Кримінальний кодекс України ( від статті 147 до статті 263 )

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків з конфіскацією майна.

Дії, передбачені частиною 1 цієї статті, вчинені повторно абоза попереднім зговором групою осіб, або у великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк від восьми доп'ятнадцяти років з конфіскацією майна і з позбавленням правазаймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк доп'яти років.

Примітка. Під великим розміром слід розуміти кошти, загальнавартість яких становить двісті і більше мінімальних розмірівзаробітної плати.

Стаття 229-13. Незаконне виготовлення, підробка,

використання чи збут підроблених документів

на отримання наркотичних засобів,

психотропних речовин або прекурсорів

Незаконне виготовлення, підробка, використання або збутпідроблених чи незаконно одержаних документів, які надають правона отримання наркотичних засобів, психотропних речовин абопрекурсорів, -

карається позбавленням волі на строк до трьох років абоштрафом від ста до трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім зговором групоюосіб чи особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбаченихстаттями 229-1 - 229-6, 229-12, 229-15 - 229-17, 229-19, 229-20цього Кодексу ( 2002-05 ), -

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести роківз конфіскацією майна або без такої.

Стаття 229-14. Незаконна видача рецепта на право придбання

наркотичних засобів або психотропних речовин

Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичнихзасобів або психотропних речовин з корисливих мотивів чи з іншоюособистою заінтересованістю -

карається позбавленням волі на строк до трьох років абоштрафом від ста до трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати,з позбавленням права займати певні посади чи займатися певноюдіяльністю на строк до трьох років.

Ті ж дії, вчинені повторно, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти роківз позбавленням права займати певні посади або займатися певноюдіяльністю на строк до п'яти років.

Стаття 229-15. Незаконне введення в організм наркотичних

засобів або психотропних речовин

Незаконне введення будь-яким способом в організм іншої особипроти її волі наркотичних засобів або психотропних речовин -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти роківабо штрафом від двохсот до п'ятисот мінімальних розмірівзаробітної плати.

Ті ж дії, вчинені повторно, або особою, яка раніше вчинилаодин із злочинів, передбачених статтями 229-1 - 229-6, 229-12,229-13, 229-15, 229-16, 229-19, 229-20 цього Кодексу або вчиненіщодо двох і більше осіб, або якщо вони спричинили середньоїтяжкості чи тяжке тілесне ушкодження, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десятироків.

Дії, передбачені частиною 1 цієї статті, вчинені щодонеповнолітнього чи особи, яка перебуває в безпорадному стані, чивагітної жінки або вчинені особливо небезпечним рецидивістом, абоякщо вони були пов'язані з введенням в організм іншої особиособливо небезпечних наркотичних засобів чи психотропних речовин,а так само, якщо внаслідок таких дій настала смерть потерпілого, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцятироків.

Стаття 229-16. Незаконне публічне вживання

наркотичних засобів

Відкрите або вчинене групою осіб незаконне вживаннянаркотичних засобів у місцях, що використовуються для проведеннянавчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцяхмасового перебування громадян -

карається позбавленням волі на строк до чотирьох років абоштрафом від ста до трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Ті ж дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинилаодин із злочинів, передбачених статтями 229-1 - 229-6, 229-13,229-15 цього Кодексу, або вчинені особливо небезпечнимрецидивістом, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'ятироків.

Стаття 229-17. Розкрадання, незаконне виготовлення,

придбання, зберігання, передача чи продаж

іншим особам обладнання, призначеного для

виготовлення наркотичних засобів або

психотропних речовин

Розкрадання, незаконне виготовлення, придбання, зберігання,передача чи продаж іншим особам обладнання, призначеного длявиготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин, -

карається позбавленням волі на строк до трьох років абоштрафом від двохсот до п'ятисот мінімальних розмірів заробітноїплати.

Ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім зговором групоюосіб чи особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбаченихстаттями 229-1 - 229-6, 229-12, 229-13, 229-15, 229-19, 229-20цього Кодексу , -

караються позбавленням волі на строк від двох до шести роківз конфіскацією майна або без такої.

Дії, передбачені частиною 1 цієї статті, вчиненіорганізованою групою чи з метою виготовлення особливо небезпечнихнаркотичних засобів або психотропних речовин, а так само вчиненіособливо небезпечним рецидивістом, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцятироків з конфіскацією майна.

Стаття 229-18. Повідомлення завідомо неправдивих

відомостей про обіг наркотичних засобів,

психотропних речовин і прекурсорів

Повідомлення в офіційних документах завідомо неправдивихвідомостей, які стосуються обігу наркотичних засобів, психотропнихречовин і прекурсорів, -

карається позбавленням волі на строк від одного до трьохроків з позбавленням права займати певні посади або займатисяпевною діяльністю на строк до п'яти років, або штрафом від ста дотрьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Стаття 229-19. Розкрадання прекурсорів

Розкрадання прекурсорів з метою збуту, а так само їх збут -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти роківз конфіскацією майна або без такої або штрафом від двохсот доп'ятисот мінімальних розмірів заробітної плати.

Ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім зговором групоюосіб, або з застосуванням насильства, що не є небезпечним дляжиття або здоров'я, чи з погрозою застосування такого насильства,або особою, якій прекурсори було довірено у зв'язку із службовимстаном чи під охорону, чи розкрадання прекурсорів у великихрозмірах -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи роківз конфіскацією майна або без такої з позбавленням права займатипевні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'ятироків.

Дії, передбачені частинами 1 чи 2, вчинені шляхом розбійногонападу або організованою групою осіб, або в особливо великихрозмірах, або особливо небезпечним рецидивістом, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцятироків з конфіскацією майна з позбавленням права займати певніпосади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.

Примітка. Великий та особливо великий розмір прекурсоріввизначається Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерствіохорони здоров'я України.

Стаття 229-20. Незаконне виготовлення, придбання,

зберігання, перевезення або

пересилання прекурсорів

Незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезенняабо пересилання прекурсорів -

карається позбавленням волі на строк до трьох років абоштрафом від ста до трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Ті ж дії, вчинені повторно, або за попереднім зговором групоюосіб, або у великих розмірах, або з метою збуту, а так самонезаконний збут прекурсорів -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьмироків з конфіскацією майна або без такої.

Дії, передбачені частиною 1, вчинені організованою групоюосіб або в особливо великих розмірах, або особливо небезпечнимрецидивістом, -

караються позбавленням волі на строк від шести до дванадцятироків з конфіскацією майна.

Стаття 230. - виключена згідно з Указом N 2718-08

від 17.06.74

Глава XI

ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ

Стаття 231. Поняття військового злочину

Військовими злочинами визнаються передбачені цією главоюзлочини проти встановленого порядку несення військової служби,вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними підчас проходження ними учбових або перевірних зборів.

За відповідними статтями цієї глави несуть відповідальністьза злочини проти встановленого для них порядку несення службисолдати, матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани та особиофіцерського складу органів безпеки, а також особи, щодо яких єспеціальна вказівка в законодавстві України.

Співучасть у військових злочинах осіб, не згаданих у ційстатті, тягне відповідальність за відповідними статтями цієїглави.

(Змінено згідно з Указами ПВР N 3130-08 від 14.10.74; N 6591-10

від 29.02.84 та згідно з Законом N 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 232. Непокора

а) Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказначальника, а так само інше умисне невиконання наказу -

карається позбавленням волі на строк від одного року до п'ятироків.

б) Те саме діяння, коли воно вчинене групою осіб абоспричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків.

в) Непокора, вчинена у воєнний час або в бойовійобстановці, -

карається смертною карою або позбавленням волі на строк відп'яти до десяти років.

Стаття 233. Невиконання наказу

а) Невиконання наказу начальника, вчинене при відсутностіознак, вказаних у пункті "а" статті 232 цього Кодексу, -

карається позбавленням волі на строк від трьох місяців дотрьох років.

б) Те саме діяння при наявності пом'якшуючих обставин -

тягне застосування правил Дисциплінарного статуту ЗбройнихСил.

в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, вчинене увоєнний час або в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків.

(Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83 та згідно з

Законом N 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 234. Опір начальникові або примушення його до

порушення службових обов'язків

а) Опір начальникові, а також іншій особі, що виконуєпокладені на неї обов'язки по військовій службі, або примушення їхдо порушення цих обов'язків -

карається позбавленням волі на строк від одного року до п'ятироків.

б) Ті самі діяння, вчинені групою осіб або з застосуваннямзброї, або коли вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десятироків.

в) Діяння, передбачені пунктом "б" цієї статті, якщо вонизв'язані з умисним вбивством начальника або іншої особи, щовиконує обов'язки по військовій службі, або коли вони були вчиненіу воєнний час чи в бойовій обстановці, -

караються смертною карою або позбавленням волі на строк відп'яти до п'ятнадцяти років.

Стаття 235. Погроза начальникові

а) Погроза вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень абонанесенням побоїв начальникові в зв'язку з виконанням нимобов'язків по військовій службі -

карається позбавленням волі на строк від трьох місяців дотрьох років.

б) Те саме діяння при пом'якшуючих обставинах -

тягне застосування правил Дисциплінарного статуту ЗбройнихСил.

в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, вчинене увоєнний час або в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків.

(Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83 та згідно з

Законом N 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 236. Насильницькі дії щодо начальника

а) Нанесення тілесних ушкоджень або побоїв начальникові взв'язку з виконанням ним обов'язків по військовій службі -

карається позбавленням волі на строк від двох до десятироків.

б) Ті самі діяння, вчинені у воєнний час або в бойовійобстановці, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються смертною карою або позбавленням волі на строк відп'яти до п'ятнадцяти років.

Стаття 237. Образа підлеглим начальника або начальником

підлеглого

Образа насильницькою дією підлеглим начальника, а так самоначальником підлеглого -

карається позбавленням волі на строк від шести місяців доп'яти років.

(Змінено згідно з Указами ПВР N 4571-10 від 12.01.83; N 6591-10

від 29.02.84)

Стаття 238. Порушення статутних правил взаємовідносин між

військовослужбовцями при відсутності між

ними відносин підлеглості

а) Порушення статутних правил взаємовідносин міжвійськовослужбовцями при відсутності між ними відносинпідлеглості, яке виразилося в нанесенні побоїв чи іншомунасильстві, -

карається позбавленням волі на строк до двох років.

б) Те саме діяння, вчинене щодо кількох осіб, або таке, щоспричинило заподіяння потерпілому менш тяжкого або легкоготілесного ушкодження, -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті,вчинені групою осіб або з застосуванням зброї, а так само такі, щоспричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк до дванадцяти років.

(Змінено згідно з Указами ПВР N 4571-10 від 12.01.83; N 6591-10

від 29.02.84)

Стаття 239. Самовільна відлучка

а) Самовільна відлучка з частини або з місця службивійськовослужбовця строкової служби, а так само нез'явлення його встрок без поважних причин на службу при увільненні з частини, припризначенні, переводі, з відрядження, з відпустки або злікувального закладу тривалістю понад одну добу, але не більшетрьох діб, або хоч і менше доби, але вчинена повторно протягомтрьох місяців, -

караються направленням в дисциплінарний батальйон на строквід трьох місяців до двох років.

б) Ті самі діяння, вчинені у воєнний час, -

караються позбавленням волі на строк від двох до десятироків.

в) Діяння, передбачені пунктом "а" цієї статті, вчиненівійськовослужбовцем, який відбуває покарання в дисциплінарномубатальйоні, -

караються позбавленням волі на строк від одного року до трьохроків.

г) Діяння, передбачені пунктом "а" цієї статті, припом'якшуючих обставинах -

тягнуть застосування правил Дисциплінарного статуту ЗбройнихСил.

(Змінено згідно з Указами ПВР 26.04.65; N 4571-10 від 12.01.83 та

згідно з Законом N 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 240. Самовільне залишення частини або місця служби

а) Самовільне залишення частини або місця службивійськовослужбовцем строкової служби, а так само нез'явлення йогов строк без поважних причин на службу при увільненні з частини,при призначенні, переводі, з відрядження, з відпустки або злікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більшемісяця, -

караються позбавленням волі на строк від одного року до п'ятироків.

б) Самовільне залишення частини або місця служби особоюофіцерського складу, прапорщиком, мічманом чи військовослужбовцемнадстрокової служби, а так само нез'явлення їх в строк на службубез поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більшемісяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчиненіповторно на протязі року, -

караються позбавленням волі на строк від одного року до п'ятироків.

в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті, якщосамовільна відсутність тривала понад місяць, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. г) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті,вчинені у воєнний час, якщо самовільна відсутність тривала понадодну добу, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десятироків.

(Змінено згідно з Указом ПВР N 3130-08 від 14.10.74; N 6591-10

від 29.02.84)

Стаття 241. Дезертирство

а) Дезертирство, тобто залишення військової частини або місцяслужби з метою ухилитися від військової служби, а так самонез'явлення з тією ж метою на службу при призначенні, переводі, звідрядження, з відпустки або з лікувального закладу, вчиненевійськовослужбовцем строкової служби, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. б) Ті самі діяння, вчинені у воєнний час,-

караються смертною карою або позбавленням волі на строк відп'яти до десяти років.

в) Дезертирство, вчинене особою офіцерського складу,прапорщиком, мічманом або військовослужбовцем надстроковоїслужби, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років. г) Те саме діяння, вчинене у воєнний час, -

карається смертною карою або позбавленням волі на строк відсеми до десяти років.

(Змінено згідно з Указом ПВР N 3130-08 від 14.10.74)

Стаття 242. Самовільне залишення частини в бойовій обстановці

Самовільне залишення частини або місця служби в бойовійобстановці, незалежно від тривалості, -

карається смертною карою або позбавленням волі на строк відтрьох до десяти років.

Стаття 243. Ухилення від військової служби шляхом

членоушкодження або іншим способом

а) Ухилення військовослужбовця від несення обов'язківвійськової служби шляхом заподіяння собі якогось покалічення(членоушкодження) або шляхом симуляції хвороби, підробкидокументів чи іншого обману, а так само відмова від несенняобов'язків військової служби -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. б) Ті самі діяння, вчинені у воєнний час або в бойовійобстановці, -

караються смертною карою або позбавленням волі на строк відп'яти до десяти років.

Стаття 244. Промотання або втрата військового майна

а) Продаж, застава або передача в користуваннявійськовослужбовцем строкової служби виданих йому для особистогокористування предметів обмундирування чи спорядження (промотання),а так само втрата або зіпсування цих предметів внаслідок порушенняправил їх зберігання -

караються направленням у дисциплінарний батальйон на строквід трьох місяців до одного року.

б) Ті самі діяння при пом'якшуючих обставинах -

тягнуть застосування правил Дисциплінарного статуту ЗбройнихСил.

в) Діяння, передбачені пунктом "а" цієї статті, вчинені увоєнний час або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від одного року до п'ятироків.

г) Втрата або зіпсування ввірених для службового користуваннязброї, боєприпасів, засобів пересування, предметів технічногопостачання або іншого військового майна внаслідок порушення правилїх зберігання -

карається позбавленням волі на строк від одного року до трьохроків.

д) Діяння, передбачені пунктом "г" цієї статті, вчинені увоєнний час або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від двох до семи років. (Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83 та згідно з

Законом N 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 245. Умисне знищення або пошкодження військового

майна

а) Умисне знищення або пошкодження зброї, боєприпасів,засобів пересування, військової техніки чи іншого військовогомайна, при відсутності ознак особливо небезпечного державногозлочину, -

карається позбавленням волі на строк від одного року до п'ятироків.

б) Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків.

в) Діяння, передбачене пунктом "б" цієї статті, вчинене увоєнний час або в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десятироків або смертною карою.

Стаття 245-1. Порушення правил поводження із зброєю,

а також з речовинами і предметами, що

становлять підвищену небезпеку для оточуючих

а) Порушення правил поводження із зброєю, а такожбоєприпасами, вибуховими, радіоактивними та іншими речовинами іпредметами, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих, якеспричинило заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, -

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

б) Те саме діяння, яке спричинило заподіяння тілеснихушкоджень кільком особам або смерть потерпілого, -

карається позбавленням волі на строк від одного року додесяти років.

в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, якеспричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцятироків.

(Кодекс доповнено статтею 245 згідно з Указом ПВР N 6591-10 від

29.02.84)

Стаття 246. Порушення правил водіння або експлуатації машин

Порушення правил водіння або експлуатації бойової,спеціальної чи транспортної машини, що спричинило нещасні випадкиз людьми або інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від двох до десятироків.

Стаття 247. Порушення правил польотів або підготовки до них

Порушення правил польотів або підготовки до них, щоспричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків.

Стаття 248. Порушення правил кораблеводіння

Порушення правил кораблеводіння, що спричинило загибель абосерйозні пошкодження корабля, людські жертви чи інші тяжкінаслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків.

Стаття 249. Порушення статутних правил караульної служби

а) Порушення статутних правил караульної (вахтової) служби івиданих на розвиток цих правил наказів і розпоряджень -

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

б) Те саме діяння при пом'якшуючих обставинах -

тягне застосування правил Дисциплінарного статуту ЗбройнихСил.

в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, що спричинилошкідливі наслідки, для запобігання яким призначено даний караул(вахту), -

карається позбавленням волі на строк від одного року додесяти років.

г) Порушення статутних правил патрулювання, що спричинилошкідливі наслідки, для запобігання яким призначено данийпатруль, -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

д) Діяння, передбачені пунктами "а" і "г" цієї статті,вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від двох до семи років. е) Діяння, передбачене пунктом "в" цієї статті, вчинене увоєнний час або в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків або смертною карою.

(Змінено згідно з Указами ПВР від 26.04.65; N 4571-10 від

12.01.83; N 6591-10 від 29.02.84 та згідно з Законом N 2468-12

від 17.06.92)

Стаття 250. Порушення правил несення прикордонної служби

а) Порушення правил несення прикордонної служби особою, якавходить до складу наряду по охороні державного кордону України, -

карається позбавленням волі на строк від одного року до трьохроків.

б) Те саме діяння при пом'якшуючих обставинах -

тягне застосування правил Дисциплінарного статуту ЗбройнихСил.

в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, що спричинилотяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків.

(Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83 та згідно з

Законом N 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 251. Порушення правил несення бойового дежурства

а) Порушення правил несення бойового дежурства (бойовоїслужби) по своєчасному виявленню і відбиттю раптового нападу наУкраїну або по захисту і забезпеченню безпеки -

карається позбавленням волі на строк від одного року до п'ятироків.

б) Те саме діяння при пом'якшуючих обставинах -

тягне застосування правил Дисциплінарного статуту ЗбройнихСил.

в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, що спричинилотяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків.

г) Діяння, передбачені пунктами "а" і "в" цієї статті,вчинені у воєнний час, -

караються смертною карою або позбавленням волі на строк відп'яти до п'ятнадцяти років.

(Змінено згідно з Указами ПВР від 26.04.65; N 4571-10 від

12.01.83; N 6491-10 від 29.02.84 та згідно з Законом N 2468-12

від 17.06.92)

Стаття 252. Порушення статутних правил внутрішньої служби

а) Порушення особою, яка входить у добовий наряд частини(крім караулу і вахти), статутних правил внутрішньої служби -

карається позбавленням волі на строк від трьох до шестимісяців.

б) Те саме діяння при пом'якшуючих обставинах -

тягне застосування правил Дисциплінарного статуту ЗбройнихСил.

в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, якщо воноспричинило шкідливі наслідки, запобігання яким входило в обов'язокданої особи, -

карається позбавленням волі на строк від шести місяців додвох років.

г) Діяння, передбачене пунктом "в" цієї статті, вчинене увоєнний час або в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від одного року до п'ятироків.

(Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83 та згідно з

Законом N 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 253. Розголошення військової таємниці або втрата

документів, що містять військову таємницю

а) Розголошення відомостей військового характеру, щостановлять державну таємницю, при відсутності ознак зрадибатьківщини, -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. б) Втрата документів, що містять відомості військовогохарактеру, які становлять державну таємницю, або предметів,відомості про які становлять державну таємницю, особою, якій цідокументи або предмети були довірені, якщо втрата сталарезультатом порушення встановлених правил поводження з зазначенимидокументами або предметами, -

карається позбавленням волі на строк від одного року до трьохроків.

в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті, якщовони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десятироків.

г) Розголошення військових відомостей, які не підлягаютьоголошенню, але не становлять державної таємниці, -

карається позбавленням волі на строк від трьох місяців доодного року.

д) Діяння, передбачене пунктом "г" цієї статті, припом'якшуючих обставинах -

тягне застосування правил Дисциплінарного статуту ЗбройнихСил.

(Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83 та згідно з

Законом N 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 254. Зловживання військової посадової особи

владою чи посадовим становищем

а) Зловживання військової посадової особи владою чи посадовимстановищем, вчинене з корисливих мотивів, іншої особистоїзаінтересованості або в інтересах третіх осіб, якщо воно завдалоістотної шкоди, -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

б) Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьмироків з конфіскацією майна або без такої.

в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті,вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від восьми доп'ятнадцяти років або смертною карою.

Примітка. Під військовими посадовими особами розуміютьсявійськові начальники, а так само інші військовослужбовці, якізаймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанняморганізаційно-розпорядчих або адміністративно-господарськихобов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученнямповноважного командування.

У статтях 254, 254-1, 254-2, 254-3 цього Кодексу істотноюшкодою, якщо вона полягає в заподіянні матеріальнихзбитків, вважається така шкода, яка в п'ять і більше разівперевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкиминаслідками за тієї ж умови вважається шкода, яка в двадцять п'ятьі більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходівгромадян.

Стаття 254-1. Халатне ставлення до служби

а) Халатне ставлення військової посадової особи до служби,яке завдало істотної шкоди, -

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

б) Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті,вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десятироків".

Стаття 254-2. Перевищення військовою посадовою

особою влади чи посадових повноважень

а) Незаконне використання транспортних засобів, споруджень чиіншого військового майна або незаконне використання підлеглого дляособистих послуг чи послуг іншим особам, а так само іншеперевищення військовою посадовою особою влади чи посадовихповноважень, крім передбаченого пунктом "б" цієї статті, якщо цідії завдали істотної шкоди, -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

б) Застосування нестатутних методів впливу щодо підлеглого,або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії завдали істотноїшкоди, а так само застосування насильства щодо підлеглого, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятироків.

в) Діяння, передбачене пунктом "б" цієї статті, вчинене іззастосуванням зброї, а так само діяння, передбачене пунктами "а"чи "б" цієї статті, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцятироків з конфіскацією майна або без такої.

г) Діяння, передбачене пунктами "а", "б" або "в" цієї статті,вчинене у воєнний час або в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від восьми доп'ятнадцяти років або смертною карою.

Стаття 254-3. Бездіяльність військової влади

а) Умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, абонепорушення військовою посадовою особою, що є органом дізнання,кримінальної справи щодо підлеглого, який вчинив злочин, а таксамо інше умисне невиконання військовою посадовою особою дій, яківона за своїми посадовими обов'язками повинна була виконати, якщоце завдало істотної шкоди, -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

б) Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьмироків з конфіскацією майна або без такої.

в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті,вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від восьми доп'ятнадцяти років або смертною карою.

Стаття 255. Здача або залишення ворогові засобів ведення

війни

Здача ворогові начальником ввірених йому військових сил, атак само не викликане бойовою обстановкою залишення вороговіукріплень, бойової техніки та інших засобів ведення війни, якщозазначені дії вчинені не з метою сприяння ворогові, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків або смертною карою.

Стаття 256. Залишення гинучого військового корабля

а) Залишення гинучого військового корабля командиром, який невиконав до кінця своїх службових обов'язків, а так само особою ізскладу команди корабля без належного на те розпорядженнякомандира -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десятироків.

б) Те саме діяння, вчинене у воєнний час або в бойовійобстановці, -

карається смертною карою або позбавленням волі на строк віддесяти до п'ятнадцяти років.

Стаття 257. Самовільне залишення поля бою або відмова

діяти зброєю

Самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під часбою діяти зброєю -

карається смертною карою або позбавленням волі строком нап'ятнадцять років.

Стаття 258. Добровільна здача в полон

Добровільна здача в полон через боягузтво або малодушність - карається смертною карою або позбавленням волі строком нап'ятнадцять років.

Стаття 259. Злочинні дії військовослужбовця, який

перебуває в полоні

а) Добровільна участь військовослужбовця, який перебуває вполоні, у роботах, що мають воєнне значення, або в інших заходах,які завідомо можуть завдати шкоди Україні або союзним з неюдержавам, при відсутності ознак зради батьківщини, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків.

б) Насильство над іншими військовополоненими або жорстокеповодження з ними з боку військовополоненого, який перебуває настановищі старшого, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків.

в) Вчинення військовослужбовцем, який перебуває в полоні,дій, спрямованих на шкоду іншим військовополоненим, з корисливихмотивів або з метою забезпечення поблажливого до себе ставлення збоку ворога -

карається позбавленням волі на строк від одного року до трьохроків.

(Змінено згідно з Законом N 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 260. Мародерство

Викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих іпоранених (мародерство), -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків або смертною карою.

Стаття 261. Насильство над населенням у районі воєнних дій

Розбій, протизаконне знищення майна, насильство, а так самопротизаконне відібрання майна під приводом воєнної необхідності,вчинювані щодо населення в районі воєнних дій, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десятироків або смертною карою.

Стаття 262. Погане поводження з військовополоненими

а) Погане поводження з військовополоненими, яке мало місценеодноразово або зв'язане з особливою жорстокістю, або спрямованепроти хворих і поранених, а так само недбале виконання обов'язківщодо хворих і поранених особами, на яких покладено лікування їх іпіклування про них, при відсутності ознак більш тяжкого злочину, -

караються позбавленням волі на строк від одного року до трьохроків.

б) Погане поводження з військовополоненими без зазначенихобтяжуючих обставин -

тягне застосування правил Дисциплінарного статуту ЗбройнихСил.

(Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83 та згідно з

Законом N 2468-12 від 17.06.92)

Стаття 263. Незаконне носіння знаків Червоного Хреста і

Червоного Півмісяця та зловживання ними

Носіння в районі воєнних дій знаків Червоного Хреста абоЧервоного Півмісяця особами, які не мають на те права, а так самозловживання у воєнний час прапорами або знаками Червоного Хреста іЧервоного Півмісяця, або пофарбуванням, присвоєним транспортнимзасобам санітарної евакуації, -

караються позбавленням волі на строк від трьох місяців доодного року.

Додаток 1

ПЕРЕЛІК

майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком

I. Не підлягають конфіскації такі види майна та предмети, щоналежать засудженому на правах особистої власності чи є йогочасткою у спільній власності, необхідні для засудженого та осіб,які перебувають на його утриманні:

(Змінено згідно з Указом ПВР N 7194-10 від 22.06.84)

1. Жилий будинок з господарськими будівлями в сільськіймісцевості, якщо засуджений та його сім'я постійно в ньомупроживають.

2. Носильні речі та предмети домашнього вжитку, необхіднізасудженому і особам, які перебувають на його утриманні:

а) одяг - на кожну особу: одне літнє або осіннє пальто, однезимове пальто або кожух, один зимовий костюм (для жінок - двазимових плаття), один літній костюм (для жінок - два літніхплаття), головні убори по одному на кожний сезон. Для жінок, крімтого, дві літні хустки і одна тепла хустка (або шаль);

б) взуття в кількості однієї пари шкіряної, однієї паригумової і пари валянок на кожну особу;

в) білизна у кількості двох змін на кожну особу;

г) постіль (матрац, подушка, дві простині, дві наволочки,ковдра) і два особистих рушники на кожну особу;

д) необхідний кухонний посуд;

е) меблі - по одному ліжку та стільцю (або табуретці) накожну особу, один стіл, одна шафа і одна скриня на сім'ю;

ж) всі дитячі речі.

3. Продукти харчування, потрібні для особистого споживаннязасудженому, членам його сім'ї та особам, які перебувають на йогоутриманні, - на три місяці, а для осіб, які займаються сільськимгосподарством, - до нового врожаю.

4. Паливо, потрібне засудженому, членам його сім'ї та особам,які перебувають на його утриманні, для готування їжі таобігрівання приміщення на протязі шести місяців.

5. Одна корова, а при відсутності корови - одна телиця; колинемає ні корови, ні телиці - одна коза, вівця чи свиня - у осіб,які займаються сільським господарством.

6. Корм для худоби, яка не підлягає конфіскації, - вкількості, потрібній до вигону худоби на пасовище або до зборунових кормів.

7. Насіння, потрібне для чергових посівів (осіннього івесняного), та незнятий урожай - у осіб, які займаються сільськимгосподарством.

8. Сільськогосподарський інвентар - у осіб, які займаютьсясільським господарством.

9. Знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, а такожпотрібні для особистих професійних занять засудженого інструменти,приладдя і книги, за винятком випадків, коли суд позбавивзасудженого права займатися даною діяльністю.

10. Пайові внески до кооперативних організацій (крімдачнобудівних кооперативів) та колгоспів.

(п.10 змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83)

-------------------

Примітка. Пайові внески до житлобудівних кооперативів можуть бути

конфісковані в разі, коли спорудження будинку ще не

закінчено.

II. В разі конфіскації частки засудженого в спільному майніколгоспного двору чи господарства громадян, які займаютьсяіндивідуальною трудовою діяльністю в сільському господарстві,розмір його частки визначається після виключення з цього майнатого, що не підлягає конфіскації.

(Змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83)

Додаток 2

ЗАКОН УКРАЇНИ

(прийнятий 17.06.92 N 2467-12 (Від. 35, ст.510))

Про порядок застосування кримінальних покарань і заходів

адміністративного стягнення у вигляді штрафу

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Встановити, що надалі до прийняття Верховною Радою Українинових Кримінального, Кримінально-процесуального, Цивільногопроцесуального кодексів України та Кодексу України проадміністративні правопорушення встановлені чинним законодавствомштрафи як міра кримінального покарання і захід адміністративногостягнення, крім передбачених статтями 121, 121-1, 122, 122-1,122-2, 123, 124, 124-1, 125, 126, 127, 128, 128-1, частинамипершими і другими статей 129, 130 і 131, частиною другою статті132, статтями 139, 140, 186-1 Кодексу Української РСР проадміністративні правопорушення та статтею 62, частинами першою ідругою статті 66, частинами першими статей 68-1 і 75, статтею 76,частиною другою статті 77-1, частиною першою статті 80, статтею187-2, частиною першою статті 215, статтями 215-2, 215-3, 215-4Кримінального кодексу Української РСР, підлягають застосуванню удесятикратному розмірі.

Штрафи, передбачені статтями 121, 121-1, 122, 122-1, 122-2,123, 124, 124-1, 125, 126, 127, 128, 128-1, частинами першими ідругими статей 129, 130 і 131, частиною другою статті 132,статтями 139, 140 Кодексу Української РСР про адміністративніправопорушення та частиною першою статті 215, статтями 215-2,215-3 і 215-4 Кримінального кодексу Української РСР, підлягаютьзастосуванню у трикратному розмірі.

2. Встановити, що співвідношення між визначеними у статті 1цього Закону розмірами штрафів та існуючим на день його прийняттямінімальним розміром заробітної плати є постійним і у разінаступної зміни цього розміру зберігається.

3. Цей Закон набирає чинності з моменту його прийняття.