Про затвердження Правил експлуатації колісних транспортних засобів

5. Операції і витрати з накопичення відходів до транспортної норми, підготовки КТЗ, його складників до транспортування, перевезення на приймальні пункти відходів як вторинної сировини, зокрема стосовно перевезення відходів як небезпечних вантажів, належать до операцій з технічного обслуговування.

6. Перевізник, ремонтник ведуть первинний облік відходів, які утворюються у сфері технічної експлуатації транспортних засобів, їх упаковки, керуючись ДСТУ 2195, ДСТУ 3910 та Інструкцією щодо заповнення типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" , затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07 липня 2008 року № 342, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2008 року за № 824/15515.

7. КТЗ передають на пункти прийому транспортних засобів у повному комплекті відповідно до законодавства.

8. Складники, які втратили споживчі характеристики в процесі експлуатації КТЗ, можуть бути підготовлені до утилізації і реалізовані на приймальні пункти відходів як вторинна сировина відповідно до їх спеціалізації в розібраному стані. Такі операції відносять до операцій з технічного обслуговування КТЗ.

9. Операції з підготовки до утилізації відносять до операцій з технічного обслуговування КТЗ.

1. Структурні підрозділи перевізника, упереджуючи умови, які призводять до ДТП, контролюють режими фактичного використання КТЗ.

2. Технічний відділ перевізника або інші його підрозділи контролюють відповідність процесів утримання КТЗ (технічне обслуговування, ремонт, зберігання, технічна допомога в дорожніх умовах, підготовка КТЗ, його складників до утилізації) встановленим вимогам.

3. Перевізник вживає організаційних і технічних заходів контролю за фактичною кількістю пасажирів, вантажу, що перевозяться, за дотриманням встановлених маршрутів, режимів руху КТЗ.

4. Технічний відділ перевізника бере участь у проведенні службою безпеки дорожнього руху перевізника службового розслідування дорожньо-транспортних пригод, учинених за участю водіїв підприємства, для виявлення причин і обставин їх виникнення чи інших порушень, виявлених контролем.

5. Перевізник веде облік усіх ДТП, виявлених порушень стосовно утримання КТЗ, завантаження і режимів руху. Виявлені порушення ощадливого використання ресурсів разом з наведеними в розділі VІІ повинні розглядатися на заняттях з працівниками, які їх допустили.

1. Вибуття (списання з балансу) КТЗ, його складників та експлуатаційних рідин внаслідок їх зношеності, зістарення або пошкодження, знищення оформляється актами списання або відповідно оформленими картками обліку наробітку та відстежування обігу складників.

2. Для вирішення питань безпеки, що пов’язані з вибуттям КТЗ, списанням складників КТЗ перевізник створює відповідну постійно діючу комісію, до якої залучає керівника (фахівців) технічного відділу.

Самозайнятий автомобільний перевізник виконує такі роботи, залучаючи у разі потреби персонал з питань убезпечення технічного стану КТЗ, переважно які працюють на підприємствах технічного сервісу, що обслуговують, ремонтують та утилізують відповідні КТЗ, їх складники.

3. Перед списанням КТЗ вивчають його експлуатаційну документацію, журнал обліку транспортних засобів та його складників, картки обліку чи відстежування обігу складників, звіряють фактичний ресурс предмета списання з його призначеним виробником ресурсом або з експлуатаційними нормами середнього ресурсу, якщо такі визначені законодавством, а також оглядають, у разі потреби випробовують предмет списання.

4. В акті списання з балансу КТЗ зазначають такі технічні дані:

склад комісії та реквізити розпорядчого документа перевізника, яким її створено;

ідентифікаційні дані КТЗ: категорію, тип, модель, ідентифікаційний номер (VIN), торгову марку, вантажність та (або) пасажировмісність КТЗ; номер двигуна, робочий об’єм двигуна, номер шасі; реєстраційний номер, серію та номер технічного паспорта, дату реєстрації КТЗ;

у разі потреби: реквізити протоколу огляду, діагностування, випробувань; результати дефектування складників, акт автотоварознавчого дослідження з питань, що визначені в пунктах 1.4 та 1.5 розділу І Методики товарознавчої експертизи , або додають до акта списання відповідні документи;

перелік складників, що можуть бути повторно використані як запасні частини;

перелік складників, повторне використання яких заборонено законодавством як небезпечне, та які підлягають підготовці до утилізації.

5. Уживані експлуатаційні рідини незалежно від величини залишкового ресурсу повторному використанню в системах, частинах КТЗ не підлягають.

1. Чинники економічної експлуатації та найменшого негативного впливу на довкілля:

відповідний вимогам виробника та законодавства технічний стан КТЗ;

раціональне використання автомобільного палива, пневматичних шин, експлуатаційних рідин, що відповідають рекомендаціям виробника, зокрема залежно від сезону експлуатації;

раціональний режим перевезення (ступінь завантаження КТЗ, оптимальний режим руху, навички водія).

2. Економний режим експлуатації КТЗ забезпечує мінімальне забруднення довкілля спалинами, шкідливими продуктами зносу пневматичних шин, фрикційних накладок гальмових механізмів, зчеплення тощо.

3. Вивчення дорожньо-кліматичних умов експлуатації:

перевізник (його технічний відділ) вивчає фактичні дорожньо-кліматичні умови перевезень відповідно до ДСТУ 3587 та ГОСТ 15150, приймає рішення щодо раціонального застосування в цих умовах вибраних ним конструкцій КТЗ, зважаючи на їх технічні характеристики і можливості убезпечення технічного стану доріг;

залежно від фактичних умов експлуатації у разі потреби періодичність і обсяги виконуваних робіт з технічного обслуговування КТЗ коригуються згідно з Положенням .

4. Контроль за технічними режимами фактичного використання КТЗ:

перевізник забезпечує систематичний контроль за експлуатацією приладів, зазначених у пункті 3 розділу ІV цих Правил;

перевізник забезпечує навчання водіїв раціональним режимам руху, використовуючи знання досвідчених водіїв, інших підприємств.

5. СТОІР перевізника має забезпечити системні рішення щодо зберігання і контролю за залишками автомобільного палива в баках, балонах для газового палива під час робочої зміни та у міжзмінний період зберігання КТЗ, забезпечення збережуваності та роздільного зберігання експлуатаційних рідин, що мають залишковий ресурс і замінені під час сезонного технічного обслуговування.

6. Перевізник має забезпечити зберігання зрідженого нафтового газу та стисненого природного газу поза КТЗ, який перебуває у ремонтній зоні, а поза ремонтною зоною - у спеціальних вмістинах.

1. Персонал зобов’язаний:

забезпечувати виконання робіт (операцій) згідно з вимогами технологічної документації, експлуатаційної, ремонтної документації та іншого інформаційного забезпечення від виробника КТЗ, а також нормативних документів;

дотримуватися правил охорони праці та пожежної безпеки, визначених технологічною документацією, експлуатаційною і ремонтною документацією виробника КТЗ та виробничими інструкціями;

не допускати до виконання робіт сторонніх осіб;

усувати невідповідності вимогам технологічної документації, експлуатаційної, ремонтної документації та іншого інформаційного забезпечення виробника, а також нормативних документів, допущені з власної вини;

інформувати відповідальних посадових осіб про невідповідність встановленим вимогам складників КТЗ, технологічних процесів, виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту;

не допускати у межах повноважень за посадовою інструкцією застосування в технологічних процесах і на КТЗ матеріалів, відповідність яких установленим вимогам виконавця технічного обслуговування, ремонту або нормативних документів не забезпечено;

інформувати відповідно до компетенції відповідальну посадову особу про виявлену в процесі виконання доручених робіт невідповідність технічного стану КТЗ або його складників вимогам технологічної документації виконавця, експлуатаційної документації КТЗ, інформаційного забезпечення від виробника. Це стосується також складників, які функційно пов’язані з тими, що підлягають (підлягали) технічному обслуговуванню та ремонту за виробничим завданням або невідповідність яких виявлено незалежно від виробничого завдання;

не здійснювати і не допускати самовільного (без відома уповноважених посадових осіб) переставляння (заміни) складників з одного КТЗ на інший;

інформувати в межах своєї компетенції відповідальну посадову особу про залишковий ресурс складників КТЗ, якщо він недостатній для безпечної експлуатації КТЗ у період до наступного за регламентом виробника технічного обслуговування, ремонту;

окремо оформляти завдання (наряди) на роботи з технічного обслуговування й окремо на роботи з ремонту КТЗ та їх систем, частин, а також вести відповідно окремі обліки витрат на їх виконання.

2. Персонал має право:

вимагати затверджену посадову інструкцію та не приступати до роботи, якщо таку інструкцію йому не надано;

вимагати від відповідальних посадових осіб ознайомлення з особливостями конструкції об’єктів технічного обслуговування або ремонту, з умовами безпечного застосовування складників;

відмовлятися від виконання робіт, якщо не забезпечено умови охорони праці та пожежної безпеки згідно із законодавством, нормативними документами, технологічною документацією виконавця, експлуатаційною і ремонтною документацією виробника КТЗ;

відмовлятися від застосування в процесі технічного обслуговування, ремонту КТЗ складників, які не відповідають установленим до них вимогам;

зупиняти виконання робіт (з негайним інформуванням відповідальних посадових осіб) у разі виявлення під час технічного обслуговування, ремонту прихованих або раніше не виявлених невідповідностей технічного стану КТЗ, які впливають на його безпечність, якщо подальше виконання робіт може призвести до втрати безпечності КТЗ.

1. Забезпечує державну реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку КТЗ.

2. Розробляє систему технічного обслуговання і ремонту (далі - СТОІР), технологічну документацію виробничих процесів з питань технічного обслуговування та ремонту КТЗ, зберігання, щозмінної перевірки технічного стану КТЗ або розробляє технічне завдання на відповідну розробку, приймає розроблену на замовлення технологічну документацію, здійснює облік та обіг технологічної документації.

3. Розробляє плани-графіки технічного обслуговування, ремонту, модернізації, переобладнання, додаткового оснащення колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) та контролює їх дотримання.

4. Розробляє норми трудомісткості, витрат основних і допоміжних матеріалів, інструменту в технологічних процесах СТОІР.

5. Забезпечує отримання необхідного інформаційного забезпечення від виробника.

6. Забезпечує єдність вимірювань у технологічних процесах з технічного обслуговування та ремонту КТЗ, щозмінної перевірки технічного стану КТЗ відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" .

7. Розробляє норми трудомісткості, витрат основних і допоміжних матеріалів, інструменту у технологічних процесах СТОІР.

8. Рекомендує перевізнику технологічне устатковання, засоби технічного обслуговування й ремонту, перевірки технічного стану КТЗ, бере участь у їх прийнятті від постачальника - начальник технічного відділу підписує відповідний акт передання-прийняття.

9. Розглядає заявки на придбання і поповнення запасів запасних частин, технологічних матеріалів, експлуатаційних матеріалів, інструментів.

10. Готує технічну документацію з питань придбання, вибуття, відчуження, списання, підготовки та передання на утилізацію КТЗ, його складників, систем, експлуатаційних матеріалів, ресурс яких вичерпано, забезпечує отримання лімітів на розміщення відходів.

11. У разі потреби забезпечує технічну підготовку КТЗ до перевезень з отриманням необхідної документації відповідно до міжнародних договорів ДОПНВ , ЄУТР , МПТО, МТФ, УПШ .

12. Розробляє заходи щодо удосконалення процесів безпечного і раціонального використання КТЗ, навантажувально-розвантажувальних машин і пристроїв, зменшення транспортних, технологічних витрат та здійснює відповідний нагляд.

13. Готує проект розпорядчого документа для матеріально-технічного забезпечення сезонного технічного обслуговування КТЗ.

14. Розробляє і веде первинний облік відходів, пов’язаних з технічним обслуговуванням, ремонтом.

15. Забезпечує підвищення рівня знань працівників.

16. Веде облік наробітку КТЗ, його складників, експлуатаційних матеріалів, відповідну претензійну роботу з технічних питань, справи КТЗ та пов’язаного устаткування.

17. Погоджує технічні питання перевезення КТЗ іншими видами транспорту.

18. Розробляє заходи збереження ресурсів і контролює їх дотримання.

1. Технічний відділ має право:

на інформацію інших підрозділів перевізника з технічних питань відповідно до визначених функцій;

на взаємодію з іншими підрозділами перевізника (підприємства);

втручатися в перевізний процес, процес навантажувально-розвантажувальних робіт і припиняти використання КТЗ з порушеннями приписів, встановлених виробником КТЗ, перевізником.

2. Технічний відділ зобов’язаний:

інформувати керівника перевізника (підприємства) та службу безпеки дорожнього руху перевізника (підприємства) про виявлені грубі порушення технічних правил використання КТЗ;

проводити систематичну роз’яснювальну роботу з питань убезпечення життєдіяльності персоналу перевізника;

систематично відслідковувати зміни у законодавстві з питань технічного регулювання, технічного експлуатування КТЗ.

-1 Дата початку експлуатування КТЗ.

-2 VIN, якщо немає - зазначити номер кузова або номер рами КТЗ.

-3 Згідно з Класифікацією колісних транспортних засобів , наведеною в додатку 1 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1586/21898.

-4 Якщо підлягає обов’язковій сертифікації або якщо виробник сертифікував добровільно.

-5 Якщо передбачено виробником.

-6 Експлуатаційна норма відповідно до законодавства (за наявності).

-7 Різниця між призначеним ресурсом (експлуатаційною нормою) і фактичним наробітком.

-1VIN, якщо немає - зазначити номер кузова або номер рами.

-2 Згідно з Класифікацією колісних транспортних засобів , наведеною в додатку 1 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1586/21898.

-3 Якщо підлягає обов’язковій сертифікації або якщо виробник сертифікував добровільно.

-4 Якщо передбачено виробником.

-5 Експлуатаційна норма відповідно до законодавства.

-6 Різниця між призначеним ресурсом (експлуатаційною нормою) і фактичним наробітком.

-1 Згідно з Класифікацією колісних транспортних засобів , наведеною в додатку 1 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1586/21898.

-2 Якщо передбачено виробником.

-3 Експлуатаційна норма відповідно до законодавства.

-4 Різниця між призначеним ресурсом (експлуатаційною нормою) і фактичним наробітком.

1. Сезонні кліматичні чинники в нормальних умовах експлуатації колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) потребують заходів сезонного убезпечення КТЗ, оскільки істотно впливають на безпечність його конструкції.

2. У нормальних умовах експлуатування в організаційних і технологічних заходах передбачають, що пониження температури навколишнього середовища:

1) нижче ніж температура, за якої стиснене в дизелі повітря сягає температури самозаймання дизельного палива, погіршує процес сумішоутворення і запалювання паливо-повітряної суміші двигуна з іскровим запалюванням, що спричинює збільшення часу на пуск холодного двигуна, збільшення витрат палива та забруднення довкілля спалинами;

2) нижче ніж гранична температура застосування моторної та (або) трансмісійної оливи, спричинює знерухомлення двигуна, складників силової передачі, а також можливість їх руйнування в процесі пуску двигуна або неінтенсивного руху, інтенсивного зношення;

3) нижче ніж рекомендована виробником КТЗ для моторної та (або) трансмісійної оливи збільшує механічні втрати та знос складників КТЗ через підвищену в’язкість оливи і, як наслідок, надмірні витрати палива та забруднення довкілля спалинами;

4) змінює агрегатний стан літнього дизельного палива з випаданням парафінів, що виводить з ладу фільтрувальні елементи системи паливоподачі і прикорочує подачу палива,- це збільшує час пуску холодного двигуна, витрати палива та забруднення довкілля спалинами;

5) нижче 5 градусів за Цельсієм погіршує еластичність протектора пневматичних шин, що спричинює погіршення умов їх зчеплення з поверхнею дороги та разом зі сніговим покривом дороги, сильним вітром спричиняє погіршення курсової стійкості, керованості КТЗ, надмірні витрати палива та забруднення довкілля спалинами;

6) нижче нуля за Цельсієм створює умови для примерзання елементів гальмових систем, які не мають вологопоглинних пристроїв, що створює умови для втрати гальмових властивостей;

7) нижче ніж рекомендована для застосування виробником КТЗ для гумотехнічних виробів (еластичні трубопроводи гальмових систем, елементи підвіски, гідравлічні урухомники, ущільнення), деталей із пластмас погіршує їх фізико-технічні характеристики, що спричиняє їх руйнування та (або) пришвидшений знос;

8) нижче ніж рекомендована виробником КТЗ для акумуляторних батарей спричинює їх замерзання, втрату стартерних та інших енергетичних характеристик і, як наслідок, збільшення часу пуску холодного двигуна, надмірні витрати палива та забруднення довкілля спалинами, вихід з ладу електричних систем керування, управління робочими процесами систем активної безпечності;

9) нижче ніж рекомендована для охолодної рідини системи охолодження двигуна спричиняє втрату його ефективних показників або руйнування;

10) створює температуру нижчу ніж комфортна для пасажирських салонів.

3. У нормальних умовах експлуатування в організаційних і технологічних заходах передбачають, що підвищення температури навколишнього середовища:

1) вище ніж гранична температура застосування моторної та (або) трансмісійної оливи спричинює підвищені механічні втрати двигуна, складників силової передачі, а також можливість їх руйнування в процесі руху, інтенсивне зношування;

2) вище ніж рекомендована для застосування виробником КТЗ для систем паливоподачі спричинює розрив суцільності потоку палива і, як наслідок, порушення режиму роботи двигуна;

3) вище ніж рекомендована для охолодної рідини системи охолодження двигуна спричинює втрату його ефективних показників або руйнування;

4) вище ніж рекомендована виробником КТЗ для акумуляторних батарей спричинює втрату стартерних та інших енергетичних характеристик і, як наслідок, вихід з ладу електричних систем керування, управління робочими процесами систем активної безпечності;

5) вище ніж рекомендована виробником КТЗ для застосування пневматичних шин спричинює погіршення курсової стійкості, керованості КТЗ, надмірні витрати палива та забруднення довкілля спалинами, твердими частинками;

6) створює температуру вищу, ніж комфортна для пасажирських салонів.

4. Періодичні пониження або підвищення температури навколишнього середовища до значень, що визначені в пунктах 1 та 2 цього додатка, є типовими для гірської місцевості.

5. У разі пониження (підвищення), досягнення температурою навколишнього середовища точки плюс 5 градусів за Цельсієм і утримання її відповідно нижче (вище) цієї точки впродовж семи діб перевізник забезпечує виконання сезонного технічного обслуговування КТЗ згідно з вимогами виробника КТЗ та системи технічного обслуговування і ремонту (далі - СТОІР) щодо експлуатування його відповідно у зимовому чи літньому режимі. Дата переведення на відповідний режим експлуатування КТЗ визначається з урахуванням офіційних кліматичних прогнозів.

Матеріально-технічне забезпечення для переходу на необхідний сезон експлуатування здійснюється за розпорядчим документом перевізника.

6. З початком зимового сезону експлуатування для убезпечення КТЗ передбачають відповідні заходи матеріально-технічного забезпечення:

1) забезпечення сезонного технічного обслуговування згідно з експлуатаційною документацією виробника КТЗ та СТОІР своєчасним створенням (поповненням) запасів у потрібній номенклатурі та кількості такими експлуатаційними матеріалами:

моторні оливи;

трансмісійні оливи;

зимові або всесезонні пневматичні шини (пневматичні колеса) відповідно до Правил технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі , затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26 липня 2013 року № 549 (далі - Правила КПШ), засоби підвищення прохідності (ланцюги протиковзання, інше);

морозотривкі гумотехнічні вироби;

електроліт та дистильована вода згідно з Правилами експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі , затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 02 липня 2008 року № 795, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 689/15380 (далі - Правила АБ);

холодоагенти для систем кондиціювання пасажирських салонів та (або) спеціальних кузовів з терморегулюванням;

2) забезпечення безпечного режиму експлуатування КТЗ водієм такими експлуатаційними матеріалами:

засоби полегшення пуску двигуна;

рідини для протиобмерзних і склозмивних пристроїв;

засоби обробки замків проти замерзання.

7. З початком літнього режиму експлуатування для убезпечення КТЗ передбачають заходи матеріально-технічного забезпечення сезонного технічного обслуговування згідно з експлуатаційною документацією виробника КТЗ та СТОІР своєчасним створенням (поповненням) запасів у потрібній номенклатурі та кількості:

моторні оливи;

трансмісійні оливи;

літні або усесезонні пневматичні шини (пневматичні колеса) відповідно до Правил КПШ ;

електроліт та дистильована вода згідно з Правилами АБ ;

холодоагенти для систем кондиціювання пасажирських салонів та (або) спеціальних кузовів з терморегулюванням.

8. Витрати на створення матеріально-технічних запасів для чергового сезонного обслуговування в обліку відносять на витрати з технічного обслуговування лише в тій частині, що необхідна для такого обслуговування та поповнення експлуатаційних рідин упродовж усього сезонного режиму експлуатування, що настав.

9. Перевізник забезпечує можливість заправлення КТЗ автомобільним паливом згідно з експлуатаційною документацією виробника відповідно до температури навколишнього середовища та екологічного рівня КТЗ.

10. У разі потреби до зимового режиму експлуатування перевізник готує (створює, ремонтує, придбаває) засоби утеплення капота двигуна, пасажирського салону.

11. До зимового режиму експлуатування перевізник готує також наявні засоби технічного забезпечення пуску двигунів (засоби теплової підготовки двигунів, автономної підготовки двигунів, зберігання охолодної рідини у гарячому стані, інфрачервоного розігрівання двигунів тощо), що забезпечує заощадження енергії та мінімальне екологічне забруднення довкілля. Після закінчення зимового сезону забезпечують поточний ремонт і належне зберігання таких засобів.

12. Перед настанням нового сезонного режиму експлуатування перевізник забезпечує проведення інструктажу і отримання необхідних практичних навичок персоналу, що забезпечує функціювання КТЗ.

13. У разі спрогнозованої дії чинників за пунктом 3 цього додатка, винятково у гірській місцевості чи на заледенілих дорогах, застосовують обшиповані шини відповідно до законодавства. Якщо заледенілий покрив дороги зникає, застосування обшипованих шин повинно тривати не довше семи календарних днів після дати зникнення заледенілого покриву дороги.

1. Процес ремонту КТЗ у дорожніх умовах за рішенням перевізника, ремонтника має бути забезпечено заходами убезпечення робочого місця, дотримання правил охорони праці і пожежної безпеки.

2. Для убезпечення ремонтних робіт у дорожніх умовах використовують пересувну майстерню, яка виконана на колісному шасі, має спеціальне ремонтне устатковання, засоби захисту ремонтників, підготовлений для роботи в дорожніх умовах персонал.

На пересувній майстерні має бути проблисковий маячок оранжевого кольору, надійно закріплений і видимий усіма учасниками дорожнього руху в усіх режимах руху майстерні та під час виконання ремонтних робіт.

3. Пересувна майстерня повинна мати таке устатковання:

не менш як два противідкотних упори для додаткової фіксації коліс автомобіля, що підлягає ремонту;

знаки "Об'їзд перешкоди з лівого боку" та "Об'їзд перешкоди з правого боку" діаметром по 600 міліметрів кожний, виготовлені зі світловідбивного матеріалу відповідно до вимог стандартів;

вісім конусів з горизонтальними світловідбивними смугами білого та червоного кольорів, розташованими почергово (висота конусів - 600 міліметрів, ширина білих та червоних смуг - 150 міліметрів);

знак аварійної зупинки;

жилети оранжевого кольору зі світловідбивними елементами для усіх ремонтників і два жилети для екіпажу КТЗ, що підлягає ремонту;

два комплекти запасного робочого одягу для ремонтників;

не менш як один проблисковий маячок оранжевого кольору з автономним живленням;

жорсткий буксир;

комплект ланцюгів протиковзання (щонайменше в період з 31 листопада до 31 березня);

засоби евакуації КТЗ, що підлягає ремонту;

засоби мобільного зв’язку.

4. Ремонтник розпочинає ремонтні роботи, якщо:

з мінімально можливим використанням проїзної частини дороги позначив ремонтну зону (охоплює КТЗ і пересувну майстерню) наведеними в пункті 3 цього додатку засобами, дотримуючись усіх вимог до неї як до "вимушеної зупинки" відповідно до Правил дорожнього руху , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306;

має усі переносні засоби убезпечення, які передбачені Правилами охорони праці на автомобільному транспорті , затвердженими наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 09 липня 2012 року № 964, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2012 року за № 1299/21611 (далі - Правилами охорони праці), та які можуть перевозитися пересувною майстернею і зазначені в закріпленому всередині майстерні переліку устатковання (наприклад домкрат, лебідка, таль, козли, несівні дерев’яні балки, стрем’янки, щити з ґратами для убезпечення накачування пневматичних коліс, запасний спецодяг, інше), затвердженому її власником;

має індивідуальні засоби захисту від падіння у випадку виконання ремонтних операцій на висоті понад 1 метр;

керівник ремонтних робіт провів усний інструктаж з особливостей охорони праці і пожежної безпеки в дорожніх умовах, що склалися на час ремонту, попередив про заборону тютюнопаління та самовільного застосування відкритого полум’я.

5. Порядок безпечного виконання ремонтних робіт у дорожніх умовах:

1) перед виконанням ремонтних робіт за наявності біля КТЗ водія, працівника міліції, інших регулювальників та учасників руху оперативно заслуховують інформацію про виявлені ними недоліки технічного стану КТЗ.

Якщо пошкоджений КТЗ є учасником дорожньо-транспортної пригоди, об’єктом розслідування кримінальної справи, то ремонтні роботи, їх певну частину виконують лише з дозволу органів слідства;

2) КТЗ оглядають. Доцільно виконати фотодокументування для полегшення обліку витрат трудових та матеріальних ресурсів;

3) керівник ремонтних робіт визначає послідовність безпечного ремонту, зокрема з необхідністю повного або часткового зняття вантажу з КТЗ, або приймає рішення про неможливість виконання ремонту в дорожніх умовах і про підготовку КТЗ до евакуації;

4) незалежно від рішення про виконання ремонту в дорожніх умовах або евакуацію КТЗ в ремонтну зону виконують такі роботи:

усувають небезпеку перекидання КТЗ, установлюють противідкотні упори під колеса незалежно від справності його гальмових систем;

відключають акумуляторні батареї згідно з Правилами експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі , затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 02 липня 2008 року № 795, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 689/15380 (далі - Правила АБ);

дезактивують подушки безпеки згідно з інструкцією виробника КТЗ;

підготовлюють до можливого негайного застосування засоби пожежогасіння, інструктують ремонтників щодо особливостей поведінки у разі застосування цих засобів, після чого вживають заходів прикорочення витікання автомобільного палива (зокрема газового палива), олив, електроліту та інших експлуатаційних матеріалів. Якщо прикоротити витоки неможливо, відповідні експлуатаційні рідини зливають у спеціальні посудини з герметичними кришками із комплекту пересувної майстерні, вживаючи заходів щодо зняття електростатичних зарядів (установка заземлення КТЗ біля місця витоку, застосування зливних заземлених трубопроводів та засобів відсмоктування цих рідин). У разі витоків газового палива, утворення парів бензину або дизельного палива застосування інструменту з металевими іскроутвірними поверхнями заборонено;

видаляють пролиті на дорогу експлуатаційні рідини;

робочий одяг, просочений автомобільним паливом або іншими експлуатаційними рідинами, необхідно негайно замінити і розмістити в незаймистому контейнері ремонтного автомобіля. До заміни просоченого автомобільним паливом одягу ремонтників не допускають до виконання робіт;

остаточно розвалюють або опускають елементи конструкції, які можуть травмувати ремонтників внаслідок падіння;

оцінюють несівну здатність опорної поверхні біля пошкодженого КТЗ для можливості розміщення пересувних засобів ремонту. У разі потреби КТЗ переміщують в іншу ремонтну зону;

замінюють пошкоджені пневматичні колеса або пневматичні шини. Наразі колеса вагою більше 20 кілограмів встановлюють, застосовуючи допущені в установленому порядку засоби механізації і дотримуючись вимог експлуатаційної документації цих засобів механізації, які можуть бути як у складі ремонтного автомобіля, так і виконані як окремі машини. Колеса, шини замінюють згідно з Правилами охорони праці , Правилами технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі , затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 26 липня 2013 року № 549 (далі - Правила КПШ). Під час доведення тиску в пневматичному колесі з рознімним ободом до норми і контролю за рівнем тиску вживають обов’язкових заходів відведення ремонтників із зони можливого ураження стопорними деталями коліс (замкові кільця, інше), а також відгородження його надійно закріпленими на КТЗ захисними рамами з ґратами. Для здвоєних коліс встановлюють захисні щити із зовнішньої і внутрішньої сторони колеса, не захищеної елементами конструкції КТЗ;

роботи на висоті виконують лише із застосуванням стрем’янок, індивідуальних засобів захисту ремонтників;

ремонтні роботи з КТЗ спеціального призначення, зокрема з небезпечними вантажами, виконують, ураховуючи норми відповідного законодавства;

не допускають у ремонтну зону сторонніх осіб, транспортні засоби.

6. Ремонтні операції в дорожніх умовах виконують згідно з Правилами охорони праці , Правилами АБ , Правилами КПШ .

7. Після завершення ремонтних робіт автомобільну дорогу у зоні ремонту очищають від сторонніх предметів і рідин.

1. Ефективність гальмування одиночного колісного транспортного засобу (далі - КТЗ):

1) одиночний КТЗ допускають до руху дорогами лише в тому випадку, коли ефективність гальмування робочої, аварійної та стоянкової гальмових систем цього КТЗ становлять не менше як 90 % ефективності, визначеної Правилами ЄЕК ООН № 13, № 13-Н, а КТЗ, що виготовлено в державі, яка не приєдналася до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів , 1958 року з поправками 1995 року з урахуванням Правил ЄЕК ООН, доданих до цієї угоди (далі - Женевська угода 1958 року), - відповідно до розділу 6.4 ДСТУ 3649;

2) допускається перевіряти ефективність гальмування іншими методами, ніж визначені Правилами ЄЕК ООН № 13, № 13-Н, наприклад як визначено в розділі 7.4 ДСТУ 3649;

3) з метою випробування ефективності гальмування беруть до уваги технічні характеристики і масу КТЗ, що зазначені в реєстраційному документі.

2. Ефективність гальмування сполуки КТЗ:

1) сполуку КТЗ допускають до руху дорогами лише в тому випадку, коли:

ефективність гальмування робочої, аварійної та стоянкової гальмових систем цього КТЗ становлять не менше як 90 % ефективності, визначеної приписами Правил ЄЕК ООН № 13 для кожного із сполучених нових КТЗ. Наразі ефективність стоянкової гальмової системи нових тягачів і причепів вважають рівною 18 %;

відповідна ефективність робочої і аварійної гальмових систем становлять не менше як 90 % ефективності, встановленої приписами пункту 2.3.2 додатка 4 до Правил ЄЕК ООН № 13;

2) допускається перевіряти ефективність гальмування іншими методами та на інших швидкостях, ніж визначено Правилами ЄЕК ООН № 13 для нових КТЗ;

3) з метою випробувань ефективності гальмування беруть до уваги технічні характеристики і масу КТЗ, що зазначені в реєстраційному документі.

3. Корозійна тривкість сталевих елементів урухомників гальмових механізмів має бути еквівалентною щонайменше тривкості деталей, що мають покриття товщиною 12 мікрометрів цинку.

4. Під час експлуатування КТЗ слід брати до уваги приписи експлуатаційної документації виробника стосовно:

1) застосування визначених експлуатаційних рідин, а також можливості або заборони застосування рідин на невуглецевій основі;

2) небезпечних наслідків застосування експлуатаційних рідин, що не передбачені виробником КТЗ;

3) неприпустимості застосування змішаних експлуатаційних рідин.

1. КТЗ повинен мати звуковий сигнал.

2. Рівень звукової сигналізації КТЗ має бути не вищим, ніж рівень, що визначено Правилами ЄЕК ООН № 28.

Ця норма для КТЗ, що експлуатуються винятково в населених пунктах, а також на складники, що подають переривчасті або спеціальні сигнали, може коригуватися відповідно до законодавства.