Про затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору

10) заходів з моніторингу мови ворожнечі, продовження співпраці з фактчекінговими організаціями України щодо запобігання поширенню дезінформації в ЗМІ.

2. Формування програмної концепції мовлення складається з:

1) визначення формату мовлення на підставі звернення телерадіомовників за такими критеріями:

за цільовою аудиторією (дитячий, чоловічий, жіночий, усі верстви населення, із визначенням вікової аудиторії тощо);

за тематичним спрямуванням програм (інформаційний, спортивний, музичний, суспільно-політичний, релігійний, еротичний тощо);

за стилістичною ознакою музики (HOT AC, SOFT AC, CHR/Dance тощо) та (для радіомовлення) особливостями співвідношення частин інформації та музики (інформаційне радіо, інформаційно-музичне, музично-інформаційне, музичне);

2) рекомендацій телерадіокомпаніям при визначенні жанрів програм та передач керуватися такими характеристиками:

інформаційно-аналітичні і публіцистичні передачі характеризуються актуальністю інформації та поняттям "інформаційний привід", привертають увагу до поточної інформації (брифінг, дискусія, журналістське розслідування, інтерв'ю, новини, репортаж, ток-шоу, телеміст тощо);

культурно-мистецькі передачі присвячуються мистецтву та його історії, окремим напрямам, діячам та особистостям, які діяли чи діють у різних галузях художньої творчості;

науково-просвітницькі передачі відрізняються особливістю інформації, яка полягає в послідовному викладенні наукових даних з елементами естетичного та емоційного характеру (навчальні передачі, передачі, що інформують про найважливіші події у світі науки та техніки, пропагують останні наукові досягнення, розповідають про новітні винаходи тощо);

розважальні передачі поєднують в собі ознаки гумору, гри, розраховані на емоційну реакцію аудиторії, пов'язану з отриманням позитивних емоцій (реаліті-шоу, ток-шоу, вікторини, шоу та підбірка музичних творів для радіо тощо);

дитячі передачі та аудіовізуальні твори, розраховані на дитячу аудиторію, створюються з урахуванням тематичних, психічних та емоційних вікових особливостей дитячої аудиторії (дошкільного, шкільного, підліткового та юнацького віку), чітко зорієнтовані по змісту на вищевказану аудиторію; головними формами дитячої теле- та радіопродукції є повнометражні та короткометражні художні фільми, документальні фільми, телевізійні фільми та серіали, анімаційні фільми, аудіовізуальні твори, наприклад, музичні відеокліпи, жанрові передачі (спортивні, музичні, пізнавальні, розважальні), дитячі телерадіовистави, постановки тощо;

освітні передачі - передачі, спрямовані на розумово-пізнавальну і творчу діяльність з отриманням знань, умінь і навичок або їх удосконаленням у різних галузях науки, техніки, культури, мистецтва тощо з метою максимального засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці;

3) основних принципів мовлення:

телерадіоорганізація формує свою програмну концепцію і редакційну політику з урахуванням основоположних конституційних прав і свобод людини та громадянина, з повагою до їхньої честі, гідності та принципів свободи слова і висловлювань (вираження поглядів);

програмна концепція телерадіоорганізації повинна формуватися за принципом точності та об'єктивності. Факти, які подаються глядачу/слухачу телерадіоорганізацією, повинні точно відповідати реальним подіям і даним;

телерадіоорганізація не наводить у програмі/передачі даних, про які відомо, що вони неправдиві або недостовірні;

важливою засадою діяльності телерадіоорганізації є безумовне шанування права на недоторканність приватного життя і справедливе трактування цього права;

телерадіоорганізації не мають права транслювати та анонсувати програми або їх відеосюжети, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, а також програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, а також програми, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з 23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом. Такі програми або передачі повинні мати спеціальне попередження, відповідно позначатися в розкладі програм телерадіоорганізацій та спеціально позначатись безпосередньо перед їх трансляцією.

3. Забезпечення збалансованим різноформатним мовленням кожного територіального сегмента телерадіоінформаційного простору полягає в:

1) сприянні:

змістовому наповненню та пропорційному співвідношенню форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору;

впровадженню державної політики протекціонізму щодо поширення програм і передач вітчизняного виробництва;

створенню умов для забезпечення культурних та інформаційних потреб громадян України та національних меншин, а також потреб етнічних українців, які живуть за межами України;

реалізації прав на інформацію, на вільне і відкрите обговорення суспільно важливих проблем із застосуванням телебачення і радіомовлення; недопущенню в інформаційних та інших телерадіопрограмах закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства і жорстокості, розпалювання расової, національної та релігійної ворожнечі або позитивного їх подання (трактування), вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини;

забезпеченню ідеологічного і політичного плюралізму у сфері аудіовізуальних засобів масової інформації; розвитку суспільного, громадського, освітнього, культурологічного мовлення;

забезпеченню доступу до інформації особам з особливими потребами; забезпеченню прав національних меншин;

дотримання телерадіоорганізаціями стандартів рівня гучності звуку реклами, зображення телевізійних каналів та звуку, відповідно до методичних рекомендацій з дотримання вимог технічних параметрів зображення телевізійних каналів та рівня гучності звуку, розроблених на замовлення Національної ради;

2) запобіганні проявам дискримінації у ЗМІ за ознаками, визначеними законодавством України, міжнародними договорами України, практикою Європейського суду з прав людини, зокрема за ознаками статі, належності осіб до національних, сексуальних меншин, релігійних груп, хворих та осіб з інвалідністю;

3) популяризації у ЗМІ демократичних принципів рівності, толерантного ставлення до людей незалежно від їх індивідуальних особливостей чи приналежності до певних груп, запобігання сегрегативних тенденцій в українському суспільстві;

4) розгляді Національною радою заяв на зміну програмної концепції мовлення з використанням радіочастотного спектру та у разі подання телерадіоорганізацією відповідної заяви, за такими критеріями:

час, що минув з дати отримання ліцензії;

обсяги відхилення від визначеного ліцензією формату мовлення та програмної концепції;

потенційний вплив на територіальний сегмент інформаційного простору (забезпечення громадян інформаційними передачами, місцевими новинами, соціально важливою інформацією);

виконанням зобов'язань, які ліцензіат взяв на себе під час конкурсу;

інформація (пропозиції, звернення, клопотання) фізичних та юридичних осіб, які проживають на території мовлення ліцензіата щодо підтримки запропонованих ним змін;

5) врахуванні для забезпечення культурних та інформаційних потреб громадян під час ліцензування мовлення:

формування громадянської свідомості аудиторії, її причетності до соціально-політичних процесів в Україні із збереженням етнічного, релігійного та культурного різноманіття;

популяризації культурної спадщини України, подій у сфері культури як в цілому, так і секторально (візуальне мистецтво, театри, книжкові фестивалі, музейні проекти, музика, виставкові проекти тощо);

популяризації здорового способу життя, спортивних заходів;

наявності у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору програм збалансованого змістовного наповнення та різноманітних форматів мовлення;

сприяння розвитку регіонального та місцевого мовлення;

дотримання вимог до програмної концепції, визначених під час конкурсу на відповідну ліцензію;

необхідності подання заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку з намірами ліцензіата змінити програмну концепцію мовлення;

6) наданні у процесі розбудови каналів мовлення та ліцензування переваги телерадіоорганізаціям, які виробляють та поширюють соціально важливі програми (інформаційні, соціально-політичні (у тому числі патріотичного спрямування), дитячі), програми власного та вітчизняного виробництва, задовольняють інформаційні потреби національних меншин та забезпечують свободу слова;

7) аналізі телерадіоінформаційного простору та співвідношенні форматів мовлення для створення інформаційного профілю регіонів;

8) підготовці та проведенні соціологічних досліджень щодо визначення інформаційних потреб населення з метою змістовного наповнення телерадіоінформаційного простору України, з урахуванням отриманого профілю регіонів;

9) здійсненні ґрунтовного аналізу ліцензійної діяльності вітчизняних загальнонаціональних, регіональних, місцевих та закордонних мовників за умови відповідного фінансування з метою максимального територіального охоплення каналами, мережами мовлення та телемережами кожної з територіальних категорій, запровадження цифрового мовлення та відповідного технологічного переоснащення діючих каналів та мереж мовлення, для об'єктивної оцінки стану мовлення ліцензіатів та його доцільності у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційного простору.

4. Принципами добору (пакетування) програм провайдерами програмної послуги, придбаних для ретрансляції в телемережах (крім цифрових ефірних телемереж), є:

1) забезпечення провайдерами програмної послуги всім абонентам можливості отримання програм універсальної програмної послуги (крім провайдерів програмної послуги ефірних цифрових телемереж, багатоканальних телемереж МІТРІС), затверджених рішеннями Національної ради;

2) перелік програм універсальної програмної послуги затверджується Національною радою для населеного пункту (села, селища, міста, територіальної громади, району, області, всієї України), на території якого провадить діяльність провайдер програмної послуги, з урахуванням виду технології, що використовується для провадження такої діяльності, згідно із законодавством України;

3) перелік програм універсальної програмної послуги визначається за територіальним та технологічним критеріями з урахуванням такого підходу:

для технології "МІТРІС" універсальна програмна послуга відсутня у зв'язку з використанням провайдерами програмних послуг обмеженого радіочастотного спектра;

для технологій DVB-T/DVB-T2 універсальна програмна послуга відсутня у зв'язку з використанням провайдерами програмних послуг обмеженого радіочастотного спектра та конкурсним відбором програм для розповсюдження у багатоканальній телемережі провайдера програмних послуг;

для технологій ОТТ (або подібної інтернет-технології доставки програм) та DTH (або подібної супутникової технології доставки програм), для яких територією надання програмних послуг є уся територія України, універсальна програмна послуга включає телерадіопрограми НСТУ та програми державного підприємства "Парламентський телеканал "Рада";

для аналогової та цифрової технологій (DVB-C тощо), IPTV та будь-яких інших технологій, які мають географічну прив'язку до території надання програмних послуг, програми телерадіоорганізацій ефірного та багатоканального мовлення місцевої та регіональної категорій мовлення, а також телерадіопрограми НСТУ та програми державного підприємства "Парламентський телеканал "Рада" долучаються до складу універсальної програмної послуги з урахуванням території розповсюдження цих програм (населений пункт, район, область, територія усієї України);

для аналогової технології радіопрограми НСТУ не включаються до переліку програм універсальної програмної послуги у разі відсутності технічної можливості;

4) затверджені переліки програм універсальної програмної послуги для населених пунктів, в яких здійснюється діяльність провайдерів програмної послуги, публікуються на офіційному веб-сайті Національної ради. У разі відсутності затвердженого переліку програм універсальної програмної послуги на офіційному веб-сайті для певних населених пунктів провайдер програмної послуги звертається до Національної ради із заявою щодо необхідності розробки універсальної програмної послуги із зазначенням населених пунктів або районів, в яких планується надання програмних послуг. На підставі поданої заяви Національна рада приймає рішення щодо затвердження переліку програм універсальної програмної послуги з подальшим опублікуванням на офіційному веб-сайті;

5) рекомендація суб'єктам господарювання включати до складу загальної концепції добору програм не менше 50 % програм вітчизняних мовників, а також програми регіональних телерадіокомпаній з Донецької, Луганської областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, які залишили окуповані території;

6) рекомендація щодо розміщення програм провайдерами програмної послуги в такій послідовності:

універсальна програмна послуга;

інші програми вітчизняних телеорганізацій, які отримали ліцензії Національної ради на мовлення;

іноземні програми, які включені до Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються, затвердженого рішенням Національної ради від 15 вересня 2022 року № 592.

5. До питань захисту інформаційного простору держави як до одного з основних та пріоритетних завдань Національної ради належать:

1) моніторинг телерадіопрограм з метою здійснення нагляду за поширенням телерадіоорганізаціями об'єктивної інформації, а також запобігання поширенню інформації, яка містить заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини;

2) моніторинг телерадіопрограм з метою запобігання поширенню фільмів і передач, учасниками створення яких є особи, внесені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, передбаченого статтею 15 Закону України "Про кінематографію";

3) сприяння у межах своєї компетенції створенню і поширенню ліцензіатами телевізійного контенту, який відповідає національним інтересам, суспільним потребам та формує позитивний імідж України;

4) припинення ретрансляції провайдерами програмної послуги іноземних програм, зміст яких не відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавству України;

5) розроблення за участю громадськості порядку визнання змісту іноземних програм таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, сприяння розробці проекту закону України про аудіовізуальні послуги, який серед іншого передбачає механізм забезпечення прозорості і доступності інформації про кінцевих вигодоодержувачів, володільців істотної участі та пов'язаних осіб телерадіоорганізацій;

6) організація заходів із залученням представників індустрії у сфері телебачення і радіомовлення щодо припинення діяльності суб'єктів господарювання без отримання у встановленому законодавством порядку відповідної ліцензії;

7) участь у розробці механізмів санкціонованого поширення програм, недопущення порушення авторських прав на програмний продукт, контрольованої реалізації карток доступу до програм зарубіжних супутникових платформ;

8) створення умов для спільного запровадження телерадіоорганізаціями та постачальниками електронних комунікаційних послуг заходів з підготовки призначених для трансляції електронних комунікаційних мереж до роботи в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, в тому числі до оповіщення у цих умовах; активна участь у нарадах, метою яких є приведення діяльності суб'єкта господарювання у відповідність до вимог Кодексу цивільного захисту України, Законів України "Про телебачення і радіомовлення", "Про електронні комунікації";

9) ураховуючи законодавчу заборону діяльності суб'єктів господарювання у сфері телерадіомовлення без отримання відповідної ліцензії, в разі надходження інформації або скарг щодо фактів здійснення такої діяльності суб'єктами господарювання Національна рада звертається відповідно до органів державної влади;

10) підпункт 10 пункту 5 розділу ІІІ виключено

10) здійснення державного регулювання діяльності у сфері телерадіомовлення та розвитку радіочастотного спектру України, контролю та нагляду за його використанням на території проведення операції Об'єднаних сил з урахуванням чинного законодавства;

11) ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції, відповідно до статті 5 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції";

12) підпункт 12 пункту 5 розділу ІІІ виключено

12) сприяння розвитку телерадіомовлення та інфраструктури електронних комунікаційних мереж на територіях з особливим режимом мовлення, на прикордонних територіях, а також організації мовлення на території Автономної Республіки Крим;

13) встановлення Національною радою пріоритетних замовлень УДЦР з метою збільшення територій покриття телерадіопрограмами українських мовників, до яких належать: визначення можливості зміни технічних параметрів засобів мовлення; розрахунок частотних присвоєнь для здійснення телерадіомовлення на територіях, визначених у підпункті 12 цього пункту;

14) підпункт 14 пункту 5 розділу ІІІ виключено

15) підпункт 15 пункту 5 розділу ІІІ виключено

16) підпункт 16 пункту 5 розділу ІІІ виключено

17) підпункт 17 пункту 5 розділу ІІІ виключено

14) технологічне удосконалення моніторингового центру Національної ради та створення регіональних моніторингових комплексів, що дасть змогу оперативно реагувати на порушення ліцензіатами вимог законодавства, ліцензійних умов та умов ліцензій, порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів. У моніторингових центрах здійснюються багатоканальний прийом, вибірковий перегляд, запис і зберігання ефірних, кабельних та супутникових програм телебачення й радіо, а також визначається перелік програм, які надаються у складі програмної послуги.

6. Національна рада здійснює заходи щодо забезпечення прозорості власності суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (далі - суб'єкти інформаційної діяльності), зокрема:

на підставі наданої в установленому порядку інформації аналізує структуру власності суб'єкта інформаційної діяльності щодо її прозорості;

під час ліцензування мовлення враховує обмеження, які стосуються заснування та участі в телерадіоорганізаціях або провайдерах програмної послуги;

оприлюднює інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) суб'єкта інформаційної діяльності шляхом відображення цієї інформації в Державному реєстрі суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, який ведеться Національною радою;

контролює виконання вимог законодавства щодо щорічного подання до Національної ради суб'єктами інформаційної діяльності інформації про структуру власності та оприлюднення ними цієї інформації на власних веб-сайтах;

сприяє спрощенню подання суб'єктами інформаційної діяльності щорічної інформації про свою структуру власності через модуль офіційного веб-сайту Національної ради шляхом заповнення відповідних форм.

 

 

1. Радіотехнології, що використовуються в Україні для цілей телерадіомовлення, згідно з Планом розподілу і користування радіочастотним спектром (Планом використання радіочастотного ресурсу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року № 815), включають в себе аналогове звукове і телевізійне мовлення, цифрове наземне телевізійне мовлення, супутникове радіомовлення та радіотехнологію багатоканального наземного телерадіомовлення для передачі та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації у багатоканальних розподільчих системах.

2. Залежно від території розповсюдження програм у сфері телевізійного мовлення діють:

9 загальнонаціональних, 16 регіональних та 83 місцевих аналогових телеканалів, що використовують 174 частотних присвоєння (без тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, Луганської та Донецької областей);

25 загальнонаціональних, 58 регіональних, 42 місцевих телеканали у складі загальнонаціональних цифрових телемереж MX-1, MX-2, MX-3, MX-5 у стандарті DVB-T2, що використовують 594 частотних присвоєння (без тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, Луганської та Донецької областей);

12 регіональних та 1 місцевий телеканал у складі регіонального мультиплексу в Одеській області, що використовують 22 частотних присвоєння;

48 місцевих та 8 регіональних телеканалів, що використовують 48 частотних присвоєнь (локальне цифрове мовлення).

3. Багатоканальне телевізійне мовлення у стандарті DVB-T/ T2 у місті Київ здійснюється з використанням 41 та 43 каналів телевізійного мовлення.

4. Наземне ефірне радіомовлення згідно з Планом розподілу і користування радіочастотним спектром реалізується з використанням радіочастот довгих, середніх і коротких хвиль, а також ультракоротких хвиль нижнього та верхнього піддіапазонів.

5. Залежно від території розповсюдження програм діють: 14 загальнонаціональних радіомереж, 41 регіональна радіомережа, 287 місцевих радіоканалів.

6. Багатоканальне ефірне радіомовлення у стандарті DAB+ у м. Києві здійснюється 12 телерадіоорганізаціями, які транслюють 14 програм.

7. Для здійснення діяльності 4 провайдери програмної послуги використовують телемережі типу наземного телерадіомовлення "МІТРІС" для передачі та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації у багатоканальних розподільчих системах.

Згідно з ліцензіями провайдерів програмної послуги (на тимчасово окупованих територіях Луганської області та Автономної Республіки Крим) система "МІТРІС" зазначена у 2 провайдерів, система "MMDS" - у 4 провайдерів, система "Телесело" - у 1 провайдера.

8. Програмну послугу у кабельних мережах надають 560 провайдерів програмної послуги, зокрема за технологією IPTV - 215 провайдерів.

9. Супутникове телевізійне мовлення здійснюють 101 телерадіоорганізацій, 3 телерадіоорганізації здійснюють супутникове радіомовлення; 1 провайдери програмної послуги використовують DTH-платформу.

9. Пункт 9 виключено

10. Пункт 10 виключено

11. Пункт 11 виключено

12. Пункт 12 виключено

13. Пункт 13 виключено

14. Пункт 14 виключено

15. Пункт 15 виключено

16. Пункт 16 виключено