Про затвердження Правил проведення аварійно-рятувальних робіт на повітряному транспорті

5. За сигналом "Тривога" підрозділи АРК негайно прибувають зі своїм спорядженням і устаткуванням на виділених для них транспортних засобах до зазначеного під час оповіщення місця, та розпочинають виконання АРР. Усі підрозділи АРК діють за командою координатора на місці проведення робіт.

Місцем прибуття підрозділів АРК може бути безпосередньо місце АП. Якщо місце події на момент оповіщення невідоме, підрозділи АРК прибувають до вказаного місця збору, яке обирається з урахуванням мінімального часу прибуття АРК у будь-який район (квадрат) аеродрому.

6. Завдання на пошук, яке ставить координатор на місці проведення робіт, має містити інформацію про:

час і місце АП;

тип ПС, яке зазнало лиха, його позивний або бортовий номер;

маршрут руху НПРГ, характеристику місцевості та відомості про наявність населених пунктів;

черговість огляду ділянок місцевості або квадратів;

порядок зв’язку з пошуковими ПС та іншими пошуковими силами;

заходи безпеки, яких необхідно дотримуватися під час проведення пошуково-рятувальних робіт.

7. Під час вимушеної посадки або падіння ПС у районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування координатор операції з АПР на аеродромі організовує проведення пошуку й АРР.

До пошуку та АРР залучаються наявні сили і засоби підрозділів АРК (НПРГ), склад яких визначається залежно від характеру та масштабу АП.

Координатором на місці проведення робіт призначається керівник НПРГ, який виконує ці функції до моменту прибуття на місце події підрозділу ДСНС, керівник якого бере на себе функції координатора на місці проведення робіт.

Якщо місце АП невідоме, координатор операції з АПР на аеродромі організовує пошук.

План пошуку, зокрема, карту з визначеним на ній районом пошуку, координатор операції з АПР доводить до взаємодієвих органів управління та КЦПР ЦА.

Про хід виконання пошуку координатор на місці проведення робіт доповідає координатору операції з АПР на аеродромі, який забезпечує постійне інформування КЦПР ЦА.

8. Для виконання пошуку в районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування додатково можуть бути залучені пошуково-рятувальні сили і засоби за планом взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, на які в установленому законодавством порядку покладено функції щодо утворення та утримання відповідних аварійно-рятувальних служб.

9. Аварійно-рятувальні сили та засоби підприємств ЦА можуть залучатися до участі у проведенні пошуку та АРР у разі виникнення АП за межами району відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування за рішенням керівника підприємства.

10. Пошук може бути припинений (поновлений) відповідно до вимог Правил авіаційного пошуку і рятування в Україні.

11. АРР проводяться для ліквідації надзвичайних ситуацій, що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.

АРР на ПС охоплюють:

гасіння пожежі на ПС;

евакуацію з ПС людей, а також матеріальних і культурних цінностей;

надання домедичної допомоги постраждалим.

12. Організація та проведення АРР покладається на керівника експлуатанта аеродрому у районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування.

13. Керівництво проведенням АРР на аеродромі і в районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування покладається на керівника експлуатанта аеродрому (координатора операції з АПР на аеродромі) чи іншу посадову особу, яка має відповідну підготовку за цим напрямом діяльності.

14. Координатор операції з АПР на аеродромі повинен:

організувати проведення пошуку й АРР на аеродромі та в районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування;

організувати роботу стаціонарного аварійного оперативного центру (штабу операції з АПР) та пересувного командного пункту;

забезпечити оповіщення відповідних органів державної влади, підприємств, установ та організацій;

прийняти рішення щодо закриття або обмеження режиму роботи аеродрому та надати вказівки на підготовку NOTAM;

забезпечити встановлення стійкого зв’язку з керівником АРК, відповідним органом ОПР, керівником експлуатанта аеродрому, КЦПР ЦА;

оцінити обстановку, проаналізувати достатність аварійно-рятувальних сил та засобів і в разі потреби організувати залучення додаткових аварійно- рятувальних сил та засобів за планом взаємодії;

координувати дії підрозділів АРК і залучених додаткових сил та засобів; керувати розробленням плану операції з АПР;

доповідати про хід АРР керівнику експлуатанта аеродрому і КЦПР ЦА (самостійно або через диспетчера ДСА).

Вказівки координатора операції з АПР на аеродромі є обов’язковими для виконання координатором на місці проведення робіт та всіма особами, які залучені до ліквідації наслідків АП на аеродромі.

15. Стаціонарний аварійний оперативний центр (штаб операції з АПР на аеродромі) забезпечує виконання таких функцій:

збір, оброблення та аналіз інформації про ПС, що зазнає або зазнало лиха;

розроблення пропозицій та надання їх координатору операції з АПР для прийняття ним рішення про організацію та проведення операції з АПР;

розроблення плану операції з АПР;

доведення до координатора на місці проведення робіт, КЦПР ЦА органів управління та сил, що залучаються до пошуку і рятування, плану операції з АПР;

координація дій пошуково-рятувальних сил і засобів;

внесення до плану операції з АПР необхідних коректив;

організація доставлення предметів життєзабезпечення та продуктів харчування для підтримки осіб, які залишилися живими;

розроблення заходів безпеки під час проведення операції з АПР;

ведення у хронологічному порядку точного і своєчасного обліку усіх виконаних дій із зазначенням їх на карті;

надання інформації до КЦПР ЦА про проведення операції з АПР, пошуково-рятувальних робіт;

відпрацювання пропозицій для прийняття рішення про завершення (призупинення) операції з АПР;

підготовка необхідної інформації НБРТ;

підготовка та надання звіту щодо проведення операції з АПР (пошуково-рятувальних робіт) до КЦПР ЦА.

16. Пересувний командний пункт забезпечує виконання таких функцій:

управління діями підрозділів АРК (НПРГ) під час виконання пошуку та АРР на місці АП;

оцінку обстановки та достатності аварійно-рятувальних сил та засобів для проведення пошуку та АРР;

доведення обстановки та необхідної інформації до взаємодієвих сил, які прибувають для проведення пошуку та АРР (операції з АПР);

надання пропозицій координатору операції з АПР на аеродромі для прийняття рішення про залучення додаткових сил і засобів для проведення пошуку та АРР (операції з АПР);

доведення до координатора операції з АПР на аеродромі (за запитом до КЦПР ЦА) про хід проведення пошуку та АРР згідно з планом операції з АПР;

координацію дій взаємодієвих пошуково-рятувальних сил і засобів (виконання завдань із координації дій пошуково-рятувальних сил і засобів під час розгортання пункту управління на місці АП вищого рівня);

забезпечення зв’язку із стаціонарним аварійним оперативним центром (штабом операції з АПР на аеродромі) та взаємодієвими пошуково-рятувальними силами, які беруть участь у ліквідації наслідків АП;

транспортування постраждалих із місця АП до відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я;

розгортання зон збору, сортування, надання домедичної допомоги постраждалим;

розгортання зон зосередження спеціалізованих санітарних автомобілів екстреної медичної допомоги, транспорту для транспортування постраждалих, транспорту для перевезення непостраждалих пасажирів;

розгортання пункту збору пасажирів, які не постраждали та відправлення їх до встановлених місць (закладів) для подальшої роботи;

складання звіту, фото/відеофіксації пошкодженого ПС на місці події;

організація охорони місця події;

ведення у хронологічному порядку точного і своєчасного обліку всіх виконаних дій із зазначенням їх на карті;

формування пропозицій координатору операції з АПР на аеродромі для прийняття рішення про завершення (призупинення) операції з АПР.

17. Керівництво діями підрозділів АРК на місці АП покладається на координатора на місці проведення робіт до їх завершення або до передачі керівництва іншій посадовій (уповноваженій) особі за рішенням керівника експлуатанта аеродрому.

Керівництво пожежними підрозділами в зоні пожежі до її ліквідації здійснює керівник пожежно-рятувального підрозділу - керівник гасіння пожежі. Керівник гасіння пожежі повинен носити каску червоного кольору.

18. Порядок виконання дій персоналу та підрозділів АРК на місці АП:

1) координатор на місці проведення робіт:

отримує план пошуку (рятування) від координатора операції з АПР на аеродромі у разі відсутності такої можливості проводити пошук (рятування) за своїм рішенням;

організовує проведення пошукових та АРР на місці АП відповідно до плану пошуку (рятування);

організовує роботу пересувного командного пункту на місці АП;

організовує встановлення стійкого зв’язку з відповідним органом ОПР, керівником експлуатанта аеродрому, КЦПР ЦА і уточнює за потреби додаткові обставини події;

якщо дозволяють обставини, встановлює зв’язок з екіпажем ПС, яке зазнало лиха, для координації дій АРК;

оцінює обстановку, аналізує достатність аварійно-рятувальних сил та засобів. У разі потреби надає пропозиції координатору операції з АПР на аеродромі про залучення додаткових аварійно-рятувальних сил та засобів за планом взаємодії;

здійснює керівництво діями підрозділів АРК і залучених додаткових сил та засобів;

організовує опитування осіб, які залишилися живими, для отримання відомостей стосовно АП;

організовує охорону місця АП;

проводить хронометраж робіт, які виконуються;

постійно доповідає про хід АРР координатору операції з АПР і КЦПР ЦА (самостійно або через диспетчера ДCА);

знаходиться на місці події до закінчення АРР або ж до передачі керівництва діями АРК іншій уповноваженій посадовій особі за рішенням керівника підприємства.

Вказівки координатора на місці проведення робіт з питань, пов’язаних із проведенням АРР на місці АП, є обов’язковими для виконання всіма особами, які залучені до виконання та забезпечення АРР;

2) пожежно-рятувальний підрозділ здійснює:

гасіння пожежі;

відкриття основних та аварійних виходів з ПС;

проникнення пожежних-рятувальників (рятувальників) на борт ПС;

встановлення наземних або бортових трапів та інших засобів евакуації;

рятування пасажирів та екіпажу з ПС;

евакуацію потерпілих з місця АП;

спільно з підрозділом інженерно-авіаційної служби вентиляцію салону ПС після ліквідації пожежі;

виїзд на пожежному автомобілі у складі НПРГ до місця АП для проведення АРР.

Пожежно-рятувальний підрозділ незалежно від наявності пожежі на ПС, яке зазнало лиха, прибуває на місце АП і залишається там до закінчення АРР;

3) медичний підрозділ:

надає домедичну допомогу потерпілим на місці АП;

здійснює медичне сортування поранених за ступенем отриманих травм;

визначає черговість, порядок і засіб транспортування потерпілих;

готує потерпілих до евакуації до медичних закладів;

зосереджує потерпілих у безпечному та зручному місці для під’їзду засобів евакуації;

здійснює виїзд у складі НПРГ до місця АП для проведення АРР.

За організацію та проведення медичного забезпечення АРР відповідає керівник медичного підрозділу або інша уповноважена посадова особа (координатор з медичних питань), призначена експлуатантом аеродрому.

Медичний підрозділ діє відповідно до Плану заходів на випадок аварійної обстановки та інструкції з медичного забезпечення АРР на аеродромі, яка погоджена з територіальним органом охорони здоров’я;

4) підрозділ наземного обслуговування:

надає допомогу під час евакуації потерпілих із місця АП, переносить потерпілих на ношах до місця розташування медичного укриття (намету);

здійснює вентиляцію салону ПС після ліквідації пожежі;

залучається до видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, з місця АП на аеродромі.

Представники підрозділу наземного обслуговування виїжджають у складі НПРГ до місця АП для виконання своїх функцій;

5) підрозділ обслуговування пасажирів забезпечує:

приймання, облік і перевезення пасажирів із місця АП;

надання допомоги в перенесенні потерпілих на ношах до місця розташування медичного укриття (намету);

вивантаження багажу і вантажів з ПС та їх транспортування;

6) аеродромний підрозділ забезпечує:

прокладання шляху до місця АП;

надання допомоги під час евакуації потерпілих із ПС;

участь під час проведення робіт із видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, з місця АП;

приведення льотного поля у робочий стан;

7) підрозділ РТЗ забезпечує координатора на місці проведення робіт надійним зв’язком із:

відповідним органом ОПР, керівником експлуатанта аеродрому, стаціонарним аварійним оперативним центром (штабом операції з АПР), КЦПР ЦА;

пошуково-рятувальними ПС і НПРГ;

підрозділами АРК для їх оповіщення під час підготовки і проведення АРР;

підприємствами, установами та організаціями, які взаємодіють.

Представники підрозділу РТЗ виїжджають у складі НПРГ до місця АП для виконання своїх функцій;

8) підрозділ спеціального транспорту забезпечує підрозділи АРК необхідними автомобільними засобами;

9) підрозділ авіаційної безпеки на місці АП забезпечує:

оточення та позначення місця АП;

контроль доступу до місця АП з урахуванням визначених координатором на місці проведення робіт обмежень на право доступу;

організацію пропуску та супроводження до місця АП аварійно-рятувальних сил і засобів підприємств, організацій та установ, що взаємодіють;

охорону ПС (або його частин, якщо в результаті АП ПС зазнало руйнації), особистих речей членів екіпажу, пасажирів та їхнього багажу, пошти та вантажу, які зняті з ПС, бортових засобів реєстрації польотної інформації;

запобігання паніці.

Представники підрозділу охорони служби авіаційної безпеки виїжджають у складі НПРГ до місця АП для виконання своїх функцій.

19. АРР, якщо можна, повинні проводитися без порушення початкового стану аварійного ПС та його частин, щоб не зашкодити розслідуванню і встановленню причин АП.

20. У разі надходження інформації щодо наявності на борту ПС, з яким сталася АП, небезпечних вантажів необхідно дотримуватися особливої обережності й розміщувати охорону на безпечній відстані від місця АП.

21. На місці АП та виконання АРР повинен перебувати тільки персонал підрозділів АРК, а також залучені додаткові аварійно-рятувальні сили підприємств, організацій та установ, що взаємодіють.

22. Після завершення операції з АПР, пошуково-рятувальних робіт координатор операції з АПР на аеродромі протягом доби після проведення робіт надає до КЦПР ЦА звіт щодо проведення операції з АПР (пошуково-рятувальних робіт) відповідно до додатка 1 до Правил авіаційного пошуку і рятування в Україні .

1. Загальна відповідальність за організацію і проведення робіт з видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, з льотного поля аеродрому покладається на керівника експлуатанта аеродрому.

Метою видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, з льотного поля аеродрому є швидке відновлення можливостей для зльоту, посадки та руління іншими ПС, безперебійна робота аеродрому.

2. Видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатись, або його частин з місця АП виконується з дозволу НБРТ, керівника експлуатанта ПС і за рішенням керівника експлуатанта аеродрому.

3. Безпосереднє виконання робіт з видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатись, з льотного поля аеродрому здійснюється експлуатантом ПС або експлуатантом аеродрому на договірних умовах з експлуатантом ПС у разі, якщо подія сталася в межах льотного поля аеродрому.

Експлуатант аеродрому повинен мати домовленість з експлуатантами ПС, які виконують польоти на аеродромі щодо надання відповідних послуг.

4. Видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатись, або його частин з місця події поза межами аеродрому здійснюється силами і засобами експлуатанта ПС або на договірних умовах іншими підприємствами ЦА, установами та організаціями.

5. Видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, в межах льотного поля аеродрому здійснюється відповідно до плану видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися.

6. Роботи з видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, проводяться з дотриманням усіх правил техніки безпеки, щоб уникнути подальшого пошкодження конструкції ПС.

Під час проведення робіт з видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, забезпечується присутність пожежного автомобіля та спеціалізованого санітарного автомобіля екстреної медичної допомоги із персоналом.

7. За результатами проведених робіт із видалення ПС, що втратило спроможність самостійно рухатися, експлуатант аеродрому (експлуатант ПС, якщо АП сталася за межами аеродрому) надає в триденний строк до уповноваженого органу з питань ЦА звіт щодо проведення робіт з видалення ПС згідно з додатком 9 до цих Правил.

1. Підготовка персоналу служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення на аеродромах ЦА передбачає відповідну первинну професійну підготовку за освітньо-кваліфікаційним рівнем необхідної освіти до професій працівників та підготовку на аеродромі, яка передбачає початкову підготовку, періодичну підготовку та підвищення кваліфікації.

Початкова підготовка на аеродромі враховує особливості розміщення та експлуатації аеродрому, типи ПС, які виконують польоти на цьому аеродромі, заходи з аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів, проведення АРР та гасіння пожежі на ПС з урахуванням типів аварійних ситуацій відповідно до Плану заходів на випадок аварійної обстановки на аеродромі.

Періодична підготовка проводиться не рідше ніж через кожні 12 місяців. Перша така підготовка має бути проведена протягом першого року після проходження курсу початкової (первинної) підготовки.

У разі необхідності якщо призначення персоналу служби до виконання інших обов’язків, які мають відмінності, проводиться перепідготовка для зайняття відповідної посади.

2. Експлуатантом аеродрому призначаються інструктори та екзаменатори для проведення аварійно-рятувальної підготовки та подальшої перевірки рівня цієї підготовки. Для перевірки окремих знань та навичок можливе залучення інструкторів та екзаменаторів з інших установ, організацій, підприємств, які мають відповідний документ з підтвердження необхідних знань, вмінь та практичних навичок з викладання та перевірки рівня аварійно-рятувальної підготовки персоналу аварійно-рятувальних служб.

3. Стосовно кожного співробітника, включно із керівним складом служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення, має бути заведена особова навчальна справа з метою визначення та відстеження навчальних потреб співробітника, перевірки та обліку проходження співробітником запланованого навчального курсу підготовки.

4. Підвищення кваліфікації начальників служб аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення на аеродромах, начальників пожежної охорони, координаторів операції з АПР на аеродромах, координаторів на місці проведення робіт проводиться один раз на три роки з отриманням відповідного документа на спеціалізованих курсах за програмами, узгодженими уповноваженим органом з питань ЦА.

5. Персонал пожежно-рятувального підрозділу повинен пройти спеціальну протипожежну підготовку, зокрема, і в умовах виникнення пожежі в результаті загорання палива під тиском, одержати необхідні знання та навички в проведенні АРР і наданні домедичної та іншої допомоги потерпілим в умовах пожежі та задимленості на борту ПС.

6. Підготовка персоналу підрозділів, які входять до складу АРК аеродромів ЦА, проводиться за програмою аварійно-рятувальної підготовки, розробленою в підприємстві відповідно до методичних рекомендацій, затверджених уповноваженим органом з питань ЦА.

Відповідно до програми підготовки на аеродромах розробляється тематичний план на рік з навчання персоналу підрозділів АРК, до якого вносяться теоретична підготовка, тренування та навчання. Програма підготовки та тематичний план затверджується керівником експлуатанта аеродрому ЦА.

Аварійно-рятувальну підготовку підрозділи, які входять до складу АРК аеродрому ЦА, проводять у процесі спеціальної підготовки.

Керівництво теоретичною підготовкою особового складу та тренуваннями підрозділів АРК здійснює начальник служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення експлуатанта аеродрому.

7. Відповідно до тематичного плану тренування проводяться:

з пожежно-рятувальним підрозділом - двічі на місяць;

з медичним підрозділом - один раз на місяць;

з рештою підрозділів АРК - щокварталу;

з АРК у повному складі - двічі на рік.

8. На кожному аеродромі для проведення теоретичної підготовки і тренувань з метою підвищення їх ефективності та максимального наближення до реальних умов обладнується навчально-методичний клас та створюється навчально-тренувальний полігон. Вимоги до навчально-тренувального полігона наведено у додатку 10 до цих Правил.

9. На аеродромах ЦА з метою закріплення теоретичних знань і практичних навичок персоналу підрозділів АРК під час виконання ними АРР та перевірки дій на випадок аварійної ситуації з ПС відповідно до Плану заходів на випадок аварійної обстановки проводяться тренування і навчання аварійно-рятувальних сил, а у разі необхідності - із залученням відповідних підприємств, установ і організацій, які взаємодіють.

З цією метою на аеродромі проводяться:

обмежені навчання;

координаційні (штабні) навчання;

повномасштабні навчання.

Обмежені навчання є необхідними, насамперед, для підрозділів АРК з метою навчання нового персоналу, оцінки можливостей нового устаткування, апробації нових методів або під час проведення періодичної підготовки персоналу підрозділів, які входять до складу АРК для підтримання професійних навичок співробітників на високому рівні.

Координаційні (штабні) навчання проводяться з метою перевірки взаємодії підрозділів АРК з іншими аварійно-рятувальними підрозділами відомств, організацій для визначення можливостей служб, що беруть участь у ліквідації наслідків аварійної ситуації.

Такі навчання можуть проводитися перед повномасштабними навчаннями або в перервах між ними для того, щоб перевірити правильність процедур, номерів телефонів, радіочастот і врахування змін у керівному складі.

Повномасштабні навчання проводяться один раз на два роки. У цьому випадку проводиться розгортання реальних аварійно-рятувальних сил і засобів для перевірки дій усіх служб та організацій, що взаємодіють і беруть участь у ліквідації наслідків аварійної ситуації. На підготовку і проведення навчання відводиться не менше ніж 120 днів.

10. За результатами проведених навчань начальник служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення надає протягом 7 робочих днів до уповноваженого органу з питань ЦА звіт, який містить результати аналізу відповідності рівня забезпечення проведення АРР і рівня підготовки особового складу АРК щодо ефективності їхніх дій на випадок виникнення аварійних ситуацій з ПС на аеродромі.

1. Керівник експлуатанта аеродрому ЦА зобов’язаний забезпечити:

належний стан аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів на підприємстві ЦА;

розроблення та реалізацію плану заходів на випадок аварійної обстановки;

утримання на належному рівні готовності до використання аварійно-рятувальних засобів підрозділів АРК;

наявність на аеродромі навчально-тренувального полігона та підтримання його в робочому стані;

укомплектованість особовим складом підрозділів АРК та їх оснащення необхідними аварійно-рятувальними засобами;

організацію та проведення пошуку й АРР на аеродромі та в районі відповідальності аеродрому ЦА за пошук і рятування;

інформування КЦПР ЦА про хід пошуку та АРР;

надання звіту про проведення операції з АПР (АРР) до КЦПР ЦА.

2. Начальник служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення експлуатанта аеродрому зобов’язаний забезпечити:

організацію аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів відповідно до вимог законодавства;

здійснення взаємодії з підприємствами ЦА, установами та організаціями, що залучаються до проведення пошуку та АРР;

періодичний контроль стану готовності особового складу підрозділів АРК та аварійно-рятувальних засобів;

проведення перевірок ступеня оснащеності підрозділів АРК необхідними аварійно-рятувальними засобами;

організацію навчання персоналу підрозділів АРК щодо дій в аварійних ситуаціях та виконання пошуку та АРР;

керівництво теоретичною підготовкою персоналу підрозділів АРК;

надання звітів до уповноваженого органу з питань ЦА про виконані АРР щодо проведення робіт з видалення ПС, проведені навчання аварійно-рятувальних сил;

наявність договорів (у разі необхідності залучення додаткових аварійно-рятувальних сил і засобів) щодо аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів.

3. Заступник начальника служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення - начальник пожежної охорони зобов’язаний забезпечити:

організацію та проведення заходів з аварійно-рятувального і протипожежного забезпечення польотів відповідно до вимог законодавства;

утримання в справному стані і постійній високій бойовій готовності пожежно-рятувальної техніки та укомплектованість її аварійно-рятувальними засобами й оснащенням згідно зі встановленими вимогами;

повне та якісне укомплектування персоналом пожежно-рятувального підрозділу;

організацію і проведення навчань та тренувань персоналу пожежно-рятувального підрозділу в умовах, максимально наближених до реальних;

організацію спостереження за зльотом та посадкою ПС силами чергового персоналу пожежно-рятувального підрозділу, а також у разі необхідності патрулювання бойовими розрахунками на пожежних автомобілях стоянок ПС;

розроблення схеми оповіщення і планів взаємодії пожежно-рятувального підрозділу з іншими пожежно-рятувальними підрозділами;

організацію забезпечення пожежно-рятувального підрозділу та приміщень аварійно-рятувальної(их) станції (станцій) необхідними засобами, оснащенням для несення чергування та засобами зв’язку і сигналізації;

розроблення та узгодження з пожежно-рятувальними підрозділами, що взаємодіють, оперативного плану пожежогасіння на ПС;

організацію проведення тренувань пожежно-рятувального підрозділу з пожежно-рятувальними підрозділами, що взаємодіють, в установлені строки.

4. Координатор операції з АПР на аеродромі зобов’язаний забезпечити:

оцінку обстановки, аналіз достатності аварійно-рятувальних сил та засобів;

загальну координацію дій підрозділів АРК та рятувальних підрозділів підприємств, установ та організацій, що взаємодіють під час виконання пошуку та АРР;

своєчасну доповідь керівнику підприємства ЦА та КЦПР ЦА про хід АРР;

підготовку та надання матеріалів встановленої звітності.

5. Начальник зміни - керівник рятувального підрозділу (координатор на місці проведення робіт) зобов’язаний забезпечити:

контроль організації чергування підрозділів АРК аеродрому, інших аварійно-рятувальних сил та засобів згідно з Планом заходів на випадок аварійної обстановки на аеродромі;

оцінку обстановки, аналіз достатності аварійно-рятувальних сил та засобів;

безпосереднє управління діями підрозділів АРК під час виконання пошуку та АРР;

охорону місця події, ведення хронометражу рятувальних та евакуаційних робіт;

своєчасну доповідь координатору операції з АПР на аеродромі про хід АРР;

проведення теоретичної підготовки та тренувань підрозділів АРК.

6. Керівник служби підприємства ЦА, персоналом якої комплектується підрозділ АРК, зобов’язаний забезпечити:

підбір персоналу до складу підрозділу АРК;

комплектність, належний технічний стан та зберігання аварійно-рятувальних засобів підрозділу АРК.

7. Аеродромний орган ОПР надає:

аварійне оповіщення (обслуговування) відповідно до встановленої схеми;

інформацію щодо ПС, яке зазнає або зазнало лиха, та надання інформації КЦПР ЦА та відповідному РДЦ;

мовне повідомлення пілотам, у разі необхідності, щодо обмежень використання аеродрому, NOTAM щодо зниження категорії аеродрому за РНПЗ, інформування органу організації потоків повітряного руху РДЦ щодо зниження чи відсутності пропускної спроможності аеродрому;

повідомлення щодо обмежень використання повітряного простору під час виконання польотів та надання екіпажу пошуково-рятувального ПС умов використання повітряного простору та їх змін;

вжиття заходів щодо використання повітряного простору пошуково-рятувальними ПС та звільнення повітряного простору в районі пошуково-рятувальних робіт від ПС, які не залучені до пошуку;

термінову передачу інформації КЦПР ЦА та відповідному РДЦ, отриманої від пошуково-рятувального ПС щодо результатів пошуку, збереження здоров’я та життя потерпілих чи про потенційні загрози здоров’ю та життю людей, виявлених на місці події.

1. Інспектування з аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів суб’єктів авіаційної діяльності на аеродромах ЦА здійснюється уповноваженим органом з питань ЦА у встановленому законодавством порядку.

2. Аварійно-рятувальні засоби механізації та обладнання вітчизняного виробництва повинні відповідати технічним вимогам або технічно-експлуатаційній документації.

Техніка та обладнання іноземного виробництва, які використовуються для виконання АРР, повинні мати сертифікат відповідності виробника.

Категорія аеродрому за РНПЗ встановлюється шляхом визначення категорії кожної ЗПС за РНПЗ.

1. Категорія ЗПС за РНПЗ визначається залежно від розмірів найбільшого ПС, що виконує польоти на цю ЗПС (таблиця 1).

Якщо максимальна ширина фюзеляжу найбільшого ПС для вибраної довжини ПС перевищує величину, що вказана в таблиці 1, то категорія за РНПЗ підвищується на один ступінь.

2. Категорія ЗПС за РНПЗ, що визначена довжиною ПС та максимальною шириною фюзеляжу ПС, може встановлюватися на один ступінь нижче визначеної категорії, якщо кількість рухів ПС самої високої категорії для ПС, які зазвичай виконують польоти на цьому аеродромі протягом трьох найбільш завантажених місяців підряд, становить менше 700.

Кількість рухів визначається для трьох найбільш завантажених місяців року. Одним рухом вважається зліт або посадка ПС.

3. У випадках, коли передбачається зниження інтенсивності польотів, категорія аеродрому за РНПЗ може бути знижена до найвищої категорії літака, який використовує у цей час аеропорт, незалежно від кількості операцій.

4. Категорія за РНПЗ для літаків, що виконують вантажні перевезення, може бути зменшена згідно з таблицею 2.

На вертодромах РНПЗ визначається з урахуванням габаритних розмірів (максимальна довжина фюзеляжу та максимальна ширина фюзеляжу) найбільших вертольотів, які виконують польоти на цьому вертодромі незалежно від частоти їх польотів.

1. Категорія вертодромів за РНПЗ визначається відповідно до таблиці 1 з урахуванням габаритних розмірів.

2. Категорія вертодрому за РНПЗ може бути знижена на період виконання польотів менших за розміром вертольотів до найвищого значення категорії вертодрому за РНПЗ для вертольота, польоти якого плануються на визначений період.

На аеродромі ЦА для забезпечення встановленої категорії за РНПЗ повинні бути аеродромні пожежні автомобілі. Кількість аеродромних пожежних автомобілів, які знаходяться на чергуванні, кількість вогнегасних речовин, які знаходяться на цих автомобілях, і сумарна продуктивність подачі вогнегасних речовин для забезпечення встановленої категорії аеродрому за РНПЗ для використання піни, що відповідає характеристикам рівнів А, В, С, повинні бути не меншими даних, приведених у таблиці 1 додатка 4.

Кількість води для створення піни може бути замінена на додаткові вогнегасні речовини таким способом: для аеродромів категорій 1 та 2 допускається заміна додатковою речовиною до 100% кількості води.

Для заміни речовин необхідно взяти 1 кг додаткової речовини в якості еквівалента 1,0 л води для утворення піни.

Кількість води, що необхідна для створення піни, розраховується відповідно до норм витрат і розрахункова інтенсивність складає 8,2 л/хв/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня А, 5,5 л/хв/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня В, і 3,75 л/хв/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня С.

Згідно з державними стандартами норми витрат повинні відповідати критичній інтенсивності подачі вогнегасної речовини: 0,059-0,041 л/с/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня А, 0,04-0,027 л/с/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня В, і менше 0,027 л/с/м-2 для піни, що відповідає характеристикам рівня С.

Зазначені характеристики, що підтверджують якість піноутворювача, надаються виробником або постачальником продукту.

На аеродромах слід мати резерв піноутворювача, еквівалентний 200% та додаткових речовин, еквівалентний 100% від кількості вказаних вогнегасних речовин у таблиці 1.

З метою визначення резерву кількість піноутворювача на пожежних автомобілях, що перевищує мінімальну кількість у таблиці 1 може рахуватись доповненням до резерву піноутворювача.

В якості додаткових вогнегасних речовин застосовується сухий хімічний порошок, що підходить для гасіння вуглеводних пожеж або будь-який інший альтернативний засіб, який має еквівалентну здатність пожежогасіння.

Загальна кількість аеродромних пожежних автомобілів на аеродромі повинна забезпечувати встановлений РНПЗ ПС для усіх ЗПС.

Кількість аеродромних пожежних автомобілів, які знаходяться на чергуванні, для забезпечення встановленої категорії аеродрому за РНПЗ під час використання піни, що відповідає характеристикам рівнів А, В, С, повинна бути не меншою ніж у даних, приведених у таблиці 2.

Мінімальна кількість аеродромних пожежних автомобілів під час використання піни, що відповідає характеристикам рівнів В, С, визначена з урахуванням технічних вимог до аварійно-рятувальних та пожежних автомобілів, рекомендованих ІКАО в частині 1 "Рятування та боротьба з пожежею" Керівництва по аеропортових службах, Doc 9137.