Про платіжні послуги

1) заяву про видачу ліцензії;

2) інформацію про умови та порядок надання платіжних послуг у розрізі видів платіжних послуг, які заявник має намір надавати;

3) план діяльності заявника із зазначенням видів платіжних послуг, які заявник має намір надавати відповідно до вимог, встановлених Національним банком України;

4) документи та відомості для оцінки фінансового стану та ділової репутації заявника;

5) документи та відомості для ідентифікації та оцінки ділової репутації учасників та всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють істотною участю у заявнику;

6) документи та відомості для оцінки фінансового/майнового стану засновників (учасників), які здійснили внески до статутного капіталу заявника (в тому числі спрямовані на його збільшення), та осіб, які прямо чи опосередковано володіють істотною участю в заявнику;

7) документи та відомості для ідентифікації та оцінки відповідності керівників заявника вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності;

8) документи, що підтверджують відповідність керівників та власників істотної участі заявника вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;

9) документи та відомості про джерела походження коштів для формування статутного капіталу заявника;

10) документи та відомості про структуру власності заявника;

11) документи та відомості, що підтверджують відповідність заявника вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;

12) копію зареєстрованого статуту або іншого установчого документа заявника, інформацію про дату та номер державної реєстрації статуту, крім випадку наявності такого статуту в повному обсязі та актуальному стані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Заявник, що утворений та/або діє на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, подає копію рішення про його утворення або про провадження діяльності на підставі модельного статуту, підписаного всіма засновниками;

13) копію документа, що підтверджує внесення заявником плати за розгляд пакета документів на видачу ліцензії, розмір якої встановлюється Національним банком України.

6. Національний банк України приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі протягом 60 робочих днів з дня одержання заяви про видачу ліцензії та повного пакета документів, що додаються до заяви, передбачених частиною п’ятою цієї статті.

7. Вимоги до змісту документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії на надання платіжних послуг, порядок видачі, зупинення, поновлення, відкликання ліцензії встановлюються Національним банком України.

8. Національний банк України має право прийняти рішення про відкликання ліцензії на надання платіжних послуг з таких підстав:

1) отримання від надавача платіжних послуг заяви про відкликання ліцензії;

2) прийняття надавачем платіжних послуг рішення про припинення юридичної особи (крім перетворення);

3) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення надавача платіжних послуг;

4) виявлення у документах, поданих надавачем платіжних послуг для видачі ліцензії, недостовірної інформації;

5) визнання надавача платіжних послуг банкрутом;

6) невиконання надавачем платіжних послуг рішення Національного банку України про усунення виявлених порушень вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання платіжних послуг;

7) повторне порушення надавачем платіжних послуг вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання платіжних послуг. Повторним вважається порушення, вчинене надавачем платіжних послуг протягом двох років з дня прийняття Національним банком України рішення про усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання платіжних послуг, нового порушення хоча б однієї з вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання платіжних послуг, щодо якої приймалося таке рішення;

8) надавач платіжних послуг не розпочав провадження діяльності з надання жодної з платіжних послуг, зазначених у ліцензії, протягом шести місяців з дня видачі ліцензії;

9) припинення надання надавачем платіжних послуг усіх платіжних послуг, зазначених у ліцензії, більше ніж на 180 календарних днів та невідновлення такої діяльності протягом 90 календарних днів з дня повідомлення про це Національним банком України;

10) невідповідність структури власності надавача платіжних послуг вимогам, встановленим законодавством України;

11) невідповідність ділової репутації надавача платіжних послуг, його керівників та/або власників істотної участі вимогам законодавства;

12) нерозкриття (неповне розкриття)/непідтвердження (неповне підтвердження) надавачем платіжних послуг інформації про джерела походження коштів, з яких складається його статутний капітал, на підставах і в порядку, визначених законодавством України;

13) порушення надавачем платіжних послуг законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення після застосування Національним банком України до надавача платіжних послуг не менше двох заходів впливу за порушення законодавства у зазначеній сфері протягом двох років;

14) невідповідність власників істотної участі у надавачі платіжних послуг вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;

15) перешкоджання надавачем платіжних послуг проведенню перевірки Національним банком України, зокрема недопуск уповноважених осіб Національного банку України до проведення перевірки, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки, відмова в доступі до приміщень, об’єктів, що використовуються при наданні платіжних послуг, відсутність протягом першого дня перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси надавача платіжних послуг на час проведення перевірки;

16) виявлення двох і більше порушень вимог нормативно-правових актів Національного банку України щодо забезпечення реалізації і моніторингу ефективності спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), застосованих Радою національної безпеки і оборони України відповідно до Закону України "Про санкції".

9. Національний банк України має право прийняти рішення про припинення надання окремого виду (видів) платіжної послуги, зазначеного (зазначених) у ліцензії, з таких підстав:

1) отримання від надавача платіжних послуг заяви про відкликання ліцензії на надання окремого виду платіжної послуги, зазначеної в ліцензії;

2) виявлення у документах, поданих надавачем платіжних послуг для надання окремого виду платіжної послуги, недостовірної інформації;

3) невиконання надавачем платіжних послуг рішення Національного банку України про усунення виявлених порушень вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, що визначають вимоги до діяльності з надання окремого виду платіжної послуги;

4) надавач платіжних послуг не розпочав провадження діяльності з надання окремого виду платіжної послуги протягом шести місяців з дня видачі ліцензії на надання такої послуги;

5) припинення надання надавачем платіжних послуг окремого виду платіжної послуги більше ніж на 180 календарних днів та невідновлення такої діяльності протягом 90 календарних днів з дня повідомлення про це Національним банком України;

6) невідповідність надавача платіжних послуг вимогам до провадження діяльності з надання окремої платіжної послуги, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Якщо інше не передбачено цим Законом, надавачі платіжних послуг (у тому числі надавачі нефінансових платіжних послуг) та надавачі обмежених платіжних послуг мають право здійснювати в Україні діяльність з надання відповідних послуг виключно після включення їх до Реєстру в порядку, передбаченому цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Включення до Реєстру здійснюється шляхом внесення відомостей про надавачів платіжних послуг (надавачів обмежених платіжних послуг), переліку платіжних послуг (обмежених платіжних послуг), що відповідний надавач платіжних послуг має право надавати, та інших відомостей, які вносяться до Реєстру відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Перелік та вимоги до документів, що додаються до заяви про включення до Реєстру, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. У разі прийняття рішення про включення до Реєстру Національний банк України вносить відповідні відомості до Реєстру не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення.

Повідомлення про прийняття рішення про включення до Реєстру (разом з відповідним витягом з Реєстру) або про відмову у включенні до Реєстру надсилається (видається) заявникові в письмовій (паперовій або електронній) формі протягом трьох робочих днів після прийняття відповідного рішення. У разі прийняття рішення про відмову у включенні до Реєстру Національний банк України повідомляє заявника про причини відмови.

4. Якщо юридична особа (у тому числі надавач платіжних послуг) має намір розпочати надання нової нефінансової платіжної послуги (обмеженої платіжної послуги), така особа звертається до Національного банку України у встановленому ним порядку із заявою про внесення відповідних відомостей до Реєстру.

1. Мала платіжна установа має право надавати фінансові платіжні послуги відповідно до цього Закону, за умови дотримання обмежень щодо граничного обсягу виконання платіжних операцій, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, та здійснення таких операцій лише в межах території України.

Національний банк України має право встановлювати інші обмеження та умови щодо діяльності малих платіжних установ.

2. Ліцензія, що надає юридичній особі право здійснювати діяльність малої платіжної установи відповідно до цього Закону, отримується у спрощеному порядку, що визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Мала платіжна установа зобов’язана подати всі необхідні документи для отримання ліцензії на загальних підставах відповідно до цього Закону протягом 60 календарних днів з дня перевищення обмежень, передбачених частиною першою цієї статті, або припинити надання фінансових платіжних послуг.

Якщо мала платіжна установа не подала всіх необхідних документів для отримання ліцензії протягом 60 календарних днів з дня перевищення обмежень, передбачених частиною першою цієї статті, та/або не отримала ліцензію на загальних підставах відповідно до цього Закону протягом 240 календарних днів з дня перевищення зазначених обмежень, така мала платіжна установа зобов’язана припинити надання фінансових платіжних послуг.

4. Мала платіжна установа зобов’язана отримати ліцензію на загальних підставах відповідно до цього Закону у разі утворення (залучення) такою особою іншої малої платіжної установи або у разі перевищення встановлених Національним банком України обмежень, передбачених частиною першою цієї статті.

5. Перелік та вимоги до змісту документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії, порядок та умови видачі ліцензії малим платіжним установам, зупинення, поновлення, відкликання такої ліцензії, особливості здійснення діяльності малих платіжних установ, а також відкликання ліцензій малих платіжних установ визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Іноземні платіжні установи мають право відкривати філії та здійснювати через них діяльність на території України.

2. Іноземна платіжна установа має право відкрити філію в Україні з додержанням таких умов:

1) до держави, в якій зареєстровано іноземну платіжну установу, немає застережень з боку відповідних міжнародних органів щодо виконання нею рекомендацій міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) наявність письмового зобов’язання іноземної платіжної установи на ім’я Національного банку України про безумовне виконання нею зобов’язань, що виникнуть у зв’язку з діяльністю її філії на території України;

3) відсутність прямого чи опосередкованого контролю в іноземній платіжній установі з боку резидентів іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України, або осіб, які діють в їхніх інтересах; відсутність кінцевих бенефіціарних власників такої установи, які є резидентами іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України; відсутність учасників (акціонерів) такої установи, які є кінцевими бенефіціарними власниками резидента іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України;

4) інших умов, дотримання яких є обов’язковим для надання відповідної платіжної послуги, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Національний банк України акредитує філію іноземної платіжної установи на території України в порядку та на умовах, визначених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

4. Акредитація філії іноземної платіжної установи здійснюється шляхом видачі ліцензії відповідно до цього Закону та включення філії іноземної платіжної установи до Реєстру.

5. Діяльність філії іноземної платіжної установи має відповідати вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України здійснює регулювання діяльності і встановлює пруденційні нормативи для філій іноземних платіжних установ відповідно до вимог законодавства.

6. Національний банк України має право ініціювати процедуру ліквідації філії іноземної платіжної установи в порядку, передбаченому цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Платіжні установи, установи електронних грошей, оператори поштового зв’язку зобов’язані організувати та забезпечити належне функціонування системи корпоративного управління та належне управління ризиками з урахуванням особливостей виду діяльності, бізнес-моделі, характеру і видів послуг, які вони надають, ризиків, притаманних такій діяльності, а також особливостей, встановлених законами з питань регулювання окремих видів діяльності з надання фінансових послуг, законами з питань діяльності господарських товариств та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Національний банк України визначає вимоги до системи корпоративного управління та управління ризиками платіжних установ, установ електронних грошей, операторів поштового зв’язку, у тому числі до їх керівників, а також необхідність погодження таких керівників, здійснює контроль за дотриманням зазначених вимог у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Статутний капітал юридичної особи, яка має намір надавати платіжні послуги, на дату подання заяви про видачу ліцензії на надання платіжних послуг та/або заяви про включення до Реєстру має бути сформований та сплачений в обсязі, визначеному частиною третьою цієї статті.

2. Якщо інше не передбачено законом або нормативно-правовими актами Національного банку України, формування, у тому числі збільшення, статутного капіталу юридичної особи, яка надає або має намір надавати платіжні послуги, здійснюється виключно у грошовій формі.

3. Мінімальний розмір статутного капіталу юридичної особи (крім юридичної особи, що має намір надавати платіжні послуги у статусі малої платіжної установи), яка надає або має намір надавати платіжні послуги, у будь-який час не може становити менше:

1 мільйона гривень - якщо надавач платіжних послуг надає послуги з ініціювання платіжної операції або послуги переказу коштів без відкриття рахунку;

3 мільйонів гривень - якщо надавач платіжних послуг надає послуги з ініціювання платіжної операції та послуги переказу коштів без відкриття рахунку або одну з фінансових платіжних послуг, передбачених пунктами 1-5 частини першої статті 5 цього Закону;

5 мільйонів гривень - якщо надавач платіжних послуг надає кілька фінансових платіжних послуг, передбачених пунктами 1-6 частини першої статті 5 цього Закону, або є оператором поштового зв’язку незалежно від кількості та видів платіжних послуг, які він має намір надавати;

10 мільйонів гривень - якщо надавач платіжних послуг надає платіжні послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима.

У разі якщо юридична особа надає або має намір надавати дві або більше платіжні послуги, до визначення мінімального розміру її статутного капіталу застосовується показник, що є найвищим серед показників, встановлених цією частиною для тих видів платіжних послуг, які така юридична особа надає або має намір надавати.

Вимоги до мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи, яка має намір надавати платіжні послуги у статусі малої платіжної установи, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

4. Юридична особа, яка має намір надавати платіжні послуги, зобов’язана на дату подання заяви про видачу ліцензії та/або про включення до Реєстру, протягом строку розгляду такої заяви Національним банком України і протягом всього строку дії такої ліцензії та/або запису в Реєстрі підтримувати розмір власного капіталу в розмірі, не меншому, ніж установлений цим Законом розмір статутного капіталу, або щодо малої платіжної установи - нормативно-правовими актами Національного банку України.

5. Вимоги до джерел походження коштів, за рахунок яких формується, у тому числі збільшується, статутний капітал, та порядок їх перевірки встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. З метою покриття негативних наслідків ризиків, які надавачі платіжних послуг беруть на себе у процесі надання платіжних послуг, Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги до мінімального розміру власного капіталу надавачів платіжних послуг, а також порядок розрахунку власного капіталу надавачів платіжних послуг.

7. Вимоги цієї статті не поширюються на надавачів платіжних послуг, що є банками, органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Вимоги до капіталу банків визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України, що регулюють діяльність банків.

1. Юридична або фізична особа, яка має намір набути істотну участь у платіжній установі або установі електронних грошей, або операторі поштового зв’язку (що здійснює діяльність, передбачену цим Законом) чи збільшити її таким чином, що зазначена особа буде прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володіти або контролювати 10, 25 або 50 і більше відсотків статутного капіталу такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку чи правом голосу за акціями (частками) у статутному капіталі такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку та/або незалежно від формального володіння справляти значний вплив або здійснювати контроль (вирішальний вплив на управління або діяльність) такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, зобов’язана повідомити про такий намір Національний банк України з одночасним поданням до Національного банку України повного пакета документів, визначених цим Законом і нормативно-правовими актами Національного банку України, для погодження набуття або збільшення істотної участі у такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку.

Під значним впливом на управління або діяльність юридичної особи слід розуміти пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами голосуючими акціями, часткою у статутному капіталі або правом голосу за акціями, часткою у статутному капіталі юридичної особи в розмірі від 10 до 50 відсотків та/або незалежну від формального володіння можливість (ознаки якої встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України) здійснення рівнозначного впливу на управління чи діяльність юридичної особи.

Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює така особа контроль (вирішальний вплив на управління або діяльність) прямого власника участі в юридичній особі або контроль (вирішальний вплив на управління або діяльність) будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами такої юридичної особи.

Особа, яка має намір передати істотну участь у платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, будь-якій іншій особі чи зменшити таку участь настільки, що її частка у статутному капіталі такої платіжної установи, установи електронних грошей, оператора поштового зв’язку або право голосу виявиться нижчою за рівні, визначені абзацом першим цієї частини, чи передати контроль (вирішальний вплив) над такою платіжною установою, установою електронних грошей або оператором поштового зв’язку іншій особі, зобов’язана повідомити про це Національний банк України в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

У випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, юридична або фізична особа, яка має намір набути істотну участь у платіжній установі, або установі електронних грошей, або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, зобов’язана отримати дозвіл Антимонопольного комітету України на безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління такої установи чи оператора (далі - дозвіл на концентрацію). Порядок подання та розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію встановлюється законодавством про захист економічної конкуренції.

2. Порядок набуття або збільшення істотної участі, у тому числі перелік документів (інформації), що вимагаються Національним банком України для прийняття рішення щодо погодження, вимоги до змісту таких документів (інформації) встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Національний банк України погоджує набуття або збільшення істотної участі іноземною юридичною або фізичною особою, за умови що держава, в якій зареєстрована (має постійне місце проживання) іноземна особа, на належному рівні забезпечує виконання рекомендацій міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

4. Набуття істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, не повинно здійснюватися за рахунок непідтверджених джерел, а також за рахунок коштів або майна, використання яких для формування статутного капіталу заборонено законом.

5. Національний банк України відмовляє у видачі письмового погодження набуття або збільшення істотної участі, якщо:

1) заявник подав неповний пакет документів, документи містять недостовірну інформацію або не відповідають вимогам законів України та/або нормативно-правових актів Національного банку України, особа не розкрила Національному банку України інформацію, що має істотне значення для вирішення питання про погодження набуття або збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку;

2) ділова репутація заявника (для юридичної особи - також членів її виконавчого органу та/або наглядової ради) та/або хоча б однієї особи, через яку здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, не відповідає вимогам, встановленим Національним банком України;

3) фінансовий стан юридичної особи - заявника або майновий стан фізичної особи - заявника або хоча б однієї особи, через яку здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, не відповідає вимогам, встановленим Національним банком України;

4) не підтверджено джерела походження коштів для набуття або збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку;

5) набуття або збільшення особою істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку загрожуватиме інтересам користувачів платіжних послуг та/або суперечитиме антимонопольно-конкурентному законодавству України та/або може призвести до погіршення фінансового стану платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку;

6) структура власності юридичної особи - заявника не відповідає вимогам щодо прозорості, встановленим Національним банком України, та/або структура власності платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку не відповідатиме таким вимогам після набуття або збільшення заявником істотної участі;

7) набуття або збільшення заявником істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку або особою, через яку здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, може негативно вплинути на забезпечення належного управління ними;

8) набуття або збільшення заявником істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку або особою, через яку здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, може перешкоджати здійсненню Національним банком України ефективного нагляду за діяльністю учасників платіжного ринку;

9) не додержана вимога, передбачена частиною третьою цієї статті.

Національний банк України встановлює вимоги до ділової репутації осіб, зазначених у пункті 2 цієї частини, з урахуванням, але не виключно, положень Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

6. Національний банк України розглядає документи, подані для погодження набуття або збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, та приймає рішення за результатами такого розгляду протягом 60 робочих днів з дня отримання повного пакета відповідних документів (інформації), визначених нормативно-правовими актами Національного банку України. За результатами розгляду документів Національний банк України приймає рішення про погодження або про заборону набуття, збільшення істотної участі в такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку.

7. Національний банк України має право скасувати рішення про погодження набуття або збільшення істотної участі та вимагати відчуження відповідних акцій (часток) платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, якщо виявлено, що документи, подані для такого погодження, містять недостовірну інформацію.

8. Набуття або збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, без погодження Національного банку України не допускається, крім випадків, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, у яких допускається наступне погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку.

У визначених Національним банком України випадках особа зобов’язана звернутися до Національного банку України за погодженням набутої або збільшеної істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, після її фактичного набуття або збільшення у строки та в порядку, встановлені Національним банком України. Національний банк України до прийняття відповідного рішення має право тимчасово заборонити такій особі використання права голосу щодо відповідних акцій (часток) такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України.

9. Правочин, внаслідок вчинення якого особа набула або збільшила істотну участь всупереч забороні Національного банку України, крім випадків, у яких допускається наступне погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі, є нікчемним. Національний банк України інформує відповідну платіжну установу, установу електронних грошей, оператора поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, сторони за таким правочином та депозитарну установу, яка обслуговує відповідний рахунок у цінних паперах (у разі якщо організаційно-правовою формою таких платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку є акціонерне товариство), про нікчемність такого правочину. Відповідна інформація розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України не пізніше наступного робочого дня після дня, коли Національному банку України стало відомо про вчинення такого правочину.

10. Якщо особа не звернулася до Національного банку України за погодженням набуття або збільшення істотної участі у випадках та строки, визначені Національним банком України, або якщо Національний банк України відмовив такій особі у погодженні набутої або збільшеної істотної участі, Національний банк України своїм рішенням тимчасово забороняє такому власнику істотної участі використання права голосу та/або вимагає відчуження відповідних часток або акцій (паїв) платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, з обов’язковим визначенням строку відчуження.

11. Національний банк України визначає наявність значного впливу чи контролю (вирішального впливу на управління або діяльність) юридичної особи, у тому числі платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку (що здійснює діяльність, передбачену цим Законом), та визнає особу власником істотної участі в такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку у визначеному Національним банком України порядку. Ознаки наявності значного впливу чи контролю (вирішального впливу на управління або діяльність) юридичної особи, у тому числі платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

12. У разі невідповідності ділової репутації та/або фінансового/майнового стану власника істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, вимогам цього Закону або нормативно-правових актів Національного банку України та/або якщо Національний банк України має підстави вважати, що володіння такою особою істотною участю в такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку може становити суттєву загрозу належному управлінню такою платіжною установою, установою електронних грошей або оператором поштового зв’язку, інтересам користувачів платіжних послуг та/або негативно вплинути на фінансовий стан платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв’язку, Національний банк України тимчасово забороняє такому власнику істотної участі використання права голосу. Відповідне рішення розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення.

13. Національний банк України має право надсилати запити до державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам на отримання від них інформації, необхідної для підтвердження джерел походження коштів, що використовуються для набуття чи збільшення істотної участі в платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку, що здійснює діяльність, передбачену цим Законом, фінансового стану та ділової репутації власників істотної участі (осіб, які претендують на істотну участь) у такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв’язку. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, яким адресований запит, зобов’язані протягом 10 днів з дня його одержання розглянути запит і надати запитувану інформацію Національному банку України.

1. Надавач платіжних послуг зобов’язаний вести облік своїх операцій та подавати до Національного банку України звітність щодо здійснення діяльності з надання платіжних послуг відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Аудиторські перевірки надавачів платіжних послуг проводяться відповідно до Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність".

2. Банки та фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, зобов’язані проводити внутрішній аудит (контроль) своєї діяльності з надання платіжних послуг відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

1. Платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, зобов’язані забезпечувати належний захист і збереження коштів, отриманих ними від користувачів або які надійшли (утримані) на користь користувачів, у тому числі через комерційних агентів (далі - кошти користувачів), відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

2. Платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, зобов’язані забезпечити відокремлення коштів користувачів від власних коштів та коштів інших осіб (крім користувачів), що можуть перебувати в розпорядженні відповідної платіжної установи, оператора поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземної платіжної установи, фінансової установи, що має право на надання платіжних послуг.

Для обліку коштів користувачів платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, відкривають розрахункові рахунки в банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Кошти, отримані платіжними установами, операторами поштового зв’язку, установами електронних грошей, філіями іноземних платіжних установ, фінансовими установами, що мають право на надання платіжних послуг, від користувачів платіжних послуг, а також кошти, які надійшли від користувачів або на користь користувачів, у тому числі через комерційних агентів, перебувають у власності користувачів, якщо інше не встановлено платіжними інструкціями таких користувачів.

3. Платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, мають право забезпечувати збереження коштів користувачів шляхом страхування власної відповідальності на випадок неможливості виконання фінансових зобов’язань перед користувачами, або забезпечувати такі кошти банківською гарантією на умовах, що дадуть змогу користувачам отримати від страхової компанії або банку-гаранта відшкодування в розмірі, еквівалентному сумі фінансових зобов’язань.

Платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, можуть укладати договори страхування відповідальності на випадок неможливості виконання фінансових зобов’язань перед користувачами із страховиками, які мають чинну ліцензію на провадження страхової діяльності і до яких протягом останнього року до дня укладання договору страхування Національним банком України не застосовувалися заходи впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензії на провадження страхової діяльності, відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації, затвердження плану відновлення фінансової стабільності фінансової установи.

Платіжним установам, операторам поштового зв’язку, установам електронних грошей, філіям іноземних платіжних установ, фінансовим установам, що мають право на надання платіжних послуг, забороняється укладати договори із страховиками та банками-гарантами, які належать до однієї фінансової групи з надавачем платіжних послуг, що забезпечує збереження коштів користувачів у такий спосіб.

Національний банк України має право встановлювати своїми нормативно-правовими актами додаткові вимоги до договорів страхування відповідальності платіжних установ, операторів поштового зв’язку, установ електронних грошей, фінансових установ, філій іноземних платіжних установ на випадок неможливості виконання фінансових зобов’язань перед користувачами.

Національний банк України має право встановлювати своїми нормативно-правовими актами додаткові вимоги до договорів банківської гарантії та до банків, що здійснюють забезпечення захисту коштів користувачів шляхом надання банківської гарантії на випадок неможливості виконання надавачем платіжних послуг фінансових зобов’язань перед користувачами.

4. На кошти користувачів, що отримуються (утримуються) надавачем платіжних послуг для виконання платіжних операцій на розрахунковому рахунку, не може бути накладено арешт та/або звернене стягнення за зобов’язаннями надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім користувача, за умови що відповідне зобов’язання надавача платіжних послуг перед користувачем пов’язано із здійсненням функцій надавача платіжних послуг.

5. На виплати за договорами страхування або банківської гарантії відповідно до частини третьої цієї статті не може бути звернене стягнення за зобов’язаннями надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім користувача, за умови що відповідне зобов’язання надавача платіжних послуг перед користувачем пов’язано із здійсненням функцій надавача платіжних послуг.

6. Надавачі нефінансових платіжних послуг зобов’язані страхувати свою відповідальність перед користувачами та надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків у порядку, встановленому Національним банком України з урахуванням положень законодавства.

1. Платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи), філії іноземних платіжних установ, установи електронних грошей, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, оператори поштового зв’язку, що здійснюють діяльність, передбачену цим Законом, надавачі нефінансових платіжних послуг (крім Національного банку України) зобов’язані розкривати у порядку, встановленому законом та нормативно-правовими актами Національного банку України:

1) фінансову та консолідовану фінансову звітність, що складається та подається відповідно до законодавства;

2) звіт про корпоративне управління (для надавачів платіжних послуг, утворених у формі акціонерного товариства), що подається до Національного банку України разом з річною звітністю;

3) звітні дані (інші, ніж фінансова та консолідована фінансова звітність);

4) перелік усіх осіб (банків, страхових компаній тощо), послугами яких користується надавач платіжних послуг для забезпечення збереження коштів користувачів;

5) іншу інформацію, надання якої користувачу передбачено цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Надавачі платіжних послуг, утворені у формі акціонерного товариства, зобов’язані додатково розкривати інформацію як емітенти цінних паперів відповідно до вимог законодавства про цінні папери.

3. Користувач має право доступу до інформації щодо діяльності надавача платіжних послуг. Надавачі платіжних послуг зобов’язані на вимогу користувача надавати таку інформацію:

1) відомості про фінансові показники діяльності надавача платіжних послуг та його економічний стан, що підлягають обов’язковому оприлюдненню;

2) перелік керівників надавача платіжних послуг та його відокремлених підрозділів;

3) перелік платіжних послуг, що надаються надавачем платіжних послуг;

4) ціну/тарифи платіжних послуг;

5) кількість акцій надавача платіжних послуг, що перебувають у власності членів її виконавчого органу, та/або перелік осіб, частки яких у статутному капіталі надавача платіжних послуг перевищують 5 відсотків;

6) іншу інформацію з питань надання платіжних послуг та інформацію, право на отримання якої встановлено законом.

4. Надавачі платіжних послуг зобов’язані також розкривати шляхом розміщення із наданням безоплатного доступу на своїх веб-сайтах (веб-сторінках) в обсязі та порядку, встановлених Національним банком України, таку інформацію:

1) повне найменування, ідентифікаційний код, юридичну адресу та фактичне місцезнаходження надавача платіжних послуг, контактний номер телефону або інший спосіб зв’язку для оперативного звернення користувачів;

2) перелік платіжних послуг, що надаються надавачем платіжних послуг, відомості про участь у платіжних системах, виконання функцій оператора платіжної системи, технологічного оператора (за наявності);

3) відомості про власників істотної участі (у тому числі осіб, які здійснюють контроль за надавачем платіжних послуг);

4) відомості про склад наглядової ради та виконавчого органу надавача платіжних послуг;

5) відомості про відокремлені підрозділи надавача платіжних послуг;

6) відомості про ліцензії та дозволи, видані надавачу платіжних послуг;

7) річну фінансову та консолідовану фінансову звітність;

8) відомості про порушення провадження у справі про банкрутство, введення процедури санації надавача платіжних послуг;

9) рішення про ліквідацію надавача платіжних послуг;

10) відомості про всі знаки для товарів і послуг (торговельні марки), які використовує надавач під час надання платіжних послуг;

11) іншу інформацію про надавача платіжних послуг, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства.

5. Емітенти електронних грошей зобов’язані подавати до Національного банку України інформацію про проведені операції з електронними грошима за формою та в порядку, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку України, а також на вимогу Національного банку України - за встановленою ним формою.

6. Банки зобов’язані розкривати інформацію, у тому числі що містить банківську таємницю, у порядку та обсягах, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України, що регулюють порядок розкриття банківської таємниці.

7. Надавачі платіжних послуг, які є органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, зобов’язані розкривати інформацію в порядку та обсягах, визначених відповідними законами та прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність таких органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Платіжна установа, установа електронних грошей, оператор поштового зв’язку має право на підставі ліцензії на надання платіжних послуг надавати користувачам на умовах кредиту кошти для виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача, крім платіжних операцій з електронними грошима, з дотриманням таких умов:

1) платіжна установа, установа електронних грошей, оператор поштового зв’язку має право надавати платіжні послуги, передбачені пунктами 4 або 5 частини першої статті 5 цього Закону;

2) надання кредиту здійснюється виключно у зв’язку з виконанням платіжної операції;

3) кредит надається на короткий строк, що не може перевищувати 12 місяців з дати надання коштів;

4) кредит не може надаватися за рахунок коштів, отриманих від користувачів для цілей виконання платіжних операцій та/або в обмін на випущені електронні гроші;

5) розмір власного капіталу платіжної установи, установи електронних грошей, оператора поштового зв’язку відповідає вимогам, встановленим Національним банком України до надавачів платіжних послуг, які мають право надавати кредит.

2. Забороняється надання кредиту електронними грошима.

3. Надання кредиту споживачам здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про споживче кредитування".

1. Надавачі платіжних послуг, визначені в пунктах 1-6, 9 частини першої статті 10 цього Закону, зобов’язані здійснювати ідентифікацію та верифікацію користувачів відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

2. Надавачі платіжних послуг, які є суб’єктами первинного фінансового моніторингу згідно із Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", зобов’язані здійснювати заходи належної перевірки відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

1. Юридична особа має право здійснювати в Україні діяльність з надання послуг технологічного оператора лише після включення її до Реєстру в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України, якщо інше не передбачено цим Законом.

Банки мають право здійснювати в Україні діяльність з надання послуг технологічного оператора на підставі банківської ліцензії без включення до Реєстру.

До функцій технологічного оператора не належить надання нефінансових платіжних послуг.

2. Включення до Реєстру здійснюється шляхом внесення до Реєстру відомостей про технологічного оператора відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

3. Національний банк України не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про включення технологічного оператора до Реєстру вносить до Реєстру відомості щодо цього технологічного оператора.

Національний банк України протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про включення технологічного оператора до Реєстру або про відмову у включенні повідомляє заявника про прийняте рішення. Національний банк України зобов’язаний повідомити заявника про причини відмови включення технологічного оператора до Реєстру.

4. Оператор платіжної системи (або надавач платіжних послуг), який виконує функції технологічного оператора виключно для цієї платіжної системи (цього надавача платіжних послуг), має право здійснювати таку діяльність без включення до Реєстру як технологічного оператора.

5. Оператор платіжної системи та надавач платіжних послуг зобов’язані повідомити Національний банк України про залучення технологічного оператора (у тому числі банку, що надає послуги технологічного оператора) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. Банки та інші надавачі платіжних послуг, перелік яких визначений частиною першою статті 7 цього Закону, мають право надавати послуги технологічних операторів іншим надавачам платіжних послуг, операторам платіжних систем. Надавачі платіжних послуг, перелік яких визначений частиною першою статті 7 цього Закону, мають право надавати відповідні послуги виключно після внесення відомостей про таких осіб до Реєстру як технологічних операторів.

7. Емітенти електронних грошей мають право залучати для виконання операційних та інших технологічних функцій, що забезпечують використання електронних грошей, технологічних операторів-резидентів.

Вимоги до технологічних операторів, перелік їхніх функцій та обмеження щодо їх залучення емітентами електронних грошей визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

8. Технологічні оператори під час здійснення своєї діяльності зобов’язані дотримуватися вимог законодавства.

9. Оператори платіжної системи, учасники платіжної системи зобов’язані здійснювати контроль та несуть відповідальність за дотримання правил платіжної системи технологічними операторами, з якими вони уклали договори про надання відповідних послуг у цій платіжній системі.

Надавачі платіжних послуг зобов’язані здійснювати контроль та несуть відповідальність за дотримання технологічними операторами умов та порядку надання відповідних послуг надавачу платіжних послуг згідно з укладеними між ними договорами.

Надавачі платіжних послуг зобов’язані здійснювати контроль наявності відповідного статусу технологічного оператора перед укладанням з ними договорів.

1. Банк, платіжна установа, установа електронних грошей мають право залучати комерційних агентів для надання користувачам усіх або окремих фінансових платіжних послуг, право на надання яких такі установи отримали відповідно до цього Закону.

2. Одна особа має право одночасно бути комерційним агентом кількох надавачів платіжних послуг.

3. Банк, платіжна установа, установа електронних грошей, які мають намір надавати фінансові платіжні послуги із залученням комерційного агента, повинні повідомити про це Національний банк України у встановленому ним порядку.