Рекомендація щодо мінімальних норм на торговельних суднах N 155

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 13 жовтня 1976 року на свою шістдесят другу сесію,

ухваливши ряд пропозицій відносно суден, умови праці на яких не відповідають міжнародним нормам, зокрема суден, зареєстрованих під зручними прапорами, що є п'ятим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації, яка доповнює Конвенцію 1976 року про мінімальні норми на торговельному флоті,

ухвалює цього двадцять дев'ятого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сімдесят шостого року нижченаведену рекомендацію, яка може іменуватися Рекомендацією 1976 року щодо покращання норм на торговельному флоті:

1. 1) За винятком положень, передбачених у цьому параграфі, ця Рекомендація застосовується до будь-якого морського судна, яке знаходиться в державному чи приватному користуванні та зайняте перевезенням вантажів чи пасажирів у комерційних цілях чи використовується для будь-яких інших комерційних цілей.

2) Національне законодавство або правила повинні визначати, коли судно в цілях цієї Рекомендації слід розглядати як морське судно.

3) Ця Рекомендація застосовується до морських буксирів.

4) Ця Рекомендація не застосовується:

a) до суден, для яких парус є основним рушієм, незалежно від того, чи обладнані вони допоміжними двигунами чи ні;

b) до суден, зайнятих в риболовлі чи китобійних промислах, або аналогічними операціями;

c) до малотоннажних суден і таких суден, як нафтові установки та бурові платформи, коли вони не використовуються в судноплавстві, причому визначення того, які судна підпадають під цей пункт повинно надаватися в кожній країні компетентним органом влади після консультації з найбільш представницькими організаціями судновласників і моряків.

5) В цій Рекомендації ніщо не може розглядатися як таке, що розширює сферу застосування актів, визначених у додатку до Конвенції 1976 року про мінімальні норми на торговельному флоті чи у додатку до цієї Рекомендації.

2. Держави-члени повинні:

a) забезпечити, щоб законодавства і правила, передбачені в пункті а) параграфа 2 Конвенції 1976 року про мінімальні норми на торговельному флоті, і

b) впевнитися в тому, що положення колективних договорів тією мірою, якою вони регулюють умови праці та умови життя на борту судна, в крайньому випадку є еквівалентними конвенціям чи статтям конвенцій, вміщеним у додатку до Конвенції 1976 року про мінімальні норми на торговельному флоті.

3. Крім того, слід вжити заходів, якщо це необхідно, поетапно щодо того, щоб такі законодавство чи правила або, у відповідних випадках, колективні договори містили положення в крайньому випадку еквівалентні положенням актів, зазначених у додатку до цієї Рекомендації.

4. 1) До того як будуть вжиті заходи щодо такого перегляду Конвенції 1976 року про мінімальні норми на торговельному флоті, який може бути викликаний змінами, спричиненими умовами і потребами торговельного флоту, при застосуванні цієї Конвенції слід, після консультації з найбільш представницькими організаціями судновласників і моряків, брати до уваги будь-які зміни окремих конвенцій, які набули чинності, зазначених у додатку до цієї Конвенції.

2) У разі застосування цієї Рекомендації слід після консультації з найбільш представницькими організаціями судновласників і моряків брати до уваги будь-які зміни окремих конвенцій, які набули чинності, зазначених у додатку до цієї Рекомендації і будь-які зміни інших актів, що були ухвалені та перераховані там само.

Конвенція 1946 року про харчування та столове обслуговування екіпажів на борту суден (N 68);

Конвенція 1970 року про приміщення для екіпажу (додаткові положення) (N 133);

Конвенція 1970 року про запобігання нещасним випадкам (моряки) (N 134);

Конвенція 1971 року про представників працівників (N 135);

Конвенція (переглянута) 1949 року про оплачувані відпустки морякам (N 91);

або Конвенція 1976 року про оплачувані відпустки морякам (N 146);

Конвенція 1946 року про соціальне забезпечення моряків (N 70);

Рекомендація 1970 року щодо професійного навчання моряків (N 137);

Документ ІМКО/МОП 1975 року для керівництва.