Про затвердження Порядку організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом

Відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" , підпункту 4.8.14 підпункту 4.8 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України , затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 581, пункту 3 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176,

1. Затвердити Порядок організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом, що додається.

2. Департаменту автомобільного транспорту забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства транспорту України від 21 січня 1998 року № 21 "Про затвердження Порядку і умов організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 квітня 1998 року за № 257/2697 (із змінами).

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Єфименка К.О.

1.1. Цей Порядок визначає механізм організації підготовки до відкриття автобусних маршрутів загального користування (крім міжнародних) та обстеження пасажиропотоків з метою вивчення попиту населення на пасажирські перевезення на міських, приміських, міжміських автобусних маршрутах загального користування.

1.2. Організація перевезень пасажирів має забезпечувати:

своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення в перевезенні автомобільним транспортом;

захист прав споживачів під час транспортного обслуговування;

організацію обстеження та облаштування автобусних маршрутів загального користування, що плануються для відкриття.

2.1. Організація обстеження та облаштування маршрутів, що плануються для відкриття, покладається на організаторів пасажирських перевезень автомобільним транспортом загального користування та передбачає:

вивчення попиту населення на перевезення шляхом опитування чи обстеження пасажиропотоків на існуючій транспортній мережі або на окремих маршрутах чи ділянках автобусних маршрутів загального користування;

обстеження доріг та визначення заходів, необхідних для облаштування (дооблаштування) маршрутів для безпечних перевезень пасажирів;

складання розкладів руху;

виготовлення, узгодження та затвердження схеми автобусного маршруту.

2.2. Вивчення попиту населення на перевезення здійснюється шляхом:

розповсюдження, збирання і опрацювання анкет;

використання та аналізування звернень юридичних і фізичних осіб;

обстеження пасажиропотоків.

2.3. Обстеження пасажиропотоків забезпечується відповідними організаторами пасажирських перевезень.

2.4. Для вивчення попиту чи визначення рівня забезпечення потреб населення послугами пасажирського автомобільного транспорту, удосконалення маршрутної мережі, оптимізації структури рухомого складу, визначення і обґрунтування тарифів на перевезення використовуються табличний, обліковий та візуальний методи обстеження пасажиропотоків.

2.5. Підготовка та проведення обстеження пасажиропотоків на маршрутах здійснюються табличним, обліковим та візуальним методами згідно з планом обстеження пасажиропотоків, зразок якого наведено в додатку 1 до цього Порядку.

2.6. Алгоритми обробки інформації про пасажиропотоки передбачають визначення пасажиропотоків на автобусних маршрутах за рейсами, за маршрутом у цілому, за годинами доби, а також у разі додаткової потреби моделювання вихідної інформації - із застосуванням засобів обчислювальної техніки.

2.7. Табличний метод застосовується для обстеження пасажиропотоків на найбільш завантажених маршрутах, де визначається кількість пасажирів, які на зупинках ввійшли до автобуса та вийшли з нього. Цей метод застосовується на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування.

2.8. Обліковий метод визначення початкових та кінцевих пунктів поїздки пасажирів застосовується для оброблення відомостей про продані на кожен рейс квитки із систематизацією цієї інформації та з подальшим моделюванням пасажиропотоків. Цей метод застосовується на міжміських автобусних маршрутах загального користування.

2.9. Візуальний метод обстеження пасажиропотоків проводиться шляхом візуального визначення рівня наповнюваності автобусів у години "пік" на визначених організатором пасажирських перевезень чи автомобільним перевізником найбільш завантажених зупинках маршруту та (або) у пунктах пересадок на інші маршрути.

Результати обстеження за візуальним методом використовуються для вивчення та удосконалення надалі розкладу руху та схеми маршруту на діючому автобусному маршруті загального користування.

2.10. Обстеження пасажиропотоків здійснюється:

комплексно - на всіх міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування не менше ніж один раз на три роки;

вибірково - на міських, приміських, міжміських автобусних маршрутах загального користування, якщо пасажиропотоки зазнають значних змін;

коригувально - на будь-якому маршруті через чотири місяці після його відкриття.

2.11. Перед відкриттям міського, приміського, міжміського внутрішньо- обласного та міжобласного автобусних маршрутів відповідний організатор перевезень створює комісію за участю представників Укртрансбезпеки (її територіальних органів), Державтоінспекції, відповідних дорожньо-експлуатаційних організацій (за згодою). Комісія здійснює обстеження доріг та дорожніх об'єктів, на підставі якого складає акт про готовність автобусного маршруту до відкриття із зазначенням дати його відкриття і здійснення пробного рейсу за участю представника відповідного організатора пасажирських перевезень.

За наявності недоліків комісія зазначає в акті строки їх усунення і відповідальних за це осіб. У цьому разі автобусний маршрут відкривається з урахуванням строків усунення недоліків, зазначених в акті.

2.12. Обстеження доріг та дорожніх об’єктів проводиться з метою визначення відповідності стану, типу покриття і ширини проїзної частини дороги та узбіч, горизонтальних і вертикальних радіусів кривих, поздовжніх ухилів, видимості та облаштування доріг, а також залізничних переїздів вимогам Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану".

2.13. Відповідно до вимог щодо обладнання дорожніх об’єктів на автобусних маршрутах загального користування передбачається наявність:

майданчиків для розвороту та короткострокової стоянки автобусів у початкових і кінцевих пунктах міських та приміських автобусних маршрутів;

посадкових майданчиків, павільйонів, а також залежно від розміру пасажиропотоку - автостанцій на зупинках приміських і міжміських автобусних маршрутів.

2.14. У разі потреби в дообладнанні дорожніх об’єктів на автобусному маршруті одночасно зі схемою маршруту розробляється план заходів щодо їх облаштування з обумовленням строку виконання робіт.

2.15. Вимоги до розміщення, обладнання та утримання зупинок на маршрутах пасажирського автомобільного транспорту визначено ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" , ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування", ДСТУ 2587-2010 "Безпека дорожнього руху. Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування", ГОСТ 25869-90 "Отличительные знаки и информационное обеспечение подвижного состава пассажирского наземного транспорта, остановочных пунктов и пассажирских станций. Общие технические требования".

2.16. Зупинки на міських автобусних маршрутах облаштовуються відповідно до вимог статті 28 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" , наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 травня 1995 року № 21 "Про затвердження Правил розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 1995 року за № 160/696.

2.17. Зупинки на міських автобусних маршрутах загального користування повинні розташовуватись поблизу житлових масивів, культурно-побутових закладів, торговельних комплексів, місць масового відпочинку населення, залізничних станцій, річкових і морських портів, аеропортів, станцій метрополітену тощо.

2.18. При розміщенні зупинок на вулично-дорожній мережі повинні забезпечуватись:

зручний і безпечний підхід до основних об’єктів, які масово відвідують громадяни;

якнайменше зниження пропускної здатності міської вулиці (дороги);

якнайменші взаємні перешкоди між різними видами міського транспорту;

зручність під час пересадки з одного виду міського транспорту або маршруту на інший;

безпека дорожнього руху.

2.19. У місцях перетину, відгалуження або збіжності автобусних маршрутів загального користування розміщення зупинок повинно забезпечувати зручність пересадок, а також зручність користування маршрутами одного напрямку.

2.20. У місцях перетину автобусних маршрутів загального користування зупинки розміщуються так, щоб пасажири не перетинали проїзної частини вулиці (дороги).

2.21. Розміщення автобусних зупинок біля перехрестя вулиць і доріг допускається у виняткових випадках, якщо:

біля перехрестя знаходиться великий масово відвідуваний громадянами об’єкт або вхід до підземного пішохідного переходу;

резерв пропускної здатності проїзної частини вулиці (дороги) до перехрестя більший, ніж за ним;

час, який пасажири витрачають на пересадку, значно скорочується;

поряд з перехрестям розпочинається під'їзд до мосту, естакади, тунелю, шляхопроводу або знаходиться залізничний переїзд.

2.22. На посадкових майданчиках не повинно бути зелених насаджень, кіосків та інших об’єктів і споруд (крім кіосків для продажу проїзних квитків та навісів або павільйонів для пасажирів), які б створювали перешкоди нормальному функціонуванню зупинки.

Винятком є посадкові майданчики, які розміщуються на тротуарах або розподільних смугах між ними та проїзною частиною, де ростуть дерева.

3.1. Розклад руху є необхідною частиною організації перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

3.2. Розклад руху автобусів розробляється відповідно до вимог наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 07 травня 2010 року № 278 "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за № 408/17703.

3.3. Розклад руху розробляється:

зведений - для міських, приміських, міжміських маршрутів загального користування - у формі таблиць. У ньому зазначається час відправлення автобусів з початкового, проміжних пунктів та прибуття до кінцевого пункту і, аналогічно, у зворотному напрямку;

автостанційний - на приміських, міжміських та міжобласних (для кінцевих і проміжних пунктів маршрутів). У ньому зазначаються час прибуття та відправлення з початкового і проміжних пунктів, прибуття до кінцевого пункту, тривалість зупинок та всього рейсу.

3.4. Виготовлення та узгодження схем автобусного маршруту загального користування здійснюються відповідно до вимог наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 07 травня 2010 року № 278 "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за № 408/17703.

4.1. До початку здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що відкривається, організатору пасажирських перевезень попередньо необхідно:

скоординувати розклад руху автобусів на маршруті з іншими автобусними маршрутами, а також з розкладами руху інших видів пасажирського транспорту;

провести в установленому законодавством порядку конкурс на визначення автомобільних перевізників для роботи на автобусному маршруті загального користування;

забезпечити на автобусних маршрутах загального користування контроль за рухом автобусів.

4.2. Кожному маршруту відповідним організатором пасажирських перевезень у межах його повноважень присвоюється номер.

4.3. Автобусні маршрути загального користування повинні мати єдину нумерацію:

міські - у межах міста;

приміські і міжміські, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим, області - відповідно в межах Автономної Республіки Крим, області;

міжміські і приміські, що виходять за межі території області, - у межах України.

4.4. На міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області, номери присвоюються кожному рейсу автобуса (окремо в прямому і зворотному напрямках).

4.5. Номер і назва автобусного маршруту загального користування, що відкрився, у встановленому законодавством порядку вносяться до відповідного реєстру автобусних маршрутів організатором пасажирських перевезень на цьому маршруті.

4.6. Про відкриття, закриття маршруту та зміни розкладу руху на відповідних автобусних маршрутах загального користування повідомляється через оголошення в автобусах, на автобусних зупинках та на автостанціях.

5.1. Вивчення пасажиропотоків проводиться з використанням табличних, облікових методів (з обробкою та моделюванням вихідної інформації) та з використанням візуального методу.

5.2. Матеріали вивчення попиту населення на пасажирські перевезення автомобільним транспортом використовуються для складання чи коригування розкладів руху автобусів.

6.1. З використанням табличного методу здійснюється підрахунок кількості пасажирів, що зайшли в автобус та вийшли з нього на зупинках, обліковцями, які в ньому перебувають, з внесенням цих даних до маршрутної таблиці, зразок якої наведено в додатку 2 до цього Порядку. Попередньо в маршрутній таблиці зазначаються номер автобусного маршруту, час відправлення автобуса, назви зупинок.

Маршрутні таблиці комплектуються для кожного обліковця в окрему папку за кількістю рейсів, які підлягають обстеженню. На папці зазначаються номери маршруту, дверей та час роботи обліковця.

6.2. Достатня достовірність результатів визначення та моделювання пасажиропотоків забезпечується виконанням показників вибірковості їх вивчення, зразок якого наведено в додатку 3 до цього Порядку.

6.3. Перед проведенням обстеження кожному обліковцю видаються відповідна папка та індивідуальна інформаційна картка. Обліковцям відводяться місця біля кожних дверей автобуса.

6.4. Під час проведення обстеження на кожен рейс обліковцем заповнюється рейсовий листок, зразок якого наведено в додатку 4 до цього Порядку, який містить інформацію про вид транспорту, номер маршруту, напрямок руху транспортних засобів, час початку та закінчення рейсу, марку рухомого складу та вид перевезень.

6.5. Нормативно-довідкова документація складається з маршрутних таблиць, рейсових листків, характеристики маршрутної системи, переліку зупинок та відстані між ними, характеристики рухомого складу (зразки наведено у додатках 2 - 8 до цього Порядку).

6.6. Результати обробки матеріалів обстеження пасажиропотоків з використанням візуального методу систематизуються за автобусними маршрутами, за видами транспорту та в цілому за маршрутною системою.

6.7. Вихідні дані автобусного маршруту (зразки наведено у додатках 9 - 23 до цього Порядку) містять загальну характеристику таких показників:

порейсові показники (зразки наведено у додатках 10, 11 до цього Порядку);

добові показники маршруту (сумарно за рейсами) (зразки наведено у додатках 12, 13 до цього Порядку);

погодинні показники за пасажиропотоками (зразки наведено в додатках 14, 15 до цього Порядку);

розгорнуті погодинні показники пасажиропотоку (зразки наведено в додатках 16, 17 до цього Порядку);

визначення максимально завантажених перегонів (зразки наведено в додатках 18, 19 до цього Порядку);

визначення пікових періодів (зразок наведено в додатку 20 до цього Порядку);

пікові періоди з максимально завантаженими ділянками (зразок наведено у додатку 21 до цього Порядку);

розгорнуті показники пікових періодів (зразки наведено в додатках 22, 23 до цього Порядку).

6.8. Інформаційно-довідкові матеріали щодо відповідної маршрутної мережі складаються з рейсових листків, розкладів руху, характеристики рухомого складу, загальної характеристики маршрутної мережі.

6.9. Порядок здійснення візуального обстеження пасажиропотоків складається з таких етапів:

1) прийняття організатором пасажирських перевезень рішення з обґрунтуванням мети проведення обстеження пасажиропотоку на діючому автобусному маршруті загального користування;

2) створення групи обстеження у складі представників від організатора пасажирських перевезень та автомобільного перевізника;

3) опрацювання відповідної інформації, пов’язаної з функціонуванням маршруту, визначення "пікових" періодів та зупинок з найбільшим пасажирообігом (зразки наведено у додатках 21 - 23 до цього Порядку) на автобусному маршруті, на якому заплановано провести обстеження візуальним методом, чи в місцях пересадки на інші маршрути;

4) виготовлення карток обстеження із зазначенням номера та назви автобусного маршруту, назви зупинки, дати та часу проведення обстеження, номерів та кількості запланованих на цей час рейсів, реєстраційних номерів автобусів, прізвища, ім’я, по батькові відповідальної особи, що буде здійснювати візуальне обстеження на цій зупинці. У картках повинна бути достатня кількість граф для зазначення відомостей про час прибуття автобуса на зупинку, час відправлення та рівень наповнення автобуса (після проведення обстеження кожна картка підписується особою, що проводила візуальне обстеження);

5) проведення представниками групи обстеження візуального контролю наповнюваності автобусів на визначених зупинках у години "пік";

6) складання на підставі карток обстеження акта про рівень наповнення автобусів, що працюють на визначених зупинках автобусного маршруту в години "пік", за показниками наповнення:

більше ніж 100 %;

100 - 80 %;

менше ніж 80 %;

50 %;

менше ніж 50 %.

6.10. Для підвищення ефективності роботи автобусів на автобусному маршруті загального користування відповідний організатор пасажирських перевезень повинен здійснити такі коригувальні дії залежно від наповнюваності місткості автобусів:

більше ніж 100 % - збільшити або зменшити кількість рухомого складу шляхом заміни його типу або марок на рухомий склад більшої пасажиромісткості;

від 100 % до 80 % - збільшити кількість рухомого складу;

менше ніж 80 % - внесення змін до роботи діючого автобусного маршруту недоцільне;

50 % - зменшити кількість рухомого складу;

менше ніж 50 % - розглянути питання щодо доцільності закриття автобусного маршруту загального користування, якщо він дублюється іншими автобусними маршрутами, або у разі неможливості його закриття - щодо збитковості такого маршруту та заходів для покриття витрат на його обслуговування.

6.11. Рішення щодо коригувальних дій на автобусному маршруті загального користування приймається організатором пасажирських перевезень на підставі обстеження пасажиропотоку.

Час відправлення: 6:35