• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Кодекс адміністративного судочинства України

Верховна Рада України  | Кодекс України, Закон, Кодекс від 06.07.2005 № 2747-IV
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Закон, Кодекс
  • Дата: 06.07.2005
  • Номер: 2747-IV
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Закон, Кодекс
  • Дата: 06.07.2005
  • Номер: 2747-IV
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
2. Рішення спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій) оскаржуються до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
3. Адміністративний позов повинен містити:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
2) ім’я (найменування) позивача, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти (за наявності);
3) найменування відповідача, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі;
4) номер та дату оскаржуваного рішення спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій);
5) обставини, що можуть свідчити про порушення прав, свобод чи інтересів позивача та зміст позовних вимог;
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження факту зупинення фінансових операцій позивач надає (за наявності) письмове повідомлення суб’єкта первинного фінансового моніторингу про номер і дату рішення спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій).
4. У разі порушення вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та визначає строк для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений ним строк тягне за собою повернення позивачу позову та доданих до нього документів.
Повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення недоліків.
5. Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішує не пізніше наступного дня з дня надходження позовної заяви.
Про подання позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі суд повідомляє відповідача за допомогою кур’єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу зв’язку не пізніше наступного дня після відкриття провадження у справі. Адміністративний суд повідомляє позивача про відкриття провадження у справі не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.
Протягом одного дня з дня одержання такого повідомлення відповідач зобов’язаний отримати в суді копію ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та доданих до неї документів та у дводенний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів подати безпосередньо до канцелярії суду відзив на позовну заяву та копії оскаржуваних рішень та документів, що стали підставою для їх прийняття.
6. Адміністративні справи, визначені частиною першою цієї статті, вирішуються колегією у складі трьох суддів протягом десяти днів після відкриття провадження у справі у закритому судовому засіданні.
Для ознайомлення позивачу (представнику позивача) надаються матеріали справи, крім документів (копій документів), що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень та містять інформацію, передану спеціально уповноваженим органом до правоохоронних та/або розвідувальних органів в узагальнених матеріалах (додаткових узагальнених матеріалах).
7. Рішення суду складається і підписується у день його ухвалення згідно з правилами, передбаченими статтями 243, 250 цього Кодексу, без права суду відкласти складання повного рішення.
Копії повного рішення видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення.
8. Рішення суду за наслідками розгляду справ, визначених частиною першою цієї статті, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у десятиденний строк з дня їх проголошення.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд. Судове рішення суду апеляційної інстанції є остаточним.
( § 2 глави 11 розділу II доповнено статтею 289-1 згідно із Законом № 361-IX від 06.12.2019 )
Стаття 289-2. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України
1. У разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов’язку щодо сплати грошових зобов’язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
2. Адміністративна справа, передбачена цією статтею, розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви.
3. Апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк із дня їх проголошення.
4. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
( § 2 глави 11 розділу II доповнено статтею 289-2 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 )
Стаття 289-3. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про заборону політичної партії
1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ про заборону політичної партії.
Право звернутися з адміністративним позовом про заборону політичної партії має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань.
2. Адміністративні справи, зазначені участині першій цієї статті, розглядаються як судом першої інстанції судом, визначеним частиною другою статті 22 цього Кодексу.
3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі, зазначеній у частині першій цієї статті, або апеляційного провадження у ній та призначення судового засідання відповідний суд протягом трьох днів повідомляє про це позивача і зобов’язує його опублікувати відповідне оголошення у порядку, передбаченомучастиною п’ятою цієї статті.
Після відкриття провадження позовна заява і додатки до неї направляються судом відповідачу та іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а в разі її відсутності - на адресу електронної пошти, яка відома суду (зокрема, на ту, яка міститься на офіційному веб-сайті політичної партії), або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.
4. У разі постановлення судом першої інстанції в адміністративній справі, передбаченій частиною першою цієї статті, ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню, або у разі завершення розгляду справи шляхом ухвалення рішення суду суд першої інстанції після складення повного судового рішення невідкладно:
( Абзац перший частини четвертої статті 289-3 в редакції Закону № 4173-IX від 19.12.2024 )
1) надсилає копії матеріалів справи в електронному вигляді до суду апеляційної інстанції для забезпечення можливості невідкладного розгляду апеляційних скарг на такі судові рішення у разі їх подання;
2) повідомляє про це позивача для опублікування оголошення у порядку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті.
5. Оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі, зазначеній у частині першій цієї статті, або апеляційного провадження у ній та призначення судового засідання, постановлення судом першої інстанції ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню, чи про завершення розгляду справи шляхом ухвалення рішення суду разом із копією відповідного судового рішення чи судової повістки оприлюднюється на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України і Верховної Ради України.
Через три дні з дня оприлюднення такого оголошення вважається, що учасники справи і всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд такої справи, призначення, дату, час і місце судового засідання, ухвалення і зміст оприлюдненого судового рішення у ній.
Неприбуття у судове засідання в суді першої чи апеляційної інстанції осіб, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку, передбаченому цією частиною, не перешкоджає розгляду справи.
6. Апеляційна скарга на рішення суду в адміністративній справі, передбаченій частиною першою цієї статті, подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) оприлюднення відповідно до частини п’ятої цієї статті.
Судом апеляційної інстанції в адміністративній справі, передбаченій частиною першою цієї статті, є Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п’яти суддів. Судове рішення Верховного Суду у таких справах є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
7. Адміністративна справа за позовною заявою про заборону політичної партії вирішується судом першої інстанції протягом одного місяця після відкриття провадження у справі.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу протягом одного місяця після відкриття апеляційного провадження.
8. За подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.
( § 2 глави 11 розділу II доповнено статтею 289-3 згідно із Законом № 2243-IX від 03.05.2022 )
Стаття 289-4. Особливості провадження у справах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа
1. Справи щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа розглядаються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
2. Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви. Про подання позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі суд повідомляє відповідача за допомогою кур’єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу зв’язку не пізніше наступного дня після відкриття провадження у справі.
3. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом впродовж шістдесяти днів з дня подання позовної заяви.
4. У разі реальної загрози інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення та за наявності обґрунтованих підстав і відповідного клопотання в адміністративному позові (заяві) органу, який здійснює державне регулювання у сфері медіа, суд розглядає адміністративну справу протягом двох днів з дня подання позовної заяви.
5. Апеляційні та касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом двадцяти днів з дня проголошення відповідних рішень.
6. Суд апеляційної, касаційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне, касаційне оскарження з повідомленням учасників справи.
7. Рішення суду в адміністративних справах, визначених цією статтею, складається і підписується в день його ухвалення згідно з правилами, передбаченими статтями 243, 250 цього Кодексу, без права суду відкласти складання повного рішення.
Копії повного рішення видаються особам, які брали участь у справі, невідкладно після проголошення такого рішення.
8. У разі якщо ідентифікувати особу, яка порушує законодавство у сфері медіа неможливо, суд за заявою органу, що здійснює державне регулювання у сфері медіа, за наявності підстав встановлює факт порушення та вживає заходів, передбачених законодавством. Така заява розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України у порядку, визначеному цією статтею, в тому числі за відсутності особи, яка порушує законодавство у сфері медіа і яку неможливо ідентифікувати.
( Параграф 2 глави 11 розділу II доповнено статтею 289-4 згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
Стаття 289-5. Особливості провадження у справах щодо державного фінансування статутної діяльності політичних партій
1. Політична партія, щодо якої Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення про відмову у наданні державного фінансування її статутної діяльності або про зупинення (припинення) державного фінансування її статутної діяльності, може оскаржити таке рішення до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ. Позовна заява подається до адміністративного суду у місячний строк з дня отримання політичною партією відповідного рішення, але не пізніше шести місяців з дня його оприлюднення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
2. Позовна заява подається у письмовій формі та повинна містити інформацію про:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
2) ім’я (найменування) позивача, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти (за наявності);
3) найменування відповідача, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти (за наявності);
4) номер та дату прийняття оскаржуваного рішення Національного агентства з питань запобігання корупції про відмову в державному фінансуванні статутної діяльності політичної партії чи зупинення (припинення) державного фінансування статутної діяльності політичної партії, дату його отримання політичною партією;
5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
3. У разі виявлення порушень вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це позивача та визначає строк для усунення недоліків у позовній заяві.
Невиконання вимоги щодо усунення недоліків у визначений судом строк тягне за собою повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів.
Повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з такою заявою до суду після усунення недоліків.
4. Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішує не пізніше наступного робочого дня з дня надходження позовної заяви.
У десятиденний строк з дня одержання позовної заяви відповідач має право подати відзив на позовну заяву.
5. Адміністративні справи, визначені цією статтею, вирішуються судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
Позовна заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням позивача, відповідача, інших учасників справи та їх представників про дату, час та місце судового засідання. Неприбуття у судове засідання зазначених осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи в суді першої інстанції.
6. Копія рішення суду видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення.
7. Рішення суду за наслідками розгляду справ, визначених цією статтею, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку до Верховного Суду у п’ятиденний строк з дня їх проголошення. Учасники справи, які не були присутні при проголошенні рішення суду, мають право оскаржити рішення суду протягом п’яти днів з дня його отримання.
8. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її надходження до суду з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, про дату, час і місце розгляду справи.
Неприбуття у судове засідання осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду.
Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд. Судове рішення суду апеляційної інстанції є остаточним.
( Параграф 2 глави 11 розділу II доповнено статтею 289-5 згідно із Законом № 3337-IX від 23.08.2023 )
Стаття 289-6. Особливості провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення арешту на майно або про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках
1. Провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення арешту на майно або про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках при здійсненні нею визначених законом повноважень здійснюється на підставі відповідної заяви про накладення арешту на майно або про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
2. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою суду права на розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення порушення профільного законодавства (в розумінні Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків").
Для цілей цієї статті майно є доказом, якщо воно було об’єктом протиправних дій або було набуто протиправним шляхом, або було знаряддям вчинення порушення профільного законодавства (в розумінні Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків"), або зберегло на собі сліди чи містить відомості про вчинення протиправних дій, а також може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування, що проводиться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Не допускається накладення арешту з інших підстав, ніж з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке є предметом арешту.
Вартість майна, яке належить арештувати, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої правопорушенням.
3. Зупиненням виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках є тимчасова, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, заборона вчинення дій, які сторони договору - учасники ринків капіталу або учасники товарних спот-ринків зобов’язалися вчинити на виконання таких договорів.
Зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках допускається виключно з підстав недопущення вчинення порушення профільного законодавства (в розумінні Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків") або недопущення (зменшення) негативних наслідків такого порушення.
Невиконання сторонами договору - учасниками ринків капіталу або учасниками товарних спот-ринків дій, передбачених договором внаслідок дії заборони суду, не є порушенням зобов’язання та не може бути підставою для застосування правових наслідків порушення зобов’язання.
4. Із заявами, передбаченими частиною першою цієї статті, мають право звертатися уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями її центрального офісу, заяви, передбачені частиною першою цієї статті, подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями територіального органу її офісу, заяви, передбачені частиною першою цієї статті, подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням такого територіального органу.
Заява про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках подається невідкладно після винесення постанови про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, але не пізніше завершення наступного робочого дня після винесення такої постанови.
Заяви, передбачені частиною першою цієї статті, подаються у письмовій формі та повинні містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (територіального органу її офісу), а також номери засобів зв’язку уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштову адресу, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) особи, до якої застосовуються заходи, передбачені частинами другою та/або третьою цієї статті;
4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі строк, протягом якого такі вимоги підлягають застосуванню;
5) правову кваліфікацію порушення, що є предметом розслідування, яке проводиться відповідно до статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків". Положення цього пункту не застосовується у разі проведення розслідування з підстави, передбаченої абзацом другим частини першої статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються, у тому числі копія постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про проведення розслідування;
7) підпис уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд повідомляє про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та надає їй строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви та доданих до неї документів.
Повернення заяви про накладення арешту на майно не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.
Повернення заяви про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків, але не пізніше 48 годин з моменту винесення постанови про попереднє зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
6. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження про накладення арешту на майно за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі, якщо заявлено вимогу щодо майна, не пов’язаного з проведенням розслідування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, якщо договір, щодо якого заявлено вимогу, не пов’язаний з предметом розслідування.
Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з такою самою заявою.
7. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту відкриття провадження.
Розгляд заяв, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за участю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особи, стосовно якої подано таку заяву. Неприбуття таких осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.
8. Під час розгляду заяв, передбачених частиною першою цієї статті, суд має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна або зупинення виконання договору.
9. Суд відмовляє у задоволенні заяви про накладення арешту на майно, якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не доведе, що майно, щодо якого подано заяву про накладення арешту, є доказом для цілей цієї статті, а також не доведе існування підстав, передбачених абзацом другим частини другої цієї статті.
Суд відмовляє у задоволенні заяви про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не доведе, що укладення або виконання таких договорів становить порушення профільного законодавства (в розумінні Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків"), якого можливо уникнути або негативних наслідків якого можливо уникнути чи зменшити їх в результаті такого зупинення.
10. У разі задоволення заяви про накладення арешту на майно суд постановляє відповідну ухвалу, в якій зазначаються:
1) дата постановлення ухвали;
2) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
3) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) особи, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною другою цієї статті;
4) заборона розпоряджатися та користуватися майном, а також перелік майна, на яке накладено арешт;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням строку дії арешту та способу інформування про порядок її виконання заінтересованих осіб.
11. У разі задоволення заяви про зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках суд постановляє відповідну ухвалу, в якій зазначаються:
1) дата постановлення ухвали;
2) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
3) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) особи, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною третьою цієї статті;
4) перелік дій, які заборонено вчиняти в рамках виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням строку дії зупинення виконання договорів та способу інформування про порядок її виконання заінтересованих осіб.
12. У разі задоволення заяви про накладення арешту на майно суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна або зупинення виконання договорів на ринках капіталу та організованих товарних ринках, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, щодо якої (майна або зобов’язань якої) він постановляє ухвалу, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах третіх осіб.
13. Копія ухвали, передбаченої частинами десятою, одинадцятою цієї статті, негайно після її постановлення вручається учасникам розгляду, а в разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
14. Ухвала, передбачена частинами десятою, одинадцятою цієї статті, підлягає негайному виконанню.
15. Апеляційні скарги на ухвали у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду, передбачену цією статтею, не перешкоджає її виконанню.
16. Заходи, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, можуть бути скасовані ухвалою суду повністю або частково до завершення строку, на який такі заходи застосовані відповідно до ухвали суду, за клопотанням особи, щодо якої (майна або зобов’язань якої) таку ухвалу було постановлено, якщо вона доведе, що в подальшому застосуванні такого заходу немає потреби.
17. У разі якщо за 96 годин до завершення дії ухвали, передбаченої частинами десятою, одинадцятою цієї статті, обставини, що були підставою для її постановлення, продовжують існувати, уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку можуть звернутися до суду із заявою про продовження строку дії заходів, передбачених частиною другою або третьою цієї статті. Розгляд такої заяви здійснюється за правилами, встановленими цією статтею.
( Параграф 2 глави 11 розділу II доповнено статтею 289-6 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 289-7. Особливості провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги
1. Провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги при здійсненні нею визначених законом повноважень здійснюється на підставі відповідної заяви про надання доступу до такої інформації про електронні комунікаційні послуги:
1) від постачальників послуг голосових електронних комунікацій та/або міжособистісних послуг електронних комунікацій - інформації, яка ідентифікує абонентів (найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України) та адреса), платіжні реквізити, вхідні та вихідні повідомлення із зазначенням дати, часу, тривалості та ідентифікацією телефонних номерів (номерів національного або міжнародного плану нумерації), з яких були отримані та/або на які надіслані повідомлення;
2) від постачальників послуг доступу до мережі Інтернет - інформації, яка ідентифікує абонентів (найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України) та адреса), платіжні реквізити, строк користування послугою, тип використовуваної послуги, мережеві адреси із зазначенням дати, часу, тривалості сеансу.
2. Із заявами, передбаченими пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, мають право звертатися уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями її центрального офісу, заяви, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями територіального органу її офісу, заяви, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням такого територіального органу.
Такі заяви подаються у письмовій формі та повинні містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (територіального органу її офісу), а також номери засобів зв’язку уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштову адресу, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) постачальника послуг, визначеного частиною першою цієї статті;
4) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України) особи, яка є споживачем послуг, визначених частиною першою цієї статті;
5) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо надання доступу до інформації, передбаченоїпунктами 1 та/або 2 частини першої цієї статті, у тому числі строк, протягом якого необхідний доступ до такої інформації;
6) правову кваліфікацію порушення, що є предметом розслідування, яке проводиться відповідно до статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків". Положення цього пункту не застосовується у разі проведення розслідування з підстави, передбаченої абзацом другим частини першої статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються, у тому числі копія постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про проведення розслідування;
8) імена (в розумінні Цивільного кодексу України) осіб, яким пропонується надати право доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги;
9) підпис уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та надає їй строк для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви та доданих до неї документів.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.
4. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження щодо надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі, якщо заявлено вимогу щодо інформації, не пов’язаної з проведенням розслідування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з такою самою заявою.
5. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту відкриття провадження.
Розгляд заяв, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, здійснюється за участю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особи, яка є постачальником відповідних послуг. Неприбуття таких осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.
6. Під час розгляду заяв, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, суд має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання щодо надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги.
7. Суд відмовляє у задоволенні заяви про надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги, якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не доведе, що інформація, щодо якої подано заяву, стосується предмета розслідування, що проводиться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
8. У разі задоволення заяви про надання доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги суд постановляє відповідну ухвалу, в якій зазначаються:
1) імена (в розумінні Цивільного кодексу України) осіб, яким надається право доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги;
2) дата постановлення ухвали;
3) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
4) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) постачальника послуг, визначеного частиною першою цієї статті;
5) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України) особи, яка є споживачем послуг, визначених частиною першою цієї статті;
6) порядок виконання ухвали із зазначенням строку її дії.
9. Копія ухвали, передбаченої частиною восьмою цієї статті, негайно після її постановлення вручається учасникам розгляду, а в разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
10. Ухвала, передбачена частиною восьмою цієї статті, підлягає негайному виконанню.
11. Апеляційні скарги на ухвали у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду, передбачену цією статтею, не перешкоджає її виконанню.
12. У разі якщо за 96 годин до завершення дії ухвали, передбаченої частиною восьмою цієї статті, обставини, що були підставою для її постановлення, продовжують існувати, уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку можуть звернутися до суду із заявою про продовження строку доступу до інформації про електронні комунікаційні послуги. Розгляд такої заяви здійснюється за правилами, встановленими цією статтею.
( Параграф 2 глави 11 розділу II доповнено статтею 289-7 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 289-8. Особливості провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб
1. Провадження у справах за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб при здійсненні нею визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви щодо отримання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб (крім приміщень, що належать на праві власності чи праві користування адвокатам, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням).
2. Із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, мають право звернутися уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями її центрального офісу, заява, передбачена частиною першою цієї статті, подається до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У разі якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є службовцями територіального органу її офісу, заява, передбачена частиною першою цієї статті, подається до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням такого територіального органу.
Така заява подається у письмовій формі та повинна містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (територіального органу її офісу), а також номери засобів зв’язку уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштову адресу, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) особи, доступ до приміщення якої необхідний;
4) інформацію про приміщення або частину приміщення, до якого необхідний доступ;
5) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі строк, протягом якого необхідний доступ до приміщень;
6) правову кваліфікацію порушення, що є предметом розслідування, яке проводиться відповідно до статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків". Положення цього пункту не застосовується у разі проведення розслідування з підстави, передбаченої абзацом другим частини першої статті 34 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються, у тому числі копію постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про проведення розслідування;
8) обґрунтування того, що доступ до речей, інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем, документів або інформації, яка може в них міститися (далі для цілей цієї статті - речі або документи), Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку неможливо отримати без доступу до приміщення, в якому такі речі або документи знаходяться;
9) імена (в розумінні Цивільного кодексу України) осіб, яким пропонується надати право доступу до приміщень;
10) підпис уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та надає їй строк для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.
4. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження щодо надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб за заявою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі, якщо заявлено вимогу щодо доступу до приміщень, не пов’язаних з проведенням розслідування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з такою самою заявою.
5. Після отримання заяви про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб суд здійснює судовий виклик особи, доступ до приміщення якої необхідний, крім випадку, встановленого частиною шостою цієї статті.
6. Якщо уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку доведуть суду наявність обставин, що дають підстави вважати, що існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, зміни речей або документів, щодо яких існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вони є доказом вчинення правопорушення, яке є предметом розслідування, що проводиться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, заява про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб може бути розглянута судом без виклику особи, доступ до приміщення якої необхідний.
7. У повістці про судовий виклик, яку суд надсилає особі, доступ до приміщення якої необхідний, зазначається про обов’язок збереження речей або документів, щодо яких існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вони є доказом вчинення правопорушення, у тому вигляді, який вони мають на момент отримання судового виклику.
8. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту відкриття провадження.
Розгляд заяви, передбаченої частиною першою цієї статті, здійснюється за участю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особи, стосовно якої подано таку заяву (або її представника), крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Неприбуття за судовим викликом особи, доступ до приміщення якої необхідний, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду заяви.
9. Під час розгляду заяви, передбаченої частиною першою цієї статті, суд має право за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка або дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб.
10. Суд задовольняє заяву про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб, якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку доведе наявність достатніх підстав вважати, що відповідні речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами або документами розслідування, що проводиться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у такому розслідуванні;
3) не перебувають у приміщеннях, що належать на праві власності чи праві користування адвокатам, адвокатським бюро та/або адвокатським об’єднанням.
У разі якщо речі або документи містять охоронювану законом таємницю, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку також має довести можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах або документах, та неможливість в інший спосіб довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей або документів.
У разі якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не доведе наявність достатніх підстав, передбачених цією частиною, суд постановляє ухвалу про відхилення заяви про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб.
Доступ особи до речей або документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей або документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, яка не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
11. У разі задоволення заяви про надання доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб суд постановляє відповідну ухвалу, в якій зазначаються:
1) імена (в розумінні Цивільного кодексу України) осіб, яким надається право доступу до приміщень фізичних та юридичних осіб;
2) дата постановлення ухвали;
3) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
4) найменування або ім’я (в розумінні Цивільного кодексу України), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку (якщо такий відомий) особи, доступ до приміщення якої надано;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням строку її дії, який не може перевищувати один місяць.
12. Копія ухвали, передбаченої частиною одинадцятою цієї статті, негайно після її постановлення вручається представнику Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та особі, стосовно якої подано таку заяву (або її представнику), крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, у день її постановлення, а в разі відсутності такої особи (її представника) під час оголошення ухвали надсилається їй (їм) не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
У разі постановлення ухвали без виклику особи, доступ до приміщення якої надається, у випадку, передбаченому частиною шостою цієї статті, копія такої ухвали вручається такій особі уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку при здійсненні доступу до такого приміщення.
13. Ухвала, передбачена частиною одинадцятою цієї статті, підлягає негайному виконанню.
14. Апеляційні скарги на ухвали у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення, а в разі постановлення ухвали без виклику особи, доступ до приміщення якої надається, у випадку, передбаченому частиною шостою цієї статті, апеляційна скарга може бути подана такою особою протягом десяти днів з дня вручення їй копії ухвали відповідно до абзацу другого частини дванадцятої цієї статті.
Подання апеляційної скарги на ухвалу, передбачену частиною одинадцятою цієї статті, не зупиняє її виконання.
15. У разі якщо за 96 годин до завершення дії ухвали, передбаченої частиною одинадцятою цієї статті, обставини, що були підставою для її постановлення, продовжують існувати, уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку можуть звернутися до суду із заявою про продовження строку доступу до приміщень фізичних або юридичних осіб. Розгляд такої заяви здійснюється за правилами, встановленими цією статтею.
( Параграф 2 глави 11 розділу II доповнено статтею 289-8 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 289-9. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про припинення релігійної організації
1. Дія положень цієї статті поширюється на розгляд адміністративних справ про припинення релігійної організації, передбаченої законом.
Право звернутися з адміністративним позовом про припинення релігійної організації має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або орган, уповноважений здійснювати реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації.
2. Адміністративні справи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються як судом першої інстанції судом, визначеним частиною другою статті 22 цього Кодексу.
3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі, зазначеній у частині першій цієї статті, або апеляційного провадження у такій справі та призначення судового засідання відповідний суд протягом трьох днів повідомляє про це позивача і зобов’язує його опублікувати відповідне оголошення у порядку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті.
4. У разі постановлення судом першої інстанції в адміністративній справі, передбаченій частиною першою цієї статті, ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню, чи завершення розгляду справи шляхом ухвалення рішення суду суд першої інстанції після складення повного тексту відповідного судового рішення невідкладно, але не пізніше десяти днів з дати складення повного тексту рішення:
1) надсилає копії матеріалів справи в електронному вигляді до суду апеляційної інстанції для забезпечення можливості невідкладного розгляду апеляційних скарг на таке судове рішення у разі їх подання;
2) повідомляє про таке рішення позивача для опублікування оголошення у порядку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті.
5. Оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі, зазначеній у частині першій цієї статті, або апеляційного провадження у такій справі та призначення судового засідання, постановлення судом першої інстанції ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню, чи про завершення розгляду справи шляхом ухвалення рішення суду разом із копією відповідного судового рішення чи судової повістки оприлюднюється на веб-порталі судової влади України, а також на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації.