Про затвердження Порядку формування кадрового резерву на керівні посади начальницького складу в Державній кримінально-виконавчій службі України

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, з метою формування кадрового резерву на керівні посади начальницького складу в органах і установах, що належать до сфери управління Державної кримінально-виконавчої служби України,

1. Затвердити Порядок формування кадрового резерву на керівні посади начальницького складу в Державній кримінально-виконавчій службі України , що додається.

2. Департаменту взаємодії з органами влади (Козловська Н.А.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Бондарчука І.В.

1. Цей Порядок визначає процедуру формування кадрового резерву на керівні посади начальницького складу в апараті Державної пенітенціарної служби України, її територіальних органах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, закладах охорони здоров’я, відомчих навчальних закладах, інших підприємствах, установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - органи і установи), а також організації роботи з особами, зарахованими до кадрового резерву на керівні посади.

2. Кадровим резервом на керівні посади в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - кадровий резерв) вважається спеціально сформована група осіб рядового і начальницького складу, які мають досвід оперативно-службової, фінансово-господарської і управлінської діяльності та відповідні ділові якості, можуть об’єктивно оцінювати стан справ у службовій діяльності, приймати виважені, обґрунтовані рішення.

3. Кадровий резерв формується з метою вивчення особистісних якостей осіб рядового і начальницького складу та рівня їх підготовки до виконання посадових обов’язків на керівних посадах в органах і установах.

4. Організація роботи з кадровим резервом включає в себе три взаємопов’язані між собою складові:

формування кадрового резерву;

безпосередню роботу з особами, зарахованими до кадрового резерву, організацію їх стажування;

щорічний аналіз ефективності роботи кадрового резерву.

5. Робота з кадровим резервом проводиться протягом року на плановій основі. Керівник органу чи установи відповідає за якісну підготовку та ефективне використання кадрового резерву.

6. Перебування особи рядового чи начальницького складу у кадровому резерві може припинитися:

з її власної ініціативи на підставі особисто поданого нею рапорту;

за письмовою вмотивованою пропозицією безпосереднього начальника;

у разі звільнення особи зі служби або її смерті.

7. Виключення особи рядового чи начальницького складу з кадрового резерву здійснюється наказом керівника органу чи установи.

1. Кадровий резерв формується у кожному органі та установі з числа осіб рядового і начальницького складу з розрахунку на одну посаду керівника органу чи установи не менше двох кандидатів, на інші керівні посади - з урахуванням фактичної потреби.

2. До кадрового резерву зараховуються кандидати з такими особистісними якостями, професійними знаннями і здібностями, які дають підстави вважати, що внаслідок подальшої цілеспрямованої підготовки вони можуть бути призначені на керівні посади в органах і установах.

3. Кандидати для зарахування до кадрового резерву повинні мати відповідну вищу освіту та досвід роботи, відповідати вимогам, які висуваються до сучасного керівника, а саме: широке розуміння завдань, що покладаються на ДПтС, досконале знання дорученої справи, компетентність, авторитет, комплексне бачення проблем, шляхів їх вирішення, уміння мислити і діяти в умовах жорсткого ліміту часу, ініціативність і діловитість, дисциплінованість, наявність професійних навичок, що ґрунтуються на сучасних спеціальних знаннях і аналітичних здібностях, для прийняття та успішної реалізації управлінських рішень.

4. Керівники структурних підрозділів органів та установ за підсумками службової діяльності осіб рядового і начальницького складу щороку до 01 жовтня надають підрозділу по роботі з персоналом органу чи установи письмові клопотання про зарахування кандидатів за їх згодою до кадрового резерву. Підрозділ по роботі з персоналом органу чи установи формує список осіб рядового і начальницького складу, зарахованих до кадрового резерву, форма якого наведена в додатку до цього Порядку.

Зазначений список розглядається на засіданні атестаційної комісії відповідного органу чи установи і затверджується наказом цього органу чи установи.

Список осіб начальницького складу (керівники органів, установ), зарахованих до кадрового резерву в територіальних органах управління ДПтС, навчальних закладах, утворених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби (далі - ДКВС), разом з біографічними довідками цих осіб надсилається до департаменту по роботі з персоналом ДПтС щороку до 01 грудня.

5. Атестаційною комісією апарату ДПтС щороку до 01 січня розглядаються списки кандидатів для зарахування до кадрового резерву на керівні посади начальницького складу апарату ДПтС, а також органів та установ, призначення на які здійснюється наказом ДПтС (керівники органів, установ).

6. У разі необхідності до зазначених списків наказом відповідного органу чи установи протягом року можуть бути внесені зміни.

7. Рішення про зарахування до кадрового резерву оголошується особі рядового чи начальницького складу під особистий підпис.

8. До кадрового резерву не зараховуються особи рядового і начальницького складу, які залишені на службі понад граничний вік перебування на службі, встановлений Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

1. З особами рядового і начальницького складу, зарахованими до кадрового резерву, проводиться робота згідно із затвердженими керівниками органів і установ індивідуальними планами підготовки, які складаються у двотижневий строк після зарахування їх до кадрового резерву. В індивідуальних планах підготовки передбачаються:

систематичне навчання шляхом самоосвіти;

участь у роботі семінарів, нарад, навчально-методичних зборів, науково-практичних конференцій, проведенні занять зі службової підготовки;

стажування на посаді, на яку особу зараховано до кадрового резерву.

Строк стажування залежно від досвіду роботи, рівня професійно-службових якостей особи визначається керівником органу чи установи і триває до двох місяців.

Індивідуальні плани підготовки складаються на кожний рік перебування у кадровому резерві.

2. Організація стажування осіб, зарахованих до кадрового резерву, покладається на керівників органів та установ.

3. Керівники органів та установ зобов’язані:

забезпечити особі, зарахованій до кадрового резерву, участь у роботі семінарів, нарад, навчально-методичних зборах, науково-практичних конференціях, проведенні занять із службової підготовки;

визначити час, місце стажування, кількість осіб, які проходять стажування, та керівника стажування;

затвердити індивідуальний план стажування;

здійснювати постійний контроль за проходженням стажування та роботою керівника стажування.

4. Керівники стажування зобов’язані:

спільно з особою, зарахованою до кадрового резерву, розробити індивідуальний план стажування і затвердити його у керівника, на якого покладено організацію стажування;

ознайомити особу, зараховану до кадрового резерву, з організацією роботи органу чи установи, де планується проходження нею служби, та з функціональними обов’язками за посадою, на яку планується призначення особи;

здійснювати контроль за виконанням індивідуального плану стажування;

надавати необхідну методичну та практичну допомогу особі, зарахованій до кадрового резерву, у вивченні питань, передбачених індивідуальним планом стажування;

після закінчення стажування провести з особою, зарахованою до кадрового резерву, співбесіду, підготувати відгук про якість виконання нею індивідуального плану стажування.

5. Особи рядового і начальницького складу, зараховані до кадрового резерву, зобов’язані:

активно оволодівати новими знаннями, практичними навичками та уміннями, необхідними для якісного виконання функціональних обов’язків, передбачених посадою, на яку планується їх призначення;

у повному обсязі виконувати завдання, передбачені індивідуальним планом стажування;

брати участь у роботі семінарів, нарад, навчально-методичних зборах, науково-практичних конференціях, проведенні занять із службової підготовки;

вести облік виконаної роботи;

після закінчення стажування скласти звіт про виконання індивідуального плану стажування.

6. Особи рядового і начальницького складу, зараховані до кадрового резерву, повинні займатися самостійною підготовкою, контроль за якою здійснюється керівником стажування.

Самостійна підготовка включає в себе постійне вивчення нормативно-правових актів, які набирають та/або набрали чинності, що регламентують діяльність ДКВС.

7. Стажування осіб, зарахованих до кадрового резерву, проводиться за місцем служби або в інших органах чи установах.

8. Особа, яка проходить стажування, має право звертатися до керівника органу чи установи, в якому (якій) проводиться стажування, з питань відсутності умов для виконання індивідуального плану стажування, незадовільного ставлення до неї з боку керівника стажування.

9. У разі невиконання особою, яка проходить стажування, індивідуального плану стажування, недбалого ставлення до покладених на неї обов’язків, порушення трудової дисципліни керівник стажування має право перервати стажування з письмовим інформуванням про це керівника, на якого покладено організацію стажування.

10. Після закінчення стажування контроль за виконанням індивідуального плану підготовки особою рядового чи начальницького складу, зарахованою до кадрового резерву, здійснює безпосередній керівник.

11. Індивідуальний план підготовки та стажування особи, зарахованої до кадрового резерву, відгук керівника стажування, звіт про виконання індивідуального плану стажування долучаються до особової справи особи, зарахованої до кадрового резерву.

1. Результати роботи кадрового резерву розглядаються в органі чи установі на засіданнях колегій, апаратних або службових нарадах, одночасно аналізуються недоліки, що мали місце в цій роботі, та визначаються шляхи їх усунення.

2. Особи рядового і начальницького складу, які перебували в кадровому резерві і з об’єктивних причин не були призначені на керівні посади в органах чи установах, можуть знову зараховуватись до кадрового резерву на наступний рік.

3. За підсумками роботи з кадровим резервом протягом року підрозділами по роботі з персоналом органів та установ складається звіт про дієвість кадрового резерву на керівні посади начальницького складу в органах та установах, призначення на які здійснюється наказом ДПтС (керівники органів, установ), в якому, зокрема, відображається інформація про:

кількість осіб, які перебували у кадровому резерві;

кількість призначених на керівні посади начальницького складу в органах і установах осіб, які перебували у кадровому резерві;

кількість призначених на керівні посади начальницького складу в органах і установах осіб, які не перебували у кадровому резерві;

результати роботи з кадровим резервом у звітному періоді;

пропозиції щодо вдосконалення роботи з кадровим резервом.

Звіт щороку до 01 січня надсилається до департаменту по роботі з персоналом апарату ДПтС.