Рекомендація щодо заробітної плати, робочого часу на борту суден і складу суднового екіпажу N 109

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 29 квітня 1958 року на свою сорок першу сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно загального перегляду Конвенції (переглянутої) 1949 року про заробітну плату, робочий час і склад суднового екіпажу, що є другим пунктом порядку денного сесії,

ухваливши Конвенцію (переглянуту) 1958 року про заробітну плату, робочий час і склад суднового екіпажу та

визнаючи потребу в додатковому акті, який спонукатиме членів Організації до поліпшення умов праці моряків,

ухвалює цього чотирнадцятого дня травня місяця тисяча дев'ятсот п'ятдесят восьмого року нижченаведену Рекомендацію, яка може називатися Рекомендацією 1958 року щодо заробітної плати, робочого часу і складу суднового екіпажу:

1. Ця Рекомендація застосовується до моряків, крім капітанів суден, зайнятих на морських суднах з механічним двигуном, що використовуються в торгівлі, за винятком суден, що ходять у гирлах річок, риболовних суден і суден примітивної будови.

2. Основна заробітна плата за календарний місяць служби кваліфікованого матроса, зайнятого на борту судна, до якого застосовується ця Рекомендація, не повинна бути меншою ніж 25 фунтів у валюті Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії або 70 доларів у валюті Сполучених Штатів Америки, залежно від того, яка з цих сум на цей час є більшою. Проте при визначенні мінімальної заробітної плати у випадку, коли на судні зайняті такі групи рядового складу, наявність яких спричинює потребу збільшити загальну чисельність рядового складу, і беручи до уваги принцип рівної плати за однакову працю, можуть враховуватися особливі фактори, як, наприклад, кількість додатково найнятих осіб і будь-яка різниця в розмірах оплати екіпажу, котрі зумовлено для судновласника наймом такого рядового складу.

3. За винятком тих випадків, коли попередній параграф виконується за допомогою колективної угоди між bona fide організаціями, що репрезентують судновласників і моряків, кожний член Організації зобов'язаний:

a) забезпечити за допомогою системи контролю та санкцій таке становище, щоб виплачувана винагорода не була нижчою ніж ставки, встановлені попереднім параграфом;

b) забезпечити, щоб будь-яка особа, котра одержала винагороду нижчу, ніж це передбачається положеннями попереднього параграфа, мала змогу за допомогою швидкої і недорогої судової або іншої законної процедури отримати недоплачену їй суму.

4. У морі чи в порту нормальний робочий час має становити вісім годин на день для всіх команд. Щодо робочого часу в день щотижневого відпочинку та напередодні його мають передбачатися особливі положення в національному законодавстві або в колективних договорах.

5. Під час перебування судна в морі в день щотижневого відпочинку моряки мають отримувати компенсацію, яка визначається колективними договорами або національним законодавством.

6. Для невеликих суден і для суден, що використовуються для коротких рейсів, колективні договори чи національне законодавство можуть передбачати встановлення середнього восьмигодинного робочого часу.

7. Норма чи норми компенсації за понаднормові години мають встановлюватися національним законодавством чи визначатися колективним договором, але в жодному разі погодинна оплата за понаднормові години не повинна становити менше ніж 125 відсотків основної заробітної плати за годину. Національне законодавство чи колективні договори можуть передбачати замість оплати готівкою відшкодування у вигляді відповідного звільнення від служби з відпусткою на берег або відшкодування в будь-якій іншій формі.

8. Національне законодавство чи колективні договори мають визначати обов'язки, витрати часу на які не повинні ні зараховуватися до нормальної тривалості робочого часу, ні розглядатися як понаднормові для мети цієї Рекомендації.

9. Колективні договори можуть за особливих обставин передбачати спеціальні заходи як відповідну компенсацію замість прямої оплати понаднормової роботи.

10. Судновий екіпаж повинен складатися з достатньої кількості офіцерів та осіб рядового складу, щоб забезпечити недопущення значної понаднормової роботи і задовольнити вимоги безпеки людського життя на морі.

11. Кожний член Організації повинен забезпечити дійову процедуру розслідування й врегулювання скарг або спорів щодо складу екіпажу чи пересвідчитися в наявності такої процедури.

12. У здійсненні такої процедури повинні брати участь представники bona fide організацій судновласників і моряків, за участю або без участі інших осіб або органів влади.

13. Ніщо в цій Рекомендації не повинно зачіпати будь-якого положення щодо заробітної плати, робочого часу на борту суден або складу суднового екіпажу, встановленого законом, судовим рішенням, звичаєм або угодою між судновласниками та моряками, яке забезпечує морякам сприятливіші умови, ніж ті, що передбачаються цією Рекомендацією.