Про затвердження Порядку підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ Державної кримінально-виконавчої служби, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, за особливі умови праці, повязані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1080 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 1993 р. N 534" та з метою приведення умов оплати праці окремих категорій працівників установ Державної кримінально-виконавчої служби, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, у відповідність до реальних умов праці, пов'язаних з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах,

1. Затвердити Порядок підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ Державної кримінально-виконавчої служби, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах (далі - Порядок), що додається.

2. Начальникам установ виконання покарань, слідчих ізоляторів:

відповідно до статті 32 Кодексу законів про працю України повідомити працівників про запровадження зазначеного Порядку;

з 1 грудня 2004 року встановити розміри підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівникам за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах, відповідно до зазначеного Порядку;

з урахуванням вимог статті 78 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" щодо утримання чисельності працівників та здійснення фактичних видатків на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах, за рахунок установлення державним службовцям і фахівцям видів оплати праці стимулювального характеру (надбавок за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премій) забезпечити відновлення співвідношень у розмірах заробітної плати між державними службовцями і фахівцями та технічними службовцями і працівниками, які виконують малокваліфіковану, а також просту некваліфіковану або допоміжну роботу.

3. Управлінню економіки та оплати праці Департаменту (Федорченко О.В.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Скасувати наказ Департаменту від 24.02.2000 N 23 "Про виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 1993 року N 534".

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Департаменту генерал-лейтенанта внутрішньої служби Голікова Ю.І.

1. Цей Порядок, розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1080 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 1993 р. N 534", визначає порядок установлення підвищень посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ Державної кримінально-виконавчої служби, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу (далі - працівники), за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах.

2. Порядок спрямований на приведення оплати праці окремих категорій працівників установ Державної кримінально-виконавчої служби та їх підприємств у відповідність до умов праці, пов'язаних з роботою із засудженими та особами, які тримаються у слідчих ізоляторах, та відновлення співвідношень у розмірах заробітної плати між державними службовцями і фахівцями та технічними службовцями і працівниками, які виконують малокваліфіковану, а також просту некваліфіковану або допоміжну роботу.

3. Згідно з даним Порядком підвищення посадових окладів (тарифних ставок) здійснюється працівникам, які займають штатні посади в таких установах та на їх підприємствах (у тому числі при роботі на умовах сумісництва):

кримінально-виконавчих установах;

спеціальних виховних установах;

слідчих ізоляторах.

Працівникам, які перебувають у штатах підприємств установ і утримуються за рахунок їх коштів, підвищення посадових окладів (тарифних ставок) за особливі умови праці можуть установлюватися з урахуванням цього Порядку та статті 97 Кодексу законів про працю України і статті 15 Закону України "Про оплату праці".

4. Підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, які тримаються у слідчих ізоляторах, установлюються наказами начальників установ Державної кримінально-виконавчої служби.

5. У всіх випадках, коли відповідно до діючих нормативно-правових актів підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників передбачено у відсотках, абсолютний розмір кожного підвищення визначається із схемного посадового окладу без урахування інших підвищень, надбавок та доплат. Розміри підвищень, виражені у відсотках, підсумовуються, і на цю суму відсотків збільшується посадовий оклад (тарифна ставка).

6. Підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників за цим Порядком здійснюється лише в межах фактичних видатків на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, та в межах фонду заробітної плати підприємств установ.

7. Підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, які тримаються у слідчих ізоляторах, установлюються у таких розмірах:

7.1. У кримінально-виконавчих установах закритого типу та на їх підприємствах (у залежності від рівня безпеки установи):

максимального рівня безпеки - до 50 відсотків;

середнього рівня безпеки для тримання неодноразово засуджених чоловіків та чоловіків, вперше засуджених до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини, - до 30 відсотків;

мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання - до 20 відсотків;

мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання - до 10 відсотків.

7.2. У кримінально-виконавчих установах відкритого типу та на їх підприємствах - до 10 відсотків.

7.3. У спеціальних виховних установах та на їх підприємствах - до 20 відсотків.

7.4. У слідчих ізоляторах - до 30 відсотків.