інформація про лазерне випромінювання без експлуатаційних наслідків і феєрверки нижче мінімальної висоти виконання польотів;
закриття ділянок зони маневрування у зв'язку із запланованою роботою, координованою на місцевому рівні, тривалістю менше однієї години;
закриття, зміна, неможливість використання AD поза встановленим регламентом роботи;
інша неексплуатаційна АНІ, що несе аналогічний тимчасовий характер.
Інформація, що стосується AD та його околиць і не впливає на його експлуатаційний стан, може бути розповсюджена локально під час польоту або попередньо до вильоту будь-яким іншим зв'язком із членами льотного екіпажу;
24) проходження запиту на видання NOTAM до адресата контролюється за допомогою телефонного зв'язку. Запити на видання NOTAM, подані з порушенням вимог цих Авіаційних правилах, до опрацювання не приймаються;
25) контроль актуальності інформації, опублікованої за допомогою NOTAM, структурні підрозділи уповноваженого органу з питань цивільної авіації здійснюють через офіційний сайт САІ Украероруху;
26) уповноважений орган з питань цивільної авіації, за необхідністю, має право ініціювати видання NOTAM письмовим зверненням або в електронному вигляді до САІ Украероруху;
3. Оновлення масивів даних:
1) масиви даних змінюються або перевидаються з регулярними інтервалами, які забезпечують підтримання їх актуальності;
2) інформація про постійні та тимчасові зміни довгострокового характеру (3 місяці і більше) надається у вигляді цифрових даних та випускається у формі повного масиву або підмасиву даних, які містять тільки відмінності від випущеного раніше повного масиву даних;
3) якщо інформація надається у вигляді перевиданого масиву даних, необхідно вказувати розбіжності з наданим раніше повним масивом даних;
4) якщо інформація про тимчасові зміни короткострокового характеру надається у вигляді цифрових даних (цифровий NOTAM), використовується аналогічна повному масиву даних модель АНІ;
5) видання оновлень AIP, масивів даних AIP та масивів даних про процедури польотів за приладами синхронізується.
VII. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ТИПІВ АЕРОНАВІГАЦІЙНИХ КАРТ
1.Загальні вимоги до аеронавігаційних карт
1. Всі карти, що видаються відповідно до цих Авіаційних правил і містять АНІ, повинні відповідати вимогам, які відносяться до конкретної карти.
2. САІ Украероруху, за запитом іншої держави, надає АНІ щодо території України, з дотриманням стандартів додатка 4 "Aeronautical Charts" до Конвенції.
3. САІ Украероруху, забезпечує наявність карт або окремих листів з серії карт, експлуатантів повітряного простору, одним із наступних способів, в залежності від конкретної карти або окремого листа із серії карт:
1) самостійно видає карту або лист карти;
2) домовляється з іншою державою або установою про видання карт;
3) надає іншій державі необхідну інформацію про готовність взяти на себе обов'язки стосовно видання карт або листа карт.
4. Відносно будь-якої карти або окремого листа із серії карт, що включає територію двох або більш договірних держав, держава, яка здійснює юрисдикцію над цієї територією, визначає порядок надання карти або листа карти. При цьому враховуються угоди між державами, або службами АНІ.
5. САІ Украероруху вживає заходів для забезпечення того, щоб надана нею АНІ і аеронавігаційні карти були адекватними і точними щодо відображення та своєчасно оновлювалися шляхом внесення відповідних змін.
6. Уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює нагляд за якістю аеронавігаційних карт та діяльністю з підготовки та розповсюдження АНІ та аеронавігаційних карт.
7. Інструктивний матеріал щодо груп карт, їх підготовки, включно зразки форматів, міститься в Doc 8697 "Aeronautical Chart Manual".
2. Експлуатаційні вимоги до карт
1. Загальні:
1) з метою визначення експлуатаційних вимог весь політ ПС поділений на наступні етапи:
руління від місця стоянки ПС до точки зльоту;
зліт та набор висоти для польоту за маршрутом в структурі маршрутів ОПР;
2) політ за маршрутом в структурі маршрутів ОПР;
3) зниження для заходження на посадку;
4) заходження з метою посадки і вихід на друге коло;
5) посадка і руління до місця стоянки ПС.
Карта кожного типу містить інформацію, що відповідає призначенню карти, і складається з урахуванням аспектів людського фактору, що забезпечує її оптимальне використання.
При всіх умовах виконання польотів, надання інформації повинно бути точним, коротким і без викривлень, однозначним та легким для читання.
Кольорове забарвлення, відтінки і типовий розмір карти підбираються таким чином, щоб забезпечити її легке читання і розуміння пілотом при різних умовах природного і штучного освітлення.
Інформація надається у вигляді, який забезпечує її отримання пілотом протягом відповідного інтервалу часу, що узгоджується з робочим навантаженням і умовами виконання польоту.
При нанесенні АНІ на карту будь-якого типу повинен забезпечуватись плавний перехід від однієї до другої карти відповідно до етапу польоту.
Карти повинні мати орієнтування в північному напрямку істинного меридіана.
Основний розмір листа карти має 210 х 148 мм (8,27 х 5,82 дюйма).
Стандарти і рекомендована практика ICAO застосовується до всіх карт, якщо немає спеціального застереження до конкретної карти.
З метою оновлення і за необхідністю, карти повинні переглядатися з частотою, що міститься у таблиці 1 Doc 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual".
2. Назва:
1) назва карти або серії карт, що складені відповідно до вимог, які містяться в цих Авіаційних правилах і відповідають призначенню карти, є аналогічними заголовку відповідної глави і змінюється в залежності від застосування того чи іншого стандарту, що міститься в цьому розділі;
2) якщо карта не відповідає всім стандартам, що наведені у цьому розділі та будь-яким іншим стандартам, що стосуються конкретної карти, в її назві слово "ICAO" не зазначається.
3. Інша інформація:
1) якщо відсутні спеціальні застереження щодо конкретної карти, розташування зарамкових пояснень повинно відповідати схемі розташування зарамкових пояснень, що наведена у додатку 1 до цих Авіаційних правил;
2) якщо відсутні спеціальні застереження до вимог щодо конкретної карти, на лицьовій стороні кожної карти зазначається наступна інформація:
позначення або назва серії карт (назва може мати скорочений вигляд);
назва і територіальна прив'язка листа карти;
інформація на полях карти про суміжний лист (при його наявності).
На карті вказується легенда у вигляді таблиці знаків і скорочень, що використовуються. Легенда міститься на лицевій або зворотній стороні кожної карти, за виключенням тих випадків, коли в цілях економії місця легенда може публікуватися окремо.
Найменування і відповідна адреса установи, що видає карту, вказується на полях карти за виключенням тих випадків, коли карта публікується, як частина аеронавігаційного документу і така інформація може бути наведена на початку цього документу.
4. Умовні знаки:
1) умовні знаки, що застосовуються на картах, відповідають умовним знакам на картах ICAO, які наведені у додатку 2 до цих Авіаційних правил;
2) якщо на аеронавігаційних картах необхідно вказати важливі для цивільної авіації елементи або відомості для яких в ICAO не існує умовного знаку, використовується будь-який умовний знак за умови, що він відрізняється від будь-якого існуючого знаку ICAO;
3) розмір, характер відображення умовних знаків, товщина ліній та відстань між ними змінюються в залежності від масштабу і призначення карти, а також з урахуванням важливості інформації, яку вони відображають;
4) наземні навігаційні засоби, перетинання і точки шляху позначаються однаковими основними умовними знаками на всіх картах, на які вони наносяться, незалежно від призначення карти;
5) умовний знак для основних точок ґрунтується на ієрархії умовних знаків і вибирається в наступному порядку:
умовний знак наземного навігаційного засобу;
умовний знак перетинання;
умовний знак точки шляху;
6) умовний знак точки шляху використовується у випадку, якщо конкретна основна точка не позначена щодо місцезнаходження наземного навігаційного засобу або перетинання;
7) умовні знаки повинні використовуватися відповідно до вимог пунктів 4 і 5 цієї глави та додатка 2 до цих Авіаційних правил.
5. Одиниці виміру:
1) відстань визначається, як геодезична відстань;
2) відстань вказується в кілометрах або морських милях, або в обох одиницях за умови їх чіткого розмежування;
3) абсолютні висоти, перевищення і відносні висоти вказуються в метрах або футах, або в обох одиницях за умови їх чіткого розмежування;
4) лінійні розміри, що відносяться до AD і короткі відстані між об'єктами, вказуються в метрах;
5) ступінь роздільної здатності, що стосується відстані, розмірів, висот і перевищень повинна відповідати вимогам, вказаним для конкретної карти;
6) одиниці виміру, що використовуються для показу відстані, абсолютних висот, перевищень і відносних висот чітко вказуються на лицевій стороні кожної карти;
7) таблиці переводу одиниць виміру (кілометри/морські милі, метри/фути) наносяться на кожну карту, на якій вказуються відстані, перевищення або абсолютні висоти. Таблиця переводу одиниць виміру наноситься на лицьову сторону кожної карти.
6. Масштаб, проєкція карт та датування АНІ:
1) на картах великих районів вказуються назва, основні параметри і масштаб проєкція;
2) на картах невеликих районів вказується тільки лінійний масштаб;
3) на лицевій стороні кожної карти чітко вказується дата нанесення АНІ.
7. Написання географічних назв:
1) для всіх написів застосовуються знаки латинського алфавіту;
2) назви місць і географічних елементів у державах, що офіційно використовують різновиди латинського алфавіту, вказуються в їх офіційному написанні, включно наголоси і діакритичні знаки, що використовуються у відповідних алфавітах;
3) при використанні на карті скорочень географічних термінів таких, як "мис", "точка", "затока", "річка" кожне із цих слів пишеться повністю в одному із найбільш важливих місць його застосування на тій мові, на якій видається карта. При використанні скорочень знаки пунктуації не ставляться;
4) зразки шрифту, придатного для використання на аеронавігаційних картах, наводяться у Doc 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual".
8. Скорочення:
1) за необхідності на аеронавігаційних картах використовуються скорочення;
2) у відповідних випадках застосовуються скорочення, що зазначені в Doc 8400 ICAO "Abbreviations and Codes".
9. Державний кордон:
1) на картах позначається державний кордон, який може перериватись, якщо він заважає читанню більш важливої інформації;
2) якщо на картах позначаються території двох або більше держав, повинні вказуватися їх назви.
10. Розфарбування і рельєф місцевості:
1) на картах використовується колір відповідно до шкали кольорів, яка зазначена у додатку 3 до цих Авіаційних правил;
2) відображення рельєфу повинно задовольняти потреби користувачів повітряного простору щодо:
орієнтування та впізнання;
визначення безпечних висот прольоту над місцевістю;
чіткого розуміння АНІ, коли вона вказується;
планування;
3) при зображенні рельєфу за допомогою тональної гіпсометрії слід керуватися тональною гіпсометричною шкалою висот, що наведена у додатку 4 до цих Авіаційних правил;
4) висотні відмітки, що наносяться на карти, позначають окремі критичні точки;
5) значення висотних відміток, що недостатньо точні, повинно супроводжуватися знаком "±" після значення висотної відмітки.
11. Заборонені зони (P-зони), зони обмеження польотів (R-зони), небезпечні зони (D-зони) та зони тимчасово зарезервованого повітряного простору (T-зони):
1) якщо на карті позначені P-зони, R-зони, D-зони та T-зони на ній, також вказується стандартне або інше позначення, проте літерні позначення національної приналежності можуть не використовуватися;
2) літерні позначення національної належності містяться в Doc 7910 ICAO "Location Indicators".
12. Види повітряного простору ОПР:
1) при відображені повітряного простору ОПР на карті вказується його клас, тип, назва або позивний, вертикальні межі, частота (частоти) радіозв'язку, що використовується, а також горизонтальні межі, як зазначено у додатку 2 до цих Авіаційних правил;
2) на карті, що використовується для візуального польоту, на лицевій або зворотній стороні відтворюються частини таблиці класифікації повітряного простору ОПР, які застосовуються до повітряного простору, що відображається на зазначеній карті.
13. Магнітне схилення:
1) на картах вказується північний напрямок істинного меридіана, VAR. Ступінь роздільної здатності по VAR відповідає вимогам, які визначені для даної карти;
2) якщо на карті вказується VAR, його величини надаються станом на найближчий до дати видання карти рік, який є кратним п'яти (2010, 2015 тощо). У виняткових випадках, коли зроблений розрахунок щорічного коливання свідчить про зміни фактичної величини VAR більше ніж на 1°, вказується проміжна дата і величина VAR;
3) на картах вказується дата щорічних коливань VAR;
4) для карт схем польотів за приладами публікація змін VAR має бути здійснена протягом максимум шести циклів AIRAC;
5) рекомендується у великих вузлових районах з декількома AD застосовується одне округлене значення VAR.
14. Аеронавігаційні дані:
1) САІ Украероруху, в рамках QMS суб'єкта авіаційної діяльності, вживає заходів для створення організованої системи якості, яка включає методики, процеси і ресурси, що необхідні для здійснення загального керівництва якістю на кожному функціональному етапі вказаному в пункті 3.6 додатка 15 "Aeronautical Information Services" до Конвенції.
За необхідності по кожному функціональному етапу демонструються методи здійснення такого загального керівництва якістю. Крім того, Украерорух встановлює процедури для з'ясування у будь-який час джерел АНД, що забезпечить виправлення будь- яких аномалій або помилок в даних, виявлених на етапах їх випуску/супроводу або при оперативному використанні;
2) САІ Украероруху забезпечує ступінь роздільної здатності АНД на картах, яка повинна відповідати вимогам до конкретної карти;
3) технічні вимоги до роздільної здатності АНД на картах наведені у PANS-AIM, Doc 10066 ICAO "Air Navigation Services - Aeronautical Information Management";
4) САІ Украероруху забезпечує збереження цілісності АНД протягом всього інформаційного процесу з моменту складання до розсилки наступному передбачуваному користувачу. Цілісність даних варто забезпечувати шляхом використання криптографічних технологій (наприклад, функції хешування, кодів автентифікації повідомлень, асиметричного та симетричного шифрування і цифрових сертифікатів);
5) технічні вимоги до класифікації цілісності АНД наведені у PANS-AIM, Doc 10066 ICAO "Air Navigation Services-Aeronautical Information Management";
6) при передачі і/або зберіганні АНД, масивів даних використовуються методи виявлення помилок в цифрових даних.
7) технічні вимоги до методів виявлення помилок в цифрових даних наведені у PANS-AIM, Doc 10066 ICAO "Air Navigation Services-Aeronautical Information Management".
15. Загальні системи відліку:
1) система відліку в горизонтальній площині:
в якості системи відліку (геодезичної) в горизонтальній площині використовується WGS-84;
опубліковані аеронавігаційні географічні координати, що позначають широту і довготу наводяться відносно геодезичної бази відліку WGS-84.
Позначкою (*) відображаються географічні координати, що перетворені в координати WGS-84 і точність польової зйомки яких не відповідає вимогам додатка 14 "Aerodromes" до Конвенції;
ступінь роздільної здатності географічних координат на карті відповідає встановленому для конкретної серії карт;
вимоги щодо точності і класифікації цілісності АНД, пов'язаних з WGS-84 містяться у додатку 1 PANS-AIM, Doc 10066 ICAO "Air Navigation Services - Aeronautical Information Management";
вимоги до точності польової зйомки і цілісності даних, пов'язаних з WGS-84 аеронавігаційних координат географічних позицій, що встановлені службами повітряного руху, містяться в главі 2 додатка 11 "Air Traffic Services" до Конвенції, а вимоги, що пов'язані з AD/вертодромами, в главі 2 томів I та II додатка 14 "Aerodromes" до Конвенції;
2) система відліку в вертикальній площині:
в якості системи відліку в вертикальній площині використовується прийнятий за базу середній рівень моря який забезпечує зв'язок відносних висот (перевищень) з поверхнею;
у доповнення до перевищення відносно середнього рівня моря конкретних знімальних наземних позицій, для цих позицій також публікується інформація про хвилю геоїда (відносно поверхні еліпсоїда WGS-84);
вимоги щодо визначення і повідомлення (точність польової зйомки та цілісності даних) значень перевищення і хвилі геоїда в конкретних позиціях на AD/вертодромах, містяться у главі 2 томів I, II додатка 14 "Aerodromes" до Конвенції;
вимоги до точності і класифікації цілісності АНД щодо перевищення та хвилі геоїда в конкретних позиціях на AD/вертодромах, містяться у додатку 1 PANS-AIM, Doc 10066 ICAO "Air Navigation Services - Aeronautical Information Management";
ступінь роздільної здатності значень перевищення і хвилі геоїда на карті повинні відповідати встановленій для конкретної серії карт;
3) система відліку часу:
в якості системи відліку часу використовується григоріанський календар і UTC;
якщо при складанні карт використовується інша система відліку часу, це вказується в AIP.
16. Автоматизоване картографування АНІ:
1) розробка автоматизованої системи картографування АНІ полягає у підвищенні, за допомогою автоматизації, загальної швидкості, якості, ефективності, точності і рентабельності системи картографування АНІ;
2) до основних принципів автоматизованого середовища відносяться:
зниження навантаження користувача;
сприяння розподілу завдань в області розробки систем картографування;
уникнення дублювання дій;
зменшення кількості помилок у процесі побудови карт;
забезпечення дотримання вимог додатка 4 "Aeronautical Charts" до Конвенції.
3) концепція системи автоматизованого картографування АНІ полягає в постійному розвитку системи картографування для успішного переходу від САІ до УАІ, основними характеристиками якої є конфігурація і настройка системи, управління середовищем, зміст баз даних і очікуваний результат;
4) технічні характеристики, що відносяться до автоматизованого картографування АНІ, містяться у Doc 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual".
3. Карта аеродромних перешкод - ICAO,
Тип A (Експлуатаційні обмеження)
1. Призначення та наявність:
1) карта цього типу в поєднанні з відповідною інформацією, що опублікована в AIP, забезпечує експлуатанта відомостями щодо дотримання експлуатаційних обмежень, наведених у додатку 6 ICAO "Operation of Aircraft" до Конвенції;
2) дані карти надаються для всіх AD способом, передбаченим у пункті 3 глави 1 розділу VII цих Авіаційних правил, які регулярно використовуються міжнародною цивільною авіацією, за винятком тих AD, де відсутні перешкоди в зонах траєкторій набору висоти при зльоті, або для яких надана карта місцевості і перешкод в районі AD (електронна);
3) якщо у зв'язку з відсутністю перешкод у зоні траєкторії набору висоти при зльоті необхідність у карті відпадає, про це публікується спеціальне повідомлення в AIP.
2. Одиниці виміру:
1) перевищення вказуються з точністю до 0,5 метра або до фута;
2) лінійні розміри вказуються з точністю до 0,5 метра.
3. Район картографування і масштаб:
1) розміри кожної карти повинні бути достатніми для нанесення всіх існуючих перешкод;
2) окремі віддалені перешкоди, через які треба було б занадто збільшити розмір листа, можуть позначатись відповідною умовною позначкою і стрілкою з зазначенням відстані і пеленга від найбільш віддаленого кінця RWY і величини їхнього перевищення;
3) горизонтальний масштаб вибирається в межах від 1:10000 до 1:15000;
4) рекомендовано застосовувати горизонтальний масштаб 1:10000;
5) вертикальний масштаб, що застосовується, повинен бути в десять разів крупніше горизонтального масштабу;
6) горизонтальний і вертикальний лінійні масштаби позначаються на карті в метрах і футах.
4. Формат:
1) на карту наноситься план і профіль кожної RWY, прилеглої до неї КСГ або кінцевої смуги, вільної від перешкод, зони траєкторії зльоту і перешкод;
2) профіль кожної RWY, КСГ, кінцевої смуги, вільної від перешкод, і перешкод у зоні траєкторії зльоту, зображується над відповідним планом кожного елемента. Профіль запасної зони траєкторії зльоту включає лінійну проекцію всієї траєкторії зльоту і розташовується над її відповідним планом у формі, яка найбільш зручна для швидкого розуміння інформації;
3) сітка профілю наноситься по всій площі профілю, за винятком RWY.
Нульовим значенням для вертикального відліку вважається середній рівень моря. Нульовим значенням для горизонтального відліку вважається кінець RWY на протилежній стороні від відповідної зони траєкторії зльоту. Градуювання ділень сітки з зазначенням інтервалів наноситься уздовж основи сітки і на вертикальних полях;
4) вертикальне градуювання сітки варто робити з інтервалом, який відповідає 30 метрам (100 футів) на місцевості, а горизонтальну - 300 метрам (1000 футів);
5) на карті також передбачається:
рамка для реєстрації експлуатаційних даних;
таблиця для реєстрації поправок і дат їхнього внесення.
5. Позначення та VAR:
1) на карті вказується назва країни, в якій розташований AD, назва міста, населеного пункту або району, які обслуговується даним AD, назва AD і позначення RWY;
2) на карті вказується VAR з точністю до одного градуса і дата інформації.
6. Аеронавігаційні дані:
1) перешкоди:
об'єкти в зоні траєкторії зльоту, що піднімаються над плоскою поверхнею з нахилом 1,2 % та, які мають загальний початок із зоною траєкторії зльоту, розглядаються як перешкоди, за винятком випадків, коли такі перешкоди цілком затінені іншими більш високими перешкодами і тому можуть не позначатись на карті. Рухомі об'єкти, такі, як судна, поїзди, автомашини тощо, що можуть підніматись над площиною з нахилом 1,2 %, вважаються перешкодами, які не створюють затінення;
тінню перешкоди вважається пласка поверхня, що починається від горизонтальної лінії, яка проходить через вершину перешкоди перпендикулярно осьовій лінії зони траєкторії зльоту. Ця площина включає в себе всю ширину зони траєкторії зльоту і продовжується до площини, яка має нахил 1,2 %, або до наступної більш високої перешкоди, якщо вона знаходиться ближче. Протягом перших 300 метрів (1000 футів) зони траєкторії зльоту тіньові площини розташовуються горизонтально, а за цією точкою вони мають нахил вгору 1,2 %. Якщо перешкода, що створює затінення, може бути усунута, то інші об'єкти, які в результаті цього стають перешкодами, мають бути нанесені на карту;
2) зона траєкторії зльоту:
зона траєкторії зльоту являє собою чотирикутний простір на поверхні землі, що лежить безпосередньо під траєкторією зльоту і розташований симетрично стосовно неї. Ця зона має наступні характеристики:
вона починається наприкінці зони, яка оголошена придатною для зльоту (тобто від кінця RWY, або кінцевої смуги, що вільна від перешкод, якщо така є у наявності);
ширина зони траєкторії зльоту у вихідній точці складає 180 метрів (600 футів) та зростає в ступені 0,25 D, досягаючи максимальної ширини 1800 метрів (6000 футів), де величина D являє собою відстань від вихідної точки;
вона продовжується до точки, за якою відсутні перешкоди, або до відмітки 10 кілометрів (5,4 морські милі), в залежності від того, яка з цих відстаней менше;
на RWY, якими користуються ПС з експлуатаційними обмеженнями, що не виключають можливість виконання ними зльоту з градієнтом менше 1,2 %, довжина зони траєкторії зльоту збільшується не менше, ніж до 12 кілометрів (6,5 морські милі), а нахил плоскої поверхні зменшується до 1 % або менше.
якщо визначена топографічним способом площина з нахилом 1 % не стикається з перешкодами, вона може бути опущена до точки її зіткнення з першою перешкодою;
3) оголошені дистанції:
для кожного напрямку RWY у відповідному місці на карті вказується інформація щодо наявної:
довжини розбігу;
дистанції перерваного зльоту;
злітної дистанції;
посадкової дистанції;
якщо оголошена дистанція не вказується у зв'язку з тим, що RWY використовується тільки в одному напрямку, таку RWY варто позначити як не використовувану для зльоту, посадки або для того й іншого;
4) вид у плані і профіль:
на виді у плані вказуються:
суцільною лінією - контур RWY, включаючи її довжину і ширину, а також магнітний пеленг із точністю до одного градуса і номер RWY;
штриховою лінією - смуги, що вільні від перешкод, включаючи їхню довжину і позначення;
пунктирною лінією - зони траєкторій зльоту і тонкою переривчастою лінією з короткими і довгими штрихами, що чергуються ? осьова лінія RWY;
запасні зони траєкторій зльоту. У тих випадках, коли вказуються запасні зони траєкторій зльоту, які розташовані симетрично щодо продовження осьової
лінії RWY, передбачаються примітки, у яких пояснюється значення таких зон;
перешкоди, включно:
точне місце розташування кожної перешкоди разом з умовним позначенням, яке характеризує тип цієї перешкоди;
перевищення і позначення кожної перешкоди;
границі підвищення перешкод великих розмірів з поясненням у таблиці умовних позначень;
вказуються критичні висотні відмітки у межах зони траєкторії зльоту;
на плані зазначається характер поверхонь RWY і КСГ;
КСГ позначаються штриховою лінією;
при зображенні КСГ вказується довжина кожної КСГ;
5) на профілі позначаються:
суцільною лінією - профіль осьової лінії RWY і пунктирною лінією - профіль осьової лінії будь-яких відповідних КСГ та смуг, що вільні від перешкод;
перевищення осьової лінії на кожному кінці RWY, на КСГ та на початку кожної зони траєкторії зльоту, а також значна зміна ухилу RWY КСГ;
перешкоди, включно:
кожну перешкоду - суцільною вертикальною лінією, яка починається від відповідної лінії сітки і проходить, принаймні, через наступну лінію сітки до верхньої точки перешкоди;
позначення кожної перешкоди;
границі підвищення перешкод великих розмірів з поясненням у легенді;
6) за необхідності, на карту може наноситись профіль перешкод, який представляє собою лінію, що з'єднує вершини кожної перешкоди і визначає зону затінення, яка створюється перешкодами.
7. Точність:
1) на карті вказується ступінь точності, яка досягається;
2) горизонтальні розміри та перевищення RWY, що позначаються на карті, КСГ та кінцеву смугу, вільну від перешкод, потрібно зазначати з точністю до 0,5 метра (1 фут);
3) при польовій зйомці та виданні карти повинна забезпечуватись така ступінь точності, щоб при знятті даних з карти відхилення в зонах траєкторій зльоту не перевищували наступних максимальних меж:
горизонтальні відстані - 5 метрів (15 футів) у початковій точці з наступним збільшенням у пропорції 1:500;
вертикальні відстані - 0,5 метра (1,5 футів) на перших 300 метрах (1000 футів) з наступним збільшенням у пропорції 1:1000. У випадку відсутності при зйомці відомостей про вихідний рівень відліку в вертикальній площині, вказується перевищення вихідного рівня, з позначкою, що воно прийняте.
4. Карта аеродромних перешкод - ICAO, тип B
1. Призначення:
1) карта аеродромних перешкод забезпечує АНІ, що призначається для:
визначення мінімальних безпечних абсолютних/відносних висот, включно висоти польоту по колу;
визначення правил, якими необхідно користуватися в аварійній ситуації при зльоті та посадці;
застосування норм безпечного прольоту перешкод і правил їх маркування;
використання, як вихідний матеріал для складання аеронавігаційних карт.
2. Наявність:
1) карти аеродромних перешкод типу B надаються для всіх міжнародних AD, за виключенням AD, для яких надається карта місцевості і перешкод в районі AD (електронна);
2) карта, що відповідає вимогам, зазначеним у главах 3 та 4 цих Авіаційних правил має назву "Карта аеродромних перешкод - ICAO (детальна)".
3. Одиниці виміру:
1) перевищення вказуються з точністю до 0,5 метра або фута;
2) лінійні розміри вказуються з точністю до 0,5 метра.
4. Район картографування і масштаб:
1) картографічний район кожної карти повинен мати достатній розмір для нанесення всіх існуючих перешкод;
2) окремі віддалені перешкоди, нанесення яких вимагає збільшення розміру листа, можуть позначатись відповідною умовною позначкою та стрілкою з зазначенням відстані і пеленга від контрольної точки AD та величини їхнього перевищення;
3) горизонтальний масштаб обирається у межах від 1:10000 до 1:20000;
4) горизонтальний лінійний масштаб позначається на карті в метрах і футах. У разі необхідності також вказуються лінійні масштаби в кілометрах і морських милях.
5. Формат та позначення:
1) на картах вказуються:
будь-які необхідні пояснення до проєкції, що застосовується;
будь-які необхідні позначення сітки, що використовується;
примітка про те, що перешкоди це об'єкти, які підносяться над поверхнями, що наведені у главі 4 тому I додатка 14 "Aerodromes" до Конвенції;
рамка для реєстрації поправок і дат їх внесення із зовнішнього боку внутрішньої рамки листа карти з інтервалом в одну хвилину наноситься розмітка широти і довготи, яка позначається в градусах і хвилинах;
2) паралелі і меридіани можуть бути нанесені по всьому полю карти;
3) на карті вказується назва країни, де розташований AD, назва міста, населеного пункту або району, який обслуговується даним AD та його назва.
6. Техногенне середовище і топографія:
1) позначення елементів дренажу і гідрографії зводиться до мінімуму;
2) на карті позначаються будівлі та інші об'єкти, що виступають, та які відносяться до AD. За можливості вони відображаються в масштабі;
3) вказуються всі штучні або природні об'єкти, що підносяться над поверхнею зльоту і поверхнею заходження на посадку, або поверхнями безпечного прольоту і маркування перешкод, що вказані у главі 4 тому I додатка 14 "Aerodromes" до Конвенції;
4) на карті позначаються шосейні і залізничні дороги, що знаходяться в межах зон зльоту і заходження на посадку, а також які розташовані на відстані менше 600 метрів (2000 фут) від кінця RWY або її продовження;
5) географічні елементи, що мають суттєве значення, за необхідності супроводжуються назвами.
7. VAR та аеронавігаційні дані:
1) на карту наноситься компасна роза, яка орієнтована на північний напрямок істинного меридіана або будь-якої іншої точки Півночі із зазначенням VAR з точністю до одного градусу, дата інформації про VAR і річні зміни;
2) на картах вказуються:
КТА і її географічні координати (точність координат наведена в Doc 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual");
контури RWY суцільною лінією;
довжина і ширина RWY;
магнітний пеленг з точністю до одного градусу і номер RWY;
перевищення осьової лінії RWY на кожному її кінці, на КСГ, на початку кожної зони зльоту і заходження на посадку, при кожній істотній зміні уклону RWY та КСГ;
відповідні позначення РД, перонів і місць стоянок, контури яких наносяться суцільною лінією;
відповідні позначення КСГ, яке наносяться штриховою лінією;
довжина кожної КСГ;
відповідні позначення смуг, вільних від перешкод, що наносяться пунктирною лінією;
довжина кожної смуги вільної від перешкод;
відповідні позначення поверхні зльоту і поверхні заходження на посадку, що наносяться пунктирною лінією;
зони зльоту і заходження на посадку.
Зона заходження на посадку являє собою простір на земній поверхні, що лежить безпосередньо під поверхнею заходження на посадку, яка визначена у главі 4 тому I додатка 14 ICAO "Aerodromes";
точне місцезнаходження перешкод включно:
умовний знак, що характеризує тип цієї перешкоди;
перевищення;
пізнавальні дані;
межі піднесення істотних перешкод великих розмірів з поясненням у легенді. Це не виключає необхідність зазначення критичних висотних відміток у межах зон зльоту та посадки;
будь-які додаткові перешкоди, включаючи перешкоди в тіні перешкоди, які будуть виділені іншим чином. Якщо уповноважений орган з питань цивільної авіації встановив більш низькі поверхні, вони можуть використовуватися при визначенні перешкод;
3) вказується характер поверхонь RWY і КСГ;
4) за можливості найбільш високий об'єкт або перешкода, що розташовані між суміжними зонами заходження на посадку в межах радіусу 5000 метрів (15000 футів) від КТА, слід позначати умовним знаком;
5) на карті вказується протяжність ділянок лісу і елементів рельєфу, якщо вони або їх частина становлять істотні перешкоди.
8. Точність:
1) на карті вказується ступень точності, яку необхідно досягти;
2) горизонтальні розміри, що позначені на карті, перевищення робочої площі КСГ та кінцевих смуг вільних від перешкод, вказуються з точністю 0,5 метри (1 фут);
3) при польовій зйомці та виданні карт слід забезпечити таку ступінь точності, яка б при знятті даних з карти забезпечувала відхилення не більше максимальних меж:
зони зльоту і заходження на посадку при:
горизонтальній відстані: 5 метрів (15 футів) щодо початкової точки з наступним збільшенням у пропорції 1:500;
вертикальній відстані: 0,5 метри (1,5 фута) на перших 300 метрах (1000 футів) з подальшим збільшенням у пропорції 1:1000;
інші зони:
горизонтальна відстань - 5 метрів (15 футів) у межах 500 метрів (1500 футів) від контрольної точки AD і 12 метрів (40 футів) за межами цієї зони;
вертикальна відстань - 1 метр (3 фута) у межах 1500 метрів (5000 футів) від контрольної точки AD з наступним збільшенням у пропорції 1:1000.
4) вихідний рівень.
Якщо при зйомці відсутні відомості про дійсний вихідний рівень відліку в вертикальної площині, вказується перевищення вихідного рівня з позначкою про його прийнятність.
5. Карта місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна)
1. Призначення:
1) ця електронна карта відображує дані про місцевість, перешкоди, відповідні АНД, що необхідні для:
надання експлуатантові можливості дотримуватись експлуатаційних обмежень, що вказані у главі 5 частини I та главі 3 розділу II частини III додатка 6 "Operation of Aircraft" до Конвенції, шляхом розробки позаштатних процедур для використання на випадок аварійної ситуації при виході на друге коло або зльоті, а також на основі аналізу експлуатаційних обмежень ПС;
забезпечення наступних прикладних процесів, що стосуються аеронавігації:
побудови схем польотів за приладами (включно схеми польоту по колу при польотах за ПВП);
обмеження й усунення аеродромних перешкод;
отримання вихідних даних для складання інших аеронавігаційних карт.
2. Наявність:
1) карта місцевості й перешкод у районі AD (електронна) надається для всіх AD, що регулярно використовуються міжнародною цивільною авіацією;
2) за наявності карти місцевості й перешкод у районі AD (електронна), карта аеродромних перешкод типу A (експлуатаційні обмеження) і карта аеродромних перешкод типу B не потрібні;
3) інформація, яка передбачена картою місцевості для точного заходження на посадку, може надаватись на карті місцевості та перешкод у районі AD (електронна). У цьому випадку карта місцевості для точного заходження на посадку не потрібна;
4) карта місцевості й перешкод у районі AD (електронна) також надається за запитом розробником аеронавігаційних карт у паперовому вигляді;
5) в якості загальної основи надання даних використовується серія стандартів ISO, яка стосується географічної інформації. Використання цієї серії, забезпечує обмін даними карти місцевості й перешкод у районі AD (електронна) між різними користувачами й застосування ними цих даних.
3. Позначення та район картографування:
1) на карті місцевості і перешкод (електронної) вказується назва країни, в якій розташований AD, назва міста або населеного пункту, які обслуговуються AD, та його найменування;
2) кожна карта повинна мати достатній розмір для охоплення району 2, що зазначений у главі 5 додатка 15 "Aeronautical Information Services" до Конвенції.
4. Зміст карти:
1) загальні вимоги до розробки:
при розробці комп'ютерних графічних прикладних процесів, які використовуються для зображення елементів на карті та взаємозв'язку елементів, зазначаються атрибути цих елементів, вихідна просторова геометрія й відповідні топологічні співвідношення, які визначаються схемою застосування;
інформація, яка зображується, надається на основі вимог до зображення, що застосовуються відповідно до існуючих стандартів відображення інформації;
вимоги до зображення й правила зображення не є частиною масиву даних;
правила зображення утримуються в каталозі правил зображення, у якому вказуються посилання на вимоги до зображення, які утримуються окремо;
визначення схеми, яка описує механізм зображення елементів географічної інформації, містить Стандарт 19117 ISO "Geographic information", а Стандарт 19109 ISO "Geographic information. Rules for application schema" містить правила, які стосуються схеми застосування. Просторова геометрія й відповідні топологічні співвідношення визначаються в Стандарті 19107 ISO "Geographic information. Spatial schema";
умовні знаки, що використовуються для зображення елементів, повинні відповідати вимогам, зазначеним у главі 2 розділу VII та додатку 2 до цих Авіаційних правил;
2) елементи місцевості:
елементи місцевості й відповідні атрибути, що зображуються на карті та зв'язані з нею через базу даних, повинні ґрунтуватися на масивах даних про місцевість, відповідно до вимог глави 5 додатка 15 "Aeronautical Information Services" до Конвенції;
технічні вимоги, що стосуються масивів даних про місцевість містяться в главі 5 та додатках 1, 6 і 8 PANS - AIM, Doc 10066 ICAO "Air Navigation Services - Aeronautical Information Management";
елементи місцевості, що зображуються, повинні забезпечувати реальне загальне відображення місцевості. Це досягається за допомогою методу подання поверхні місцевості у вигляді безперервної послідовності значень її перевищення у всіх вузлах певної сітки, яка також має назву DEM;
відповідно до вимог глави 5 додатка 15 "Aeronautical Information Services" до Конвенції та глави 5 і додатків 1 та 8 PANS-AIM, Doc 10066 ICAO "Air Navigation Services - Aeronautical Information Management" DEM для інтервалу між постами (сіткою) в районі 2 визначається через 1 секунду дуги (приблизно 30 метрів).
Додатково до DEM поверхня місцевості повинна зображуватись у вигляді горизонталей.
Для поліпшення DEM необхідно використовувати ортогональне відображення, яке б забезпечувало сполучення елементів на DEM з елементами на відображенні. Це відображення має бути розміщене на окремому рівні електронної карти.
Елементи місцевості, що зображуються на карті, пов'язуються з наступними атрибутами в базі (базах) даних:
місцями розташування вузлів сітки в горизонтальній площині, які обумовлені географічними координатами й перевищеннями цих вузлів;
типом поверхні;
значеннями горизонталей, якщо передбачаються;
назвами міст, населених пунктів та інших важливих топографічних елементів;
з елементами місцевості, що зображуються, необхідно пов'язати додаткові атрибути місцевості, які зазначені в базі (базах) даних;
технічні вимоги, що стосуються атрибутів місцевості містяться в таблиці A6-1 додатка 6 PANS-AIM, Doc 10066 ICAO "Air Navigation Services - Aeronautical Information Management".
3) елементи перешкод:
елементи перешкод і відповідні атрибути, що зображуються або зв'язані через базу даних з картою, ґрунтуються на масивах даних про перешкоди, які відповідають вимогам глави 5 додатка 15 I "Aeronautical Information Services" до Конвенції;
технічні вимоги, що стосуються масивів даних про перешкоди містяться в главі 5 та додатках 1, 6 і 8 PANS-AIM, Doc 10066 ICAO "Air Navigation Services-Aeronautical Information Management";
кожна перешкода повинна зображуватися за допомогою відповідного умовного знаку й покажчика перешкоди;
елементи перешкод, що зображуються, вказуються з відповідними атрибутами в базі (базах) даних:
місцем розташування в горизонтальній площині, яке визначається географічними координатами, і відповідним перевищенням;
типом перешкоди;
розміром перешкоди, якщо це необхідно;
з елементом перешкоди, що зображений, необхідно пов'язати додаткові атрибути перешкоди, які зазначені і розміщені в базі (базах) даних;
технічні вимоги, що стосуються атрибутів перешкод містяться в таблиці A6-2 додатка 6 PANS-AIM, Doc 10066 ICAO "Air Navigation Services - Aeronautical Information Management";
4) елементи AD:
елементи AD й відповідні атрибути, що зображуються та зв'язані через базу даних з картою, ґрунтуються на даних про AD, які відповідають вимогам глави 5 додатка 15 "Aeronautical Information Services" до Конвенції. Технічні вимоги, що стосуються елементів AD і відповідних атрибутів містяться в главі 5 і додатку 1 PANS-AIM, Doc 10066 ICAO "Air Navigation Services - Aeronautical Information Management";
із використанням відповідних умовних позначень зображуються такі елементи AD:
контрольна точка AD;
RWY з цифровим позначенням та, якщо є, КСГ і смуги, що вільні від перешкод;
РД, перони, великі споруди та інші елементи AD, що виділяються;
елементи AD, що зображуються, погоджуються з наступними відповідними атрибутами в базі (базах) даних:
географічними координатами контрольної точки AD;
VAR AD, роком інформації й щорічною зміною;
довжиною й шириною RWY, КСГ й смуг, що вільні від перешкод;
типом поверхні RWY і КСГ;
магнітними пеленгами RWU із точністю до найближчого градуса;
перевищенням кожного кінця RWY, КСГ та смуг, що вільні від перешкод, а також кожної точки значної зміни ухилу RWY і КСГ;
оголошеними дистанціями для кожного напрямку RWY або скороченням "NU", якщо RWY не використовується в будь-якому напрямку для зльоту/посадки;
VAR може бути через базу даних пов'язане з КТА;
5) елементи радіонавігаційних засобів:
елемент кожного радіонавігаційного засобу, який розташований в межах району картографування, зображується відповідним умовним знаком;
атрибути елементів навігаційних засобів, що зображені, можуть бути пов'язані з елементами навігаційних засобів у базі (базах) даних.
5. Точність і роздільна здатність:
1) ступінь точності АНД, даних про місцевість і перешкоди повинна відповідати їхньому передбачуваному використанню. Технічні вимоги, що стосуються точності даних про місцевість та перешкоди, містяться в додатку 1 PANS-AIM, Doc 10066 ICAO "Air Navigation Services - Aeronautical Information Management";
2) роздільна здатність АНД, даних про місцевість та перешкоди повинна відповідати фактичній точності даних.
Технічні вимоги, що стосуються роздільної здатності АНД, даних про місцевість та перешкоди, містяться в додатку 1 PANS-AIM, Doc 10066 ICAO "Air Navigation Services - Aeronautical Information Management".
6. Функціональні можливості електронної карти:
1) необхідно забезпечити можливість внесення змін до масштабу карти при її розгляді.
Для поліпшення сприйняття зображення, залежно від масштабу карти, допускається зміна розміру умовних знаків і тексту;
2) інформація на карті прив'язується до географічних координат, при цьому повинна забезпечуватися можливість визначення місця розташування курсору з точністю, принаймні, до найближчої секунди;
3) карта повинна бути сумісною з широко розповсюдженим апаратним і програмним забезпеченням та інформаційними засобами комп'ютерів;
4) не допускається вилучення інформації з карти без дозволу органу відповідального за її оновлення;
5) у випадку, коли внаслідок великого обсягу інформації окремі елементи, що необхідні для забезпечення використання карти, не можуть бути показані з достатньою чіткістю на одному великомасштабному зображенні карти, повинні бути передбачені рівні інформації, які можуть дозволяти користувачу її комбінувати відповідно до потреб.
6) формат карти місцевості і перешкод в районі AD (електронна) з рівнями інформації, які можуть обиратися користувачем, є найбільш доцільним методом подання більшості елементів AD;
7) повинна бути забезпечена можливість паперового друку карти відповідно до вимог її змісту та в масштабі, вибраному користувачем;
8) надрукований екземпляр карти може включати окремі листи, що не перекриваються, або конкретні обрані райони, виходячи з потреб користувача;
9) інформація про атрибути елементів, яка отримується через канал зв'язку з базою даних, може надаватись окремо на листах з відповідними поясненнями.
7. Специфікація картографічних інформаційних продуктів:
