Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення

назву товарів (робіт, послуг), що поставлялись (надавались);

кількісні та вартісні показники товарів (робіт, послуг), які поставлялись (надавались): ціна за одиницю, кількість та вартість за періодами;

перелік виписаних накладних (актів виконаних робіт, інше);

перелік виписаних податкових накладних із зазначенням номера, дати та суми;

відображення податкових накладних у реєстрі виданих податкових накладних з урахуванням коригування (із зазначенням дати та номера запису);

перелік актів приймання-передачі, вантажно-митних декларацій, платіжних доручень;

відображення операцій з поставки товарів (робіт, послуг) у бухгалтерському та податковому обліку суб'єкта господарювання в розрізі податкових періодів;

форму розрахунків, наявність заборгованості на певну дату;

спосіб та засіб перевезення, реквізити перевізника, розрахунку з перевізником тощо.

Також підлягають дослідженню такі питання та інформація:

можливість чи неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному суб'єктом господарювання у документах обліку;

наявність чи відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

інша інформація, яка доводить, що відомості документів обліку (податкових накладних) не відповідають дійсності.

При цьому, при проведенні перевірки встановлюються та документуються факти, які свідчать про діяльність суб'єкта господарювання з метою отримання податкової вигоди (безтоварність операції, здійснення господарських операцій з метою одержання відшкодування податку на додану вартість, звільнення від оподаткування, зменшення бази та ставки оподаткування, одержання права на залік тощо), для цілей оподаткування операції враховані суб'єктом господарювання не відповідно до їх дійсного економічного змісту; або враховані операції, не обумовлені розумними економічними або іншими причинами, або така податкова вигода виникає не у зв'язку із здійсненням реальної господарської діяльності.

в) У разі встановлення трьох і більше порушень у зв'язку із виявленням фактів взаємовідносин із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду такі факти групуються у відповідний реєстр за наступною примірною формою:

У разі необхідності реєстр може бути доповнений додатковими даними та/або винесений в окремий додаток до акта перевірки.

При цьому у разі встановлення фактів взаємовідносин із суб'єктами господарювання установчі документи (свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця), первинні та/або інші документи яких було визнано недійсними в судовому порядку, у цьому розділі акта перевірки також коротко описується суть судової справи.

г) У разі встановлення трьох і більше порушень в частині незастосування (неправильного застосування) "звичайних цін" у випадках, передбачених законодавством для їх застосування, результати також групуються у відповідний реєстр за наступною примірною формою:

У разі необхідності реєстр може бути доповнений додатковими даними та/або винесений в окремий додаток до акта перевірки.

3.1.3. Рекомендації щодо пункту 3.1.3 "Амортизаційні відрахування"

Результати проведеної перевірки повноти нарахування амортизаційних відрахувань відображається в акті перевірки аналогічно підпунктам 3.1.1 та 3.1.2 цього розділу Методичних рекомендацій. При цьому також враховується положення 12 стандарту Методичних вказівок про визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи "Відомості про основні фонди та запаси", зокрема, у випадку, якщо обставини, що відображаються в акті перевірки, пов'язані з обліком основних фондів або запасів, в акті перевірки мають бути вказані:

а) принципи фінансового (бухгалтерські рахунки, методи амортизації або вибуття) та податкового обліку основних фондів та запасів;

б) балансова вартість за даними бухгалтерського обліку та вартість, яка згідно з правилами оподаткування впливає на визначення об'єктів оподаткування.

У випадку, якщо обставини, що відображаються в акті перевірки, пов'язані з рухом або зберіганням основних фондів, в акті перевірки вказуються реквізити товарно-супровідних документів, особи, які здійснювали відповідне транспортування, реквізити осіб, які здійснювали зберігання.

У разі виявлення фактів порушень, які повторюються в різних податкових періодах, описується кожне виявлене порушення у розрізі окремого основного фонду, підводиться загальний підсумок виявлених порушень, а решта порушень групується у відповідний примірний реєстр із зазначенням даних платника, які відображені в додатку до Декларації, даних перевірки та встановлених відхилень за наступною примірною формою:

Реєстр встановлених порушень при визначенні суб'єктом господарювання амортизаційних відрахувань за період з __.__.__ по __.__.__.

У разі необхідності реєстр може бути доповнений додатковими даними та/або винесений в окремий додаток до акта перевірки.

3.1.4. Рекомендації щодо підпункту 3.1.4 "Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток"

Результати проведеної перевірки повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток відображаються в акті перевірки аналогічно підпункту 3.1.1 цих Методичних рекомендацій.

Наводяться зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум об'єкта оподаткування, прибутку, що підлягає оподаткуванню, нарахованої суми податку, податкового зобов'язання тощо, встановлені відхилення. Також зазначаються звітні періоди, типи поданих декларацій (основна, уточнююча), дата подання до ОДПС та реєстраційний номер.

У разі встановлення порушення податкового законодавства у випадках, законодавчо передбачених для застосування звичайної ціни, додатково зазначається сума податкового зобов'язання, розрахованого у зв'язку із незастосуванням (невірним застосуванням) платником податків у податковому обліку звичайних цін.

При цьому для дотримання передбаченої законодавством процедури нарахування податкових зобов'язань внаслідок визначення звичайних цін працівник, відповідальний за проведення перевірки, подає (направляє) керівнику податкового органу (на обліку в якому перебуває платник податків) службову записку (лист тощо) для прийняття рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань.

Рішення (наказ) про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань (далі - наказ) складається із зазначенням дати та номера наказу, назви та коду ЄДРПОУ платника податків, що перевіряється, підстав для застосування звичайної ціни, передбачених законом з питань оподаткування тощо.

У разі видання керівником податкового органу такого наказу у відповідних підпунктах Розділу III акта перевірки здійснюється посилання на цей наказ із зазначенням дати його видання та номера, підстави для застосування звичайної ціни, передбаченої законодавством (норми законів з питань оподаткування, що передбачають застосування звичайних цін (наприклад, при визначенні валових доходів, валових витрат, податкового кредиту, податкових зобов'язань з податку на додану вартість тощо)), механізму і обґрунтування здійсненого розрахунку у порядку, встановленому пунктом 1.20 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР.

Після підписання акта перевірки, враховуючи результати розгляду заперечень до нього (у разі наявності), працівником, відповідальним за проведення перевірки, готується проект рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін (далі - Рішення) за формою, встановленою додатком 9 до наказу.

Рішення складається в одному примірнику на розраховану суму податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) щодо кожного окремого податку, збору (обов'язкового платежу), підписується керівником (заступником керівника) податкового органу (на обліку в якому перебуває платник податків) та скріплюється печаткою цього органу. Рішення реєструється в Журналі реєстрації рішень про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін, форма якого встановлена додатком 10 до наказу.

Матеріали про нарахування податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін відповідно до наказу ДПА України від 22.02.2008 р. N 106 "Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби" передаються юридичному підрозділу для підготовки позовної заяви до суду (за місцезнаходженням платника податків) на підставі пункту 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні".

До Рішення в обов'язковому порядку додається розрахунок податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій, передбачених законодавством).

Для забезпечення можливості добровільної сплати платником податків розрахованих із застосуванням звичайних цін податкових зобов'язань (разом із штрафними санкціями) працівником, відповідальним за проведення перевірки, протягом одного дня від дати реєстрації акта перевірки (а при наявності заперечень до акта - від дати надання відповіді щодо результатів їх розгляду) готується та направляється платнику податків лист-пропозиція щодо самостійної сплати розрахованих із застосуванням звичайних цін податкових зобов'язань.

Такий лист складається у довільній формі і повинен містити дату та номер листа, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків, дату та номер акта перевірки, передбачені законом з питань оподаткування підстави для застосування звичайної ціни, суми розрахованих із застосуванням звичайних цін податкових зобов'язань (разом із штрафними санкціями), бюджетний рахунок одержувача, установу банку та МФО, орієнтовну дату подачі до суду позовної заяви про стягнення податкових зобов'язань.

У разі наявності у суб'єкта господарювання, який перевіряється, філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, які консолідовано сплачують податок, в акті перевірки зазначаються зведені дані щодо наданих головному підприємству та встановлених у ході проведення перевірки сум об'єкта оподаткування, прибутку, що підлягає оподаткуванню, нарахованої суми податку, податкового зобов'язання тощо в розрізі кожного такого підрозділу.

У разі встановлення заниження (завищення) об'єкта оподаткування, (прибутку, що підлягає оподаткуванню, нарахованої суми податку, податкового зобов'язання тощо) внаслідок порушень, пов'язаних з обчисленням валових доходів (валових витрат, амортизаційних відрахувань), які знайшли відображення у пп. 3.1.1 - 3.1.3 акта перевірки, з метою виключення повторного відображення змісту порушення у пп. 3.1.4 допускається посилання на відповідний розділ акта перевірки.

При встановленні порушень в обчисленні оподатковуваного прибутку (від'ємного значення об'єкта оподаткування), які не пов'язані з визначенням валового доходу (валових витрат, амортизаційних відрахувань) та які не знайшли свого відображення у відповідних розділах акта перевірки, у п. 3.1.4 акта перевірки наводиться зміст порушення, звітний період фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, в якому порушення здійснено, первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському і податковому обліку та підтверджують наявність зазначених фактів, кореспонденція рахунків, посадові особи суб'єкта господарювання, що були відповідальними за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування та іншого законодавства у періоді вчинення порушення (з урахуванням термінів перебування їх на займаній посаді).

У разі, якщо суб'єкт господарювання декларує від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або незначні прибутки, зазначити відповідні періоди та суми задекларованого об'єкта оподаткування, а також стисло зазначити причини збитковості та/або малоприбутковості діяльності суб'єкта господарювання згідно пояснень посадових осіб суб'єкта господарювання та/або встановлених при проведенні перевірки.

У разі застосування суб'єктом господарювання податкових пільг та якщо перевіркою даного питання встановлено порушення їх застосування, в акті перевірки зазначається інформація про загальну суму неправомірно (необґрунтовано) використаних пільг з податку на прибуток за перевірений період та у розрізі податкових періодів.

У разі встановлення порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання в акті перевірки зазначається інформація щодо податкових періодів та загальної суми узгодженого податкового зобов'язання із затримкою сплати до 30 календарних днів, від 31 до 90 календарних днів та при затримці сплати більше 90 календарних днів.

У разі ненадання посадовими особами певних документів на вимогу перевіряючих, в акті перевірки зазначається такий перелік документів. У разі необхідності такий перелік наводиться в додатку до акта перевірки.

У разі надання посадовими особами суб'єкта господарювання письмових пояснень щодо встановлених фактів порушень та (або) причин ненадання документів, в акті здійснюється запис про їх отримання та короткий зміст таких пояснень. При цьому письмові пояснення посадових осіб щодо встановлених порушень додаються до акта.

Факт відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених фактів порушень та (або) причин ненадання документів також відображається в акті.

Також як додатки до першого примірника акта перевірки, що залишається в органі ДПС, наводяться встановлені схеми впливу нетипових, сумнівних, значних та збиткових господарських операцій на податкові зобов'язання суб'єкта господарювання.

За необхідності у підпункті 3.1.4 акта перевірки також наводяться інші обставини, які вплинули на результати господарської діяльності суб'єкта господарювання та податкові зобов'язання суб'єкта господарювання (технологічний процес виробництва, транспортування продукції, укладені кредитні угоди, угоди страхування (перестрахування) та інше).

3.2. Рекомендації щодо пунктів 3.2 "Податок на додану вартість", 3.3 "Акцизний збір", 3.4 "Оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності", 3.5 "Дотримання вимог іншого податкового законодавства"

Результати проведеної перевірки повноти декларування і своєчасності сплати податків відображається в акті перевірки аналогічно підпункту 3.1 цього розділу Методичних рекомендацій.

При цьому зазначаються додаткові дані з таких питань:

3.2.1. У разі встановлення порушення податкового законодавства у випадках, законодавчо передбачених для застосування звичайної ціни, слід керуватись порядком, встановленим у підпункті 3.1.4 підпункту 3.1 пункту 3 розділу I цих Методичних рекомендацій.

3.2.2. У разі, якщо при проведенні перевірки повноти декларування сум податку на додану вартість (достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість) опрацьовуються відхилення між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту по податку на додану вартість суб'єкта господарювання та його контрагентів, встановлених програмним продуктом "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", які передані підрозділом оподаткування юридичних осіб службовою запискою до підрозділу податкового контролю юридичних осіб відповідно до вимог наказу ДПА України від 18.04.2008 N 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість", результати такого опрацювання в обов'язковому порядку зазначаються в додатку до акта перевірки в розрізі податкових періодів та контрагентів за встановленою формою згідно з додатком 6 до зразка форми акта перевірки та додаються лише до першого примірника акта перевірки. Додаток 6 до зразка форми акта перевірки складається після введення в промислову експлуатацію відповідного програмного забезпечення, яке забезпечить можливість введення до АС "Аудит" відповідної інформації про результати проведеного опрацювання зазначених відхилень.

При цьому, результати опрацювання виявлених у Системі розбіжностей повинні узгоджуватись із відповідними розділами акта перевірки та висновками перевірки. Наприклад, якщо при проведенні опрацювання виявлених у Системі розбіжностей встановлено заниження суб'єктом господарювання задекларованого податкового зобов'язання по певному контрагенту за певний звітний період, то й у відповідному (их) розділі (ах) акта перевірки має бути відображено опис встановленого порушення податкового законодавства.

3.2.3. Якщо у періоді, за який проводилась планова виїзна перевірка, суб'єктом господарювання в декларації з податку на додану вартість за останній перевірений податковий період у рядку 24 декларації з ПДВ "Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду" відображена сума від'ємного значення ПДВ, то у додаток до акта перевірки виноситься інформація про проведену перевірку показників додатка 2 до такої декларації з ПДВ "Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" за формою згідно з додатком 3 до зразка форми акта перевірки.

3.2.4. У разі, якщо при проведенні перевірки повноти декларування сум податку на додану вартість (достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість) встановлено порушення пп. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо визначення податкового кредиту по виготовлених та/або придбаних товарах (послугах), які частково використовуються в оподатковуваних операціях, частково ні, у акті перевірки доцільно наводити відповідний розрахунок сум податку, що відноситься/не відноситься до податкового кредиту. У разі необхідності, зазначений розрахунок може бути винесено у додаток до акта перевірки.

3.2.5. При здійсненні перевірок суб'єктів господарювання, які протягом періоду, що перевірявся, застосовували спеціальні режими оподаткування, встановлені п. 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" додатково зазначаються:

а) у платників ПДВ - сільськогосподарських товаровиробників:

наявність права на застосування спеціального режиму оподаткування (визначити відсоток продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік від загальної суми валового доходу), а для новоствореного підприємства - відсоток визначається виходячи із загальної суми валового доходу за даними звітного періоду поточного року;

наявність земель у постійному чи тимчасовому використанні, договорів оренди, трудових ресурсів;

повнота та своєчасність перерахування коштів ПДВ із поточного рахунка на спеціальний рахунок та провести звірку не перерахованих на спецрахунок сум ПДВ (не перераховані в терміни для сплати ПДВ у бюджет суми ПДВ з поточного рахунка на спецрахунок вважаються нецільовим призначенням і підлягають стягненню до бюджету);

наявність копій платіжних доручень із зазначенням сум ПДВ, що фактично надійшли на спецрахунки цих підприємств;

наявність довідок про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період (подаються одночасно з податковою декларацією з ПДВ (скороченою) за відповідний звітний період);

правомірність застосування нульової ставки ПДВ при реалізації молока та м'яса на переробні підприємства;

формування податкового кредиту та розподіл його між спеціальними деклараціями та загальною декларацією, по якій проводяться розрахунки з бюджетом.

по підприємствах, які мають значну суму податкового боргу, тобто довгий час не перераховують на спецрахунки жодної копійки або перераховують мізерні суми - відслідковувати факти здійснення реалізаціїї продукції такими підприємствами на ринках, напрямки використання отриманої від такої реалізації готівки з каси.

б) у платників ПДВ - переробних підприємств:

наявність підтвердження факту відкриття в територіальних органах Державного казначейства небюджетних рахунків з метою зарахування сум податку на додану вартість для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо у живій вазі;

своєчасність та повнота перерахування коштів ПДВ призначених для виплати дотацій сільгосптоваровиробникам з поточного рахунка на небюджетний рахунок;

наявність реєстрів платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетні рахунки кошти і виписок територіальних органів Державного казначейства з небюджетного рахунка(подається одночасно з окремою податковою декларацією скороченою);

повнота та своєчасність перерахування переробними підприємствами коштів ПДВ, призначених для виплати дотацій сільгосптоваровиробникам з небюджетних на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників у встановлені терміни (не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням).

3.2.6. При здійсненні перевірок суб'єктів господарювання, які протягом періоду, що перевірявся, здійснювали виплати нерезидентам доходів джерелом походження з України, додатково вказується такі дані:

контракт та його умови;

вид та сума виплаченого доходу (окремо по кожному платіжному дорученню);

інші документи, які є підставою для здійснення виплат доходів нерезидентам;

інформація про сплачений в Україні податок з доходів нерезидентів;

підстави для застосування ставок оподаткування, відмінних від визначених статтею 13 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", або звільнення від оподаткування в Україні (зазначається інформація про норми законодавчих актів України, міжнародних договорів (конвенцій), наявність підтверджуючих документів компетентних органів країн, де зареєстровані нерезиденти (постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 N 470) ;

інформація про подання до податкових органів звітності про виплачені доходи нерезидентам та утримання з них податку (накази ДПА України від 16.01.98 N 28, від 29.03.2003 N 143 (рядки 19.2, 19.3), від 31.03.2003 N 146 (рядки 21.1, 21.2, 23К), від 31.03.2003 N 148 (рядок 19.2);

інформація про результати обміну інформацією з компетентними органами іноземних країн (наказ ДПА України від 18.06.97 N 185) .

Вказана інформація відображається за видами виплачених нерезидентам доходів відповідно до ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

При здійсненні перевірки представництва нерезидента на території України у Довідці про проведену перевірку (у відповідних розділах) відображається інформація про усі види діяльності нерезидента на території України, одержані в Україні доходи та їх оподаткування.

3.2.7. При здійсненні перевірок суб'єктів господарювання, активи якого були описані у податкову заставу у зв'язку з наявністю податкового боргу, та встановленні при проведенні перевірки працівниками структурних підрозділів погашення прострочених податкових зобов'язань відчуження таких активів без попередньої письмової згоди податкового органу (у разі, якщо отримання такої згоди є обов'язковим), в акті перевірки зазначається детальний опис документів бухгалтерського обліку, первинних та інших документів, що підтверджують здійснене порушення. При цьому опис встановленого порушення відображається у відповідних пунктах акта перевірки аналогічно порядку оформлення порушень, вказаному у п. 3.1 цього розділу Методичних рекомендацій.

Поряд з цим, працівниками підрозділу погашення прострочених податкових зобов'язань окремо складається акт про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, за формою, затвердженою додатком 2 до наказу ДПА України від 20.09.2004 N 544 "Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.09.2004 за N 1236/9835.

3.2.8. У разі, коли в ході проведення перевірок у суб'єктів господарювання наявна сума податкового боргу, що перевищує вартість його активів, або передбачаються значні суми донарахувань, які також перевищуватимуть вартість його наявних активів, з урахуванням вимог пункту 10.6 статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у відповідних пунктах акта перевірки відображаються факти реалізації у перевіреному періоді (із зазначенням дати реалізації) активів іншим суб'єктам господарювання за цінами, меншими, ніж звичайні (з визначенням різниці між звичайною ціною активів та фактичною ціною їх придбання), передачі суб'єктом господарювання права власності на активи іншим суб'єктам на безоплатній основі або у вигляді безповоротної фінансової допомоги. Крім того, відображається інформація про укладені у перевіреному періоді суб'єктом господарювання угоди лізингу або оренди майна з правом викупу, договори купівлі майна та цінних паперів на умовах попередньої оплати, за якими суб'єкт господарювання, який перевіряється, не набув права власності на таке майно, інші операції, за якими суб'єкт господарювання набуде прав власності у подальшому.

3.2.9. При проведенні перевірки достовірності задекларованих показників акцизного збору до акта (довідки) перевірки додаються та враховуються матеріали перевірки, яку у межах повноважень проводять залучені до такої перевірки працівники регіональних управлінь Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

3.2.10. У випадку коли в окремих податкових періодах у межах періоду, що підлягає перевірці, суб'єктом господарювання декларувались суми податкового кредиту, що перевищують суми податкових зобов'язань, перевірка зазначених податкових декларацій здійснюється з дотриманням порядку, передбаченого для проведення позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

3.3. Рекомендації щодо пункту 3.6 "Дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій"

Опис встановлених порушень при проведенні перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій відображається в акті перевірки аналогічно пункту 3.1 цього розділу Методичних рекомендацій. При цьому враховується форма викладення встановлених порушень, яка наведена у пункті 3.6 додатка 1 до наказу.

У цьому розділі акта перевірки відображаються питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків в іноземній валюті та валюті України, бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

При цьому необхідно зазначити, що первинні документи, документи бухгалтерського та податкового обліку суб'єктів ЗЕД при здійсненні перевірки з питань дотримання ними вимог валютного законодавства перевіряються лише суцільним порядком.

Перелік перевірених в ході проведення перевірки документів, по яким встановлено (не встановлено) порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, наводиться аналогічно пункту 3.1 цього розділу Методичних рекомендацій.

Першочергово проводиться аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами, виявленої у ході попередньої перевірки, і відображається наявність її в обліку суб'єкта господарювання на початок перевірки та інформація про погашення заборгованості резидентів і нерезидентів у періоді, що перевірявся.

За кожним контрактом підводиться підсумок щодо стану його виконання, а саме: вказується сума дебіторської або кредиторської заборгованості за даним контрактом на початок та кінець перевіреного періоду, відповідність цієї суми даним бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання та зазначається, чи виконано контракт, чи виконання триває. За наявності простроченої дебіторської заборгованості здійснюється розрахунок пені за порушення термінів розрахунків, штрафу за порушення вимог валютного законодавства, який є додатком до акта.

При цьому в описовій частині акта наводиться детальний опис тих зовнішньоекономічних контрактів, валютних операцій, щодо яких встановлено факт порушення вимог валютного законодавства:

порядку здійснення суб'єктами ЗЕД експортно-імпортних операцій з розрахунками в грошовій формі;

порядку здійснення суб'єктами ЗЕД товарообмінних операцій;

порядку здійснення суб'єктами ЗЕД операцій з давальницькою сировиною;

вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";

порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами;

вимог здійснення валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу (надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик; операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за гарантіями, поруками та заставою; операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за лізингом; операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за факторингом; здійснення резидентами інвестицій за межі України; операції з цінними паперами; розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках);

повноти оподаткування доходів, отриманих резидентами від здійснення інвестиційної діяльності за межами України.

Наводяться загальні обсяги здійснених зовнішньоекономічних операцій та суми простроченої дебіторської заборгованості.

Інформація щодо зазначених контрактів повинна містити предмет контракту та його суму, умови та терміни поставки і оплати, повну назву нерезидента та його реквізити мовою оригіналу (реєстраційний номер (код), адресу, керівників, банківські реквізити, з яких має надходити валютна виручка при здійсненні експортних операцій, а саме: номер рахунка, найменування, країна та адреса банківської установи, реєстраційний номер (код) банківської установи).