Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України

Відповідно до статей 62 - 68, пункту 133.3 статті 133, пунктів 153.13, 153.14 статті 153, пункту 335.2 статті 335 Податкового кодексу України та статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"

1. Затвердити Порядок обліку платників податків і зборів, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

2.1. З дня набрання чинності цим наказом:

наказ Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 N 80 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.03.98 за N 172/2612;

наказ Державної податкової адміністрації України від 03.08.98 N 380 "Про затвердження Порядку присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платників податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.09.98 за N 540/2980;

наказ Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 N 552 "Про внесення змін до Інструкції про порядок обліку платників податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.12.98 за N 791/3231;

наказ Державної податкової адміністрації України від 28.12.99 N 729 "Про внесення змін і доповнень до Порядку присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платників податків та доповнення до Інструкції про порядок обліку платників податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.01.2000 за N 23/4244;

абзац другий пункту 1 наказу Державної податкової адміністрації України від 14.04.2000 N 170 "Про внесення доповнень до нормативно-правових актів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2000 за N 256/4477;

наказ Державної податкової адміністрації України від 05.07.2000 N 361 "Про внесення змін до Інструкції про порядок обліку платників податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.07.2000 за N 448/4669;

наказ Державної податкової адміністрації України від 14.05.2001 N 195 "Про Зміни та доповнення до Інструкції про порядок обліку платників податків та до Порядку присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платників податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.06.2001 за N 486/5677;

наказ Державної податкової адміністрації України від 05.09.2001 N 347 "Про внесення змін до Інструкції про порядок обліку платників податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2001 за N 874/6065;

наказ Державної податкової адміністрації України від 03.04.2002 N 149 "Про зміни та доповнення до Інструкції про порядок обліку платників податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.04.2002 за N 397/6685;

наказ Державної податкової адміністрації України від 24.11.2004 N 669 "Про Зміни та доповнення до Інструкції про порядок обліку платників податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.01.2005 за N 67/10347;

наказ Державної податкової адміністрації України від 09.03.2005 N 103 "Про затвердження Змін та доповнень до наказу ДПА України від 3 серпня 1998 року N 380 "Про затвердження Порядку присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платників податків", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 вересня 1998 року за N 540/2980", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.03.2005 за N 330/10610;

наказ Державної податкової адміністрації України від 08.08.2005 N 317 "Про зміни та доповнення до Інструкції про порядок обліку платників податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.08.2005 за N 912/11192;

пункти 1, 2 наказу Державної податкової адміністрації України від 25.04.2006 N 216 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів щодо обліку, реєстрації та ідентифікації як платників податків іноземних юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів в Україні", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.05.2006 за N 563/12437;

пункти 1, 2, 4 наказу Державної податкової адміністрації України від 24.07.2006 N 427 "Про внесення змін до наказу Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 N 80 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків" та інших нормативно-правових актів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2006 за N 994/12868;

наказ Державної податкової адміністрації України від 24.07.2006 N 428 "Про внесення змін до Інструкції про порядок обліку платників податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.08.2006 за N 998/12872;

наказ Державної податкової адміністрації України від 20.08.2007 N 497 "Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.09.2007 за N 1046/14313;

наказ Державної податкової адміністрації України від 22.02.2010 N 99 "Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.03.2010 за N 209/17504.

2.2. З 01.04.2011 накази Державної податкової адміністрації України:

від 12.08.97 N 293 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.08.97 за N 331/2135;

від 16.01.98 N 23 "Про внесення змін до Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.02.98 за N 63/2503;

від 25.04.2006 N 216 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів щодо обліку, реєстрації та ідентифікації як платників податків іноземних юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів в Україні", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.05.2006 за N 563/12437;

від 24.07.2006 N 427 "Про внесення змін до наказу Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 N 80 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків" та інших нормативно-правових актів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.08.2006 за N 994/12868.

3. Установити, що:

3.1. Надані платникам податків до набрання чинності цим наказом реєстраційні (облікові) номери із Тимчасового реєстру Державної податкової адміністрації України зберігаються за такими платниками податків і є їх податковими номерами.

3.2. Після набрання чинності цим наказом у зв'язку із змінами у законодавстві щодо визначення основного місця обліку приватних нотаріусів органами державної податкової служби проводиться зміна основного та неосновного місця обліку приватних нотаріусів без подання ними будь-яких заяв у порядку, встановленому розділом X, з урахуванням положень підпункту 6.10.1 пункту 6.10 розділу VI та пункту 7.5 розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого пунктом 1 цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім:

підпункту 2.2 пункту 2 цього наказу, а також підпункту "е" пункту 2.4 розділу II, підпункту 3.4.1 пункту 3.4 розділу III та розділу V Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого пунктом 1 цього наказу, які набирають чинності з 01.04.2011;

пункту 11.15 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого пунктом 1 цього наказу, який набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 01.07.2010 N 2390-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання".

5. Управлінню реєстрації та обліку платників податків (Калєніченко Н.Г.) в установленому порядку:

5.1. Подати цей наказ до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.

5.2. Забезпечити оприлюднення цього наказу.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Любченка О.М.

1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" і має на меті використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів в органах державної податкової служби.

1.2. Ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення органами державної податкової служби контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

1.3. Взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають усі платники податків.

Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

1.4. З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів.

1.5. Дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи та постійні представництва нерезидентів, а також самозайнятих осіб. Інформація про таких платників податків, отримана для їх обліку згідно з цим Порядком, вноситься до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб (далі - Єдиний банк даних юридичних осіб) та складових частин такого банку даних (реєстру платників податків - нерезидентів, реєстру договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції), а також до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - ДРФО).

1.6. Стосовно кожного платника податків, взятого на облік в органі державної податкової служби згідно з цим Порядком, формується облікова справа.

Реєстраційна частина облікової справи платника податків формується із документів, які надходять до органів державної податкової служби для взяття на облік платника податків, та доповнюється документами, які подаються платником податків або надходять стосовно платника податків від органів державної реєстрації, статистики, інших державних органів, у тому числі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, та від установ банків до органів державної податкової служби в період діяльності платника податків та у зв'язку з його ліквідацією.

Звітна частина облікової справи платника податків формується із податкових декларацій (звітів, розрахунків) та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, які подаються платником у період його діяльності.

Ведення облікових справ платників податків здійснюється із дотриманням правил діловодства. Комплектування документів проводиться у хронологічному чи тематичному порядку або у їх поєднанні. Кожна частина облікової справи повинна мати опис документів. Зберігання окремих документів та облікових справ здійснюється відповідно до Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 N 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.98 за N 576/3016 (із змінами).

1.7. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

військова частина - військові частини, заклади, установи, організації Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань;

інвестор - юридична або фізична особа, яка має відповідні матеріально-технологічні та економічні можливості або відповідну кваліфікацію для користування надрами, що підтверджено документами, виданими згідно із законами (процедурами) країни інвестора, та здійснює пошук, розвідку та видобування вуглеводневої сировини відповідно до угоди про розподіл продукції;

платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти), юридичні особи (резиденти і нерезиденти) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з Податковим кодексом України;

самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;

уповноважена особа - учасник договору (контракту) про спільну діяльність (далі - договір про спільну діяльність) - юридична особа, зареєстрована в Україні відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон), або її філія, яка є платником податку на прибуток і уповноважена вести облік результатів спільної діяльності іншими сторонами згідно з умовами договору про спільну діяльність;

управитель майна - юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності та платником податку на прибуток та веде окремо від власного облік доходів та витрат від управління майном, що отримано ним в управління за договорами управління майном;

централізовані бухгалтерії - централізовані бухгалтерії, створені при міністерствах та республіканських комітетах Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування, в інших бюджетних установах.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Податковому кодексі України.

1.8. Цим Порядком визначаються такі питання:

1.8.1. Порядок визначення податкового номера платника податків. Порядок перевірки документів, що подаються платниками податків для взяття на облік в органах державної податкової служби.

1.8.2. Порядок взяття на облік платників податків у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку та повідомлення платником податків про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів.

1.8.3. Встановлення переліку документів, які подаються для взяття на облік платників податків, порядку подання таких документів, а також порядку ведення документації при взятті платників податків на облік в органах державної податкової служби, занесення інформації щодо них до відповідних реєстрів.

1.8.4. Встановлення форм заяв, свідоцтв та документів з питань обліку платників податків.

1.8.5. Порядок внесення змін до облікових даних платників податків.

1.8.6. Порядок подачі платником податків заяв до органу державної податкової служби у разі реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання), відомостей про осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи та її відокремлених підрозділів, виникнення змін в облікових даних платників податків або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з цим Порядком.

1.8.7. Порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби.

2.1. Облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами.

2.2. Податковим номером платника податків є:

а) код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів та нерезидентів);

б) реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку у паспорті;

в) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється органами державної податкової служби за структурою, встановленою у пункті 2.3 цього розділу, платникам податків, визначеним у пункті 2.4 цього розділу.

2.3. Структура реєстраційного (облікового) номера платника податків, який присвоюється органом державної податкової служби:

ООООООООК, де:

О...О - значення податкового номера платника податків (8 розрядів) з діапазону номерів, який визначає центральний орган державної податкової служби;

К - контрольний розряд, який формується за алгоритмом, визначеним центральним органом державної податкової служби.

2.4. Реєстраційний (обліковий) номер платника податків надається органами державної податкової служби:

а) уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік договору згідно з цим Порядком;

б) управителям майна при взятті на облік договорів управління майном згідно з цим Порядком;

в) інвесторам (резидентам та нерезидентам), які уклали угоди про розподіл продукції і є платниками податків;

г) виконавцям (юридичним особам - нерезидентам) проектів (програм) міжнародної технічної допомоги;

ґ) іноземним дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні (далі - дипломатична місія) у разі взяття їх на облік згідно з пунктами 4.4, 4.9 розділу IV цього Порядку;

д) нерезидентам у разі взяття їх на облік згідно з пунктом 4.4 розділу IV цього Порядку (крім дипломатичних місій);

е) постійним представництвам нерезидентів на території України у разі взяття їх на облік згідно з підпунктами 5.2.2, 5.2.3 пункту 5.2 розділу V цього Порядку.

Податковий номер платника податків зазначається у всіх свідоцтвах, довідках, патентах, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків, в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

2.5. Податковий номер платника податків не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в органах державної податкової служби такого платника податків, за винятком випадків зміни коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків.

2.6. Уповноваженій особі за декількома договорами про спільну діяльність, управителю майна за декількома договорами управління майном чи інвестору за декількома угодами про розподіл продукції податковий номер видається на кожний із зазначених договорів (угод) при взятті їх на облік згідно з цим Порядком.

Податковий номер, наданий уповноваженій особі, управителю майна чи інвестору, не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в органах державної податкової служби відповідного договору чи угоди, у тому числі і в разі:

призначення іншої особи - учасника договору чи угоди уповноваженою особою, управителем майна чи інвестором;

зміни місцезнаходження уповноваженої особи, управителя майна чи інвестора;

зміни органу державної податкової служби, у якому уповноважена особа, управитель майна чи інвестор перебуває на обліку.

2.7. Після зняття з обліку платника податків податковий номер, який надавався органом державної податкової служби, закривається та надалі не використовується.

3.1. Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів в органах державної податкової служби здійснюється після:

внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) згідно із Законом;

присвоєння кодів за ЄДРПОУ - для юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру.

Взяття на облік платників податків органами державної податкової служби здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються органами державної податкової служби. Органи державної податкової служби здійснюють обмін відомостями (повідомленнями) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у порядку взаємодії із державними реєстраторами та Єдиним державним реєстром.

Органи державної податкової служби здійснюють контроль відомостей, які надійшли з Єдиного державного реєстру, щодо коректності використання реєстраційних номерів облікових карток платників податків та вживають заходів для усунення помилок державними реєстраторами згідно із зазначеним Порядком, а також повідомляють платників податків про виявлені помилки в реєстраційних номерах облікових карток платників податків та про необхідність подання уточнених відомостей до відповідних органів. Після уточнення даних орган державної податкової служби проводить коригування відомостей щодо реєстраційних номерів облікових карток платників податків в Єдиному банку даних юридичних осіб.

3.2. Підставою для взяття на облік за основним місцем обліку в органі державної податкової служби є надходження до цього органу:

відомостей з Єдиного державного реєстру або з відповідної реєстраційної картки про проведення державної реєстрації юридичної особи;

відомостей з Єдиного державного реєстру або відповідного повідомлення державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;

повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи (у тому числі таких відомостей, отриманих від органу державної податкової служби за основним місцем обліку юридичної особи згідно з пунктом 13.6 розділу XIII цього Порядку);

документів, визначених пунктами 4.1, 4.2 розділу IV цього Порядку та поданих юридичною особою або відокремленим підрозділом юридичної особи, для якої законом установлені особливості їх державної реєстрації та яка не включається до Єдиного державного реєстру;

документів, визначених пунктами 4.1, 4.2 розділу IV цього Порядку та поданих юридичною особою або відокремленим підрозділом юридичної особи за бажанням такого платника податків.

3.3. Якщо взяття на облік юридичної особи (відокремленого підрозділу), на яку (який) поширюється дія Закону, здійснюється на підставі відповідних документів, наданих юридичною особою (відокремленим підрозділом), то за даними Єдиного державного реєстру та/або через відповідного державного реєстратора орган державної податкової служби зобов'язаний установити, що така юридична особа (відокремлений підрозділ) включена (включений) до Єдиного державного реєстру та не припинена (не закритий).

3.4. Взяття на облік за основним місцем обліку відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, в органі державної податкової служби здійснюється після належної акредитації (реєстрації, легалізації) такого підрозділу на території України згідно із законом.

3.4.1. Відокремлені підрозділи юридичних осіб - нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з підпунктом 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) в органах державної податкової служби за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділом V цього Порядку.

3.4.2. Взяття на облік відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, що не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, але відповідно до Податкового кодексу України зобов'язаний сплачувати податки і збори, здійснюється на підставі наданих відокремленим підрозділом іноземної компанії, організації документів, визначених пунктами 4.2 та 4.4 розділу IV цього Порядку.

Взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з цим підпунктом не звільняє такий підрозділ від обов'язку реєстрації платником податку на прибуток у порядку, визначеному розділом V цього Порядку, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.

3.4.3. Документом про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України є:

свідоцтво про реєстрацію представництва, видане центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, - для представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України, на які поширюється дія Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

свідоцтво про реєстрацію структурного осередку громадської (неурядової) організації зарубіжної держави в Україні, видане Міністерством юстиції України, - для філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні;

свідоцтво про акредитацію представництва чи філії іноземного банку, видане Національним банком України, - для представництв та філій іноземних банків;

документ, виданий уповноваженим органом державної влади України, що засвідчує реєстрацію, акредитацію, створення, отримання згоди, дозволу тощо на функціонування відокремленого підрозділу нерезидента на території України, - для інших відокремлених підрозділів нерезидентів.

3.4.4. Після взяття на облік дані про взяті на облік відокремлені підрозділи іноземних компаній, організацій, визначені цим пунктом, включаються до Реєстру платників податків - нерезидентів.

3.5. На обліку в органах державної податкової служби перебувають угоди про розподіл продукції, договори управління майном та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені Податковим кодексом України.

Взяття на облік такої угоди або договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік як платника податків відповідного інвестора, управителя майна або уповноваженої особи.

Документи, що стосуються угоди або договору, зберігаються в обліковій справі інвестора, управителя майна або уповноваженої особи.

3.5.1. Підставою для взяття на облік угоди про розподіл продукції є отримання від інвестора документів, визначених пунктом 4.5 розділу IV цього Порядку.

3.5.2. Підставою для взяття на облік договору про спільну діяльність є отримання від уповноваженої особи документів, визначених пунктом 4.6 розділу IV цього Порядку.

В органах державної податкової служби не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені пунктом 153.14 статті 153 Податкового кодексу України. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку в органах державної податкової служби та виконує обов'язки платника податків самостійно.

3.5.3. Підставою для взяття на облік договору управління майном є отримання від управителя майна документів, визначених пунктом 4.7 розділу IV цього Порядку.

3.5.4. Після взяття на облік договору про спільну діяльність, договору управління майном та угоди про розподіл продукції відомості про них включаються до Реєстру договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції.

3.6. Про отримання повідомлення від державного реєстратора або документів від платника податків для взяття на облік в органі державної податкової служби щодо кожного платника податків робиться запис у журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік (перереєстрацію, реорганізацію, унесення змін) платників податків за ф. N 2-ОПП (додаток 1). Отримані відомості або документи обробляються засобами відповідного програмного забезпечення згідно з регламентом такої обробки та вносяться до районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб.

3.7. Взяття на облік платника податків за основним місцем обліку органом державної податкової служби проводиться не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом, чи заяви від платника податків та здійснюється датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідних відомостей державного реєстратора чи заяви платника податків у журналі за ф. N 2-ОПП.

3.8. Дані про дату взяття на облік платника податків - юридичної особи чи його відокремленого підрозділу, які включені до Єдиного державного реєстру, орган державної податкової служби у день взяття на облік передає відповідному державному реєстратору для внесення цих відомостей до Єдиного державного реєстру.

3.9. З моменту взяття на облік згідно з цим Порядком:

платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства;

юридичні особи - резиденти, їх відокремлені підрозділи, інвестори угод про розподіл продукції, уповноважені особи договорів про спільну діяльність, управителі майна вважаються зареєстрованими як платники податку на прибуток. Постійні представництва нерезидентів реєструються як платники податку на прибуток згідно з розділом V цього Порядку.

3.10. Після взяття платника податків на облік за основним місцем обліку орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків за ф. N 4-ОПП (додаток 2). Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків в органі державної податкової служби.

Інвестору після взяття на облік угоди про розподіл продукції замість довідки за ф. N 4-ОПП органом державної податкової служби видається (надсилається) Свідоцтво про реєстрацію інвестора як платника податків при виконанні угоди про розподіл продукції за ф. N 4-УРП (додаток 3).

Другий примірник чи копія довідки (свідоцтва) зберігається в реєстраційній частині облікової справи платника податків з поміткою "Копія до облікової справи".

3.11. Про видачу довідки за ф. N 4-ОПП (свідоцтва за ф. N 4-УРП) робиться запис у журналі реєстрації документів про взяття на облік платників податків за ф. N 14-ОПП (додаток 4). Довідка про взяття на облік не потребує додаткової реєстрації у загальному відділі чи канцелярії органу державної податкової служби.

Довідка про взяття на облік платника податків за ф. N 4-ОПП (свідоцтво за ф. N 4-УРП) є єдиним документом, який підтверджує взяття платника податків на облік в органі державної податкової служби. Довідка (свідоцтво) видається безоплатно та є дійсною лише на території України. На території держав, з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, застосовується довідка - підтвердження статусу податкового резидента України.

Довідка за ф. N 4-ОПП управителю майна видається на строк дії договору управління майном, указаний у договорі, або на п'ять років, якщо сторони не визначили строку договору управління майном.

Якщо платник податків створений на визначений строк чи перебуває на обліку в органі державної податкової служби до визначеного терміну, у лівій верхній частині довідки за ф. N 4-ОПП (свідоцтва за ф. N 4-УРП) робиться спеціальний запис "Довідка дійсна до" ("Свідоцтво дійсне до") і зазначається відповідна дата.

3.12. Повернення до органу державної податкової служби листа з довідкою про взяття на облік платника податків за ф. N 4-ОПП є підставою для проведення заходів щодо встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків згідно з розділом XII цього Порядку.

3.13. Неприбуткові організації, які повністю фінансуються з бюджету, обслуговуються централізованими бухгалтеріями в частині розрахунків оплати праці працівників та перерахування до бюджету податків, зборів і не мають власних поточних рахунків у фінансових установах, можуть не обліковуватись в органах державної податкової служби.

3.13.1. Установа або організація, яка обслуговується централізованою бухгалтерією, надає до органу державної податкової служби підтвердження від централізованої бухгалтерії факту її обслуговування.

Централізовані бухгалтерії надають до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням повний перелік усіх установ та організацій, що обслуговуються такими бухгалтеріями, який вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб. Новий перелік надається у разі виникнення змін у ньому.

3.13.2. Взяття на облік установи або організації, що прийняла рішення про самостійну сплату податків, зборів, здійснюється після прийняття такого рішення за заявою установи або організації відповідно до цього Порядку.

3.13.3. Якщо установою або організацією, яка обслуговується централізованою бухгалтерією, унесено зміни до Єдиного державного реєстру, централізована бухгалтерія подає до органу державної податкової служби за місцем обліку установи або організації лист-підтвердження факту перебування на обслуговуванні такої установи або організації протягом десяти робочих днів від дня здійснення реєстрації таких змін.

При ненадходженні такого підтвердження від централізованої бухгалтерії на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру про здійснення реєстраційних дій щодо установи або організації, яка не перебувала на обліку в органах державної податкової служби, орган державної податкової служби надсилає за місцезнаходженням такої установи або організації повідомлення про необхідність підтвердження факту обслуговування централізованою бухгалтерією.

Якщо установа або організація протягом місяця від дня направлення такого повідомлення не підтвердить факту обслуговування централізованою бухгалтерією, вона згідно з цим Порядком має бути взята на облік органом державної податкової служби датою надходження відомостей від державного реєстратора, про що органом державної податкової служби такій установі або організації видається (направляється) довідка за ф. N 4-ОПП.

3.13.4. Неприбуткові організації, які повністю фінансуються з бюджету, обслуговуються централізованими бухгалтеріями в частині розрахунків оплати праці працівників та перерахування до бюджету податків і зборів і не мають власних поточних рахунків в установах банків, можуть бути зняті з обліку в органах державної податкової служби у порядку, визначеному розділом XI цього Порядку. Після зняття з обліку такої організації до органу державної податкової служби, де на обліку перебуває централізована бухгалтерія чи орган, в якому вона створена, надсилається довідка про зняття з обліку платника податків за ф. N 12-ОПП (додаток 5), у якій вказується причина зняття з обліку та зазначаються код за ЄДРПОУ та найменування централізованої бухгалтерії. До довідки додається актуальна копія заяви за ф. N 1-ОПП ( додаток 6) або інформаційний листок, що містить повні дані платника податків, та повідомляється дата останньої документальної перевірки.

3.13.5. Якщо державна нотаріальна контора обслуговується централізованою бухгалтерією, то така нотаріальна контора відповідно до розділу IV Податкового кодексу України у строки, встановлені для податкового кварталу, подає податковому органу податковий розрахунок та інформацію щодо здійснення державними нотаріусами цієї контори операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, операцій з відчуження об'єктів рухомого майна та щодо видачі свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування.

4.1. Для взяття на облік платник податків - юридична особа (резидент) подає до органу державної податкової служби:

заяву за ф. N 1-ОПП;

копію свідоцтва про державну реєстрацію;

копію документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ.

4.1.1. Юридичні особи, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру, зобов'язані подати зазначені документи до органу державної податкової служби у 10-денний строк після державної реєстрації (легалізації, акредитації чи засвідчення факту створення іншим способом).

Юридичні особи, які включаються до Єдиного державного реєстру, можуть подати зазначені документи до органу державної податкової служби для взяття на облік за бажанням.

4.1.2. Дані заяви за ф. N 1-ОПП мають бути достовірними, відповідати відомостям Єдиного державного реєстру для платників податків, які включаються до цього реєстру.

З метою підтвердження достовірності відомостей про юридичну особу, указаних у заяві за ф. N 1-ОПП, до заяви може бути додано оригінал чи копію виписки із Єдиного державного реєстру.

З метою перевірки достовірності даних про платника податків - юридичної особи, відомості про яку включаються до Єдиного державного реєстру, орган державної податкової служби може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.

4.2. Для взяття на облік відокремлений підрозділ юридичної особи (у тому числі відокремлений підрозділ нерезидента, який не відповідає поняттю постійного представництва нерезидента у значенні, наведеному у підпункті 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та пункті 5.1 розділу V цього Порядку) подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням:

заяву за ф. N 1-ОПП;

копію документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ;

копію витягу з Єдиного державного реєстру із зазначенням відомостей про відокремлений підрозділ, якщо заявником є відокремлений підрозділ юридичної особи, відомості про яку включаються до Єдиного державного реєстру;

копію документа про реєстрацію, легалізацію, акредитацію, створення тощо, якщо заявником є відокремлений підрозділ юридичної особи, відомості про яку не включаються до Єдиного державного реєстру (у тому числі відокремлений підрозділ нерезидента).

4.2.1. Відокремлені підрозділи, які не включаються до Єдиного державного реєстру, зобов'язані подати зазначені документи до органу державної податкової служби у 10-денний строк після державної реєстрації (легалізації, акредитації чи засвідчення факту створення іншим способом).

4.2.2. Відокремлені підрозділи, які включаються до Єдиного державного реєстру, можуть подати зазначені документи до органу державної податкової служби для взяття на облік за бажанням.

4.3. Для взяття на облік платник податків військова частина зобов'язана протягом 10 календарних днів після отримання свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарювання подати до органу державної податкової служби за місцем своєї дислокації такі документи:

заяву за ф. N 1-ОПП;

завірену відповідним органом копію свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах;

копію довідки відповідного центрального органу виконавчої влади, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ.

У разі якщо військова частина не здійснює господарську діяльність, однак при цьому є платником податків (податковим агентом), то замість свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах має бути наданий підтверджувальний документ (документи) відповідного міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, що містить відомості про те, що військова частина є юридичною особою, створеною відповідно до законодавства (із зазначенням даних про створення), не здійснює господарську діяльність у розумінні Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", не перебуває на обслуговуванні централізованої бухгалтерії та зобов'язана самостійно вести бухгалтерський облік, утримувати та/або сплачувати податки і збори до бюджету із зазначенням видів податків.

Стосовно місцезнаходження військових частин, які не включені до Єдиного державного реєстру, до Єдиного банку даних юридичних осіб вносяться лише ті частини адресних даних, які вказують на Автономну Республіку Крим, області, міста Київ та Севастополь.

4.4. У разі отримання іноземною компанією або організацією чи дипломатичною місією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент за місцезнаходженням відповідного об'єкта подає до органу державної податкової служби для взяття на облік:

заяву за ф. N 1-ОПП;

копію витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій);

нотаріально засвідчену копію правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім'я нерезидента уповноваженими органами України.

4.5. Для взяття на облік (реєстрації) угоди про розподіл продукції інвестор зобов'язаний протягом 10 календарних днів після реєстрації угоди або після набрання нею чинності подати до органу державної податкової служби за своїм основним місцем обліку такі документи:

заяву за ф. N 1-ОПП;

завірену в нотаріальному порядку копію зареєстрованої угоди про розподіл продукції;

копію свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції.

Взяття на облік угоди про розподіл продукції за участю іноземного інвестора здійснюється після отримання свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції, підписаного головою Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції, з проставленням печатки Кабінету Міністрів України.

4.6. Для взяття на облік договору про спільну діяльність уповноважена особа зобов'язана протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або після набрання ним чинності подати до органу державної податкової служби за своїм основним місцем обліку такі документи:

заяву за ф. N 1-ОПП;

завірену копію договору (контракту) про спільну діяльність.

До цих документів додаються:

а) інформаційна картка договору з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію договору, якщо до складу учасників договору про спільну діяльність входить іноземний інвестор;

б) копії документів, які підтверджують погодження договору уповноваженим органом управління відповідно до законодавства, засвідчені в установленому законодавством порядку, якщо договором передбачене використання нерухомого майна державної власності, що перебуває у господарському віданні чи оперативному управлінні учасника договору про спільну діяльність;

в) копії ліцензій та дозволів на провадження відповідних видів господарської діяльності учасників договору, отримання яких передбачено законодавством.

Взяття на облік договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності за участю іноземного інвестора здійснюється після державної реєстрації договору (контракту) Міністерством економіки Автономної Республіки Крим, обласним, Київським або Севастопольським міським управлінням зовнішніх економічних зв'язків згідно з Положенням про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.97 N 112.

4.7. Для взяття на облік договору управління майном управитель майна подає до органу державної податкової служби за своїм основним місцем обліку такі документи:

заяву за ф. N 1-ОПП;

копію договору управління майном;

копію витягу із Державного реєстру правочинів, яким засвідчується державна реєстрація договору управління нерухомим майном, якщо предметом договору управління майном є нерухоме майно. У цьому випадку договір управління майном має бути нотаріально посвідченим.

4.8. Нерезидент - виконавець проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, акредитований центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, для взяття на облік подає до відповідного органу державної податкової служби за адресою виконавця в Україні: