Про затвердження Методики розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.97 N 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві", наказу Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 N 112 "Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві", зареєстрованого в Мін'юсті 07.11.2002 за N 878/7166, та з метою впровадження єдиної системи нормування паливно-енергетичних ресурсів у галузі водопровідно-каналізаційного господарства, контролю за раціональним споживанням та стимулювання енергозбереження

1. Затвердити Методику розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України (далі - Методика), що додається.

2. Керівникам Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань житлово-комунального господарства обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити розроблення (перегляд) регіональних Методик розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України відповідно до цієї Методики.

3. Наказ Мінжитлокомунгоспу УРСР від 24 січня 1983 року N 112 "Про затвердження Методики нормування витрат електроенергії на технологічні потреби водопровідно-каналізаційного господарства. КТМ 204 УРСР 109-85" визнати таким, що втратив чинність.

4. Управлінню водопровідно-каналізаційного господарства (Рудий В.П.) разом з юридичним Управлінням (Коваленко В.Л.) подати Методику на державну реєстрацію в установленому порядку.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Г.М.Семчука.

1.1. Ця Методика призначена для розрахунків норм питомих витрат електричної і теплової енергії на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України з метою створення можливостей застосування економічних важелів керування процесом енергозбереження, планування споживання, а також оцінки ефективності використання електричної і теплової енергії на конкретному підприємстві.

Методика не поширюється на інші підгалузі комунального господарства.

1.2. Методика розроблена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.97 N 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" та наказу Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 N 112 "Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві", зареєстрованого в Мін'юсті 07.11.2002 за N 878/7166 (далі - Основні положення).

Методика є системою розрахунків питомих витрат електричної і теплової енергії (далі - ПЕР) на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України для всіх виробничих процесів в існуючих технологічних умовах конкретного підприємства.

1.3. У цій Методиці використано терміни, які наведені в Законах України "Про питну воду та питне водопостачання", "Про енергозбереження", у Водному кодексі України, Основних положеннях, а також у Галузевих технологічних нормативах використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.02.2004 за N 33, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 07.12.2004 за N 1557/10156 (далі - Галузеві технологічні нормативи): вода стічна, вода питна, технічна вода, паливно-енергетичні ресурси, технологічні нормативи використання питної води, нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів, норма питомої витрати паливно-енергетичних ресурсів, індивідуальні, групові, технологічні і загальновиробничі норми витрат паливно-енергетичних ресурсів.

Інші терміни, які вживаються у цій Методиці, мають таке значення:

вода дренажна - ґрунтова вода, яка потрапляє в заглиблені виробничі приміщення (наприклад, насосні станції) унаслідок водопроникності стін та підлоги і підлягає відкачуванню з них у систему водовідведення;

вода технічна - забрана з водних об'єктів або частково очищена стічна вода, що за своєю санітарно-технічною якістю може використовуватись для технологічних потреб виробництва.

1.4. Норма визначається на натуральну одиницю кожного з видів продукції підприємства, зокрема на 1000 куб.м поданої в систему подачі та розподілу води (далі - ПРВ) питної води або на 1000 куб.м пропущених стічних вод.

1.5. Запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження здійснюється відповідно до Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого спільним наказом Держкоменергозбереження та Міністерства економіки від 21.06.2000 N 47/127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 10.07.2000 за N 405/4626.

1.6. Нормуванню підлягають усі витрати ПЕР на основні та допоміжні виробничі процеси при оптимальних режимах роботи устаткування конкретного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (далі - ПВКГ), які включають неминучі витрати енергії, на:

- забір з водних об'єктів, очищення і постачання споживачам 1000 куб.м питної води;

- збір, транспортування, очищення і скид у водні об'єкти 1000 куб.м стічної води.

1.7. Норми витрат ПЕР розробляються для ПВКГ при споживанні понад 1000 тонн умовного палива (далі - у.п.) за рік.

Розроблення норм з урахуванням заходів з енергозбереження повинно забезпечуватися ПВКГ щорічно згідно з цією Методикою на підставі даних за останні три роки роботи підприємства та Енергетичного паспорта підприємства з урахуванням стану обладнання, діючої технології та організації виробництва (технологічних графіків роботи та ін.), вимог згідно з законодавством.

Відповідальним за розроблення і додержання норм витрат ПЕР є керівник підприємства.

Питомі витрати ПЕР на комунально-побутові потреби, будівництво та капітальний ремонт споруд і будівель, на монтаж і налагодження обладнання, на науково-дослідні і експериментальні роботи тощо, якщо вони мають допоміжний характер стосовно виробництва основної продукції, враховуються окремо.

1.8. Норми витрат ПЕР розробляються і затверджуються до 1 березня року, наступного за звітним.

Норми повинні бути диференційовані за підрозділами ПВКГ і кварталами наступного року.

Розробка норм повинна супроводжуватись планом організаційно-технічних заходів з економії ПЕР та реалізації результатів енергетичних обстежень.

1.9. Норми питомих витрат ПЕР для ПВКГ із загальним річним споживанням до 10000 тонн у.п. погоджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і затверджуються керівником ПВКГ (додаток 1).

Норми питомих витрат ПЕР для ПВКГ із загальним річним споживанням понад 10000 тонн у.п. узагальнюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і після узагальнення подаються на погодження до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів до 1 березня року, наступного за звітним періодом, після чого норми підлягають затвердженню цими органами (додаток 2).

У разі невідповідності норм критерію прогресивності додатково надаються розрахунки норм та пояснення до них.

1.10. Експертиза встановлених норм витрат ПЕР, контроль за їх наявністю та виконанням здійснюються Державною інспекцією з енергозбереження під час контролю за станом обліку і використання ПЕР на підприємствах.

1.11. Установлені для ПВКГ норми питомих витрат ПЕР повинні бути переглянуті достроково на підставі:

- змін технологічних процесів або складу і стану технологічного обладнання в підрозділах;

- приписів Державної інспекції з енергозбереження про незадовільний стан обліку та неефективне використання ПЕР;

- висновків спеціалізованих організацій, атестованих Національним агентством України з питань ефективного використання енергетичних ресурсів.

1.12. ПВКГ звітують про ефективність використання ПЕР у терміни та порядку відповідно до вимог статистичної звітності, паралельно - перед центральними і місцевими органами виконавчої влади відповідно до пункту 1.9.

2.1. Норми питомих витрат ПЕР розробляються розрахунково-аналітичним методом для умов експлуатації насосних та компресорних установок, а для решти виробничих процесів усіх підрозділів ПВКГ - розрахунково-статистичним методом. Розрахунки за допомогою даної Методики провадять за умов експлуатації технічно справного енергоспоживального обладнання, установленого відповідно до вимог проекту.

2.2. Норми витрат електричної і теплової енергії класифікуються за такими ознаками:

- за ступенем агрегації - на індивідуальні та групові;

- за складом витрат - на технологічні та загальновиробничі;

- за періодом дії - на річні та квартальні (місячні).

2.3. Витрати ПЕР на 1000 куб.м, поданої в систему ПРВ питної води або на 1000 куб.м пропущених стічних вод, нормуються:

- електричної енергії - у кіловат-годинах (кВт.год);

- теплової енергії - у гігакалоріях (Гкал);

- палива - у кілограмах умовного палива (кг у.п.).

2.4. Норми питомих витрат ПЕР необхідно розробляти для підрозділів підприємства з відповідним комплексом виробничих процесів, наприклад:

Забір води з водних об'єктів.

Очищення та інша обробка води для доведення її до питної якості.

Подавання питної води в розподільчу мережу населених пунктів.

Витрати на транспортування води до споживачів.

Витрати допоміжних технологічних служб водопостачання (адміністративних, ремонтних, транспортних, складських та ін.).

Збір та транспортування стічних вод на очисні споруди.

Приймання, очищення, знезараження стічних вод і скидання їх у водні об'єкти.

Витрати допоміжних технологічних служб водовідведення (адміністративних, ремонтних, транспортних, складських та ін.).

2.5. Коригування встановлених норм питомих витрат допускається при зміні обсягів виробництва, впливу погодних та інших факторів об'єктивного характеру з урахуванням результативного впливу цих факторів на основі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик.

У технологічних підрозділах підприємств, у яких виявлено перевищення фактичних витрат ПЕР над розрахунковими, повинні бути представлені розроблені і затверджені керівником підприємства відповідні заходи щодо зниження витрат ПЕР і терміни їх виконання.

3.1. Типова структура споживачів електричної енергії на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства наведена в табл. 1.

3.2. Загальновиробничі норми питомих витрат електричної енергії для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства або їх структурних підрозділів визначаються за формулою

Витрати електричної енергії конкретними енергоспоживачами визначаються за умовами їх роботи за допомогою формул, що наведені нижче.

В об'єм рідини, що перекачується, повинні включатись технологічні витрати та втрати води, що обумовленні виробництвом, згідно із Галузевими нормативами.

Розрахунковий напір під час роботи насосів у системах водопостачання і водовідведення визначається на підставі гідравлічних розрахунків (з урахуванням п'єзометричних позначок елементів системи, навантажень на трубопроводи, їх протяжності та діаметрів, а також фактичних значень гідравлічного опору трубопроводів).

Технічні характеристики насосів вітчизняного виробництва можуть повністю відновлюватись під час проведення перших трьох капітальних ремонтів.

Після кожного наступного капітального ремонту внаслідок зносу корпусних деталей робочі параметри насосів (у т.ч. ККД) знижуються на 1-2% на кожен ремонт (у середньому 1,5%) від паспортних показників.

Забороняється експлуатація насосів, у яких розрахунковий або фактичний ККД знижений більше ніж до:

- 55% - для насосів, які експлуатуються на питній воді;

- 50% - для насосів, які експлуатуються на стічній воді.

Напрацювання за рік береться:

а) для горизонтальних і вертикальних насосів, які експлуатуються на питній воді або технічній воді, - 5000 год/рік; міжремонтний термін - 4 роки;

б) для горизонтальних і вертикальних насосів, які експлуатуються на стічних або дренажних водах, - 4000 год/рік; міжремонтний термін - 3 роки;

в) для занурених і штангових насосів, які експлуатуються у свердловинах на питній або технічній воді, - 8000 год/рік; міжремонтний термін - 2 роки.

4.1. Типова структура споживачів теплової енергії на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства наведена в табл. 2.

4.2. Загальновиробничі норми витрат теплової енергії для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства і їх структурних підрозділів визначаються за формулою

При розрахунках річних витрат теплової енергії для будівель, що містять приміщення різного призначення (з різними вимогами до внутрішньої температури і вентиляції), загальні витрати теплової енергії складаються з витрат на опалення і вентиляцію окремих приміщень, розрахованих відповідно до їх вимог.

4.7. Втрати теплової енергії у власних теплових мережах визначаються на підставі випробувань. Тимчасово до їх проведення дозволяється приймати величину цих втрат у частках від кількості поданої теплової енергії по теплотрасі протяжністю:

- до 300 м - 1% на кожні 100 м;

- до 500 м - 2,9% на всю протяжність;

- до 1000 м і більше - 0,6% на кожні 100 м, але не більше 13% на всю довжину.

4.8. Розрахунок виділень теплової енергії технологічним устаткуванням.

Теплова енергія, що виділяється під час роботи електродвигунів технологічного устаткування повинні враховуватись при розрахунках опалення цих приміщень в опалювальний період та при розрахунках витрат електричної енергії на вентиляцію в теплий період.

Під час експлуатації метантенків виділяється біогаз, що може бути використаний як паливо в котельних установках.