Конвенція про робочий час моряків і склад суднового екіпажу N 180 (укр/рос)

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 8 жовтня 1996 року на свою вісімдесят четверту сесію,

беручи до уваги положення Конвенції 1976 року про мінімальні норми в торговельному флоті та Протокол 1996 року до неї, а також Конвенцію 1996 року про інспекцію праці моряків,

нагадуючи про відповідні положення таких актів Міжнародної морської організації: Міжнародної Конвенції 1974 року про безпеку життя на морі, з поправками, Міжнародної Конвенції 1978 року про норми підготовки, дипломування моряків та несення вахти з поправками 1995 року, резолюції Асамблеї A 481 (XII) (1981 рік) про принципи безпеки складу суднового екіпажу, резолюції Асамблеї A 741 (18) (1993 рік) про Міжнародний кодекс безпечної експлуатації суден та запобігання забруднення ( Кодекс Міжнародної безпеки управління (МБУ)) та резолюції Асамблеї A 772 (18) (1993 рік) про фактори стомлення складу суднового екіпажу та безпеку,

нагадуючи набуття чинності 16 листопада 1994 року Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року;

ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо перегляду Конвенції 1958 року про заробітну плату, робочий час і склад суднового екіпажу (переглянута) та Рекомендації 1958 року про заробітну плату, робочий час і склад суднового екіпажу, що є другим пунктом порядку денного сесії;

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять другого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1996 року про робочий час моряків і склад суднового екіпажу.

1. Ця Конвенція застосовується до будь-якого судна далекого плавання державної чи приватної форми власності, зареєстрованого на території того члена Організації, де ця Конвенція має силу, і яке займається торговельними морськими операціями. В цілях цієї Конвенції судно, яке є у реєстрі двох членів Організації, вважається зареєстрованим на території того з них, під прапором якого воно ходить.

2. Компетентний орган влади застосовує положення цієї Конвенції до торговельного морського рибальства тією мірою, наскільки він вважає це можливим після консультацій з представницькими організаціями власників риболовецьких суден та рибалок.

3. У випадку виникнення сумніву стосовно того, чи може те або інше судно вважатися судном далекого плавання або таким, що займається торговельними морськими операціями чи торговельним морським рибальством в цілях цієї Конвенції, питання вирішується компетентним органом влади після консультацій із заінтересованими організаціями судновласників, моряків та рибалок.

4. Ця Конвенція не застосовується до дерев'яних суден традиційної побудови, таких як плоскодонні шлюпки та джонки.

1. В цілях цієї Конвенції:

a) термін "компетентний орган" означає міністра, урядове відомство чи інший орган влади, уповноважений видавати правила, накази та інші інструкції, що мають силу закону щодо робочого часу, відпочинку моряків чи складу суднового екіпажу;

b) термін "робочий час" означає той час, який необхідний для виконання моряком роботи на судні;

c) термін "час відпочинку" означає той час, який не входить до робочого часу; цей термін не включає короткі перерви;

d) термін "моряк" означає будь-яку особу, яка визначається національним законом, правилами або колективними угодами як така, що працює за наймом у будь-якій якості на борту такого судна далекого плавання, до якого застосовуються положення цієї Конвенції;

e) термін "судновласник" означає власника судна або будь-яку іншу організацію чи особу, як-от менеджер або фрахтувальник судна без екіпажу, який переклав на себе з судновласника відповідальність за експлуатацію судна та під час прийняття такої відповідальності погодився взяти усі супровідні обов'язки та зобов'язання.

У межах, зазначених у статті 5, встановлюється або мінімальна кількість робочих годин, яка не може бути перевищена в певний період часу, або мінімальна кількість годин відпочинку, яка надається протягом конкретного періоду часу.

Член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, визнає, що нормальна тривалість робочого часу для моряків, як і для інших працівників, грунтується на восьмигодинному робочому дні з одним вихідним на тиждень та вихідними у святкові дні. Хоча це положення ні в якому разі не заважає члену Організації встановлювати процедури, які дозволяють або реєструють колективні угоди, що встановлюють нормальну тривалість робочого часу моряків на умовах, не менш сприятливих, ніж зазначена норма.

1. Норми тривалості робочого часу або відпочинку є такими:

a) максимальна тривалість робочого часу не перевищує:

i) 14 годин на будь-який 24-годинний період;

ii) 72 години на будь-який семиденний період;

b) мінімальний час відпочинку не має бути менший:

i) десяти годин на будь-який 24-годинний період;

ii) 77 годин на будь-який семиденний період;

2. Тривалість відпочинку може бути розділена не більше ніж на два періоди, один з яких триває принаймні шість годин, а інтервал між послідовними періодами відпочинку не перевищує 14 годин.

3. Збори для огляду та тренувань, пожежні та рятівні навчання на воді та навчання, передбачені національними законами, правилами та міжнародними актами, проводяться з урахуванням зменшення порушення часу відпочинку та невикликання втоми.

4. У разі виникнення ситуації, коли моряк викликаний за вимогою, наприклад, залишення машинного відділення без нагляду, моряку надається, в порядку компенсації, адекватний період відпочинку, якщо нормальна тривалість відпочинку переривається викликами на робоче місце.

5. У разі відсутності колективної угоди чи арбітражних рішень, або якщо компетентний орган вирішує, що положення угоди або рішення щодо параграфів 3 чи 4 не відповідають вимогам, компетентний орган встановлює такі положення, які забезпечують відповідних моряків достатнім періодом відпочинку.

6. Ніщо в параграфах 1 та 2 не заважає члену Організації мати національні закони, правила або процедури для компетентного органу влади для дозволу чи реєстрації колективних угод, які дозволяють винятки зі встановлених норм. Такі винятки, по можливості, відповідають встановленим нормам, але можуть враховувати частіші або триваліші періоди відпусток чи надання компенсаційних звільнень вахтовим морякам або морякам, які працюють на борту суден коротких рейсів.

7. Член Організації вимагає вивішування в легкодоступному місці таблиці із зазначенням внутрішнього трудового розпорядку на борту судна, в якій за кожною посадою вказується, як мінімум:

a) графік роботи в морі та в порту;

максимальна кількість годин роботи чи мінімальна кількість годин відпочинку, що передбачаються законами, правилами або колективними угодами держави, які мають силу на території держави-члена Організації;

8. Таблиця, зазначена в параграфі 7, укладається в стандартизованій формі робочою мовою або мовами, що використовуються на судні, та англійською мовою.

Моряки у віці до 18 років не можуть працювати вночі. В цілях цієї статті термін "ніч" означає період тривалістю принаймні в дев'ять послідовних годин, включаючи проміжок часу від півночі до п'ятої години ранку. Це положення не застосовується у разі, якщо воно заважає проведенню ефективного навчання молодих моряків у віці від 16 до 18 років згідно зі встановленими програмами та розкладом.

1. Ніщо в цій Конвенції не вважається таким, що зменшує право капітана судна вимагати від моряка роботи протягом часу, необхідного для негайної безпеки судна, людей на борту чи вантажу, або з ціллю надання допомоги іншим суднам чи людям, що терплять нещастя в морі.

2. Згідно із параграфом 1 капітан може тимчасово не дотримуватися графіка робочого часу або часу відпочинку і вимагати від моряка роботи доти, доки не буде досягнуто нормальної ситуації.

3. Якомога раніше після досягнення нормальної ситуації капітан забезпечує всіх моряків, які працювали протягом передбаченого графіком періоду відпочинку, адекватним періодом відпочинку.

1. Член Організації вимагає ведення обліку щоденної кількості годин роботи або щоденної кількості годин відпочинку моряків з метою перевірки їх відповідності положенням статті 5. Моряк одержує копію таких даних, яка засвідчується капітаном або уповноваженою капітаном особою та моряком.

2. Компетентний орган влади визначає процедури для зберігання таких даних на борту, в тому числі інтервали часу, через які реєструється інформація. Компетентний орган влади встановлює порядок обліку даних щодо робочого часу або часу відпочинку моряків, враховуючи будь-які директиви Міжнародної організації праці, або використовує будь-яку стандартну форму, передбачену Організацією. Форма встановлюється мовою чи мовами, передбаченими статтею 5 параграфа 8.

3. Копії відповідних положень національного законодавства, що стосуються цієї Конвенції та відповідних колективних угод, зберігаються на борту і є легкодоступними для членів команди.

Компетентний орган влади розглядає та затверджує через відповідні проміжки часу дані, зазначені в статті 8 для того, щоб контролювати узгодженість з положенням щодо робочого часу і часу відпочинку, які запроваджують положення цієї Конвенції.

У разі якщо облікові дані чи інші докази вказують на порушення положень, які регулюють робочий час та час відпочинку, компетентний орган влади з метою уникнення майбутніх порушень вимагає вжиття заходів, включаючи, якщо необхідно, зміну складу суднового екіпажу.

1. Кожне судно, на яке поширюються положення цієї Конвенції, укомплектовується екіпажем, достатнім за кількістю, високого рівня надійності та кваліфікації згідно з документом про мінімальний рівень надійності складу суднового екіпажу або рівноцінним документом, виданим компетентним органом влади.

2. Під час визначення, ухвалення чи перегляду рівня складу суднового екіпажу, компетентний орган влади враховує таке:

a) потребу в уникненні або мінімізації, в міру можливості, надмірного робочого часу з метою забезпечення достатнього відпочинку та зниження стомлюваності;

b) міжнародні акти, вказані в преамбулі.

Особи до 16 років не можуть працювати на борту судна.

Судновласник піклується про те, щоб капітан був забезпечений всіма необхідними засобами з метою дотримання зобов'язань цієї Конвенції, включаючи ті, що стосуються належного складу суднового екіпажу. Капітан вживає всіх необхідних заходів, які забезпечують виконання вимог щодо робочого часу й часу відпочинку моряків, що випливають з цієї Конвенції.

Будь-який член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, несе відповідальність за застосування її положень шляхом законів і правил, якщо тільки її застосування не забезпечується колективними угодами, арбітражними рішення чи судовими рішеннями.

Кожний член Організації:

a) вживає всіх необхідних заходів, в тому числі застосовує відповідні санкції та заходи коригуючого характеру, для забезпечення ефективного дотримання положень цієї Конвенції;

b) має відповідні служби інспекції для нагляду за застосуванням заходів, які вживаються згідно з положеннями цієї Конвенції, та забезпечує ці служби необхідними ресурсами;

c) після консультацій з організаціями судновласників і моряків застосовує процедури для розслідування змісту скарг, які стосуються будь-яких питань, що містяться в цій Конвенції.

Ця Конвенція переглядає морську Конвенцію 1958 року про заробітну плату, робочий час і склад суднового екіпажу (переглянута), Конвенцію 1949 року про заробітну плату, робочий час і склад суднового екіпажу (переглянута); Конвенцію 1946 року про заробітну плату, робочий час і склад суднового екіпажу (переглянута); Конвенцію 1936 року про робочий час і склад суднового екіпажу (переглянута). Починаючи з дати набуття чинності цією Конвенцією, вищезазначені конвенції закрито для ратифікації.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстровані Генеральним директором Міжнародного бюро праці.

2. Вона набуває чинності через шість місяців після того, як Генеральний директор Міжнародного бюро праці зареєструє документи про ратифікацію п'яти членів Організації, три з яких мають валовий реєстровий тоннаж не менший від одного мільйона брутто-реєстрових тонн.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців після дати реєстрації його документа про ратифікацію.

1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і який протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим цією статтею, буде зв'язаний на наступний десятирічний період і надалі може денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію і актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату набуття чинності цією Конвенцією.

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні дані щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

1. Якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, яка повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо нова конвенції не передбачає іншого, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 19, негайну денонсацію цієї Конвенції, за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати набуття чинності новою, переглянутою конвенцією цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається в усякому разі чинною за формою та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нову, переглянуту конвенцію.

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Генеральная конференция Международной организации труда,

созванная в Женеве Административным советом Международного бюро труда и собравшаяся 8 октября 1996 года на свою 84-ю сессию,

принимая во внимание положения Конвенции 1976 года о минимальных нормах в торговом флоте, Протокола к ней 1996 года и Конвенции 1996 года об инспекции труда моряков,

напоминая о соответствующих положениях следующих актов Международной морской организации: Международной конвенции 1974 года об охране человеческой жизни на море, с поправками, Международной конвенции 1978 года о нормах подготовки и дипломирования моряков и несения вахты, с поправками 1995 года, Резолюции Ассамблеи A481 (XII) (1981) о принципах безопасного укомплектования судов экипажами, Резолюции Ассамблеи A741 (18) (1993) о Международном кодексе безопасной эксплуатации судов и предотвращении загрязнения окружающей среды (Международный кодекс управления безопасностью (ИСМ) и Резолюции Ассамблеи A772 (18) (1993) о факторах усталости, учитываемых при укомплектовании судов экипажами,

напоминая о вступлении в силу 16 ноября 1994 года Конвенции Организации Объединенных Наций по морскому праву 1982 года,

постановив принять ряд предложений по пересмотру Конвенции (пересмотренной) 1958 года о заработной плате, рабочем времени и составе судового экипажа и Рекомендации 1958 года о заработной плате, рабочем времени и составе судового экипажа, что является вторым пунктом повестки дня сессии; и

решив придать этим предложениям форму международной конвенции,

принимает сего двадцать второго дня октября месяца одна тысяча девятьсот девяносто шестого года следующую конвенцию, которая может именоваться Конвенцией 1996 года о продолжительности рабочего времени моряков и укомплектовании судов экипажами.

1. Настоящая Конвенция применяется ко всем морским судам, находящимся как в государственной, так и в частной собственности, которые зарегистрированы на территории любого государства - члена, для которого настоящая Конвенция имеет силу, и которые обычно занимаются торговыми морскими операциями. Применительно к настоящей Конвенции судно, находящееся в реестре двух государств - членов, считается зарегистрированным на территории того из них, под чьим флагом оно плавает.

2. Компетентный орган применяет положения настоящей Конвенции к коммерческому морскому рыболовству в той мере, в которой он сочтет это практически осуществимым после консультаций с представительными организациями владельцев рыболовных судов и рыбаков.

3. В случае возникновения сомнений в отношении того, может ли то или иное судно рассматриваться как морское судно или как занимающееся торговыми морскими операциями или коммерческим морским рыболовством применительно к настоящей Конвенции, данный вопрос решается компетентным органом после консультаций с заинтересованными организациями судовладельцев, моряков и рыбаков.

4. Настоящая Конвенция не применяется к деревянным судам традиционной постройки, таким как плоскодонные шлюпки и джонки.

Применительно к настоящей Конвенции:

a) термин "компетентный орган" означает министра, правительственное ведомство или другой орган власти, уполномоченный издавать нормативные акты, приказы или инструкции, имеющие обязательную силу в отношении продолжительности рабочего времени или времени отдыха моряков или укомплектования судов экипажами;

b) термин "рабочее время" означает время, в течение которого моряк обязан выполнять работу в интересах судна;

c) термин "время отдыха" означает время, находящееся за рамками рабочего времени; этот термин не включает короткие перерывы;

d) термин "моряк" означает любое лицо, определяемое таким образом национальным законодательством или коллективными договорами, которое работает по найму в любом качестве на борту морского судна, к которому применяется настоящая Конвенция;

e) термин "судовладелец" означает собственника судна или любую иную организацию или лицо, например управляющего или фрахтователя судна без экипажа, которым судовладелец передает ответственность за эксплуатацию судна и которые тем самым соглашаются взять на себя все сопутствующие ей функции и обязанности.

В пределах, указанных в статье 5, устанавливается либо максимальное количество рабочих часов, которое не должно превышаться за определенный период времени, либо минимальное количество часов отдыха, которое должно предоставляться в течение определенного периода времени.

Государство - член, ратифицирующее настоящую Конвенцию, признает, что нормальная продолжительность рабочего времени моряков, как и других трудящихся, должна рассчитываться на основе 8-часового рабочего дня при одном выходном дне в неделю и отдыхе в праздничные дни. Однако это не должно препятствовать установлению государством - членом процедур, дающих право на заключение или регистрацию коллективного договора, в котором нормальное рабочее время моряков устанавливается на основе не менее благоприятной, чем указанная норма.

1. Пределы рабочего времени или времени отдыха должны устанавливаться следующим образом:

a) максимальная продолжительность рабочего времени не должна превышать:

i) 14 часов в течение любого 24-часового периода; и

ii) 72 часов в течение любой семидневки; или

b) минимальная продолжительность времени отдыха не должна быть менее:

i) десяти часов в течение любого 24-часового периода; и

ii) 77 часов в течение любой семидневки.

2. Время отдыха можно делить не более чем на два периода, продолжительность одного из которых должна быть по крайней мере равной шести часам, а интервал между последовательными периодами отдыха не должен превышать 14 часов.

3. Сборы для осмотра и учения, учебная отработка действий по борьбе с пожаром и шлюпочные учебные занятия, а также учебные занятия, предписываемые национальным законодательством и международными актами, проводятся таким образом, чтобы свести к минимуму нарушение времени отдыха и не вызывать усталость.

4. В ситуациях, когда моряк находится в состоянии готовности, например, если в машинном отделении отсутствует персонал, моряку должен быть предоставлен, в порядке компенсации, адекватный период свободного времени, если нормальная продолжительность времени отдыха нарушается вызовами на рабочее место.

5. В случае отсутствия коллективного договора или арбитражного решения, или если компетентный орган определяет, что положения коллективного договора или арбитражного решения недостаточны для проведения в жизнь положений пунктов 3 или 4, компетентный орган определяет такие меры, которые обеспечивают соответствующим морякам достаточное время отдыха.

6. Ничто в пунктах 1 и 2 не препятствует государству - члену иметь национальное законодательство или процедуру, посредством которых компетентный орган разрешал бы или регистрировал коллективные договоры, позволяющие отступать от установленных норм. В такого рода отступлениях необходимо следовать, по мере возможности, указанным нормам, но можно принимать во внимание более частые или более продолжительные периоды отпусков или предоставление компенсационных отгулов несущим вахту морякам или морякам, работающим на борту судов в коротких рейсах.

7. Государство - член должно требовать, чтобы на легкодоступном месте вывешивалась таблица с указанием внутреннего трудового распорядка на борту судна, в которой по каждой должности должны указываться, как минимум:

a) режим работы в море и работы в порту; и

b) максимальное количество часов работы или минимальное количество часов отдыха, предусматриваемых законами, подзаконными актами или коллективными договорами, имеющими силу в государстве флага.

8. Указанная в пункте 7 таблица должна быть составлена по стандартной форме на рабочем языке или языках, используемых на судне, а также на английском языке.

Моряки в возрасте до 18 лет не должны работать в ночное время. Применительно к настоящей статье "ночное время" означает период по крайней мере в девять последовательных часов, включая интервал от полуночи до 5 часов утра. Настоящее положение может не применяться, если оно отрицательно сказывается на проведении эффективного профессионального обучения моряков в возрасте от 16 до 18 лет в соответствии с одобренными программами и расписанием.

1. Ничто в настоящей Конвенции не должно рассматриваться как ущемляющее право капитана судна требовать от моряка, чтобы он работал необходимое количество часов для непосредственного обеспечения безопасности судна, лиц, находящихся на борту, или груза, а также для оказания помощи другим судам или лицам, терпящим бедствие в море.

2. В соответствии с пунктом 1 капитан может приостанавливать действие графика рабочего времени или времени отдыха и требовать от моряка, чтобы он работал необходимое количество часов до восстановления нормальной ситуации.

3. Как только после восстановления нормальной ситуации появляется практическая возможность, капитан принимает меры к тому, чтобы моряку, работавшему в течение предусмотренного графиком времени отдыха, был предоставлен адекватный период времени отдыха.

1. Государство - член требует ведения учета ежедневной продолжительности рабочего времени моряков или ежедневной продолжительности времени отдыха для цели проверки их соответствия положениям статьи 5. Моряк получает копию относящихся к нему учетных записей, которая относится к нему, которая должна быть заверена капитаном или уполномоченным им лицом, а также моряком.

2. Компетентный орган определяет порядок ведения такого учета на борту судна, в том числе промежутки времени, через которые должна записываться информация. Компетентный орган устанавливает единую форму учета рабочего времени или времени отдыха моряков, принимая во внимание все имеющиеся указания Международной организации труда, или использует стандартную форму, разработанную Организацией. В единой форме используется язык или языки, указанные в пункте 8 статьи 5.

3. Копии текстов соответствующих положений национального законодательства, касающихся настоящей Конвенции, а также соответствующих коллективных договоров должны находиться на борту судна и быть легкодоступными для экипажа.

Компетентный орган изучает и утверждает, через соответствующие промежутки времени, указанные в статье 8 учетные записи для осуществления контроля за соблюдением положений, регулирующих продолжительность рабочего времени или времени отдыха, которые проводят в жизнь положения настоящей Конвенции.

Если учетные записи или другие данные свидетельствуют о нарушении положений, регулирующих продолжительность рабочего времени или времени отдыха, компетентный орган должен требовать, во избежание будущих нарушений, принятия соответствующих мер, включая, если необходимо, изменение состава судового экипажа.

1. Каждое судно, к которому применяется настоящая Конвенция, должно быть укомплектовано достаточным по численности, способным обеспечить безопасное плавание и эффективно работающим экипажем в соответствии с документом о минимальных требованиях к укомплектованию экипажами для обеспечения безопасности судов или равнозначным ему документом, принятым компетентным органом.

2. При определении, одобрении или пересмотре уровней укомплектования экипажами компетентный орган учитывает:

a) необходимость предотвращения или сведения до минимума, по мере практической возможности, сверхурочного рабочего времени в целях обеспечения достаточного отдыха и уменьшения усталости; а также

b) международные акты, указанные в преамбуле.

Лица в возрасте до 16 лет не должны работать на борту судна.

Судовладелец обеспечивает, чтобы капитан имел необходимые ресурсы, включая ресурсы для обеспечения должного укомплектования судна экипажем, с целью соблюдения обязательств по настоящей Конвенции. Капитан принимает все необходимые меры для обеспечения того, чтобы требования, вытекающие из настоящей Конвенции в отношении продолжительности рабочего времени и времени отдыха моряков, соблюдались.

Государство - член, ратифицирующее настоящую Конвенцию, несет ответственность за применение ее положений посредством законов или подзаконных актов, если только ее применение не обеспечивается коллективными договорами, арбитражными или судебными решениями.

Государство - член:

a) принимает все необходимые меры, включая введение соответствующих санкций и мер корректирующего характера, для обеспечения реального соблюдения положений настоящей Конвенции;

b) имеет соответствующие службы инспекции для надзора за применением мер, принимаемых во исполнение настоящей Конвенции, и обеспечивает их необходимыми для этой цели ресурсами; а также

c) после консультаций с организациями судовладельцев и моряков, принимает процедуры расследования жалоб, касающихся любых вопросов, затрагиваемых в настоящей Конвенции.

Настоящая Конвенция пересматривает Конвенцию (пересмотренную) 1958 года о заработной плате, рабочем времени и составе судового экипажа; Конвенцию (пересмотренную) 1949 года о заработной плате, рабочем времени и составе судового экипажа; Конвенцию 1946 года о заработной плате, рабочем времени и составе судового экипажа; а также Конвенцию 1936 года о рабочем времени на борту судов и составе судового экипажа. С даты вступления в силу настоящей Конвенции вышеперечисленные Конвенции закрываются для ратификации.

Официальные грамоты о ратификации настоящей Конвенции направляются Генеральному директору Международного бюро труда для регистрации.

1. Настоящая Конвенция имеет обязательную силу только для тех членов Международной организации труда, ратификационные грамоты которых зарегистрированы Генеральным директором.

2. Настоящая Конвенция вступает в силу спустя шесть месяцев после даты регистрации Генеральным директором Международного бюро труда грамот о ратификации пяти государств - членов, три из которых располагают каждое валовым регистровым тоннажем не менее одного миллиона тонн.

3. Впоследствии настоящая Конвенция вступит в силу для каждого государства - члена Организации через шесть месяцев после даты регистрации его ратификационной грамоты.

1. Каждый член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, по истечении десяти лет со дня ее первоначального вступления в силу может денонсировать ее заявлением о денонсации, направленным Генеральному директору Международного бюро труда для регистрации. Денонсация вступит в силу через год после даты ее регистрации.

2. Для каждого члена Организации, который ратифицировал настоящую Конвенцию и в годичный срок по истечении указанных в предыдущем пункте десяти лет не воспользовался предусмотренным в настоящей статье правом на денонсацию, Конвенция будет оставаться в силе на следующие десять лет, и впоследствии он сможет денонсировать ее по истечении каждого десятилетия в порядке, предусмотренном в настоящей статье.

1. Генеральный директор Международного бюро труда извещает всех членов Международной организации труда о регистрации всех ратификационных грамот и заявлений о денонсации, направленных ему членами Организации.

2. Если предусмотренные выше в пункте 2 статьи 18 условия были соблюдены, то Генеральный директор обращает внимание членов Организации на дату вступления в силу настоящей Конвенции.

Генеральный директор Международного бюро труда направляет Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций для регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации Объединенных Наций исчерпывающие сведения о всех ратификационных грамотах и заявлениях о денонсации, зарегистрированных им в соответствии с положениями предыдущих статей.

В случаях, когда Административный совет Международного бюро труда считает это необходимым, он представляет Генеральной конференции доклад о применении настоящей Конвенции и рассматривает целесообразность включения в повестку дня Конференции вопроса о ее полном или частичном пересмотре.

1. Если Конференция примет новую конвенцию, полностью или частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой конвенции не предусмотрено иное, то:

a) ратификация каким-либо членом Организации новой пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически, независимо от положений статьи 19, незамедлительную денонсацию настоящей Конвенции при условии, что новая пересматривающая конвенция вступила в силу;

b) со дня вступления в силу новой пересматривающей конвенции настоящая Конвенция закрыта для ратификации членами Организации.

2. Настоящая Конвенция остается в любом случае в силе по форме и содержанию для тех членов Организации, которые ратифицировали ее, но не ратифицировали пересматривающую конвенцию.

Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют одинаковую силу.