Виготовлення з метою збуту, а також збут підроблених державних казначейських білетів, білетів Національного банку України, металевої монети, державних цінних паперів або іноземної валюти -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна.
Ті ж дії, вчинені за попереднім зговором групою осіб або особою, раніше судимою за виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Змінено згідно з Указом ПВР від 27.06.61 та згідно з Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 80. Порушення правил про валютні операції
Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, вчинені протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж порушення, а також вчинення цих дій у значних розмірах, -
караються позбавленням волі на строк до п'яти років з конфіскацією валютних цінностей, або виправними роботами строком до двох років, або штрафом до ста мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією валютних цінностей.
Ті ж дії, вчинені організованою групою або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, чи у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна і валютних цінностей.
-------------------
Примітка. Незаконна операція з валютними цінностями визнається вчиненою у значному розмірі, якщо вартість предмета цієї операції перевищує двадцять мінімальних розмірів заробітної плати.
Незаконна операція з валютними цінностями визнається вчиненою у великому розмірі, якщо вартість предмета цієї операції перевищує сто мінімальних розмірів заробітної плати.
( Змінено згідно з Указами ПВР від 27.06.61; від 21.07.61; N 6591-10 від 28.02.84 та згідно з Законами N 2468-12 від 17.06.92; N 3890-12 від 28.01.94 )
Стаття 80-1. Приховування валютної виручки
Відкриття або використання за межами України валютних рахунків підприємств, установ та організацій без дозволу Національного банку України посадовими особами підприємств, установ та організацій, що діють на території України, чи за їх дорученням іншими особами або особами, які займаються підприємницькою діяльністю, незалежно від форм власності, а так само будь-якою іншою особою, яка є громадянином України і постійно проживає на її території, або приховування валютної виручки -
караються позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом до п'ятисот офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією вкладу і валютної виручки.
( Кодекс доповнено статтею 80-1 згідно з Указом ПВР від 10.09.62;змінено згідно з Указом ПВР N 4571-10 від 12.01.83; ЗаконамиN 2468-12 від 17.06.92, N 2947-12 від 28.01.93, N 154/94-ВР від29.07.94 )
- Кодекс доповнено статтею 80-2 згідно з Указом ПВР від 10.09.62; стаття виключена згідно з Законом N 2468-12 від 17.06.92
Глава II
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВНОЇ І КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ
( Назва глави II із змінами, внесеними згідно із Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 81. Розкрадання державного або колективного майна шляхом крадіжки
Таємне викрадення державного або колективного майна (крадіжка) -
карається позбавленням волі на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від ста до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Крадіжка вчинена повторно або за попереднім зговором групою осіб, -
карається позбавленням волі на строк до шести років з конфіскацією майна або без конфіскації, або виправними роботами на строк від одного року до двох років з конфіскацією майна чи без такої.
Крадіжка з проникненням у приміщення чи інше сховище -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без конфіскації.
Крадіжка, вчинена у великих розмірах або особливо небезпечним рецидивістом, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна
-------------------
Примітка. Повторним у статтях 81 - 84 і 86-2 визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 69, 86, 86-1, 140 - 144, 223, 228-3, 229-2, 229-17 (розкрадання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин), 229-19 цього Кодексу.
У статтях 81 - 84, 86 цього Кодексу розкрадання визнається вчиненим у великих розмірах і вважається таким, що завдало великої шкоди державному чи колективному майну, якщо воно вчинено однією особою чи групою осіб на суму, яка в сто і більше разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством України.
У статті 86-1 цього Кодексу розкрадання державного або колективного майна визнається вчиненим в особливо великих розмірах, якщо воно вчинено однією особою чи групою осіб на суму, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством України.
( Стаття 81 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від27.06.61; N 2718-08 від 17.06.74; N 4571-10 від 12.01.83; N4452-11 від 21.08.87; N 5723-11 від 14.04.88; N 7226-11 від06.03.89; Законами N 2175-12 від 06.03.92, N 2468-12 від17.06.92; N 2547-12 від 07.07.92, N 41/95-ВР від 08.02.95, N64/95-ВР від 15.02.95 )
Стаття 82. Розкрадання державного або колективного майна шляхом грабежу
Відкрите викрадення державного або колективного майна (грабіж) -
карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або виправними роботами на строк від одного року до двох років.
Грабіж, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений за попереднім зговором групою осіб чи повторно, -
карається позбавленням волі на строк до семи років з конфіскацією майна або без конфіскації.
Грабіж з проникненням у приміщення чи інше сховище -
карається позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років з конфіскацією майна або без конфіскації.
Грабіж, вчинений у великих розмірах або особливо небезпечним рецидивістом, -
карається позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Стаття 82 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від17.06.92 )
Стаття 83. Розкрадання державного або колективного майна шляхом шахрайства
Заволодіння державним або колективним майном шляхом обману чи зловживання довір'ям (шахрайство) -
карається позбавленням волі на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від ста до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Шахрайство, вчинене повторно або за попереднім зговором групою осіб, -
карається позбавленням волі на строк до шести років з конфіскацією майна або без конфіскації або виправними роботами на строк від одного року до двох років з конфіскацією майна чи без такої.
Шахрайство, що завдало великої шкоди державі чи громадській організації або вчинене особливо небезпечним рецидивістом, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Стаття 83 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від17.06.92, N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 84. Розкрадання державного або колективного майна шляхом привласнення, розтрати або зловживання посадовим становищем
Привласнення чи розтрата державного або колективного майна, яке було ввірено винному чи перебувало в його віданні, -
карається позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, або штрафом у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Розкрадання державного або колективного майна шляхом зловживання посадової особи своїм посадовим становищем -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з конфіскацією майна або без такої з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені повторно або за попереднім зговором групою осіб, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
Дії, передбачені частинами 1, 2 або 3 цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна та з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
( Стаття 84 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від17.06.92, N 41/95-ВР від 08.02.95, N 282/95-ВР від 11.07.95 )
( Кодекс доповнено статтею 84-1 згідно з Указом ПВР від 20.03.65 ) ( Стаття 84-1 виключена на підставі Указу ПВР N 4571-10 від 12.01.83 )
( Стаття 85 виключена на підставі Закону N 2547-12 від 07.07.92 )
Стаття 86. Розбій з метою розкрадання державного або колективного майна
Напад з метою заволодіння державним або колективним майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна або без конфіскації.
Ті ж дії, якщо вони були спрямовані на заволодіння державним чи колективним майном у великих розмірах, або вчинені за попереднім зговором групою осіб, або поєднані з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або особливо небезпечним рецидивістом, чи особою, яка раніше вчинила розбій з метою заволодіння державним, колективним чи індивідуальним майном громадян або бандитизм, -
караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Стаття 86 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від17.06.92 )
Стаття 86-1. Розкрадання державного або колективного майна в особливо великих розмірах
Розкрадання державного або колективного майна, вчинене в особливо великих розмірах, незалежно від способу розкрадання (статті 81-84 і 86), -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
( Кодекс доповнено статтею 86-1 згідно з Указом ПВР від 27.06.61; змінено згідно з Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 86-2. Вимагательство державного або колективного майна
Вимога передачі державного або колективного майна чи права на майно під погрозою насильства над особою, у віданні або під охороною якої перебуває це майно, насильства над близькими їй особами, розголошення відомостей, що ганьблять її або близьких їй осіб, пошкодження або знищення їх особистого або державного або колективного майна, що перебуває в їх віданні чи під охороною, (вимагательство) -
карається позбавленням волі на строк до чотирьох років з конфіскацією майна чи без такої або виправними роботами на строк від одного до двох років з конфіскацією майна чи без такої.
Вимагательство, вчинене повторно, або за попереднім зговором групою осіб, або під погрозою вбивства чи нанесення тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -
карається позбавленням волі на строк до семи років з конфіскацією майна.
Вимагательство, вчинене організованою групою, або особливо небезпечним рецидивістом, або поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди, чи спричинило інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.
( Кодекс доповнено статтею 86-2 згідно з Указом ПВР N 7226-11 від 06.03.89; змінено згідно з Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 87. Спричинення майнової шкоди шляхом обману або зловживання довір'ям
Спричинення майнової шкоди державі або громадскій організації шляхом обману або зловживання довір'ям, при відсутності ознак розкрадання, -
карається виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або штрафом від шістдесяти до ста шістдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
( Стаття 87 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
- Кодекс доповнено статтею 87-1 згідно з Указом ПВР N 2444-11 від 27.06.86; стаття виключена згідно з Законом N 2547-12 від 07.07.92
- Кодекс доповнено статтею 87-2 згідно з Указом ПВР N 2444-11 від 27.06.86; стаття виключена згідно з Законом N 2547-12 від 07.07.92
Стаття 88. Привласнення знайденого або такого, що випадково опинилося у винного, державного чи колективного майна
Привласнення знайденого або такого, що випадково опинилося у винного, цінного майна, яке завідомо належить державі або громадській організації, -
карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом від шістдесяти до ста шістдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
( Стаття 88 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 41/95-ВР від08.02.95 )
Стаття 89. Умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна
Умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна -
карається позбавленням волі на строк до одного року, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, а так само умисне знищення чи істотне пошкодження лісових масивів шляхом підпалу -
караються позбавленням волі на строк до десяти років.
Умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна або лісових масивів, вчинене шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це діяння спричинило людські жертви або завдало особливо великої шкоди, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
( Стаття 89 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від25.11.64; N 4571-10 від 12.01.83; N 279-11 від 20.05.85, Законами N 2175-12 від 06.03.92; N 2468-12 від 17.06.92, N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 90. Необережне знищення або пошкодження державного чи колективного майна
Необережне знищення або пошкодження державного чи колективного майна, що спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки, при відсутності ознак злочину проти громадської безпеки, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років.
( Змінено згідно з Указами ПВР N 3086-09 від 16.02.78; N 4571-10 від 12.01.83 та згідно з Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 91. Злочинно-недбале ставлення до охорони державного або колективного майна
Злочинно-недбале ставлення особи, якій доручено зберігання або охорону державного чи колективного майна, до своїх обов'язків, що потягло розкрадання, пошкодження або загибель цього майна у великих розмірах, при відсутності ознак службового злочину, -
карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк.
- виключена згідно з Законом N 2468-12 від 17.06.92
Глава III
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ, ЗДОРОВ'Я, ВОЛІ І ГІДНОСТІ ОСОБИ
Стаття 93. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
Умисне вбивство: а) з корисливих мотивів; б) з хуліганських мотивів; в) вчинене у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку; г) двох або більше осіб; д) жінки, яка завідомо для винного була в стані вагітності; е) вчинене з особливою жорстокістю або способом, небезпечним для життя багатьох осіб; ж) вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення, а так само поєднане з згвалтуванням; з) вчинене особливо небезпечним рецидивістом або особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 95-97 цього Кодексу; и) вчинене на замовлення; і) вчинене за попереднім зговором групою осіб або організованою групою, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або смертною карою, з конфіскацією, крім того, майна у випадках, передбачених пунктом "а" цієї статті.
( Стаття 93 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2175-12 від06.03.92, N 388/96-ВР від 02.10.96 )
Стаття 94. Умисне вбивство
Умисне вбивство, вчинене без вказаних у статті 93 цього Кодексу ознак, -
карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Стаття 95. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
Стаття 96. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини
Умисне вбивство матір'ю своєї дитини під час пологів або зараз же після пологів -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 97. Вбивство при перевищенні меж необхідної оборони
Вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років.
( Стаття 97 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 98. Вбивство з необережності
Вбивство з необережності -
карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років.
( Стаття 98 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 99. Доведення до самогубства
Доведення до самогубства або до спроби вчинити самогубство особи, що перебуває в матеріальній або іншій залежності від іншої особи, шляхом жорстокого з нею поводження або систематичного приниження її людської гідності -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
Доведення до самогубства або до спроби вчинити самогубство внаслідок систематичного цькування чи наклепу з боку особи, від якої потерпілий не був у матеріальній або іншій залежності, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 100. Погроза вчинити вбивство
Погроза вчинити вбивство, при наявності реальних підстав побоюватися виконання цієї погрози, -
карається позбавленням волі на строк до одного року.
( Стаття 100 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2175-12 від06.03.92 )
Стаття 101. Умисне тяжке тілесне ушкодження
Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, або таке, що спричинило втрату будь-якого органу або втрату його функцій, душевну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний з стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину, або перервання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, -
карається позбавленням волі на строк від двох до восьми років.
Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер мучення або мордування, або коли воно сталося внаслідок систематичних, хоч би й не тяжких тілесних ушкоджень, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, а так само вчинене особливо небезпечним рецидивістом, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
( Стаття 101 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від10.09.62 )
Стаття 102. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривале порушення функцій будь-якого органу або інший тривалий розлад здоров'я без наслідків, зазначених у статті 101 цього Кодексу, -
карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або виправними роботами на строк до двох років.
__________________________
Примітка. Вжите в цій статті і статтях 103, 105 і 215 поняття "середньої тяжкості тілесне ушкодження" відповідає поняттю "менш тяжке тілесне ушкодження", що його вжито в статті 238 відповідно до статті 8 Закону СРСР "Про кримінальну відповідальність за військові злочини" в редакції 15 грудня 1983 року.
( Стаття 102 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10від 12.01.83, N 6591-10 від 29.02.84 )
Стаття 103. Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання
Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, -
карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк.
( Стаття 103 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 104. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони
Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони -
карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.
Стаття 105. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження -
карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.
Стаття 106. Умисне легке тілесне ушкодження
Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або короткочасну втрату працездатності,-
карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.
Умисне легке тілесне ушкодження без наслідків, зазначених в частині 1 цієї статті, -
карається виправними роботами на строк до шести місяців або штрафом до сорока мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
( Стаття 106 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 107. Побої і мордування
Умисне нанесення удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю, -
карається виправними роботами на строк до шести місяців, або штрафом до сорока мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
Ті самі діяння, що носять характер мордування, -
караються позбавленням волі на строк до трьох років.
( Стаття 107 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 108. Зараження венеричною хворобою
Завідоме поставлення іншої особи через статеві зносини або іншими діями в небезпеку зараження венеричною хворобою -
карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк від одного року до двох років.
Дії, передбачені частиною 2 цієї статті, вчинені особою, яка раніше судилася за зараження іншої особи венеричною хворобою, а так само зараження двох або більше осіб, або неповнолітнього -
караються позбавленням волі на строк до п'яти років.
( Стаття 108 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 343-08 від 17.12.71; N 4571-10 від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 108-1. Ухилення від лікування венеричної хвороби
Ухилення від лікування венеричної хвороби, продовжуване після попередження, зробленого органами охорони здоров'я, -
карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.
( Кодекс доповнено статтею 108-1 згідно з Указом ПВР N 343-08 від17.12.71; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10 від12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 108-2. Зараження вірусом імунодефіциту людини
Завідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини особою, яка знала про наявність у неї інфекції, зумовленої цим вірусом, -
карається позбавленням волі на строк до восьми років.
( Кодекс доповнено статтею 108-2 згідно з Указом ПВР N 4981-11 від25.11.87; в редакції Закону N 1974-12 від 12.12.91 )
Стаття 108-3. Зараження вірусом імунодефіциту людини медичними, фармацевтичними працівниками та працівниками інших сфер
Неналежне виконання медичними, фармацевтичними працівниками або працівниками інших сфер своїх професійних обов'язків через недбале або несумлінне до них ставлення, що призвело до зараження особи вірусом імунодефіциту людини, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження вірусом імунодефіциту людини двох або більше осіб, -
карається позбавленням волі на строк до восьми років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
( Кодекс доповнено статтею 108-3 згідно з Законом N 1974-12 від12.12.91 )
Стаття 108-4. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на зараження вірусом імунодефіциту людини та його результатів
Розголошення медичним працівником або іншою посадовою особою відомостей про проведення медичного огляду особи на зараження вірусом імунодефіциту людини або захворювання на СНІД та його результатів, що стали їй відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних обов'язків, -
карається позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від двохсот до чотирьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
( Кодекс доповнено статтею 108-4 згідно з Законом N 1974-12 від12.12.91, із змінами, внесеними згідно з Законом N 41/95-ВР від08.02.95 )
Стаття 109. Незаконне проведення аборту
Незаконне проведення лікарем аборту -
карається виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
Проведення аборту особою, що не має спеціальної медичної освіти, -
карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на строк від одного року до двох років.
Незаконне проведення аборту, що спричинило тривалий розлад здоров'я або смерть, -
карається позбавленням волі на строк до шести років.
( Стаття 109 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 110. Примушування жінки до вчинення аборту
Примушування жінки до вчинення аборту, якщо внаслідок цього аборт був проведений, -
карається виправними роботами на строк до одного року або громадською доганою.
Стаття 111. Залишення в небезпеці
Завідоме залишення без допомоги особи, що перебуває в небезпечному для життя становищі і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав можливість подати їй допомогу, а так само, якщо він сам поставив потерпілого в небезпечне для життя становище, -
карається виправними роботами на строк до двох років.
Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть особи, залишеної без допомоги, або інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк.
( Стаття 111 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 112. Неподання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя становищі
Неподання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя становищі, при можливості подати таку допомогу, або незаявлення про таке становище особи належним установам чи особам, якщо внаслідок цього сталася смерть або тяжкі тілесні ушкодження,-
карається виправними роботами на строк до одного року або громадською доганою.
( Стаття 112 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 113. Неподання допомоги хворому особою медичного персоналу
Неподання без поважних причин допомоги хворому особою медичного персоналу, яка зобов'язана, згідно з встановленими правилами, подати таку допомогу, якщо це завідомо для медичного працівника могло спричинити тяжкі наслідки для хворого, -
карається виправними роботами на строк до двох років або громадською доганою.
Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
( Стаття 113 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 114. Ухилення від сплати аліментів на утримування дітей
Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду або постановою народного судді коштів на утримування дітей (аліментів), а так само злісне ухилення батьків від утримування неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, -
карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.
( Стаття 114 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 8520-10від 01.03.85 )
Стаття 115. Зловживання опікунськими правами і залишення підопічних дітей без нагляду і допомоги
Використання опіки з корисливою метою на шкоду підопічному (заняття жилої площі, використання майна, яке залишилося після смерті батьків, тощо) або залишення підопічних дітей без нагляду і необхідної матеріальної допомоги -
карається виправними роботами на строк до двох років або штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
( Стаття 115 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 115-1. Розголошення таємниці усиновлення
Розголошення таємниці усиновлення проти волі усиновителя -
карається виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
( Кодекс доповнено статтею 115-1 згідно з Указом ПВР N 2984-07 від25.08.70, із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10 від12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Стаття 116. Ухилення від сплати коштів на утримування непрацездатних батьків
Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримування непрацездатних батьків -
карається виправними роботами на строк до одного року або громадською доганою.
Стаття 117. Згвалтування
Згвалтування, тобто статеві зносини з застосуванням фізичного насильства, погрози або з використанням безпорадного стану потерпілої, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Згвалтування, вчинене особою, яка раніше вчинила такий злочин, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Згвалтування, вчинене групою осіб, або згвалтування неповнолітньої -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.
Згвалтування, вчинене особливо небезпечним рецидивістом, або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а так само згвалтування малолітньої -
карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
( Стаття 117 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від27.06.61; 10.09.62; N 270-10 від 26.05.80; Законами N 2175-12 від06.03.92; N 2468-12 від 17.06.92 )
Стаття 118. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом
Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози або з використанням безпорадного стану потерпілої -
карається позбавленням волі на строк до шести років.
Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб або особливо небезпечним рецидивістом, чи особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтею 117 або частиною 2 статті 122 цього Кодексу, або таке, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а так само вчинене щодо неповнолітньої, -
карається позбавленням волі на строк від двох до десяти років.
( Стаття 118 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4029-09від 17.11.78 )
Стаття 119. Примушування жінки до статевого зв'язку
Примушування жінки до статевого зв'язку особою, щодо якої жінка є матеріально або по службі залежною, -
карається позбавленням волі на строк до одного року або виправними роботами на той же строк.
Стаття 120. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, -
караються позбавленням волі на строк до восьми років.
Стаття 121. Розбещення неповнолітніх
Вчинення розпутних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, -
карається позбавленням волі на строк до двох років.
( Стаття 121 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2175-12 від06.03.92 )
Стаття 122. Мужолозтво
Мужолозтво, тобто статеві зносини чоловіка з чоловіком, вчинене з застосуванням фізичного насильства, погрози або використанням безпорадного стану потерпілого, -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Те саме діяння, вчинене групою осіб, або щодо неповнолітнього, або особою, яка раніше вчинила такий злочин, -
карається позбавленням волі на строк до восьми років.
( Стаття 122 в редакції Закону N 1974-12 від 12.12.91 )
Стаття 123. Незаконне позбавлення волі
Незаконне позбавлення волі -
карається виправними роботами на строк до двох років.
Те саме діяння, вчинене способом, небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
( Стаття 123 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83 )
Стаття 123-1. Захоплення заложників
Захоплення або тримання особи як заложника, поєднані з погрозою вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень або дальшим триманням цієї особи, з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної або юридичної особи чи групи осіб вчинити або утриматися від вчинення якої-небудь дії як умови звільнення заложника, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Ті самі дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Чинність частин 1 і 2 цієї статті не поширюється на випадки вчинення такого злочину на території України, коли особа, яка захопила або тримає заложника, перебуває на території України, і ця особа, а також заложник є громадянами України.
Захоплення чи утримання особи як заложника з метою спонукання державної, громадської установи або органу чи посадової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заложника -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Дії, передбачені частиною 4 цієї статті, вчинені щодо працівника правоохоронного органу чи представника влади, а так само щодо його близьких родичів, або за попереднім зговором групою осіб, або особливо небезпечним рецидивістом чи поєднані із заподіянням потерпілому середньої тяжкості чи тяжкого тілесного ушкодження, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років.
( Кодекс доповнено статтею 123-1 згідно з Указом ПВР N 4392-11 від31.07.87; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 647-12 від18.01.91; Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 388/96-ВР від02.10.96 )
Стаття 123-2. Незаконне поміщення в психіатричну лікарню
Поміщення в психіатричну лікарню завідомо психічно здорової особи -
карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк з позбавленням права займати певні посади або займатись певною діяльністю на строк від одного року до трьох років чи без такого.
( Кодекс доповнено статтею 123-2 згідно з Указом ПВР N 5397-11 від10.02.88 )
Стаття 124. Викрадення чужої дитини
Викрадення або підміна чужої дитини з корисливою метою, з помсти або з інших особистих мотивів -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
Стаття 125. Наклеп
Наклеп, тобто поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу, -
карається позбавленням волі на строк до одного року, або виправними роботами на той же строк, або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
Наклеп у друкованому або іншим способом розмноженому творі, в анонімному листі, а так само вчинений особою, раніше судимою за наклеп, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні державного або іншого тяжкого злочину, -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
( Стаття 125 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 4571-10від 12.01.83; N 1432-11 від 10.12.85, Законом N 41/95-ВР від08.02.95 )
Стаття 126. Образа
Образа, тобто умисне приниження честі і гідності особи, виражене в непристойній формі, -
карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом від тридцяти до вісімдесяти мінімальних розмірів заробітної плати, або громадською доганою.
( Стаття 126 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10від 12.01.83, Законом N 41/95-ВР від 08.02.95 )
Глава IV
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПОЛІТИЧНИХ І ТРУДОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН
Стаття 127. Перешкодження здійсненню виборчого права
Перешкодження шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином права обирати і бути обраним Президентом України чи народним депутатом, вести передвиборну агітацію -
карається позбавленням волі на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом до десяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
Ті ж дії, вчинені членом виборчої комісії або іншою посадовою особою, -
караються позбавленням волі на строк від одного року до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від семи до п'ятнадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
( Змінено згідно з Указами ПВР N 4571-10 від 12.01.83; N 8710-11 від 19.01.90 та згідно з Законом N 3039-12 від 03.03.93 )
Стаття 128. Підлог виборчих документів, приписка або неправильний підрахунок голосів
Підлог виборчих документів, приписка або завідомо неправильний підрахунок голосів, вчинені членом виборчої комісії або іншою посадовою особою, -
караються позбавленням волі на строк від одного року до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від семи до п'ятнадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.
( Змінено згідно з Указами ПВР N 4571-10 від 12.01.83; N 8710-11 від 19.01.90 та згідно з Законом N 3039-12 від 03.03.93 )
Стаття 129. Порушення таємниці голосування
Порушення таємниці голосування членом виборчої комісії або іншою посадовою особою -