуються тільки до перевезення великовагових або громіздких вантажів, визначення яких дано в абзаці k) статті 1 цієї Конвенції.

2. Якщо застосовуються положення цього розділу, перевезення великовагових або громіздких вантажів може за рішенням митних органів місця відправлення здійснюватися за допомогою неопечатаних транспортних засобів або контейнерів.

3. Положення цього розділу застосовуються лише в тому разі, коли, на думку митних органів місця відправлення, важковагові або громіздкі вантажі, а також будь-які приналежності до них, що перевозяться одночасно, можна легко розпізнати завдяки їх опису або забезпечити їх митними печатками і пломбами і/або розпізнавальними знаками таким чином, щоб запобігти будь-якій підміні або вилученню зазначених вантажів без залишення видимих слідів.

Усі положення цієї Конвенції, за винятком тих, відступи від яких передбачені особливими положеннями цього розділу, поширюються на перевезення великовагових або громіздких вантажів з дотриманням процедур МДП.

Відповідальність гарантійного об'єднання поширюється не тільки на вантажі, перераховані в книжці МДП, але також на вантажі, які, хоча і не перераховані в цій книжці, знаходяться на платформі або між перерахованими в книжці МДП вантажами.

На обкладинці і на усіх відривних аркушах книжки МДП повинен бути зроблений жирним шрифтом напис: "Великовагові або громіздкі вантажі" англійською або французькою мовами.

Митні органи місця відправлення можуть вимагати, щоб пакувальні аркуші, фотографії, креслення і т. ін., що вважаються необхідними для розпізнання вантажів, що перевозяться, були додані до книжки МДП. У такому випадку вони завіряють ці документи; один примірник зазначених документів прикріплюється з внутрішнього боку обкладинки книжки МДП, і у всіх маніфестах книжки робиться позначка про наявність цих документів.

Митні органи проміжних митниць кожної Договірної Сторони визнають митні печатки і пломби і/або розпізнавальні знаки, накладені компетентними органами інших Договірних Сторін. Вони можуть, однак, додати інші печатки, пломби і/або розпізнавальні знаки; у цьому випадку вони роблять відмітки про накладені нові печатки і пломби і/або розпізнавальні знаки на відривних листках книжки МДП, використаних у їхній країні, на відповідних корінцях, а також на відривних листках книжки МДП, що залишаються.

Якщо у дорозі або в проміжній митниці співробітники, які провадять огляд вантажу, вимушені зняти печатки та пломби і/або розпізнавальні знаки, вони роблять відмітки про накладені нові печатки та пломби і/або розпізнавальні знаки на відривних листках книжки МДП, використаних у їхній країні, на відповідних корінцях, а також на відривних листках книжки МДП, що залишаються.

Будь-яке порушення положень цієї Конвенції тягне за собою застосування до винного в країні, у якій порушення було вчинено, передбачених законодавством цієї країни санкцій.

У тих випадках, коли неможливо встановити, на якій території сталося порушення, вважається, що воно сталося на території Договірної Сторони, де воно було виявлено.

1. Кожна Договірна Сторона має право тимчасово або остаточно позбавляти права користування постановами цієї Конвенції будь-яку особу, винну в серйозному порушенні митних законів або правил, застосовуваних при міжнародному перевезенні вантажів.

2. Про таке позбавлення права негайно повідомляється митним органам Договірної Сторони, на території якої дана особа перебуває або має постійне місцеперебування, а також гарантійному(им) об'єднанню(ям) у країні, у якій вчинено порушення.

У випадках, коли операції МДП визнано в інших відношеннях правильно виконаними:

1. Договірні Сторони не звертають уваги на незначні розбіжності, що стосуються дотримання передбачених термінів або маршрутів.

2. Точно такі ж розбіжності між відомостями, наведеними у вантажному маніфесті книжки МДП, і вмістом дорожнього транспортного засобу, состава транспортних засобів або контейнера не розглядаються як порушення цієї Конвенції власником книжки МДП, якщо наведено такий, що задовільняє компетентні органи, доказ того, що ці розбіжності не є наслідком помилок, допущених навмисно або через недбайливість при вантаженні або відправленні вантажу або при складанні вказаного маніфесту.

Митні органи країни відправлення і країни призначення не вважають власника книжки МДП відповідальним за розбіжності, що можуть бути встановлені в цих країнах, якщо ці розбіжності стосуються відповідно до митних режимів, що застосовувалися до або після операції МДП і до яких власник зазначеної книжки не мав жодного відношення.

Якщо митні органи визнають достатніми докази того, що вантаж, зазначений у маніфесті книжки МДП, загинув або безповоротно втрачений в результаті дорожньо-транспортної пригоди або при обставинах, викликаних нездоланною силою, або що недостача є результатом причин, властивих вантажу, то вони звільняють від сплати звичайно належних мита і зборів.

Після одержання запиту Договірної Сторони з викладенням відповідних причин компетентні органи Договірних Сторін, заінтересованих у даній операції МДП, надають їй усі наявні в них відомості, необхідні для застосування положень вищенаведених статей 39, 40, 41.

У пояснювальних записках, наведених у додатках 6 і 7 (частина III), дається тлумачення деяких положень цієї Конвенції і додатків до неї. В них описано також деякі види рекомендованої практики.

Кожна Договірна Сторона надає заінтересованим гарантійним об'єднанням пільги щодо:

a) переказу валюти, необхідної для сплати сум, що їх позичають компетентні органи Договірних Сторін відповідно до статті 8 Конвенції, та

b) переказу валюти, необхідної для оплати бланків книжки МДП, що надсилаються гарантійним об'єднанням іноземними об'єднаннями, які є кореспондентами, або міжнародними організаціями.

Кожна Договірна Сторона публікує список митниць місця відправлення, проміжних митниць і митниць місця призначення, що вона призначає для проведення операцій МДП. Договірні Сторони країн, території яких прилягають одна до одної, консультуватимуться для визначення за обопільною згодою відповідних прикордонних митниць і годин їх роботи.

1. Виконання співробітниками митниць формальностей, зазначених у цій Конвенції, не дає права вимагати оплати зборів, за винятком тих випадків, коли ці формальності провадяться не у дні та години і не в місцях, що звичайно передбачаються для їхнього провадження.

2. Договірні Сторони вживатимуть всіх залежних від них заходів для полегшення митних операцій, пов'язаних з вантажами, що швидко псуються.

1. Положення цієї Конвенції не є перешкодою ні для застосування обмежень і контролю, що випливають з національних правил і основаних на міркуваннях суспільної моралі, громадської безпеки, охорони здоров'я або гігієни, чи на міркуваннях ветеринарного або фітопатологічного порядку, ні для стягнення належних на підставі цих правил зборів.

2. Положення цієї Конвенції не перешкоджають застосуванню інших національних або міжнародних положень, що регламентують перевезення.

Жодне з постанов цієї Конвенції не виключає права Договірних Сторін, що утворюють митний або економічний союз, застосовувати особливі правила щодо перевезень, місцем відправлення або призначення яких є їхні території, або здійснюваних транзитом через їхні території, за умови, що такі правила не обмежують пільг, які передбачаються цією Конвенцією.

Положення цієї Конвенції не перешкоджають застосуванню великих пільг, що Договірні Сторони надають чи побажають надати або на підставі односторонніх положень, або відповідно до двосторонніх або багатосторонніх угод, за умови, що такі пільги не перешкоджають застосуванню положень цієї Конвенції і, зокрема, проведенню операцій МДП.

Договірні Сторони обмінюються, при наявності відповідного прохання, інформацією, необхідною для застосування положень цієї Конвенції, зокрема відомостями, що стосуються допущення дорожніх транспортних засобів або контейнерів, а також технічних характеристик їхньої конструкції.

Додатки до цієї Конвенції є невід'ємною частиною Конвенції.

1. Усі держави-члени Організації Об'єднаних Націй, або члени будь-якої спеціалізованої установи чи Міжнародного агентства по атомній енергії, або учасники Статуту Міжнародного Суду, а також будь-яка інша держава, запрошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй, можуть стати Договірними Сторонами цієї Конвенції:

a) шляхом її підписання без застереження про ратифікацію, прийняття або затвердження;

b) шляхом здавання на зберігання документа про ратифікацію, прийняття або затвердження після її підписання з застереженням про ратифікацію, прийняття або затвердження;

c) шляхом здавання на зберігання документа про приєднання.

2. Ця Конвенція відкрита для підписання державами, зазначеними в пункті 1 цієї статті, у Відділенні Організації Об'єднаних Націй у Женеві з 1 січня 1976 року до 31 грудня 1976 року включно. Після цієї дати вона буде відкрита для приєднання до неї.

3. Митні або економічні союзи можуть також, відповідно до положень пунктів 1 і 2 цієї статті, стати Договірними Сторонами цієї Конвенції одночасно з усіма їхніми державами-членами або в будь-який час після того, як усі їхні держави-члени стануть Договірними Сторонами цієї Конвенції. Однак ці союзи не мають права голосу.

4. Документи про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання здаються на збереження Генеральному Секретареві Організації Об'єднаних Націй.

1. Ця Конвенція набуває чинності після закінчення шести місяців з того дня, коли п'ять з числа держав, згаданих у пункті 1 статті 52, підпишуть неї без застереження про ратифікацію, прийняття або твердження або здадуть на зберігання свої документи про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання.

2. Після того як п'ять з числа держав, згаданих у пункті 1 статті 52, підпишуть її без застереження про ратифікацію, прийняття або затвердження або здадуть на зберігання свої документи про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, ця Конвенція набуває чинності для всіх наступних сторін, що домовляються, після закінчення шести місяців із дня здачі ними на зберігання своїх документів про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання.

3. Будь-який документ про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, зданий на зберігання після набрання чинності поправки до цієї Конвенції, вважається таким, що стосується зміненого тексту цієї Конвенції.

4. Будь-який такий документ, зданий на зберігання після прийняття поправки, але до набрання ними чинності, вважається такою, що стосується зміненого тексту цієї Конвенції з дня набрання чинності цього виправлення.

1. Кожна Договірна Сторона може денонсувати цю Конвенцію за допомогою нотифікації, адресованої Генеральному Секретареві Організації Об'єднаних Націй.

2. Денонсація набуває чинності після закінчення п'ятнадцяти місяців з дня одержання Генеральним Секретарем цієї нотифікації.

3. Дійсність книжок МДП, прийнятих для оформлення митницею країни відправлення до терміну набрання чинності денонсації, не зачіпається цією денонсацією, і гарантія гарантійних об'єднань залишається чинною відповідно до умов цієї Конвенції.

Якщо після набуття чинності цієї Конвенції число держав, що є Договірними Сторонами, складе менше п'яти протягом якого-небудь періоду наступних дванадцяти місяців, ця Конвенція втрачає чинність після закінчення зазначеного вище періоду в дванадцять місяців.

1. З моменту набуття цією Конвенцією чинності скасовується і замінюється у відносинах між Договірними Сторонами цієї Конвенції МДП 1959 року.

2. Свідоцтва про допущення, видані стосовно дорожніх транспортних засобів і контейнерів відповідно до умов Конвенції МДП 1959 року, приймаються Договірними Сторонами цієї Конвенції протягом терміну їхньої дії або будь-якого продовження його для перевезення вантажів під митними печатками і пломбами за умови, що такі транспортні засоби і контейнери як і раніше відповідають вимогам, відповідно до яких вони були спочатку допущені до перевезень.

1. Будь-який спір між двома або більше Договірними Сторонами щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції має бути, по можливості, розв'язаний шляхом переговорів між Сторонами, у яких виникли спори, або іншими засобами врегулювання.

2. Будь-який спір між двома або більше Договірними Сторонами щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції, який не можна розв'язати способами, передбаченими в пункті 1 цієї статті, передається за проханням однієї із Сторін до арбітражного суду, що складається таким чином: кожний учасник спору призначає арбітра, арбітри призначають іншого арбітра, який стає головою. Якщо після закінчення трьох місяців з дня одержання прохання один з учасників не призначив арбітра або арбітри не могли обрати голову, будь-яка із Сторін може звернутися до Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй з проханням призначити арбітра або голову арбітражного суду.

3. Рішення арбітражного суду, призначеного відповідно до положень пункту 2, має обов'язкову чинність для Сторін, між якими виник спір.

4. Арбітражний суд установлює свої правила процедури.

5. Рішення арбітражного суду приймаються більшістю голосів.

6. Будь-які розбіжності, що можуть виникнути між Сторонами, що сперечаються, стосовно тлумачення і виконання арбітражного рішення, можуть бути передані кожній зі Сторін на розгляд арбітражного суду, що виніс це рішення.

1. Кожна держава може в момент підписання або ратифікації цієї Конвенції або приєднання до неї заявити, що вона не вважає себе зв'язаною пунктами 2 - 6 статті 57 цієї Конвенції. Інші Договірні Сторони не будуть зв'язані цими пунктами відносно будь-якої Договірної Сторони, що зробила таке застереження.

2. Кожна Договірна Сторона, що зробила застереження відповідно до пункту 1 цієї статті, може в будь-який час забрати це застереження назад шляхом нотифікації, адресованої Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.

3. За винятком застережень, передбачених у пункті 1 цієї статті, жодні інші застереження до цієї Конвенції не допускаються.

1. Виправлення до цієї Конвенції, в тому числі у додатки до неї, можуть вноситися за пропозицією будь-якої Договірної Сторони відповідно до процедури, встановленої в цій статті.

2. Будь-яке запропоноване виправлення до цієї Конвенції розглядається Адміністративним комітетом, що складається з усіх Договірних Сторін, відповідно до правил процедури, викладених у додатку 8. Будь-яке виправлення, розглянуте або розроблене на сесії Адміністративного комітету і схвалене Комітетом більшості у дві третини присутніх і голосуючих, направляється Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй Договірним Сторонам для прийняття.

3. За винятком випадків, передбачених у статті 60, будь-яке запропоноване виправлення, розіслане відповідно до попереднього пункту, набуває чинності для всіх Договірних Сторін через три місяці після закінчення дванадцятимісячного періоду після дати повідомлення про запропоноване виправлення, якщо протягом цього терміну Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй не одержав від якої-небудь держави, що є Договірною Стороною, жодних заперечень проти запропонованого виправлення.

4. У випадку заперечення проти запропонованого виправлення, поданого відповідно до положень пункту 3 цієї статті, виправлення вважається не прийнятим і у зв'язку з ним не вживається жодних заходів.

1. Будь-яке запропоноване виправлення до додатків 1, 2, 3, 4, 5, 6 і 7, розглянуте відповідно до пунктів 1, і 2 статті 59, набуває чинності в термін, встановлений Адміністративним комітетом під час її прийняття, якщо до більш раннього терміну, встановленого Адміністративним комітетом у той же час, одна п'ята або п'ять держав, що є Договірними Сторонами, до того ж до уваги береться менша з цих двох цифр, не повідомляють Генерального Секретаря Організації Об'єднаних Націй про те, що вони заперечують проти виправлення. Визначення Адміністративним комітетом термінів, що зазначаються у цьому пункті, здійснюється більшістю у дві третини присутніх і голосуючих.

2. При набутті чинності будь-яке виправлення, прийняте відповідно до процедури, викладеної вище в пункті 1, замінює для всіх Договірних Сторін будь-яке попереднє положення, до якого стосується це виправлення.

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй інформує всі Договірні Сторони та всі держави, що згадуються в пункті 1 статті 52 цієї Конвенції, про всі пропозиції, повідомлення або заперечення, зроблені відповідно до вищенаведених статей 59 і 60, і про термін набуття чинності кожного виправлення.

1. Будь-яка держава, що є Договірною Стороною, може шляхом повідомлення Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй просити скликати конференцію з метою перегляду цієї Конвенції.

2. Конференція по перегляду, на яку запрошуються всі Договірні Сторони та всі держави, зазначені в пункті 1 статті 52, скликається Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй, якщо протягом шести місяців після дати повідомлення Генеральним секретарем щонайменше як чверть держав, що є Договірними Сторонами, інформують його про свою згоду з цим проханням.

3. Конференція з перегляду, на яку запрошуються всі Договірні Сторони та всі держави, зазначені в пункті 1 статті 52, скликається також Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй після одержання такого прохання від Адміністративного комітету. Адміністративний комітет приймає рішення про те, чи слід звернутися з таким проханням, більшістю присутніх і голосуючих у Комітеті.

4. Якщо відповідно до пунктів 1 і 3 цієї статті скликається конференція, Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй повідомляє про це всім Договірним Сторонам і звертається до них з проханням подати йому в тримісячний термін пропозиції, розгляд яких на конференції вони вважають бажаним. Щонайменше за три місяці до відкриття конференції Генеральний секретар повідомляє всім Договірним Сторонам попередній порядок денний конференції, а також текст цих пропозицій.

Крім повідомлень і сповіщень, передбачених у статтях 61 і 62, Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй сповіщає всі держави, зазначені в статті 52:

a) про підписання, ратифікацію, прийняття, затвердження та приєднання відповідно до статті 52;

b) про дати вступу в силу цієї Конвенції відповідно до статті 53;

c) про денонсації відповідно до статті 54;

d) про припинення дії цієї Конвенції відповідно до статті 55;

e) про застереження, зроблені відповідно до статті 58.

Після 31 грудня 1976 року оригінал цієї Конвенції здається на зберігання Генеральному секретареві Організації об'єднаних Націй, який надсилає належним чином засвідчені копії кожній з Договірних Сторін і кожній, із держав, зазначених у пункті 1 статті 52, що не є Договірними Сторонами.

На завдання чого ті, що нижчі підписалися, належним чином на те уповноважені, підписали цю Конвенцію.

Вчинено у Женеві 14 листопада 1975 року в одному примірнику англійською, російською та французькою мовами, причому всі три тексти є рівно автентичними.