При перевірці газопроводів робочий тиск природного газу не повинен змінюватись.
45. Технічне обслуговування систем газопостачання необхідно проводити не рідше ніж один раз на шість місяців. Обсяги робіт встановлюються згідно з переліком робіт з технічного огляду (обходу) об'єктів систем газопостачання визначеним у додатку 1 до Порядку технічного огляду.
46. Під час технічного обслуговування ПРГ необхідно виконувати:
перевірку ходу і щільності затвору вимикаючих пристроїв (запірної арматури, кранів, ЗЗК і ЗСК);
перевірку щільності фланцевих і зварних з'єднань газопроводів, сальникових набивок арматури приладовим методом або мильною емульсією;
перевірку щільності місць проходження з'єднань, приводних механізмів з регулюючими клапанами;
огляд та очищення фільтрів;
перевірку з'єднань приводів із регулюючими клапанами, усунення люфту та інших несправностей в кінематичній передачі;
продування імпульсних ліній ЗВТ, запобіжних, запірних і регулюючих клапанів;
перевірку параметрів настроювань ЗЗК та ЗСК;
змащення тертьових частин, набивання (підтягування) сальників арматури, при необхідності - очищення;
визначення щільності та чутливості мембран регуляторів тиску природного газу та регулятора управління до нього (за наявності);
перевірка щільності прилягання клапанів до сідла, стану мембран;
ремонт або заміна зношених деталей;
перевірка надійності кріплень конструкційних вузлів, які не підлягають розбиранню;
чистка касети фільтра;
роботи передбачені пунктом 5.1 розділу V додатка 1 до Порядку технічного огляду. Результати виконання робіт, з письмовим підтвердженням виконання кожної з передбачених цим пунктом робіт, фіксуються в журналі технічного обслуговування і ремонту ПРГ.
47. При технічному обслуговуванні внутрішніх газопроводів необхідно здійснювати:
перевірку щільності фланцевих і зварних з'єднань газопроводів, сальникових набивок арматури приладами або мильною емульсією;
набивання (підтягування) сальників арматури, при необхідності - очищення;
продування імпульсних ліній ЗВТ;
виявляти можливі витоки природного газу, перевіряти стан опор, компенсаторів, контурів заземлення, виявляти порушення кріплення, провисання труб, стан запірних пристроїв, ізолюючих фланцевих з'єднань, наявність діелектричних підкладок, стан захисного фарбування, стан ізоляційного покриття в місцях виходу газопроводів із землі (при переходах з підземної ділянки на надземну). Результати виконання робіт, з письмовим підтвердженням виконання кожної з передбачених даним пунктом робіт, фіксуються в журналі реєстрації результатів первинного, періодичного (чергового) і позачергового огляду (обходу) трас газопроводів, форма якого наведена у додатку 9 до цих Правил.
48. Поточний ремонт системи газопостачання необхідно проводити не рідше ніж один раз на дванадцять місяців на відключеному обладнанні та газопроводах зі встановленням заглушок на границях ділянки, що відключається.
49. До початку та в процесі виконання робіт в приміщенні котельні необхідно здійснювати контроль повітря робочої зони. При концентрації природного газу в приміщенні понад 20 відсотків НКМЗ виконання робіт необхідно припинити.
Після закінчення ремонтних робіт систему газопостачання необхідно випробувати на щільність, а після зварювальних робіт - на міцність і щільність.
Зварювальні стики перевіряються неруйнівними методами контролю, згідно з вимогами Кодексу 2:2021.
Результати випробувань заносять до експлуатаційного паспорта газопроводу, форма якого наведена у додатку 2 до цих Правил.
50. При експлуатації ЗВТ та пристроїв автоматизації повинні виконуватись вимоги Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці, Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.
Повинні передбачатися заземлення ЗВТ, металевих конструкцій для монтажу датчиків та інших металоконструкцій, зв'язаних з установкою електроустаткування, відповідно до вимог ПУЕ, ПТЕЕС, та інструкцій виробників.
51. Значення величин спрацювання автоматики безпеки і засобів сигналізації повинні відповідати параметрам, зазначеним у технічному звіті суб'єкта господарювання, що виконував роботи з їх налагоджування. Виписку з даного звіту параметрів налаштування розміщують на робочих місцях.
Експлуатація ЗВТ і пристроїв автоматики повинна здійснюватися відповідними підрозділами суб'єкта господарювання. Дані підрозділи повинні мати експлуатаційну документацію, отриману від виробників разом з ЗВТ.
ЗВТ і засоби автоматизації на об'єктах Оператора ГРМ повинні розташовуватися в приміщеннях або шафах (боксах), що мають контроль доступу.
52. Автоматизована система контролю та управління технологічними процесами повинна забезпечувати оперативний централізований дистанційний контроль (по каналах зв'язку) та управління параметрами технологічного процесу.
53. У паспорті на газове господарство повинні зазначатися всі зміни щодо засобів автоматизації та ЗВТ, які встановлені на об'єкті системи газопостачання, з додаванням відповідних схем, а також повинні відображатися такі основні дані:
повідомлення про відповідальних осіб;
короткі повідомлення про ЗВТ на ГРП (ГРУ);
повідомлення про ЗВТ на газовикористовуючих установках;
повідомлення про проведені ремонти та заміни ЗВТ тощо.
54. На об'єктах газового господарства повинен вестися експлуатаційний паспорт з вказівками про виконані ремонтні роботи, ревізії, налагодження тощо та експлуатаційний журнал з вказівками виявлених недоліків ЗВТ і засобів автоматизації в кожній зміні, а також заходів щодо усунення даних недоліків і термінів їх фактичного виконання. Експлуатаційний журнал повинен бути прошнурований і знаходитись у чергового персоналу. Контроль за правильним веденням експлуатаційних журналів покладається на осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію газового господарства.
5. Вимоги до технічної експлуатації ВБСГ, газових мереж внутрішнього газопостачання
1. При заселенні газифікованих будинків-новобудов, після капітального ремонту, при зміні власника квартири (будинку), за зверненням власника (орендаря (наймача) та/або управителя, співвласників та/або управителя БКБ) Оператор ГРМ проводить інструктаж із безпечної експлуатації газовикористовуючого обладнання власників (орендарів (наймачів), споживачів) квартир (приватних будинків) на діючому газовикористовуючому обладнанні або безпосередньо у квартирах/будинках перед первинним пуском природного газу.
Інструктаж власників (орендарів (наймачів), споживачів) проводиться Оператором ГРМ шляхом надання пам'ятки споживача щодо поводження з природним газом у побуті, форма якої наведена у додатку 5 до Порядку ТО ВБСГ.
2. Приміщення, в яких встановлюють газовикористовуюче обладнання повинні бути оснащені сигналізаторами контролю мікроконцентрацій чадного газу та контролю довибухових концентрацій природного газу відповідно до положень ДБН В.2.5-20:2018.
Перевірка спрацювання сигналізаторів, встановлених в даних приміщеннях, повинна проводитись в терміни, передбачені інструкціями виробників, але не рідше одного разу на рік.
3. Власник (орендар (наймач) та/або управитель, співвласники та/або управитель БКБ) повинен забезпечити технічне обслуговування газових мереж внутрішнього газопостачання, газового або газовикористовуючого обладнання, сигналізаторів контролю мікроконцентрацій чадного газу та контролю довибухових концентрацій природного газу житлових і громадських будинків, комунально-побутових об'єктів невиробничого призначення відповідно до вимог законодавства України.
Перелік видів робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках, затверджений наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 27 травня 2020 року № 342, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 липня 2020 року за № 704/34987.
Умови для їх технічного обслуговування забезпечуються власником (орендарем (наймачем) та/або управителем, співвласниками та/або управителем БКБ), управителем відповідно до вимог законодавства України.
4. Теплогенератори повинні бути обладнані автоматичними пристроями, що забезпечують відключення пальників за умови:
припинення подавання природного газу;
зниження тиску природного газу на пальниках нижче робочого;
погасання полум'я;
відсутності тяги в димоході;
перевищення температури теплоносія.
5. Підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків, комунально-побутових об'єктів невиробничого призначення із встановленням заглушки або пломби за умови:
наявності витоків природного газу;
несправної автоматики безпеки;
нещільностей або несправностей димових і вентиляційних каналів;
відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах;
самовільного підключення газовикористовуючого обладнання споживача до системи газопостачання;
незабезпечення власником (орендарем (наймачем) та/або управителем, співвласниками та/або управителем БКБ) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 4 цієї глави;
не відповідності системи газопостачання житлового будинку технічній документації;
незабезпечення власником (орендарем (наймачем) та/або управителем, співвласниками та/або управителем БКБ) протягом тридцяти днів, з дати виникнення обов'язку, проходження перевірки димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових і громадських будинків, нормативна періодичність проведення якої визначена пунктом 10 глави 6 цього розділу.
6. При виконанні капітального ремонту газових мереж внутрішнього газопостачання житлових і громадських будинків, та/або димових та вентиляційних каналів, необхідно відключати газовикористовуюче обладнання зі встановленням заглушок та оформленням представником Оператора ГРМ акта припинення газопостачання, форма якого наведена у додатку 7 до Порядку ТО ВБСГ.
На заглушку чи кран з заглушкою Оператора ГРМ встановлює пломбувальний пристрій, що унеможливлює його самовільне відкриття.
Газовикористовуюче обладнання при виконанні капітального ремонту житлових і громадських будинків, комунально-побутових об'єктів невиробничого призначення відключається Оператором ГРМ за заявою власника або управителя.
7. Власники (орендарі (наймачі) та/або управителі, співвласниками та/або управителем БКБ) житлових і громадських будинків, комунально-побутових об'єктів невиробничого призначення зобов'язані:
забезпечувати безперешкодний доступ до всіх приміщень будинків представникам Оператора ГРМ та/або суб'єкта господарювання, що здійснює технічне обслуговування газового або газовикористовуючого обладнання, для проведення обслуговування, перевірки приміщень на загазованість та за необхідності відключення газовикористовуючого обладнання, локалізації та ліквідації аварійних ситуацій;
утримувати в належному стані підвали, технічні коридори та підпілля, забезпечувати постійне підтримання в робочому стані їх електроосвітлення і вентиляцію;
утримувати в належному стані ущільнення вводів підземних комунікацій в підвалах будинків, а також місць перетинів газопроводами елементів будівель;
утримувати в належному до експлуатації стані системи газопостачання;
своєчасно перевіряти стан і за потреби проводити ремонт димових і вентиляційних каналів, оголовків димоходів;
надавати заяву Оператору ГРМ про подавання природного газу до ВБСГ за п'ять днів до заселення;
повідомляти Оператора ГРМ про необхідність відключення газовикористовуючого обладнання у разі несправності димових і вентиляційних каналів;
своєчасно перевіряти стан і у разі потреби проводити ремонт систем урівняння потенціалів усіх металевих комунікацій (у тому числі й газових) всередині будівлі та перевіряти системи захисного заземлення, змонтованого в будівлі обладнання, яке з'єднано одночасно з газовою та електричною мережею.
Представникам суб'єктів господарювання, що виконують технічне обслуговування (перевірку та прочищення) димових та вентиляційних каналів, має надаватись доступ до місць їх розміщення, для виконання робіт з перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів.
8. Забезпечення вжиття заходів щодо експлуатації котелень, що належать співвласникам БКБ на праві спільної сумісної власності (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території), здійснюється співвласниками та/або управителем БКБ. Безпосереднє виконання робіт передбачене цими Правилами, зокрема відповідно до глави 3 цього розділу, здійснюється виключно суб'єктами господарювання, які мають право виконувати відповідні роботи, на підставі укладених договорів.
6. Вимоги до експлуатації та виконання робіт з технічного обслуговування димових і вентиляційних каналів
1. Власники (орендарі (наймачі) та/або управителі, співвласники та/або управитель БКБ), мають забезпечити своєчасне технічне обслуговування (перевірку та прочищення) димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових і громадських будинків.
Перевірка та прочищення димових та вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків повинні виконуватися суб'єктом господарювання, який має висновок Держенергонагляду щодо відповідності суб'єкта господарювання вимогам з забезпечення належного виконання робіт з технічного обслуговування димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків, форма якого наведена у додатку 16 до цих Правил (далі - висновок відповідності).
2. При газифікації та подальшій експлуатації житлових і громадських будинків, в яких встановлено газовикористовуюче обладнання з відведенням продуктів згорання в димоходи, власнику (орендарю (наймачу) та/або управителю, співвласникам та/або управителю БКБ) необхідно забезпечити первинну та надалі періодичні перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів.
3. При первинній перевірці димових і вентиляційних каналів визначають:
прохідність каналів (відсутність засмічення і наявність тяги);
відокремленість каналів;
наявність і справність протипожежних переділок від горючих конструкцій;
наявність поблизу оголовків встановлених приладів, обладнання у зоні вітрового підпору, що заважає належному повітрообміну;
справність та правильність розташування оголовку димоходу відносно даху і розташованих поблизу споруд і дерев з урахуванням зони вітрового підпору;
відсутність сажі та смоли на внутрішніх поверхнях;
наявність герметичного притвору металопластикових вікон;
отвори для природного припливу повітря.
Зоною вітрового підпору оголовку каналу є простір нижче ліній, проведених під кутом 45 градусів до горизонту від найвищих точок, розташованих поблизу споруд і дерев.
Площа перетину з'єднувального патрубка від газовикористовуючого обладнання з відведенням продуктів згорання до димоходу не повинна бути меншою ніж площа перетину патрубка газовикористовуючого обладнання, який з'єднують з димоходом. Площа перетину димової труби повинна відповідати вимогам технічної документації виробників.
Нормальною тягою димоходу вважається мінімальне розрідження в димоході, встановлене технічною документацією виробника на газовикористовуюче обладнання з відведенням продуктів згорання, які підключені до димоходу, але не менше 2 Па.
4. При періодичних перевірках димових і вентиляційних каналів, зокрема, перевіряється:
прохідність каналів (відсутність засмічення і наявність тяги);
наявність поблизу оголовків встановлених приладів, обладнання у зоні вітрового підпору, що заважає належному повітрообміну;
справність та правильність розташування оголовку димоходу відносно даху і розташованих поблизу споруд і дерев з урахуванням зони вітрового підпору;
відсутність сажі та смоли на внутрішніх поверхнях;
Результати перевірок димових і вентиляційних каналів оформлюються актом ДВК.
5. Для димоходів і вентиляційних каналів, які знаходяться в зоні вітрового підпору, необхідно передбачати заходи, що запобігають перекиданню тяги в каналах.
При нарощуванні димової труби за допомогою сталевого, керамічного або азбестоцементного патрубка труби утеплюють на всю довжину для запобігання утворенню конденсату.
6. При первинній перевірці димових і вентиляційних каналів у газифікованих приміщеннях новобудов житлових і громадських будинків перевіряють повітрообмін приміщень, де встановлене газовикористовуюче обладнання/устаткування приладовим методом.
Повітрообмін приміщень, де встановлене газовикористовуюче обладнання/устаткування повинен відповідати вимогам ДБН В.2.5-20:2018.
При незабезпеченні необхідної кількості повітря, що подається та/або видаляється з приміщення, або кратності повітрообміну газовикористовуюче обладнання в експлуатацію не приймають.
7. В приміщеннях (у тому числі суміжних), які обладнані газовикористовуючим обладнанням з відкритою камерою згоряння та відводом продуктів згоряння в димоходи, забороняється влаштування витяжної вентиляції з механічним спонуканням.
В приміщеннях житлових та громадських будинків, комунально-побутових об'єктів, де експлуатується газовикористовуюче обладнання з відводом продуктів згорання в димоходи, забороняється закривати природно витяжну вентиляцію.
8. При прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів вентиляційні канали газифікованих приміщень повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87, та ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 січня 2013 року № 24.
9. Вентиляційні канали необхідно виводити вище зони вітрового підпору, а при розташуванні поряд з димовими трубами - мати висоту, що дорівнює висоті цих труб.
Вентиляційні канали мають бути передбачені (встановлені) в приміщеннях житлових та громадських будинків, комунально-побутових об'єктів де експлуатується газовикористовуюче обладнання.
10. Періодичній перевірці та за необхідності прочищенню підлягають:
димові канали (димоходи) опалювальних печей та теплогенераторів, котлів, які працюють сезонно, - не рідше ніж один раз на рік (перед початком опалювального сезону), які працюють цілий рік, - два рази на рік;
димові канали (димоходи) опалювально-варильних печей не рідше ніж два рази на рік (перед початком і після закінчення опалювального сезону);
димові канали (димоходи) від теплогенераторів для гарячого водопостачання, ресторанних газових плит (залежно від матеріалу) - не рідше ніж один раз на шість місяців (цегляні, цегляні та азбестоцементні, цегляні й керамічні димоходи) і не рідше ніж один раз на рік (металеві - з товщиною стінки не менше ніж 3 мм, азбестоцементні, керамічні та із жаростійкого бетону).
Виконання робіт з технічного обслуговування димових каналів (димоходів) газовикористовуючого обладнання з відведенням продуктів згоряння через зовнішню стіну будинку необхідно проводити одночасно з обслуговуванням газового обладнання за документацією з експлуатації виробників, але не рідше одного разу на рік.
Вентиляційні канали підлягають перевірці та за необхідності прочищенню одночасно з димовими каналами. У разі відсутності димових каналів вентиляційні канали підлягають перевірці один раз на рік.
Первинна або періодична перевірка та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків оформляються актом ДВК.
11. Акт ДВК є чинним з дати проведення останньої перевірки та до нормативно встановленої дати її наступного проведення відповідно до вимог, визначених у пункті 10 цієї глави, але в будь-якому випадку не може перевищувати:
шість місяців з дати останньої перевірки відповідних димоходів та/або димових каналів;
дванадцять місяців з дати останньої перевірки відповідних вентиляційних каналів.
12. Формування акта ДВК здійснюється засобами ІКС, вимоги до якої визначені підпунктом 1 пункту 18 цієї глави, з обов'язковим генеруванням (формуванням) QR-коду, який містить у собі посилання на електронну версію акта ДВК із зазначенням дати, часу, результатів проведення перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків.
На вимогу власника (орендаря (наймача) та/або управителя, співвласників та/або управителя БКБ), ідентична за документальною інформацією та реквізитами паперова версія акту ДВК формується засобами ІКС і підписується власноручними підписами.
13. Акт ДВК передається засобами електронної комунікації власнику (орендарю (наймачу) та/або управителю, співвласникам та/або управителю БКБ), Оператору ГРМ, відповідному територіальному органу Держенергонагляду.
14. У випадку виявлення несправних та непридатних до подальшої експлуатації димових та/або вентиляційних каналів у приміщеннях будинків, де встановлене газовикористовуюче обладнання, суб'єкт господарювання, який виконує роботи з технічного обслуговування (перевірки та прочищення) димових і вентиляційних каналів, зобов'язаний скласти акт ДВК, що міститиме припис про заборону користування газовикористовуючим обладнанням, та направити власнику (орендарю (наймачу) та/або управителю, співвласникам та/або управителю БКБ), Оператору ГРМ, відповідному територіальному органу Держенергонагляду засобами електронної комунікації.
Власник (орендар (наймач) та/або управитель, співвласники та/або управитель БКБ), у разі отримання акту ДВК, що містить припис про заборону користування газовикористовуючого обладнання зобов'язаний звернутися (письмово) до Оператора ГРМ про припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкті власника (орендаря (наймача) та/або управителя, співвласників та/або управителя БКБ).
15. До початку робіт із ремонту димових і вентиляційних каналів, заміни газовикористовуючого обладнання і пічного опалення власником (орендарем (наймачем) та/або управителем, співвласниками та/або управителем БКБ) житлового будинку подається заява, оформлена у довільній формі, до Оператора ГРМ про необхідність припинення газопостачання.
Ремонтні роботи димових каналів допускається починати тільки після припинення газопостачання.
Після кожного ремонту димоходи підлягають позачерговій перевірці та, за необхідності, прочищенню.
Після заміни газовикористовуючого обладнання димові та вентиляційні канали підлягають позачерговій перевірці.
Перед відновленням газопостачання (розподілу природного газу) димові та вентиляційні канали підлягають позачерговій перевірці відповідно до пункту 4 цієї глави.
16. Перевірка та за необхідності прочищення з'єднувальних димовідвідних труб, які застосовуються для з'єднання газовикористовуючого обладнання з відводом продуктів згорання з димовим каналом, проводяться разом з перевіркою димових та вентиляційних каналів у строки, визначені у пункті 10 цієї глави. Власник (орендар (наймач) та/або управитель, співвласники та/або управитель БКБ) має забезпечити вільний демонтаж з'єднувальних димовідвідних труб, які застосовуються для з'єднання газовикористовуючого обладнання з відводом продуктів згорання з димовим каналом.
17. Технічне обслуговування колективної димовідвідної системи та димоходів, які проходять крізь зовнішню стіну без влаштування вертикального каналу і забезпечують баланс притоку повітря до камери згорання та організований відвід продуктів згоряння у зовнішнє середовище у функціональному взаємозв'язку з автоматикою безпеки газовикористовуючого обладнання із закритою камерою згоряння, проводиться, з урахуванням вимог документації з експлуатації виробника, суб'єкт господарювання, який має право на виконання цих видів робіт.
18. Для належного виконання робіт з технічного обслуговування (перевірки та прочищення) димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків суб'єкт господарювання зобов'язаний:
1) забезпечити автоматизацію керування, моніторингу перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків, шляхом використання власної ІКС на яку побудована КСЗІ з підтвердженою відповідністю, що забезпечує захист інформації в ІКС з гарантованим фіксуванням дати та часу конкретних дій в межах процесу виконання робіт з технічного обслуговування димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків, а також забезпечує цілісність, доступність передачі інформації від суб'єкта господарювання до Оператора ГРМ;
2) суб'єкт господарювання, який виконує роботи з перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків, має підтвердити відповідність КСЗІ ІКС, що здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством України й отримати атестат відповідності КСЗІ ІКС, які відповідають вимогам нормативно-правових актів з питань щодо технічного захисту інформації.
7. Вимоги щодо надання Держенергонаглядом висновку відповідності
1. Підтвердження відповідності дотримання суб'єктами господарювання вимог встановлених підпунктами 1, 2 пункту 18 глави 6 цього розділу здійснюється шляхом контролю Держенергонаглядом їх дотримання та видачі висновку відповідності, враховуючи вимоги Закону України "Про адміністративну процедуру".
2. Для одержання висновку відповідності суб'єкт господарювання подає особисто (надсилає поштовим відправленням, в електронній формі, у тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у випадках, передбачених законодавством, через центр надання адміністративних послуг) до Держенергонагляду, заяву на отримання висновку відповідності суб'єкта господарювання вимогам з забезпечення належного виконання робіт з технічного обслуговування димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків, форма якої наведена у додатку 17 до цих Правил (далі - заява), до якої додається належним чином завірена копія дійсного атестата відповідності КСЗІ ІКС, отриманого суб'єктом господарювання за результатами державної експертизи, в порядку встановленому законодавством, який засвідчує, що зазначена КСЗІ ІКС забезпечення автоматизації, керування та моніторингу перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків належить суб'єкту господарювання і відповідає вимогам нормативно-правових актів з питань щодо технічного захисту інформації, і зареєстрована в Адміністрації Держспецзв'язку.
Така заява суб'єкта господарювання реєструється в день її надходження, відмова в реєстрації заяви не допускається.
3. Висновок відповідності видається на безоплатній основі. Строк дії висновку відповідності є необмеженим.
4. Підставами для залишення заяви суб'єкта господарювання для отримання висновку відповідності без руху є подання неповного пакета документів, необхідних для видачі висновку, визначених у пункті 2 цієї глави.
У разі залишення заяви суб'єкта господарювання без руху Держенергонаглядом надсилається заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо.
5. Держенергонагляд відмовляє у видачі висновку відповідності у разі виявлення в наданих суб'єктом господарювання документах недостовірних відомостей.
6. Рішення про видачу висновку відповідності чи повідомлення суб'єкта господарювання про відмову в його видачі приймається протягом тридцяти календарних днів з дня отримання Держенергонаглядом, документів, зазначених у пункті 2 цієї глави.
7. Висновок відповідності анульовується у таких випадках:
1) заява суб'єкта господарювання про анулювання висновку відповідності;
2) припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, виділення або ліквідація) або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем;
3) виявлення у поданих суб'єктом господарювання документах недостовірних відомостей щодо його відповідності вимогам до виконання робіт з технічного обслуговування (перевірки та прочищення) димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків.
Перелік підстав для анулювання висновку відповідності, наведений у підпунктах 1 - 3 цього пункту, є вичерпним.
Про анулювання висновку відповідності суб'єкт господарювання повідомляється у письмовій формі із зазначенням підстав щодо його анулювання протягом п'яти днів з дня прийняття рішення Держенергонаглядом.
8. Дія висновку відповідності припиняється через десять робочих днів з дня прийняття рішення про його анулювання.
9. Рішення Держенергонагляду щодо відмови у видачі висновку відповідності та анулювання такого висновку суб'єкт господарювання може оскаржити у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.
10. Держенергонагляд оприлюднює інформацію про видачу, відмову та анулювання висновків відповідності на своєму офіційному вебсайті.
8. Вимоги до організації та проведення робіт на діючих системах газопостачання
1. Зниження тиску природного газу в діючому газопроводі при виконанні робіт із підключення до нього нових газопроводів необхідно проводити за допомогою вимикаючих пристроїв або регуляторів тиску.
2. Надлишковий тиск повітря в газопроводах, які підключаються, повинен зберігатися до початку робіт із підключення або пуску природного газу.
3. Після врізання відгалужень у діючий газопровід місце з'єднання необхідно перевіряти на щільність приладовим методом з чутливістю (ціною поділки) приладу до 0,001 (0,1 об'ємного відсотка) або за допомогою мильної емульсії.
4. Всі об'єкти систем газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду та опресовуванню повітрям.
Пуск природного газу в газопровід без його зовнішнього огляду та контрольного опресовування не допускається.
5. Зовнішні газопроводи всіх тисків перед підключенням до діючих газопроводів при відсутності в них надлишкового тиску природного газу підлягають контрольному опресовуванню тиском 0,1 МПа.
Вимоги до манометра:
клас точності - не гірше 1,0, шкала від 0 до 1,6 МПа;
діаметр - не менше 160 мм.
Падіння тиску природного газу не повинно спостерігатися протягом десяти хвилин. Контроль падіння тиску необхідно проводити не раніше ніж через п'ять хвилин після створення тиску у газопроводі.
6. Контрольне опресування внутрішніх газопроводів промислових і сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств комунально-побутового обслуговування населення виробничого призначення, а також обладнання і газопроводів ПРГ проводять тиском 0,01 МПа.
Вимогою до манометра є ціна поділки манометра - 1 даПа.
Падіння тиску не повинно перевищувати 10 даПа за одну годину.
7. Контрольне опресування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будинків повинно проводитися тиском 500 даПа.
Вимогою до манометра є ціна поділки - 1 даПа.
Падіння тиску не повинно перевищувати 20 даПа за п'ять хвилин.
8. Якщо оглянуті та опресовані газопроводи не були заповнені природним газом, то при поновленні робіт із пуску природного газу вони повинні повторно оглядатися й опресовуватися в обсягах, встановлених нормативно-правовими актами.
9. Здійснення ремонту, електрогазозварювання та різання газопроводів на діючих газопроводах необхідно проводити під надлишковим тиском природного газу 10 - 200 даПа, який контролюється протягом всього часу виконання роботи. Рекомендується враховувати значення надлишкового тиску природного газу в місці проведення вогневих, залежно від технології виконання робіт, відповідно до розробленої виробничої інструкції й плану виконання робіт. При зниженні тиску природного газу нижче 10 даПа і підвищенні його понад 200 даПа різання або зварювання необхідно припинити.
Таблиця
Значення допустимого надлишкового тиску природного газу в газопроводі при виконанні вогневих робіт
Для контролювання тиску природного газу в місці проведення робіт необхідно використовувати манометр, розміщений на відстані не більше 100 м від місця проведення робіт.
Для зниження теплового навантаження допускається подача природного газу, що не підтримує горіння (інертні гази, азот, вуглекислий газ) в газопровід.
Штуцери для подачі даних газів в газопровід природного газу вварюються на відстані 100 - 200 мм від місця зварювання/різання. Після виконання вогневих робіт штуцери відрізаються, місця їх приварювання заварюються наглухо.
10. Перевірка герметичності газопроводів, арматури та приладів з використанням відкритого вогню забороняється.
11. Застосування відкритого вогню в місцях проведення робіт на діючих системах газопостачання при можливих витоках природного газу забороняється.
Котловани та траншеї при проведенні в них робіт повинні огороджуватися та мати розміри, достатні для проведення робіт. Поблизу місця робіт повинні встановлюватися попереджувальні знаки безпеки.
Для закріплення стінок котлованів та траншей необхідно застосовувати інвентарні кріплення.
12. Демонтаж інвентарних заглушок, встановлених на відгалуженнях до споживачів, провадиться за вказівкою особи, відповідальної за проведення робіт із пуску природного газу, після огляду та опресування газопроводу.
13. Під час пуску природного газу газопроводи повинні продуватися природним газом до витіснення повітря. Закінчення продування визначається аналізом або спалюванням відібраних проб. Об'ємна частка кисню в пробі природного газу не повинна перевищувати 1 відсоток, а згоряння природного газу повинно проходити стабільно, без спалахів.
При продуванні газопроводів забороняється випускати газоповітряну суміш у приміщення, сходові клітини, а також у димоходи, вентиляційні канали тощо. Приміщення, в яких проводиться продування газопроводів, повинні провітрюватися.
Газоповітряна суміш при продуванні газопроводів повинна випускатися в місця, де неможливе її попадання в приміщення, а також займання від будь-якого джерела вогню.
14. Під час демонтажу газового обладнання ділянки газопроводу до нього повинні відрізатися у місцях відводу від розподільчих газопроводів та заварюватись. Відрізана ділянка газопроводу повинна бути продута повітрям або інертним газом та заварена з двох кінців.
15. Інвентарні заглушки, які встановлюються на газопроводах, повинні відповідати робочому тиску природного газу та мати хвостовики з маркуванням тиску і діаметра.
16. Набивання сальників запірної арматури без застосування спеціальних пристроїв, розбирання різьбових з'єднань конденсатозбірників на зовнішніх газопроводах середнього і високого тисків допускається при тиску природного газу не більше ніж 0,1 МПа.
17. Заміна прокладок фланцевих з'єднань на зовнішніх газопроводах допускається при тиску природного газу в газопроводі 40 - 200 даПа.
Розбирання фланцевих, різьбових з'єднань і арматури на внутрішніх газопроводах (всередині будинку, будівлі, споруди, цеху, установки тощо та ВБСГ БКБ) будь-якого тиску повинно проводитися за умови відключення від газопостачання і встановлення заглушки на ділянці газопроводу.
18. Допускається змащування кранів на газопроводі низького тиску природного газу діаметром до 50 мм внутрішньої й зовнішньої систем газопостачання будинку без припинення подачі природного газу за умови застосування спеціальних пристроїв та дотримання необхідних заходів безпеки, передбачених виробничими інструкціями.
Приміщення, де проводяться роботи, повинні постійно провітрюватись до завершення робіт і перевірки приміщення на відсутність загазованості приладовим методом.
19. Ліквідація льодових, гідратних, нафталінових та інших закупорок газопроводів шляхом заливання розчинників або відігрівання парою допускається при тиску природного газу в газопроводі не більше ніж 500 даПа. Застосування відкритого вогню для відігрівання газопроводів забороняється.
20. На час виконання робіт з ліквідації закупорювань газопроводів необхідно попереджати споживачів про необхідність відключення обладнання, що використовує природний газ.
21. Різьові й фланцеві з'єднання, які розбиралися для усунення закупорок в газопроводі, після збирання необхідно перевіряти на герметичність приладом або мильною емульсією.
9. Вимоги до організації роботи АДС
1. Контроль і оперативно-диспетчерське керівництво аварійно-відновлювальними роботами на об'єктах системи газопостачання здійснюється підрозділами АДС Оператора ГРМ відповідно до вимог законодавства України.
Локалізація аварійних ситуацій здійснюються підрозділами АДС, що працюють цілодобово і без вихідних.
АДС повинні забезпечуватись:
телефонним зв'язком "104" відповідно до вимог Національного плану нумерації України, затвердженого наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 26 серпня 2023 року № 758, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2023 року за № 1534/40590, з блокованим засобом запису телефонних переговорів;
каналами зв'язку з комунікаційним центром "Служба 112";
зв'язком з територіальними підрозділами ДСНС, центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, поліцією, оператором системи розподілу;
автономними засобами зв'язку;
схемою газопроводів високого і середнього тисків населених пунктів з чисельністю населення понад п'ятдесят тисяч або комп'ютерними геоінформаційними схемами;
планшетами газопроводів масштабом не більше 1:1000 або комп'ютерними геоінформаційними схемами газопроводів.
Чисельність і технічне оснащення АДС (філій) встановлюється Оператором ГРМ, виходячи із характеру та обсягів повідомлень (заявок), що надходять на АДС, з врахуванням місцевих умов і місця дислокації, з урахуванням необхідності прибуття бригади АДС на місце аварій не пізніше ніж за сорок хвилин з моменту виїзду. На аварійний виклик бригада АДС повинна виїхати протягом п'яти хвилин з моменту отримання повідомлення (заявки). При цьому час надходження (реєстрації) повідомлення (заявки) визначається часом закінчення телефонної розмови з заявником.
2. Експлуатаційні підрозділи Оператора ГРМ, які не мають у своєму складі АДС, повинні обслуговуватися найближчою АДС Оператора ГРМ. Закріплення за АДС зони обслуговування здійснюється наказом Оператора ГРМ.
3. Підприємства, що самостійно експлуатують системи газопостачання, виконують аварійні роботи силами та засобами власної газової служби із залученням у разі необхідності АДС Оператора ГРМ на договірних засадах.
4. Локалізація та ліквідація аварій на промислових підприємствах виконуються газовими службами підприємства. Участь АДС Оператора ГРМ в роботах з локалізації аварійної ситуації обумовлюється планом локалізації та ліквідації аварій цих підприємств, погодженим з Оператором ГРМ, на договірних засадах.
5. З кожною бригадою АДС по кожній темі повинні проводитися тренувальні заняття відповідно до вимог нормативно-правових актів.
Тренувальні заняття повинні проводитися в умовах, максимально наближених до реальних.
Проведені тренувальні заняття фіксуються у журналі проведення тренувальних занять з бригадами АДС, за формою наведеною у додатку 18 до цих Правил.
6. Виклики, що надходять до АДС, повинні реєструватися в журналі прийому заявок АДС (в тому числі може вестись в електронному вигляді) із зазначенням: часу надходження повідомлення (заявки), адреси, прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) заявника, причини надходження повідомлення (заявки), часу виїзду і прибуття на місце бригади АДС, часу виконання заявки, характеру пошкодження і переліку виконаних робіт.
В АДС виклики повинні записуватися на реєструючі системи збереження інформації. Строк зберігання записів повинен бути не менше дев'яносто днів з дня проведення запису.
Дозволяється реєстрація повідомлень (заявок) АДС за допомогою персональних комп'ютерів та спеціально розроблених програм для автоматизованого робочого місця оператора АДС (диспетчера АДС), які забезпечують збереження та архівацію заявок комп'ютером.
Своєчасність виконання аварійних заявок і обсяг робіт повинні систематично контролюватися технічним керівником Оператора ГРМ. Строк зберігання інформації про повідомлення (заявки) - не повинен бути менш як дванадцять місяців.
Один раз на три місяці до десятого числа місяця, наступного за звітним на підставі аналізу всіх заявок Оператор ГРМ розробляє відповідні заходи з поліпшення технічного обслуговування систем газопостачання.
7. При одержанні повідомлення (заявки) про витік/запах природного газу, вибух, пожежу, пошкодження системи газопостачання оператор АДС (диспетчер АДС) зобов'язаний у телефонному режимі проінструктувати заявника про вжиття необхідних заходів з безпеки.
8. При виїзді для локалізації аварій та аварійних ситуацій на наземних та підземних газопроводах бригади АДС повинні мати планшети (плани газопроводів з точними прив'язками, схеми зварних стиків при потребі), або геоінформаційні схеми газопроводів.
9. Спеціалізований автомобіль АДС повинен забезпечуватися автономними засобами зв'язку, сиреною, проблисковим маячком синього кольору та укомплектовуватися згідно з переліком оснащення аварійних автомобілів АДС, який затверджується Оператором ГРМ з урахуванням вимог нормативно-правових актів.
10. Своєчасність прибуття бригади АДС на місце аварії та виконання робіт забезпечує керівник зміни АДС.
11. При виявленні природного газу з концентрацією понад 1 відсоток для природного газу в підвалах, тунелях, колекторах, під'їздах, приміщеннях перших поверхів будинків, повинні вживатись заходи для відключення газопроводів від системи газопостачання й евакуації людей з небезпечної зони та провітрювання даних будівель, споруд.
12. Для тимчасової ліквідації витоку природного газу допускається накладання бандажа (хомуту) на наскрізні дефекти газопроводу. Засипка підземних газопроводів з накладеними на них бандажами або хомутами забороняється. Встановлення бандажів або хомутів на внутрішніх газопроводах забороняється.
13. Після локалізації аварійної ситуації Оператором ГРМ, роботи з ліквідації наслідків аварій повинні виконуватися за окремим договором з суб'єктом господарювання, що має відповідні дозвільні документи, передбачені законодавством України.
14. Для забезпечення своєчасного виконання аварійно-відновлювальних робіт Оператор ГРМ повинен мати запас матеріалів і запасних частин об'єктового рівня, створений відповідно до вимог законодавства України.
15. Роботи з локалізації аварійних ситуацій проводяться без оформлення додаткових документів (наряд-допуску, дозвіл на порушення об'єктів благоустрою тощо) та до усунення прямої загрози життю людей і пошкодженню матеріальних цінностей.
10. Вимоги до технічної експлуатації засобів захисту підземних сталевих газопроводів від електрохімічної корозії
1. Заходи із захисту від корозії повинні забезпечувати цілісність системи газопостачання протягом всього строку її експлуатації.
2. Експлуатація засобів захисту від електрохімічної корозії систем газопостачання повинна виконуватись згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.5-29:2006 та цих Правил.
3. Належний стан захисту систем газопостачання від електрохімічної корозії забезпечують їх власники (орендарі (наймачі) та/або управителі).
4. Всі види ЕХЗ, передбачені проєктною документацією, повинні вводитись в дію до ведення в експлуатацію підземних сталевих газопроводів в експлуатацію, але не пізніше шести місяців після укладання газопроводу в ґрунт, а в зонах небезпечного впливу блукаючих струмів - не пізніше одного місяця після укладання газопроводу в ґрунт.
5. Діагностичні, налагоджувальні та експлуатаційні роботи на засобах ЕХЗ, а також проведення електричних вимірювань повинні здійснюватися працівниками, які пройшли навчання і мають посвідчення на право виконання роботи в електроустановках напругою до 1000 В та групою з електробезпеки не нижче III відповідно до вимог пункту 2.1.3 глави 2.1 розділу 2 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці, Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.
6. Налагодження та експлуатація засобів ЕХЗ споруд систем газопостачання населених пунктів повинні здійснюватися підрозділами Оператора ГРМ або іншими суб'єктами господарювання, що мають дозвільні документи на їх експлуатацію. Зазначені служби забезпечують своєчасне виявлення небезпечних корозійних зон і вжиття заходів щодо їх ліквідації.
7. Власники засобів ЕХЗ повинні забезпечити їх періодичний огляд і обслуговування, контрольні вимірювання значень захисних потенціалів підземних сталевих систем газопостачання, а також ремонтні роботи засобів ЕХЗ та періодичну перевірку ефективності дії засобів ЕХЗ на весь період експлуатації системи газопостачання.
8. Періодичний огляд засобів ЕХЗ виконується згідно з графіком обслуговування установок ЕХЗ, що затверджується власником (орендарем (наймачем) та/або управителем), у строки, які забезпечують їх безперебійну роботу, але не рідше ніж:
установки дренажного захисту - чотири рази на місяць;
установки катодного захисту - один раз на місяць;
установки протекторного захисту - один раз на шість місяців.
Для засобів ЕХЗ, забезпечених працездатним (безперервним) телеметричним контролем в режимі реального часу, періодичність контролю встановлюється власником ГРМ.
9. При періодичному огляді засобів ЕХЗ проводяться:
1) зовнішній огляд всіх елементів установок;
2) очищення шаф від пилу, води, бруду та іншого;
3) перевірка правильності монтажу і відсутності механічних пошкоджень окремих елементів, стану контактів;
4) перевірка робочих параметрів установок, включаючи вимірювання і, за потреби, регулювання:
на установках катодного захисту - випрямленого струму і вихідної напруги перетворювача, потенціалу газопроводу відносно землі в точці дренування;
на поляризованих електродренажних установках - струму дренажу, потенціалу газопроводу відносно землі в точці дренування;
на установках посиленого дренажного захисту - вихідної напруги, струму в ланцюгу дренажу і потенціалу газопроводу відносно землі в точці дренування;
на протекторних установках - потенціалу газопроводу відносно землі при відключеному протекторі, потенціалу протектора відносно землі при розімкнутому ланцюзі "газопровід-протектор", потенціалу споруди відносно землі в контрольних (опорних) точках на межі зони дії протекторної установки й струму в ланцюгу "споруда-протектор" при включеному протекторі.
10. При технічному обслуговуванні засобів ЕХЗ, окрім робіт, зазначених у пункті 9 цієї глави, також один раз на рік виконуються:
перевірка опору розтікання анодного та захисного заземлення;
перевірка електричного опору ізоляції засобів ЕХЗ та з'єднувальних кабельних ліній.
Перевірка справності ізолювальних з'єднань виконуються один раз на два роки.
Порушення в роботі засобів ЕХЗ повинні усуватися у строк не більше одного місяця з дня виявлення порушення.
Після проведення ремонтних робіт проводяться позачергові вимірювання відповідних контрольованих параметрів.
11. Вимірювання електричних потенціалів на підземних металевих спорудах системи газопостачання повинні проводитися під час перевірки ефективності роботи засобів ЕХЗ не рідше одного разу на три місяці, а також після кожної зміни корозійних умов, у зв'язку зі зміною режиму роботи установок електропостачання електрифікованого транспорту, розвитку мереж джерел блукаючих струмів, газопроводів і інших підземних металевих інженерних мереж, а також після кожного капітального ремонту засобів ЕХЗ.