Про внесення змін до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України" від 22 грудня 2006 року N 524-V та відповідно до статті 19 Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану"

1. Унести зміни до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року N 52/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за N 719/4940 (зі змінами), виклавши їх у новій редакції, що додається.

2. Департаменту у справах цивільного стану громадян (Кунда В.) довести цей наказ до відома Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції України Ємельянову І. та директора Департаменту у справах цивільного стану громадян Кунду В.

1. Державна реєстрація актів цивільного стану здійснюється з метою охорони особистих немайнових та майнових прав громадян, а також в інтересах держави.

Акти цивільного стану реєструються у державних відділах реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції, виконавчих органах сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульських установах та дипломатичних представництвах України за кордоном.

2. Відповідно до Сімейного та Цивільного кодексів України, Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" державній реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану з дотриманням вимог закону підлягають народження фізичної особи та її походження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені.

Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року N 1064.

3. Державні відділи реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції проводять реєстрацію народження фізичної особи з одночасним визначенням її походження, а також реєстрацію смерті, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення, а також анулювання актових записів цивільного стану та в установленому порядку зберігають книги реєстрації актів цивільного стану.

4. Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад проводять реєстрацію народження фізичної особи з одночасним визначенням її походження, а також реєстрацію смерті, шлюбу.

5. Реєстрацію народження фізичної особи з одночасним визначенням її походження, а також реєстрацію смерті, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені громадян України, які проживають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України. Зазначені представництва та установи також приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, зареєстрованих в Україні.

6. Про кожний факт реєстрації акту цивільного стану органами реєстрації актів цивільного стану видаються відповідні свідоцтва про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені на бланках суворої звітності, виготовлених за єдиними зразками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2002 року N 1367 "Про затвердження зразків книг реєстрації актів цивільного стану та описів бланків свідоцтв, що видаються державними органами реєстрації актів цивільного стану" (зі змінами).

На бажання усиновлювача державний відділ реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду видає свідоцтво про усиновлення.

Порядок обліку, зберігання та звітності про використання бланків свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану встановлюється Інструкцією з обліку, зберігання та витрачання бланків свідоцтв, що видаються державними органами реєстрації актів цивільного стану на підтвердження юридичних фактів в Україні, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 3 вересня 2002 року N 81/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 3 вересня 2002 року за N 727/7015 (зі змінами) (далі - Інструкція з обліку, зберігання та витрачання бланків свідоцтв).

7. Працівники органів реєстрації актів цивільного стану у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, а на території Автономної Республіки Крим, крім того, - законодавством Автономної Республіки Крим.

При реєстрації актів цивільного стану працівники органів реєстрації актів цивільного стану в установленому порядку та в межах компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

8. Реєстрація актів цивільного стану за заявами іноземців, осіб без громадянства провадиться за законодавством України.

9. Працівники органів реєстрації актів цивільного стану зобов'язані додержуватись таємниць реєстрації актів цивільного стану. Відомості, які стали відомі працівнику органу реєстрації актів цивільного стану у зв'язку з реєстрацією акту цивільного стану, є конфіденційними, мають обмежений доступ і розголошенню не підлягають.

Органи реєстрації актів цивільного стану повідомляють органам праці та соціального захисту населення, територіальним органам Пенсійного фонду України, державним податковим органам відомості про померлих в установленому законодавством порядку.

Державні відділи реєстрації актів цивільного стану надають органам ведення Державного реєстру виборців відомості в порядку, передбаченому Законом України "Про Державний реєстр виборців".

Органи реєстрації актів цивільного стану повідомляють районні (міські) військові комісаріати про зміну призовниками і військовозобов'язаними прізвища, власного імені, по батькові при реєстрації зміни імені, шлюбу, розірванні шлюбу та при визнанні батьківства відносно даних осіб, а також про їх смерть.

Повторні свідоцтва, довідки про реєстрацію актів цивільного стану видаються відділами реєстрації актів цивільного стану при підтвердженні права особи на отримання даних документів, та, в окремих випадках, родинних відносин між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис.

Державний відділ реєстрації актів цивільного стану повідомляє відомості про державну реєстрацію акту цивільного стану на письмову вимогу суду (судді), прокуратури, органів Служби безпеки України, органів дізнання чи слідства, у зв'язку зі справами, що перебувають у їх провадженні, а також нотаріуса, у веденні якого перебуває спадкова справа.

10. Діловодство в органах реєстрації актів цивільного стану ведеться мовою, визначеною законодавством України про мови.

11. Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі здійснюється перевірка достовірності, належного оформлення, а також засвідчення документів, які видаються органами реєстрації актів цивільного стану для подальшого використання їх за кордоном.

1. Державна реєстрація акту цивільного стану провадиться органом реєстрації актів цивільного стану шляхом складання відповідного актового запису цивільного стану у присутності заявника.

На підставі вчиненого актового запису цивільного стану у повній відповідності до нього видається свідоцтво.

Заявник повинен бути ознайомлений з даними, унесеними до актового запису, який засвідчується печаткою і підписом керівника органу реєстрації актів цивільного стану та посадової особи, яка провела реєстрацію акту цивільного стану.

2. Якщо до актового запису вносяться зміни, доповнення або здійснюються інші відмітки (про розірвання шлюбу, усиновлення, зміну імені, позбавлення чи поновлення батьківських прав тощо), то на лицьовому боці актового запису зазначаються підстави їх внесення: актовий запис, рішення суду, розпорядження голови районної, міської державної адміністрації або рішення виконавчого комітету міської, районної в місті ради про присвоєння або зміну прізвища або власного імені малолітньої дитини, висновок відділу реєстрації актів цивільного стану або інший документ, який є підставою для внесення змін. Записи щодо внесених у актовий запис цивільного стану змін, доповнень засвідчуються підписом посадової особи та печаткою відділу реєстрації актів цивільного стану.

3. При державній реєстрації актів цивільного стану подаються документи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану, а також пред'являються паспорти або паспортні документи, які посвідчують особи заявників.

Особи, які не досягли шістнадцяти років, пред'являють свідоцтво про народження та довідку з місця проживання.

Особи, які досягли шістнадцятирічного віку, але не отримали паспорт громадянина України, пред'являють свідоцтво про народження та довідку з місця проживання за умови, якщо від дня досягнення зазначеного віку минуло менше ніж один місяць.

4. Документи, складені іноземною мовою, подаються для реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку.

5. Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

6. При обчисленні строків, визначених Цивільним кодексом України, необхідно керуватись такими правилами:

- строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку;

- строк, визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

7. Працівники державних органів реєстрації актів цивільного стану не мають права реєструвати акти цивільного стану, а також уносити зміни, доповнення в актові записи цивільного стану, поновлювати, анулювати актові записи цивільного стану щодо себе, другого з подружжя, своїх дітей та близьких родичів. У цих випадках реєстрація може бути проведена іншим працівником відділу або в іншому відділі реєстрації актів цивільного стану за погодженням з відповідним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Про таку реєстрацію у складеному актовому записі провадиться відповідна відмітка.

8. За реєстрацію актів цивільного стану, а також видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, виданих у зв'язку зі зміною, доповненням і поновленням актових записів цивільного стану, справляється державне мито у розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

9. За надання працівниками відділів реєстрації актів цивільного стану додаткових послуг правового і технічного характеру, не передбачених Законом України "Про органи реєстрації актів громадянського стану", справляється окрема плата в розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

10. На всі види актових записів цивільного стану відділи реєстрації актів цивільного стану ведуть алфавітні книги, а за наявності автоматизованої системи дані актових записів також уводяться до комп'ютерної бази даних.

1. Реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, власного імені та по батькові.

2. Підставами для реєстрації народження є:

а) медичне свідоцтво про народження форми N 103/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024 (далі - форма N 103/о), що видається закладами охорони здоров'я, незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи;

б) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми N 103-1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024 (далі - форма N 103-1/о), заява двох свідків, присутніх при пологах, у разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я.

Медична довідка заповнюється лікарем, під наглядом якого перебуває новонароджений, і засвідчується підписом керівника закладу охорони здоров'я та круглою печаткою закладу.

При реєстрації народження дитини, народженої поза закладом охорони здоров'я, на підставі документів, визначених у підпункті "б" цього пункту, у графі 10 актового запису про народження зазначаються номер, дата видачі медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми N 103-1/о, а також прізвища, власні імена, по батькові двох свідків, присутніх при пологах, їх власні підписи, серії, номери їх паспортів або паспортних документів, яким органом і коли вони видані, а також місце проживання свідків;

в) акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потяга тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі), у випадку народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі. У разі відсутності лікаря або фельдшера реєстрація народження провадиться на підставі вказаного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми N 103-1/о;

г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми N 106-2/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024 (далі - форма N 106-2/о), у разі мертвонародження.

Ці документи подаються до органу реєстрації актів цивільного стану, де реєструється народження. При відсутності підстав для реєстрації народження, визначених у цьому пункті, реєстрація народження провадиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

3. Реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них.

Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то народження дитини може бути зареєстроване за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини, якщо з заявою про реєстрацію народження ця особа одночасно подає заяву про визнання батьківства.

4. Якщо реєстрація народження дитини провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то місцем народження дитини в актовому записі про народження, на бажання батьків, може бути зазначено фактичне місце народження дитини, яке підтверджується документом, що посвідчує факт її народження, або місце проживання батьків.

Якщо місцем народження зазначається фактичне місце народження дитини, а не місце проживання її батьків, то про це робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток", яка під час реєстрації скріплюється підписами батьків чи одного з них.

Під час реєстрації народження дитини за місцем її народження в актовому записі вказується фактичне місце народження.

Зазначений порядок повинен бути роз'яснений особам, які звернулись з питання реєстрації народження дитини.

Державний орган реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації народження, мотивуючи відмову доцільністю провести її в іншому державному органі реєстрації актів цивільного стану.

5. Реєстрація народження дітей, які народилися в експедиції або в іншій віддаленій місцевості, де немає органів реєстрації актів цивільного стану, провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них не пізніше одного місяця з дня їх повернення. У цих випадках, на бажання батьків, місцем народження дитини в актовому записі про народження зазначається місце проживання батьків або фактичне місце народження, якщо воно підтверджене одним із документів, що посвідчує факт народження, визначених в пункті 2 глави 1 розділу III цих Правил, про що робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток".

6. Якщо дитина народилася під час перебування матері на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі, то реєстрація народження провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них. Місцем народження зазначається місце проживання батьків.

7. У разі народження дитини жінкою, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, реєстрація народження проводиться в органі реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням цієї установи на підставі заяви матері та одного із документів, що посвідчує факт народження, визначених в пункті 2 глави 1 розділу III цих Правил, уповноваженим представником адміністрації установи чи слідчого ізолятора, який після реєстрації отримує документ про народження, що надалі зберігається в особовій справі жінки, про що робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток". У цьому разі паспорт або паспортний документ матері подається тільки в тому разі, якщо він зберігається в її особовій справі.

8. Реєстрація народження провадиться за усною чи письмовою заявою батьків дитини чи одного з них, а в разі хвороби, смерті батьків або з інших причин неможливості для них зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.

Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов'язані подати невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини.

Невиконання цього обов'язку є підставою для покладення на батьків дитини відповідальності, встановленої законом.

Реєстрація в органах реєстрації актів цивільного стану мертвонароджених і дітей, які померли в перші 0-6 діб після народження, провадиться закладом охорони здоров'я, в якому народився мертвонароджений, помер новонароджений. При пологах, які приймали вдома, реєстрація провадиться закладом охорони здоров'я, медичний працівник якого приймав пологи або констатував смерть новонародженого; у випадку, якщо була знайдена мертва дитина віком 0-6 діб, - бюро судово-медичної експертизи.

Заклади охорони здоров'я при мертвонародженні, народженні та смерті дитини, померлої на першому тижні життя, бюро судово-медичної експертизи - у разі встановлення факту смерті дитини поза лікувальним закладом зобов'язані звернутися до органу реєстрації актів цивільного стану з заявою про реєстрацію не пізніше трьох діб.

Повідомлення в органи реєстрації актів цивільного стану про мертвонародження, про народження та смерть дитини, яка померла на першому тижні життя, покладається на головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я, де перебувала мати під час пологів або помер новонароджений; на заклад, лікарі якого надавали медичну допомогу при пологах удома або установили смерть новонародженого вдома; на керівника бюро судово-медичної експертизи - у разі встановлення факту смерті дитини поза лікувальним закладом (на вулиці, удома, коли медичного нагляду не було, та іншому місці).

9. У тих випадках, коли мати, яка не перебуває у шлюбі з батьком дитини, померла або передала дитину на повне державне утримання, тобто відмовилась узяти дитину з пологового будинку, або місце її проживання невідоме, а батьківство не встановлене, то реєстрація народження дитини провадиться за письмовою заявою уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, у якому перебувала мати під час народження дитини, або за письмовою заявою уповноваженого представника адміністрації дитячого закладу чи особи, яка опікується дитиною. Відомості про матір наводяться на підставі одного із документів, що посвідчує факт народження, визначених в пункті 2 глави 1 розділу III цих Правил, прізвище дитини і прізвище батька - за прізвищем матері, власне ім'я і по батькові дитини та батька - за вказівкою заявника.

При цьому по батькові дитини повинно відповідати власному імені батька (решта даних про батьків дитини не записується).

Про реєстрацію народження такої дитини орган реєстрації актів цивільного стану повинен письмово повідомити орган опіки і піклування, про що зазначається в графі "Для відміток" актового запису про народження.

10. У разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, реєстрація народження провадиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається засвідчена нотаріусом її письмова згода на запис подружжя батьками дитини. При цьому в графі "Для відміток" робиться відповідний запис: матір'ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження форми N 103/о є громадянка (прізвище, власне ім'я, по батькові).

11. Одночасно з заявою про реєстрацію народження подаються:

а) паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Дані про громадянство в актовому записі про народження та свідоцтві не заповнюються, про що робиться відповідний запис у графі "Для відміток". Надалі ці дані можуть бути доповнені відповідно до Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26 вересня 2002 року N 86/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2002 року за N 786/7074 (далі - Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану);

б) паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі, якщо реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою;

в) документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері, спільна заява матері та батька дитини, заява батька про визнання батьківства). За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини.

12. Якщо в медичному свідоцтві про народження форми N 103/о указане дошлюбне прізвище матері, а паспорт або паспортний документ на момент реєстрації народження одержаний нею вже на прізвище, яке було присвоєне їй при реєстрації шлюбу, то заявником в обов'язковому порядку повинно бути подано свідоцтво про шлюб, яке підтверджує, що дана медична довідка видана жінці, паспорт або паспортний документ якої пред'явлений до органу реєстрації актів цивільного стану.

Якщо жінці під час реєстрації шлюбу було присвоєно прізвище чоловіка, однак паспорт або паспортний документ на нове прізвище вона не обміняла, а в медичному свідоцтві про народження дитини також зазначене дошлюбне прізвище матері, то заявник в обов'язковому порядку повинен подати свідоцтво про шлюб.

За наявності в даному відділі реєстрації актів цивільного стану актового запису про шлюб батьків подавати свідоцтво про шлюб не обов'язково. У цьому разі прізвище матері в актовому записі про народження наводиться за даними актового запису або свідоцтва про шлюб, а в графі "Для відміток" робиться запис: "У поданому медичному свідоцтві про народження зазначене дошлюбне прізвище матері" або: "У пред'явленому медичному свідоцтві про народження та в паспорті (паспортному документі) матері вказано її дошлюбне прізвище" та записується дошлюбне прізвище матері.

13. Батько й мати, які перебувають у шлюбі, записуються батьками дитини в книзі реєстрації актів про народження за заявою будь-кого з них.

У разі встановлення у порядку, передбаченому чинним законодавством, режиму окремого проживання подружжя дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважається такою, що походить від її чоловіка. У цьому випадку при пред'явленні дружиною копії рішення суду про встановлення для подружжя режиму окремого проживання реєстрація народження дитини провадиться за заявою матері в порядку, передбаченому пунктом 17 глави 1 розділу III цих Правил. У графі "Для відміток" зазначаються назва суду, дата та номер даного рішення.

14. Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі одного із документів, що посвідчує факт народження, передбачених в пункті 2 глави 1 розділу III цих Правил, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини.

15. Спільна заява матері та батька, які не перебувають у шлюбі між собою, може бути подана до державного органу реєстрації актів цивільного стану як до, так і після народження дитини (додатки 2, 3). У разі подання такої заяви до народження дитини до неї додається довідка закладу охорони здоров'я про вагітність жінки.

Якщо зі спільної заяви батьків убачається, що чоловік, який визнав себе батьком дитини, є неповнолітнім, державний орган реєстрації актів цивільного стану в триденний термін повідомляє батьків (чи одного з них), опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини, про що робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток".

У разі, якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, державний орган реєстрації актів цивільного стану в той же термін повинен повідомити про це орган опіки та піклування, про що зазначити в графі "Для відміток".

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на цій заяві. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

У цих випадках при складанні актового запису про народження дитини прізвище дитини вказується за прізвищем матері, а по батькові і відомості про батька - відповідно до спільної заяви про визнання батьківства. Якщо батьки (батько) бажають присвоїти дитині прізвище батька, то воно виправляється в актовому записі про народження на підставі вищезазначених документів.

16. У разі смерті матері або оголошення її померлою, визнання матері недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлення її батьківських прав або якщо мати дитини не проживає з нею не менше шести місяців і не виявляє про неї материнської турботи та піклування, а також при неможливості встановити її місцезнаходження запис про батька дитини може бути проведений на підставі заяви чоловіка про визнання себе батьком дитини за умови, що реєстрація народження проведена відповідно до вимог частини першої статті 135 Сімейного кодексу України в порядку, передбаченому пунктом 17 глави 1 розділу III цих Правил (додаток 4). У цьому разі до заяви додаються документи, які посвідчують відсутність матері (свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання матері недієздатною, безвісно відсутньою або про позбавлення її батьківських прав, рішення органу опіки та піклування про підтвердження факту непроживання матері з дитиною не менше шести місяців), та про проведену реєстрацію повідомляється орган опіки та піклування, про що робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток".

17. Якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та не має спільної заяви батьків, заяви батька про визнання батьківства, то за заявою матері прізвище батька дитини зазначається за прізвищем матері, а власне ім'я та по батькові - за бажанням матері (додаток 5).

Якщо реєстрація народження дитини провадиться за заявою іншої особи, а мати дитини на момент її народження у шлюбі не перебувала, то відомості про батька записуються за вказівкою цієї особи в порядку, передбаченому абзацом першим даного пункту. При цьому в графі "Для відміток" учиняється запис: "Відомості про батька внесені за вказівкою заявника" і заявник розписується в цій графі. В подальшому при незгоді матері дитини з унесеними в актовий запис про народження відомостями про батька дитини зміни провадяться згідно з Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.

18. Якщо мати дитини, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час реєстрації народження заявляє, що її чоловік не є батьком цієї дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини, то її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви самої матері та її чоловіка про невизнання його батьком дитини, а також заяви про визнання батьківства іншої особи та матері дитини. У цьому разі реєстрація народження провадиться у порядку, передбаченому абзацом п'ятим пункту 15 глави 1 розділу III цих Правил (додатки 2, 6).

Про подану заяву робиться така відмітка в графі "Для відміток": "Мати дитини перебуває у шлюбі з ... (прізвище, власне ім'я, по батькові), який згідно із спільною заявою подружжя не є батьком цієї дитини", і обоє з подружжя розписуються в цій графі.

Якщо чоловік, який перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, не може особисто з'явитись до органу реєстрації актів цивільного стану для подання такої заяви, то його заява, яка підтверджує, що він не є батьком дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.

Про це робиться відмітка в актовому записі про народження в графі "Для відміток".

19. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу (смерті, розірвання шлюбу) або визнання його недійсним, реєстрація народження дитини провадиться у такому самому порядку, як і реєстрація народження дитини, батьки якої перебувають між собою у шлюбі, за винятком випадків, передбачених абзацами другим, п'ятим та сьомим цього пункту.

Якщо мати дитини під час реєстрації народження заявляє, що її колишній чоловік не є батьком дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини, то її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви самої матері та її колишнього чоловіка про невизнання його батьком дитини, а також заяви про визнання батьківства іншої особи та матері дитини. У цьому разі реєстрація народження провадиться у порядку, передбаченому абзацом п'ятим пункту 15 глави 1 розділу III цих Правил (додатки 2, 6).

Якщо колишній чоловік матері дитини не може особисто з'явитись до органу реєстрації актів цивільного стану для подання такої заяви, то його заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою і яка підтверджує, що він не є батьком дитини, може бути подана через представника. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.

Про подану заяву колишнього подружжя робиться відповідний запис в графі "Для відміток", який скріплюється підписами обох з подружжя, або зазначається про подану нотаріально засвідчену заяву.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

У графі "Для відміток" актового запису про народження зазначаються дані про пред'явлені документи, за якими визначено момент припинення шлюбу (рішення суду про розірвання шлюбу; свідоцтво про розірвання шлюбу; свідоцтво про смерть батька дитини; рішення суду про визнання шлюбу недійсним або яким відділом реєстрації актів цивільного стану складено про це висновок).

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, батьком дитини в актовому записі про народження зазначається чоловік матері в повторному шлюбі. У цих випадках батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду (додатки 2, 7).

При вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до Положення про внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.

20. Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям.

При різних прізвищах за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ, про що робиться відповідний запис у графі "Для відміток", який засвідчується підписами обох батьків.

У разі, якщо мати чи батько дитини не може особисто з'явитись до органу реєстрації актів цивільного стану, то її (його) заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.

У заяві про присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають, з якого прізвища - батька чи матері - повинно починатися прізвище дитини.

За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки й піклування або суду.

21. Власне ім'я дитини визначається за згодою батьків. Власне ім'я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства, визначається матір'ю дитини.

При реєстрації народження іншою особою власне ім'я дитини присвоюється за її вказівкою.

При реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох власних імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько, про що в графі "Для відміток" робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписами одного або обох батьків.

У разі відсутності при реєстрації народження згоди батьків щодо присвоєння власного імені спір вирішується органами опіки й піклування або судом.

22. По батькові дитині присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне власне ім'я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них на вибір батьків, про що робиться відмітка в графі "Для відміток", яка засвідчується підписами одного або обох батьків. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

У разі реєстрації народження дитини в громадян, у національній традиції яких немає звичаю зазначати по батькові, то в актовому записі про народження дитини мають право записати лише її прізвище та власне ім'я. Про бажання батьків робиться відмітка в актовому записі про народження в графі "Для відміток", яка скріплюється підписами обох батьків цієї дитини.

По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за власним іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

23. Якщо заява про реєстрацію народження надійшла після закінчення року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, то реєстрація народження провадиться відділом реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини на загальних підставах (за заявою будь-кого з осіб, визначених статтею 144 Сімейного кодексу України, але після перевірки наявності реєстрації народження за місцем народження дитини, за місцем проживання батьків дитини на момент її народження або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян), в книзі реєстрації поновлених актових записів про народження як первинна, але з зазначенням після порядкового номера "Реєстрація з пропуском строку" (додаток 1). У цих випадках одночасно подаються один із документів, що посвідчує факт народження, визначених в пункті 2 глави 1 розділу III цих Правил, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми N 103-1/о, а також довідка з місця проживання дитини. За відсутності такої довідки дані про місце проживання дитини можуть бути підтверджені паспортом або паспортним документом одного з батьків. Водночас подаються документи, що підтверджують походження дитини.

Реєстрація народження осіб, які досягли 16 років, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану відповідно до Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.

24. Якщо батьки чи один з них не досягли 18-річного віку, то народження дитини реєструється на загальних підставах. Згода батьків (опікунів, піклувальників) неповнолітніх батька або матері на реєстрацію народження дитини при цьому не потрібна.

25. Реєстрація народження знайденої дитини, батьки якої невідомі, провадиться за письмовою заявою представника органу опіки і піклування, адміністрації закладу охорони здоров'я, куди влаштована дитина, органів внутрішніх справ або особи, у якої перебуває дитина, не пізніше трьох діб з часу виявлення дитини. Одночасно із заявою про реєстрацію народження дитини до органів реєстрації актів цивільного стану подаються рішення органу опіки та піклування, а також довідка закладу охорони здоров'я про вік дитини. Прізвище, власне ім'я, по батькові знайденої дитини записуються згідно з даними, зазначеними в рішенні органу опіки та піклування.

У графі "Для відміток" зазначається "Дитина знайдена, батьки невідомі, відомості про них унесені згідно з рішенням органу опіки та піклування", а також указуються назва та адреса дитячого закладу, де перебуває дитина, або прізвище, власне ім'я, по батькові та адреса особи або установи, де дитина буде тимчасово перебувати до прийняття рішення її подальшого влаштування.

У графі "Місце народження" зазначається місце реєстрації народження дитини.

Якщо закладом охорони здоров'я установлено, що вік знайденої дитини становить більше одного року, то реєстрація здійснюється у книзі реєстрації поновлених актових записів про народження як первинна, але після порядкового номера зазначається "Реєстрація з пропуском строку".

Реєстрація знайдених дітей, яким не виповнився один рік, провадиться на загальних підставах в книзі поточної реєстрації актів про народження на підставі документів, визначених у цьому пункті.

26. При реєстрації народження дітей, народжених при багатоплідних пологах, про кожного з них складається окремий актовий запис про народження і видається окреме свідоцтво про народження.

27. Дитина, яка народилася мертвою, записується в книзі реєстрації актів про народження на підставі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть форми N 106-2/о. У графі актового запису про народження "живонароджена чи мертвонароджена" зазначається "мертвонароджена". Свідоцтво про народження у цьому разі не видається.

28. У тих випадках, коли смерть дитини настала на першому тижні життя (навіть якщо вона прожила хоч декілька хвилин), складаються два записи: про народження і смерть, але видається тільки свідоцтво про смерть. У цьому разі підставою для реєстрації народження є медичне свідоцтво про народження форми N 103/о, а для реєстрації смерті - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми N 106-2/о.

29. Якщо батькам необхідно одержати документ, що підтверджує народження дитини (мертвої або живої, але померлої на першому тижні життя), то орган реєстрації актів цивільного стану видає довідку про народження з указівкою про мертвонародження або про те, що дитина померла.

30. Після реєстрації народження батькам дитини видається довідка для виплати допомоги, про що робиться відповідна відмітка і проставляється підпис заявника (додаток 9).

У разі народження мертвої дитини довідка для виплати допомоги не видається.

У тих випадках, коли батьки або один з них відмовились від дитини і передали її на повне державне утримання, довідка для виплати допомоги не видається.

31. Якщо при реєстрації народження дитини відомості про батька внесені в порядку, передбаченому абзацом першим пункту 17 глави 1 розділу III цих Правил, то разом із свідоцтвом про народження дитини видається довідка за встановленою формою для отримання відповідної допомоги згідно з чинним законодавством (додаток 8). Про видачу довідки робиться відмітка в графі "Для відміток" обох примірників актового запису про народження і проставляється підпис заявника.

32. На прохання батьків громадян України до їх паспортів або паспортних документів державні органи реєстрації актів цивільного стану уносять відомості про дітей: їх прізвище, власне ім'я, по батькові, число, місяць і рік народження.

33. Відомості про дітей, батьками яких є громадянин України та іноземець або особа без громадянства, уносяться на прохання одного з батьків лише до паспорта або паспортного документа громадянина України.

34. На підставі рішення суду про позбавлення батьківських прав, що набрало чинності, у графі "Для відміток" актового запису зазначається: "Батьки (батько, мати) позбавлені батьківських прав на підставі рішення (назва суду), N справи ___ від "____________". Учинений запис засвідчується підписом посадової особи і печаткою відділу реєстрації актів цивільного стану. У таких випадках відомості про батьків з актового запису не виключаються, а тому з батьків, якого позбавлено батьківських прав, повторне свідоцтво про народження дитини не видається.

35. При поновленні в батьківських правах на підставі рішення суду, що набрало чинності, в актовому записі про народження робиться відмітка: "Батьки (батько, мати) поновлені в батьківських правах на підставі рішення (назва суду), N справи ____________ від "_______________". Учинений запис засвідчується підписом посадової особи і печаткою відділу реєстрації актів цивільного стану.

1. Підставою для реєстрації смерті є:

а) лікарське свідоцтво про смерть форми N 106/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024 (далі - форма N 106/о);

б) фельдшерська довідка про смерть форми N 106-1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024 (далі - форма N 106-1/о);

в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми N 106-2/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024 (далі - форма N 106-2/о);

г) рішення суду про оголошення особи померлою;

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України, у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятору, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

2. Реєстрація смерті провадиться в органах реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

3. Смерть особи, яка померла в дорозі (у потягу, на судні, у літаку та ін.), може бути зареєстрована в найближчому органі реєстрації актів цивільного стану.

4. Реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, а також факту смерті, установленого в судовому порядку, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.

5. Реєстрація смерті осіб, що померли в слідчих ізоляторах або установах виконання покарань, у яких ці особи трималися або відбували покарання, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання до взяття під варту або засудження осіб чи за місцезнаходженням установи, про що робиться відмітка в графі "Для відміток". В актовому записі про смерть записується причина смерті, зазначена в лікарському свідоцтві про смерть.

6. Реєстрація смерті провадиться за заявою родичів померлого, його сусідів, працівників житлово-експлуатаційних організацій або інших осіб чи за повідомленням адміністрації закладу охорони здоров'я, де сталася смерть.

Особа, яка звернулась щодо реєстрації смерті, повинна пред'явити паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в реєстрації смерті, але про це робиться відповідна відмітка в графі "Для відміток" актового запису про смерть.

7. Заява про реєстрацію смерті повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть форми N 106/о, фельдшерської довідки про смерть форми N 106-1/о чи висновку судово-медичної експертизи, прокурора - не пізніше п'яти діб.

8. Якщо заява про реєстрацію смерті надійшла після закінчення року з дня настання смерті, то реєстрація провадиться за місцем проживання заявника за наявності лікарського свідоцтва або фельдшерської довідки про смерть установленої форми в книзі реєстрації поновлених актових записів про смерть на загальних підставах як первинна, без складання висновку, але після перевірки наявності реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання померлого, за місцем поховання чи виявлення трупа або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

9. Реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, провадиться у книгах поновлених актових записів про смерть. У цих випадках датою смерті вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду.

Реєстрація факту смерті особи, встановленого в судовому порядку, якщо з часу настання смерті не минуло одного року, провадиться у книгах актових записів про смерть як первинна, а якщо минуло більше року, - у книгах поновлених актових записів.

10. Реєстрація смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, незалежно від часу її настання, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану в книгах поновлених актових записів про смерть за поточний рік. В актовому записі графи "Причина смерті" та "Місце смерті" заповнюються відповідно до повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України. Якщо причина та місце смерті невідомі, то у відповідних графах записується "Не встановлено".

11. Реєстрація смерті осіб, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану із зазначенням в актовому записі про те, що смерть настала в період проходження військової служби, якщо відповідний запис є у графі "Причина смерті" лікарського свідоцтва про смерть.

12. При реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть.

При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до актового запису про смерть уносяться згідно з Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану на підставі висновку відділу реєстрації актів цивільного стану, за наявності протоколу впізнання трупа.