• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил обслуговування повітряного руху з використанням систем спостереження

Міністерство інфраструктури України | Наказ, Перелік, Правила від 07.11.2011 № 521 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство інфраструктури України
  • Тип: Наказ, Перелік, Правила
  • Дата: 07.11.2011
  • Номер: 521
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство інфраструктури України
  • Тип: Наказ, Перелік, Правила
  • Дата: 07.11.2011
  • Номер: 521
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
3.4. Рис. 2 демонструє номінальний порядок дій для розв'язання індивідуальної ситуації як два пов'язані цикли. Наземний цикл відображає статуси диспетчера УПР, а цикл в повітрі - статуси екіпажу ПС.
IV. Характеристики людини
4.1. Для того, щоб ефективно обробляти всю доступну інформацію, диспетчер УПР повинен усвідомлювати ситуацію та уявляти модель повітряного простору та повітряного руху.
4.2. Використання APW буде залежати від рівня довіри диспетчера УПР до цієї функції. Довіра є результатом багатьох факторів, таких як надійність та прозорість. Відчуття недовіри та самовпевненості є небажаними. У свою чергу проведення навчання, тренування та застосування отриманого досвіду є необхідними для розвинення необхідного рівня довіри. З цією метою можливо використовувати документ Євроконторолю "Guidelines for Trust in Future ATM Systems: Principles, HRS/HSP-005-GUI-03, Edition 1.0, May 2003".
4.3. Для того, щоб APW була ефективною, диспетчер УПР повинен мати позитивне відношення до цієї функції. Для цього потрібно звернути увагу на такі аспекти:
відповідність та своєчасність - правила, встановлені для генерування попередження, мають бути адаптованими; потрібно уникати невідповідності із загальною практикою диспетчерського обслуговування повітряного руху;
ефективність - диспетчер УПР під час радіолокаційного обслуговування може не звернути уваги чи не розпізнати причину виникнення попередження, через що потенційно-конфліктна ситуація залишається непоміченою. На це потрібно звернути увагу при розробці інтерфейсу користувача;
зрозумілість і моніторинг характеристик - зростаюча складність алгоритмів APW та середовище, в якому функція використовується, повинні супроводжуватися відповідним навчанням та контролем знань. Практична діяльність та сприйняття диспетчером УПР ефективності APW повинні періодично оцінюватися з метою подальшого вдосконалення APW. Досвід застосування APW в конкретних ситуаціях чи під час інцидентів повинен аналізуватися та вивчатися у встановленому порядку.
V. Дизайн
5.1. APW повинна працювати відповідно до дизайну повітряного простору, його класифікації, різноманітності користувачів, концепції гнучкого використання повітряного простору та процедур аеронавігаційного обслуговування, що застосовуються.
5.2. Особливу увагу необхідно приділити узгодженості всіх функцій мережі безпеки та інших диспетчерських функцій при їх впровадженні.
5.3. Залежно від різноманітності даних аспектів APW повинна використовувати різні параметри для генерування попереджень в різних об'ємах повітряного простору в різні моменти часу. Визначення значної кількості різних об'ємів повітряного простору буде необхідним для можливості налаштування параметрів APW незалежно для кожного з визначених об'ємів повітряного простору, включаючи придатність окремих польотів для генерування попереджень.
5.4. Місцеві робочі інструкції органів ОПР відносно використання APW повинні бути встановлені таким чином, щоб забезпечити безпечне та ефективне використання APW. Дані, що стосуються функціонування APW, повинні регулярно аналізуватись та підлягати моніторингу з метою подальшої оптимізації характеристик APW.
VI. Технічні особливості
6.1. APW може використовуватися в будь-якому повітряному просторі, який забезпечений відповідним полем спостереження.
6.2. Як показано на рис. 3, функція APW повинна отримувати інформацію від процесора обробки даних спостереження, процесора обробки даних про середовище та, можливо, від процесора обробки польотних даних для того, щоб генерувати попередження.
6.3. Дані спостереження, включаючи висоту, повинні використовуватися для прогнозування траєкторії.
6.4. До польотних даних, які можуть застосовуватися для APW, належать:
тип/категорія польоту - для визначення придатності польоту, для генерування повідомлення та, можливо, також для застосування відповідних параметрів;
відповідальний(і) сектор(и) - для адресації попередження;
дозволений рівень польоту - для підвищення доречності передбачення конфлікту;
статус RVSM - для застосовування параметрів вертикального ешелонування, що відповідають повітряному простору RVSM.
6.5. Дані про аеронавігаційне середовище та системні параметри повинні включати дані, необхідні для конфігурації APW у різних об'ємах повітряного простору.
6.6. Попередження повинні надаватися, як мінімум, на РМ диспетчера УПР сектору, що здійснює радіолокаційне обслуговування відповідного ПС.
6.7. Інформація про статус доступності APW повинна забезпечуватись на всіх РМ органу ОПР.
6.8. Опції APW, що можуть обиратися та стосуються придатності генерування попередження, конфігурації та технічної готовності, можуть бути доступними на РМ керівника польотів.
6.9. Усі основні дані щодо функціонування APW повинні записуватись для автономного аналізу роботи APW.
6.10. Рекомендується звертати особливу увагу на документ "ESARR 4: Risk Assessment and Mitigation in ATM, Edition 1.0, 05-04-2001" та відповідний методичний матеріал під час впровадження APW та/або впровадження змін до цієї функції.
VII. Напрямки розвитку та необхідність змін
7.1. APW повинна відповідати майбутнім потребам, що покладаються на неї, зокрема подальше збільшення кількості польотів, зміни характеристик повітряного руху, впровадження та вдосконалення процесів гнучкого використання повітряного простору, зміни льотно-технічних характеристик ПС, процеси автоматизації в повітрі та на землі та впровадження нових концепцій та програм.
7.2. Сумісність APW з іншими наземними та бортовими мережами безпеки потрібно максимізувати.
7.3. Наявність більш точних або нових даних від ПС, що отримуються засобами спостереження у режимі "S", буде надавати нові можливості для покращення роботи APW.
7.4. Наявність цих даних призводить до змін в таких аспектах APW:
узгодженість вказівок диспетчерів УПР з намірами екіпажу ПС з метою подальшого зниження кількості необґрунтованих попереджень;
збільшення часу прогнозування потенційно-конфліктної ситуації та застосовування різних типів попереджень;
сумісність попереджень, отриманих з декількох джерел (з наземних та бортових систем), для генерування об'єднаних попереджень.
VIII. Цільові вимоги (політика, організаційна прозорість та навчання)
8.1. Провайдер аеронавігаційних послуг повинен розробити керівництво щодо використання APW, яке має визначати політику провайдера щодо використання APW, з метою уникнення неоднозначності у розумінні призначення та принципів застосування APW. Керівництво повинно бути сумісне з операційним середовищем аеронавігаційного обслуговування та системою управління безпекою.
Бажано, щоб таке Керівництво було узгоджено із загальними стратегічними твердженнями, наведеними в розділі III цього Інструктивного матеріалу щодо APW, але може містити більш деталізовані та додаткові аспекти, спричинені місцевими факторами.
Бажано, щоб положення Керівництва були відомі всім працівникам, яких це може стосуватись, з метою забезпечення сумісності дизайну, конфігурацій, операційного використання та моніторингу діяльності відповідно до цільового призначення APW.
8.2. Провайдер аеронавігаційних послуг повинен призначити підрозділ або декілька підрозділів, якщо це є доречним, відповідальними за управління APW.
Бажано, щоб інший персонал провайдера аеронавігаційних послуг був обізнаний про призначений(і) відповідальний(і) підрозділ(и).
Бажано, щоб відповідальний(і) підрозділ(и) ініціював та проводив консультації з виробниками APW.
8.3. Провайдер аеронавігаційних послуг повинен забезпечити проведення спеціального навчання щодо APW для всіх диспетчерів УПР та компетентну оцінку знань про використання APW на відповідній АС КПР.
Основною метою навчання є розвиток та підтримка відповідного рівня довіри до APW, тобто диспетчери УПР мають усвідомлювати можливі потенційно-конфліктні ситуації, коли APW буде доречною, і що більш важливо, ситуації, в яких APW може бути не достатньо ефективною (наприклад раптовий, неочікуваний маневр).
IX. Процедури. Особливості застосування процедур
9.1. Процедури провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо використання APW повинні визначати:
типи польотів (GAT/OAT, IFR/VFR, RVSM/NON-RVSM і т.д.), придатні для генерування попереджень APW;
об'єми повітряного простору, де застосовується APW;
методи відображення попереджень APW диспетчеру;
загальні параметри для генерування попереджень APW та час надання попереджень;
процедури і методи визначення та активації/деактивації об'ємів повітряного простору, де застосовується APW;
об'єми повітряного простору, де APW буде вибірково заборонена, та умови, за яких це дозволяється;
процедури, що застосовуються в визначених об'ємах повітряного простору або призначені для визначених польотів, для яких попередження APW не застосовуються.
9.2. Якщо попередження APW згенеровано для рейсу, що обслуговується диспетчером УПР, диспетчер УПР повинен без затримки оцінити потенційно-конфліктну ситуацію та, якщо необхідно, вжити відповідних дій з метою уникнення загрози порушення встановлених інтервалів відносно зон обмеження польотів або відновлення таких інтервалів. Якщо це неможливо, диспетчер УПР повинен вжити необхідних заходів для зниження наслідків порушення зони обмеження польотів.
X. Аналіз застосування функції попередження про наближення до зон обмеження польотів
10.1. Показники функціонування APW повинні регулярно аналізуватись для того, щоб визначити можливі недоліки та вдосконалення для роботи APW.
Бажано, щоб провайдер аеронавігаційних послуг зберігав електронні записи згенерованих попереджень APW.
Бажано, щоб дані та обставини виникнення кожного з попереджень APW аналізувалися для визначення їх обґрунтованості.
10.2. З метою визначення можливих недоліків та пошуку вдосконалень в дизайні повітряного простору та процедурах ОПР, а також для моніторингу загального рівня безпеки польотів бажано проводити статистичний аналіз для обґрунтованих попереджень APW.
10.3. До статистичного аналізу попереджень APW бажано не включати випадки необґрунтованих попереджень APW (наприклад, попередження APW при застосуванні візуального ешелонування).
XI. Вимоги до можливостей функції попередження про наближення до зон обмеження польотів
11.1. APW повинна виявляти та попереджати про операційно доречні конфлікти, до яких залучено придатне ПС.
ПС вважається придатним, якщо йому надається чи повинно надаватись диспетчерське обслуговування (тобто обслуговується диспетчером УПР або в процесі координації до визначеного сектору ОПР).
Попередження вважається операційно доречним, якщо ідентифікує наближення чи можливе наближення ПС до зони обмеження польотів та вимагаються обов'язкові дії диспетчера УПР для його недопущення чи уникнення.
11.2. Повідомлення APW повинні привертати увагу диспетчера УПР та ідентифікувати ПС, залучене в конфлікт. Попередження APW повинні бути щонайменш візуальними.
Можливе включення до складу попередження ідентифікатора зони обмеження польотів з метою покращення можливостей аналізу ситуації диспетчером УПР.
Можливе застосування аудіосигналізації для підвищення здатності системи привертати увагу диспетчера УПР до попередження APW. У разі застосовування аудіосигналізації можливе використання механізму підтвердження аудіосигналізації для зупинки звукового попередження.
11.3. Кількість необґрунтованих попереджень APW не повинна перевищувати ефективний мінімум.
Ефективний мінімум необґрунтованих попереджень APW визначається в керівництві провайдера.
11.4. Кількість помилкових попереджень APW не повинна перевищувати ефективний мінімум.
Ефективний мінімум помилкових попереджень APW визначається в керівництві провайдера.
11.5. Якщо геометрія повітряної ситуації дозволяє, час попередження APW повинен бути достатнім для всіх необхідних дій, які потрібно зробити диспетчеру з моменту УПР розпізнання попередження та до успішного виконання відповідного маневру ПС.
Недостатній час попередження може спостерігатися у випадку раптового, неочікуваного маневру ПС.
11.6. Попередження APW повинне надаватися до тих пір, поки існують умови для генерування попередження APW.
11.7. Повинна забезпечуватися можливість заборони генерування попереджень APW для попередньо визначених об'ємів повітряного простору.
Умови заборони попереджень APW повинні бути відомими для всіх диспетчерів.
11.8. Інформація про доступність/недоступність APW повинна відображатися на РМ керівника польотів та диспетчерів УПР, що здійснюють радіолокаційне обслуговування.
11.9. Всі основні дані, що стосуються попереджень APW, повинні записуватися та бути доступними для автономного аналізу.
Додаток 4
до Правил обслуговування
повітряного руху
з використанням систем
спостереження
ІНСТРУКТИВНИЙ МАТЕРІАЛ
щодо застосування функції попередження про порушення мінімальної безпечної абсолютної висоти
I. Загальні положення
1.1. Інструктивний матеріал щодо застосування MSAW поширюється на провайдерів аеронавігаційного обслуговування, які застосовують MSAW під час радіолокаційного обслуговування в контрольованому повітряному просторі України, та визначає мінімальні вимоги до розробки, конфігурації та використання MSAW.
1.2. MSAW - це функція системи, яка забезпечує диспетчера повітряного руху попередженням щоразу, коли прогнозується зниження ПС нижче мінімальної безпечної абсолютної висоти, та встановлена для уникнення зіткнення ПС із земною поверхнею.
1.3. Інструктивний матеріал щодо MSAW розроблений з метою гармонізації елементів наземної мережі безпеки та встановлює необхідні умови для вдосконалення в якісному відношенні загальних характеристик роботи MSAW, які надалі можуть використовуватися для забезпечення відповідності вимогам "Єдиного Європейського Неба" (SES).
II. Концепція застосування функції попередження про порушення мінімальної безпечної абсолютної висоти
2.1. Ключовим елементом роботи сьогоднішніх АС КПР є людина (рис. 1). На основі обробки постійного потоку інформації диспетчер УПР видає диспетчерські дозволи та вказівки для уникнення чи вирішення потенційно-конфліктної ситуації між ПС.
2.2. Потенційно-конфліктні ситуації та відхилення від диспетчерських дозволів або вказівок, що ведуть до безпосереднього зниження ПС нижче мінімальної безпечної абсолютної висоти, можуть залишитись без уваги через прагнення послідовності в розумовій обробці інформації, наслідком чого часто є вибіркове сприйняття та тлумачення.
2.3. MSAW додає незалежну логіку до циклу УПР шляхом генерування попереджень про поточну або очікувану потенційно-конфліктну ситуацію, що стосується зниження ПС нижче мінімальної безпечної абсолютної висоти та потребує уваги та/або дій з боку диспетчера УПР.
2.4. MSAW повинна бути розроблена для функціонування протягом короткого терміну, там, де можливо, забезпечувати час попередження потенційно-конфліктної ситуації не більше 2 хвилин.
III. Операційне середовище
3.1. Дуже важливо, щоб кожен провайдер аеронавігаційних послуг встановив зрозумілі правила використання MSAW щодо її операційного середовища.
3.2. Для уникнення неоднозначності щодо ролі та використання функції, можливо використовувати такі загальні стратегічні твердження як відправну точку:
MSAW - це функція наземної мережі безпеки, єдиною метою якої є підвищення безпеки, та її наявність ігнорується під час розрахунку пропускної спроможності секторів ОПР;
MSAW розроблена, сконфігурована та використовується для того, щоб збільшити ефективність запобігання зіткненню ПС, якому надається диспетчерське обслуговування, із земною поверхнею шляхом своєчасного попередження про наближення ПС до земної поверхні чи перешкоди.
3.3. MSAW ефективна лише в тому випадку, коли кількість необґрунтованих та помилкових попереджень залишається нижче прийнятного рівня згідно з місцевими вимогами та якщо функція надає достатньо часу для розв'язання небезпечної потенційно-конфліктної ситуації.
3.4. Рис. 2 демонструє номінальний порядок дій для розв'язання індивідуальної ситуації як два пов'язані цикли. Наземний цикл відображає статуси диспетчера УПР, а цикл в повітрі - статуси екіпажу ПС.
IV. Характеристики людини
4.1. Для того, щоб ефективно обробляти всю доступну інформацію, диспетчер УПР повинен усвідомлювати ситуацію та уявляти модель повітряного простору та повітряного руху.
4.2. Використання MSAW буде залежати від рівня довіри диспетчера УПР до цієї функції. Довіра є результатом багатьох факторів, таких як надійність та прозорість. Відчуття недовіри та самовпевненості є небажаними. У свою чергу проведення навчання, тренування та застосування отриманого досвіду є необхідними для розвинення необхідного рівня довіри. З цією метою можливо використовувати документ Євроконторолю "Guidelines for Trust in Future ATM Systems: Principles, HRS/HSP-005-GUI-03, Edition 1.0, May 2003".
4.3. Для того, щоб MSAW була ефективною, диспетчер УПР повинен мати позитивне відношення до цієї функції. Для цього потрібно звернути увагу на такі аспекти:
відповідність та своєчасність - правила, встановлені для генерування попередження, мають бути адаптованими; потрібно уникати невідповідності із загальною практикою диспетчерського обслуговування повітряного руху;
ефективність - диспетчер УПР під час радіолокаційного обслуговування може не звернути уваги чи не розпізнати причину виникнення попередження, через що потенційно-конфліктна ситуація залишається непоміченою. На це потрібно звернути увагу при розробці інтерфейсу користувача;
зрозумілість і моніторинг характеристик - зростаюча складність алгоритмів MSAW та середовище, в якому функція використовується, повинні супроводжуватися відповідним навчанням та контролем знань. Практична діяльність та сприйняття диспетчером УПР ефективності MSAW повинні періодично оцінюватися з метою подальшого вдосконалення MSAW. Досвід застосування MSAW в конкретних ситуаціях чи під час інцидентів повинен аналізуватися та вивчатися у встановленому порядку.
V. Дизайн
5.1. MSAW повинна працювати відповідно до дизайну повітряного простору, його класифікації, різноманітності користувачів, концепції гнучкого використання повітряного простору та процедур аеронавігаційного обслуговування, що застосовуються.
5.2. Особливу увагу необхідно приділити узгодженості всіх функцій мережі безпеки та інших диспетчерських функцій при їх впровадженні.
5.3. Залежно від різноманітності даних аспектів MSAW повинна використовувати різні параметри для генерування попереджень в різних об'ємах повітряного простору в різні моменти часу.
5.4. Місцеві робочі інструкції органів ОПР відносно використання MSAW повинні бути встановлені таким чином, щоб забезпечити безпечне та ефективне використання MSAW. Дані, що стосуються функціонування MSAW, повинні регулярно аналізуватись та підлягати моніторингу з метою подальшої оптимізації характеристик MSAW.
VI. Технічні особливості
6.1. MSAW може використовуватися в будь-якому повітряному просторі, який забезпечений відповідним полем спостереження.
6.2. Як показано на рис. 3, MSAW повинна отримувати інформацію від процесора обробки даних спостереження, процесора обробки даних про середовище та, можливо, від процесора обробки польотних даних для того, щоб генерувати попередження.
6.3. Дані спостереження, включаючи висоту, повинні використовуватися для прогнозування зниження нижче мінімальної безпечної абсолютної висоти.
6.4. До польотних даних, які можуть застосовуватися для MSAW, належать:
тип/категорія польоту - для визначення придатності польоту, для генерування повідомлення та, можливо, також для застосування відповідних параметрів;
відповідальний(і) сектор(и) - для адресації попередження;
дозволений рівень польоту - для підвищення доречності прогнозування порушення;
статус RVSM - для застосовування параметрів вертикального ешелонування, що відповідають повітряному простору RVSM.
6.5. Дані про аеронавігаційне середовище та системні параметри повинні включати:
дані про земну поверхню, в т.ч. про перешкоди;
параметри для генерування попереджень MSAW;
додаткові дані (QNH, температура тощо).
6.6. Попередження повинні надаватися, як мінімум, на РМ диспетчера УПР сектору, що здійснює радіолокаційне обслуговування відповідного ПС.
6.7. Інформація про статус доступності MSAW повинна забезпечуватись на всіх РМ органу ОПР.
6.8. Опції MSAW, що можуть обиратися та стосуються придатності генерування попередження, конфігурації та технічної готовності, можуть бути доступними на РМ керівника польотів.
6.9. Усі основні дані щодо функціонування MSAW повинні записуватись для автономного аналізу роботи MSAW.
6.10. Рекомендується звертати особливу увагу на документ Євроконтролю "ESARR 4: Risk Assessment and Mitigation in ATM, Edition 1.0, 05-04-2001" та відповідний методичний матеріал під час впровадження MSAW та/або впровадження змін до цієї функції.
VII. Напрямки розвитку та необхідність змін
7.1. MSAW повинна відповідати майбутнім потребам, що покладаються на неї, зокрема подальше збільшення кількості польотів, зміни характеристик повітряного руху, впровадження та вдосконалення процесів гнучкого використання повітряного простору, зміни льотно-технічних характеристик ПС, процеси автоматизації в повітрі та на землі та впровадження нових концепцій та програм.
7.2. Сумісність MSAW з іншими наземними та бортовими мережами безпеки, зокрема (E)GPWS, потрібно максимізувати.
7.3. Наявність більш точних або нових даних від ПС, що отримуються засобами спостереження у режимі "S", буде надавати нові можливості для покращення роботи MSAW.
7.4. Наявність цих даних призводить до змін в таких аспектах функції MSAW:
узгодженість вказівок диспетчерів УПР з намірами екіпажу ПС з метою подальшого зниження кількості необґрунтованих попереджень;
збільшення часу прогнозування потенційно-конфліктної ситуації та застосовування різних типів попереджень;
сумісність попереджень, отриманих з декількох джерел (з наземних та бортових систем), для генерування об'єднаних попереджень.
VIII. Цільові вимоги (політика, організаційна прозорість та навчання)
8.1. Провайдер аеронавігаційних послуг повинен розробити керівництво щодо використання MSAW, яке має визначати політику провайдера щодо використання MSAW, з метою уникнення неоднозначності у розумінні призначення та принципів застосування MSAW. Керівництво повинно бути сумісне з операційним середовищем аеронавігаційного обслуговування та системою управління безпекою.
Бажано, щоб таке Керівництво було узгоджено із загальними стратегічними твердженнями, наведеними в розділі III цього Інструктивного матеріалу щодо MSAW, але може містити більш деталізовані та додаткові аспекти, спричинені місцевими факторами.
Бажано, щоб положення Керівництва були відомі всім працівникам, яких це може стосуватись, з метою забезпечення сумісності дизайну, конфігурацій, операційного використання та моніторингу діяльності відповідно до цільового призначення MSAW.
8.2. Провайдер аеронавігаційних послуг повинен призначити підрозділ або декілька підрозділів, якщо це є доречним, відповідальними за управління MSAW.
Бажано, щоб інший персонал провайдера аеронавігаційних послуг був обізнаний про призначений(і) відповідальний(і) підрозділ(и).
Бажано, щоб відповідальний(і) підрозділ(и) ініціював та проводив консультації з виробниками MSAW.
8.3. Провайдер аеронавігаційних послуг повинен забезпечити проведення спеціального навчання щодо MSAW для всіх диспетчерів УПР та компетентну оцінку знань про використання MSAW на відповідній АС КПР.
Основною метою навчання є розвиток та підтримка відповідного рівня довіри до MSAW, тобто диспетчери УПР мають усвідомлювати можливі потенційно-конфліктні ситуації, коли MSAW буде доречною, і що більш важливо, ситуації, в яких MSAW може бути не достатньо ефективною (наприклад раптовий, неочікуваний маневр).
IX. Процедури. Особливості застосування процедур
9.1. Процедури провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо використання MSAW повинні визначати:
типи польотів (GAT/OAT, IFR/VFR, RVSM/NON-RVSM і т.д.), придатні для генерування попереджень MSAW;
об'єми повітряного простору, де застосовується MSAW;
методи відображення попереджень MSAW диспетчеру;
загальні параметри для генерування попереджень MSAW та час надання попереджень;
об'єми повітряного простору, де MSAW буде тимчасово/постійно заборонена, умови, за яких це дозволяється, та процедури, які при цьому застосовуються;
умови, за яких генерування попередження MSAW може бути вибірково заборонено для визначених польотів, та процедури, які при цьому застосовуються.
9.2. Якщо попередження MSAW згенеровано для рейсу, що обслуговується диспетчером УПР, диспетчер УПР повинен без затримки оцінити потенційно-конфліктну ситуацію та, якщо необхідно, вжити відповідних дій з метою уникнення загрози зіткнення ПС із земною поверхнею.
X. Аналіз застосування функції попередження про порушення мінімальної безпечної абсолютної висоти
10.1. Показники функціонування MSAW повинні регулярно аналізуватись для того, щоб визначити можливі недоліки та вдосконалення для роботи MSAW.
Бажано, щоб провайдер аеронавігаційних послуг зберігав електронні записи згенерованих попереджень MSAW.
Бажано, щоб дані та обставини виникнення кожного з попереджень MSAW аналізувалися для визначення їх обґрунтованості.
10.2. З метою визначення можливих недоліків та пошуку вдосконалень в дизайні повітряного простору та процедурах ОПР, а також для моніторингу загального рівня безпеки польотів бажано проводити статистичний аналіз для обґрунтованих попереджень MSAW.
10.3. До статистичного аналізу попереджень MSAW бажано не включати випадки необґрунтованих попереджень MSAW (наприклад, зниження при застосуванні візуальних правил польоту).
XI. Вимоги до можливостей функції попередження про порушення мінімальної безпечної абсолютної висоти
11.1. MSAW повинна виявляти та попереджати про операційно доречні конфлікти, до яких залучено придатне ПС.
ПС вважається придатним, якщо йому надається чи повинно надаватись диспетчерське обслуговування (тобто обслуговуються диспетчером УПР або в процесі координації до визначеного сектору ОПР).
Попередження вважається операційно доречним, якщо ідентифікує зниження чи можливе зниження ПС нижче мінімальної безпечної абсолютної висоти та вимагаються обов'язкові дії диспетчера УПР для його недопущення чи уникнення.
11.2. Повідомлення MSAW повинні привертати увагу диспетчера УПР та ідентифікувати ПС, яке залучене в конфлікт. Попередження MSAW повинні бути щонайменш візуальними.
Можливе застосування аудіосигналізації для підвищення здатності системи привертати увагу диспетчера УПР до попередження MSAW. У разі застосовування аудіосигналізації можливе використання механізму підтвердження аудіосигналізації для зупинки звукового попередження.
11.3. Кількість необґрунтованих попереджень MSAW не повинна перевищувати ефективний мінімум.
Ефективний мінімум необґрунтованих попереджень MSAW визначається в керівництві провайдера.
11.4. Кількість помилкових попереджень MSAW не повинна перевищувати ефективний мінімум.
Ефективний мінімум помилкових попереджень MSAW визначається в керівництві провайдера.
11.5. Якщо геометрія повітряної ситуації дозволяє, час попередження MSAW повинен бути достатнім для всіх необхідних дій, які потрібно зробити диспетчеру з моменту розпізнання попередження та до успішного виконання відповідного маневру ПС.
Недостатній час попередження може спостерігатися у випадку раптового, неочікуваного маневру ПС.
11.6. Попередження MSAW повинне надаватися до тих пір, поки існують умови для генерування попередження MSAW.
11.7. Можливість заборони генерування попереджень MSAW повинна забезпечуватися для попередньо визначених об'ємів повітряного простору.
Умови заборони попереджень MSAW повинні бути відомими для всіх диспетчерів.
11.8. Інформація про доступність/недоступність MSAW повинна відображатися на РМ керівника польотів та диспетчерів УПР, що здійснюють радіолокаційне обслуговування.
11.9. Всі основні дані, що стосуються попереджень MSAW, повинні записуватися та бути доступними для автономного аналізу.