Про затвердження Порядку визначення сум, що повинні вноситися до бюджету підприємствами-монополістами у 2000 році та I кварталі 2001 р. у звязку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці

Відповідно до статті 8 Закону України "Про оплату праці" Кабінет Міністрів України

Затвердити Порядок визначення сум, що повинні вноситися до бюджету підприємствами-монополістами у 2000 році та I кварталі 2001 р. у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці (додається).

1. Визначення сум, що вносяться до бюджету у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці, здійснюється за ставкою оподаткування прибутку (30 відсотків суми перевищення) госпрозрахунковими підприємствами, які складають окремий баланс і мають розрахунковий (поточний) рахунок, включаючи підприємства, яким надано пільги в оподаткуванні прибутку, а також підприємства, звільнені від сплати податку на прибуток відповідно до законодавства.

Зазначені платежі вносяться до бюджету з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства-монополіста (далі - підприємство).

Перелік підприємств-монополістів, до яких застосовується у 2000 році та I кварталі 2001 р. регулювання фондів оплати праці, затверджено спільним наказом Мінекономіки, Держкомстату та Антимонопольного комітету від 29 грудня 1999 р. N 160/422/16.

Суми платежів у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці у звітному місяці 2000 року або I кварталі 2001 р. вносяться до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя до 25 числа місяця, що настає за звітним. Зазначені платежі зараховуються на відповідні бюджетні рахунки за кодом 24080000 "Надходження сум перевищення фактичного фонду споживання над розрахунковим" бюджетної класифікації України за доходами, затвердженої наказом Мінфіну від 3 грудня 1997 р. N 265 (із змінами та доповненнями).

Платники зазначеного платежу подають за три дні до закінчення терміну сплати органам державної податкової служби за місцезнаходженням розрахунок суми, що вноситься до бюджету підприємством у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці, за встановленою формою (додаток 1).

Склад витрат на оплату праці визначається відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Мінстату від 11 грудня 1995 р. N 323.

2. Сума перевищення розрахункової величини фонду оплати праці (витрат на оплату праці) у звітному місяці визначається підприємством, як різниця між фактичним і розрахунковим фондами оплати праці у звітному місяці.

3. Розрахункова величина фонду оплати праці підприємства у звітному місяці визначається множенням величини базової середньої заробітної плати працівників на чисельність працюючих, на індекс обсягів продукції (робіт, послуг) за звітний місяць та на індекс інфляції за період з 1 квітня 2000 р. по звітний місяць включно.

4. Базовою середньою заробітною платою вважається середньомісячна заробітна плата працівників підприємства за IV квартал 1999 р., розрахована виходячи з фонду оплати праці всього персоналу та середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за зазначений період.

Якщо у IV кварталі 1999 р. було виплачено одноразові винагороди за вислугу років та за підсумками роботи у 1999 році, до розрахунку середньомісячної заробітної плати за IV квартал ці виплати не включаються.

У тому місяці 2000 року або I кварталу 2001 р., в якому будуть виплачуватися винагороди за вислугу років чи за підсумками роботи у 1999 році чи 2000 році, розрахункова величина фонду оплати праці збільшується у 2 рази.

Підприємства, створені після 1999 року, за базову середньомісячну заробітну плату мають право брати середню заробітну плату одного працівника, що склалася в IV кварталі 1999 р. у відповідній галузі (підгалузі), згідно з додатком 2.

Якщо підприємство належить до галузі (підгалузі), не зазначеної у додатку 2, воно може виходити в розрахунках з рівня середньомісячної заробітної плати, що склався в IV кварталі 1999 р. у галузях економіки в цілому. За зверненням підприємств Держкомстат має право уточнювати дані про середню заробітну плату у відповідній галузі (підгалузі) з обов'язковим повідомленням про це органів державної податкової служби.

Підприємство, що має багатогалузевий характер виробництва, для розрахунків бере середню заробітну плату за IV квартал 1999 р. тієї галузі (підгалузі), чисельність працівників якої переважає на цьому підприємстві. Таке підприємство може визначати розрахунковий фонд оплати праці за кожним видом діяльності окремо. При цьому розрахунковий фонд оплати праці загальногосподарського персоналу визначається за тим видом діяльності, чисельність працівників якого найбільша. Сума перевищення розрахункового фонду оплати праці визначається в цілому по підприємству.

5. Для визначення розрахункового фонду оплати праці береться середньооблікова чисельність працюючих за звітний місяць 2000 року або I кварталу 2001 р., яка визначається відповідно до пункту 3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату від 7 липня 1995 р. N 171, із змінами, затвердженими наказом Держкомстату від 18 лютого 1999 р. N 67. При цьому до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу додатково включається в еквіваленті повної зайнятості чисельності працівників, які:

залучені до виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру, в тому числі за договорами підряду на виконання разових спеціальних робіт;

прийняті на роботу за сумісництвом;

залучені для роботи на підприємстві за спеціальними договорами з державними організаціями.

6. Розрахунковий фонд оплати праці за звітний місяць збільшується на суму:

індексації оплати праці відповідно до законодавства;

компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати;

виплат, проведених згідно із законодавчими актами у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати у 2000 році та I кварталі 2001 року.

7. Індекси зростання (зниження) обсягів продукції (робіт, послуг) визначаються діленням цих обсягів у звітному місяці 2000 року або I кварталу 2001 р. на їх базову величину.

Показники обсягів продукції (робіт, послуг), що застосовуються для визначення розрахункового фонду оплати праці, перелічені в додатку 3. Держкомстат має право уточнювати перелік цих показників та порядок їх визначення у порівнянних цінах.

За базову величину береться середньомісячний обсяг продукції (робіт, послуг) за 1999 рік у порівнянних цінах. Під час визначення середньомісячного обсягу продукції (робіт, послуг) за 1999 рік з розрахунку вилучаються місяці, протягом яких підприємство не працювало або щодо яких відсутні дані про обсяги виробництва. Підставою є звітність за показниками обсягів продукції (робіт, послуг).

Якщо у звітному місяці більше ніж половина робочих днів основний виробничий персонал перебував в оплачуваних відпустках або проводився плановий капітальний ремонт устаткування, що підтверджується розпорядчими документами (наказами, графіками, табелями тощо), розрахунок сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці не провадиться.

У разі коли підприємство фактично не працювало протягом усього звітного місяця, воно має право за наявності коштів використати їх для оплати простою працівників відповідно до законодавства і виплати заробітної плати працівникам, які забезпечують обслуговування та збереження обладнання і споруд.

Підприємства, створені у 1999 році, індекси обсягів виробництва розраховують шляхом ділення обсягу виробництва за звітний місяць на середньомісячний обсяг виробництва з початку діяльності до кінця 1999 року.

У разі зниження обсягів виробництва більш як на 30 відсотків у розрахунках застосовується індекс 0,7.

Підприємства, обсяги виробництва яких у порівнянних цінах зіставити неможливо через відсутність даних про ці ціни або показника обсягів, визначають розрахункову величину фонду оплати праці без урахування індексу обсягів виробництва. Енергопостачальні компанії визначають розрахункову величину фонду оплати праці без урахування індексу обсягів виробництва.

8. Сума перевищення фонду оплати праці у звітному місяці зменшується на суму його економії за попередній звітний період, якщо в розрахунках не застосовувався граничний індекс зниження обсягів виробництва 0,7.