• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про цінні папери та фондовий ринок

Верховна Рада України  | Закон від 23.02.2006 № 3480-IV
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 23.02.2006
  • Номер: 3480-IV
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 23.02.2006
  • Номер: 3480-IV
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
3) про клієнта професійного учасника, крім отриманої з публічних джерел;
4) що міститься у системі депозитарного обліку;
5) що міститься у системі клірингового обліку;
6) звітні дані учасника ринків капіталу та професійного учасника організованих товарних ринків, крім тих, що підлягають оприлюдненню відповідно до законодавства;
7) про засоби, що використовуються професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків та особами, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, для захисту інформації;
8) про учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків або їхніх клієнтів, отримана від таких учасників та професійних учасників органами державної влади;
9) про професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, їхніх клієнтів, операції, що ними здійснюються, отримана Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків іншої держави.
3. Положення цієї статті не поширюються на інформацію, що підлягає оприлюдненню відповідно до вимог закону, з моменту оприлюднення такої інформації.
4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить професійну таємницю.
Стаття 135. Збереження професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках
1. Особи, зазначені у частині першій статті 134 цього Закону, яким стала відома інформація, що становить професійну таємницю, зобов’язані забезпечити її збереження шляхом:
1) обмеження кола осіб, які мають доступ до інформації, що становить професійну таємницю;
2) організації спеціального діловодства з документами, що містять професійну таємницю;
3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;
4) застосування застережень щодо збереження професійної таємниці та встановлення відповідальності за її розголошення у договорах і угодах.
2. Посадові особи, працівники суб’єктів, зазначених у частині першій статті 134 цього Закону, зобов’язані не розголошувати та не використовувати у своїх інтересах або інтересах третіх осіб інформацію, що становить професійну таємницю та стала відома їм під час виконання їхніх обов’язків. Зазначені особи під час вступу на посаду, призначення, укладення відповідного договору підписують зобов’язання щодо збереження професійної таємниці.
3. Професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків під час провадження ними професійної діяльності або органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які під час виконання своїх функцій, визначених законом, безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що становить професійну таємницю, зобов’язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати і не використовувати її у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
4. Особи, винні у порушенні порядку розкриття та використання професійної таємниці, несуть відповідальність згідно із законом.
Особи, винні в розголошенні та/або використанні у своїх інтересах або інтересах третіх осіб інформації, що становить професійну таємницю, що заподіяло учаснику ринків капіталу або професійному учаснику організованих товарних ринків чи його клієнту збитки, зобов’язані відшкодувати заподіяні збитки та моральну шкоду відповідно до закону.
Стаття 136. Розкриття професійної таємниці
1. Інформація, що становить професійну таємницю, надається особами, зазначеними у пунктах 1-3 частини першої статті 134 цього Закону, за відповідним рішенням суду або на письмовий запит, отриманий від:
1) відповідної юридичної чи фізичної особи, якої стосується інформація, що становить професійну таємницю, або з письмового дозволу такої особи;
2) бенефіціара щодо інформації про рахунок умовного зберігання в цінних паперах та операцій за ним;
3) обтяжувача щодо інформації про залишок цінних паперів, права на цінні папери та/або права за цінними паперами на рахунку в цінних паперах, що є предметом обтяження, про операції за рахунком у цінних паперах, обтяження, щодо яких до учасника ринків капіталу та професійного учасника організованих товарних ринків надійшли повідомлення, та щодо інших обмежень прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами;
4) органів прокуратури України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Антимонопольного комітету України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - щодо рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь або за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок цінних паперів та інших активів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента, номер рахунка контрагента та код контрагента професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків;
5) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на його запит щодо наявності рахунків у цінних паперах та/або у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
6) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, щодо фінансових операцій, що є об’єктом фінансового моніторингу згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також учасників зазначених операцій;
7) органів державної виконавчої служби, приватних виконавців - з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", - щодо рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь або за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок цінних паперів та інших активів на рахунках професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків;
8) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - щодо відомостей про активи, щодо яких учасником ринків капіталу та професійним учасником організованих товарних ринків проведено операції, рахунки клієнтів та про відповідні операції з активами таких клієнтів, а також іншу інформацію у випадках, встановлених законом;
9) Національного банку України - щодо відомостей про власників цінних паперів, а також іншу інформацію, передбачену законом;
10) державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб органів місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій, іноземних консульських установ (для вчинення такими особами нотаріальних дій з охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку у спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя) - щодо наявності рахунків та залишку цінних паперів та інших активів на рахунках померлих власників таких рахунків та/або щодо наявності рахунків умовного зберігання в цінних паперах та цінних паперів на таких рахунках, призначених для перерахування померлим бенефіціарам;
11) інших професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, відповідальних осіб фінансової групи - у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
12) осіб, зазначених власником рахунка у відповідному розпорядженні учасника ринків капіталу та професійного учасника організованих товарних ринків, у разі смерті такого власника рахунка - щодо наявності рахунків померлого власника та залишку цінних паперів та інших активів на рахунках.
2. Запит суб’єктів, зазначених у пунктах 4-10 частини першої цієї статті:
1) оформляється на бланку такого суб’єкта за встановленою формою;
2) подається за підписом керівника (заступника керівника) такого суб’єкта (у разі подання запиту приватним виконавцем або приватним нотаріусом - за підписом такого суб’єкта) або його територіального органу, скріпленим гербовою печаткою;
3) містить передбачені цим Законом підстави для отримання інформації, що становить професійну таємницю, та посилання на норми закону, відповідно до яких суб’єкт або його територіальний орган має право на отримання такої інформації.
У разі недотримання запитувачем вимог частин першої та другої цієї статті особи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої статті 134 цього Закону, відмовляють у наданні інформації на такий запит.
3. Порядок розкриття професійної таємниці, передбачений частинами першою та другою цієї статті, не поширюється на посадових осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час виконання ними заходів нагляду відповідно до повноважень, наданих законом.
4. Порядок розкриття професійної таємниці, передбачений частинами першою та другою цієї статті, не поширюється на працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення ними завдань і виконання повноважень, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні заходів щодо підготовки до запровадження процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, запровадження тимчасової адміністрації або ліквідації неплатоспроможного банку має право розкривати інформацію, що становить професійну таємницю, попередньо-кваліфікованим особам, приймаючому банку, перехідному банку, інвестору, що придбаває неплатоспроможний або перехідний банк, іншим особам, задіяним у процесі здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку. Зазначені особи зобов’язані забезпечити збереження отриманої інформації, що становить професійну таємницю.
5. Особи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої статті 134 цього Закону, мають право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, юридичним та фізичним особам для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг відповідно до укладених між такими особами та учасником ринків капіталу та професійним учасником організованих товарних ринків договорів, за умови що до таких осіб законом, що регулює провадження ними господарської (професійної) діяльності, встановлено вимогу щодо збереження відповідної професійної таємниці.
6. Особи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої статті 134 цього Закону, мають право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, суду, третейському суду, міжнародному комерційному арбітражу для захисту своїх прав та законних інтересів у справах, учасниками у яких вони є, в Україні і за кордоном.
7. Особливості порядку розкриття професійної таємниці Центральним депозитарієм цінних паперів та Національним банком України під час провадження ним депозитарної діяльності встановлюються Законом України "Про депозитарну систему України".
Стаття 137. Порядок розкриття професійної таємниці Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку
1. Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить професійну таємницю, розкривається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку:
1) на запит фізичної особи, якої стосується інформація, що становить професійну таємницю;
2) на запит юридичної особи, якої стосується інформація, що становить професійну таємницю;
3) за рішенням суду.
2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надавати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про банки - професійні учасники ринків капіталу або їх клієнтів у випадках, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право розкривати органам державної влади інформацію, що становить професійну таємницю, зібрану під час виконання її функцій, якщо така інформація може свідчити про вчинення правопорушення та/або використовуватися для запобігання, виявлення, припинення, розслідування правопорушень, притягнення винних осіб до відповідальності за вчинення правопорушень.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надавати органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям для примусового виконання свої рішення про застосування до юридичних та фізичних осіб санкцій у вигляді накладення штрафу, які відповідно до закону є виконавчими документами та містять інформацію, що становить професійну таємницю. У такому разі органи державної виконавчої служби мають право розкривати одержану від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію, що становить професійну таємницю, учасникам виконавчого провадження та особам, які залучаються до проведення виконавчих дій.
3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до міжнародного договору України або за принципом взаємності має право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, зібрану під час виконання її функцій, органу нагляду іншої держави та отримувати від такого органу нагляду іншої держави відповідну інформацію. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право розкривати інформацію, що становить професійну таємницю і була отримана нею від органу нагляду іншої держави, виключно за згодою такого органу.
4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку для забезпечення виконання покладених на неї функцій та виконання визначених законом повноважень має право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, зібрану під час виконання її функцій, юридичним та фізичним особам відповідно до укладених між такими особами та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку договорів.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку для забезпечення виконання покладених на неї функцій та виконання визначених законом повноважень має право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, зібрану під час виконання її функцій, судовим, правоохоронним та/або контролюючим органам інших держав.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, суду для захисту своїх прав та законних інтересів у справах, учасником яких вона є.
Стаття 138. Реклама фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків
1. Реклама фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків регулюється Законом України "Про рекламу".
Розділ X
РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ КАПІТАЛУ ТА ОРГАНІЗОВАНИХ ТОВАРНИХ РИНКІВ
Стаття 139. Регулювання ринків капіталу
1. Регулювання ринків капіталу здійснюють держава та саморегулівні організації.
2. Державне регулювання ринків капіталу здійснюють Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також інші державні органи у межах повноважень, визначених законом.
3. Державне регулювання регульованих грошових ринків здійснюється:
1) Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку - щодо правил функціонування регульованого ринку, клірингу зобов’язань за договорами, укладеними на такому ринку, а також протидії маніпулюванню та іншим зловживанням на такому регульованому грошовому ринку;
2) Національним банком України - щодо правил поставки інструментів грошового ринку (крім цінних паперів) та валютних цінностей, допущених до торгів на такому ринку.
Стаття 140. Мова документів, що створюються та/або оприлюднюються, та/або подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку іноземними юридичними особами та фізичними особами - іноземцями
1. Документи, що у порядку, передбаченому цим Законом, створюються та/або оприлюднюються, та/або подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку іноземними юридичними особами та фізичними особами - іноземцями, складаються англійською мовою та/або державною мовою України.
У разі оформлення проспекту англійською мовою анотація проспекту перекладається на державну мову України.
2. На документах, створених іноземною особою, іншою, ніж зазначена в частині першій цієї статті, що оприлюднюються та/або подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у порядку, передбаченому цим Законом, компетентним органом держави, в якій документ був створений, повинен бути проставлений апостиль, якщо це передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо проставляння апостиля не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі документи підлягають легалізації органами Міністерства закордонних справ України.
Якщо такі документи створені іншою мовою, ніж зазначена в частині першій цієї статті, правильність перекладу таких документів повинна бути засвідчена у встановленому законодавством порядку.
Для цілей цієї статті термін "іноземна особа" вживається у значенні, наведеному у статті 73 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Стаття 141. Порядок взаємодії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національного банку України
1. Організаційні та процедурні питання взаємодії з нагляду за професійними учасниками ринків капіталу, що є банками, визначаються порядком інформаційної взаємодії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національного банку України.
2. У процесі здійснення інформаційної взаємодії Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національний банк України забезпечують захист та конфіденційність отриманої інформації з урахуванням вимог законів та міжнародних договорів України.
Стаття 142. Порядок взаємодії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Антимонопольного комітету України
1. Організаційні та процедурні питання взаємодії з нагляду за оптовими енергетичними ринками, що функціонують відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Закону України "Про ринок природного газу", визначаються порядком інформаційної взаємодії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Антимонопольного комітету України.
2. Порядок інформаційної взаємодії затверджується спільним рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Антимонопольного комітету України у встановленому законодавством порядку.
3. У процесі здійснення інформаційної взаємодії Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Антимонопольний комітет України забезпечують захист та конфіденційність отриманої інформації з урахуванням вимог законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" та міжнародних договорів України.
Розділ XI
ОБ’ЄДНАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УЧАСНИКІВ РИНКІВ КАПІТАЛУ
Стаття 143. Об’єднання професійних учасників ринків капіталу
1. Об’єднання професійних учасників ринків капіталу може об’єднувати учасників, які здійснюють різні види професійної діяльності на ринках капіталу, і має бути зареєстровано в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Умовою прийняття рішення про реєстрацію об’єднання професійних учасників ринків капіталу є його відповідність таким вимогам:
об’єднання повинно включати не менше 35 відсотків професійних учасників ринків капіталу за кожним з видів професійної діяльності, визначених цим Законом, які воно об’єднує;
наявність правил і стандартів професійної діяльності на ринках капіталу, що є обов’язковими для виконання всіма членами об’єднання;
статус неприбуткової організації відповідно до податкового законодавства;
наявність у власності для забезпечення статутної діяльності активів у розмірі не менше 600 тисяч гривень.
Об’єднання професійних учасників ринків капіталу зобов’язане дотримуватися вимог, встановлених цією статтею, протягом усього періоду своєї діяльності.
Підставою для відмови в реєстрації об’єднання професійних учасників ринків капіталу може бути:
відсутність документів, визначених законодавством, необхідних для реєстрації об’єднання;
невідповідність поданих документів та даних, які вони містять, вимогам законодавства;
невиконання вимог цієї частини.
Після усунення порушення/порушень, що стали підставою для прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову в реєстрації об’єднання, таке об’єднання має право повторно подати документи, визначені законодавством, для його реєстрації як об’єднання професійних учасників ринків капіталу.
Анулювання реєстрації об’єднання професійних учасників ринків капіталу здійснюється за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в таких випадках:
на підставі відповідної заяви об’єднання професійних учасників ринків капіталу;
невиконання об’єднанням професійних учасників ринків капіталу рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, постанов уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
встановлення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку факту невідповідності об’єднання професійних учасників ринків капіталу вимогам, встановленим цією частиною.
2. Об’єднання професійних учасників ринків капіталу набуває статусу саморегулівної організації (далі - СРО) за певним видом професійної діяльності на ринках капіталу з дня надання йому статусу СРО Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Порядок надання об’єднанню професійних учасників ринків капіталу статусу СРО та позбавлення такого статусу встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з урахуванням вимог цього Закону.
Одне об’єднання професійних учасників ринків капіталу може набути статус СРО за кількома видами професійної діяльності на ринках капіталу за умови дотримання вимог частини третьої цієї статті.
Набуття об’єднанням професійних учасників ринків капіталу статусу СРО, вступ професійних учасників ринків капіталу до такого об’єднання, прийняття правил, положень та інших документів СРО професійних учасників ринків капіталу та внесення змін до них не належать до узгоджених дій суб’єктів господарювання.
Після надання об’єднанню професійних учасників ринків капіталу статусу СРО за певним видом професійної діяльності на ринках капіталу професійні учасники ринків капіталу, які є членами інших професійних об’єднань, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за цим видом професійної діяльності, повинні у тримісячний строк стати членами такої СРО та бути її членами протягом всього строку наявності в неї статусу СРО.
3. Для набуття статусу СРО об’єднання професійних учасників ринків капіталу повинно подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку необхідні документи та відповідати таким вимогам:
1) об’єднувати більше 75 відсотків професійних учасників ринків капіталу за одним з видів професійної діяльності, визначених цим Законом;
2) мати затверджені внутрішні документи СРО (внутрішні правила СРО, правила (стандарти) професійної діяльності на ринках капіталу, інші внутрішні документи СРО) для реалізації визначених статутом об’єднання функцій;
3) керівник та заступники керівника виконавчого органу СРО, керівники структурних підрозділів СРО не можуть перебувати у трудових відносинах із членами СРО та прямо або опосередковано бути пов’язаними відносинами контролю з членами СРО, мати судимість за корисливі чи посадові злочини, не зняту або не погашену в установленому законом порядку, та повинні мати стаж роботи на ринках капіталу не менше п’яти років.
Вимоги щодо приміщень СРО, технічного забезпечення та програмного забезпечення, кваліфікаційні вимоги до керівників СРО, вимоги до розміру активів СРО встановлюються нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
СРО зобов’язана дотримуватися вимог, встановлених цією статтею, протягом усього строку дії свідоцтва, передбаченого частиною четвертою цієї статті.
4. За результатами розгляду поданих об’єднанням професійних учасників ринків капіталу документів Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення щодо надання об’єднанню професійних учасників ринків капіталу статусу СРО та видає відповідне свідоцтво про надання статусу саморегулівної організації професійних учасників ринків капіталу (далі - свідоцтво СРО), строк дії якого встановлюється рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і не може становити менше п’яти років, або своїм вмотивованим рішенням відмовляє в наданні статусу СРО.
Підставою для відмови в наданні статусу СРО є:
відсутність документів, визначених законодавством, необхідних для реєстрації об’єднання як СРО;
невідповідність поданих документів та даних, які вони містять, вимогам законодавства;
невиконання вимог частини третьої цієї статті.
Після усунення порушення/порушень, що стали підставою для прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову у наданні об’єднанню статусу СРО, таке об’єднання має право повторно подати документи, визначені законодавством, для набуття статусу СРО.
5. Позбавлення статусу СРО здійснюється за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у таких випадках:
на підставі заяви СРО про скасування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку свідоцтва СРО;
невиконання СРО рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, постанов уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
встановлення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку факту невідповідності СРО вимогам, встановленим цією статтею.
Стаття 144. Повноваження об’єднання професійних учасників ринків капіталу та саморегулівної організації професійних учасників ринків капіталу
1. Об’єднання професійних учасників ринків капіталу (у тому числі об’єднання, що набуло статусу СРО) має повноваження щодо:
1) впровадження норм професійної етики у практичній діяльності учасників об’єднання;
2) розроблення та затвердження методичних рекомендацій щодо провадження відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу;
3) впровадження ефективних механізмів розв’язання спорів, пов’язаних з професійною діяльністю учасників об’єднання;
4) здійснення моніторингу дотримання статуту та внутрішніх документів об’єднання його учасниками.
2. СРО, крім повноважень, зазначених у частині першій цієї статті, додатково має повноваження щодо:
1) розроблення та затвердження обов’язкових для виконання членами СРО правил (стандартів) провадження відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу, крім правил (стандартів), що прямо встановлені законом;
2) розроблення заходів, спрямованих на запобігання порушенню членами СРО норм законодавства та внутрішніх документів СРО, у тому числі у разі припинення ними професійної діяльності;
3) застосування заходів дисциплінарного впливу до членів СРО у разі виявлення порушень статуту чи внутрішніх документів СРО.
3. Об’єднання професійних учасників ринків капіталу, у тому числі СРО, можуть виконувати інші повноваження, передбачені законом та статутом такого об’єднання, якщо передбачені в ньому повноваження не суперечать вимогам законодавства. СРО може додатково виконувати також і повноваження, передбачені у відповідному рішенні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про делегування повноважень з регулювання ринків капіталу, прийнятому відповідно до частини п’ятої цієї статті.
4. СРО несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання покладених на неї повноважень у встановленому законодавством порядку.
5. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може делегувати СРО визначені законом повноваження з регулювання ринків капіталу у встановленому нею порядку за заявою відповідної СРО.
У місячний строк після отримання відповідної заяви від СРО Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про делегування або відмову в делегуванні СРО повноважень.
У рішенні про делегування СРО повноважень зазначаються:
1) найменування СРО, якій делегуються повноваження;
2) повноваження, що делегуються;
3) строк, на який делегуються повноваження, що не може бути більшим, ніж строк дії свідоцтва СРО;
4) порядок державного контролю за здійсненням делегованих повноважень.
Рішення про делегування СРО повноважень підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України як нормативно-правовий акт та оприлюднюється відповідно до законодавства.
Розділ XII
ПРОТИДІЯ ЗЛОВЖИВАННЯМ НА РИНКАХ КАПІТАЛУ ТА ОРГАНІЗОВАНИХ ТОВАРНИХ РИНКАХ
Стаття 145. Інсайдерська інформація
1. Інсайдерська інформація - це неоприлюднена інформація про емітента, його цінні папери або інші фінансові інструменти, що перебувають в обігу на організованому ринку капіталу, у разі якщо оприлюднення такої інформації може істотно вплинути на вартість відповідних фінансових інструментів.
2. Інформація щодо оцінки вартості цінних паперів та/або фінансово-господарського стану емітента, якщо вона отримана виключно на основі оприлюдненої інформації або інформації з інших публічних джерел, не заборонених законодавством, не є інсайдерською інформацією.
3. Інформація не вважається інсайдерською з моменту її оприлюднення відповідно до закону.
Стаття 146. Заборона використання інсайдерської інформації
1. Особі, яка володіє інсайдерською інформацією, забороняється:
1) вчиняти з використанням інсайдерської інформації на власну користь або на користь інших осіб правочини щодо фінансових інструментів, яких стосується інсайдерська інформація, до моменту оприлюднення такої інформації;
2) передавати інсайдерську інформацію або надавати доступ до неї іншим особам, крім розкриття інформації в межах виконання професійних, трудових або службових обов’язків та в інших випадках, передбачених законодавством;
3) надавати будь-якій особі рекомендації стосовно фінансових інструментів, щодо яких вона володіє інсайдерською інформацією, до моменту оприлюднення такої інформації.
2. Передача інсайдерської інформації потенційним інвесторам під час зондування ринків капіталу відповідно до статті 147 цього Закону не є порушенням заборони використання інсайдерської інформації, передбаченої частиною першою цієї статті.
3. Оператор організованого ринку капіталу повинен офіційним каналом зв’язку повідомити Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про здійснення на організованому ринку капіталу операцій з фінансовими інструментами у разі виникнення підозри, що під час здійснення таких операцій використовується або може бути використана інсайдерська інформація.
4. Відповідальність за протиправне використання інсайдерської інформації встановлюється законом.
Стаття 147. Зондування ринків капіталу
1. Зондування ринків капіталу є передачею інформації одному або кільком потенційним інвесторам до оголошення інформації про вчинення правочину з фінансовими інструментами, у тому числі за межами України, з метою визначення заінтересованості потенційних інвесторів, у тому числі нерезидентів, у можливому правочині щодо фінансових інструментів, а також його умов та основних характеристик його предмета (вид, тип, обсяг, строк та умови відчуження).
Зондування ринків капіталу може здійснюватися:
1) емітентом;
2) власником фінансового інструменту (оферентом) у таких кількостях або за такою вартістю, що відрізняє правочин від звичайного правочину і допускає метод продажу, заснований на попередній оцінці потенційної заінтересованості потенційних інвесторів;
3) третьою особою, яка діє від імені або в інтересах особи, зазначеної у пунктах 1 і 2 цієї частини.
2. Передача особою, яка має намір купити контрольний пакет акцій, інсайдерської інформації акціонерам також вважається зондуванням ринку, за умови що:
1) інформація необхідна акціонерам для формування ними думки щодо готовності запропонувати свої акції до продажу такій особі;
2) волевиявлення акціонерів щодо готовності продажу власних акцій обґрунтовано вимагається для прийняття рішення про набуття контрольного пакета акцій.
3. Особа, зазначена у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, яка передає інформацію, повинна до проведення зондування ринку оцінити, чи передбачає таке зондування ринку передачу інсайдерської інформації. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, яка передає інформацію, повинна у письмовій формі сформувати свій висновок та його обґрунтування. Така особа повинна надати зазначені документи Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на її запит. Це зобов’язання застосовується до кожного випадку передачі інсайдерської інформації у процесі зондування ринків капіталу. Особа, зазначена в пунктах 1-3 частини першої цієї статті, яка передає інформацію, повинна відповідним чином оновлювати документи, зазначені в цій частині.
4. Передача інсайдерської інформації в рамках зондування ринку вважається вчиненою у процесі нормального здійснення особою, зазначеною в частині першій цієї статті, своєї трудової або професійної діяльності або обов’язків, за умови що така особа дотримується вимог, встановлених частинами третьою та п’ятою цієї статті.
5. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, яка передає інформацію, до проведення зондування ринку повинна:
1) отримати у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, згоду на передачу інсайдерської інформації особі, стосовно якої проводиться зондування ринку, - потенційному інвестору;
2) поінформувати особу, стосовно якої проводиться зондування ринку, про заборону використання такої інсайдерської інформації або намагання її використання від свого імені чи від імені третіх осіб, прямо або опосередковано, для набуття або відчуження (заміни сторін) фінансових інструментів, яких така інформація стосується;
3) поінформувати особу, стосовно якої проводиться зондування ринку, про заборону використання такої інформації або намагання її використання шляхом скасування або зміни вже надісланої заявки або котирування щодо фінансових інструментів, яких така інсайдерська інформація стосується;
4) поінформувати особу, стосовно якої проводиться зондування ринку, про зобов’язання її щодо забезпечення дотримання режиму конфіденційності інформації, у разі надання письмової згоди на одержання такої інформації.
Особа, зазначена в частині першій цієї статті, яка передає інформацію, повинна вести облік усієї інформації, переданої особі, стосовно якої проводиться зондування ринку, у тому числі інформації, переданої відповідно до пунктів 1-4 цієї частини, а також вести облік відомостей про потенційних інвесторів, яким передано інформацію, у тому числі юридичних і фізичних осіб, які діють від імені потенційного інвестора, дату і час передачі. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, яка передає інформацію, повинна надати такі дані обліку Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на її запит.
6. Якщо інформація, передана в процесі зондування ринку, перестає бути інсайдерською інформацією, за оцінкою особи, зазначеної в частині першій цієї статті, яка передає її, така особа у найкоротший строк повинна поінформувати про це одержувача інформації.
Особа, зазначена в частині першій цієї статті, яка передає інформацію, повинна вести облік повідомлень та інформації, передбачених цією частиною, та надати відповідну інформацію Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на її запит.
7. Особа, стосовно якої проводиться зондування ринку, повинна самостійно оцінювати, чи володіє вона інсайдерською інформацією і момент, з якого вона перестає володіти інсайдерською інформацією.
8. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, яка передає інформацію, повинна зберігати документи, передбачені цією статтею, протягом не менше п’яти років.
9. Порядок проведення зондування на ринках капіталу, зокрема визначення обов’язків особи, стосовно якої проводиться зондування ринку, порядок передачі інформації про зондування ринків капіталу та ведення обліку документів про зондування ринків капіталу встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Стаття 148. Маніпулювання на організованих ринках
1. Маніпулюванням на організованих ринках є:
1) здійснення або намагання здійснити операції чи надсилання заявки або котирування щодо укладення деривативних контрактів, купівлю або продаж фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованих ринках, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни деривативного контракту, фінансового інструменту та/або активу, допущеного до торгів на організованих ринках, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок;
2) здійснення або намагання здійснити операції чи надсилання заявки або котирування щодо укладення деривативних контрактів, купівлю або продаж фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованих ринках, шляхом вчинення умисних протиправних дій;
3) поширення через засоби масової інформації, у тому числі електронні засоби масової інформації, або будь-яким іншим способом інформації, що не відповідає дійсності, зокрема недостовірної інформації, у разі коли особа, яка поширила таку інформацію, знала або повинна була знати про недостовірність такої інформації, що призводить або може призвести до введення в оману учасників ринку щодо:
а) ціни, попиту, пропозиції або обсягів укладених на організованих ринках фінансових інструментів та правочинів щодо них;
б) ціни, попиту, пропозиції або обсягів торгів іншими, ніж зазначено у пункті "а", активами, допущеними до торгів на організованих ринках;
в) ціни, попиту, пропозиції або обсягів торгів на організованих ринках базовим активом фінансових інструментів;
г) значення базового показника деривативного контракту;
4) укладання деривативних контрактів, купівля або продаж фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованому ринку, перед закриттям торговельної сесії організованого ринку з метою введення в оману учасників ринку щодо цін, що склалися наприкінці торговельної сесії;
5) неодноразове протягом торговельного дня укладання двома або більше учасниками торгів деривативних контрактів, договорів купівлі-продажу фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованому ринку, у власних інтересах чи за рахунок одного і того самого клієнта, за якими кожен з учасників торгів виступає як сторона деривативного контракту, продавець та покупець одного і того самого фінансового інструменту та/або іншого активу, допущеного до торгів на організованому ринку, за однаковою ціною в однаковій кількості або які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети хоча б для одного з учасників торгів або їх клієнтів, а також надання клієнтом кільком учасникам торгів доручення на укладення в його інтересах одного або більше деривативних контрактів, договорів з одним і тим самим фінансовим інструментом та/або іншим активом, допущеним до торгів на організованому ринку, під час яких покупець та продавець діють в інтересах клієнта;
6) здійснення протягом торговельного дня або намагання здійснити операції чи надсилання заявки або котирування щодо укладення деривативних контрактів, купівлю або продаж фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованому ринку, а також фінансових інструментів та/або продукції, що є базовим активом фінансових інструментів, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, якщо за результатами таких торгів власник таких активів, фінансових інструментів та/або продукції не змінюється;
7) неодноразове невиконання учасником організованого ринку зобов’язань за контрактами, укладеними протягом торговельного дня у власних інтересах або за рахунок клієнтів, якщо укладення зазначених контрактів призвело до істотного збільшення або зниження ціни деривативного контракту, іншого фінансового інструменту та/або іншого активу, допущеного до торгів на організованому ринку, за умови що такі контракти мали вагомий істотний вплив на ціну такого активу;
8) укладення на організованому ринку деривативних контрактів та договорів щодо фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованому ринку, за ціною, що суттєво відхиляється від ціни відповідного деривативного контракту, фінансового інструменту та/або активу, що склалася на такому організованому ринку тієї самої торговельної сесії (поточна ціна) шляхом подання безадресних заявок або котирувань, за умови укладення договорів від імені та/або за рахунок осіб, між якими (працівниками яких) існувала попередня домовленість про укладення деривативного контракту, придбання або продаж фінансового інструменту та/або іншого активу, допущеного до торгів на організованому ринку, за ціною, що суттєво відхиляється від поточної ціни.
2. Не є маніпулюванням на організованих ринках дії, що мають на меті:
1) підтримання цін на емісійні цінні папери у зв’язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови вчинення учасником організованого ринку капіталу таких дій на підставі договору про виконання функцій маркет-мейкера, укладеного з оператором такого ринку;
2) підтримання цін на цінні папери відкритих або інтервальних інститутів спільного інвестування у зв’язку з їх викупом у випадках, передбачених законом;
3) підтримання цін, попиту, пропозиції або обсягів укладення деривативних контрактів, торгів фінансовими інструментами та/або іншими активами, допущеними до торгів на організованому ринку, за умови, що такі дії вчиняються учасником організованого ринку капіталу на підставі договору про виконання функцій маркет-мейкера, укладеного з оператором такого ринку.
Не є маніпулюванням на організованих ринках дії, що вчиняються Національним банком України, органами державної влади з метою реалізації грошово-кредитної політики або політики управління державним боргом.
Положення цієї статті поширюються на товарні біржі, що мають ліцензію на провадження професійної діяльності з організації торгівлі продукцією, отриману відповідно до вимог Закону України "Про товарні біржі".
Розділ XIII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2021 року, крім:
1) пунктів 7, 14-19 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;
2) абзаців четвертого та сьомого частини другої статті 51 та частини другої статті 69 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2024 року.
2. З дня набрання чинності цим Законом визнати такими, що втратили чинність:
1) Закон України "Про приватизаційні папери" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 24, ст. 352 із наступними змінами);
2) Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про приватизаційні папери" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 24, ст. 353).
3. Критерії отримання статусу кваліфікованого інвестора, передбачені пунктом 7 частини першої та пунктом 2 частини другої статті 6 цього Закону, застосовуються:
у період з 1 липня до 31 грудня 2021 року з коефіцієнтом 3;
у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року з коефіцієнтом 6;
у період з 1 січня до 31 грудня 2023 року з коефіцієнтом 9;
у період з 1 січня до 31 грудня 2024 року з коефіцієнтом 12;
у період з 1 січня до 31 грудня 2026 року з коефіцієнтом 15;
у період з 1 січня до 31 грудня 2027 року з коефіцієнтом 18;
у період з 1 січня до 31 грудня 2028 року з коефіцієнтом 21;
у період з 1 січня до 31 грудня 2029 року з коефіцієнтом 24;
у період з 1 січня до 31 грудня 2030 року з коефіцієнтом 27;
після 1 січня 2031 року з коефіцієнтом 30.
4. Вимоги до початкового капіталу інвестиційної фірми, передбачені частиною третьою статті 44 цього Закону, застосовуються:
у період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2022 року з коефіцієнтом 0,5;
у період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року з коефіцієнтом 0,75.
5. На період до 1 січня 2023 року оператори регульованих ринків деривативних контрактів та оператори багатосторонніх торгівельних майданчиків деривативних контрактів можуть провадити клірингову діяльність центрального контрагента щодо деривативних контрактів, що укладаються на регульованих ринках та багатосторонніх торгівельних майданчиках, управління діяльністю яких здійснюють такі оператори. Провадження зазначеної діяльності можливе лише у разі наявності чинної ліцензії на провадження клірингової діяльності з визначення зобов’язань та реєстрації відповідно до цього Закону правил провадження клірингової діяльності, що передбачають правила провадження клірингової діяльності щодо деривативних контрактів. Такі оператори під час провадження зазначеної діяльності мають право виступати стороною деривативних контрактів, що укладаються на регульованому ринку або багатосторонньому торгівельному майданчику, управління діяльністю яких вони здійснюють.
У разі провадження зазначеним в абзаці першому цього пункту оператором клірингової діяльності центрального контрагента вимоги частини шостої статті 51, пункту 9 частини першої статті 53 цього Закону не застосовуються.
Після 1 січня 2023 року зазначені в абзаці першому цього пункту оператори можуть провадити клірингову діяльність центрального контрагента щодо деривативних контрактів, у разі якщо жодна юридична особа (у тому числі іноземна) не матиме чинної ліцензії на провадження клірингової діяльності центрального контрагента та зареєстрованих відповідно до закону правил провадження клірингової діяльності, що передбачають правила провадження клірингової діяльності щодо деривативних контрактів.
Зазначені в абзаці першому цього пункту оператори припиняють здійснення клірингової діяльності центрального контрагента після 1 січня 2023 року, за умови що з дати реєстрації зазначених в абзаці третьому цього пункту правил минуло шість місяців.
6. На період до 1 січня 2023 року Публічне акціонерне товариство "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" має право на підставі ліцензії на провадження клірингової діяльності з визначення зобов’язань провадити клірингову діяльність центрального контрагента за правочинами щодо цінних паперів, за умови реєстрації відповідно до цього Закону правил провадження клірингової діяльності, що передбачають правила провадження клірингової діяльності за правочинами щодо цінних паперів.
Після 1 січня 2023 року Публічне акціонерне товариство "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" має право провадити клірингову діяльність центрального контрагента за правочинами щодо цінних паперів, у разі якщо жодна інша юридична особа (у тому числі іноземна) не матиме чинної ліцензії на провадження клірингової діяльності центрального контрагента та зареєстрованих відповідно до цього Закону правил провадження клірингової діяльності центрального контрагента, що передбачатимуть провадження клірингової діяльності центрального контрагента за правочинами щодо цінних паперів, або у разі якщо таку ліцензію отримає Публічне акціонерне товариство "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках".
Публічне акціонерне товариство "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" у разі відсутності у нього чинної ліцензії на провадження клірингової діяльності центрального контрагента припиняє провадження клірингової діяльності центрального контрагента за правочинами щодо цінних паперів після 1 січня 2023 року, за умови що минуло шість місяців з дати реєстрації іншою юридичною особою зазначених в абзаці третьому цього пункту правил.
7. Національному банку України до 1 січня 2021 року відкрити рахунок Публічному акціонерному товариству "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" для забезпечення здійснення зазначеним товариством грошових розрахунків як кліринговою установою.
Національному банку України до 1 січня 2021 року відкрити рахунок Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" для забезпечення здійснення виплати доходів за цінними паперами.
8. На період до 1 липня 2024 року Національний банк України може провадити діяльність торгового репозиторію.
Після 1 липня 2024 року Національний банк України може провадити діяльність торгового репозиторію виключно на підставі окремого рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Порядок провадження Національним банком України діяльності торгового репозиторію встановлюється Національним банком України за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до вимог цього Закону.
Національний банк України провадить діяльність торгового репозиторію без проходження процедури авторизації, передбаченої статтею 88 цього Закону.
9. З дня набрання чинності цим Законом професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків, що функціонують у формі товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю та в яких не створено наглядову раду або інший орган, відповідальний за здійснення нагляду, можуть на загальних зборах учасників прийняти рішення про тимчасове, до 1 січня 2023 року, покладення виконання функцій органу, відповідального за здійснення нагляду, на загальні збори учасників. При цьому у разі прийняття передбаченого цим пунктом рішення до 1 січня 2023 року вимоги абзаців першого - третього частини сьомої статті 76 цього Закону не поширюються на загальні збори учасників, що виконують функції органу, відповідального за здійснення нагляду.
10. Ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів з дня набрання чинності цим Законом вважаються переоформленими таким чином:
1) професійна діяльність на ринку цінних паперів - брокерська діяльність на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає:
а) субброкерську діяльність;
б) брокерську діяльність;
2) професійна діяльність на ринку цінних паперів - дилерська діяльність на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає дилерську діяльність;
3) професійна діяльність на ринку цінних паперів - андеррайтинг на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність розміщення без надання гарантії;
4) професійна діяльність на ринку цінних паперів - діяльність з управління цінними паперами на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів;
5) професійна діяльність на ринку цінних паперів - діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку на професійну діяльність на ринках капіталу - клірингову діяльність з визначення зобов’язань та професійну діяльність на ринках капіталу з організації торгівлі фінансовими інструментами, у межах якої передбачені такі види діяльності:
а) діяльність з організації торгівлі цінними паперами на регульованому фондовому ринку;
б) діяльність з організації укладання деривативних контрактів на регульованому ринку деривативних контрактів;
в) діяльність з організації торгівлі цінними паперами на фондовому багатосторонньому торгівельному майданчику;
г) діяльність з організації укладання деривативних контрактів на багатосторонньому торгівельному майданчику деривативних контрактів;
6) професійна діяльність на ринку цінних паперів - клірингова діяльність на професійну діяльність на ринках капіталу - клірингову діяльність з визначення зобов’язань.
Для професійних учасників ринків капіталу, які на день набрання чинності цим Законом мали кілька чинних ліцензій на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, переоформлення таких ліцензій здійснюється відповідно до цього Закону окремо для кожної ліцензії.
11. Юридичні особи, ліцензії яких вважаються переоформленими відповідно до пункту 10 цього розділу, зобов’язані подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку внутрішні документи, що підтверджують приведення їхньої діяльності у відповідність з вимогами цього Закону, в порядку та строки, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, але не пізніше ніж через рік з дня набрання чинності цим Законом.
Невиконання вимог цього пункту є підставою для анулювання відповідної ліцензії.
12. Інші ліцензії (крім наведених у пункті 10 цього розділу), дозволи, сертифікати, свідоцтва та інші документи дозвільного характеру на ринку цінних паперів (фондовому ринку), видані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, вважаються переоформленими на відповідні документи на ринках капіталу у зв’язку з набранням чинності цим Законом.
13. Встановити, що на період до 1 січня 2022 року банки мають право видавати ощадні сертифікати на бланках ощадних (депозитних) сертифікатів, виготовлених до дня набрання чинності цим Законом.
14. До 1 липня 2021 року Публічне акціонерне товариство "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" має право поєднувати клірингову діяльність з визначення зобов’язань та клірингову діяльність центрального контрагента з банківською діяльністю.
15. Тимчасово, на період до 1 січня 2022 року, розділ VIII цього Закону застосовується до облігацій внутрішніх місцевих позик з особливостями, встановленими відповідно до тимчасового порядку, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.
Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку до 1 липня 2021 року розробити та за погодженням з Національним банком України затвердити передбачений цим пунктом тимчасовий порядок.
Передбачений цим пунктом нормативно-правовий акт розробляється, розглядається, приймається та оприлюднюється без урахування вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Такий акт, прийнятий Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на виконання цього Закону, не підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України. Зазначений акт оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Офіційним опублікуванням такого акта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вважається його оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
16. Кабінету Міністрів України вжити заходів для приведення у відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів, забезпечивши набрання ними чинності одночасно з набранням чинності цим Законом шляхом:
приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечення приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
17. Кабінету Міністрів України включити інформацію про виконання цього Закону до звіту про хід та результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України за 2021 рік.
18. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку до дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом, та затвердити порядок виконання пунктів 10 та 12 цього розділу.
19. Національному банку України до дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Президент УкраїниВ.ЮЩЕНКО
м. Київ
23 лютого 2006 року
№ 3480-IV