Про затвердження Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій

Відповідно до Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затвердженого Указом Президента України від 6 березня 2001 року N 155, та з метою вдосконалення порядку розслідування та обліку порушень в роботі атомних електричних станцій НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій, що додається.

2. Державному науково-технічному центру з ядерної та радіаційної безпеки (Васильченко В.М.) у п'ятиденний строк після підписання цього наказу забезпечити подання його на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Державному науково-технічному центру з ядерної та радіаційної безпеки (Васильченко В.М.) у місячний термін після набрання чинності цим наказом забезпечити тиражування Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних електричних станцій.

4. Цей наказ набирає чинності з втратою чинності наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 03.07.96 N 69 "Про затвердження Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 липня 1996 року за N 384/1409.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови - Головного державного інспектора з ядерної безпеки України Дем'яненка А.І.

У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

аварія - порушення експлуатації атомної станції (далі - АС), через яке стався вихід радіоактивних речовин та/або іонізуючих випромінювань за передбачені проектом для нормальної експлуатації межі в кількості, що перевищує встановлені межі безпечної експлуатації. Аварія характеризується початковою подією, шляхами протікання і наслідками;

аварія ядерна - аварія, пов'язана з пошкодженням тепловиділяючого елемента (далі - ТВЕЛ), яке перевищує встановлені межі безпечної експлуатації, яка викликана ядерно-фізичними процесами внаслідок:

порушення контролю і управління ланцюговою реакцією поділу в активній зоні;

утворення критичної маси під час перевантаження, транспортування і зберігання ТВЕЛів;

порушення тепловідведення від ТВЕЛів;

аналогічні порушення - порушення в роботі АС, які мають хоча б одну аномальну подію з такими самими безпосередніми та корінними причинами;

аномальна подія - відхилення від нормального режиму експлуатації, яке може бути викликане відмовою обладнання, зовнішнім впливом, помилкою персоналу або недоліками процедури;

атомна станція - виробничо-технологічний комплекс, спроектований для виробництва енергії з використанням ядерної установки (установок), розташований в межах визначеної проектом території та вкомплектований необхідним персоналом;

безпосередня причина аномальної події - дефект, дія, бездіяльність або умова, що призвела до виникнення аномальної події;

введення в експлуатацію - процес, під час якого системи й елементи енергоблока АС або АС у цілому починають функціонувати і перевірятися на відповідність їх проекту. Процес включає передпускові налагоджувальні роботи, фізичний та енергетичний пуски, дослідно-промислову експлуатацію і завершується прийманням АС у промислову експлуатацію;

випадок - порушення нормальної експлуатації АС або аварійна ситуація;

відмова обладнання - подія, яка полягає в порушенні працездатного стану обладнання;

відновлення - процес переведення об'єкта в працездатний стан із непрацездатного;

відхилення - аномальна подія на АС, яка не має наслідків, що наведені в додатку 1 до цього Положення;

дефект - кожна окрема невідповідність об'єкта встановленим вимогам;

додатковий недолік - небажана подія (умова), яка була виявлена під час розслідування порушення в роботі АС, але не вплинула на його виникнення та розвиток;

експлуатація - уся діяльність, що спрямована на досягнення безпечним способом мети, для якої була побудована АС, включаючи роботу на потужності, пуск, зупинки, випробування, технічне обслуговування, ремонт, перевантаження ядерного палива, інспектування під час експлуатації та іншу, пов'язану з цим діяльність;

зняття з експлуатації - комплекс заходів після вилучення ядерного палива та припинення експлуатації установки, який робить неможливим її використання в цілях, для яких вона була споруджена, та забезпечує безпеку персоналу, населення та довкілля;

коригувальний захід - дія, яка виконується у відповідь на виникнення порушення в роботі АС та спрямована на усунення наслідків порушення, запобігання повторенню аналогічного порушення у майбутньому та/або на підвищення безпечної експлуатації енергоблока;

корінна причина аномальної події - обставина, що спричинила умови для виявлення безпосередньої причини;

непрацездатність - стан об'єкта, при якому він не здатний виконувати хоча б одну із функцій, виконання якої вимагається експлуатаційною, нормативно-технічною та/або конструкторською (проектною) документацією;

несправний стан - стан об'єкта, при якому він не відповідає хоча б одній з вимог експлуатаційної, нормативно-технічної та/або конструкторської (проектної) документації;

помилка персоналу - одинична ненавмисна неправильна дія під час керування обладнанням, одиничний пропуск правильної дії або одинична ненавмисна неправильна дія під час технічного обслуговування й ремонту обладнання й систем, важливих для безпеки;

помилкове рішення - неправильне ненавмисне виконання або невиконання ряду послідовних дій через неправильну оцінку поточних процесів;

порушення в роботі АС - випадок або аварія, які характеризуються категоріями А01-А04, П01-П10, наведеними в додатку 1 до цього Положення;

порушення технологічне - аномальна подія на АС, яка викликана відмовою обладнання АС 4-го класу безпеки (турбоустановки та обладнання головної електричної схеми АС з їх допоміжними системами) і яка не має ознак і наслідків, встановлених цим Положенням, для порушень і відхилень в роботі АС, класифікується категоріями "відмова I категорії" або "відмова II категорії";

працездатність - стан об'єкта, при якому значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати необхідні функції, відповідають вимогам експлуатаційної, нормативно-технічної та/або конструкторської (проектної) документації;

припинення експлуатації - заключний етап експлуатації установки, який реалізується після прийняття рішення про зняття її з експлуатації та протягом якого вона приводиться до стану, коли ядерне паливо відсутнє на її території або, перебуваючи в межах цієї території, розміщено тільки у сховищах відпрацьованого ядерного палива, призначених для довгострокового безпечного зберігання;

пошкодження - подія, що полягає у порушенні справного стану об'єкта, коли зберігається його працездатність;

ремонт - комплекс операцій для відновлення справного стану чи працездатності об'єкта та відновлення ресурсів об'єкта чи його складових частин;

справний стан - стан об'єкта, який характеризується його повною відповідністю усім вимогам експлуатаційної, нормативно-технічної та/або конструкторської (проектної) документації;

супутній фактор - причина, усунення якої не дозволить уникнути повторення аномальної події, але яка в силу своєї значимості (тобто впливу на виникнення або посилення аномальної події) потребує розробки коригувальних заходів;

технічне обслуговування - комплекс операцій чи операція для підтримки справного стану чи працездатності об'єкта при використанні його за призначенням, під час простою, зберігання та транспортування.

2.1. Це Положення встановлює категорії, порядок обліку, передачі повідомлень і розслідування порушень, визначення та усунення причин порушень в роботі АС, затвердження коригувальних заходів для їх усунення та реалізацію цих заходів.

2.2. Вимоги цього Положення є обов'язковими до виконання всіма юридичними та фізичними особами, які здійснюють діяльність, пов'язану з введенням в експлуатацію, експлуатацією, зняттям з експлуатації енергоблоків АС.

2.3. У цьому Положенні вживаються такі скорочення:

АЗ - аварійний захист;

ВВЕР - водо-водяний енергетичний реактор;

ГЦН - головний циркуляційний насос;

ПЕЛ - поглинаючий елемент;

ПЗ - прискорений захист;

РОМ - реле обмеження потужності;

РУ - реакторна установка;

СВБ - системи, важливі для безпеки;

СУЗ - система управління та захисту;

ТВЗ - тепловиділяюча збірка;

ТРБЕ - технологічний регламент безпечної експлуатації;

ШРУ-ВП - швидкодіюча редукційна установка зі скиданням пари на власні потреби;

ШРУ-Д - швидкодіюча редукційна установка зі скиданням пари у деаератор;

ШРУ-К - швидкодіюча редукційна установка зі скиданням пари в конденсатор.

3.1. Порушення в роботі АС залежно від ознак і наслідків класифікується однією з категорій порушень у роботі АС, наведених у додатку 1 до цього Положення. У додатку 1 до цього Положення також наведено рівні подій за міжнародною шкалою ядерних подій INES (далі - шкала INES), яким відповідають категорії порушень в роботі АС. Визначення рівнів порушень в роботі АС за шкалою INES здійснюється згідно з документом "ИНЕС. Международная шкала ядерных и радиологических событий. Руководство для пользователей. Издание 2008 года".

3.2. Події, які призвели до зниження навантаження або зупинення енергоблока і були виконані за узгодженою плановою диспетчерською заявкою, але мали наслідки, які встановлені в додатку 1 до цього Положення, підлягають розслідуванню та обліку як порушення в роботі АС відповідно до вимог цього Положення.

3.3. Події, що відбулися в процесах пуску, зупинення, ремонту та технічного обслуговування енергоблока і перевантаження палива (за винятком обладнання СВБ, що знаходиться в регламентних станах "технічне обслуговування", "випробування", "ремонт"), підлягають розслідуванню та обліку як порушення в роботі АС, якщо вони мали наслідки, встановлені в додатку 1 до цього Положення, незалежно від наявності диспетчерської заявки на ремонт енергоблока.

3.4. До порушень в роботі АС не належать:

а) зниження потужності енергоблока АС з метою виконання чергових регламентних перевірок або планового технічного обслуговування, передбачених ТРБЕ і інструкціями з експлуатації систем та обладнання;

б) зниження потужності, зупинення енергоблока АС відповідно до диспетчерського графіка навантаження;

в) зниження потужності, зупинення енергоблока АС, викликані: відмовами обладнання 4-го класу безпеки, зовнішніми впливами штучного або природного походження, якщо це не супроводжується відмовами обладнання СВБ та/або помилкою персоналу та не призвело до зменшення залишкового проектного ресурсу обладнання СВБ та зниження кількості циклів навантаження елементів РУ, що регламентуються.

3.5. Порядок розслідування та обліку відхилень, включаючи документування результатів зазначеного розслідування, встановлюється експлуатуючою організацією та узгоджується Держатомрегулюванням України. Інформація щодо відхилень передається:

протягом однієї доби до державної інспекції з ядерної безпеки на АС;

щомісяця до Держатомрегулювання України.

3.6. Після порушень в роботі АС категорій П01-П10 рішення щодо можливості, режиму та умов подальшої експлуатації енергоблока АС, обладнання СВБ, систем та елементів РУ приймається адміністрацією АС та/або експлуатуючою організацією.

Для порушень категорій П01/1, П01/2, П02/1, П02/2, П06, П07/1, П07/2 таке рішення узгоджується з Головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України, для порушень категорій П03, П04, П05/1, П05/2, П08, П09, П10 - заступником Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України - начальником державної інспекції з ядерної безпеки на АС.

3.7. Порушення в роботі АС або події, що могли призвести до порушень у роботі АС, а також подання заявки на відновлення експлуатації енергоблока АС після порушення в його роботі є підставами для проведення позапланової інспекційної перевірки роботи АС чи її окремих підрозділів. Такі перевірки можуть проводитись без попереднього повідомлення керівництва АС.

4.1. Облік та розслідування порушень в роботі АС ведуться для категорій:

А01, А02, А03, А04, П01/1, П01/2, П02/1, П02/2, П06 - після першого надходження до АС ядерного палива або джерел іонізуючих випромінювань;

П03, П04, П05/1, П07/1, П09, П10 - після затвердження комісією акта про прийняття відповідного обладнання в експлуатацію, починаючи з етапу фізичного пуску РУ;

П05/2, П07/2, П08 - після одержання ліцензії на введення в експлуатацію.

4.2. Порушення в роботі декількох енергоблоків багатоблочної АС, які зумовлені: відмовами обладнання (елементів); помилками персоналу та/або помилковими рішеннями; зовнішніми впливами штучного або природного походження на одному з енергоблоків або відмовою з загальної причини, враховуються окремо для кожного енергоблока.

4.3. Результати розслідування порушення в роботі АС, зумовленого відмовами однотипного обладнання (елементів) однієї системи енергоблока, документуються в одному звіті про розслідування порушення в роботі АС.

4.4. Порушення в роботі АС, що супроводжуються пожежею, обваленням чи пошкодженням будівель, споруд АС, розслідуються відповідно до Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 N 2030.

4.5. Порушення в роботі АС, що супроводжуються нещасними випадками, розслідуються відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

4.6. Усі порушення в роботі АС відповідно до додатка 1 до цього Положення включаються у звітність АС з порушень у її роботі згідно із розділами V, VI цього Положення.

4.7. При аналізі порушень в роботі АС, корінні причини яких пов'язані з персоналом та системою управління, окремим додатком до звіту з розслідування порушення додається аналіз людського та організаційних факторів порушення, проведений фахівцями відповідної кваліфікації (соціолог, психолог тощо).

5.1. Види повідомлень про порушення в роботі АС:

оперативне повідомлення;

попереднє повідомлення;

додаткове повідомлення;

звіт про розслідування порушення в роботі АС;

звіт про додаткове розслідування порушення в роботі АС (у разі проведення додаткового розслідування);

звіт про виконання коригувальних заходів, затверджених за результатами розслідування порушень у роботі АС (щокварталу для кожної АС).

5.2. Оперативне повідомлення містить:

назву АС і номер енергоблока;

дату та час порушення в роботі АС;

стан енергоблока до порушення в роботі АС;

стислий опис порушення в роботі АС та його можливі причини;

стан енергоблока на момент передачі повідомлення;

найменування пошкоджених елементів;

клас аварії згідно з класифікацією радіаційних аварій, встановленою Планом реагування на радіаційні аварії, затвердженим наказом Державного комітету ядерного регулювання України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 17.05.2004 N 87/211, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.06.2004 за N 720/9319 (для порушень, на які розповсюджується зазначена класифікація).

5.3. Попереднє повідомлення містить:

назву АС і номер енергоблока;

дату та час порушення в роботі АС;

попередньо встановлену категорію порушення в роботі АС;

попередні результати оцінки рівня порушення в роботі АС за міжнародною шкалою ядерних подій INES;

порушення меж та/або умов безпечної експлуатації;

стан енергоблока до порушення в роботі АС;

стислий опис виникнення, шляху протікання і процесу ліквідації наслідків порушення в роботі АС;

можливі причини порушення в роботі АС;

найменування пошкоджених елементів;

стан усіх енергоблоків АС на момент передачі повідомлення;

радіаційні наслідки порушення в роботі АС (за штатними приладами контролю, переносними приладами, результатами лабораторного контролю);

спрацювання проектної кількості ресурсу обладнання СВБ та/або зниження регламентної кількості циклів навантаження елементів РУ.

5.4. Додаткове повідомлення містить:

назву АС і номер енергоблока;

дату та час порушення в роботі АС;

уточнену категорію порушення в роботі АС;

уточнені результати оцінки рівня порушення в роботі АС за шкалою INES;

порушення меж та/або умов безпечної експлуатації;

стан енергоблока до порушення в роботі АС;

стислий опис виникнення, шляху протікання і процесу ліквідації наслідків порушення в роботі АС;

можливі причини порушення в роботі АС;

найменування пошкоджених елементів;

стан всіх енергоблоків АС на момент передачі повідомлення;

уточнені радіаційні наслідки порушення в роботі АС (за штатними приладами контролю, переносними приладами, результатами лабораторного контролю);

спрацювання проектної кількості ресурсу обладнання СВБ та/або зниження регламентної кількості циклів навантаження елементів РУ.

5.5. Форма та порядок заповнення звіту про розслідування порушень в роботі АС наведені в додатках 2-4 до цього Положення.

5.6. Вимоги до форми та порядку заповнення звіту про додаткове розслідування порушення в роботі АС відповідають вимогам до форми та змісту звіту про розслідування порушення в роботі АС.

5.7. Звіт про виконання коригувальних заходів надається щокварталу до державних інспекцій з ядерної безпеки на АС та Департаменту оцінки безпеки ядерних установок Держатомрегулювання України і містить опис коригувальних заходів, виконання яких було заплановано в звітному кварталі за результатами розслідування порушень в роботі АС, із зазначенням дати порушення та номера звіту про порушення в роботі АС, за результатами розслідування якого даний коригувальний захід був затверджений, а також дати виконання заходу, відповідального виконавця та позначки про виконання. Рекомендується надавати інформацію відповідно до форми, встановленої експлуатуючою організацією, у вигляді таблиць з графіками, які містять такі колонки:

дата порушення;

назва порушення;

АС, енергоблок;

коригувальні заходи;

номер звіту про розслідування порушення;

відповідальний виконавець;

позначка про виконання та узгодження з державною інспекцією з ядерної безпеки на АС.

У колонці "позначка про виконання" відповідно до реального стану виконання коригувального заходу вказується: "виконано в повному обсязі", "виконано не в повному обсязі", "перенесено термін виконання", "не виконано", "знято з виконання". У цій самій колонці вказується причина невиконання заходу в запланований термін.

5.8. Для коригувальних заходів, для яких у колонці "позначка про виконання" зазначено: "виконано не в повному обсязі", "перенесено термін виконання", "не виконано", "знято з виконання", до звіту про виконання коригувальних заходів додаються копії документів (службових записок, розпоряджень тощо), згідно з якими було прийняте рішення щодо перенесення терміну виконання коригувального заходу (або невиконання заходу, виконання не в повному обсязі, зняття з виконання) та затверджена нова дата виконання. Перенесення термінів та/або об'ємів виконання "станційних" коригувальних заходів (або зняття з виконання) узгоджується з державною інспекцією з ядерної безпеки на АС, "галузевих заходів" - з Головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України.

6.1. Оперативне повідомлення про порушення в роботі АС, на яке поширюється класифікація аварій категорій А01-А04 та порушень категорій П01/1-П01/2, передається начальником зміни АС або посадовою особою за його письмовим дорученням по телефону негайно після проведення класифікації:

черговому диспетчеру експлуатуючої організації;

оперативному черговому Держатомрегулювання України;

начальнику державної інспекції з ядерної безпеки на АС;

до територіальних органів МНС України у селищі (місті), області, на території яких розташована АС;

головам адміністрацій селища (міста), області, на території яких розташована АС;

до спеціалізованої медико-санітарної частини МОЗ України;

до Головного державного санітарного лікаря;

до територіальних органів МВС України і регіональних органів Служби безпеки України;

до гідрометеорологічних центрів МНС України;

черговому диспетчеру центральної диспетчерської служби відповідної енергосистеми;

до Міненерговугілля України.

6.2. Про інші порушення в роботі АС оперативне повідомлення передається начальником зміни АС або посадовою особою за його дорученням по телефону протягом не більше 1 години після виявлення порушення в роботі АС:

черговому диспетчеру експлуатуючої організації;

оперативному черговому Держатомрегулювання України;

начальнику державної інспекції з ядерної безпеки на АС;

Міненерговугілля України;

черговому диспетчеру центральної диспетчерської служби відповідної енергосистеми в випадках, передбачених положенням про взаємовідносини АС з відповідною енергосистемою.

6.3. Попереднє повідомлення підписується головним інженером АС, головним інспектором АС та узгоджується начальником державної інспекції з ядерної безпеки на АС та передається по телефонній мережі на факс (або електронною поштою у вигляді відсканованої електронної копії підписаного документа з повідомленням по телефону) протягом 24 годин після виявлення порушення в роботі АС:

до експлуатуючої організації (додатково надсилається електронна копія попереднього повідомлення про порушення в роботі АС);

оперативному черговому Держатомрегулювання України;

Департаменту оцінки безпеки ядерних установок Держатомрегулювання України;

Міненерговугілля України.

6.4. Якщо телефакс, комп'ютер тимчасово не працюють, попереднє повідомлення передається по телефону в установи та організації, зазначені в пункті 6.3 цього розділу, з наступним підтвердженням по телетайпу (телефаксу, електронній пошті) протягом трьох діб.

6.5. Рішення про зміну попередньої категорії порушення в роботі АС може прийматися начальником відповідної державної інспекції з ядерної безпеки на АС.

6.6. Додаткове повідомлення підписується тими самими особами, у тому самому порядку і передається в ті самі установи та організації, що і попереднє повідомлення, відповідно до пункту 6.2 цього розділу впродовж не більше п'яти діб після виявлення зміненої оцінки масштабу порушення і його радіаційних наслідків, необхідності уточнення змісту в попередньому повідомленні.

6.7. Звіт про розслідування порушення в роботі АС складає комісія з розслідування порушення в роботі АС.

6.8. Протягом п'яти діб після завершення роботи комісії з розслідування порушення в роботі АС звіт про розслідування порушення в роботі АС, надрукований на папері з усіма додатками, направляється поштою:

до Департаменту оцінки безпеки ядерних установок Держатомрегулювання України;

до Центрального інспекційного управління Держатомрегулювання України;

до державної інспекції з ядерної безпеки на АС;

до державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" (далі - ДНТЦ ЯРБ);

на АС України;

до Міненерговугілля України.

Крім того, додатково направляється електронна копія звіту про порушення в роботі АС без додатків.

6.9. Звіт про додаткове розслідування порушення в роботі АС складає комісія з додаткового розслідування порушення в роботі АС.

6.10. Направлення звіту про додаткове розслідування порушення в роботі АС здійснюється відповідно до пункту 6.8 цього розділу. При направленні звіту про додаткове розслідування порушення в роботі АС у супровідному документі вказується необхідність анулювання звіту про розслідування порушення в роботі АС, замість якого був розроблений звіт про додаткове розслідування порушення в роботі АС. Усі додатки до анульованого звіту додаються до звіту про додаткове розслідування.

6.11. Звіт про виконання коригувальних заходів, затверджених за результатами розслідування порушень в роботі АС, складається щокварталу не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, та направляється експлуатуючою організацією поштою:

до Департаменту оцінки безпеки ядерних установок Держатомрегулювання України;

до Центрального інспекційного управління Держатомрегулювання України;

до державної інспекції з ядерної безпеки на АС;

до ДНТЦ ЯРБ (додатково направляється електронна копія звіту про виконання коригувальних заходів);

до Міненерговугілля України;

до МОЗ України.

7.1. Порядок створення комісії з розслідування порушення в роботі АС залежить від категорії порушення в роботі АС.

7.1.1. У випадку порушень в роботі АС категорій А01, А02, А03, А04, П01/1, П01/2 комісія з розслідування порушення в роботі АС створюється Міненерговугіллям України за участю органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади за їх згодою.

7.1.2. У випадку порушень в роботі АС категорій П02/1, П02/2, П03, П04, П06 комісія з розслідування порушення в роботі АС створюється експлуатуючою організацією.

7.1.3. У випадку порушень в роботі АС категорій П05/1, П05/2, П07/1, П07/2, П08, П09, П10 комісія з розслідування порушення в роботі АС створюється адміністрацією АС за погодженням з експлуатуючою організацією, із залученням її представників та під головуванням представника адміністративно-технічного керівництва експлуатуючої організації.

7.1.4. У випадку порушень в роботі АС відповідно до підпунктів 7.1.2 та 7.1.3 пункту 7.1 цього розділу до роботи комісії з розслідування порушення залучається адміністративно-технічний персонал експлуатуючої організації та інших АС.

7.1.5. У випадку порушень в роботі АС, які супроводжувалися нещасним випадком із смертельним наслідком, груповим нещасним випадком, смертю, а також випадком зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, комісія з розслідування порушення в роботі АС створюється Держатомрегулюванням України.

7.1.6. Голова і склад комісії з розслідування порушення в роботі АС визначаються розпорядчим документом установи (організації), що утворює комісію з розслідування порушення в роботі АС.

7.1.7. Порядок роботи комісії з розслідування порушення в роботі АС визначає її голова.

7.1.8. Посадові особи Держатомрегулювання України здійснюють нагляд за проведенням розслідування порушень у роботі АС, встановленням класифікації, визначенням причин, розробкою та виконанням коригувальних заходів.

При цьому у випадку порушень в роботі АС категорій:

П03, П04, П05/1, П05/2, П08, П09, П10 - безпосередній нагляд здійснює державна інспекція з ядерної безпеки на АС;

П02/1, П02/2, П06, П07/1, П07/2 - до складу комісії з розслідування порушення включаються представники державної інспекції з ядерної безпеки на АС;

А04, П01/1, П01/2 - до складу комісії з розслідування порушення включаються державні інспектори Держатомрегулювання України.

7.1.9. Представники Держатомрегулювання України, Міненерговугілля України і експлуатуючої організації включаються до складу комісії з розслідування порушення будь-яких категорій за їх вимогою.

7.2. Експлуатуюча організація чи організація, що утворила комісію з розслідування порушення в роботі АС, затверджує звіт з розслідування порушення із визначенням категорії порушення та її рівня за шкалою INES. Рішення про зміну категорії порушення в роботі АС за шкалою INES приймається Головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України або установою (організацією), що утворила комісію з розслідування порушення в роботі АС (у цьому випадку рішення погоджується Головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України).

7.3. Комісія з розслідування порушення в роботі АС має право одержувати пояснення від персоналу АС, інших організацій, вимагати проведення (проводити) випробування та перевірки, залучати спеціалістів експертних організацій.

7.4. Рішення про розкриття (розбирання) пошкоджених елементів (систем) попередньо узгоджується з головою комісії з розслідування порушення в роботі АС. У разі якщо затримка з виконанням рішення про розкриття (розбирання) пошкоджених елементів (систем) загрожує безпеці персоналу АС, населенню та навколишньому природному середовищу, рішення узгоджується головним інженером АС.

7.5. Перед початком роботи комісії з розслідування порушення в роботі АС адміністрація АС зобов'язана:

організувати за потреби виклик представників інших організацій, які залучатимуться при проведенні розслідування;

вжити заходів щодо збереження діаграм приладів, що реєструють, осцилограм, роздруківок, магнітофонних записів оперативних переговорів, оперативних журналів, організувати охорону, огородження, збереження в первісному вигляді (за потреби) місця подій;

зібрати безпосередньо після здавання зміни пояснювальні записки персоналу, який брав участь у ліквідації порушення в роботі АС, керівного персоналу цехів;

підготувати на підставі наявних первинних матеріалів графіки (за єдиним масштабом часу) змін параметрів, які необхідні для аналізу роботи систем (елементів), з нанесеними на них відмітками про переключення, спрацьовування технологічних захистів, блокувань;

підготувати необхідну проектну документацію, протоколи випробувань, оглядів, перевірок, схеми, інструкції з експлуатації, документацію з ремонту та технічного обслуговування, а також довідку про повторюваність порушень в роботі даної АС.

7.6. Адміністрація АС забезпечує:

надання необхідних документів відповідно до пункту 7.5 цього розділу;

проведення необхідних розрахунків, лабораторних досліджень, випробувань та перевірок і розробку відповідних технічних висновків;

надання приміщень, засобів зв'язку, транспорту в обсягах, необхідних для роботи комісії;

друк та копіювання матеріалів розслідування.

7.7. Результати розслідування представляються у звіті про розслідування порушення в роботі АС. Остаточна редакція звіту про розслідування обговорюється і приймається членами комісії з розслідування порушень в роботі АС. При виникненні розбіжностей остаточне рішення про результати розслідування приймає голова комісії з розслідування порушення в роботі АС. Члени комісії з розслідування порушень в роботі АС, що не згодні з прийнятим рішенням, зобов'язані викласти в письмовому вигляді свою особливу думку. Особлива думка обов'язково включається до списку додатків до звіту про розслідування порушення в роботі АС. Особлива думка оформляється та передається голові комісії не пізніше встановленого строку розслідування порушення.

7.8. Підписаний усіма членами комісії перший примірник звіту про розслідування порушення в роботі АС з усіма додатками до нього зберігається на АС протягом усього терміну експлуатації АС.

7.9. Звіт про розслідування порушення в роботі АС складається і підписується усіма членами комісії з розслідування порушення в роботі АС у строк, не більший ніж за 15 діб з моменту виникнення (виявлення) порушення в роботі АС.

7.10. Рішення про продовження строку, зазначеного в пункті 7.9 розділу VII цього Положення, приймається організацією, що утворила комісію з розслідування порушення в роботі АС. Якщо комісія була утворена АС, то таке рішення приймає експлуатуюча організація. Це рішення узгоджується з Держатомрегулюванням України не пізніше закінчення терміну, зазначеного в пункті 7.9 цього розділу.

7.11. Необхідність доопрацювання звіту про порушення в роботі АС виникає у випадку виявлення невідповідностей звіту про порушення в роботі АС вимогам, викладеним у додатках 2-4 до цього Положення.

7.12. Необхідність додаткового розслідування порушення в роботі АС виникає у випадку виявлення зауважень до роботи комісії з розслідування порушення в роботі АС у частині визначення категорії порушення в роботі АС, виявлення корінних причин порушення в роботі АС і розробки коригувальних заходів.

7.13. За наявності зауважень відповідно до пунктів 7.11, 7.12 цього розділу державна інспекція з ядерної безпеки на АС, Держатомрегулювання України або експлуатуюча організація направляють в організацію, що утворила комісію з розслідування порушення в роботі АС, лист про необхідність доопрацювання звіту про порушення в роботі АС або додаткового розслідування порушення в роботі АС.

7.14. Лист про необхідність доопрацювання звіту про порушення в роботі АС або додаткового розслідування порушення в роботі АС направляється протягом 20 діб після одержання цих звітів АС і містить перелік конкретних зауважень, які виключають двозначність їх розуміння.

7.15. За необхідності доопрацювання звіту про розслідування порушення в роботі АС зауваження, подані в листі про необхідність доопрацювання звіту, усуваються і звіт про розслідування порушення в роботі АС повторно направляється відповідно до строків, зазначених у листі про необхідність доопрацювання звіту про порушення в роботі АС.

7.16. За необхідності додаткового розслідування порушення в роботі АС організовується комісія з додаткового розслідування порушення в роботі АС відповідно до пункту 7.1 цього розділу.

7.17. Робота комісії з додаткового розслідування порушення в роботі АС організовується і здійснюється відповідно до пунктів 7.2-7.8 цього розділу. Строки додаткового розслідування порушення в роботі АС і складання звіту про додаткове розслідування порушення в роботі АС визначаються у листі про необхідність додаткового розслідування порушення в роботі АС.