Конвенція про інспекцію умов праці та побуту моряків N 178 (укр/рос)

Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 8 жовтня 1996 року на свою вісімдесят четверту сесію,

беручи до уваги зміни у суднобудівництві та, як наслідок цього, зміни в умовах побуту і праці моряків з моменту ухвалення Рекомендації 1926 року щодо інспекції праці моряків,

нагадуючи положення Конвенції і Рекомендації 1947 року про інспекцію праці, Рекомендації 1947 року щодо інспекції праці на гірничо-промислових і транспортних підприємствах, Конвенції 1976 року про мінімальні норми у торговельному флоті,

нагадуючи про набуття чинності Конвенцією 1982 року Організації Об'єднаних Націй з морського права 16 листопада 1994 року,

ухваливши прийняти ряд пропозицій відносно перегляду Рекомендації 1926 року щодо інспекції праці моряків, що є першим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції для виконання лише Державою прапора,

ухвалює цього двадцять другого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1996 року про інспекцію праці моряків.

1. Ця Конвенція, якщо інше не передбачається цією статтею, застосовується до кожного судна далекого плавання державної чи приватної форми власності, зареєстрованого на території члена Організації, де Конвенція має силу, та залученого до процесу транспортування вантажів або пасажирів у цілях торгівлі або найнятого в якихось інших комерційних цілях. В цілях цієї Конвенції судно, яке є у реєстрі двох членів Організації, вважається зареєстрованим на території того члена Організації, під прапором якого воно ходить.

2. В цілях цієї Конвенції національні закони або правила визначають, які судна повинні вважатися суднами далекого плавання.

3. Ця Конвенція застосовується до буксирних суден далекого плавання.

4. Ця Конвенція не застосовується до суден вантажомісткістю менше 500 брутто-реєстрових тонн, а також до таких суден, як нафтовидобувні і бурові платформи, якщо вони не використовуються у судноплавстві. Рішення про те, які судна захищені цим параграфом, приймаються центральним управлінським органом влади після консультацій із найбільш представницькими організаціями судновласників та моряків.

5. Положення цієї Конвенції застосовуються до торговельних морських риболовецьких суден, якщо центральний управлінський орган влади вважає це можливим і бажаним після консультацій із представницькими організаціями власників риболовецьких суден та рибалок.

6. У разі виникнення сумніву з приводу того, залучені судна до торговельного морського судноплавства чи до торговельного морського рибальства в цілях цієї Конвенції, це питання вирішує центральний управлінський орган влади після консультацій із зацікавленими організаціями судновласників, моряків та рибалок.

7. В цілях цієї Конвенції:

a) термін "центральний управлінський орган влади" охоплює міністрів, урядові відомства та інші державні органи, які мають повноваження видавати та стежити за виконанням правил, наказів або інших інструкцій, що мають силу закону щодо інспекції умов життя й праці моряків на будь-якому судні, зареєстрованому на території члена Організації;

b) термін "інспектор" означає будь-яку посадову особу або іншого державного службовця, який має своїм обов'язком інспектувати будь-які аспекти умов праці та життя моряків, а також будь-яку іншу особу, що має чинний мандат і запрошення провести інспекцію для установи чи організації, уповноважених центральним управлінським органом влади згідно з параграфом 3 статті 2;

c) термін "юридичні положення" включає, крім законів та правил, ухвали арбітражних судів та колективні угоди, які мають силу закону;

d) термін "моряки" означає осіб, що працюють за наймом на борту судна далекого плавання, на яке поширюються положення Конвенції. У випадку виникнення сумніву щодо віднесення будь-яких категорій осіб до моряків у цілях цієї Конвенції, питання вирішується центральним управлінським органом влади після консультацій із заінтересованими організаціями судновласників та моряків;

e) термін "умови побуту й праці моряків" означає такі умови, які стосуються стандартів утримання житлових і робочих приміщень на борту судна та підтримання в них чистоти, мінімального віку, трудових контрактів, їжі та її приготування, приміщень для членів екіпажу, найму, складу суднового екіпажу, рівня кваліфікації, робочого часу, медичного обстеження, запобігання професійного травматизму, медичної допомоги, видів допомоги у зв'язку із хворобою та травмуванням, соціального добробуту і пов'язаних з ним питань, репатріації, форм та умов зайнятості, що визначаються національним законодавством, та свободи асоціації, як вона визначається в Конвенції Міжнародної організації праці 1948 року про свободу асоціації та захист права на організацію.

1. Кожний член Організації, на якого поширюється ця Конвенція, сприяє діяльності системи інспекції з умов побуту та праці моряків.

2. Централізований управлінський орган влади координує інспектування, що повністю або частково стосується умов побуту та праці моряків і встановлює принципи, які мають дотримуватися.

3. Централізований управлінський орган влади у будь-якому випадку несе відповідальність за інспектування умов побуту й праці моряків. Він може уповноважити державні установи або інші організації, які він визнає компетентними та незалежними, проводити інспекцію умов побуту і праці моряків від його імені. Він веде та оприлюднює перелік таких установ або організацій.

1. Кожний член Організації забезпечує, щоб усі судна, зареєстровані на його території, підлягали інспектуванню з інтервалом не більше трьох років, а якщо можливо, то щорічно, для перевірки відповідності умов побуту й праці на борту національним законам та правилам.

2. Якщо член Організації отримує скаргу або доказ, що судно, зареєстроване на його території, не відповідає національним законам та правилам щодо умов побуту й праці моряків, член Організації вживає заходів для проведення інспектування судна якомога раніше.

3. У разі суттєвих змін у конструкції чи приміщеннях, судно підлягає інспекції протягом трьох місяців з моменту настання таких змін.

Кожний член Організації призначає інспекторів, які мають кваліфікацію для виконання своїх обов'язків, та вживає необхідних заходів, щоб переконатися в тому, що число інспекторів є достатнім для виконання вимог цієї Конвенції.

1. Інспектори мають такий статус та умови для виконання службових обов'язків, щоб бути незалежними від змін уряду та несприятливих зовнішніх факторів.

2. Інспектори, які мають відповідний мандат, уповноважені:

a) відвідувати зареєстровані на території члена Організації судна та входити в приміщення, якщо це необхідно, для інспектування;

b) провадити будь-яке розслідування, огляд або перевірку, які, на їхню думку, можуть бути необхідними для переконання в тому, що законодавчі положення суворо дотримуються;

c) вимагати виправлення недоліків;

d) там, де вони мають підстави вважати, що будь-який недолік становить серйозну загрозу здоров'ю та безпеці моряків, забороняти суднові залишати порт до моменту вжиття необхідних заходів, за умови дотримання права на оскарження в судовій чи адміністративній інстанціях, при цьому не повинна мати місце невиправдана затримка чи відстрочка виходу судна.

1. Під час проведення інспектування або вжиття певних заходів відповідно до положень цієї Конвенції, докладаються всі зусилля для уникнення невиправданої затримки чи відстрочки виходу судна.

2. У випадку необгрунтованої затримки чи відстрочки виходу судна судновласник чи компанія, яка використовує судно, має право на компенсацію будь-яких завданих збитків чи шкоди. У будь-яких випадках передбачуваної невиправданої затримки чи відстрочки тягар доказу лягає на судновласника чи компанію, яка використовує судно.

1. Відповідні штрафні санкції за порушення законодавчих положень, застосування яких забезпечується інспекторами, і за перешкоджання інспекторам під час виконання ними своїх обов'язків, передбачаються національними законами й правилами та ефективно запроваджуються.

2. Інспектори мають право на свій розсуд вирішувати, чи потрібно попереджати та давати поради замість застосування або рекомендації про застосування процедури.

1. Центральний управлінський орган влади веде облік інспекторських перевірок умов праці й побуту моряків.

2. Він публікує щорічну доповідь про роботу органів інспекції, включаючи перелік установ та організацій, уповноважених провадити інспектування від його імені. Ця доповідь публікується протягом прийнятного періоду часу з моменту закінчення року, який охоплюється цією доповіддю, та в будь-якому випадку протягом шести місяців.

1. Інспектори подають на розгляд центральному управлінському органу влади доповідь про кожну інспекторську перевірку. Одна копія доповіді англійською мовою чи робочою мовою судна подається капітану судна, а інша копія вивішується на судновій дошці оголошень для інформування моряків або надсилається їхнім представникам.

2. У випадку проведення інспекторської перевірки після великої аварії доповідь подається на розгляд якомога раніше, але не пізніше одного місяця після завершення інспектування.

Ця Конвенція замінює Рекомендацію 1926 року щодо інспекції праці моряків.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстровані Генеральним директором Міжнародного бюро праці.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців після дати реєстрації його документа про ратифікацію.

1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і який протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим цією статтею, буде зв'язаним на наступний десятирічний період і згодом зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію і актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату набуття чинності цією Конвенцією.

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні дані щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

1. Якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, яка повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо нова конвенція не передбачає іншого, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 13, негайну денонсацію цієї Конвенції, за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати набуття чинності новою, переглянутою конвенцією, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається в усякому разі чинною за формою та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нову, переглянуту конвенцію.

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.