Про затвердження Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2000 року N 538 "Про заходи щодо стабілізації становища в паливно-енергетичному комплексі"

1. Затвердити та ввести в дію з 25 липня 2000 року Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві.

2. Управлінню стратегії та економічної політики енергозбереження (Шульга Ю.І.) у десятиденний термін після реєстрації наказу в Міністерстві юстиції довести до відома зацікавлених міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій про введення в дію Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держкоменергозбереження Жовтянського В.А.

1.1. Це Положення розроблене на підставі Закону України "Про енергозбереження" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року N 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві".

1.2. Положення має на меті посилення творчої та ділової активності працівників і керівників підприємств, організацій та установ і їх матеріальної зацікавленості в зниженні енергоємності виробництва шляхом раціоналізації використання паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР).

1.3. Положення застосовується для матеріального стимулювання трудових колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ, які забезпечили економію ПЕР у результаті:

а) підвищення ефективності використання ПЕР;

б) упровадження енергоощадних технологій, обладнання;

в) проведення структурної перебудови виробництва;

г) створення і впровадження науково обгрунтованої нормативної бази для ефективного використання енергоресурсів.

1.4. Визначення економії здійснюється на основі системи нормативних питомих та фактичних витрат ПЕР на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг.

1.5. Чинність цього Положення поширюється на підприємства, організації та установи всіх форм власності, які здійснюють нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року N 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" та інших нормативних актів.

2.1. Матеріальне стимулювання за ефективне використання енергоресурсів здійснюється шляхом преміювання працівників у межах установленої частки вартості зекономлених ПЕР.

2.2. Економія енергоресурсів визначається як різниця між наскрізними нормативними (базовими) і фактичними (звітними) питомими витратами ПЕР, помножена на кількість виробленої продукції відповідно до методики визначення величини економії паливно-енергетичних ресурсів.

2.3. Матеріальне стимулювання здійснюється:

2.3.1. Для колективів підприємств та їх структурних підрозділів (цехів, служб, відділів і т.ін.) - щомісячно або щоквартально за фактичну економію ПЕР у поточному виробництві і проводиться після підбиття підсумків за звітний період.

2.3.2. Для окремих працівників за впровадження енергоощадних технологій та обладнання - у порядку, передбаченому діючими положеннями про винагородження за впровадження нової техніки та технологій.

2.3.3. Для організацій та установ - щоквартально за економію ними енергоносіїв.

2.3.4. Для окремих працівників організацій та установ за виконання науково-дослідних робіт та розроблення нормативної бази енергозбереження - після введення в дію нормативних документів.

2.4. Для підприємств у разі розрахунку економії ПЕР у виробництві як нормативні (базові) питомі витрати ПЕР допускається застосовувати:

2.4.1. Для матеріального стимулювання колективів окремих виробничих структурних підрозділів підприємств (далі - цехи) - норми питомих витрат кожного енергоносія на виробництво продукції цеху.

2.4.2. Для підприємств у цілому - наскрізні норми питомих витрат ПЕР на виробництво товарної продукції.

До товарної продукції належать:

основна товарна продукція підприємства;

похідні енергоносії, самостійно вироблені підприємством і відпущені стороннім споживачам (теплова енергія, кисень, стиснене повітря, вода, холод тощо);

напівфабрикати, товари народного споживання та всі інші види робіт і послуг для сторонніх споживачів.

До завершення розроблення та впровадження науково обгрунтованих методик розрахунків норм для підприємств у цілому як базові питомі витрати використовуються фактичні питомі витрати ПЕР попереднього року або іншого року, що передує звітному, якщо він визначений базовим відповідним органом управління, та за умови погодження з НАЕР.

2.5. Підставою для матеріального стимулювання трудових колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ є розрахунок вартості зекономлених придбаних ПЕР. Розрахунок проводиться за даними бухгалтерської звітності з використанням як допоміжної інформації даних оперативного обліку в підрозділах підприємства. Для підприємств обов'язковою умовою застосування цього Положення є наявність затверджених у встановленому порядку питомих норм витрат ПЕР.

2.5.1. Економією енергоресурсів вважаються як пряма економія енергоносіїв на технологічні потреби, так і економія енергоносіїв, витрачених на виробництво на підприємстві напівфабрикатів, змінного обладнання, комплектувальних виробів.

2.5.2. Розрахунки і звітні дані, які підтверджують економію ПЕР, оформляються економічними службами підприємства, підписуються головним енергетиком і головним технологом підприємства, начальником планового відділу, головним бухгалтером, головним економістом і затверджуються керівником підприємства.

2.5.3. Перевірка об'єктивності розрахункових даних щодо економії ПЕР здійснюється за заявками підприємств спеціалізованими організаціями з проведення енергетичних обстежень, атестованими НАЕР на право їх проведення. Витрати на проведення енергетичних обстежень (енергетичний аудит) зараховуються до валових витрат цього підприємства.

2.6. Кошти, використані підприємством для матеріального стимулювання за економію ПЕР, зараховуються до валових витрат. Загальна сума коштів, що спрямовуються на матеріальне стимулювання, не повинна перевищувати 30 відсотків вартості зекономлених придбаних енергоресурсів.

2.7. Кількість зекономлених ПЕР для розрахунку коштів, які використовуються на матеріальне стимулювання за зниження питомих витрат ПЕР на підприємствах, визначаються накопичувальним підсумком за результатами роботи підприємства (цеху, відділу) за останні 6 місяців. Якщо за попередні 5 місяців мали місце перевитрати ПЕР, то розмір фонду, який спрямовується на матеріальне стимулювання колективу, підлягає зменшенню на величину, яка відповідає цим перевитратам.

2.8. Матеріальне стимулювання працівників цехів підприємства проводиться за наявності фактичної економії ПЕР у цьому цеху, розрахованої за різницею питомих витрат, незалежно від економії або перевитрат ПЕР у цілому по підприємству.

2.9. До 15 відсотків коштів, які належать цехам на матеріальне стимулювання за економію ПЕР, можуть бути направлені керівником підприємства на преміювання працівників загальнозаводських служб та адміністративних працівників за проведення організаційно-технічних заходів, які сприяли зниженню енергоємності продукції і втрат енергоносіїв.

Першочерговому матеріальному заохоченню підлягають працівники енергетичних, технологічних або інших споріднених служб залежно від специфіки виробництва. Преміювання проводиться тільки за наявності економії придбаних палива, електроенергії та інших енергоносіїв у цілому по підприємству накопичувальним підсумком за 6 місяців з коригуванням розмірів премії відповідно до п. 2.7.

2.10. Керівнику підприємства надається право знижувати розмір премії або позбавляти її повністю за невиконання завдань щодо зниження енергоємності продукції, використання вторинних енергетичних ресурсів, за перевитрати окремих видів палива або електроенергії. Позбавлення та зниження розміру премії оформлюється мотивованим наказом по підприємству.

2.11. Розмір премій у межах суми, яка виділяється для преміювання трудового колективу, затверджується наказом по підприємству в установленому порядку.

2.12. Перелік посад і професій, які підлягають преміюванню, установлюється відділом праці і зарплати за погодженням з керівництвом цехів і служб та затверджується керівником підприємства.

2.13. Інші особливості застосування цього Положення для матеріального стимулювання працівників підприємств та організацій визначаються їх керівниками за погодженням з профспілковими комітетами.