• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Кримінальний кодекс України ( від статті 147 до статті 263 )

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 28.12.1960 | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 28.12.1960
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 28.12.1960
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Дії, передбачені частиною 1 цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього чи особи, яка перебуває в безпорадному стані, чи вагітної жінки, або вчинені особливо небезпечним рецидивістом, або якщо вони були пов'язані з введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів чи психотропних речовин, а так само, якщо внаслідок таких дій настала смерть потерпілого, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
( Кодекс доповнено статтею 229-15 згідно з Законом N 64/95-ВРвід 15.02.95 )
Стаття 229-16. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів
Відкрите або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що використовуються для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян -
карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або штрафом від ста до трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Ті ж дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 229-1 - 229-6, 229-13, 229-15 цього Кодексу, або вчинені особливо небезпечним рецидивістом, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
( Кодекс доповнено статтею 229-16 згідно з Законом N 64/95-ВРвід 15.02.95 )
Стаття 229-17. Розкрадання, незаконні виготовлення, придбання, зберігання, передача чи продаж іншим особам обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин
Розкрадання, незаконні виготовлення, придбання, зберігання, передача чи продаж іншим особам обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин, -
караються позбавленням волі на строк до трьох років або штрафом від двохсот до п'ятисот мінімальних розмірів заробітної плати.
Ті ж дії, вчинені повторно, або за попереднім зговором групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 229-1 - 229-6, 229-12, 229-13, 229-15, 229-19, 229-20 цього Кодексу, -
караються позбавленням волі на строк від двох до шести років з конфіскацією майна або без такої.
Дії, передбачені частиною 1 цієї статті, вчинені організованою групою чи з метою виготовлення особливо небезпечних наркотичних засобів або психотропних речовин, а так само вчинені особливо небезпечним рецидивістом, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
( Кодекс доповнено статтею 229-17 згідно з Законом N 64/95-ВРвід 15.02.95 )
Стаття 229-18. Повідомлення завідомо неправдивих відомостей про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів
Повідомлення в офіційних документах завідомо неправдивих відомостей, які стосуються обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, -
карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або штрафом від ста до трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
( Кодекс доповнено статтею 229-18 згідно з Законом N 64/95-ВРвід 15.02.95 )
Стаття 229-19. Розкрадання прекурсорів
Розкрадання прекурсорів з метою збуту, а так само їх збут -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією майна або без такої або штрафом від двохсот до п'ятисот мінімальних розмірів заробітної плати.
Ті ж дії, вчинені повторно, або за попереднім зговором групою осіб, або з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я, або з погрозою застосування такого насильства, або особою, якій прекурсори було довірено у зв'язку із службовим станом чи під охорону, або розкрадання прекурсорів у великих розмірах -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією майна або без такої з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
Дії, передбачені частинами 1 чи 2, вчинені шляхом розбійного нападу, або організованою групою осіб, або в особливо великих розмірах, або особливо небезпечним рецидивістом, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
_________________________
Примітка. Великий та особливо великий розмір прекурсорів визначається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
( Кодекс доповнено статтею 229-19 згідно з Законом N 64/95-ВРвід 15.02.95; із змінами, внесеними згідно із Законом N 60/95-ВРвід 15.02.95 - в редакції Закону N 863-XIV від08.07.99 )
Стаття 229-20. Незаконні виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання прекурсорів
Незаконні виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання прекурсорів -
караються позбавленням волі на строк до трьох років або штрафом від ста до трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Ті ж дії, вчинені повторно, або за попереднім зговором групою осіб, або у великих розмірах, або з метою збуту, а так само незаконний збут прекурсорів -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Дії, передбачені частиною 1, вчинені організованою групою осіб, або в особливо великих розмірах, або особливо небезпечним рецидивістом, -
караються позбавленням волі на строк від шести до дванадцяти років з конфіскацією майна.
( Кодекс доповнено статтею 229-20 згідно з Законом N 64/95-ВРвід 15.02.95 )
( Стаття 230 виключена на підставі Указу ПВР N 2718-08 від 17.06.74 )
Глава XI
ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ
Стаття 231. Поняття військового злочину
Військовими злочинами визнаються передбачені цією главою злочини проти встановленого порядку несення військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними учбових або перевірних зборів.
За відповідними статтями цієї глави несуть відповідальність за злочини проти встановленого для них порядку несення служби солдати, матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани та особи офіцерського складу органів безпеки, а також особи, щодо яких є спеціальна вказівка в законодавстві України.
Співучасть у військових злочинах осіб, не згаданих у цій статті, тягне відповідальність за відповідними статтями цієї глави.
( Стаття 231 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3130-08від 14.10.74; N 6591-10 від 29.02.84, Законом N 2468-12 від17.06.92 )
Стаття 232. Непокора
а) Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а так само інше умисне невиконання наказу -
карається позбавленням волі на строк від одного року до п'яти років.
б) Те саме діяння, коли воно вчинене групою осіб або спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
в) Непокора, вчинена у воєнний час або в бойовій обстановці, -
карається довічним позбавленням волі або позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
( Стаття 232 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 233. Невиконання наказу
а) Невиконання наказу начальника, вчинене при відсутності ознак, вказаних у пункті "а" статті 232 цього Кодексу, -
карається позбавленням волі на строк від трьох місяців до трьох років.
б) Те саме діяння при наявності пом'якшуючих обставин -
тягне застосування правил Дисциплінарного статуту Збройних Сил.
в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, вчинене у воєнний час або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
( Стаття 233 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 234. Опір начальникові або примушення його до порушення службових обов'язків
а) Опір начальникові, а також іншій особі, що виконує покладені на неї обов'язки по військовій службі, або примушення їх до порушення цих обов'язків -
карається позбавленням волі на строк від одного року до п'яти років.
б) Ті самі діяння, вчинені групою осіб або з застосуванням зброї, або коли вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
в) Діяння, передбачені пунктом "б" цієї статті, якщо вони зв'язані з умисним вбивством начальника або іншої особи, що виконує обов'язки по військовій службі, або коли вони були вчинені у воєнний час чи в бойовій обстановці, -
караються довічним позбавленням волі або позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.
( Стаття 234 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 235. Погроза начальникові
а) Погроза вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень або нанесенням побоїв начальникові в зв'язку з виконанням ним обов'язків по військовій службі -
карається позбавленням волі на строк від трьох місяців до трьох років.
б) Те саме діяння при пом'якшуючих обставинах -
тягне застосування правил Дисциплінарного статуту Збройних Сил.
в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, вчинене у воєнний час або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
( Стаття 235 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 236. Насильницькі дії щодо начальника
а) Нанесення тілесних ушкоджень або побоїв начальникові в зв'язку з виконанням ним обов'язків по військовій службі -
карається позбавленням волі на строк від двох до десяти років.
б) Ті самі діяння, вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються довічним позбавленням волі або позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.
( Стаття 236 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 237. Образа підлеглим начальника або начальником підлеглого
Образа насильницькою дією підлеглим начальника, а так само начальником підлеглого -
карається позбавленням волі на строк від шести місяців до п'яти років.
( Стаття 237 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10від 12.01.83; N 6591-10 від 29.02.84 )
Стаття 238. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями при відсутності між ними відносин підлеглості
а) Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями при відсутності між ними відносин підлеглості, яке виразилося в нанесенні побоїв чи іншому насильстві, -
карається позбавленням волі на строк до двох років.
б) Те саме діяння, вчинене щодо кількох осіб, або таке, що спричинило заподіяння потерпілому менш тяжкого або легкого тілесного ушкодження, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті, вчинені групою осіб або з застосуванням зброї, а так само такі, що спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк до дванадцяти років.
( Стаття 238 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10від 12.01.83; N 6591-10 від 29.02.84 )
Стаття 239. Самовільна відлучка
а) Самовільна відлучка з частини або з місця служби військовослужбовця строкової служби, а так само нез'явлення його в строк без поважних причин на службу при увільненні з частини, при призначенні, переводі, з відрядження, з відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад одну добу, але не більше трьох діб, або хоч і менше доби, але вчинена повторно протягом трьох місяців, -
караються направленням в дисциплінарний батальйон на строк від трьох місяців до двох років.
б) Ті самі діяння, вчинені у воєнний час, -
караються позбавленням волі на строк від двох до десяти років.
в) Діяння, передбачені пунктом "а" цієї статті, вчинені військовослужбовцем, який відбуває покарання в дисциплінарному батальйоні, -
караються позбавленням волі на строк від одного року до трьох років.
г) Діяння, передбачені пунктом "а" цієї статті, при пом'якшуючих обставинах -
тягнуть застосування правил Дисциплінарного статуту Збройних Сил.
( Стаття 239 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР 26.04.65; N 4571-10 від 12.01.83, Законом N 2468-12 від17.06.92 )
Стаття 240. Самовільне залишення частини або місця служби
а) Самовільне залишення частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а так само нез'явлення його в строк без поважних причин на службу при увільненні з частини, при призначенні, переводі, з відрядження, з відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця, -
караються позбавленням волі на строк від одного року до п'яти років.
б) Самовільне залишення частини або місця служби особою офіцерського складу, прапорщиком, мічманом чи військовослужбовцем надстрокової служби, а так само нез'явлення їх в строк на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно на протязі року, -
караються позбавленням волі на строк від одного року до п'яти років.
в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті, якщо самовільна відсутність тривала понад місяць, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
г) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті, вчинені у воєнний час, якщо самовільна відсутність тривала понад одну добу, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
( Стаття 240 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3130-08від 14.10.74; N 6591-10 від 29.02.84 )
Стаття 241. Дезертирство
а) Дезертирство, тобто залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а так само нез'явлення з тією ж метою на службу при призначенні, переводі, з відрядження, з відпустки або з лікувального закладу, вчинене військовослужбовцем строкової служби, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
б) Ті самі діяння, вчинені у воєнний час,-
караються довічним позбавленням волі або позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
в) Дезертирство, вчинене особою офіцерського складу, прапорщиком, мічманом або військовослужбовцем надстрокової служби, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років.
г) Те саме діяння, вчинене у воєнний час, -
карається довічним позбавленням волі або позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
( Стаття 241 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3130-08 від 14.10.74, Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 242. Самовільне залишення частини в бойовій обстановці
Самовільне залишення частини або місця служби в бойовій обстановці, незалежно від тривалості, -
карається довічним позбавленням волі або позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
( Стаття 242 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 243. Ухилення від військової служби шляхом членоушкодження або іншим способом
а) Ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом заподіяння собі якогось покалічення (членоушкодження) або шляхом симуляції хвороби, підробки документів чи іншого обману, а так само відмова від несення обов'язків військової служби -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
б) Ті самі діяння, вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, -
караються довічним позбавленням волі або позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
( Стаття 243 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 244. Промотання або втрата військового майна
а) Продаж, застава або передача в користування військовослужбовцем строкової служби виданих йому для особистого користування предметів обмундирування чи спорядження (промотання), а так само втрата або зіпсування цих предметів внаслідок порушення правил їх зберігання -
караються направленням у дисциплінарний батальйон на строк від трьох місяців до одного року.
б) Ті самі діяння при пом'якшуючих обставинах -
тягнуть застосування правил Дисциплінарного статуту Збройних Сил.
в) Діяння, передбачені пунктом "а" цієї статті, вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від одного року до п'яти років.
г) Втрата або зіпсування ввірених для службового користування зброї, боєприпасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання -
карається позбавленням волі на строк від одного року до трьох років.
д) Діяння, передбачені пунктом "г" цієї статті, вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від двох до семи років.
( Стаття 244 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 245. Умисне знищення або пошкодження військового майна
а) Умисне знищення або пошкодження зброї, боєприпасів, засобів пересування, військової техніки чи іншого військового майна, при відсутності ознак особливо небезпечного державного злочину, -
карається позбавленням волі на строк від одного року до п'яти років.
б) Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
в) Діяння, передбачене пунктом "б" цієї статті, вчинене у воєнний час або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років або довічним позбавленням волі.
( Стаття 245 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 245-1. Порушення правил поводження із зброєю, а також з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих
а) Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, радіоактивними та іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих, яке спричинило заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
б) Те саме діяння, яке спричинило заподіяння тілесних ушкоджень кільком особам або смерть потерпілого, -
карається позбавленням волі на строк від одного року до десяти років.
в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, яке спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років.
( Кодекс доповнено статтею 245-1 згідно з Указом ПВР N 6591-10 від 29.02.84 )
Стаття 246. Порушення правил водіння або експлуатації машин
Порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило нещасні випадки з людьми або інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від двох до десяти років.
Стаття 247. Порушення правил польотів або підготовки до них
Порушення правил польотів або підготовки до них, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Стаття 248. Порушення правил кораблеводіння
Порушення правил кораблеводіння, що спричинило загибель або серйозні пошкодження корабля, людські жертви чи інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Стаття 249. Порушення статутних правил караульної служби
а) Порушення статутних правил караульної (вахтової) служби і виданих на розвиток цих правил наказів і розпоряджень -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
б) Те саме діяння при пом'якшуючих обставинах -
тягне застосування правил Дисциплінарного статуту Збройних Сил.
в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, що спричинило шкідливі наслідки, для запобігання яким призначено даний караул (вахту), -
карається позбавленням волі на строк від одного року до десяти років.
г) Порушення статутних правил патрулювання, що спричинило шкідливі наслідки, для запобігання яким призначено даний патруль, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
д) Діяння, передбачені пунктами "а" і "г" цієї статті, вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від двох до семи років.
е) Діяння, передбачене пунктом "в" цієї статті, вчинене у воєнний час або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років або довічним позбавленням волі.
( Стаття 249 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від26.04.65; N 4571-10 від 12.01.83; N 6591-10 від29.02.84, Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 1483-IIIвід 22.02.2000 )
Стаття 250. Порушення правил несення прикордонної служби
а) Порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду по охороні державного кордону України, -
карається позбавленням волі на строк від одного року до трьох років.
б) Те саме діяння при пом'якшуючих обставинах -
тягне застосування правил Дисциплінарного статуту Збройних Сил.
в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, що спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
( Стаття 250 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 251. Порушення правил несення бойового дежурства
а) Порушення правил несення бойового дежурства (бойової служби) по своєчасному виявленню і відбиттю раптового нападу на Україну або по захисту і забезпеченню безпеки -
карається позбавленням волі на строк від одного року до п'яти років.
б) Те саме діяння при пом'якшуючих обставинах -
тягне застосування правил Дисциплінарного статуту Збройних Сил.
в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, що спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
г) Діяння, передбачені пунктами "а" і "в" цієї статті, вчинені у воєнний час, -
караються довічним позбавленням волі або позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.
( Стаття 251 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від26.04.65; N 4571-10 від 12.01.83; N 6491-10 від29.02.84, Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 1483-IIIвід 22.02.2000 )
Стаття 252. Порушення статутних правил внутрішньої служби
а) Порушення особою, яка входить у добовий наряд частини (крім караулу і вахти), статутних правил внутрішньої служби -
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести місяців.
б) Те саме діяння при пом'якшуючих обставинах -
тягне застосування правил Дисциплінарного статуту Збройних Сил.
в) Діяння, передбачене пунктом "а" цієї статті, якщо воно спричинило шкідливі наслідки, запобігання яким входило в обов'язок даної особи, -
карається позбавленням волі на строк від шести місяців до двох років.
г) Діяння, передбачене пунктом "в" цієї статті, вчинене у воєнний час або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від одного року до п'яти років.
( Стаття 252 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 253. Розголошення військової таємниці або втрата документів, що містять військову таємницю
а) Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, при відсутності ознак зради батьківщини, -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
б) Втрата документів, що містять відомості військового характеру, які становлять державну таємницю, або предметів, відомості про які становлять державну таємницю, особою, якій ці документи або предмети були довірені, якщо втрата стала результатом порушення встановлених правил поводження з зазначеними документами або предметами, -
карається позбавленням волі на строк від одного року до трьох років.
в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
г) Розголошення військових відомостей, які не підлягають оголошенню, але не становлять державної таємниці, -
карається позбавленням волі на строк від трьох місяців до одного року.
д) Діяння, передбачене пунктом "г" цієї статті, при пом'якшуючих обставинах -
тягне застосування правил Дисциплінарного статуту Збройних Сил.
( Стаття 253 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 254. Зловживання військової посадової особи владою чи посадовим становищем
а) Зловживання військової посадової особи владою чи посадовим становищем, вчинене з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб, якщо воно завдало істотної шкоди, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
б) Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті, вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
_____________________________
Примітка. Під військовими посадовими особами розуміються військові начальники, а так само інші військовослужбовці, які займають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
У статтях 254, 254-1, 254-2, 254-3 цього Кодексу істотною шкодою, якщо вона полягає в заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в п'ять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками за тієї ж умови вважається шкода, яка в двадцять п'ять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
( Стаття 254 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10від 12.01.83; N 6591-10 від 29.02.84, Законами N 282/95-ВР від11.07.95, N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 254-1. Халатне ставлення до служби
а) Халатне ставлення військової посадової особи до служби, яке завдало істотної шкоди, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
б) Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті, вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
( Кодекс доповнено статтею 254-1 згідно з Указом ПВР N 6591-10 від29.02.84, із змінами, внесеними згідно з Законами N 2468-12 від17.06.92, N 282/95-ВР від 11.07.95 )
Стаття 254-2. Перевищення військовою посадовою особою влади чи посадових повноважень
а) Незаконне використання транспортних засобів, споруджень чи іншого військового майна або незаконне використання підлеглого для особистих послуг чи послуг іншим особам, а так само інше перевищення військовою посадовою особою влади чи посадових повноважень, крім передбаченого пунктом "б" цієї статті, якщо ці дії завдали істотної шкоди, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
б) Застосування нестатутних методів впливу щодо підлеглого, або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії завдали істотної шкоди, а так само застосування насильства щодо підлеглого, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
в) Діяння, передбачене пунктом "б" цієї статті, вчинене із застосуванням зброї, а так само діяння, передбачене пунктами "а" чи "б" цієї статті, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
г) Діяння, передбачене пунктами "а", "б" або "в" цієї статті, вчинене у воєнний час або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
( Кодекс доповнено статтею 254-2 згідно з Законом N 282/95-ВР від11.07.95; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 254-3. Бездіяльність військової влади
а) Умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, або непорушення військовою посадовою особою, що є органом дізнання, кримінальної справи щодо підлеглого, який вчинив злочин, а так само інше умисне невиконання військовою посадовою особою дій, які вона за своїми посадовими обов'язками повинна була виконати, якщо це завдало істотної шкоди, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
б) Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті, вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
( Кодекс доповнено статтею 254-3 згідно з Законом N 282/95-ВР від11.07.95;із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 255. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни
Здача ворогові начальником ввірених йому військових сил, а так само не викликане бойовою обстановкою залишення ворогові укріплень, бойової техніки та інших засобів ведення війни, якщо зазначені дії вчинені не з метою сприяння ворогові, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років або довічним позбавленням волі.
( Стаття 255 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 256. Залишення гинучого військового корабля
а) Залишення гинучого військового корабля командиром, який не виконав до кінця своїх службових обов'язків, а так само особою із складу команди корабля без належного на те розпорядження командира -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
б) Те саме діяння, вчинене у воєнний час або в бойовій обстановці, -
карається довічним позбавленням волі або позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
( Стаття 256 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 257. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю
Самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під час бою діяти зброєю -
карається довічним позбавленням волі або позбавленням волі строком на п'ятнадцять років.
( Стаття 257 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 258. Добровільна здача в полон
Добровільна здача в полон через боягузтво або малодушність -
карається довічним позбавленням волі або позбавленням волі строком на п'ятнадцять років.
( Стаття 258 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 259. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні
а) Добровільна участь військовослужбовця, який перебуває в полоні, у роботах, що мають воєнне значення, або в інших заходах, які завідомо можуть завдати шкоди Україні або союзним з нею державам, при відсутності ознак зради батьківщини, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
б) Насильство над іншими військовополоненими або жорстоке поводження з ними з боку військовополоненого, який перебуває на становищі старшого, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
в) Вчинення військовослужбовцем, який перебуває в полоні, дій, спрямованих на шкоду іншим військовополоненим, з корисливих мотивів або з метою забезпечення поблажливого до себе ставлення з боку ворога -
карається позбавленням волі на строк від одного року до трьох років.
( Стаття 259 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2468-12 від17.06.92)
Стаття 260. Мародерство
Викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих і поранених (мародерство), -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років або довічним позбавленням волі.
( Стаття 260 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 261. Насильство над населенням у районі воєнних дій
Розбій, протизаконне знищення майна, насильство, а так само протизаконне відібрання майна під приводом воєнної необхідності, вчинювані щодо населення в районі воєнних дій, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років або довічним позбавленням волі.
( Стаття 261 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III від 22.02.2000 )
Стаття 262. Погане поводження з військовополоненими
а) Погане поводження з військовополоненими, яке мало місце неодноразово або зв'язане з особливою жорстокістю, або спрямоване проти хворих і поранених, а так само недбале виконання обов'язків щодо хворих і поранених особами, на яких покладено лікування їх і піклування про них, при відсутності ознак більш тяжкого злочину, -
караються позбавленням волі на строк від одного року до трьох років.
б) Погане поводження з військовополоненими без зазначених обтяжуючих обставин -
тягне застосування правил Дисциплінарного статуту Збройних Сил.
( Стаття 262 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 263. Незаконне носіння знаків Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними
Носіння в районі воєнних дій знаків Червоного Хреста або Червоного Півмісяця особами, які не мають на те права, а так само зловживання у воєнний час прапорами або знаками Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, або пофарбуванням, присвоєним транспортним засобам санітарної евакуації, -
караються позбавленням волі на строк від трьох місяців до одного року.
Додаток
ПЕРЕЛІК
майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком
I. Не підлягають конфіскації такі види майна та предмети, що належать засудженому на правах особистої власності чи є його часткою у спільній власності, необхідні для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні:
( Із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 7194-10 від 22.06.84)
1. Жилий будинок з господарськими будівлями в сільській місцевості, якщо засуджений та його сім'я постійно в ньому проживають.
2. Носильні речі та предмети домашнього вжитку, необхідні засудженому і особам, які перебувають на його утриманні:
а) одяг - на кожну особу: одне літнє або осіннє пальто, одне зимове пальто або кожух, один зимовий костюм (для жінок - два зимових плаття), один літній костюм (для жінок - два літніх плаття), головні убори по одному на кожний сезон. Для жінок, крім того, дві літні хустки і одна тепла хустка (або шаль);
б) взуття в кількості однієї пари шкіряної, однієї пари гумової і пари валянок на кожну особу;
в) білизна у кількості двох змін на кожну особу;
г) постіль (матрац, подушка, дві простині, дві наволочки, ковдра) і два особистих рушники на кожну особу;
д) необхідний кухонний посуд;
е) меблі - по одному ліжку та стільцю (або табуретці) на кожну особу, один стіл, одна шафа і одна скриня на сім'ю;
ж) всі дитячі речі.
3. Продукти харчування, потрібні для особистого споживання засудженому, членам його сім'ї та особам, які перебувають на його утриманні, - на три місяці, а для осіб, які займаються сільським господарством, - до нового врожаю.
4. Паливо, потрібне засудженому, членам його сім'ї та особам, які перебувають на його утриманні, для готування їжі та обігрівання приміщення на протязі шести місяців.
5. Одна корова, а при відсутності корови - одна телиця; коли немає ні корови, ні телиці - одна коза, вівця чи свиня - у осіб, які займаються сільським господарством.
6. Корм для худоби, яка не підлягає конфіскації, - в кількості, потрібній до вигону худоби на пасовище або до збору нових кормів.
7. Насіння, потрібне для чергових посівів (осіннього і весняного), та незнятий урожай - у осіб, які займаються сільським господарством.
8. Сільськогосподарський інвентар - у осіб, які займаються сільським господарством.
9. Знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, а також потрібні для особистих професійних занять засудженого інструменти, приладдя і книги, за винятком випадків, коли суд позбавив засудженого права займатися даною діяльністю.
10. Пайові внески до кооперативних організацій (крім дачнобудівних кооперативів) та колгоспів.
( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83 )
-------------------
Примітка. Пайові внески до житлобудівних кооперативів можуть бути конфісковані в разі, коли спорудження будинку ще не закінчено.
II. В разі конфіскації частки засудженого в спільному майні колгоспного двору чи господарства громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю в сільському господарстві, розмір його частки визначається після виключення з цього майна того, що не підлягає конфіскації.
( Із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83 )
Додаток 2
( Закон втратив чинність на підставі Закону N 55/97-ВР від 07.02.97, ВВР 1997, N 14, ст.114 )
ЗАКОН УКРАЇНИ
(прийнятий 17.06.92 N 2467-12 (Від. 35, ст.510)
Про порядок застосування кримінальних покарань і заходів адміністративного стягнення у вигляді штрафу
Верховна Рада України
постановляє:
1. Встановити, що надалі до прийняття Верховною Радою України нових Кримінального, Кримінально-процесуального, Цивільного процесуального кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені чинним законодавством штрафи як міра кримінального покарання і захід адміністративного стягнення, крім передбачених статтями 121, 121-1, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 124-1, 125, 126, 127, 128, 128-1, частинами першими і другими статей 129, 130 і 131, частиною другою статті 132, статтями 139, 140, 186-1 Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення та статтею 62, частинами першою і другою статті 66, частинами першими статей 68-1 і 75, статтею 76, частиною другою статті 77-1, частиною першою статті 80, статтею 187-2, частиною першою статті 215, статтями 215-2, 215-3, 215-4 Кримінального кодексу Української РСР, підлягають застосуванню у десятикратному розмірі.
Штрафи, передбачені статтями 121, 121-1, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 124-1, 125, 126, 127, 128, 128-1, частинами першими і другими статей 129, 130 і 131, частиною другою статті 132, статтями 139, 140 Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення та частиною першою статті 215, статтями 215-2, 215-3 і 215-4 Кримінального кодексу Української РСР, підлягають застосуванню у трикратному розмірі.
2. Встановити, що співвідношення між визначеними у статті 1 цього Закону розмірами штрафів та існуючим на день його прийняття мінімальним розміром заробітної плати є постійним і у разі наступної зміни цього розміру зберігається.
3. Цей Закон набирає чинності з моменту його прийняття.