Про затвердження Правил метеорологічного забезпечення польотів державної авіації України

5. Рішення щодо проведення, обмеження, припинення стрибків із парашутом або їх продовження після припинення за метеорологічними умовами приймає керівник стрибків.

6. Під час організації та проведення викидання на майданчиках приземлення при десантуванні військ та бойової техніки до складу групи забезпечення безпеки десантування за потреби призначається черговий інженер-метеоролог (синоптик) (або метеопост із підготовленим метеофахівцем).

1. Аеродромні метеорологічні органи (підрозділи) та метеорологічні органи вищого рівня надають за запитом відповідним органам управління системи авіаційного пошуку і рятування в найкоротші строки метеорологічну інформацію, що включає відомості про метеорологічні умови, які мали місце тоді, коли було відоме останнє місцезнаходження зниклого безвісти ПС, а також повні та детальні дані про фактичні та очікувані метеорологічні умови в районі пошуку і рятування, у тому числі за маршрутом польоту до нього та в зворотному напрямку із зазначенням:

1) НЯП (СЯ) за маршрутом польоту;

2) кількості хмарності та виду хмар (зокрема, купчасто-дощових та потужно-купчастих) і висоти нижньої та верхньої меж хмар;

3) горизонтальної видимості та явищ, що викликають погіршення видимості;

4) приземного вітру та вітру за висотами;

5) стану земної поверхні (наявності снігового покриву, льоду або води);

6) температури поверхні води моря (водосховища), хвилювання поверхні моря (водосховища), наявності льодового покриву, переважної течії (у разі необхідності для зазначеного району пошуку);

7) мінімального атмосферного тиску, приведеного до середнього рівня моря (за потреби - QNH min по РПІ);

8) характеристики баричної тенденції;

9) мінімальних та максимальних значень температури повітря біля поверхні землі уздовж маршруту польоту;

10) ступеня закриття вершин гір, пагорбів, сопок і перевалів, а також штучних перешкод (щогл, труб, телевізійних веж, опор ліній електропередач тощо) хмарами, туманами та опадами.

Додатково звертається увага на очікувані райони зі складною орнітологічною обстановкою.

Якщо метеорологічний орган (підрозділ) не має достатнього обсягу метеорологічної інформації, яка надається за запитом, він у встановленому порядку звертається за допомогою до інших метеорологічних органів (підрозділів).

2. За запитом органу управління системи авіаційного пошуку і рятування відповідні метеорологічні органи (підрозділи) вживають заходів для отримання докладних відомостей про польотну метеорологічну документацію, яка була надана командиру екіпажу (члену льотного екіпажу) зниклого безвісти ПС, у тому числі про уточнення метеорологічної інформації у випадках її передання на борт ПС, яке перебувало в повітрі та зазнало лиха.

3. Будь-яка метеорологічна інформація, що запитується посадовими особами органів ОПР (УПР) у зв’язку з авіаційною подією, надається в найкоротший строк.

4. Після отримання від відповідної посадової особи органу ОПР (УПР) оповіщення про авіаційну подію в аеродромному метеорологічному органі (підрозділі) проводяться за потреби додаткові спостереження за метеорологічними умовами і забезпечується збереження всієї метеорологічної документації та метеорологічної інформації, які стосувалися польоту, протягом 1 року.

5. За потреби метеорологічна документація та метеорологічна інформація, які стосувалися польоту ПС, з яким сталася авіаційна подія, надаються в установленому порядку уповноваженим членам комісії з розслідування авіаційної події.

1. Польоти ПС авіаційної частини для виконання спеціальних завдань забезпечуються прогнозами погоди, які розроблюються відповідним аеродромним метеорологічним органом (підрозділом). У разі необхідності проводиться уточнення (корегування) діючих прогнозів погоди, а також розробка штормових попереджень по району виконання спеціальних завдань та за маршрутами польотів.

2. Метеорологічне забезпечення польотів для виконання спеціальних завдань здійснюється відповідно до інструкція з виконання польотів на аеродромі та цих Правил.

3. Для забезпечення польотів з метою виконання спеціальних завдань поза районом аеродрому метеорологічна документація, яка містить необхідну інформацію для польотів, надається під підпис командиру екіпажу (члену льотного екіпажу) ПС, який виконує спеціальні завдання, а у разі неможливості її надання внаслідок обмеженого часу або з інших причин - під підпис керівнику польотів, який здійснює керівництво польотами з виконання спеціальних завдань. У разі неможливості надання документації метеорологічна інформація керівнику польотів передається за встановленими наявними засобами зв’язку.

На борт ПС, що перебуває у польоті під час виконання спеціального завдання, метеорологічна інформація передається екіпажу ПС у встановленому порядку керівником польотів, який здійснює керівництво польотами з виконання спеціальних завдань, та (або) через інші органи УПР (ОПР), під керівництвом яких перебуває ПС.

4. Під час польотів для виконання спеціальних завдань у районах, де відсутня будь-яка метеорологічна інформація через відсутність метеорологічних органів, екіпаж ПС повідомляє керівнику польотів відомості про метеорологічні умови у цих районах для передачі метеорологічному органу, який є відповідальним за складання прогнозів погоди та метеорологічне забезпечення. У разі зустрічі з НЯП інформація про їх наявність та їх вплив на умови польоту та виконання завдання передається командиром екіпажу ПС негайно.

5. У разі відсутності необхідної метеорологічної інформації в районі польотів для виконання спеціальних завдань перший прогноз погоди, особливо в ранковий час, розробляється як орієнтовний. Після отримання метеорологічної інформації метеорологічний орган розробляє уточнений прогноз погоди.

6. За потреби посадки ПС (вертольота) у районі(ах) виконання спеціальних завдань, де відсутня будь-яка метеорологічна інформація про фактичну погоду, метеорологічна інформація надається (у тому числі заноситься в польотну метеорологічну документацію (бюлетень погоди)) про фактичну погоду з найближчих до місця посадки пунктів (аеродромів) (розташованих не далі 50 км). Інформація надається за останній строк спостереження.

За відсутності будь-якої офіційної інформації прогноз погоди по пункту (району) посадки складається інженером-метеорологом (синоптиком) як орієнтовний, про що інженер-метеоролог (синоптик) доповідає командиру екіпажу ПС та керівнику польотів, який здійснює керівництво польотами з виконання спеціальних завдань, у встановленому порядку.

1. Командирам (начальникам) авіаційних частин та членам екіпажів ПС для передпольотного планування і прийняття рішень на виконання польотів та самостійної підготовки льотного складу до польоту метеорологічна інформація надається через автоматизовану систему на базі СЦМЗА із застосуванням системи SADIS, офіційного сайту Украероруху щодо метеорологічного забезпечення та авторизованого доступу до бази метеорологічних даних.

2. Метеорологічна інформація надається цілодобово та оперативно з оновленням метеорологічних даних в автоматичному режимі, контролем її достовірності та цілісності, можливістю друкування у вигляді даних по аеродромах (METAR, SPECI, TAF), районах визначених РПІ (GАMET, SIGMET, AІRMET), зображень знімків МШСЗ, радіолокаційних метеорологічних спостережень, приземних карт погоди і аерологічних (висотних) карт погоди, карт особливих явищ погоди SIGWX, які відповідають вимогам IKAO та ВМО.

3. Доступ до офіційного сайта Украероруху щодо метеорологічного забезпечення членам льотного екіпажу ПС забезпечується в брифінг-офісах аеродромів (аеродромів спільного використання) віддаленим доступом з використанням автоматизованих систем метеорологічного забезпечення (в авіаційних частинах на автоматизованих робочих місцях), а для екіпажів ПС поза межами брифінг-офісів аеродромів (аеродромів спільного використання) - через мережу "Інтернет" (вхід до бази метеорологічних даних СЦМЗА виконується під авторизованим доступом).

4. В авіаційних частинах з льотним складом (льотчиками та штурманами), персоналом центрів управління службою (оперативними черговими (черговими) відповідних пунктів управління та авіаційними диспетчерами) організовується вивчення керівництва користувача офіційного сайта Украероруху щодо метеорологічного забезпечення та навчання на базі Навчально-сертифікаційного центру Украероруху за відповідною програмою "Підготовка диспетчерів пунктів польотно-інформаційного обслуговування та (або) диспетчерів пункту збору донесень з надання передпольотного метеорологічного обслуговування з використанням автоматизованих систем передпольотної метеорологічної інформації".

Допуск авіаційного персоналу до використання баз даних офіційного сайта Украероруху щодо метеорологічного забезпечення оформлюється наказом командира (начальника) відповідної авіаційної частині.

5. Метеорологічна консультація під час передпольотної підготовки вважається отриманою після авторизованого доступу командира екіпажу (штурмана екіпажу) ПС до офіційного сайта Украероруху щодо метеорологічного забезпечення (дата та час консультації відповідно до керівництва системи зберігаються в базі даних протягом 30 діб). Крім того, командирам екіпажів ПС надається необхідна метеорологічна інформація через аеродромні метеорологічні органи (підрозділи) за запитами.

Роздрукована польотна метеорологічна документація зберігається з польотною документацією в установленому порядку.

6. Дозвіл на виліт екіпажу ПС щодо метеорологічних умов надає командир (начальник) авіаційної частини на підставі аналізу метеорологічних умов та оцінки відповідності метеорологічних умов для виконання польотного завдання. Рішення на виліт ПС приймає особисто командир екіпажу ПС.

7. Під час польоту оперативна метеорологічна інформація екіпажам ПС надається через орган ОПР (УПР), під керівництвом якого вони перебувають.

8. На аеродромах ДА метеорологічне забезпечення екіпажів ПС авіації Державної прикордонної служби здійснюється відповідними аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) згідно з цими Правилами.

1. Метеорологічне забезпечення літерних польотів ПС на аеродромах ДА організовується і здійснюється силами і засобами метеорологічних органів (підрозділів) державної авіації відповідно до Положення про організацію, виконання та забезпечення повітряних перевезень вищих посадових осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2012 року № 270/ДСК, інших нормативно-правових актів у галузі ДА, які регулюють питання забезпечення літерних польотів ПС, та цих Правил.

2. Загальне керівництво і контроль за метеорологічним забезпеченням літерних польотів ПС на аеродромах ДА покладаються на Гідрометеорологічний центр Збройних Сил України.

3. Безпосереднє метеорологічне забезпечення літерних польотів на аеродромах ДА здійснюється силами і засобами відповідних аеродромних метеорологічних органів (підрозділів). Відповідальність за організацію цього метеорологічного забезпечення покладається на відповідного начальника аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) під час приймання (випуску) та обслуговування на аеродромі ПС, що виконує літерний політ. Начальник метеорологічного органу (підрозділу) здійснює керівництво та контроль за роботою метеорологічного органу (підрозділу), надає йому практичну допомогу та особисто бере участь у метеорологічному забезпеченні.

4. Під час метеорологічного забезпечення літерних польотів ПС відповідні посадові особи метеорологічних органів (підрозділів) ДА здійснюють взаємодію з метеорологічними органами ЦА з метою оперативного обміну метеорологічною інформацією та підвищення БзП.

5. Уся надана (отримана) метеорологічна інформація, а також пропозиції щодо метеорологічного забезпечення літерних польотів ПС на аеродромі ДА записуються в робочому журналі відповідного інженера-метеоролога (синоптика) з фіксуванням часу.

1. Обсяг заходів з організації та здійснення метеорологічного забезпечення польотів безпілотних ПС (БпЛА) визначається з урахуванням класів, типів БпЛА, безпілотних авіаційних комплексів (далі - БпАК), організаційно-штатних структур, специфіки діяльності та особливостей виконання завдань відповідними органами управління (далі - ОУ) ЦОВВ, видів ЗСУ та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - ІВФ), у складі яких є підрозділи з використання БпАК, відповідно до вимог Правил виконання польотів безпілотними авіаційними комплексами державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 08 грудня 2016 року № 661, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 січня 2017 року за № 31/29899, інших нормативних документів у галузі державної авіації, які регулюють питання організації, проведення та забезпечення польотів БпЛА, та цих Правил.

2. ОУ ЦОВВ, видів ЗСУ та ІВФ, у складі яких є підрозділи з використання БпАК, визначають критичні значення метеорологічних елементів та умов, за яких польоти за класами, типами БпЛА, БпАК обмежуються або припиняються, з урахуванням обмежень та тактико-технічних характеристик, визначених у відповідних керівництвах з льотної експлуатації БпЛА, БпАК.

3. Метеорологічне забезпечення польотів БпЛА ІІІ класу, а також у випадках виконання польотів БпЛА І та (або) ІІ класів на аеродромах ДА здійснюється через відповідні аеродромні метеорологічні органи (підрозділи) відповідно до інструкції з виконання польотів на аеродромі.

4. Командирам (начальникам) авіаційних частин (військових частин (установ)), у складі яких є підрозділи БпАК, для передпольотного планування і прийняття рішень на виконання польотів та зовнішнім пілотам (операторам) БпАК під час самостійної підготовки до польотів відповідна метеорологічна інформація надається в установленому порядку.

5. Дозвіл на політ БпЛА щодо метеорологічних умов надає командир (начальник) авіаційної частини (військової частини (установи)), у складі якої є підрозділ(и) БпАК, на підставі оцінки метеорологічних умов для виконання польотного завдання. Рішення під час польоту (його продовження) БпЛА приймається зовнішнім пілотом (оператором) цього БпЛА з урахуванням фактичних та очікуваних на період польоту метеорологічних умов.

Особлива увага звертається на наявність та (або) очікування метеорологічних умов (значень метеорологічних елементів), які є критичними для експлуатаційних вимог та умов використання БпАК, БпЛА, та дотримання вимог БзП з урахуванням особливостей конкретних метеорологічних умов у районі та на маршруті польоту.

6. Під час виконання польотів БпЛА особлива увага звертається на таку метеорологічну інформацію, яка впливає на виконання польотів та БзП:

1) на малих та гранично малих висотах:

фактичні та (або) очікувані зони з НЯП для авіації (зокрема зони обмерзання, бовтанки, грозової діяльності тощо);

наявність та очікування потужно-купчастої та купчасто-дощової хмарності;

просторова та часова мінливість кількості та нижньої межі хмар нижнього ярусу (особливо низької хмарності шаруватих форм);

атмосферні явища, які погіршують польотну видимість (похилу, горизонтальну, вертикальну, за потреби - посадкову) у підхмарному прошарку;

просторово-часовий розподіл профілю приземного вітру та на висотах польоту за маршрутом (зокрема зони з різкими змінами напрямку та швидкості вітру);

мінімальний атмосферний тиск, приведений до рівня моря, та характеристика баричної тенденції за маршрутом польоту;

ступінь закриття вершин гір, пагорбів, сопок і перевалів, а також штучних перешкод (щогл, труб, телевізійних веж, опор ліній електропередач тощо) хмарами, туманами та опадами;

температура повітря біля поверхні землі та на висотах уздовж маршруту польоту (зокрема зони з від’ємними значеннями температури повітря, які впливають на роботу акумуляторних батарей БпЛА (у випадках їх використання));

2) на великих висотах та в стратосфері:

висота та температура тропопаузи;

позитивне відхилення температури від стандартних значень на висотах польотів;

висота, напрямок струминної течії та швидкість вітру на її осі;

найбільш імовірні зони турбулентності, що викликають бовтанку.

Додатково звертається увага на очікувані райони зі складною орнітологічною обстановкою.

7. Під час польоту БпЛА поза межами прямої видимості оперативна метеорологічна інформація зовнішньому пілоту (оператору) БпАК надається через орган УПР (ОПР), під управлінням якого перебуває БпАК.

1. В аеродромних метеорологічних органах (підрозділах) та метеорологічних органах вищого рівня проводяться профілактичні заходи з БзП у метеорологічному відношенні, які включають:

1) вивчення, роз’яснення та виконання вимог нормативно-правових актів та інших документів, що регламентують безаварійну льотну роботу;

2) облік і аналіз авіаційних подій, серйозних інцидентів (інцидентів), порушень, недоліків у роботі метеорологічних органів щодо забезпечення БзП;

3) оцінка стану метеорологічного забезпечення польотів ПС;

4) вдосконалення форм і методів роботи аеродромних метеорологічних органів (підрозділів) та метеорологічних органів вищого рівня;

5) поширення позитивного досвіду метеорологічного забезпечення польотів ПС;

6) якісне проведення занять з інженерами-метеорологами (синоптиками) щодо особливостей прогнозування НЯП для авіації;

7) проведення занять з авіаційної метеорології з льотним складом та особами групи керівництва польотами;

8) проведення щоквартальних обльотів екіпажами ПС вимірювачів ВНМХ, встановлених на аеродромі, з метою визначення правильності їх показань (одночасні контрольні заміри ВНМХ над БПРМ, ДПРМ та (або) траверзом КДП за допомогою відповідних метеорологічних приладів та екіпажем ПС під час ПРП);

9) проведення семінарів із фахівцями метеорологічних органів (підрозділів) щодо особливостей прогнозування НЯП у весняно-літній та осінньо-зимовий періоди;

10) спільна участь інженерів-метеорологів (синоптиків), льотного складу, осіб групи керівництва польотами та органів ОПР (УПР) в запланованих конференціях, семінарах щодо забезпечення БзП;

11) проведення занять з обслугами БПРМ (ДПРМ) за методикою метеорологічних спостережень, а також зі штормового оповіщення про НЯП (СЯ) не рідше одного разу на місяць;

12) проведення практичних занять із посадовими особами авіаційної частини та льотним складом за методикою оцінки метеорологічних умов;

13) участь начальників метеорологічних органів у навчально-методичних зборах із вирішення завдань метеорологічного забезпечення польотів та їх безпеки;

14) організація повсякденного і всебічного контролю готовності метеорологічного персоналу метеорологічних органів (підрозділів) та ТЗМ до забезпечення польотів ПС під час їх виконання.

2. У планах підготовки авіаційних частин на рік на початку весняно-літнього та осінньо-зимового періодів обов’язково передбачається проведення занять із вивчення під керівництвом начальників відповідних метеорологічних органів (підрозділів) авіаційно-кліматичних особливостей районів базування, аеродрому та польотів у ці періоди. Такі заняття плануються з посадовими особами авіаційної частини, льотним складом, посадовими особами груп керівництва та забезпечення польотів, обслугами РЛС, фахівцями штурманської та авіадиспетчерської служб.

3. У метеорологічних органах (підрозділах) їх начальниками щомісяця здійснюється аналіз недоліків та оцінюється рівень метеорологічного забезпечення польотів, здійснюється розбір прогнозів погоди та штормових попереджень, що не виправдалися або були найбільш вдалими, розглядаються прогнози НЯП для авіації щодо місцевих умов.

4. Під час проведення занять із льотним складом та його стажування в аеродромному метеорологічному органі особлива увага приділяється вмінню грамотно оцінювати метеорологічні умови за картами погоди та в повітрі, визначати НЯП (СЯ) для авіації та правильно діяти в разі ненавмисного потрапляння в ці явища та метеорологічні умови, до яких екіпаж не підготовлений.

1. У випадках авіаційної події, коли аеродромному метеорологічному органу (підрозділу) стало про неї відомо, незалежно від її причини начальник (черговий інженер-метеоролог (синоптик)) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) негайно:

1) у стартовому (робочому) журналі фіксує час, фактичні метеорологічні умови і орнітологічну обстановку, за яких відбулася авіаційна подія, на аеродромі, у районі аеродрому, польотів та за наявності інформації і самої авіаційної події (висота нижньої і верхньої меж хмарності, видимість біля землі і польотна видимість, напрямок і швидкість вітру, атмосферні явища, атмосферний тиск, температура і вологість повітря, орнітологічна обстановка);

2) доповідає у відповідний метеорологічний орган вищого рівня фактичні метеорологічні умови і орнітологічну обстановку на аеродромі, в районі аеродрому, польотів (за маршрутом польоту) і в районі авіаційної події та умови погоди, які очікувалися за прогнозом на аеродромі та в районі, де відбулася авіаційна подія (прогноз, записаний у стартовому (робочому) журналі і в бюлетені погоди на період польотів (на маршруті)).

2. Якщо авіаційна подія відбулася на аеродромі або в безпосередній близькості від нього, начальник (черговий інженер-метеоролог (синоптик)) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу), щойно йому стало про неї відомо, фіксує час, організовує проведення установленого обсягу метеорологічних спостережень на аеродромі та занесення даних у щоденник погоди, особисто перевіряє результати спостережень, особливо значення атмосферного тиску. Якщо є можливість здійснюється фотографування в цифровому форматі.

3. Збереження всієї метеорологічної інформації та метеорологічної документації, даних про орнітологічну обстановку, які стосуються авіаційної події з ПС, забезпечується відповідними начальниками аеродромних метеорологічних органів (підрозділів) та метеорологічних органів вищого рівня для надання за потреби в установленому порядку уповноваженим членам комісії з розслідування авіаційної події.

1. Аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) та метеорологічними органами вищого рівня організовується та виконується збір та збереження необхідних метеорологічних даних спостережень з метою підготовки авіаційних кліматичних даних.

2. Робота з визначення, вивчення та узагальнення авіаційних кліматичних даних та особливостей виконується:

1) для території базування авіаційних частин - метеорологічними центрами та метеорологічними бюро;

2) для району аеродрому і польотів - аеродромними метеорологічними органами (підрозділами).

3. Авіаційні кліматичні дані готуються у вигляді аеродромних кліматичних таблиць, авіаційно-кліматичних описів території базування, авіаційно-кліматичних описів аеродромів тощо. В описах (таблицях) основна увага звертається на характеристику НЯП для авіації, які спостерігаються на території базування авіаційних частин (у районі аеродромів), у районі польотів, та на умови їх виникнення за сезонами року, місяцями і часові періоди доби.

4. Ряд спостережень за погодою на аеродромах для розрахунку авіаційних кліматичних характеристик вибирається в процесі їх проведення протягом не менше 5 років. Якщо спостереження на аеродромі проводилися менше 5 років, то складаються тимчасові аеродромні кліматичні таблиці та авіаційно-кліматичні описи, які щороку уточнюються.

5. Аеродромні кліматичні таблиці містять статистичні дані про результати метеорологічних спостережень за одним або декількома метеорологічними елементами на аеродромі.

6. До аеродромних кліматичних таблиць включається така інформація:

1) повторюваність загальної кількості хмарності 0-3 бали, 4-6 балів, 7-9 балів, 10 балів;

2) повторюваність різних градацій ВНМХ при кількості хмарності 0-3 бали, 4-6 балів, 7-9 балів, 10 балів нижче визначених порогових значень у певні часові періоди доби;

3) повторюваність значень видимості (видимості на ЗПС) у визначений час нижче визначених значень у метрах (2000 метрів та нижче) або кілометрах (більше 2 кілометрів);

4) повторюваність значень горизонтальної видимості (видимості на ЗПС) та висоти нижньої межі найнижчого шару хмарності при кількості 0-3 бали, 4-6 балів, 7-9 балів, 10 балів нижче визначених порогових значень у певні часові періоди доби;

5) повторюваність атмосферних явищ, середнє число днів з опадами, НЯП та з пороговими значеннями їх тривалості;

6) повторюваність параметрів вітру в установлених діапазонах;

7) повторюваність приземної температури повітря через інтервали 5 -°С в певні часові періоди доби;

8) середні і екстремальні значення атмосферного тиску на рівні порогу ЗПС;

9) повторюваність поєднань двох або більше метеорологічних елементів по тривалості, необхідних для планування ефективного виконання польотних завдань.

7. Авіаційно-кліматичний опис аеродрому містить відомості про рельєф, гідрографію, рослинний покрив, наявність населених пунктів, промислових об’єктів, а також про основні циркуляційні процеси, типові синоптичні ситуації та пов’язані з ними НЯП, дані аеродромних кліматичних таблиць про кількість та ВНМХ, атмосферні явища, видимість, вітер біля землі, температуру та атмосферний тиск. Зазначені відомості надаються у вигляді коротких викладів, таблиць, графіків, картографічного матеріалу.

До опису додається топографічна карта району аеродрому з позначенням секторів, в яких під впливом місцевих умов утворюється низька хмарність, обмежена видимість, сильний вітер та інші явища, які ускладнюють виконання польотів.

8. Необхідні відомості з авіаційно-кліматичного опису аеродрому включаються в інструкцію з виконання польотів на аеродромі.

9. На підставі узагальнення багаторічних даних для кожного аеродрому встановлюються Критичні значення метеорологічних величин і граничних відстаней до небезпечних явищ погоди для авіації, за яких польоти на аеродромі обмежуються або припиняються. Вони визначаються (уточнюються) старшим авіаційним начальником аеродрому разом із начальником аеродромного метеорологічного органу (підрозділу), погоджуються з відповідним начальником метеорологічного органу вищого рівня (відповідальною посадовою особою) та затверджуються:

1) у Повітряних Силах Збройних Сил України - командиром відповідного Повітряного командування (для авіаційних частин безпосереднього підпорядкування - заступником командувача Повітряних Сил Збройних Сил України з авіації - начальником авіації);

2) у Сухопутних військах Збройних Сил України - начальником армійської авіації - начальником управління армійської авіації Командування Сухопутних військ Збройних Сил України;

3) у Військово-Морських Силах Збройних Сил України - заступником командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України з авіації - начальником морської авіації;

4) у САД інших відомств - відповідними начальниками органів управління авіації ЦОВВ.

10. Критичні значення метеорологічних величин і граничних відстаней до НЯП для авіації, за яких польоти на аеродромі обмежуються або припиняються, включаються в інструкцію з виконання польотів на аеродромі.

__________

Примітка.

Висоту хвиль, що відповідає межі сусідніх інтервалів другої графи таблиці 2, зазначають у всіх випадках більш низьким кодованим значенням із першої графи; наприклад, висоті хвиль 4,0 метра відповідає кодоване значення 5.

На аеродромах, злітно-посадкові смуги яких обладнані вогнями високої інтенсивності, при значеннях горизонтальної видимості 2000 метрів і менше виконується перерахунок у значення видимості на злітно-посадковій смузі (далі - ЗПС) з використанням відповідного коефіцієнта К за формулою

де

RVR (Runway Visual Range) - значення видимості на ЗПС;

VIS (Visibility) - значення горизонтальної (метеорологічної) видимості.

Приклад:

__________

Примітка.

Перерахована в RVR горизонтальна видимість визначається як конвертована метеорологічна видимість CMV (Converted Meteorological Visibility). При цьому значення RVR вважаються рівними CMV.