6) інструкторсько-методичні заняття проводяться з метою удосконалення методичних навичок і вмінь керівників в організації та проведенні занять та інших форм фізичної підготовки. Їх тривалість становить 2 навчальні години і проводяться за планом.
Підготовча частина інструкторсько-методичних занять проводиться впродовж 5 - 10 хв. У ній ставляться завдання, оголошуються навчальні питання, перевіряється готовність посадових осіб до занять, а також уточнюються завдання і зміст програми з фізичної підготовки.
Основна частина проводиться 80 - 90 хв. До неї входять навчальні питання, пов’язані з організацією і методикою проведення форм фізичної підготовки, окремих частин занять, а також навчання вправам, прийомам і діям. Кожне навчальне питання відпрацьовується в такій послідовності:
перевірка теоретичних знань військовослужбовців по суті питання;
демонстрація методики його проведення з коментарем найбільш важливих моментів;
організація методичної практики і підбиття підсумків.
Тривалість заключної частини 5 - 10 хв. У ній дається оцінка теоретичної, практичної і методичної готовності посадових осіб до проведення майбутніх занять та інших заходів з фізичної підготовки;
7) показові заняття спрямовані на демонстрацію зразкової організації і методики проведення різних форм фізичної підготовки, створення у військовослужбовців правильного розуміння порядку застосування ефективних засобів і методів фізичної підготовки;
8) практичні заняття є основним видом навчальних занять і проводяться за такими розділами фізичної підготовки: гімнастика та атлетична підготовка, прискорене пересування та легка атлетика, лижна підготовка, подолання перешкод, військово-прикладне плавання, рукопашний бій, спортивні ігри або комплексно;
9) навчально-тренувальні заняття проводяться з метою розучування, оволодіння та удосконалення виконання фізичних вправ і складаються з трьох частин: підготовчої, основної та заключної.
Підготовча частина проводиться 7 - 10 хв. (10 - 25 хв. для двогодинного заняття). У ній вирішуються завдання організації і якісної підготовки організму військовослужбовців до основної частини заняття.
Зміст підготовчої частини складають вправи, прийоми і дії загального розвитку, що виконуються під час руху (ходьби та бігу) і на місці. Вправи загального розвитку включають: потягувальні вправи, вправи, що призначені переважно для розминки м’язів рук і плечового пояса, тулуба, ніг, а також м’язів усього тіла, вправи удвох, комплекси вільних вправ, стрибки. Підбір вправ залежить від завдань, що вирішуються в основній частині занять.
Основна частина занять проводиться 35 - 40 хв. (65 - 85 хв. для двогодинного заняття). У ній вирішуються завдання оволодіння військово-прикладними рухами, навичками та їх удосконалення, розвиток загальних і спеціальних фізичних якостей, виховання моральних (психічних) якостей, удосконалення бойової згуртованості військових колективів, формування умінь діяти в складних умовах. Зміст основної частини занять складають вправи, прийоми і дії, передбачені програмою з фізичної підготовки.
З метою удосконалення загальних та спеціальних фізичних і психічних якостей, а також військово-прикладних рухливих навичок у кінці основної частини проводяться комплексні тренування.
До змісту комплексних тренувань входять вправи з різних розділів фізичної підготовки, які були вивчені на поточних та попередніх заняттях.
Тривалість заключної частини становить 3 - 5 хв. (5 - 10 хв. для двогодинного заняття). У ній вирішуються завдання приведення організму військовослужбовців у відносно спокійний стан, наведення порядку на навчальних місцях та підбиття підсумків заняття. Зміст заключної частини становить ходьба та біг у повільному темпі, а також вправи для почергового напруження та розслаблення різних груп м’язів у поєднанні з глибоким диханням, які проводяться як під час ходьби та повільного бігу, так і на місці.
До змісту комплексних навчально-тренувальних занять входять вправи з двох і більше розділів фізичної підготовки в різних поєднаннях;
10) до контрольних занять належать: заліки, екзамени, перевірки тощо. Контрольні заняття проводяться згідно з планами та програмами, які затверджені відповідними командирами (начальниками);
11) проведення занять з фізичної підготовки в особливих умовах.
У темний час доби передбачається дотримання заходів безпеки та попередження травматизму військовослужбовців:
освітлення місць для занять фізичною підготовкою;
збільшення інтервалів і дистанцій між військовослужбовцями при виконанні фізичних вправ;
застосування простих за складністю виконання фізичних вправ;
зменшення темпу (інтенсивності) виконання вправ;
підтримання дисципліни заняття.
В умовах низьких температур на відкритому повітрі заняття проводяться при температурі не нижче мінус 15 градусів, з лижної підготовки - не нижче мінус 20 градусів, при більш низькій температурі заняття проводяться у приміщенні. Під час проведення занять при низьких температурах застосовуються профілактичні заходи щодо попередження обмороження;
12) ранкова фізична зарядка проводиться з метою систематичного фізичного тренування військовослужбовців. Вона сприяє швидкому приведенню організму після сну в бадьорий стан і є обов'язковим елементом розпорядку дня, проводиться через 10 хвилин після підйому.
Ранкова фізична зарядка організовується і проводиться у складі роти, під керівництвом командира взводу, старшини роти або найбільш підготовленим заступником командира взводу за декількома встановленими варіантами.
Особи офіцерського, сержантського та рядового складу, які проходять військову службу за контрактом, ранковою фізичною зарядкою займаються самостійно.
У період навчальних і табірних зборів ранкова фізична зарядка проводиться у складі штатних структурних підрозділів Держспецтрансслужби для всіх військовослужбовців.
Варіанти ранкової фізичної зарядки і їх черговість протягом тижня розробляються начальником фізичної підготовки і спорту з урахуванням загальних і спеціальних завдань фізичної підготовки, наявної навчально-спортивної бази та затверджуються командиром (начальником) структурного підрозділу Держспецтрансслужби.
Форма одягу на ранкову фізичну зарядку визначається і оголошується черговим структурного підрозділу Держспецтрансслужби залежно від температури повітря і сили вітру відповідно до умов застосування форми одягу для фізичної підготовки (додаток 20).
Ранкова фізична зарядка проводиться у формі комплексного тренування згідно зі змістом ранкової фізичної зарядки (додаток 21).
На початку навчання ранкова фізична зарядка проводиться у вигляді вправ для загального розвитку, спеціальних і вправ удвох. Закінчується ранкова фізична зарядка бігом на 800 - 1000 м. У подальшому до змісту ранкової фізичної зарядки входять вправи з різних розділів фізичної підготовки.
Спеціальні вправи включають енергійні повороти, нахили і обертання тулуба і голови, стрибки з поворотами, прості прийоми рукопашного бою. Вправи, які виконуються в парах, включають нахили, повороти, присідання, перекидання через спину партнера, перетягування і зіштовхування один одного.
Вправи на гімнастичних снарядах, тренажерах і з вагою виконуються для різних груп м’язів у помірному темпі з паузами для відпочинку по 20 - 30 секунд. Перешкоди долаються у повільному темпі зі спрощеннями. Комплекси прийомів рукопашного бою на 16 рахунків виконуються за загальною командою одночасно всіма військовослужбовцями.
Спеціальні бігові вправи включають старти, прискорення 40 - 60 м, естафети. Спочатку проводиться тренування в змішаному пересуванні: біг на 600 - 1000 м чергується з ходьбою на 200 - 300 м (2 - 3 рази). Тренування у безперервному бігові починається з дистанції 2 км у кінці 1-го місяця навчання; в кінці 2-го місяця дистанція збільшується до 3 км.
Швидкість прискореного пересування на початку навчання становить 6,30 - 6 хвилин за 1 км, в подальшому її поступово доводять до 5 - 4 хвилин за 1 км.
Частота серцевих скорочень (пульс) у військовослужбовця під час проведення ранкової фізичної зарядки не повинна перевищувати 160 ударів за хвилину.
На ранковій фізичній зарядці не доцільно проводити навчання фізичним вправам, прийомам і діям.
У зимових умовах при низькій температурі ранкова фізична зарядка може проводитись у швидкому темпі у вигляді чергування ходьби та бігу в поєднанні з вправами загального розвитку і спеціальними вправами.
Для попередження переохолодження фізична зарядка проводиться в куртках утеплених польових і включає ходьбу, яка чергується з помірним за швидкістю і тривалістю бігом.
У теплий час року за наявності умов під час ранкової фізичної зарядки можуть проводитись спортивні ігри за спрощеними правилами, плавання і купання.
Ранкова фізична зарядка з використанням плавання проводиться на водній станції (у басейні) під керівництвом командира (начальника) структурного підрозділу Держспецтрансслужби (фахівця фізичної підготовки) в такій послідовності:
ходьба, біг, вправи загального розвитку та спеціальні вправи для удосконалення техніки плавання (10 - 15 хв.);
вправи під час плавання (20 - 25 хв.);
ходьба і біг (3 - 5 хв.).
З тими, хто не вміє плавати, проводиться плавання із застосуванням рятувальних засобів або купання. Військовослужбовці, які вміють плавати, вдосконалюються у плаванні на витривалість.
Під час проведення ранкової фізичної зарядки в приміщенні виконуються вправи загального розвитку, на тренажерах, з гантелями, гирями тощо. У кінці основної частини проводяться біг і ходьба на місці.
Місця для проведення ранкової фізичної зарядки повинні бути добре освітлені. Дистанції для ходьби і бігу повинні мати розмітку.
Контроль за проведенням ранкової фізичної зарядки здійснюється щодня черговим структурного підрозділу Держспецтрансслужби, командирами (начальниками) структурних підрозділів Держспецтрансслужби, фахівцями фізичної підготовки і спорту та військово-медичної служби;
13) фізичне тренування у процесі навчально-бойової діяльності проводиться для більш якісного засвоєння військовослужбовцями військово-прикладних навичок у прискореному пересуванні, подоланні перешкод, а також підвищення працездатності військовослужбовців під час чергувань тощо;
14) супутнє фізичне тренування проводиться з метою ефективного використання часу для підвищення фізичної підготовленості і польової виучки військовослужбовців при пересуванні структурних підрозділів Держспецтрансслужби до місць занять і поверненні з них.
До організації супутніх фізичних тренувань входять:
вибір маршрутів, їх підготовка;
визначення методів тренувань;
відображення в розкладі занять короткого змісту тренувань та інструктаж командирів (начальників).
Залежно від місцевих умов, завдань і змісту занять підготовки засобами супутнього фізичного тренування можуть бути:
прискорене пересування дорогами і на пересіченій місцевості з подоланням природних перешкод;
подолання водних перешкод;
тренування з посадки та висадки з машин;
подолання ділянок з глибоким сніговим покровом на лижах чи без них, зі зброєю і спорядженням;
багаторазове подолання перешкод та інженерних загород на навчальних полігонах;
метання гранат на дальність та в ціль;
15) фізичні вправи під час пересування структурних підрозділів Держспецтрансслужби транспортними засобами проводяться з метою підтримання бадьорого стану організму. Кожен командир (начальник) зобов’язаний використати все можливе для фізичного тренування підлеглих у період тривалого пересування транспортними засобами.
У період тривалого пересування структурних підрозділів Держспецтрансслужби залізничним транспортом фізичні вправи проводяться під час тривалих зупинок у формі комплексного заняття. Під час руху військового ешелону без зупинок фізичні вправи можуть виконуватися у вагонах, через кожні 3 - 4 години, з дотриманням заходів безпеки;
16) спортивно-масова робота проводиться в години, передбачені розпорядком дня структурного підрозділу Держспецтрансслужби.
Основу спортивно-масової роботи у структурних підрозділах Держспецтрансслужби складають навчально-тренувальні заняття, виконання військово-прикладних спортивних вправ та нормативів ВСГВ, змагання з різних видів спорту.
Порядок організації та проведення фізичної підготовки та спортивно-масової роботи у структурному підрозділі Держспецтрансслужби визначається щорічним наказом командира (начальника) структурного підрозділу Держспецтрансслужби;
17) ВСГВ передбачає виконання фізичних вправ згідно з додатком 22 до цього Порядку.
Виконання вправ ВСГВ оцінюється згідно з нормативами для визначення рівня фізичної підготовленості військовослужбовців Держспецтрансслужби і попередньо зараховується під час контрольних перевірок, змагань на першість роти і вище.
Відомість результатів військово-спортивних нормативів знаходиться у розташуванні роти на стенді "Спортивне життя роти". Вона ведеться спортивним організатором, заповнюється олівцем та передбачає постійне внесення змін упродовж року кожного разу, коли військовослужбовець покращує результат в окремій вправі;
18) особовий склад Держспецтрансслужби за відмінні показники з фізичної підготовки (виконання на відмінно нормативів ВСГВ) або здобуття І, ІІ чи ІІІ місць у спортивних змаганнях (на першість загону та вище) нагороджується заохочувальним знаком "Відмінник спорту";
19) для допомоги командирам (начальникам) структурних підрозділів Держспецтрансслужби в організації і проведенні спортивно-масової роботи призначається спортивний організатор.
Спортивний організатор зобов'язаний:
брати участь в організації та проведенні спортивно-масової роботи в структурному підрозділі Держспецтрансслужби;
вести облік результатів військовослужбовців;
оформляти і подавати командиру (начальнику) структурного підрозділу Держспецтрансслужби матеріали на військовослужбовців, які виконали на відмінно нормативи ВСГВ;
20) підготовка спортивних організаторів і суддів зі спорту здійснюється на навчально-методичних зборах та заняттях;
21) у структурному підрозділі Держспецтрансслужби упродовж року планується і проводиться спартакіада серед рот, у якій обов’язково беруть участь усі категорії військовослужбовців, що обумовлюється положенням (регламентом) про проведення спортивних і військово-спортивних змагань (далі - Положення). У Положенні вказуються мета і завдання, строки і місце проведення, організація та керівництво, учасники, програма проведення, безпека та підготовка місць проведення, умови визначення першості та нагородження переможців і призерів, строки та порядок подання заявок на участь та інші умови, які забезпечують якісне проведення змагань.
Спортивні змагання у структурних підрозділах Держспецтрансслужби проводяться відповідно до правил змагань з видів спорту. Результати змагань фіксуються у протоколах, які зберігаються протягом двох років.
Для суддівства кожного змагання у структурному підрозділі Держспецтрансслужби призначається суддівська бригада.
Основним документом на організацію і проведення кожного змагання є наказ командира (начальника) структурного підрозділу Держспецтрансслужби.
Підготовка до змагань відбувається під час спортивних тренувань, які проводяться:
у збірних командах рот та структурних підрозділів Держспецтрансслужби 3 - 4 рази на тиждень тривалістю до 2-х годин;
у складі рот за вправами програми фізичної підготовки - в години спортивно-масової роботи;
22) навчально-тренувальні збори для підготовки збірних команд структурних підрозділів Держспецтрансслужби проводяться напередодні змагань відповідно до їх рангу:
на першість Держспецтрансслужби - 1 тиждень;
на першість структурного підрозділу Держспецтрансслужби - 3 дні.
Військовослужбовці мають право брати участь у змаганнях, які проводяться місцевими та іншими спортивними і фізкультурними організаціями:
у складі команди від Держспецтрансслужби - на міжвідомчих змаганнях;
в особистому заліку - на першість районів, міст, областей, України, як представник Держспецтрансслужби.
Спортсменам Держспецтрансслужби забороняється виступати за команди добровільних спортивних товариств та фізкультурно-спортивних організацій інших органів виконавчої влади;
23) дозвіл на відрядження спортсменів для підготовки й участі у змаганнях, які проводяться місцевими фізкультурними і спортивними організаціями, надається Головою Адміністрації Держспецтрансслужби.
Відрядження спортсменів Держспецтрансслужби для підготовки та участі у всеукраїнських та міжнародних змаганнях здійснюється в установленому порядку за погодженням Голови Адміністрації Держспецтрансслужби;
24) військовослужбовцям Держспецтрансслужби спортивні звання та розряди присвоюються відповідно до вимог законодавства;
25) тренажі з фізичної підготовки (далі - тренажі) є ефективною формою підтримання фізичної підготовленості військовослужбовців на досягнутому рівні, вдосконалення основних фізичних якостей та військово-прикладних навичок.
Тренажі забезпечують максимальне залучення військовослужбовців до виконання фізичних вправ та компенсують аритмічність проведення фізичної підготовки у структурному підрозділі Держспецтрансслужби протягом тижня (місяця).
У ВНП ВНЗ тренажі з фізичної підготовки рекомендується проводити після закінчення навчальних занять. У структурних підрозділах Держспецтрансслужби - після занять, відведених на самостійну підготовку.
Організація тренажів передбачає підготовчу (5 хв.), основну (22 хв.) та заключну (3 хв.) частини. Обмежений час тренажів вимагає повноцінно використовувати кожну хвилину.
Варіанти тренажів розробляються начальником фізичної підготовки і спорту, плануються на місяць або чітко визначається час їх проведення у типовому тижні, проводяться у складі структурних підрозділів (ВНП ВНЗ) Держспецтрансслужби під керівництвом командирів (начальників) структурних підрозділів (ВНП ВНЗ) Держспецтрансслужби.
Тренажі проводяться, як правило, за розділами фізичної підготовки. До змісту тренажів входять:
у підготовчу частину - стройові прийоми, енергійні нахили, повороти, присідання, вправи у парах;
в основну частину - вправи, які визначені темою тренажу, кількість вибраних вправ та кількість повторювань забезпечують виконання основної мети тренажу;
у заключну частину - легкий біг, ходьба тощо.
Тренажі не проводяться у передвихідні та вихідні дні;
26) інструктажі з фізичної підготовки є основною формою методичної підготовки помічників керівників занять.
Інструктажі проводяться керівниками занять, як правило, на місцях проведення навчальних занять. Керівник знайомить своїх помічників з метою, завданнями, організацією та змістом заняття, практично відпрацьовує дії помічника на навчальних місцях, нагадує їм заходи попередження травматизму та їх практичні навички з організації допомоги та страховки тим, хто навчається, дає вказівки про підготовку місць занять, розміщення гімнастичних снарядів, використання устаткування та інвентарю;
27) фізкультурні паузи включають прості комплекси з 5 - 6 фізичних вправ для загального розвитку (наклони, повороти, присідання, статичні напруження тощо), які виконуються поспіль по 18 - 20 повторень. Фізкультурні паузи проводяться організовано та індивідуально тривалістю 3 - 5 хвилин через кожні 2 - 3 години роботи;
28) самостійна підготовка є складовою частиною навчально-виховного процесу і проводиться у формі індивідуального фізичного тренування з метою засвоєння навчальних програм з фізичної підготовки та підвищення спортивної майстерності.
Зміст тренувань складають вправи для загального розвитку на гімнастичних снарядах і силових тренажерах, з гантелями та іншою вагою, тривалий біг і ходьба, плавання, пересування на лижах, спортивні та рухливі ігри тощо.
Індивідуальне фізичне тренування починається з розминки тривалістю 5 - 10 хвилин, потім протягом 30 - 40 хвилин виконуються фізичні вправи. Тренування закінчується вправами у глибокому диханні, розтягуванні та розслабленні м’язів протягом 3 - 5 хвилин з метою приведення організму у відносно спокійний стан.
3.3. Методика фізичної підготовки:
1) методика фізичної підготовки включає сукупність методів і методичних прийомів, які забезпечують найбільш швидке і якісне навчання фізичним вправам, прийомам і діям та розвиток у військовослужбовців загальних і спеціальних фізичних якостей та військово-прикладних навичок;
2) навчання фізичним вправам, прийомам і діям включає ознайомлення, розучування і тренування.
Ознайомлення сприяє створенню в тих, хто навчається, правильного рухомого уявлення про розучувану вправу. Для ознайомлення необхідно назвати вправу, правильно її показати, пояснити техніку виконання та загострити увагу на головному у виконанні та її призначенні.
Розучування спрямоване на формування в тих, хто навчається, нових рухових навичок. Залежно від підготовленості тих, хто навчається, і складності вправ застосовуються такі способи розучування:
в цілому, якщо вправа не складна і доступна для тих, хто навчається, або її виконання за елементами (частинами) неможливе;
за частинами, якщо вправа складна і її можна розділити на окремі елементи;
за розділами, якщо вправа складна і її можна виконати із зупинками;
за допомогою підготовчих вправ, якщо вправу виконати в цілому не можна через її складність, а розділити на частини неможливо;
з допомогою, якщо вправу виконати в цілому не можна через її складність, а розділити на частини неможливо.
Тренування спрямоване на закріплення у тих, хто навчається, рухових навичок і умінь шляхом їх багаторазового повторення в різних умовах, а також підтримання на належному рівні фізичних та спеціальних якостей;
3) помилки, які виникають в процесі навчання фізичним вправам, виправляються в такій послідовності:
при груповому навчанні: на початку - загальні, потім - окремі;
при індивідуальному навчанні: на початку - значимі, потім - другорядні.
Попередження помилок забезпечується:
чітким показом та роз’ясненням техніки виконання фізичних вправ;
правильним первинним вивченням фізичної вправи;
використанням підготовчих фізичних вправ;
своєчасною та якісною допомогою та страховкою;
4) попередження травматизму забезпечується:
чіткою організацією занять та дотриманням методики їх проведення;
високою дисциплінованістю військовослужбовців, знанням ними прийомів страховки та самостраховки, правил попередження травматизму;
своєчасною підготовкою місць проведення занять та інвентарю;
систематичним контролем за дотриманням установлених норм та правил безпеки з боку керівника занять;
5) загальними методами тренувань є:
рівномірний - передбачає рівномірне розподілення навантаження упродовж усього часу виконання вправ;
повторний - передбачає виконання вправ у декількох підходах (серіях) через інтервали відпочинку, тривалість яких визначається повним відновленням функцій (за частотою серцевих скорочень);
змінний - передбачає зміну навантаження упродовж часу виконання вправ;
інтервальний - передбачає виконання вправ у декількох підходах (серіях) за суворо визначеною часом тривалістю відпочинку між підходами (серіями) або виконання декількох підходів (серій) за визначений для кожного підходу (серії) час;
контрольний - передбачає виконання вправ з великою інтенсивністю з метою перевірки необхідного рівня розвитку фізичних якостей (навичок або вмінь);
змагальний - передбачає виконання вправ в умовах змагального напруження;
6) фізичні якості військовослужбовців діляться на загальні та спеціальні.
До загальних фізичних якостей належать: спритність, швидкість, сила, витривалість.
Спритність визначається здатністю військовослужбовців виконувати рухи координовано і точно, а також своєчасно і раціонально справлятися з новими завданнями, що раптово виникають. До основних засобів розвитку спритності належать вправи на гімнастичних снарядах, стрибки, стрибки у воду, спуски та повороти на лижах, спортивні ігри, прийоми рукопашного бою, долання перешкод. Методи розвитку спритності: повторний, сенсорний, асиметричний, виконання вправ у нестандартних умовах, змагальний.
Швидкість визначається здатністю військовослужбовців здійснювати рухові дії за мінімальний час. Основними засобами розвитку швидкості є вправи, що виконуються з максимальною швидкістю та частотою рухів, вимагають швидкої реакції - це біг на короткі дистанції, стрибки, метання, долання окремих перешкод, рукопашний бій, спортивні ігри. Методи розвитку швидкості: повторний, сенсорний, контрольний, змагальний.
Сила визначається здатністю військовослужбовця переборювати зовнішній опір чи протидіяти йому за рахунок м’язових зусиль.
Основними засобами розвитку сили є вправи в підніманні та перенесенні тягарів, силові вправи на гімнастичних снарядах і тренажерах, вправи з власною вагою. Методи розвитку сили: повторний, максимальних зусиль, контрольний.
Витривалість визначається здатністю організму протистояти стомленню в процесі військово-професійної діяльності.
Розрізнюють загальну і швидкісну витривалість.
Загальна витривалість визначається здатністю організму переносити тривалі фізичні навантаження. Вона характеризує працездатність та оптимальний рівень здоров’я. Засобами розвитку є тривалий безперервний біг, кроси, марш-кидки, плавання, біг на лижах, спортивні ігри. Методи розвитку загальної витривалості: рівномірний, змінний, круговий, контрольний, змагальний.
Швидкісна витривалість визначається здатністю переносити максимальні фізичні навантаження обумовленими можливостями організму в часі. Засобами розвитку є біг з максимальною швидкістю на середні дистанції, подолання смуги перешкод, спортивні ігри.
Методи розвитку швидкісної витривалості: повторний, інтервальний, контрольний, змагальний;
7) спеціальні фізичні якості - властивості організму, які забезпечують його стійкість до впливу певних несприятливих чинників військово-професійної діяльності. До основних з них належать стійкість до перевантаження та кисневого голодування.
Стійкість до перевантаження - властивість організму протистояти інерційним силам прискорення, що діють на нього. Основним засобом її розвитку є вправи на гімнастичних снарядах.
Стійкість до кисневого голодування - здатність військовослужбовців діяти в умовах недостачі кисню. Основними засобами її розвитку є пірнання в довжину, плавання, біг на короткі та середні дистанції;
8) військово-прикладні рухові навички - доведені до автоматизму практичні дії, що виконуються точно і впевнено відповідно до поставлених завдань. Навички в пересуванні в пішому порядку та на лижах, подоланні перешкод та метанні гранат, військово-прикладному плаванні, рукопашному бою формуються і удосконалюються шляхом їх багатократного повторення в процесі виконання фізичних вправ;
9) виховання в процесі фізичної підготовки спрямоване на формування моральних і психічних якостей військовослужбовців, підвищення згуртованості військових колективів і забезпечується:
застосуванням методів переконання, прикладу, змагання, заохочення, примусу і впливу колективу;
об’єктивною оцінкою зрушень фізичного розвитку;
застосуванням раціональних методичних прийомів виконання вправ;
підбором вправ, у яких психічні якості проявляються в найбільшій мірі;
10) згуртованість військових колективів досягається:
проведенням фізичної підготовки у складі структурного підрозділу Держспецтрансслужби;
виконанням спеціальних військово-прикладних вправ;
участю військовослужбовців у змаганнях;
11) засобами і методами фізичної підготовки виховуються:
психічна і емоційна стійкості під час виконання вправ в умовах нервово-психічного напруження (за наявності небезпеки), а саме: подоланні водних перешкод, стрибках у воду, виконанні різних вправ, що мають елементи ризику, виконанні прийомів рукопашного бою і подоланні смуги перешкод.
Сміливість і рішучість розвиваються вправами, що містять елементи новизни, ризику і небезпеки при зміні й ускладненні умов їхнього виконання: пересування на висоті по вузькій опорі, стрибки через широкі і глибокі перешкоди, стрибки з гімнастичних снарядів, опорні стрибки, навчальні двобої в рукопашному бою.
Ініціатива і винахідливість розвиваються вправами, що вимагають прийняття самостійних рішень: спортивні ігри, виконання прийомів рукопашного бою, прийомів і дій за раптово поданими командами і сигналами, біг з орієнтуванням на місцевості.
Наполегливість і завзятість розвиваються вправами, пов’язаними з великими і тривалими фізичними і нервово-психічними навантаженнями, особливо в умовах змагань: біг на середні і довгі дистанції, виконання вправ з гирями і силові вправи на максимальну кількість разів.
Витримка і самовладання розвиваються вправами, пов’язаними з необхідністю діяти точно і впевнено в умовах фізичних і нервово-психічних навантажень: подоланні складних перешкод, плаванні в обмундируванні зі зброєю, пірнанні, діях на воді і під водою, метанні гранат по цілях.
Стійкість уваги і здатність до її широкого розподілу і переключення формуються за допомогою спеціальних вправ і додаткових завдань, що вимагають виконання сигналів і команд в обстановці, що швидко змінюється, а саме: в спортивних і рухливих іграх згідно з описом спортивних ігор (додаток 23).
Впевненість у своїх силах і цілеспрямованість розвиваються на основі комплексного виконання всіх перелічених вправ;
12) під час проведення фізичної підготовки у складі структурного підрозділу Держспецтрансслужби застосовуються такі способи організації військовослужбовців при виконанні фізичних вправ:
індивідуальний спосіб - передбачає проведення індивідуального навчання фізичним вправам;
груповий спосіб - передбачає виконання вправ у складі груп (підгруп) одночасно на декількох навчальних місцях з почерговою зміною місць;
фронтальний спосіб - одночасне виконання вправ всіма тими, хто навчається, на одному навчальному місці (на кожному з навчальних місць);
поточний спосіб - характеризується визначеним порядком виконання вказаних вправ тими, хто навчається, поточно;
круговий спосіб - виконання вправ почергово на кожному з декількох визначених навчальних місць (точок) з їх зміною за установленою послідовністю;
змагально-круговий спосіб передбачає тренування вправ круговим методом за визначеними правилами змагань;
13) усі заняття з фізичної підготовки повинні проводитися з високою щільністю і навантаженням.
Щільність характеризується співвідношенням часу, витраченого на виконання вправ, до всього часу занять і вимірюється у відсотках.
Під фізичним навантаженням слід розуміти ступінь впливу фізичних вправ на організм тих, хто навчається. Воно визначається за частотою серцевих скорочень (пульсу) за хвилину і застосовується в процесі фізичної підготовки згідно з видами навантажень та величиною серцевих скорочень відповідно до вікових груп (додаток 24).
Обсяг навантаження - навантаження за часом та сумарна кількість роботи, що виконується в процесі виконання фізичної вправи (вправ). Основним показником обсягу є: метраж або кілометраж долання дистанції (в циклічних і комбінованих вправах); загальна маса снарядів (у вправах з обтяженнями); пульсова вартість вправи (сумарна прибавка частоти серцевих скорочень відносно вихідного рівня).
Інтенсивність навантаження - напруженість роботи та ступінь її концентрації за часом.
Основними показниками інтенсивності є: швидкість руху; швидкість подолання дистанції; разова маса снаряду (у розрахунку на окремий рух) та пульсова інтенсивність вправи (відношення пульсової вартості вправи до її тривалості).
Співвідношення обсягу та інтенсивності фізичного навантаження при виконанні фізичних вправ повинно відповідати таким умовам: чим більше обсяг навантаження, що задається у вправі, тим менше його інтенсивність, і навпаки - чим більше інтенсивність навантаження, тим менше його обсяг.
Сумарний обсяг фізичного навантаження оцінюється за сумою часу, що витрачений на всі фізичні вправи протягом окремого заняття або ряду занять (за тиждень, місяць тощо).
Сумарна інтенсивність навантаження (моторна щільність заняття) характеризується співвідношенням часу, затраченого на безпосереднє виконання фізичних вправ, до загального часу заняття і вимірюється у відсотках.
Фізичне навантаження і щільність повинні відповідати завданням і етапу навчання, рівню підготовленості і віку військовослужбовців.
Підвищення фізичного навантаження і щільності досягається:
скороченням часу на перешикування;
стислістю і ясністю пояснень;
збільшенням кількості повторень, швидкістю виконання, маси обтяжень;
регулюванням тривалості відпочинку;
виконанням вправ усіма тими, хто навчається, одночасно чи потоком;
застосуванням кругового тренування і змагального методу;
доцільним використанням тренажерів, обладнання та інвентарю;
14) помилки, що виникають в процесі навчання фізичним вправам, виправляються в такій послідовності:
під час групового навчання - спочатку загальні, потім часткові;
під час індивідуального навчання - спочатку значні, потім другорядні.
Попередження помилок забезпечується:
чітким показом і поясненням техніки виконання вправ;
правильним розучуванням вправ;
використанням підготовчих вправ;
якісною та своєчасною допомогою та страхуванням;
15) у процесі фізичної підготовки особи сержантського складу є керівниками або помічниками керівників занять. Вони навчають і виховують військовослужбовців рядового складу, вимагають дотримання військової дисципліни, прищеплюють любов до фізичних вправ;
16) командири (начальники), фахівці фізичної підготовки, військово-медичної служби, керівники занять зобов’язані вживати всіх заходів попередження травматизму в процесі фізичної підготовки, яке забезпечується:
чіткою організацією і дотриманням методики занять;
високою дисциплінованістю військовослужбовців, знаннями прийомів страхування та самострахування;
своєчасною підготовкою місць занять та інвентарю;
систематичним контролем за дотриманням установлених правил і заходів безпеки з боку керівників занять;
17) вправи підготовчої частини виконуються у такій послідовності: стройові прийоми на місці, вправи на увагу, вправи для верхнього плечового поясу у ходьбі, тулуба, ніг; біг та вправи під час бігу: біг різними способами, спеціальні бігові вправи, прискорення тощо; вправи на місці: потягувальні вправи, для м’язів рук і плечового поясу, тулуба, ніг, усього тіла, у парах, комплекси вільних вправ, стрибки. Підбір вправ повинен сприяти вирішенню навчальних питань в основній частині заняття.
Для виконання найпростіших вправ підготовчої частини використовують методи "за назвою" та "за поясненням".
Для виконання більш складних вправ підготовчої частини використовують методи "за показом" (або "за показом із супутнім поясненням") та "за розподілами". Далі усе повторюється за прикладом першого методу.
Показ вправ керівник виконує дзеркально: для тих, що виконуються на місці, стоячи обличчям або боком до підлеглих, а тих, що виконуються у русі, - назустріч строю.
Для підвищення щільності підготовчої частини раніше вивчені вправи виконуються одна за одною без пауз для відпочинку. Це означає, що останній рахунок у кожній з попередніх вправ є вихідним положенням для виконання наступної вправи.
Після закінчення підготовчої частини особовий склад вишиковується на вихідне положення і керівник оголошує перше навчальне місце;
18) основна частина занять проводиться на одному - трьох і більше навчальних місцях з подальшою їх зміною і закінчується тренуванням у бігу, грою, естафетою чи комплексним тренуванням тощо упродовж 6 - 10 хв.
Виконання вправ на навчальних місцях організовується одним чи за допомогою декількох способів організації військовослужбовців.
Для виконання вправ обов’язково віддаються необхідні розпорядження та команди.
Після виконання вправ структурний підрозділ Держспецтрансслужби переходить до другого місця занять, потім до третього і так далі. У цьому випадку спочатку виконуються вправи з розвитку швидкості, спритності та дії, пов’язані з тонкою руховою координацією, вправи на силу, а потім на витривалість.
Круговий спосіб використовується для виконання вправ одночасно усім підрозділом на встановлених місцях (точках) з подальшою зміною місць по колу.
У деяких випадках використовується індивідуальний спосіб для навчання та тренування вправ з одним із військовослужбовців.
Змагально-груповий спосіб використовується для підвищення навантаження та емоційності заняття.
Комплексні тренування проводяться з метою удосконалення фізичних, спеціальних, психічних якостей і військово-прикладних рухливих навичок.
У їх зміст входять вправи з різних розділів фізичної підготовки, які вивчені на поточному та попередніх заняттях. Для їх проведення використовують поточний, змагально-груповий та круговий способи;
19) методика виконання вправ заключної частини передбачає виконання вправ у повільному темпі, вправи для розслаблення м’язів у поєднанні з глибоким диханням (вдих - під час напруження, видих - під час розслаблення м’язів).
3.4. Проведення навчальних занять з фізичної підготовки:
1) заняття з гімнастики та атлетичної підготовки спрямовані на розвиток та удосконалення спритності, сили і силової витривалості, гнучкості, стійкості до заколихування і перевантаження, просторового орієнтування, виховання сміливості та рішучості, стройової виправки і підтягнутості, удосконалення постави.
Навчально-тренувальні заняття проводяться на гімнастичних майданчиках та містечках, у спортивних залах чи спеціально-обладнаних приміщеннях, на тренажерних комплексах, а також на місцевості.
У підготовчу частину входять стройові прийоми і вправи на увагу, вправи в ходінні та біганні, вправи загального розвитку під час руху і на місці, в тому числі вправи на удосконалення положення "наскок" і "доскок", комплекси вільних вправ, вправи удвох, спеціальні вправи і вправи в стрибках. Крім того, можуть також виконуватись вправи на гімнастичній стінці, з гімнастичною лавою чи іншими предметами.
До основної частини занять входять вправи на перекладині, брусах, в опорних і безопорних стрибках, комплексні вправи, вправи з гирями, на тренажерах, в рівновазі, комплексні та кругові тренування, рухові ігри та естафети.
Вдосконалення вправ здійснюється способом багаторазового їх виконання одночасно усіма, потоком по одному чи декілька осіб, у парах, за допомогою, зі зміною місць занять по колу. Для підвищення навантаження виконуються різні вправи: на перекладині, брусах, гімнастичній стінці, з гирями, на тренажерах тощо.
Комплексні тренування, ігри та естафети проводяться із застосуванням гімнастичних снарядів, обладнання тощо поточним чи змагально-круговим способами.
Попередження травматизму забезпечується:
надійною допомогою і страховкою під час виконання стрибків і фізичних вправ на снарядах;
перевіркою технічного стану снарядів (розтяжок, карабінів, стопорних пристроїв тощо);
2) заняття з прискореного пересування та легкої атлетики спрямовані на розвиток витривалості та швидкості, швидкісно-силових якостей, вдосконалення навиків у ходьбі, бігу по рівній та пересіченій місцевості, виховання вольових якостей, злагодженість дій у складі рот (взводів).
Вони проводяться на стадіоні або рівному майданчику (дистанції прискореного пересування підрозділу), у парках, по дорогах з перекритим рухом автомобільного транспорту або за їх межами, а також по пересіченій місцевості.
До підготовчої частини входять вправи з ходьби та бігу, вправи загального розвитку переважно для м’язів ніг, а також рук, плечового поясу та тулуба, спеціальні бігові вправи.
Основна частина проводиться у складі структурного підрозділу Держспецтрансслужби поточним або фронтальним способом. Для підвищення навантаження та під час виконання навчальних нормативів і естафет застосовується змагальний спосіб.
Основна частина занять включає навчання та вдосконалення техніки бігу на короткі, середні та довгі дистанції, а також марш-кидків, стрибків у довжину, метання гранат тощо.
Тренування у бігу на короткі дистанції проводиться на початку основної частини занять, у бігу на середні чи довгі дистанції - у її середині та наприкінці. У першу чергу вивчається техніка бігу по дистанції, потім техніка фінішного прискорення та фінішування, поворотів (для човникового бігу), а в кінці - старту і стартового прискорення.
Разом з тим значна увага приділяється розвитку швидкості, швидкісної та загальної витривалості, а також спеціальним якостям. Під час здійснення кросів військовослужбовці формують техніку бігу по пересіченій місцевості; у марш-кидках - способи перенесення зброї, підгонки спорядження i тренування навичок діяти у складі структурних підрозділів Держспецтрансслужби.
Попередження травматизму забезпечується старанною підготовкою взуття, обмундирування, спорядження i зброї та постійним контролем за станом тих, хто навчається;
3) заняття з лижної підготовки спрямовані переважно на формування i удосконалення навичок у способах пересування з лижами i на лижах, розвиток витривалості, виховання вольових якостей, а також спеціальних якостей та загартування організму.
Підготовча частина включає: перевірку стану лижного інвентарю i форми одягу; виконання стройових прийомів з лижами i на лижах; пересування до місця проведення основної частини занять.
До змісту основної частини входять способи пересування на лижах, марші, стройові прийоми з лижами i на лижах, подолання перешкод, а також бойові прийоми.
Заняття проводяться в складі структурного підрозділу Держспецтрансслужби тривалістю, як правило, дві години фронтальним або поточним методом.
Навчання техніки пересування на лижах проводиться без зброї та спорядження.
Тренування в пересуванні на лижах, як правило, входить в кожне заняття i проводиться упродовж 30 - 70 хв., спочатку без зброї i спорядження на слабко пересіченій місцевості, а потім зі зброєю i спорядженням на місцевості з більш складним рельєфом.
Попередження травматизму на заняттях з лижної підготовки забезпечується:
перевіркою підгону обмундирування, спорядження i зброї, а також кріплень до взуття;
врахуванням величини фізичного навантаження;
розучуванням прийомів гірськолижної техніки на схилах, вільних від дерев, кущів, пнів, каменів, ям та інших перешкод;
точними вказівками щодо напрямку руху i дистанції між особовим складом на підйомах, спусках, при гальмуваннях i поворотах, а також місця шикування після виконання вправи;
спостереженням за тими, хто навчається, їх взаємним спостереженням, наданням негайної допомоги в разі виявлення ознак обмороження;
призначенням та інструктажем керівником занять двох-трьох замикаючих (один з яких із числа добре підготовлених осіб сержантського складу) перед початком руху (лижної гонки або маршу);
4) заняття зі спортивних i рухових ігор спрямовані переважно на розвиток швидкості та спритності; формування навичок у колективних діях i зняття емоційної напруги; виховання рішучості, ініціативи i винахідливості, а також на розвиток спеціальних якостей.
Заняття проводяться на спортивних майданчиках, стадіонах, у спортивних залах чи на іншій місцевості.
До підготовчої частини занять входять: ходіння, біг, вправи загального розвитку в русі та на місці, стрибки, прийоми самострахування, спеціальні вправи без м’яча i з м’ячем.
До основної частини занять входять спеціальні вправи та дії, спрямовані на засвоєння технічних прийомів i тактичних дій, навчальні ігри з баскетболу, волейболу, гандболу, футболу тощо, а також естафети i комплексні вправи.
Навчальні ігри спочатку проводяться за спрощеними правилами, а в міру оволодіння тими, хто навчається, прийомами i тактичними діями - за офіційними правилами змагань.
Спрощені правила передбачають збільшення чи зменшення гравців у командах, зміни розмірів майданчиків.
Попередження травматизму на заняттях зі спортивних ігор забезпечується:
перевіркою технічного стану обладнання та інвентарю;
дотриманням правил змагань у навчальних іграх;
5) заняття з подолання перешкод спрямовані переважно на формування i удосконалення прикладних навичок в подоланні перешкод, метанні гранат по горизонтальних та вертикальних цілях, виконанні спеціальних прийомів i дій з метою виховання у тих, хто навчається, впевненості в своїх силах, сміливості й рішучості. Крім того, у процесі занять розвиваються та вдосконалюються загальні та спеціальні фізичні якості.
Зазначені заняття проводяться на спеціально обладнаних смугах перешкод i на місцевості, дообладнаній перешкодами та мішенями.
Підготовча частина занять проводиться зі зброєю i без зброї на доріжках чи місцевості, яка прилягає до смуги перешкод.
Проведення підготовчої частини без зброї включає стройові прийоми, ходьбу, вправи для м’язів рук, плечового поясу, тулуба та ніг під час ходіння, біг різними способами, спеціальні бігові вправи, прискорення, подолання нескладних перешкод у поєднанні з бігом.
При виконанні контрольних вправ перешкоди долаються згідно з описом єдиної смуги перешкод (додаток 25). Для подолання кожної перешкоди дозволяється не більше трьох спроб. Якщо пропущена будь-яка перешкода, порушено умови подолання перешкод, вправа вважається невиконаною.
До основної частини занять, які проводяться без зброї, входять вправи подолання ділянки смуги перешкод довжиною 40 - 60 м з виконанням вивчених прийомів i дій у різному темпі, а також метання гранат на точність. Вправи виконуються поточним, змагально-груповим методом чи у вигляді кругової естафети. Метання проводиться почергово, по горизонтальних, а потім i по вертикальних цілях. До кожного заняття входять комплексні тренування у виконанні контрольної вправи чи більшої її частини у поєднанні з бігом до 600 м та інші комплексні вправи. Тренування організовується потоком у парах, групах чи в складі підрозділу.
На перших заняттях вивчається техніка подолання перешкод. Потім у процесі тренування удосконалюються техніка i швидкість подолання перешкод та виконання прийомів при незначних ускладненнях обстановки, яка досягається:
застосуванням різноманітних вихідних положень (лежачи, з коліна, із-за укриття, у траншеї) перед розбігом для подолання перешкод або перед метанням гранат;
збільшенням дистанцій до перешкод;
подачею раптових команд i сигналів під час виконання вправ;
зміною порядку подолання перешкод та ураження цілей.
На наступних заняттях основна увага поряд з удосконаленням техніки подолання перешкод у процесі тренувань приділяється розвитку загальної i швидкісної витривалості, що досягається:
багаторазовим виконанням прийомів після дій, що дають значне фізичне навантаження;
виконанням прийомів у комплексі з іншими діями як на смугах перешкод, так i на різних за характером місцевостях;
виконанням прийомів i дій у засобах індивідуального захисту в умовах обмеженої видимості та вночі.
Попередження травматизму забезпечується:
якісною підготовкою до занять місць приземлення (постійне перекопування i засипання їх тирсою або піском);
винесенням цілей для метання гранат у бік від напрямку бігу;
якісним плануванням проведення занять (заняття з подолання перешкод плануються в теплі, бездощові місяці);
забороною проведення занять контрольним і змагальним методом на мокрій або вологій смузі перешкод;
6) заняття з рукопашного бою спрямовані на формування навичок, необхідних для знищення, виведення з ладу або полону противника, захисту від його нападу, а також виховання впевненості у власних силах. Крім того, на заняттях розвиваються швидкість в діях, сила, витривалість, вольові та спеціальні якості.
На заняттях з рукопашного бою проводяться:
навчання прийомам зі зброєю - на спеціальних майданчиках, обладнаних стаціонарними та переносними мішенями (плетінками) та перешкодами (стінками, парканами тощо), а також на вартових містечках;
навчання прийомів без зброї - на рівному трав’яному майданчику, або в спеціально підготовленій ямі з піском та тирсою, або у спортивному залі (на килимі з матів).
Підготовча частина занять проводиться зі зброєю i без неї. Під час проведення підготовчої частини занять без зброї до її змісту входять ходіння i біг у різному темпі, спеціальні вправи в пересуванні, найпростіші єдиноборства, дії за раптовими командами i сигналами, комплекси прийомів рукопашного бою. До підготовчої частини, що проводиться зі зброєю, додатково входять виконання стройових прийомів, прийомів готовності до бою i стрільби.
Основна частина занять організовується на одному, двох або декількох навчальних місцях. Підготовчим прийомам та прийомам самострахування навчаються на першому занятті з рукопашного бою, удосконалення з цих прийомів здійснюється у підготовчій частині наступних занять. У подальшому вивчаються та вдосконалюються прийоми, що входять до програми навчання.