Димність ВГ КТЗ за натуральним показником поглинання не повинна перевищувати граничне значення (скориговане значення натурального показника поглинання), що наведено на табличці виробника, встановленій на КТЗ, або безпосередньо на двигуні. Приклади знака офіційного затвердження і познаки скоригованого значення натурального показника поглинання зазначені на малюнку 11, де 1,30 (м–1) - скориговане значення натурального показника поглинання для відповідного типу КТЗ (двигуна).
Мал. 11
Для КТЗ, інформація щодо скоригованого значення натурального показника поглинання якого є недоступною, тобто, якщо оглядом КТЗ та двигуна не виявлено табличку виробника або марковання, де наведено скориговане значення натурального показника поглинання, непрозорість ВГ такого КТЗ перевіряють на відповідність граничному значенню, наведеному в таблиці 14.
Граничне значення натурального показника поглинання (Кдоп, м–1) залежно від дати виробництва або першої реєстрації КТЗ зазначено в таблиці 14.
Таблиця 14
__________
* для КТЗ, які на момент виготовлення відповідали екологічним нормам не нижче рівня "Євро–6" (згідно з даними в реєстраційному документів на транспортний засіб), незалежно від дати виробництва та першої реєстрації КТЗ.
Для КТЗ, обладнаного системою бортової діагностики OBD з універсальним роз’ємом для підключення OBD-сканера, необхідно перевірити працездатність індикатора несправностей OBD та відсутність зареєстрованих кодів несправностей, пов’язаних з викидами. У разі негативного результату (непрацездатності індикатора або наявності кодів несправностей), недолік не враховується, якщо непрозорість ВГ за результатами вимірювання не перевищує граничне значення натурального показника поглинання.
Для КТЗ, який на момент виготовлення відповідав екологічним нормам не нижче рівня "Євро–6", позитивний результат (відсутність зареєстрованих кодів несправностей) зчитування інформації з OBD дозволяє вважати КТЗ відповідним без вимірювання димності ВГ.
Підготовка, вимірювання та оброблення результатів вимірювання проводиться зовнішнім оглядом шляхом перевірки комплектності та відсутності явних несправностей систем випуску ВГ, нейтралізації ВГ, рециркуляції ВГ, вентиляції картера двигуна, відсутність прогарів, пробоїн та нещільностей у з’єднаннях, які призводять до витоку ВГ і підсмоктування повітря та можуть вплинути на результати вимірювань димності ВГ.
Перевірити працездатність індикатора несправностей OBD та зчитати інформацію щодо наявних несправностей відповідним приладом (OBD-сканером).
Повністю прогріти двигун (можливо пробігом). Температура моторної оливи або охолодної рідини має бути не менше ніж встановлено виробником, а за відсутності цих даних - не менше ніж +60 °C. Якщо, в зв’язку з конфігурацією транспортного засобу, таке вимірювання є непрактичним, встановлення нормальної робочої температури двигуна може бути здійснено в інший спосіб, наприклад, роботою вентилятора системи охолодження двигуна.
Під’єднати пробовідбиральну магістраль димоміра до випускної системи КТЗ згідно з інструкцією виробника димоміра.
Запустити двигун. Перед кожним циклом вільного прискорення двигун і, за наявності, турбокомпресор повинні працювати в режимі холостого ходу з мінімальною частотою обертання не довше ніж 15 с після відпускання педалі керування паливоподачею, але не менше ніж 10 с для дизелів з наддувом КТЗ категорій M3, N3.
Швидко (швидше, ніж за одну секунду), але без ривків перемістити педаль керування паливоподачею до упору.
Таке положення педалі зберігати, доки не буде досягнуто максимальної частоти обертання або, для КТЗ з автоматичною коробкою передач, частоти обертання, визначеної виробником, або, якщо такі дані відсутні, двох третин від частоти обертання, яку обмежує регулятор. Це контролюють, наприклад, відстежуючи частоту обертання або витримуючи достатній проміжок часу від початку натискання до відпускання педалі керування паливоподачею, який для КТЗ категорій М2, M3, N2, N3 повинен становити щонайменше 2 с. За показами димоміра зафіксувати максимальну величину димності за цикл вільного прискорення.
Цикл вільного прискорення необхідно повторити без перерв принаймні три рази для очищення випускної системи двигуна (продування) і відразу після цього виконати щонайменше три тестові цикли вільного прискорення.
Результатом вимірювання димності за серію циклів вважають середнє арифметичне значення натурального показника поглинання в трьох останніх циклах вільного прискорення, розраховане до другого знаку після коми включно. У разі налаштування програмного забезпечення димоміра для розрахунку середнього арифметичного значення за результатами в останніх чотирьох циклах, отримане таким чином значення зараховують як результат вимірювання за серію циклів.
КТЗ визнають таким, що відповідає нормативним вимогам, якщо результат вимірювання за серію циклів не перевищує гранично допустиме значення натурального показника поглинання.
Якщо в двох поспіль циклах вільного прискорення (тестових циклах або циклах продування) зафіксовано значення натурального показника поглинання, які не перевищують 80 % від гранично допустимого значення, виконання серії циклів може бути припинено. КТЗ визнають таким, що відповідає нормативним вимогам, результатом вимірювання димності вважають середнє арифметичне значення за результатами в цих двох циклах.
Якщо результат вимірювання за серію циклів перевищує гранично допустиме значення натурального показника поглинання, але результати в трьох останніх циклах утворюють послідовність, що спадає, або найменше значення натурального показника поглинання на 25 % і більше відрізняється від найбільшого результату в цих трьох циклах, серію циклів виконують повторно. В іншому випадку КТЗ визнають таким, що не відповідає нормативним вимогам.
На КТЗ, випуску до 2004 року, при проведені випробувань, як альтернативу можна використовувати норми і методи вимірювання передбачені ДСТУ 4276:2004 "Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями".
Неприпустимим є утворення крапель на поверхнях та з’єднаннях після їх витирання та/або капле падіння з інтервалом між краплями менше ніж 1 хв.
10. Додаткові випробування транспортних засобів категорій М 2 та М 3 для перевезення пасажирів
Механізми керування службовими (пасажирськими) дверима з механічним приводом повинні мати можливість водію змінити напрямок руху дверей на протилежний в будь-який час при відкритті та зачинені їх.
В автобусі повинно бути щонайменше двоє дверей: або двоє дверей службових (пасажирських), або одні службові (пасажирські), а другі запасні (аварійні); у разі відокремленого від салону пасажирського відділення водія воно повинно мати не менше двох виходів, які не повинні бути розташовані на одні і тій же боковій стінці автобуса. Мінімальна кількість дверей службових (пасажирських), в залежності від пасажиромісткості та класу автобуса, повинна відповідати даним, зазначеним в таблиці 15:
Таблиця 15
| Пасажиромісткість | Кількість службових (пасажирських) дверей | ||
| Класи I та А | Клас II | Класи III та В | |
| 9-45 | 1 | 1 | 1 |
| 46-70 | 2 | 1 | 1 |
| 71-100 | 3 | 2 | 1 |
| Більше 100 | 4 | 3 | 1 |
Висота службових (пасажирських) дверей для автобусів в залежності від класу повинна бути, не менше, мм:
клас А - 1650;
клас В - 1400–1650;
клас I - 1800;
клас II - 1650–1800;
клас III - 1550–1800.
Ширина службових (пасажирських) дверей не менше, для автобусів класу А, В, I, II та III - 650 мм (допускається на рівні поручнів - 550 мм).
Висота пройми запасних (аварійних) дверей для автобусів всіх класів повинна бути, не менше1250 мм;
Ширина пройми запасних (аварійних) дверей для автобусів всіх класів повинна бути, не менше 550 мм.
Загальна кількість виходів (службові (пасажирські) двері, запасні (аварійні) двері, аварійні вікна, аварійні люки) в залежності від пасажиромісткості автобуса повинна відповідати даним, зазначеним в таблиці 16:
Таблиця 16
| Кількість пасажирів та членів екіпажу, які можуть знаходитися в автобусі | Мінімальне загальне число виходів |
| 1–8 | 2 |
| 9–15 | 3 |
| 17–30 | 4 |
| 31–45 | 5 |
| 46–60 | 6 |
| 61–75 | 7 |
| 76–90 | 8 |
| 91–110 | 9 |
| 111–130 | 10 |
| Більше 130 | 11 |
У автобусі, для перевезення осіб з обмеженою мобільністю:
горизонтальні поручні повинні бути закріплені вздовж стінок кузова біля місця установки крісла-коляски;
засоби закріплення крісла-коляски повинні бути закріплені в транспортному положенні;
повинно бути забезпечено блокування руху в разі, коли засоби підіймання-опускання, переміщення крісла-коляски не встановлено у транспортне положення, а пасажирські двері не зачинено;
сигналізація про місце перебування засобів підіймання-опускання, крісла-коляски, про вимогу зупинки на робочому місці водія, повинна бути роботоздатною;
в автобусах II і III класів крісло-коляска повинна бути суміщена з установленим унітазом туалету;
опори сидінь крісел-колясок для стоп, гомілок інвалідів, спинка сидіння повинні фіксуватися у нахиленому положенні і повертатися у вихідне положення, покриття подушок і спинок та бути непошкодженими.
Окремо перевіряється наявність інструкції щодо перевезення пасажирів-осіб з обмеженою мобільністю.
В автобусі та вантажному автомобілі, тимчасово пристосованому для перевезення пасажирів, один вогнегасник має бути в кабіні водія, а другий (або інші) - у пасажирському салоні (кузові).
Поручні в автобусах, запасне колесо, акумуляторні батареї, вогнегасники, медична аптечка, номерні знаки мають бути надійно закріплені в місцях, згідно з конструкцією КТЗ.
Сидіння автобусів мають бути установлені на несівних елементах кузова за допомогою нарізних з’єднань, згідно з вимогами виробника.
Усі нарізні з’єднання мають бути комплектними та застопореними. Кріплення має відповідати конструкції застосованих сидінь.
11. Додаткові перевірки автобуса, призначеного для перевезення школярів (дітей)
1. Автобус спеціалізований для перевезення школярів повинен бути обладнаний:
двома проблисковими маячками оранжевого кольору встановленими на передній та задній частині даху автобуса;
маячки повинні вмикатися автоматично в разі відчинення будь-яких дверей автобуса (окрім дверей водія), незалежно від роботи двигуна чи стану (відчинені, чи зачинені) дверей, окремим вмикачем, розташованим на щитку приладів водія, у разі потреби;
звуковою попереджувальною сигналізацією (переривчастий сигнал з максимальним інтервалом 1 с), що вмикається разом із світловим сигналом заднього ходу (задньою фарою).
2. Кольорографічні схеми, розпізнавальні знаки на шкільному автобусі, написи наведено на малюнку 12.
Мал. 12
12. Додаткові перевірки транспортних засобів категорії М1 (таксі)
КТЗ, повинні мати ліхтар "Таксі", бути укомплектованими сигнальними ліхтарями із світлофільтрами червоного і зеленого кольорів, таксометром (або приладом чи програмним забезпеченням які його заміняють). В разі наявності таксометра, перевіряється документ, що підтверджує його оцінку відповідності та/або періодичної повірки.
13. Додаткові перевірки великогабаритних, великовагових транспортних засобів
Великогабаритні та великовагові КТЗ повинні бути укомплектовані комплектом противідкатних упорів, попереджувальними конусами, знаками об’їзду, протиковзкими ланцюгами пневматичних шин автомобіля-тягача та причепів, жорстким буксиром, миготливим ліхтарем червоного кольору або знаком аварійної зупинки, жилетом оранжевого кольору із світловідбивними елементами, розпізнавальним знаком обмеження швидкості, а також великогабаритні транспортні засоби повинні бути укомплектовані передніми та задніми сигнальними щитками "Негабаритний вантаж", достатньою кількістю ліхтарів білого спереду та червоного ззаду кольору для встановлення на крайніх габаритних частинах негабаритного вантажу, знаком "Довгомірний транспортний засіб" та відповідним кольорографічним маркуванням зазначеним на малюнках 13–16.
Мал. 13 - Транспортний засіб, що перевозить великогабаритний вантаж,
шириною (2,6–3) м
Мал. 14 - Транспортний засіб, що перевозить великогабаритний вантаж,
шириною (3–6) м
Мал. 15 - Транспортний засіб, довжина якого перевищує 22 м,
а ширина не перевищує 2,6 м
Мал. 16 - Транспортний засіб, що перевозить великовагові вантажі
14. Додаткові перевірки транспортних засобів, призначених або пристосованих для перевезення небезпечних вантажів
1. КТЗ, що перевозять небезпечні вантажі повинні мати відповідне маркування та великі знаки небезпеки, пристрій обмеження швидкості та бути укомплектовані засобами індивідуального захисту, протипожежним та іншим обладнанням (противідкатні упори, конуси із світловідбивною поверхнею, миготливі ліхтарі жовтого кольору з автономним живленням, знаки аварійної зупинки, жилети із світловідбивними елементами, переносні ліхтарі) у відповідності до глави 5.3 частини 5 додатка А та пунктів 8.1.3–8.1.5 глави 8.1 частини 8 додатка В до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів 1957 року, до якої Україна приєднана згідно із Законом України від 02 березня 2000 року № 1511-III "Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)" (далі - ДОПНВ).
2. Транспортні засоби EX/II, EX/III, FL, AT та MEMU повинні додатково відповідати вимогам, які визначені частиною 9 додатка В до ДОПНВ.
Приклади маркування транспортних засобів при перевезенні в упаковках, автомобіль маркується чистими табличками попереду та позаду (крім небезпечних вантажів класів 1 та 7).
При перевезенні в упаковках 1 - го класу (малюнок 17).
Мал. 17
При перевезенні в автоцистернах однієї небезпечної речовини (приклад: бензин моторний) (малюнок 18).
Мал. 18
У випадках, коли на транспортній одиниці перевозиться тільки одна небезпечна речовина, наявність додаткових табличок оранжевого кольору не обов’язкова за умови, що на табличках, встановлених попереду та позаду, вказано ідентифікаційний номер небезпеки та номер ООН (малюнок 19).
Мал. 19
При перевезенні в багатосекційних автоцистернах, в яких перевозяться речовини з номерами ООН 1202, 1203, 1223 або авіаційне паливо (ООН 1268 чи 1863), у разі відсутності іншої небезпечної речовини можуть розміщуватись дві таблички оранжевого кольору небезпечного вантажу. При цьому на них має вказуватись ідентифікаційний номер небезпеки та номер ООН, передбачені для найбільш небезпечної речовини, тобто для речовини з найнижчою температурою спалаху (малюнок 20).
Мал. 20
При перевезенні в багатосекційних автоцистернах, в яких перевозяться речовини з різними класами небезпеки, повинні мати дві розміщені у вертикальній площині таблички оранжевого кольору небезпечного вантажу. Одна із цих табличок повинна закріплюватися спереду, а друга - ззаду, без вказаного ідентифікаційного номеру небезпеки та номеру ООН. При цьому на кожній секції з обох боків повинні розміщуватись таблички оранжевого кольору та вказуватись ідентифікаційний номер небезпеки та номер ООН. Великі знаки небезпеки розміщуються на кожній секції по обидва боки (малюнок 21).
Мал. 21
Маркування транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, упаковані в обмежених кількостях.
ДОПНВ в деяких випадках, передбачає вимоги до маркування контейнерів і транспортних засобів, в яких перевозяться небезпечні вантажі в обмежених кількостях.
До транспортних одиниць максимальною масою понад 12 т, в яких перевозяться небезпечні вантажі в обмежених кількостях, повинні прикріплюватися спереду і ззаду маркувальні знаки. Розміри маркувального знаку повинні становити 250 на 250 мм. Приклади маркування транспортних одиниць, в яких перевозяться небезпечні вантажі, упаковані в обмежених кількостях, відповідно до ДОПНВ, наведено на малюнку 22.
Мал. 22
Контейнери-цистерни, переносні цистерни, спеціальні транспортні засоби або спеціально обладнані транспортні засоби або контейнери, в яких перевозяться речовини з номерами ООН 3257 і 3258, щодо яких діє спеціальне положення 580, позначаються маркувальними знаками для перевезення речовин при підвищеній температурі.
Маркувальний знак розміщується на бічних сторонах і ззаду транспортних засобів, а також на обох бічних сторонах, і на кожній торцевій стороні контейнерів, контейнерів-цистерн і переносних цистерн.
Маркувальний знак повинен бути червоного кольору зі сторонами не менше 250 мм (малюнок 23).
Мал. 23
Багато партій вантажів обробляються фумігантом, що створює небезпеку під час перевезення, зокрема для працівників, які, не знаючи про цю небезпеку, можуть піддатися її впливу при відкриванні транспортних одиниць. У ДОПНВ фуміговані транспортні одиниці розглядаються як вантажі, на які поширюються спеціальні вимоги щодо документації та маркування попереджуючим знаком.
На кожному фумігованому контейнері або транспортному засобі розміщується попереджувальний знак, зображений на малюнку, в місці, де буде забезпечена його видимість. Попереджувальний знак про фумігацію повинен мати прямокутну форму з основою не менше 400 мм і висотою не менше 300 мм. Написи виконуються чорними літерами висотою не менше 25 мм на білому фоні.
Написи на цьому знаку робляться мовою, визначеною вантажовідправником.
Знак, що попереджає про фумігацію (малюнок 24), повинен зберігатися на транспортному засобі, контейнері до тих пір, поки не будуть виконані наступні умови:
фумігований транспортний засіб або контейнер були провітрені з метою видалення шкідливих концентрацій фуміганту;
фуміговані вантажі або матеріали були вивантажені.
Мал. 24
Транспортні засоби і контейнери, в яких для охолодження або кондиціонування вантажу використовується сухий лід номер ООН 1845, азот охолоджений рідкий номер ООН 1977 або аргон охолоджений рідкий номер ООН 1951 повинні маркуватись знаком, який попереджає про небезпеку асфіксії (задухи).
Знак може не кріпитися до добре вентильованим транспортним засобам або контейнерам.
Попереджувальний знак розміщується на транспортному засобі або контейнері в тому місці, де його буде добре видно особам, відкриваючим двері або які заходять всередину транспортного засобу.
Цей маркувальний знак повинен мати прямокутну форму. Мінімальні розміри: ширина - 150 мм і висота - 250 мм.
Напис "ПОПЕРЕДЖЕННЯ" повинен бути виконаний червоним або білим кольором при висоті літер не менше 25 мм.
Якщо розміри не зазначені, усі елементи повинні бути приблизно пропорційні зображеним елементам.
Напис "ПОПЕРЕДЖЕННЯ" і слова "У ЯКОСТІ ХОЛОДОАГЕНТУ" або "У ЯКОСТІ КОНДИЦІОНУВАЛЬНОГО РЕАГЕНТУ", залежно від випадку, повинен бути виконаний офіційною мовою країни походження й, крім того, якщо ця мова не є англійською, німецькою або французькою,- англійською, французькою або німецькою мовою, за умови, що міжнародними договорами укладеними між країнами, зацікавленими в перевезені, не передбачено інше.
Попереджувальний знак (малюнок 25) повинен зберігатись на транспортному засобі або контейнері до тих пір, поки не будуть виконані наступні умови:
транспортний засіб або контейнер були провітрені з метою видалення шкідливих концентрацій холодоагента або кондиціонованого реагенту;
вантажі, які охолоджувались або кондиціонувались, були вивантажені.
Мал. 25
15. Додаткові перевірки спеціалізованих санітарних автомобілів екстреної медичної допомоги
Спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, повинен бути обладнаний протитуманними фарами. Додаткове зовнішнє освітлення, повинно мати світильники над дверима медичного салону для освітлення прилеглої території.
Автомобіль повинен бути оснащений двома порошковими вогнегасниками, один з яких розміщують у кабіні в легкодоступному для водія місці, другий - у медичному салоні так, щоб на нього не потрапляли сонячні промені. Конструкція кронштейнів вогнегасників повинна бути надійною, щоб унеможливити випадання вогнегасника під час руху автомобіля, а також у разі зіткнення або удару його об перешкоду.
Для покращення розпізнавання та виявлення транспортного засобу в денному світлі основний колір корпусу повинен бути жовтим чи білим. Якщо вибрано білий корпус, додатково має бути використано флуоресцентний жовтий або флуоресцентний червоний кольори на зовнішній поверхні автомобіля. Для нічного бачення повинен бути нанесений мікропризматичний відбивальний матеріал. За винятком товариств Червоного Хреста, або в місцях, де "Зірку життя" зареєстровано, синю відбивальну емблему "Зірка життя" (мінімальний розмір 500 мм) разом з відбивальними літерами, номерами або символами ідентифікації організації та автомобіля повинно бути нанесено на дах санітарного автомобіля екстреної медичної допомоги. За винятком товариств Червоного Хреста, або в місцях, де "Зірку життя" зареєстровано, синю відбивальну емблему "Зірка життя" повинно бути нанесено на боки і задню частину автомобіля. Слова "Екстрена медична допомога" або еквівалентний національний переклад повинно бути нанесено великими літерами, що відбивають світло, заввишки не менше ніж 100 мм у кольорі, що контрастує з фоном боку і задньої частини автомобіля і можливо для передньої частини.
Розташування розпізнавальних знаків та написів зображено на малюнках 26–29.
Мал. 26 - Спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги
Мал. 27 - Автомобіль спеціалізованої державної установи
"Український центр трансплант-координації"
Мал. 28 - Автомобіль закладу охорони здоров’я, який має ліцензію
на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає
право надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації
Мал. 29 - Автомобіль медичної допомоги оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
16. Додаткові перевірки навчальних транспортних засобів
Навчальні транспортні засоби повинні бути укомплектовані розпізнавальним знаком "Навчальний транспортний засіб", обладнаним місцем для спеціаліста з підготовки до керування транспортним засобом (додатковими дзеркалами заднього огляду, додатковими педалями, що повторюють положення основних педалей, зчеплення (за наявності основної педалі зчеплення) і гальмування) (малюнки 30–33).
Мал. 30 - Автомобіль легковий навчальний
Мал. 31 - Автомобіль вантажний навчальний
Мал. 32 - Причіп навчальний
Мал. 33 - Автобус навчальний
( Вимоги в редакції Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 396 від 30.04.2024 )
| Директор Департаменту автомобільного транспорту | Д.В. Петухов |